У квітні минулого року українські аграрії отримали право безмитно поставляти частину своєї продукції до Європи. ЄС надав квоти на 36 товарних позицій, але повною мірою виробники використовували всього лише п'ять: мед, м'ясо птиці, кукурудза, ячні крупа і борошно, яблучний і виноградний сокові концентрати. У нинішньому році ситуація повторюється. Вже до початку травня по чотирьох з цих груп річні ліміти були вибрані повністю, а по концентратам - на 98,9%. Ще по 10 позиціям квоти використані менш ніж наполовину.

Що продаємо

Ринок агропродукції ЄС насичений, тому європейці охоче купують тільки дефіцитні для себе товари. Одним з них, наприклад, є мед. Україна - його найбільший виробник в Європі. У країні щорічно збирають близько 75 тис. т цього продукту. Цього року виділену квоту вітчизняні бджолярі повністю обрали вже 2 січня і планують поставити в Європу не менше, ніж торік. В Україні середня закупівельна ціна меду близько $ 1,5 за 1 кг - це як мінімум на 10% нижче, ніж у її основних країн-конкурентів на ринку ЄС: Аргентини, Індії та В'єтнаму.

Не зупиняє експортне мито і виробників сокових концентратів. Квоту на цей рік - 10 тис. т - вони вже майже повністю використовували і обмежуватися цим не мають наміру. Мито робить український концентрат дорожче мінімум на 18%, але це не завадило виробникам відправити у минулому році в Європу майже 86 тис. т даної продукції. 

На 100% використовують "європейські" ліміти і виробники м'яса птиці. Але виділений їм обсяг мізерно малий, і вирватися за рамки квот їм навряд чи вдасться. При річному обсязі виробництва більше 1 млн. т, в ЄС Україна безмитно може постачати лише 16 тис. т обробленого пташиного м'яса. Відправляти курятину зі сплатою всіх мит нашим птахівникам невигідно. Крім мита, доступ на ринок ЄС українським птахівникам обмежує і тривала, дорога процедура сертифікації продукції. 

Недобір

З тієї ж причини - невідповідність стандартам - лише на 33% використана квота по цукру. Сьогодні цукор європейцям поставляють всього дві компанії - лідер ринку "Астарта" Віктор Іванчик і львівське підприємство "Радехів-цукор", співвласником якого є німецька Pfeifer & Langen. 

Деякі квоти не використовуються тому, що аграрії просто не виробляють продукцію в потрібних обсягах. Торік Європа була готова безмитно прийняти від України 1500 т баранини, але не отримала ні кілограма. І від сертифікації, звичайно, тут теж нікуди не дітися. За даними Forbes, жодне з українських господарств, які виробляють баранину, поки навіть не розпочало процедуру її проходження. При цьому виробники визнають, що експорт баранини - напрямок перспективний. У Європі з кожним роком зростає число її основних споживачів - мусульман.

Що хоче Європа

Деякі "квотні" позиції нашим виробникам просто нецікаві. Приміром, кондитери домоглися нульового мита на ввезення своєї продукції в ЄС, заявляє президент асоціації "Укркондпром" Олександр Балдинюк, так само як і молочники. Але якщо українських солодощів в Європу торік продали близько 10 800 т, то молочної продукції - близько нуля. ЄС досі не визнав продукцію українських молочників на відповідність європейським стандартам безпеки і якості. У вересні-жовтні 2014 Офіс ветеринарної медицини та харчових продуктів при Єврокомісії перевірив п'ять українських виробників молочних продуктів. В опублікованому звіті сказано, що у трьох з них є перспективи виходу на ринок ЄС. 

Надзавдання

Квоти на безмитну поставку продукції в ЄС були введені з 23 квітня по 1 листопада 2014, але потім Євросоюз продовжив їх до кінця 2015 р. Передбачалося, що це допоможе хоча б частково компенсувати українським компаніям втрату ринку країн Митного союзу. Минулорічний експорт української сільгосппродукції в ЄС зріс на $300 млн. і склав $4,8 млрд. Продажі в країни СНД при цьому скоротилися на $1,1 млрд. і склали $2,5 млрд. Аграрії вельми скептично оцінюють роль квот як механізму компенсації цих втрат. Основним ринком збуту для сільгоспвиробників поки залишаються країни Азії, які торік купили української продукції на $6,6 млрд. - на 9,9% більше, ніж в 2013 р.

Джерело