Уявімо, що ви - виробник електричних чайників і хочете продавати свою продукцію на ринку ЄС. Що вам для цього потрібно зробити? Яка процедура? Яка вона зараз та якою вона буде за нової системи технічного регулювання, на яку переходить Україна?
Наразі, аби продавати у країнах ЄС щось більше, ніж сировину, українським виробникам потрібно самостійно користуватися англомовними директивами ЄС, англомовними стандартами, європейськими лабораторіями та органами з оцінки відповідності вашої продукції параметрам безпечності, що не завжди зручно і доволі дорого.
Отож, якою є послідовність дій вас як виробника, що хоче вийти на ринок ЄС?
Крок 1: Спочатку вам необхідно визначити європейські директиви, які застосовуються до вашої продукції.
Як я вже зазначав вище, до гармонізації системи технічного регулювання України з ЄС вам доведеться користуватися текстом директиви англійською мовою. Для пошуку необхідної директиви ви можете скористатися спеціальним сайтом Європейської комісії "Export Help-Desk Facility".
Ваш товар може підлягати одночасно під дію кількох директив. У нашому випадку електричний чайник підпадає під регулювання однієї директиви, а саме - директиви щодо низьковольтного обладнання.
Крок 2: Далі визначаєте основні вимоги, які застосовуються до вашої продукції, тобто юридично обов’язкові вимоги техніки безпеки, яким має відповідати електричний чайник.
Ці вимоги визначають показники безпеки продукту щодо ризиків, пов’язаних з його використанням. Вони перераховані у відповідних директивах. Виробник повинен пройти оцінку ризику свого продукту, щоб визначити, які основні вимоги висувають до його продукту.
Крок 3: Далі ви визначаєте стандарти, якими керуються в Європі при виробництві електрочайників.
Стандарти в Євросоюзі є добровільними: продукт, виготовлений відповідно до гармонізованих стандартів ЄС, має відповідати юридично обов’язковим основним вимогам, прописаним у європейських директивах.
Директиви не визначають стандарти, ваша продукція може їм не відповідати, але це теоретично може негативно позначитись на бажанні дистриб'юторів із нею працювати або на попиті кінцевих споживачів.
Крок 4: Далі відбувається процедура оцінки відповідності продукту.
Вона передбачає перевірку відповідності основним вимогам на стадії розробки і виробництва продукту.
Для продуктів із низьким ризиком процедури оцінки відповідності є простими й можуть бути виконані самим виробником (самосертифікація).
Для чайника, швидше за все, буде саме такий варіант.
Для продуктів з високим ступенем ризику (наприклад, якщо "чайник" - це термостат для хімічного заводу) процедури оцінки відповідності є складнішими і можуть вимагати втручання зовнішніх спеціалізованих організацій, уповноважених органів (сертифікація третьою стороною).
Застосовувані процедури оцінки відповідності та залучення уповноваженого органу зазначаються у відповідних директивах. Якщо залучити уповноважений орган, можна обрати його у будь-якій країні ЄС. Повний перелік уповноважених органів, а також групи товарів, у яких вони є компетентними, шукаємо на веб-сторінці системи NANDO сайту Європейської комісії.
Крок 5: Далі готуєте технічну документацію.
Ви як виробник зобов’язані підготувати і зберігати технічну документацію свого продукту. Детальний опис змісту технічної документації, як правило, дається у відповідних статтях чи додатках до директиви, яка застосовується до певного продукту. Ці документи повинні бути оформлені принаймні однією з офіційних мов ЄС. Інструкції для користувачів мають бути доступні офіційною мовою/мовами країни-імпортера продукту.
Крок 6: Далі оформлюєте Декларацію відповідності та наносите маркування.
Декларація про відповідність вимогам ЄС є юридичною заявою виробника або його уповноваженого представника, який підтверджує, що його продукт відповідає всім відповідним положенням директиви. Декларація повинна бути оформлена виробником або його уповноваженим представником в ЄС; вона має супроводжувати продукт доти, доки він не досягне кінцевого споживача.
Кілька слів про маркування. Директиви ЄС вимагають, щоб перед виходом на ринок на продукти було нанесено маркування відповідності СЕ. Залежно від директиви, маркування CE може також містити ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який був залучений до процедури оцінки відповідності.
Ви повинні зберігати технічну документацію та декларацію відповідності ЄС, зробивши її доступною для органів влади на їхню вимогу. Також потрібно вказати на виробі та у супровідній документації: назву, зареєстровану торговельну марку та єдину зареєстровану поштову адресу. Окрім того, вказуєте для органів ринкового нагляду будь-якого економічного оператора, якому постачався продукт, і повідомляєте національні органи ринкового нагляду про будь-який ризик, який несе продукт після розміщення на ринку.
Тепер ви можете вільно продавати свою продукцію на ринку ЄС.
У випадку ж гармонізації системи технічного регулювання України із системою, що діє в ЄС, процедура залишається тією ж.
Але усе спрощує те, що за новою системою ви користуватиметесь українськими технічними регламентами, написаними українською мовою, гармонізованими із європейськими стандартами, перекладеними українською, скористаєтесь українськими органами з оцінки відповідності, ціни яких будуть значно меншими за послуги таких саме органів в Європі.
Отже, підсумуємо.
Після реформування системи технічного регулювання в Україні, наслідком чого стане підписання угоди про взаємне визнання сертифікатів відповідності, українським виробникам продукції з високим ступенем ризику більше не доведеться проходити складні та дорогі процедури, якщо вони вже пройдуть їх в Україні.
Якщо ж мова йде про продукти з низьким ризиком, жодних процедур проходити взагалі непотрібно.
Але пам'ятайте, що в ЄС діє принцип презумпції відповідності.
Тобто ви як виробник, виносячи свою продукцію для продажу на ринок, гарантуєте її відповідність усім параметрам безпеки. Якщо ж при цьому використання вашого продукту завдасть шкоди майну, здоров'ю чи життю споживача і вашу вину буде доведено в суді, з вас буде стягнуто штраф у розмірі... до 71 млн євро.
Зважаючи на такий рівень відповідальності, європейські виробники суворо слідують директивам, які регулюють їхню продукцію. Таким чином, повну відповідальність за безпечність продукції несе саме виробник. Водночас споживач має значно вищий рівень захисту свого життя і здоров'я, адже виробник, що виносить свою продукцію на ринок, гарантує безпечність кожного окремого виробу.
Автор: Максим Нефьодов,
заступник глави Міністерства економічного розвитку та торгівлі
Джерело https://www.facebook.com/max.nefyodov/posts/870316046349839:0
Україна продовжує заповнювати європейські квоти. Про це на своїй сторінці в Facebook написала заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька.
«Європейський Союз надав квоти на 36 товарних позицій. Повною мірою виробники використовували тільки 5: мед, м'ясо птиці, кукурудза, ячна крупа і борошно, виноградні і яблучні концентрати», - зазначила вона, уточнивши, що на початок травня по 4 позиціям річні ліміти були вичерпані повністю, по концентрату - на 98,9%.
Ще по 10 позиціям квоти використані менш ніж на половину. Повністю вичерпані 2 квартальні квоти по м'ясу птиці.
У той же час, тільки на 33% використана квота на цукор. Як пояснює заступник міністра, технічна документація виробників цукру не повністю адаптована до вимог ЄС і зараз виробники активно працюють над її вдосконаленням.
Крім того, деякі квоти не використано з причини того, що українські аграрії не виробляють продукцію в достатніх обсягах. Як приклад, Європа готова придбати 1500 т баранини, але не отримала жодної.
23 червня 2015 року у м.Київ відбудеться інформаційний захід "Вихід на ринки Німеччини та ЄС". Організаторами заходу виступають Делегація німецької економіки в Україні у співпраці з Торгово-промисловою палатою України та Українським союзом промисловців і підприємців.
Реєстрація о 09:30, початок о 10.00.
Місце проведення: зал «Європейський» готелю «Президент-готель», вул. Госпітальна 12, м.Київ
Захід проводитиметься німецькою та українською мовами і забезпечуватиметься синхронним перекладом.
Від одного підприємства запрошуються лише максимально дві особи.
Підтвердження щодо обов’язкової участі необхідно надсилати у формі заповненого формуляра на електронну адресу info@ukraine.ahk.de чи факсом +38 044 234 59 98, +38 044 235 72 25 - Ткачук Олександр Дмитрович.
Програма заходу та форма заявки
![000000image_384.[1]](../../../../media/upload/000000quota-rutitskaya4-44886.png)
Станом на 29 травня 2015 європейським покупцям були відкриті квоти на поставку в ЄС ще 325,254 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 11,667 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю значно наблизилася до свого вичерпання - вона обрана вже на без малого 777,517 тис. т з відкритих 950 тис. т.
Як можна констатувати, попит на українську зернову з боку європейських споживачів помітно активізувався, в порівнянні зі стриманими результатами декількох попередніх тижнів. Привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.
Квоту на імпорт ячменю європейці все ще не поспішають використовувати. На минулому тижні ліцензій на імпорт української зернової знову не було видано зовсім, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали 5,592 тис. т, з відкритою Єврокомісією квоти в 250 тис. т.
В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.
Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була вибрана повністю вже з самого початку календарного року - вона залишається вельми привабливою для європейських покупців. Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 0,784 млн. т, тобто використання квоти становить 48,97%.
Як ми знаємо, за результатами 2014 Європейський Союз став найбільшим торговельним партнером України, змістивши з цієї позиції держави СНД.
09 червня 2015 р. в конференц-залі готелю «Опера» (м.Київ) відбудеться семінар на тему «Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри». Організатором заходу є ДП «Укрпромзовнішекспертиза» при сприянні Асоціації ливарників України.
В рамках семінару буде презентовано механізми виводу ливарних підприємств України на європейський ринок, надана характеристика потенційних ніш збуту для вітчизняних підприємств та проаналізовані технічні бар’єри експорту литва в ЄС.
Участь в семінарі безкоштовна. При бажанні взяти участь, просимо попередньо зареєструватися попередивши голову Організаційного комітету Юрія Добровольського за тел. 38 (098) 583-47-47, або електронною поштою Dobrovolskyi@expert.kiev.ua
Порядок денний семінару «Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри»
9.30-10.00 Реєстрація учасників. Привітальна кава.
10.00-10.20 Експорт ливарної продукції в ЄС: можливості, ризики, бар’єри (Власюк В.С., директор, Укрпромзовнішекспертиза).
10.20-10.40 Ринок ЄС: можливості для українських компаній (РальфЛовак, координатор Європейського офісу Торгово-промислової палати України, консультант).
10.40-11.00 Технічні бар’єри експорту ливарної продукції в ЄС (Арсен Панасюк, директор промислового департаменту бюро «Верітас»).
11.00-11.30 Кава-брейк
11.30-11.50 Алгоритм виведення компаній на європейський ринок (Мірошниченко О., незалежний консультант по зовнішній торгівлі з ЄС)
11.50-12.05 Експорт ливарної продукції в ЄС: історія успіху (генеральний директор або власник (уточнюється) Таврійської ливарної компанії «Талко»).
12.05-13.00 Обговорення
13.00-14.00 Кава-брейк та завершення семінару
З 26 травня в Україні починає роботу комісія з ЄС з метою оцінки системи офіційного контролю та сертифікації насіння зернових культур та їх еквівалентності до вимог ЄС.
Україна подала заявку на проведення цього аудиту ще 6 квітня 2011 року. Робота комісії триватиме 10 днів.
У разі успішного проходження аудиту Україна отримає можливість експортувати насіння, вирощене на території України в країни ЄС. Причому Україна стане першою країною з СНД, яка отримає такий дозвіл.
«Сьогодні Україна вирощує насіння для покриття своїх потреб - 30-40%. І ми могли б у дуже короткий термін збільшити обсяги виробництва насіння в 2, а може навіть і в 3 рази тільки по одній кукурудзи для експорту в ЄС. І це може скласти, якщо візьмемо найнижчі ціни, 200 млн. євро від реалізації»- повідомила глава правління Насіннєвої асоціації України і генеральний директор Limagrain України Тетяна Якубовська.
В іншому ж випадку нового аудиту доведеться чекати як мінімум 4-5 років, або ж не одержати другого шансу і зовсім.
Нагадаємо, в 2009 році Україна приєдналася до міжнародних схемам сертифікації OECD по зернових культурах, кукурудзі та сорго. На даний момент до реєстру OECD внесено 320 сортів зернових та кукурудзи.
Дія зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом почнеться з 1 січня 2016 року. Це наголошується у спільній підсумковій заяві учасників саміту "Східного партнерства".
"Учасники саміту з нетерпінням чекають попереднього застосування глибокої і всеосяжної ЗВТ з Україною, починаючи з 1 січня 2016 року і позитивного ефекту від її реалізації", – йдеться в спільній заяві.
У документі наголошується важливість конструктивних тристоронніх консультацій щодо реалізації ЗВТ Україна – ЄС, а також вітаються темпи ратифікації цієї угоди країнами-членами ЄС.
Учасники саміту закликали решту країн ЄС ратифікувати угоду Україна – ЄС, щоб вона повністю вступила в силу.
Як відомо, раніше вступ угоди в силу було перенесено на 1 січня 2016 року через тиск Росії. Кремль також вимагав повторно перенести цю дату, однак ЄС і Україна відмовилися.
19 травня 2015 року в Українському національному інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ» відбулася презентація видання «Угода про асоціацію: поради для дрібних сільгоспвиробників».
Видання демонструє потенційні можливості для дрібних українських сільгоспвиробників та покликане допомогти їм досягти успіху в умовах адаптації до сучасних викликів та загроз. У ньому зроблена спроба співставлення ситуації у сфері сільського господарства України та Європейського Союзу, а також окремо розглянуто сільськогосподарський аспект Угоди про асоціацію з ЄС.
Основна частина – це поради з подолання існуючих викликів шляхом реалізації власних ініціатив дрібних сільгоспвиробників, розвитку малого підприємництва, сільськогосподарської кооперації, органічного землеробства, сільського туризму, заняття перспективними видами рослинництва та тваринництва, успішного збуту сільгосппродукції. Надаються рекомендації місцевій владі з розвитку сільських територій та допомоги дрібним сільгоспвиробникам. Текст також містить корисні посилання, покликані допомогти в пошуку детальнішої інформації про ті чи інші можливості сільського господарства України та європейський досвід.
Брошура розроблена Сіверським інститутом регіональних досліджень у співпраці з Чернігівським Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації та Українською асоціацією аграрного бізнесу (УКАБ) за фінансової підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження».
Українські аграрії, які здійснюють експорт своєї продукції в країни Європейського Союзу в режимі автономних торгових преференцій, станом на початок травня поточного року повністю використовували річні квоти на експорт меду, виноградного і яблучного соків, кукурудзи, а також ячмінної крупи, борошна, зерна, оброблених зернових злаків.
Українські виробники також використовували дві квартальні квоти на експорт м'яса птиці, продавши на європейському ринку 4 тис. т продукції, і частково використали квоти на експорт пшениці (продавши 402,6 тис. т з дозволених 950 тис. т) і ячменю (продавши 5,6 тис. т при дозволених 250 тис. т).
На 33,3% використана квота на експорт цукру - загальний обсяг експорту склав 6,7 тис. т при розмірі квоти в 20,07 тис. т, на 38% використана квота на експорт оброблених томатів - експорт склав 3,8 тис. т при розмірі квоти в 10 тис. т. Також на 67% освоєна квота на експорт вівса. При цьому не використані квоти на експорт грибів, часнику, цукрових сиропів, обробленого молока, харчових продуктів, етанолу, сигарет і продуктів переробки солоду і крохмалю. Експорт по цих позиціях залишається на нульовому рівні.
Раніше Україна в рамках міністерської зустрічі країн "Східного партнерства" з питань торгівлі звернулася до ЄС з проханням ширше відкрити свої ринки для української аграрної продукції. За підсумками 2014 року українські аграрії істотно наростили поставки своєї продукції на ринок Європейського Союзу. Зокрема, обсяг агроекспорту до країн ЄС склав третину загального обсягу агроекспорту України. За даними Мінагрополітики, сума експорту склала $ 7,7 млрд.
В ЄС виключають відтермінування зони вільної торгівлі з Україною ще на рік, а отже, «торговельні кордони» запрацюють вже через 7 місяців – з 1 січня 2016 року.
«Безумовно, економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має немалі позитивні дивіденди. Дотепер європейський ринок для українських споживачів був відчинений в односторонньому порядку. Порівняно з 2013 роком, впав імпорт, тоді як експорт України до країн ЄС підвищився на $ 300 млн (майже на 2%). Завдяки ж лібералізації доступу до європейського ринку послуг, скасуванню ввізних мит ЄС для 95% товарів, імпортна продукція буде куди доступнішою для українців», – розповідає провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Проте він вказує, що від нульових імпортних тарифів, з одного боку, виграють споживачі, з другого – це може обернутися катастрофою для українського виробника. Адже товари, вироблені в Україні, мають відповідати європейським фітосанітарним, екологічним та іншим нормам, тому багатьом вітчизняним підприємствам необхідно вже зараз вкладати в модернізацію виробництва, аби воно відповідало вимогам ЄС.
«І це вже питання до Уряду, який має розробити чітку програму підтримки українських виробників, а також широку систему кредитування, бо в умовах сьогодення виробники не те, що не мають коштів на модернізацію, вони взагалі забули про прибутки. При цьому банківський сектор у сфері кредитування не працює, облікова ставка за кредитами на рівні 30 % і вище не сприяє розвитку бізнесу, а отже, й здорової конкуренції», – переконаний спеціаліст.
Крім того, за його словами, варто готуватися до повернення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, погіршення структури експорту з огляду на переорієнтування українських виробників із експорту готової продукції на експорт сировини.
Також незалежний аудитор вказує на ризик підвищення цін на енергоносії до рівня середньоєвропейських. «Це відбудеться задля недопущення дискримінації європейських виробників: через дешевші ресурси собівартість вітчизняної продукції може бути також дешевшою», – пояснює він.
У будь-якому випадку, за словами керівника «Публічного аудиту» Максима Гольдарба, ЗВТ повинна дати позитивний поштовх для виходу української торгівлі, відповідно й економіки, на якісно новий рівень. При зволіканні з відкриттям кордонів ситуація з торговельним балансом швидше за все матиме негативні наслідки, адже в 2014 році зафіксовано найбільше за останні три роки падіння експорту (на 14,6 млрд) та імпорту (28 млрд).
Якщо порівняти географію експорту товарів України, спостерігаємо ріст торгівлі у січні 2015 року, порівняно з січнем попереднього року. Це ж стосується і структури імпорту.
«Загалом завдяки відкриттю ЗВТ слід очікувати покращення умов експорту української продукції, а також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарської продукцією. Відсутність нормативно-правових бар’єрів розширить перелік продукції та підвищить рівень конкуренції, а гармонізація нашого законодавства з ЄС сприятиме покращенню інвестиційного клімату та росту прямих іноземних інвестицій у виробництво вітчизняних товарів і послуг. Уряду лише треба посприяти українським виробникам підготуватися до конкурентної боротьби з європейськими аналогами», – резюмує Максим Гольдарб.
