Українські виробники мають великий потенціал торгівлі з країнами Євросоюзу. Для того, щоб ним скористатися, важливо розуміти технічні вимоги та процедури цього найбільшого в світі спільного ринку.
1. Якими є відповідні директиви та регламенти ЄС для вашого товару?
Огляд усіх директив можна знайти на сайті Європейської Комісії за цим посиланням. Ваш товар може підлягати під різні директиви. Наприклад, машина з електроприладами на дистанційному управлінні підлягає під дію «Директиви щодо машин і механізмів», «Директиви щодо низьковольтного обладнання» та «Директиви щодо електромагнітної сумісності». У такому випадку, одна з директив є «ключовою», відповідно до неї потрібно здійснювати оцінку відповідності. Але основні вимоги інших директив також мають бути дотримані.
2. Як можна дізнатися про вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки для мого товару, які зазначаються Директивами ЄС?
Насамперед необхідно, аби виробник разом із фазою розробки товару провів «оцінку ризику». Наприклад, такі вимоги містить Додаток 1 Директиви щодо машин і механізмів у розділі «Загальні принципи»: «Виробник машинного обладнання, або його уповноважений представник має забезпечити проведення оцінки ризику, щоб визначити чи відповідає товар вимогам здоров’я та безпеки, які застосовуються до машинного обладнання». Як саме проводити таку оцінку, пояснює Технічний регламент. У цьому випадку це ISO/TR 14121-2.
3. Які гармонізовані стандарти ЄС застосовуються до вашого товару? Чи відповідають вони українським стандартам?
Заголовки та інші бібліографічні дані гармонізованих стандартів ЄС, що відповідають спеціальним директивам, Європейська Комісія публікує в Офіційному журналі ЄС. Із переліком відповідних стандартів, можна ознайомитися за цим посиланням.
В Україні багато гармонізованих стандартів ЄС було прийнято як національні стандарти. Перелік цих гармонізованих стандартів можна переглянути на цьому сайті.
4. Чи хочу я застосувати ці стандарти до мого товару?
Виробник самостійно може вирішувати, чи застосовувати гармонізовані стандарти ЄС повністю, частково чи не використовувати взагалі. Така можливість вибору дає поштовх до більшого технологічного розвитку, ніж якщо б застосування стандартів було обов’язковим.
Якщо виробник повністю застосовує гармонізовані стандарти ЄС та якщо ці стандарти відповідають основним вимоги здоров’я та безпеки, виробник отримує певні переваги завдяки презумпції відповідності. Вона передбачає, що у випадку будь-яких сумнівів щодо відповідності товару основним вимогам здоров’я та безпеки органи ринкового нагляду зобов’язані самостійно визначити відповідність чи невідповідність товару цим вимогам.
5. Які процедури оцінки відповідності можуть/повинні бути застосовані?
Залежно від ризику, пов’язаного з використанням товару, директиви ЄС можуть містити дуже різні процедури оцінки відповідності. У деяких випадках різні процедури оцінки відповідності описані в одній директиві. З неї виробник має обрати одну процедуру, в залежності від категорії товару та ризику, пов’язаного з його використанням. Огляд та детальний опис усіх можливих процедур оцінки відповідності поданий у Додатку ІІ Рішення № 768/2008/EC (див. за посиланням).
6. Чи повинен я залучати європейський «нотифікований орган» та де можна його знайти?
Залежно від ризику, пов’язаного з використанням товару, процедури оцінки відповідності можуть вимагати участі нотифікованого органу (який засвідчує відповідність товару вимогам законодавства ЄС). Якщо участь нотифікованого органу є необхідною, виробник вільний обирати будь-який орган, уповноважений для цієї товарної групи від будь-якої країни ЄС. Повний перелік нотифікованих органів і груп товарів доступний на веб-сторінці NANDO порталу Європейської Комісії.
7. Що таке «Декларація відповідності Європейської Комісії»? Хто має її готувати?
Декларація відповідності Європейської Комісії є юридичною заявою виробника або його уповноваженого представника. Вона підтверджує, що товар відповідає усім положенням відповідної директиви.
Декларація відповідності має бути оформлена виробником або його уповноваженим представником в ЄС та має супроводжувати товар до моменту його передачі споживачу. Декларація має бути оформлена на одній або декількох офіційних мовах ЄС.
8. Як зробити маркування CE для мого товару перед експортом до ЄС?
Директиви ЄС вимагають маркування товару знаком відповідності CE перед виходом на ринок. Залежності від директиви, знак відповідності CE може містити також ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який, наприклад, був залучений до процедури оцінки відповідності або займався оцінкою і контролем системи управління якістю.
9. Якими є мої зобов’язання як виробника до та після експорту продукції до ЄС?
Виробник гарантує відповідність своєї продукції чинному законодавству ЄС, незалежно від того, чи розробляв і виготовляв він продукцію самостійно, чи товар виготовляється під його ім’ям або торговельною маркою. У випадку залучення субпідрядних організацій, виробник повинен здійснювати загальний контроль над товаром.
Відповідно до певних актів законодавства, виробник може бути зобов’язаний виконати тестування зразків продукції в кінці виробничого циклу, або зразків продукції, вже виведеної на ринок.
Якщо продукція становить ризик, виробники повинні негайно поінформувати про це компетентні національні органи держав-членів, на території яких була розміщена така продукція. Виробник повинен надати компетентному національному органу всю інформацію і документацію, необхідну для підтвердження відповідності продукції.
Особа, яка розміщує на ринку ЄС продукцію, що була у вжитку, з третьої країни, або будь-яку продукцію, розроблену чи виготовлену для ринку ЄС, повинна взяти на себе роль виробника.
Якщо імпортер або дистриб’ютор модифікує продукцію або постачає продукцію під своїм ім’ям, то він вважається виробником.
12-13 листопада 2015 р. Торгово-промислова палата України разом із регіональними ТПП за підтримки органів державної влади, таких як Міністерство закордонних справ України, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна фіскальна служба України, Державна регуляторна служба України, Київська міська державна адміністрація, Академія фінансового управління Міністерства фінансів України, а також у співпраці з представниками бізнесу – Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Українською спілкою промисловців та підприємців, Американською торгівельною палатою в Україні та іншими проводить Першу міжнародну торгово-промислову конференцію «Експортно-імпортні відносини Україна – ЄС 2016: готовність влади та бізнесу».
Даний захід проводиться для вітчизняних та іноземних експортерів/імпортерів і тих підприємств, які мають намір вивести свої товари і послуги на ринки Європейського союзу та країн світу, а також покращити умови ведення бізнесу з європейськими партнерами та залучити інвестиції в Україну.
Програмою конференції передбачено проведення гала-сесії "Зоана вільної торгівлі Україна-ЄС: чи готова до неї Україна? Звіримо годинники" за участю членів Уряду, іноземних гостей, фінансово - кредитних агентств, представників бізнесу. Загалом планується провести:
панельні дискусії:
- державна та недержавна підтримка національного експорту до Єс та країн світу- чи існує вона в Україні? Проблемні питання експорту/імпорту товарів та послуг до/з ЄС.
- державна та недержавна підтримка національного експорту до Єс та країн світу- чи існує вона в Україні? Митно-фіскальні питання, технічні питання, модернізація виробництв
- роль і місце фінансового сектору у забезпеченні міжнародної торгівлі. Як компенсувати відсутність ЕКА в Україні?
круглі столи, зокрема з питань готовності України до запровадження Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС,
а також проведення другої частини заходу - тренінг з директором CTA Economic & Export Analysts (Сполучене Королівство) Марком Геллером (13 листопада 2015 р.).
До участі у заходах Конференції в якості спікерів запрошені представники низки Генеральних директоратів Європейської Комісії (Люк Девін), Представництва Європейської Комісії в Україні (Ян Томбінський) та Європейського банку реконструкції та розвитку, Генерального директорату Європейської комісії з питань здоров’я і харчової безпеки (Рамунас Фрейґофас), а також міжнародні експерти, зокрема, д-р Ганс Янус, єдиний уповноважений член правління Euler Hermes Deutschland AG (1994 – 2014 рр.), відповідальний за державні експортно-кредитні гарантії ФРН, Томас Баум, Співголова Експортно-кредитного агентства Німеччини з питань андеррайтингу та управління ризиками. Також запрошені керівники і СЕО провідних українських та іноземних компаній, інвестиційних та інших фондів, що займаються фінансовою і технічною допомогою, міжнародних і вітчизняних страхових компаній, фінансово-банківських організацій.
У Конференції братимуть участь представники дипломатичних установ країн ЄС в Україні, які зможуть надати вичерпну інформацію щодо ведення бізнесу з контрагентами в зазначених країнах.
Основною метою Конференції є «звірення годинників» напередодні набуття чинності Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС. В рамках заходу мають бути розглянуті проблемні питання, зокрема, щодо експорту/імпорту товарів та послуг до/з ЄС, наявність державної та недержавної підтримки національного експортера, митно-фіскальні питання, технічне регулювання, модернізація виробництв відповідно до стандартів ЄС, створення в Україні експортно-кредитного агентства, надання українським експортерам фінансової підтримки тощо.
Запрошуємо вас взяти участь у даній Конференції.
Місце проведення: м. Київ, вул. В.Житомирська, 33, Конгресно-виставковий центр ТПП України Chamber Plaza
Більше інформації: http://www.exportua-forum.com/#sthash.0UXh6tT2.dpuf
З 1 січня 2016 року почне функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка, без сумніву, відкриває нові можливості для українського бізнесу в ЄС та європейського бізнесу в Україні.
Закласти основу для використання цих можливостей наш бізнес має змогу вже сьогодні, використовуючи один з ефективних інструментів ЄС з пошуку партнерів за кордоном. Йдеться про проект Європейського Союзу "Європейська мережа підприємств" (EEN), який є одним із проектів Рамкової програми ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств "COSME", що реалізується Європейською комісією.
Що собою являє EEN?
Це найбільше у світі бізнес-співтовариство, яке об’єднує близько 600 організацій з підтримки інтернаціоналізації підприємництва, залучення інвестицій та трансферу технологій у 63 країнах світу.
Учасниками Мережі є бізнес-асоціації, торговельні палати, відповідні державні установи, бізнес-акселератори, інвестиційні банки, технопарки та наукові інститути. Кількість фахівців, які безпосередньо працюють над реалізацією цілей даного проекту, перевищує 4500 осіб.
Всі учасники Мережі об’єднуються у консорціуми за країновою/регіональною ознакою. Відбір партнерів EEN здійснюється Європейською комісією на конкурсній основі раз на 5 років (останній проводився у січні 2015 року).
Що власне стоїть за статусом партнера і чим ці партнери займаються в рамках EEN?
Основні їх функції включають надання консультативних послуг компаніям країни/регіону, які вони представляють, щодо доступу на ринок ЄС та інших країн EEN (тарифне й нетарифне регулювання, оптимальні моделі виходу), щодо наявних інструментів фінансової допомоги, питань захисту прав інтелектуальної власності, комерціоналізації інновацій тощо.
Партнери також відповідають за інформування про програми ЄС, в яких компанії та інші організації відповідних країн можуть брати участь (зокрема, Горизонт 2020, КОСМЕ та ін.), надають підтримку в пошуку партнерів для спільної участі в цих програмах (формування консорціуму), роз'яснюють правила та тендерні процедури.
До обов'язків партнерів входить також сприяння налагодженню бізнес-контактів шляхом організації бізнес-візитів компаній в інші регіони світу, інших В2В заходів в ЄС та за його межами (у т.ч. під час міжнародних виставок), робота з електронною базою комерційних та технологічних пропозицій EEN.
Як правило, партнери EEN мають певну галузеву спеціалізацію. В рамках Мережі функціонує 17 секторальних груп, до складу яких входять від 10 до 60 організацій. Саме на базі вказаних груп відбувається взаємодія між партнерами, здійснюється обмін різноплановою інформацією, готуються спільні В2В заходи та закордонні візити компаній.
Щорічно учасниками секторальних груп організовується понад 22 тис. В2В заходів, більша частина яких також відкрита для участі українських підприємств (з їхнім переліком можна ознайомитися у відповідному розділі сайту EEN).
Іншим ефективним інструментом EEN з пошуку партнерів для бізнесу є відповідна електронна база комерційних та технологічних пропозицій (профілів). Право розміщення таких профілів мають виключно авторизовані учасники.
На згаданому майданчику партнери Мережі щотижня публікують від 200 до 250 профілів своїх компаній. Ця база даних є публічною, втім, для отримання контактної інформації щодо замовника профілю зацікавлена компанія має звернутися до локального партнера EEN.
Отже, буде зайвим переконувати, що такий широкий вибір можливостей є реально дієвим майданчиком для просування українських бізнес-інтересів.
Найголовніше, Україна вже бере участь в EEN. Щоправда, поки лише як третя країна, що певним чином обмежує нашу активність.
Але після очікуваного приєднання України до програми КОСМЕ український консорціум стане повноцінним учасником Мережі, а вітчизняні компанії отримають рівні з європейськими права доступу до усіх інформаційних ресурсів, маркетингових досліджень та допоміжних інструментів Європейської комісії з інтернаціоналізації бізнесу, що фінансуються в рамках КОСМЕ.
Згаданий український консорціум складається з восьми авторизованих партнерів Мережі: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, МЗС України через Представництво України при ЄС, Торгово-промислової палати України, Інституту фізики НАН України, Національного університету ім. Тараса Шевченка, Київського центру інвестицій, Всеукраїнської громадської організації "Споживач", Нової міжнародної корпорації.
Хоча український консорціум перебуває на етапі становлення, вже у ближчому майбутньому очікується створення контактних пунктів EEN у більшості регіонів України.
Український консорціум вже має доступ до всіх електронних інструментів Мережі, а українські підприємці можуть безкоштовно скористатися її можливостями.
З практики Представництва України при ЄС з використання інструментів EEN вже зараз можна дати кілька порад підприємцям як працювати з Мережею:
- Якщо ви шукаєте кооперації за кордоном, передусім в ЄС, спочатку ознайомтеся з електронною базою існуючих профілів EEN.
- У разі зацікавленості в одному або кількох з них зробіть запит (натисніть кнопку "request more information"), обравши одного з українських партнерів EEN та заповнивши відповідні форми.
- Ваш запит потрапить до визначеного вами українського партнера, який отримає необхідні контакти іноземного замовника профілю та передасть їх вам.
- Якщо ви не знайшли нічого і хочете створити власний профіль, зверніться до одного з українських партнерів Мережі, використовуючи контакти, опубліковані на сайті EEN (враховуйте, що EEN – це не дошка оголошень. Компанії, профілі яких публікуються, мають відповідати певним критеріям).
- Якщо вас цікавить той чи інший захід, що організовується іноземними партнерами EEN, повідомте про це одного з українських учасників Мережі – в деяких заходах ви можете брати участь самостійно, в інших необхідним є залучення локального партнера.
- Якщо ви кластер, бізнес-асоціація чи інша організація, що представляє компанії, орієнтовані на зовнішньоекономічну діяльність, та хочете, наприклад, організувати бізнес-візит своїх членів в інший регіон за межами України або більше дізнатися про інші можливі варіанти співпраці з EEN – також зв’яжіться з українськими партнером Мережі для отримання додаткової інформації.
Слідкуйте за оновленнями сторінки українського консорціуму EEN у Facebook. Наступного року буде створено окремий веб-сайт.
Перерахована підтримка надається українському бізнесу безкоштовно, але витрати, пов'язані з участю компаній у В2В заходах, не покриваються.
Також важливо знати, що згідно з правилами роботи EEN (встановлені Європейською комісією) кожен з підприємців, який звертається по допомогу, має зобов’язання інформувати обраного ним партнера Мережі щодо подальшого розвитку його відносин з кожною компанією, контакти якої він отримав від учасника EEN – мова йде про загальні відомості щодо факту започаткування співпраці (або його відсутності) без деталізації комерційних подробиць.
Отже, що можна було б порадити українському бізнесу? Не чекати 2016 року, коли розпочнеться застосування положень Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, а вже зараз скористатися можливостями для встановлення контактів з європейськими партнерами з тим, щоб з наступного року в рамках цих зв’язків використати переваги ПВ ЗВТ.
Європейський Союз заблокував експорт української кондитерської продукції, що містить горіхи, оскільки українські виробники не можуть отримати необхідні сертифікати безпечності.
Про це розповіла заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.
За її словами, проблема виникла внаслідок повільного реформування українських відомств, що видають сертифікати відповідності. "На цих сертифікатах повинна бути печатка СЕС (санітарно-епідеміологічна служба), але тепер вони її не ставлять, оскільки ці повноваження переходять до нового відомства, яке поки не запрацювало",- пояснила вона.
За словами Владислави Рутицької, в уряді мають намір вирішити цю проблему в найкоротші терміни. "Зараз ми разом з експертами Міжнародної фінансової корпорації терміново готуємо всі необхідні закони і підзаконні акти, щоб якомога швидше вирішити цю проблему",- пояснила вона.
Під заборону потрапила продукція всіх українських кондитерських підприємств.
За 7 місяців 2015 року Україна експортувала сільськогосподарської продукції до ЄС на загальну суму близько 2 млрд доларів США.
Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС займали зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, насіння ріпаку, соняшнику), плоди, горіхи.
Проте перепоною для повної переорієнтації вітчизняного агросектора на Європу є режим автономних торговельних преференцій, у рамках якого на певні позиції української продукції встановлені квоти – граничні обсяги, що можуть бути поставлені до ЄС без сплати ввізного мита. Під час наступних експортних поставок ввізне мито має бути сплачене на загальних підставах, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.
На кінець вересня поточного року за деякими позиціями аграрної продукції вже вичерпано квоти або виробники наближаються до їх закриття.
Зокрема, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.
Варто зазначити, що активізація експорту до Європи – це найкращий індикатор того, що українська продукція відповідає найсуворішим світовим стандартам якості. А це в свою чергу – перепустка й на інші ринки.
Представництво ЄС в Україні запускає новий проект UopenEU у соціальних мережах. UopenEU – це додатковий інформаційний ресурс про новації і можливості, що з’являться в українського бізнесу після вступу в дію DCFTA, на сторінках Facebook, VK та Twitter.
Створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA) є частиною Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка вступає в дію з 1 січня 2016 року.
Відтак на Україну чекають зміни у всіх сферах торговельних відносин з Європейським Союзом: від переоснащення виробництва, підвищення вимог до якості і безпеки продукції, посилення захисту інтелектуальної власності, до змін у звітності та обліку. Результатом зазначених перетворень стане наближення українського бізнесу до єдиного європейського ринку, що становить більше півмільярда споживачів із однією з найвищих купівельних спроможностей у світі (близько 38 тис євро середньорічного доходу на 1 особу).
У сьогоденному глобалізованому світі з безмежними можливостями для спілкування, успішність будь-яких змін на державному рівні залежить від поінформованості населення про них та розуміння перспектив, які вони відкривають.
Тому шукайте на сторінках «UopenEU» в Twitter, Facebook та VK цікаву та актуальну інформацію, яка допоможе вам в розвитку власного бізнесу на єдиному європейському ринку: коментарі вітчизняних і міжнародних експертів, урядовців, представників Європейського Союзу, бізнесменів та активістів. Історії успішних українських компаній, які вже торгують з європейськими країнами. Стартапи, розроблені і захищені за міжнародними стандартами. Нові правила справжньої конкуренції! . Доступ до держзакупівель в країнах-членах ЄС. Вільні від конкуренції торговельні квоти і боротьба за збільшення наявних. Про всі складні проблеми будемо говорити простою та зрозумілою мовою у соціальних мережах, відповідати на запитання та коментарі читачів.
UopenEU у соцмережах:
Facebook: www.facebook.com/U-open-EU
VK.com: vk.com/uopeneu
Twitter: twitter.com/UopenEU
Ринок ЄС є одним з найбільш захищених світових ринків із складною структурою ставок увізного мита, наявністю великої кількості специфічних та комбінованих ставок увізного мита, а також системою вхідних цін.
Експортуючи в ЄС українські експортери стикаються з:
- достатньо високими рівнями увізних мит ЄС
максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 74,9%; а максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 600%
- складнощами при попередньому розрахунку митних платежів, що підлягають сплаті, через досить складну структура комбінованих ставок увізного мита;
- значним збільшенням ціни своєї продукції (іноді у 2-3 рази) через наявність в ЄС вхідних цін на певні види продукції (овочі та фрукти)
Водночас, середній (середнє арифметичне значення рівні увізного мита за всієї товарною номенклатурою ЄС та України) рівень діючого увізного мита ЄС по продукції аграрного сектору та харчової промисловості складає 19,8%, в той час як в України лише 9,2%.
На яких умовах відбуватиметься лібералізація торгівлі товарами для українських товарів?
Лібералізація охоплюватиме більш ніж 97% товарної номенклатури. ЄС впродовж домовлених перехідних періодів (3-7 років) повністю знизить свої увізні мита.
Вже в перший рік дії вільної торгівлі для України в ЄС діятимуть нульові ставки увізного мита на 89,4% товарної номенклатури (24,8% товарної номенклатури ЄС вже сьогодні має нульові ставки увізного мита, а на 64,6% товарної номенклатури знижуються ставки увізного мита для України відповідно до положень Угоди).
По окремих, найбільш чутливих для ЄС товарах, відбудеться відкриття безмитного доступу до ринку в рамках безмитних тарифних квот.
Зокрема, з боку ЄС це стосується таких товарів як: яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші.
На яких умовах відбуватиметься лібералізація торгівлі товарами для товарів походженням з держав-членів ЄС?
Україна впродовж домовлених перехідних періодів (3-10 років) повністю або частково знизить свої увізні мита.
З метою захисту вітчизняних товаровиробників в окремих найбільш чутливих галузях встановлюються певні обмеження. Зокрема:
- для низки європейських товарів українське мито лише частково знизиться (на 20% - 60% протягом 5 - 10 років),
- по визначених положеннями Угоди товарах буде можливо безмитно імпортувати європейські товари лише у визначених обсягах. Решта товарів імпортуватиметься на таких самих умовах, які діють сьогодні,
- по окремих товарах (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) на наступні 15 років запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору при досягненні певних встановлених обсягів експорту,
- з метою захисту вітчизняних виробників текстильної галузі для одягу, який був у використанні, походженням з ЄС, Україна запроваджує механізм вхідних цін,
- для імпорту легкових автомобілів походженням з ЄС також запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає поступову лібералізацію імпорту легкових автомобілів в межах певних обсягів та можливість обмеження імпорту у разі наявності шкоди для вітчизняних виробників.
"Експорт виробників Чернігівщини на європейські ринки: успіхи, проблеми, завдання" став темою брифінгу, що проводився в Чернігівській ОДА 8 жовтня 2015 року. Участь у заході взяла директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Свириденко Ю.А. та президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, радник голови облдержадміністрації Іванов К.В.
Чимало підприємств Чернігівщини уже давно працюють з ринком Європи. За результатами січня-липня поточного року продукцію з Чернігівщини споживали 28 країн Європейського Союзу. Про це на брифінгу зазначила директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Юлія Свириденко, додаючи:
— Чимало підприємств, використовуючи торговельні преференції, уже рік продавали свій товар до Європи. А з 1 січня 2016 року має набути чинності Угода про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною і нульове мито для українських товарів діятиме уже безстроково та охопить майже 85% товарної номенклатури.
Перехідний період становитиме 3-20 років. Це потрібно як для однієї сторони, так і для іншої, аби вберегти внутрішні ринки від обвалу.
Варто зазначити, що вимоги до продукції у іноземного споживача доволі високі, однак український товар, здебільшого, відповідає усім стандартам. До прикладу, дитячі меблі, родом із Чернігівщини, мають почесне «срібло» серед виробників країн Європейської співдружності.
Область експортує в ЄС переважно зернові культури, деревину, мінеральні речовини та продукти харчування. Унікальним товаром є зерна гірчиці та березовий сік.
Втім, значна кількість товарних позицій потребує удосконалення. Для того, щоб допомогти підприємствам області перебудуватися на «європейські рейки» Департамент економічного розвитку ОДА проводить навчальні семінари.
На необхідності вдосконалювати та розвивати підприємства наголошує і президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, радник голови облдержадміністрації Костянтин Іванов.
— Окрім вигод ми отримаємо і значну конкуренцію. Про що і свідчать невибрані квоти майже по всіх позиціях, — зазначає він.
— ЄС розглядає Україну як стратегічного партнера у сфері торгово-економічних відносин. Саме тому нам було відкрито доступ на ринок Європи за зниженим митом ще до повного вступу в дію економічної частини Угоди про Асоціації,— зазначає Костянтин Іванов.
До слова, Чернігівська регіональна торгово-промислової палата також допомагає підприємствам налагоджувати зв’язки з новим споживачем. За кілька місяців роботи спецпроекту підтримки обласних експортерів, виробники підписали угоди з 11-ма іноземними партнерами.
Щодо загальної ситуації на експортному ринку області, то варто зазначити, що Чернігівщина уже давно співпрацює з країнами, які не входять ні до одного з торговельних союзів, однак мають з ЄС зону вільної торгівлі.
2 жовтня в дискусійному клубі "Експертна думка" відбулася прес-конференція «Індекс євроінтеграційного поступу: інструмент для виміру економічних реформ у регіонах України в контексті імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС».
Метою заходу стала презентація та інформування про реалізацію проекту «Сприяння країн Вишеградської четвірки в оцінці економічних реформ регіонів України в умовах інтеграції до ЄС».
Організатором прес-конференції є Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувається за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду (Словаччина).
Під час заходу керівник проекту Борис Уваров розказав про його мету та основні завдання. Зокрема, він зазначив, що проект реалізується за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду (Словаччина) у партнерстві з Центром досліджень словацької асоціації зовнішньої політики (Словаччина), Міжнародним центром демократичних перетворень ICDT (Угорщина), Польсько-українською фундацією PAUCI (Польща) та Асоціацією аналітичних центрів за відкрите суспільство PASOS (Чехія).
Період імплементації проекту складається із 6 етапів та передбачає активну співпрацю із партнерською мережею «Асоціація регіональних аналітичних центрів» для проведення ряду заходів з метою оцінки впливу економічних реформ на соціально-економічне становище всіх регіонів України в умовах інтеграції до ЄС. Експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів на даний час проводять відповідне дослідження в українських регіонах у відповідності до розробленої в рамках проекту методології.
В цілому проект має допомогти оцінити та спрогнозувати можливі переваги та недоліки для економіки українських регіонів процесу європейської інтеграції. Також завдяки спеціалізованому дослідженню започаткованому в рамках проекту з’являється можливість відслідковувати динаміку економічних реформ в регіонах України і у майбутньому, починаючи з 2014 року. Користь проекту полягає у тому, що результати вказаного дослідження можуть бути використані регіональними органами влади та агенціями регіонального розвитку для адаптації місцевого бізнесу до європейських економічних стандартів. Крім того, проект має сприяти інституційному розвитку громадянського суспільства України шляхом посилення мережі регіональних аналітичних центрів, а також визначити найбільш ефективні шляхи наближення української економіки до економічного порядку європейських країн після запровадження зони вільної торгівлі з ЄС.
Менеджер Поліського фонду Максим Корявець проінформував, що наразі відбувається активний етап проектного дослідження, на основі якого в листопаді буде видано аналітичну збірку, в котру увійдуть всі напрацьовані результати.
Методологія, за якою вимірюється Індекс євроінтеграційного поступу, була розроблена фахівцями з Чернігівського національного технологічного університету у співпраці з експертами Поліського фонду, базуючись на рекомендаціях, отриманих від європейських партнерів проекту.
Команда науковців з березня по червень цього року провела масштабну аналітичну роботу та визначила більше 90-та показників, за якими й буде даватися оцінка реформуванню економіки, а також які будуть враховуватися при побудові Індексу. З червня по вересень були розроблені відповідні детальні технічні завдання для кожної області та запущено процес їх виконання. Завершення проекту ознаменується міжнародною конференцією у м. Києві.
«Структура показника Індексу євроінтеграційного поступу чітко корелюється з розділами економічної частини Угоди про Асоціацію (ПВЗВТ). Використовуючи Індекс євро інтеграційного поступу, ми зможемо відстежувати динаміку економічних реформ в Україні та зробити ранжування регіонів за рівнем успішності впровадження економічних реформ, починаючи з моменту до офіційного початку впровадження Угоди про Асоціацію та ПВЗВТ на території України», - зазначила Тетяна Зосименко – експерт проекту, викладач ЧНТУ.
Учасники презентації підкреслили велику практичну цінність даного проекту, адже за його результатами можна буде відслідковувати, на яку сферу економіки в кожному регіоні владі треба звернути особливу увагу, а громадським організаціям та небайдужим громадянам – проконтролювати впровадження органами місцевого самоврядування відповідних змін.
Переглянути відео з прес-конференції можна тут
Представляємо брошуру Йоахіма Ламберта "Яким чином експортувати машини та механізми до Європейського Союзу. Настанови для українських виробників." Ця публікація підготовлена за сприяння Європейського Союзу.
Ця брошура покликана сприяти розумінню та застосуванню в Україні вимог Директиви 2006/42/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо машин та механізмів. У брошурі наводиться стислий опис елементів Нового підходу, що застосовується в Європейському Союзі у сфері технічного регулювання, розміщення і вільного руху продукції на спільному ринку країн-членів ЄС. Особливу увагу приділено згаданій вище Директиві, що регулює питання проектування, виготовлення, оцінки відповідності та розміщення на ринку машин та механізмів. Для зручності користування також наводиться неофіційний переклад повного тексту Директиви 2006/42/ЕС українською мовою.
Брошура призначена насамперед для українських виробників машин та механізмів, які розглядають можливість експортування своєї продукції до країн-членів Європейського Союзу або Європейської економічної зони. Втім, це видання може також стати в нагоді державним службовцям, працівникам органів з оцінки відповідності, експертам з окремих галузей права ЄС, а також всім, хто цікавиться питаннями технічного регулювання та забезпечення вільного руху продукції в Європейському Союзі.