Менше 100 днів залишилося до відкриття нової сторінки у торговельних та економічних зв’язках між Україною та ЄС.

Враховуючи надзвичайно важливе значення цієї події не лише для історії нашої країни, але й для пересічних громадян, спробуємо максимально подати суспільству інформацію, що пояснюватиме той або інший аспект положень вільної торгівлі.

Тож почнемо з самого початку…

1 січня 2016 року розпочинається тимчасове застосування торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Або іншими словами: розпочне діяти вільна торгівля з державами-членами Європейського союзу.

Що таке торговельна частина Угоди про асоціацію?

Торговельна частина Угоди про асоціацію, або, як прийнято говорити, Угода про вільну торгівлю, охоплює широке коло питань, так або інакше пов’язаних з торговельними аспектами взаємодії між Україною та ЄС.

Положеннями даної частини встановлюються правила та механізми лібералізації торгівлі товарами та послугами, визначаються процедури врегулювання торговельних суперечок, окреслюються інституційні рамки взаємодії сторін в процесі виконання відповідних положень Угоди тощо.

Крім того, на відміну від класичних угод про вільну торгівлю, поглиблений та всеохоплюючий характер лібералізації торгівлі з Євросоюзом також включатиме взаємне поступове відкриття ринків державних закупівель, нові правила конкуренції у двосторонній торгівлі.

Взагалі торговельна частина Угоди про асоціацію нараховує 15 розділів, а також протоколи та додатки до них.

Чому ми говоримо про тимчасове застосування, а не про повноцінну дію положень Угоди?

Тому що відповідно до законодавства ЄС застосування будь-якої угоди, укладеної від імені ЄС та її держав-членів, відбувається лише після того, як Угоду ратифікує Європейський Парламент та парламенти всіх держав-членів Євросоюзу.

Водночас, оскільки формування торговельної політики відноситься до виключної компетенції Європейського союзу, а процедура ратифікації міжнародних Угод усіма державами-членами іноді триває до 5 років, в ЄС приймається рішення щодо початку так званого "тимчасового застосування" відповідних положень таких Угод до закінчення процедури ратифікації усіма державами-членами.

З формальної точки зору, для вітчизняного експортера або імпортера тимчасове застосування нічим не відрізнятиметься від повноцінної дії положень Угоди.

Ратифікація Угоди між Україною та ЄС іде найшвидшими темпами порівняно з іншими аналогічними Угодами.

Так, на сьогодні Угоду ратифікували: Європейський парламент та 22 держави-члени ЄС (в т.ч. які надіслали ратифікаційні грамоти). 4 держави частково завершили процедуру ратифікації (не передали ратифікаційні грамоти). Процес ратифікації не розпочали лише Греція та Кіпр.

Що означатиме початок тимчасового застосування для України?

Для України тимчасове застосування означатиме закінчення дії односторонніх торговельних преференцій ЄС та початок реалізації своїх зобов’язань обома сторонами.

Наприклад, у сфері лібералізації торгівлі це означає, що Україна також розпочне зниження своїх імпортних мит для товарів походженням з держав-членів ЄС.

Що означає вільна торгівля з ЄС для українських виробників та експортерів?

Угода про асоціацію між Україною та ЄС та зокрема її торговельна частина – це не автоматичне збільшення експорту та пожвавлення торгівлі.

Вільна торгівля з ЄС – це можливість:

-   вийти на один з найбільших, найпотужніших та найбільш захищених ринків світу, який об’єднує 28 держав Європи з населенням більше 500 млн осіб та достатньо високим рівнем доходів;

-   конкурувати на рівних умовах та нарощувати обсяги експорту до одного з найважливіших торговельних партнерів України;

-   збільшити коло потенційних споживачів української продукції;

-  знайти нових партнерів та диверсифікувати свої експортні потоки з метою мінімізації ризиків у разі неможливості доступу на ринки певних країн СНД.

Чи існують якісь загрози для вітчизняних виробників?

В контексті політичної та економічної ситуації, в якій опинилася сьогодні Україна, лібералізацію двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС супроводжуватимуть ряд потенційних викликів і навіть зовнішніх загроз.

Враховуючи те, що Україна також знижує ставки ввізних мит, на українському ринку очікується певне посилення конкурентного тиску. 

Крім того, оскільки ЄС має значно вищі вимоги до якості та безпечності продукції, перед вітчизняними підприємствами, які традиційно були орієнтовані на ринок держав СНД та які шукатимуть вихід на європейський ринок, постане потреба переоснащення та зміни технологій виробництва. В цьому контексті вони можуть стикнутися з браком коштів та необхідністю пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації своїх виробництв.

Крім того, враховуючи поточну політичну ситуацію, це прогнозована торговельна війна з боку РФ, торговельне ембарго на сільгосппродукцію та підвищення ставок ввізних мит РФ.

Що робить уряд для ефективного використання можливостей в рамках вільної торгівлі з ЄС?

Урядом вже багато зроблено, але ще немало залишилось зробить.

Вже давно розпочата робота з гармонізації вітчизняного законодавства в частині технічного регулювання, а також санітарних та фітосанітарних заходів. На завершальному етапі знаходиться реалізація підготовчих заходів для функціонування режиму вільної торгівлі (створено механізми видачі митними органами на безоплатній основі преференційних сертифікатів походження, адміністрування тарифних квот, застосування спеціальних захисних механізмів).

Декілька років поспіль проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з метою доведення до потенційних експортерів інформації про можливості постачання продукції до Євросоюзу в рамках автономних торговельних преференцій ЄС та тимчасового застосування торговельних положень Угоди про асоціацію.

За період дії автономних преференцій ЄС вітчизняні виробники, зокрема аграрної та харчової галузей, показали наявність в Україні потужного потенціалу розвитку конкурентоспроможного виробництва, а також спроможність до нарощування експортного потенціалу в умовах спаду економіки в цілому та суттєвого зниження промислового виробництва.

Тому з метою підтримки наших виробників запроваджена предметна дискусія з ЄС щодо подальшої тарифної лібералізації.

Крім того, започатковано взаємодію з нашими європейським партнерами щодо пошуку точок дотику у сфері промислової політики.

Окремий напрямок взаємодії – посилення контактів між українським та європейським бізнесом.

Ми готові стати надійним партнером у забезпеченні міжнародних, європейських та регіональних ланцюгів постачань.

Вільна торгівля з ЄС – це не автоматичне збільшення експорту та пожвавлення торгівлі. І ми сподіваємося на активну участь вітчизняних виробників та експортерів у використанні запропонованих можливостей.

Джерело

Урядові структури, міністерства та відомства у взаємодії з європейською стороною домовились здійснити низку заходів, які сприятимуть виходу українських компаній на ринки Європейського союзу, повідомила директор Урядового офісу з питань євроінтеграції Наталія Гнидюк.

«Разом із колегами з ЄС ми домовились відкрити сервіс допомоги (export help desk) потенційним українським експортерам, які прагнуть торгувати з ЄС. Проект передбачатиме і значну регіональну складову. Детальна інформація про цей сервіс найближчим часом буде представлена експортерам», - наголосила Наталія Гнидюк.

Вона звернула увагу, що вже з 1 січня 2016 року, тобто з початком дії зони вільної торгівлі, українські компанії отримають доступ до ринків державних закупівель країн Європейського Союзу, загальний річний обсяг яких складає приблизно 1,8 трлн. євро або 14% ВВП, у тому числі 425 млрд. євро – сума укладених договорів у результаті проведення міжнародних тендерів. У зв’язку з цим Урядовий офіс з питань європейської інтеграції розробив для українських виробників електронний буклет «Державні закупівлі в країнах-членах ЄС» з переліком джерел про закупівлі, тендери та міжнародні торги, що проводяться у кожній країні ЄС.

За її словами, профільні міністерства розробляють так звані «дорожні карти» виходу на ринки у найбільш перспективних сферах – аграрній, ІТ, зв’язку тощо.

Джерело

Блакитна настанова є детальною інструкцією, яка відіграватиме важливу роль в Україні для забезпечення вільного обігу товарів між Україною та Європою в рамках майбутньої Угоди про асоціацію.

«Блакитна настанова» широко використовується на практиці економічними суб’єктами, що провадять свою діяльність на території ЄС, а також новими учасниками ринку з усього світу, які постачають свою продукцію на європейський ринок.

Вона застосовується в державах-членах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, а також у Туреччині для певних видів продукції.

Блакитна настанова ЄС розрахована для усіх сторін, які беруть участь в процесі вільного обігу товарів у Європейському Союзі, зокрема, законодавців, органів ринкового нагляду, органів акредитації та стандартизації, органів оцінки відповідності, виробників, імпортерів, дистриб’юторів, торгових асоціацій, асоціацій споживачів і профспілок.

«Блакитна настанова» підготовлена проектом «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

Джерело

Автономний преференційний торговий режим ЄС діє для України з квітня минулого року. Втім, навіть незважаючи на пільгові умови торгівлі з Євросоюзом, лише третина українських експортерів скористалися цими перевагами.

Одна з причин цього – невикористання всіх можливих засобів доступу до ринків ЄС.

Одним із таких засобів виступають державні закупівлі.

При цьому саме участь у державних закупівлях країн ЄС полегшує експорт для виробників, на відміну від складного шляху просування товару на ринок ЄС, його реклами, налагодження прямих зв'язків з європейськими партнерам тощо.

Обсяг ринку державних закупівель ЄС, наприклад, у 2011 році, складав 2 406 млрд євро, що означає значні закупівельні можливості для українських постачальників.

Звісно, компанії з країн, що не входять до ЄС, можуть розраховувати лише на невелику частку цього "пирога".

Відповідно до офіційних даних, у межах прямих транскордонних закупівель 88% договорів про закупівлю було укладено з постачальниками з інших країн-членів ЄС. Відповідно до звіту Європейської комісії, найуспішнішими у здійсненні прямих транскордонних закупівель були постачальники з Австрії, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, Сполученого Королівства.

Із 12%, які залишились, третина договорів було присуджено учасникам зі Швейцарії. По 1% припадає на інші країни: Туреччина, Канада, Китай, США.

Згідно з опитуваннями суб’єктів господарювання ЄС щодо транскордонних державних закупівель, однією з основних перешкод для участі в таких закупівлях виступає високий рівень конкуренції з національними постачальниками.

Підприємства зазначають, що згідно з їхнім досвідом замовники віддають перевагу національним учасникам. Більше того, Європейська комісія у звіті щодо транскордонних закупівель зазначає участь країни у єврозоні як один із факторів, який впливає на прямі транскордонні закупівлі. Вказане свідчить про невисокий рівень прямих транскордонних закупівель у ЄС та незначну присутність на ринку державних закупівель ЄС постачальників з інших країн, які не є членами ЄС.

Саме тому українські учасники, які прийняли рішення взяти участь у закупівлях ЄС, мають заздалегідь підготуватися і до низки потенційних перешкод, з якими вони можуть зіткнутися.

Мовні бар’єри

Якщо проаналізувати оголошення про закупівлі на офіційному порталі ЄС з державних закупівель, слід зробити висновок, що у своїй більшості замовники вимагають від потенційних учасників готувати свою пропозицію офіційною мовою відповідної країни ЄС, наприклад, іспанською, польською чи португальською, що вимагатиме певних зусиль з боку українських учасників.

Відповідно до останнього офіційного звіту Європейської комісії щодо транскордонних закупівель, найбільше таких закупівель здійснюється між членами ЄС з однаковими або схожими мовами.

Опитування суб’єктів господарювання ЄС щодо їхньої участі у транскордонних закупівлях показало, що саме мовні бар’єри виступають однією з найбільших перешкод для участі у таких закупівлях.

Наприклад, для малих та середніх суб'єктів господарювання звернення до послуг перекладачів є обов'язковою умовою для участі у державних закупівлях відповідної країни ЄС. Із широким використанням ціни в якості критерію оцінки пропозиції, пропозиція українського постачальника у деяких випадках може виявитися неконкурентоздатною, оскільки він закладатиме в ціну витрати на технічну підготовку. Слід бути готовим, що ресурси для участі у транскордонних закупівлях є значно вищими за ті, які необхідні для участі у внутрішніх закупівлях.

Особливості правового регулювання державних закупівель у країнах ЄС

Український постачальник має ознайомитися з офіційними нормативно-правових актами країни, в закупівлях якої він планує брати участь, адже незважаючи на дію Директив ЄС з державних закупівель, кожна країна ЄС може мати свої особливості здійснення закупівель.

Згідно зі ст. 288 Договору про функціонування ЄС директива є обов'язковою для кожної держави-члена, якій вона адресована, лише щодо очікуваного результату, залишаючи при цьому право вибору форм і методів за національним органом влади.

Доступ до інформації про державні закупівлі невеликої вартості

Постачальнику слід мати на увазі, що на офіційному веб-порталі з державних закупівель ЄС розміщуються повідомлення лише про державні закупівлі, які перевищують відповідні порогові показники, тобто суми, при досягненні та перевищенні яких необхідно керуватися детальними правилами законодавства.

Як вже було зазначено вище, ринок державних закупівель ЄС є значним за обсягом.

При цьому, згідно з даними Європейської комісії, більша частина держзакупівель у ЄС не охоплюється правилами Директив ЄС з державних закупівель.

Так, порогові показники такі високі, що у 2011 р. тільки 17,7% всіх витрат, які йдуть на державні закупівлі, здійснюються відповідно до Директив ЄС з держзакупівель.

Крім того, деяка частина закупівель підпадає під певні винятки.

Таким чином, приблизно 80% європейських держзакупівель не охоплюються правилами Директив ЄС.

При цьому, згідно з оцінками Європейської комісії, загальна вартість державних закупівель, які перевищували порогові показники у 2010 р., складала приблизно 447 млрд євро (3,7% ВВП), що все одно становить значні закупівельні можливості для українських постачальників.

Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду замовники мають забезпечити доступ постачальників до закупівель, які не охоплюються Директивами ЄС, зокрема, вони зобов’язані поширити інформацію про такі закупівлі у спосіб, який дозволяє забезпечити достатній рівень конкуренції. При цьому не встановлена вимога публікувати таку інформацію на офіційному веб-порталі ЄС з державних закупівель.

Отже, якщо учасника цікавлять закупівлі, які за вартістю є меншими за порогові показники, він має самостійно здійснювати пошук таких оголошень, наприклад, на національних веб-порталах або у виданнях країни-члена ЄС.

У даному випадку український постачальник знову може зіткнутися з мовним бар'єром, коли оголошення розміщуватимуть державною мовою країни. Наприклад, у Польщі оголошення про державні закупівлі, які не перевищують порогові показники (5 186 000 євро для робіт та 134 000 євро для товарів та послуг) публікуються у Бюлетені з державних закупівель, де вся інформація міститься польською мовою.

Висока вартість європейських закупівель

Українські постачальники мають бути готові до того, що вартість закупівель ЄС є високою. Згідно з інформацією про закупівлі, розміщеною на офіційному веб-порталі ЄС з держзакупівель, вартість закупівель, які перевищують порогові показники, у 2011 р. становила:

1)   1% закупівель - за вартістю 37 млн євро і більше;

2)    найбільша вартість закупівлі зафіксована у розмірі 350 млн євро;

3)    середня вартість закупівель робіт становила приблизно 3 млн євро;

4)    середня вартість закупівлі послуг становила 1 млн євро;

5)    середня вартість закупівлі товарів становила 450 тис. євро.

Застосування у закупівлях стандартів у сфері охорони довкілля

Треба бути готовими і до закупівель із "жорсткими" вимогами, що стосуються охорони довкілля, адже у ЄС державні закупівлі виступають не тільки засобом підвищення рівня конкуренції та ефективного використання державних коштів, а й досягнення цілей у ряді інших сфер: охорона довкілля, праці, запровадження інновацій тощо.

У ЄС було схвалено стратегію "Європа–2020", яка визначає три рушійних чинника економічного розвитку:

1) розвиток економіки на підставі інновацій;

2) сприяння розвитку низьковуглецевої, ресурсозберігаючої та конкурентоспроможної економіки;

3) сприяння високій зайнятості.

Саме державним закупівлям відведено важливу роль для досягнення вказаних цілей. У ЄС визнано необхідність встановлення як обов'язкових вимог до товарів або послуг (наприклад, максимальні рівні для використання енергії, шкідливих для довкілля речовин), так і альтернативних (наприклад, 60% всіх закупівель мають бути екологічно чисті).

Зокрема, у ЄС вже прийнято низку нормативних актів, якими встановлено обов'язок замовників висувати вимогу щодо певного рівня енергоефективності.

Наприклад, вони стосуються офісного обладнання, під час придбання якого замовники повинні враховувати мінімальні вимоги з енергоефективності, які встановлені у Регламенті з маркування енергоефективності офісного обладнання; закріплено напрями подальшої закупівельної політики замовників, яка полягає у вжитті заходів з енергоефективності, а також сприяння будівництва та використання ресурсозберігаючих громадських будівель. Так, відповідно до Директиви про енергозабезпечення будівель для зниження енергетичної залежності з 1 січня 2019 р. всі нові будівлі, які будуть належати державним замовникам, повинні мати нульовий рівень споживання енергії тощо.

Екологічні вимоги та критерії проходять крізь весь текст нових Директив ЄС із державних закупівель і можуть висуватися до учасників на будь-якій стадії державної закупівлі.

* * * * *

Таким чином, Угода про вільну торгівлю з ЄС надає українським суб`єктам господарювання значні шанси та можливості в отриманні доступу до одного з найбільших у світі ринків державних закупівель.

Втім, вітчизняним постачальникам слід мати на увазі, що у разі прийняття рішення щодо участі у державних закупівлях країни-члена ЄС необхідно заздалегідь провести детальний аналіз законодавства з державних закупівель відповідної країни, бути готовим до мовних бар’єрів, а також до високого рівня конкуренції з місцевими постачальниками та учасниками з інших розвинених держав ЄС.

Джерело

«Поступово українські сільгосптоваровиробники починають все більше використовувати нові можливості експорту продукції переробки на високомаржинальний ринок ЄС», - про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Так, якщо у першій половині 2014 року частка сировинних видів продукції складала 76%, то у 2015 році - уже 67%. Відбулося зростання частки продуктів переробки у сільськогосподарському експорті до ЄС, що позитивним чином характеризує розвиток аграрного сектору України.

Найбільш показовими є приклади зростання експорту м’яса птиці - утричі (до 27.3 млн. доларів США); томатної пасти - у 9,5 раза (до 6,9 млн. доларів США); обробленого зерна зернових культур (лущене, плющене, у вигляді пластівців) - майже удвічі (до 5,6 млн. доларів США); цукру і кондитерських виробів з цукру - у 1,8 раза (до 17,8 млн. доларів США); готових продуктів із зерна - у 1,3 раза (до 18 млн. доларів США).

Також у першій половині 2015 року відбувся експорт яєчних продуктів до ЄС на суму 4,5 млн. доларів США, в той час як за аналогічний період минулого року експорт не здійснювався.

«Пріоритетним напрямком розвитку вітчизняного агросектору є орієнтація на збільшення частки продукції переробки, а також продукції з високою доданою вартістю у загальному сільськогосподарському експорті України. Це дозволить нам збільшити валютні надходження до державного бюджету. А поточні результати експорту до ЄС свідчать про високий потенціал української продукції та гарні перспективи на світовому ринку», - наголосив Олексій Павленко.

Джерело

Проект «Громадська школа дієвих практик ЄС» організовується Інститутом Європейської Політики (Берлін, Німеччина) та Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів, Україна) за підтримки Федерального Закордонного Офісу Німеччини.

Навчальні серії: залучення НУО до процесу впровадження Угоди про Асоціацію України з ЄС

Мета проекту – сприяти зміцненню потенціалу українських організацій громадянського суспільства в контексті реалізації Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом та Україною (в т.ч. розбудови Поглибленої та Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі) для надання змоги зацікавленим учасникам проекту впливати на процеси в даній сфері.

В рамках проекту планується відібрати 25 представників неурядових громадських організацій з 8 областей України (Житомирської, Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Сумської, Луганської, Донецької). Вони візьмуть участь у трьох семінарах, присвячених реалізації Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом та Україною / Поглибленої та Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі (УА/ПВЗВТ) та спрямованих на посилення спроможності організацій-учасників у наступних напрямках:

- зміст та наслідки впровадження УА/ПВЗВТ;
- інструменти моніторингу та впливу на процес реалізації УА/ПВЗВТ;
- мережування та посилення інституційної спроможності;
- менеджмент комунікацій з громадськістю («Public Communication Management»);
- фандрейзінг та ознайомлення з «Європейським інструментом сусідства» («European Neighbourhood Instrument»);
- розробка стратегії моніторингу та проектних ідей для підвищення ефективності/контролю/прозорості процесу реалізації УА/ПВЗВТ в Україні.

Семінари будуть проведені у м. Чернігові за наступним орієнтовним планом-графіком:

Перший семінар: «ЄС як на долоні - як Угода про Асоціацію може працювати на Вас». Період проведення: 21 – 24 вересня 2015 року. Теми семінару:
- правда про Угоду про Асоціацію ЄС з Україною: міфи і факти про поточні процеси і завдання у майбутньому;
- Асоціація з ЄС: ключові терміни та інструменти;
- введення та короткий огляд Угоди про Асоціацію;
- основи ПВЗВТ для ОГС України;
- підготовка ОГС до їх ключової участі у процесі впровадження УА.

Другий та третій семінари будуть проведені у періоди 16 – 19 листопада 2015 року та 18 – 21 січня 2016 року.

Вимоги до учасників:
- До участі у проекті допускаються особи віком від 18 років.
- Заявники мають бути зацікавлені та володіти інформацією у сфері імплементації Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом та Україною / Поглибленої та Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі (УА/ПВЗВТ). Досвід моніторингу процесів в даній сфері вітається.
- Заявники мають володіти базовим рівнем знання англійської мови (мінімум: здатність читати та розуміти тексти, викладені англійською мовою).
- Заявник має бути членом організації громадянського суспільства, що зареєстрована в одній із перелічених областей України: Житомирській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Харківській, Сумській, Луганській, Донецькій (для підтвердження цього до заявки має бути додано свідоцтво про реєстрацію організації громадянського суспільства, яку учасник представлятиме у проекті).

Для участі у відборі до проекту потрібно подати заяву за формою, що наведена за посиланням.

Відібрані учасники автоматично будуть запрошені до участі у першому семінарі проекту, що відбудеться у м. Чернігові з 21 по 24 вересня 2015 року. Проект програми семінару можна завантажити за посиланням.

Заявки на участь у проекті приймаються до 9 вересня 2015 року.

Результати відбору будуть повідомлені до 11 вересня 2015 року.

Контактна інформація: Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень, вул. Мстиславська, 14, офіс 11, Чернігів, Україна, 14000, тел. +38 046 277 7847, www.pfirs.org

Контактна особа: менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень - Максим Корявець, тел.: +38 063 57 94 655, e-mail: koryavets@pfirs.org

Джерело

15 вересня 2015 року відбудеться семінар "Успішний експорт до країн Європейського Союзу: покроковий алгоритм дій, «підводні камені» і труднощі".

Питання, що розглядатимуться на семінарі:

- Бізнес з Європою. Прості реалії і вигадані міфи. Пошук імпортера в Євросоюзі

- Загальні вимоги до ввезення товарів на територію ЄС

- Експортно-імпортні операції крок за кроком

- Типовий контракт МТП міжнародної купівлі-продажу товарів. Основні положення і необхідність використання в сучасних умовах

Місце проведення: г. Киев, ул. Стрітенська, 10, ТПП України

Детальніше про участь в семінарі, зокрема вартість, а також зареєструватися можна за телефоном +38 044 586 40 15 або посиланням

Станом на 7 серпня 2015 європейським покупцям були відкриті квоти на постачання в ЄС ще 475 т українського ячменю (тижнем раніше - 330 т). Таким чином, квота на ячмінь, відкрита для української зернової в обсязі 250 тис. т, за підсумками тижня була вичерпана вже на 64,91%.

Протягом першої половини маркетингового року Європейський Союз не надто активно контрактував український ячмінь, надаючи перевагу українській пшениці і кукурудзі, проте, повністю вичерпавши квоти на імпорт вищезазначених, взявся все більш і більш активно закуповувати український ячмінь.

Квоти на безмитний імпорт української кукурудзи і пшениці в Євросоюз, відкриті в розмірі 400 тис. т і 950 тис. т, відповідно, були повністю вичерпані ще в червні.

Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,513 млн т, тобто використання квоти становить 94,52%.

Джерело

АТП були запроваджені ЄС наприкінці квітня 2014 року для підтримки української економіки у часи економічної та політичної кризи. Цей механізм є одностороннім застосуванням ЄС положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, включаючи скасування/зниження ввізних мит та надання нульових тарифних квот. Перед запровадженням АТП експерти рапортували про те, що це може допомогти збільшити український експорт до ЄС на 4,5% у річному вимірі. А найбільше можуть виграти підприємства сільського господарства, харчової та легкої промисловості.

АТП були не єдиним чинником, що впливав на український експорт в цілому та до ЄС зокрема. Вплив преференцій підсилювався девальвацією гривні, переорієнтацією з російського ринку, рекордно високим урожаєм зернових. Натомість послаблюючі фактори - окупація українських територій, падіння світових цін на сировину, подорожчання імпортної сировини (девальвація + додатковий імпортний збір) - часто нівелювали фактори підтримки.

Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та м’ясо птиці є обмежуючими, тобто були реальним драйвером до розширення експорту на ринок ЄС. Проте ефективному використанню тарифних квот перешкоджали проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів, недотримання стандартів, недостатнє внутрішнє виробництво, існування інших ключових ринків, низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже – низький попит, відсутність торговельних партнерів.

За висновками експертів, на експорт української продукції до ЄС найбільший вплив мало скорочення середнього обсягу експорту від одного експортера. Нові підприємства зі значно меншими обсягами постачань не змогли суттєво вплинути на загальну динаміку експорту до ЄС. Проте бажаючих експортувати стало більше, що нівелювало негативний вплив виходу підприємств з ринку ЄС. На ринках третіх країн вплив нових фірм був меншим, більшу роль відігравало зниження експорту. Тобто позитивним ефектом від АТП став стимул починати експорт в ЄС.

Загалом дослідники зійшлися на думці, що АТП мали позитивний вплив на експортерів в ЄС. Проте їх дії було недостатньо для компенсації цілої низки негативних факторів, які впливали на експорт протягом 2014-2015 років. У 2014 році динаміка експорту до ЄС була кращою, ніж у експорту до решти країн світу. Але вже у першій половині 2015 року падіння експорту до ЄС зрівнялось з динамікою торгівлі з третіми країнами.

З ким і як торгувала Україна протягом періоду дії преференцій.

 Протягом дії преференціій глобального росту зовнішніх поставок товарів до Європи не спостерігається.

 Частину квот з преференціями українські аграрії вже вибрали. Проте за підсумками минулого року тільки 6 з 10 позицій виявились закритими, повністю - тільки дві - по пшениці й кукурузі. Решта з різних причин незаповнена.

 Ротація експортерів на зовнішньому ринку досить масштабна. Наприклад, до ЄС кількість експортерів змінилась аж 3 тис. підприємств. Кількість постачальників на решту частин світу більш стабільна.

 А ось як євроекспортери розподілились щодо товарних позицій.

 Джерело

Альманах харчової безпеки ЄС публікується Федеральним інститутом оцінки ризику (BfR, Німеччина) і регулярно оновлюється з 2009 року. Він надає огляд європейських інституцій та відповідальних структур влади у сферах харчової безпеки та безпеки кормів у 28 державах членах ЄС, а також асоційованих державах – Ісландії, Норвегії та Швейцарії і країнах-кандидатах на членство в ЄС. Профілі країн у Альманасі надають короткий і добре структурований огляд головних органів влади і експертних комітетів, а також їх функцій у національних системах органів влади.

Брошура слугує джерелом інформації та довідником для усіх, хто цікавиться структурами та інституціями у сфері харчової безпеки та безпеки кормів у Європі, зокрема спеціалістам у практичних сферах.

Альманах харчової безпеки 2014 року можна завантажити за посиланням http://bit.ly/BfR_FSA

Усі випуски та мовні версії альманахів BfR доступні на сторінці за посиланням http://bit.ly/BfR_FSA_all

Джерело