Мінекономіки затвердило Порядок і спеціальні вимоги до маркування харчових продуктів, для яких обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження. Відповідний наказ від 01.04.2021 року № 679 зареєстровано в Мін’юсті 06.05.2021.

Цей Порядок установлює правила зазначення «країни походження» або «місця походження» в маркуванні:

• м'яса великої рогатої худоби, свіжого або охолодженого;
• м'яса великої рогатої худоби, мороженого;
• свинини свіжої, охолодженої та мороженої;
• баранини і козлятини свіжої, охолодженої та мороженої;
• їстівних субпродуктів великої рогатої худоби, свіжих або охолоджених, або морожених;
• м'яса та їстівних субпродуктів свійської птиці;
• меду;
• необробленої оливкової олії (virgin olive oil) і оливкової олії екстра-класу (extra virgin olive oil).

Порядок застосовуватиметься до маркування вищезазначених харчових продуктів, вироблених в Україні або ввезених (пересланих) на митну територію України, на всіх етапах їх реалізації.

Дія Порядку не поширюватиметься на вказані вище харчові продукти, які призначені (вироблені) для особистого споживання.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію через 3 роки з дня набрання ним чинності.

Харчові продукти, для яких відповідно до цього наказу обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяло до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

«Наказ розроблено на основі вимог актів ЄС і він є ще одним кроком на шляху нашої євроінтеграції, а також створенні спільного ринку харчових продуктів з Європейським Союзом. Внаслідок прийняття наказу споживачі будуть отримувати більш детальну інформацію про країну або про місце походження харчових продуктів. Це також дозволить зменшити можливості для підробки і фальсифікації харчових продуктів», – зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

Довідково:

Наказ відповідає наступним актам ЄС:

1) Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1760/2000 від 17 липня 2000 року про запровадження системи ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та маркування яловичини і продуктів із неї, а також про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 820/97 від 21 квітня 1997 року;

2) Регламент Комісії (ЄС) № 1825/2000 від 25 серпня 2000 року про запровадження докладних правил для застосування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1760/2000 від 17 липня 2000 року стосовно маркування яловичини і продуктів із неї;

3) Регламент Комісії (ЄС) № 1337/2013 від 13 грудня 2013 року, що встановлює правила застосування Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 стосовно зазначення країни походження або місця походження для свіжого, охолодженого та замороженого м’яса свиней, овець, кіз та птиці;

4) Директива Ради 2001/110/ЄС від 20 грудня 2001 року стосовно меду;

5) Імплементаційний Регламент Комісії № 29/2012 від 13 січня 2012 про торгівельні стандарти для оливкової олії.

Джерело

Торговельні відносини між Україною та ЄС регламентуються положеннями Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).

Відповідно до положень Угоди про асоціацію, поступове зниження або скасування ввізного мита на товари походженням з іншої сторони відбувається згідно з графіком, встановленим Додатком І-А до Угоди. Текст Угоди з додатками розміщено на Урядовому порталі.

Положеннями Угоди про асоціацію на продукцію, яка класифікується за товарними позиціями згідно з кодами УКТЗЕД 6913 “Статуетки та інші декоративні керамічні вироби” та 6914 “Інші керамічні вироби”, ставку ввізного мита ЄС встановлено на рівні 0%.

Для отримання преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС потрібно отримати сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 (порядок видачі митницею сертифіката затверджено наказом Мінфіну від 20.11.2017 № 950).

При цьому, товар має бути походженням з України або з ЄС та відповідати правилам походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка застосовується з 01.01.2019. З 01.01.2016 сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи на безоплатній основі.

Важливим фактором є також те, що наявність сертифіката з перевезення товарів з України не вимагається у випадках, якщо:

• загальна фактурна вартість партії товарів походженням з України не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій в країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації походження);
• експортер має статус уповноваженого (схваленого) відповідно до статті 22 Доповнення І до згаданої Конвенції);
• в країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

Отримати інформацію щодо діючих ставок ввізного мита для товарів, в тому числі походженням з України, включаючи вимоги до продукту, імпортні процедури та внутрішні податки можна на Інтернет-ресурсі Європейської Комісії – Access2Markets.

Загальні правила та процедури щодо ввезення товарів до Європейського Союзу регламентуються Митним кодексом ЄС (Регламент ЄК № 952/2013 від 30.10.2013), а також Митним тарифом ЄС (Імплементаційний Регламент ЄК № 2020/1577 від 21.09.2020). Відповідні документи доступні в режимі он-лайн на сайті законодавства ЄС.

Також корисна інформація з питань експорту до ЄС, зокрема, FAQ з питань функціонування вільної торгівлі між Україною та ЄС, розміщено на сайті Мінекономіки у підрозділі “Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС”.

Джерело

Уряд затвердив План заходів на 2021 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

Відповідне розпорядження, розроблене Міністерством культури та інформаційної політики, Уряд ухвалив на своєму засіданні 14 квітня.

«Українці мають розуміти, що прагнення до ЄС — це не тільки економічна спроможність і підвищення рівня життя, а й наслідування європейських цінностей та ментальності. Дана стратегія спрямована всебічно поінформувати населення про європейську інтеграцію і її вплив на Україну. Ми маємо бути обізнані про напрямок, яким рухаємося», — прокоментував Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Планом передбачена низка заходів для підвищення рівня поінформованості громадян України про європейські цінності та стандарти. Зокрема буде проведено роз’яснювальну кампанію про основні європейські цінності та їх значення для побудови успішної європейської держави, зв’язок між реформами, виконанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та позитивними змінами в житті громадян нашої країни.

У межах кампанії планується виготовити аудіовізуальну, друковану продукцію та розмістити її в ефірі загальнонаціональних теле- та радіоканалів, в Інтернеті, зокрема у соціальних мережах, громадських місцях у форматі внутрішньої та зовнішньої реклами.

Для формування у молоді усвідомленої підтримки курсу європейської інтеграції заплановано:

• регулярне інформування через вебресурси та соціальні мережі про європейські цінності з використанням інтерактивних форматів;
• проведення тематичних заходів (лекцій, уроків, конкурсів, екскурсій, вікторин, флеш-мобів та ін.) для пропагування європейських цінностей;
• продовження навчального курсу з питань європейської інтеграції України для учнів закладів загальної середньої освіти. 

Джерело

Соціологічна служба Центр Разумкова оприлюднила результати всеукраїнського опитування щодо ставлення громадян до вступу України до Європейського Союзу.

Згідно з результатами опитування, 59% респондентів вважають, що Україні потрібно вступати до Європейського Союзу, 26% дотримуються протилежної точки зору. 

Частка тих, хто дотримується думки, що Україні потрібно вступати до ЄС, перевищує частку тих, хто дотримується протилежної точки зору, у Західному регіоні (відповідно 84% і 8,5%) та у Центральному регіоні (відповідна 63% і 19%), у Східному регіоні дещо більше тих, хто вважає, що не потрібно вступати (відповідно 38,5% і 46%), а у Південному регіоні частки перших і других статистично значуще не відрізняються (відповідно 41,5% і 42%).

Чим молодші респонденти, тим більше серед них підтримують вступ України до ЄС – частка таких зростає від 44% серед тих, кому 60 і більше років, до 76% серед тих, кому від 18 до 29 років. При цьому у всіх вікових групах частка тих, хто виступає за вступ до ЄС, перевищує частку тих, хто виступає проти.

Довідково

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 9 березня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Джерело

23 березня відбувся онлайн-брифінг Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, під час якого вона розповіла про головні досягнення Уряду у напрямку ЄС і НАТО за рік його роботи, а також відповіла на низку запитань від глядачів та представників ЗМІ.

Переглянути відеозапис брифінгу можна за посиланням.

Віцепрем’єрка наголосила, що у 2020 році вдалось налагодити посилену координацію та взаємодію як всередині Уряду, так і з Парламентом щодо виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та поглиблення євроінтеграційних процесів.

«Одним з основних пріоритетів, який ми визначили для себе в межах європейської інтеграції є фізичне «зшивання» України з ЄС», – зазначила урядовиця.

Детальніше про основні досягнення у напрямку ЄС і НАТО за рік роботи Уряду читайте за посиланням.

Джерело

Україна на 100% вичерпала річні квоти на безмитні поставки виноградного та яблучного соку (20 тис. тонн), меду (6 тис. тонн) та оброблених томатів (6 тис. тонн) в країни Європейського союзу в рамках зони вільної торгівлі.

Такі дані наводить Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Річні квоти на ячмінну крупу та борошно (7,8 тис. тонн) використано на 83%; кукурудзу, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. тонн) – на 74%; цукор (трохи більше 20 тис. тонн) – на 45%, крохмаль (10 тис. тонн) – на 34%; оброблену продукцію з зернових (2 тис. тонн) – на 30%, м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (70 тис. тонн основна квота, 20 тис. тонн додаткова) – на 25% і 4% відповідно; яйця та альбуміни (3 тис. тонн основна і 3 тис. тонн додаткова) – 25% і 0% відповідно.

Менше вичерпані річні квоти на овес (4 тис. тонн) – 21%; часник (0,5 тис. тонн) – 16%; пшеницю м’яку, пшеничне борошно і гранули (1 млн. тонн) – 13%; висівки, відходи та залишки (22 тис. тонн) – 10%; продукцію з обробленого молока (2 тис. тонн) – 5%; продукти переробки солоду та крохмалю (2 тис. тонн) – 4%; оброблену продукцію з цукру (3 тис. тонн) – 3%.

На 2% і менше використані квоти на вершкове масло та молочні пасти (3 тис. тонн); ячмінь, ячмінне борошно та гранули (350 тис. тонн); оброблений крохмаль (2 тис. тонн); етанол (100 тис. тонн); інші цукрові продукти (20 тис. тонн); харчові продукти (2 тис. тонн); цукрові сиропи (2 тис. тонн), гриби 1 тис. тонн за основною і додатковою квотою разом).

Зовсім не використано квоти до ЄС на солод та пшеничну клейковину (7 тис. тонн); оброблену продукцію з молочних вершків (0,5 тис. тонн); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (10 тис. тонн); сигари та цигарки (2,5 тис. тонн); оброблену продукцію з масла (0,25 тис. тонн ); манітол сорбіту (0,1 тис. тонн).

Щодо вичерпаності річних квот на м’ясо баранини, яловичину та свинину у Міністерства економіки даних немає, адже відомство не має доступу на ринок.

Джерело

16 березня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко головував на Четвертому засіданні Діалогу високого рівня Україна – ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості (Промдіалог). Зі сторони ЄС засідання очолила заступниця Генерального директора Генерального директорату з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Європейської Комісії пані Мейв Руте. 

Промдіалог є унікальним інструментом поглибленої взаємодії між Україною і ЄС для налагодження прямих контактів між українськими та європейськими бізнес-асоціаціями в економічній та промисловій сферах.

«Українська промисловість має високий та потужний потенціал і стає серйозним партнером для європейських компаній. Така співпраця буде вигідною для обох сторін та відкриє нові можливості для українських компаній, які будуть задіяні у глобальних ланцюгах доданої вартості», - зазначив Міністр.

Він також наголосив на важливих для України аспектах співпраці з Європейським Союзом. Зокрема, йдеться про роботу попередньої місії ЄС з оцінки готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди ACAA («промисловий безвіз»). Крім того, Україна зацікавлена ​​у приєднанні до реалізації цілей в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс».

«Ми підтримуємо необхідність у посиленні спільних зусиль для створення кліматично нейтрального європейського континенту. Україна активно долучається в обговорення та погодження відповідних складових елементів ініціативи «Європейський зелений курс», зокрема, щодо спільного впровадження принципів циркулярної економіки», - додав Міністр.

Пріоритетами Промдіалогу були визначені: укладання «промислового безвізу» та усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС, розвиток малого та середнього бізнесу, сировинні матеріали (видобувна промисловість).

За результатами зустрічі сторони визначили напрямок подальшої співпраці у зазначених питаннях, зокрема, результати зустрічі будуть враховані під час наступного 5-го засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС щодо горизонтальних питань та конкретних галузей промисловості.

Серед учасників української делегації – заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка, представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Державної служби геології та надр України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також представники бізнес-асоціацій України та незалежні експерти.

Довідково:

У 2016 році між Україною та ЄС було досягнуто домовленостей про започаткування Діалогу високого рівня Україна – ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. Робота Діалогу зосереджена на двох напрямах: горизонтальні питання (технічні бар’єри у торгівлі, публічні закупівлі, МСП) та промисловий кластер за галузевим принципом. 

Джерело

Стратегічний перегляд відносин між країнами Східного партнерства та Євросоюзом має передбачати політику відкритих дверей ЄС для України. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час міжнародної конференції «Асоційовані країни Східного партнерства: парламентська співпраця та співробітництво з питань безпеки».

Урядовиця наголосила, що сьогодні є нагальна потреба у стратегічних дискусіях щодо перегляду ініціативи Східного партнерства. Ця ініціатива має включати політику відкритих дверей ЄС із більш диференційованим та перспективним порядком денним для тих партнерів, які прагнуть стати членом ЄС, а саме – для України, Грузії та Молдови.

«Беручи до уваги глобальні виклики сьогодення, такі як пандемія COVID-19, глобальне потепління та безпекові загрози для регіону, стає очевидним, що ефективне вирішення цих питань виходить за рамки існуючого формату Східного партнерства та потребує більш тісної співпраці між країнами-партнерами та ЄС», – зазначила Віцепрем’єр-міністр.

Відтак, урядовиця наголосила на важливості підтримки Європейським Союзом амбіцій країн-партнерів до поглиблення співпраці в межах Східного партнерства.

Ольга Стефанішина також додала, що гібридні загрози з боку Росії та триваючі конфлікти у регіоні Східного партнерства вимагають нового підходу до забезпечення безпеки в рамках ініціативи. Зокрема, це має включати активне залучення України, Грузії та Молдови до оборонної співпраці з ЄС та НАТО.

«Ми вдячні за позитивне рішення щодо можливості залучення країн-партнерів до програми PESCO, – подякувала Віце-прем’єр-міністр. – Наша держава прагне долучитися до цієї широкомасштабної програми безпеки та оборони і вважає участь у проектах PESCO одним із пріоритетних шляхів розвитку військово-технічного співробітництва з ЄС та вдосконалення національної оборонної спроможності відповідно до найкращих практик та стандартів».

Наостанок Ольга Стефанішина підсумувала, що вона бачить розвиток відносин ЄС із трьома асоційованими партнерами – Україною, Грузією та Молдовою – подібним успішному шляху співпраці ЄС із Західними Балканами.

Участь у міжнародній конференції взяли депутати парламентів Грузії, України, Республіки Молдова та Європейського Парламенту, представники урядів та дипломатичних установ зазначених країн, а також представники неурядових організацій. Учасники заходу обговорили стратегічне майбутнє Східного партнерства та нові перспективи для країн-партнерів ЄС.

 Довідково

Захід організований Комітетом Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС у співпраці з аналітичним центром «Рада зовнішньої політики «Українська призма».

Джерело

Незважаючи на обмеження, які накладає на світ пандемія, побудували інтенсивний діалог України з ЄС і НАТО на всіх рівнях та розширили сфери нашої співпраці. А саме:

Активізували секторальну інтеграцію з ЄС. «Зшиваємо» Україну з ЄС 

Посилено координацію як всередині Уряду, так і з Парламентом щодо виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та поглиблення євроінтеграційних процесів.

Ухвалено системні євроінтеграційні закони, які лежали у Парламенті роками, зокрема про внутрішні води, електронні комунікації, донорство крові та інші.  

Інтеграція у Єдиний цифровий ринок ЄС. Узгоджено спільний робочий план співпраці між Україною та ЄС щодо електронних довірчих послуг.

Синхронізація у митній сфері. Ухвалені Урядом рішення дозволили перейти до тестування роботи та поступового запуску авторизованих економічних операторів і національної електронної транзитної системи (NCTS). Переваги для бізнесу: економія часу та коштів при проходженні митниці та перевезенні товарів. 

Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС. Закріплено ціль щодо синхронізації об’єднаної енергосистеми України з енергомережею ENTSO-E у 2023 році.

Розпочала роботу попередня оціночна місія ЄС стосовно готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА. Ця Угода стимулюватиме Україну продавати в ЄС готову високотехнологічну продукцію. 

Активізовано участь України у макрорегіональних стратегіях ЄС. Україна стала першою країною не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії (з листопада 2021-го по листопад 2022 року).

Розпочали процес оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

Вперше провели широке обговорення з бізнесом щодо функціонування зони вільної торгівлі та зібрали його пропозицій для оновлення Угоди.

Досягнуто домовленості з ЄС щодо проведення всебічного огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Розпочали внутрішню оцінку досягнень Угоди, а також запустили консультації з ЄС щодо перегляду параметрів зони вільної торгівлі. 

Оновлена Угода має відповідати інтересам бізнесу, громадян України та ЄС, а також відображати наше прагнення до більш тісної інтеграції з Євросоюзом.

Зелена трансформація увійшла до топ-пріоритетів Уряду

Розпочато діалог високого рівня з питань залучення України до Європейського зеленого курсу. Визначено пріоритетні сфери співпраці на основі поданих Україною пропозицій, а саме: енергоефективність, водень, трансформація вугільних регіонів, промислові альянси та розвиток кліматичної архітектури.

Сформовано український кліматичний порядок денний, що є достатньо амбітним з урахуванням економічних факторів і доступних фінансових ресурсів та співставним з прагненнями Європейського Союзу.

Країна приєдналась до Європейського альянсу сировини та Європейського альянсу акумуляторів.

Розпочато діалог з ЄС щодо застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) для мінімізації його впливу на двосторонню торгівлю.

Україна визначена у Водневій Стратегії ЄС одним із ключових партнерів ЄС з виробництва та постачання зеленого водню.

Інтеграція до НАТО стала пріоритетом на найвищому політичному рівні

Забезпечно врахування інтересів та позиції України при розробці стратегічної візії НАТО до 2030 року. Зокрема, в експертній доповіді Альянсу акцентовано необхідність активізувати політику відкритих дверей, наші безпекові пріоритети й підтримку партнерів.

Отримали статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Це відкрило Україні більший доступ до програм і навчань з оперативної сумісності Збройних сил, обміну інформацією у сфері кібербезпеки і розвідувальних даних та ін.

Забезпечено виконання Річної національної програми Україна-НАТО (РНП) за 2020 рік, розроблену за принципом Плану дій щодо членства в НАТО. Підготовлено та затверджено РНП на 2021 рік.

Пріоритезовано ухвалення законодавства, яке наближає Україну до НАТО. Ухвалено:  про оборонні закупівлі і про розвідку; у першому читанні - законопроект щодо реформи СБУ.

Посилили внутрішню та міжнародну координацію для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків 

Приєднались до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності та затвердили План заходів для його реалізації.

Приєднались до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC) для зменшення ґендерного розриву в оплаті праці.

Прийняли Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року і Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності.

Посилили координацію ЦООВ у сфері ґендерної рівності через створення Координаційної комісії з питань взаємодії органів виконавчої влади у сфері ґендерної політики.

Джерело