1 січня ми прокинулись не тільки у Новому 2016 році. З цього дня Україна вперше перебуває у повноцінному форматі політично-економічної взаємодії з Європейським Союзом. Адже маємо діючу глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (далі — ЗВТ).
До історії питання
Як відомо, політичну частину Угоду про асоціацію з ЄС підписано 21 березня 2014 року у Брюсселі. Ще через 3 місяці, 27 червня, підписи під економічною частиною Угоди поставили Президент Порошенко та лідери країн-членів ЄС.
Тоді ж для України розпочався так званий перехідний період: європейці погодились на виняткові умови для України. Так, до 1 січня 2016 року для нашої країни діяли спеціальні митні преференції. Тобто на цілий ряд український товарів ЄС запроваджував нульові мита. Це мало полегшити шлях українських товарів та послуг на європейські ринки. А головне — вітчизняний бізнес мав півтора роки для того, щоб підготуватися до роботи в умовах зони вільної торгівлі.
«Частина чернігівських підприємств і до цього експортувала товари до ЄС. ЗСТ надає їм додаткові переваги. А для інших це був шанс підготуватися, звернути увагу на якість товарів, запровадити на виробництвах відповідні правила та регламенти ЄС», — каже Костянтин Іванов, директор Чернігівської торгово-промислової палати.
Отже, півтора року економіки України та ЄС взаємодіяли в особливих умовах. Ми мали пільгові квоти на десятки товарних позицій. У цих межах український бізнес міг взагалі не сплачуючи ввізного мита експортувати до ЄС товарів, або це мито було суттєво знижено. Такі пільги ще називають автономними торговельними преференціями.
Чи відчує дію угоди про ЗВТ пересічний чернігівець?
З 1 січня 2016 року угода про ЗВТ діє у повноцінному режимі.
«Зона вільної торгівлі усуває тарифи і мита на 97% груп товарів», — каже директор Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА Юлія Свириденко. — «Тому тут у виграші будуть підприємства, які вже скористались пільговим періодом і почали працювати з європейськими партнерами. Очевидний плюс для сільськогосподарської галузі області».
А ще це нові можливості для тих виробництв, які працюють на імпортованій з ЄС сировині, створюючи продукцію з більшою доданою вартістю. Як приклад, економісти називають підприємство «Пласт Бокс Україна» у Чернігові, яке виробляє продукцію з імпортованої з ЄС сировини. Очевидно, що за умови нульового мита на сировину собівартість продукції знизиться, а значить вона успішніше конкуруватиме на ринку.
«Звісно, різких змін чернігівці не відчують, — каже Юлія Свириденко, — Найперше, звичайно, це збільшення асортименту якісних європейських товарів за нижчою ціною. Втім, зниження цін не буде радикальним і на загальний споживчий кошик не вплине. Хіба що на окремі товари, як от томатні пасти з Італії. Або деякі види сирів із Франції».
Ще одна важлива для України умова — деякі галузі вітчизняної економіки залишаться під тимчасовим захистом. Наприклад, галузь автомобілебудування, яка передбачає обмеження для імпорту європейських авто, якщо протягом року їх буде продано більше за визначену кількість.
Отже, не більше 70% імпортованих з ЄС товарів матимуть нульові ставки. Для решти товарів діятимуть різні обмеження і перехідні періоди.
А ще через значну девальвацію гривні маємо додаткові переваги для українських товарів на європейському ринку. І навпаки, окремі товари з Європи просто не будуть конкурентними в Україні, сильно поступаючись у ціні їх українським аналогам.
Як Чернігівщина торгує з іноземними партнерами
Підприємства області наразі торгують із 123-а країнами світу.
У 2014 році частка експорту товарів з Чернігівщини до ЄС становила 31,9% (за підсумками 10 місяців 2015 — 31,1%). Експорт до Російської Федерації скоротився до 17,7% у 2014 році (за підсумками 10 місяців 2015 року — всього 9,3%). Таким чином, Росія вже не є основним зовнішньоекономічним партнером. За інформацією Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА, за 9 місяців 2015 року поставки товарів до Російської Федерації скоротилися у 2,7 разів!
Розрив економічних зв’язків з Російською Федерацією — значний негатив для підприємств області.
Втім, такі кроки сусідньої країни в економічній сфері не стали великим сюрпризом для бізнесу. Адже РФ вже давно зарекомендувала себе як партнер, який з легкістю порушує міжнародні торговельні правила, і запроваджує додаткові бар’єри для товарообігу із політичних міркувань. Тому бізнес, який орієнтувався на збут продукції до Росії, вже давно шукає можливості для просування товарів на інші ринки.
Приклад — ПАТ «Слов’янські шпалери - КФТП», яка ще кілька років тому на 90% експортувала свою продукцію до Російської Федерації.
"За останні 10 років фабрика зменшила залежність від збуту продукції в Росію з 90 до 45%. Але втрата й 45-відсоткового сегменту ринку вкрай болюча для будь-якого виробника. Підприємство вистояло і шукає нові ринки збуту. Перспективними є країни Азії та Близький Схід. Думаємо, що Іран після зняття санкцій може стати новим локомотивом розвитку фабрики", – розповів екс-заступник директора КФТП, нардеп Анатолій Євлахов.
Підприємство активно шукає нові ринки збуту, однак критична залежність від російського покупця вплинула на обсяги експорту. Індекс промислового виробництва фабрики за підсумками 2015 року склав 48,4 %.
А от найцікавіше, що в ЄС по-справжньому страшаться окремих українських товарів. Наприклад, вільний безмитний експорт олії, меду та зернових просто знищить європейських виробників цих товарів. Адже українські товари цього сегменту у рази дешевші, якісні і давно знайомі європейським споживачам. Приміром, продукція української кондитерської галузі настільки потужно зайшла на ринок Польщі, що це відчули місцеві виробники. До речі, поставляти товари до ЄС розпочало чернігівське підприємство «Продовольча компанія ЯСЕН», що виробляє та експортує продукти харчування та кондитерські вироби.
Чернігівські бізнесмени вчаться
Цікаві проекти для чернігівського бізнесу у минулому році пропонувала місцева торговельно-промислова палата.
Так, для бізнесу організовано навчання «Як співпрацювати з Німеччиною», у рамках проекту GIZ Fit for Partnership with Germany в Україні. Керівників та менеджерів підприємств навчали контактувати з німецькими компаніями та отримувати інформацію про можливості збуту своєї продукції в Німеччині.
Протягом року для представників місцевого бізнесу проводили практичні семінари, які допомагали розширювати ринки збуту продукції і шукати партнерів на європейських ринках,
Головне, кажуть місцеві бізнесмени, подолати психологічний чинник і сталу думку, що європейські товари якісніші за українські. Вже десятки років наші товари успішно конкурують в Європі.