UA
Огляд, статті
HACCP: Що означає введення світових стандартів якості для України

З 1 січня 2019 ряд підприємств повинні будуть ввести систему управління безпечністю харчових продуктів Hazard Analysis and Critical Control Points (HACCP). 

Курс на євроінтеграцію вимагає від України освоєння міжнародних норм і правил. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні повинна бути введена європейська модель контролю безпеки продуктів, побудована за принципом "від поля до столу". Такий принцип передбачає контроль на всіх етапах виробництва. Кожен з етапів має бути документально підтверджений: чим оброблялася земля, на якій паслися тварини або росли культури, як цих тварин містили, чим годували, як забивали, ніж обробляли рослини, як вироблялася продукція і будь-що упаковувалася. А також - в яких умовах перевозилася в магазин і як зберігалася. Простіше кажучи, після впровадження HACCP ми повинні отримувати від українських виробників більш якісні та безпечні продукти харчування.

Що таке НАССР
НАССР або ХАССП (ISO 22000: 2005) - це система якості управління безпечністю харчових продуктів. ISO 22000: 2005 відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 22000: 2007.
ISO розшифровується як International Organization for Standardization - Міжнародна організація по стандартизації.

Згідно з правилами системи, всі учасники виробництва харчових продуктів, повинні дотримуватися максимальну безпеку виробництва для того, щоб до споживача потрапив якісний продукт.
По суті, в цій системі для виробників немає нічого кардинально нового і страшного. НАССР просто упорядковує купу санітарних і технологічних норм, а також правила виробництва. Правила контролю повинні бути зрозумілі всім - від керівника до рядового працівника.

Що говорить закон
1 жовтня 2012 року Міністерство аграрної політики затвердило наказ №590 "Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)".
20 вересня 2016 вступив в силу розділ VII закону "Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів". Документом уточнюється: у всіх операторів ринку харчових продуктів повинні бути, принаймні, програми-передумови впровадження системи НАССР.
Законом встановлено терміни - 3 роки. Але відбуватися це повинно поетапно. З 20 вересня 2017 року НАССР став обов'язковим для підприємств, які працюють з необробленими харчовими продуктами, крім малих.

До 20 вересня 2018 його повинні були ввести всі інші оператори ринку харчових продуктів, крім малих. А до 20 вересня 2019 НАССР повинні впроваджувати навіть представники малого бізнесу.
Малими вважаються ті підприємства, які постачають продукти харчування кінцевого споживача, мають не більше 10 осіб робочого персоналу, розташовані на площі не більше 400 квадратних метрів. А також ті, які не поставляють продукти харчування кінцевого споживача і мають не більше п'яти осіб робочого персоналу.

Хто повинен впроваджувати НАССР
Виробники продуктів харчування, алкоголю і упаковки для цієї продукції.
Підприємства, які займаються зберіганням, упаковкою і фасуванням готової продукції.
Виробники чистячих, дезинфікуючих засобів та обладнання.
Виробники кормів, добрив і препаратів для боротьби з бур'янами та шкідниками (пестицидів).
Виробники сировини: від фермерських господарств до агрохолдингів.
Підприємства громадського харчування та торговельні заклади. Сюди входять заклади громадського харчування, кафе, ресторани, столові (компаній, навчальних і медичних закладів).
Транспортні підприємства, які займаються перевезенням продуктів харчування.

Як впроваджувати НАССР
Для початку потрібно провести своєрідну діагностику підприємства. Визначити, які етапи виробництва, і які процеси мають вплив на безпеку кінцевої продукції.
Далі - створити групу людей з кожного етапу виробництва або з кожного підрозділу підприємства. Це повинні бути фахівці технологічних процесів або процесів, які впливають на безпеку. При необхідності, можна залучати фахівців ззовні.
В ідеалі, в робочій групі повинен бути, як мінімум, одна людина, який пройшов спеціальне навчання з впровадження системи ХАССП.
Необхідно змінити ставлення персоналу до особистої та виробничої гігієни. Це можливо двома способами: система мотивацій, або система контролю у вигляді камер і штрафів. Можна поєднувати.

Згідно з наказом Мінагрополітики, система повинна включати також такі процеси:
Планування виробничих, допоміжних і побутових приміщень таким чином, щоб уникнути перехресного забруднення.
Обладнання повинне бути захищене від попадання сторонніх домішок. У приміщенні необхідні комунікації - освітлення, вентиляція, водопостачання.
Повинна бути передбачена безпеку подачі і відведення води, льоду, пара. А також допоміжних матеріалів для переробки або обробки харчових продуктів і матеріалів, які контактують з харчовими продуктами.
Повинні бути налагоджені процедури прибирання, миття та дезінфекції виробничих, допоміжних і побутових приміщень та інших поверхонь.
Налагоджено правильне поводження з відходами виробництва та сміттям. Передбачено зберігання, правила використання та утилізації токсичних речовин.
Повинен бути контроль за технологічними процесами, маркуванням харчових продуктів і умовами зберігання і транспортування.

Що далі?
У Держспроживслужбі кажуть, що після впровадження системи, не обов'язково отримувати сертифікат НАССР. Але, в той же час, його наявність спростить перевірку підприємства і зніме зайві питання.
Держпродспоживслужба має право перевіряти бізнес на предмет наявності НАССР. Якщо система буде відсутній, то до компанії будуть застосовуватися штрафи або санкції. Суми штрафів варіюються від 18 до 250 тис. грн., в залежності від форми організації (юридичні або фізична особа) і виду порушення.
Розробка системи НАССР коштує приблизно від 20 до 100 тис. грн. Сума залежить від розмірів виробництва і обсягу роботи. У розробці консультант опише процеси і методи контролю на підприємстві. У приблизно таку ж вартість обійдеться і сама сертифікація виробництва.
Існує кілька варіантів сертифікації в системі ISO. Вибір варіанту залежить від мети підприємства. Виробництво можна сертифікувати:
В органі сертифікації з акредитацією в Національному агентстві з акредитації України з реєстром в органі сертифікації. Підходить для більшості цілей на території України. Наприклад, взяти участь в тендері або підтримувати імідж надійного виробника.
В органі сертифікації, з акредитацією в Державній інспекції з питань захисту прав споживачів з реєстром в українській національній системі сертифікації (УкрСЕПРО). Підходить для всіх внутрішніх потреб і деяких зарубіжних.
В Системі Міжнародної Сертифікації (System of International Certification). Для експорту та роботи з іноземними партнерами і клієнтами.

Джерело


 

 

Міністерська зустріч з питань торгівлі

13600620 вересня у Брюсселі відбулась неформальна Міністерська зустріч з питань торгівлі за участі Першого віце-прем’єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, Комісара ЄС з питань торгівлі Сесилії Мальмстрьом, Віце-прем’єр-міністра з європейської інтеграції Республіки Молдова Юрія Лянке та Міністра економіки та сталого розвитку Грузії Георгія Кобулія.

Головною метою зустрічі стало широке обговорення стану імплементації Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) Угоди про асоціацію між ЄС та країнами-партнерами та її вплив на двосторонню торгівлю товарами та послугами.

У вступній промові Степан Кубів відзначив важливість зустрічей такого формату, які дають країнам Східного Партнерства можливість ефективно комунікувати задля обміну досвідом з реалізації своїх євроінтеграційних прагнень, а також можливість координації спільних дій задля пожвавлення торгівлі з країнами ЄС та між собою.

Перший віце-прем’єр-міністр України наголосив: “Слідування чіткій європейській стратегії дозволило Україні переорієнтувати власну торгівлю, щоб компенсувати величезні втрати, яких зазнали українські виробники внаслідок політично вмотивованого рішення Росії про закриття свого ринку для українських товарів. Сьогодні Європейський Союз вже є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 41,8% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України, при цьому питома вага ЄС в українському експорті товарів дорівнює 42,1%”.

Степан Кубів також зустрівся із Комісаром ЄС з питань торгівлі Сесилією Мальмстрьом. Під час двостороньої зустрічі Степан Кубів подякував за підтримку євроінтеграційних прагнень України з боку ЄС та особисто Сесилії Мальмстрьом за підтримку у проведенні внутрішніх реформ, а також у стримуванні зовнішньої агресії з боку РФ.

“Угода ЄС з Україною є найбільшою за обсягом і змістом, тому наше велике спільне завдання має полягали у пошуку найкращих інструментів для більш повного використання можливостей як з ЄС, так і з країнами Східного Партнерства. Для цього важливо проводити такі міністерські зустрічі на регулярній основі. Пропоную наступну з них провести у Києві”, - зазначив Степан Кубів.

У ході дискусії на запропоновані теми Степан Кубів також презентував учасниками зустрічі досвід України та основні результати реформи у сфері публічних закупівель, що є важливою частиною взятих Україною зобов’язань в ході імплементації Угоди про асоціацію із ЄС.

Джерело


 

Зміни до конвенції Пан-Євро-Мед

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Конвенція Пан-Євро-Мед наразі знаходиться в процесі перегляду. Нова редакція серед іншого передбачає використання тільки двох документів для підтвердження походження, що значно спростить цю процедуру, передає УНН з посиланням на повідомлення МЕРТ.

“У новій редакції Конвенції серед іншого передбачено використання тільки двох документів для підтвердження походження, а саме: сертифікат EUR.1 та декларація про походження. Документи EUR-MED, відповідно будуть виключені, що значно спростить процедуру підтвердження походження”, — зауважили у Мінекономрозвитку.

Крім того, термін дії документів про походження буде збільшено з чотирьох до десяти місяців.

Також нова редакція передбачає спрощений механізм надання статусу уповноваженого експортера для будь-якого експортера, незалежно від кількості партій товарів.

У міністерстві додали, що Україна зможе використовувати положення конвенції на практиці після заміни всіх протоколів про походження товарів чинних угод про вільну торгівлю з країнами-учасницями конвенції.

На сьогодні Україна уклала угоди про вільну торгівлю (УВТ) з такими учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Ці угоди містять протоколи про походження товарів, які мають відмінності, характерні для кожної з угод.

Наразі Мінекономрозвитку розпочало роботу щодо заміни згаданих протоколів правилами походження Конвенції Пан-Євро-Мед.

На завершальній стадії переговорів знаходяться також УВТ з країнами-членами Регіональної конвенції: Туреччина, Ізраїль.

“Тільки після зазначених процедур щодо заміни протоколів буде можливо використовувати правила походження ПЄМ у торгівлі з цими країнами”, — наголосили у МЕРТ.

Зауважимо, учасницями конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.

Нагадаємо, Україна набула статусу учасниці 1 лютого 2018 року. Між учасницями Конвенції діє загалом понад 40 угод про вільну торгівлю.

Джерело


 

Про Інститут авторизованого економічного оператора

787Проект Закону "Про внесення змін до Митного кодексу України", покликаний підвищити довіру на митниці і стати запорукою розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Проект Закону  "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" був внесений до ВРУ в грудні 2017 року і  наразі знаходиться на розгляді Комітету з питань податкової та митної політики.

Відповідно до статті 84 Угоди про асоціацію українське митне законодавство має поступово наближуватися до митного законодавства ЄС. Одним із етапів такого наближення є запровадження Інституту авторизованого економічного оператора, аналогічного тому, що функціонує в ЄС.

Європейське митне законодавство значною мірою покладається на Інститут авторизованого економічного оператора (authorized economic operators). Вперше він був впроваджений відповідно до Рамкових стандартів безпеки міжнародної торгівлі Всесвітньої митної організації, прийнятих у 2005 р.  Концепт  авторизованого економічного оператора передбачає акредитацію митними органами окремого суб'єкта бізнесу, що засвідчує довіру з боку державного регулятора.

На сьогодні АЕО діють в усіх країнах ЄС, а також у США, Швейцарії, Норвегії, Японії, США, Китаї та ін. Зокрема, в ЄС загалом діє понад 13,6 тис. операторів, у США – майже 11 тис.

Сертифікат АЕО дає право підприємству отримати від митниці дозволи на здійснення значної частки митних формальностей самостійно, що економить час та кошти.

В Україні система органів митного контролю є занадто формалізована, репресивна та неповоротка. Як наслідок, час потрібний для митного оформлення передбачений законодавством перевищується за даними Світового банку більш ніж в шість разів.

Інститут АЕО, що базується на принцип декларативної згоди, дозволить спростити митні процедури, встановити новий формат взаємодії з бізнесом та розпочати імплементацію Митного кодексу Європейського Союзу.

Чинний Митний кодекс України передбачає створення інституту Уповноваженого економічного оператора, однак його запровадження потребує внесення змін до законодавства.  

Законопроектами передбачається, що підприємства, які хочуть отримати статус АЕО звертаються до митних органів та проходять митний аудит, протягом якого буде перевірено низку показників – від платоспроможності до внутрішньої організації роботи та навчання персоналу. Здійснення попередньої оцінки відповідності встановленим критеріям покладається на ДФС.

Отримання статусу АЕО є свідченням довіри з боку державного регулятора та відкриває зелене світло в міжнародній торгівлі, зокрема в країнах, що приєдналися до співпраці та домовилися про взаємну акредитацію.

Статус уповноваженого економічного оператора підтверджується сертифікатом, який визнається на всій митній території України. АЕО може отримати сертифікати на спрощення митних процедур, про безпеку та надійність або обидва одразу.

Сертифікат дає право підприємству отримати від митниці дозволи на здійснення значної частки митних операцій самостійно.

Запровадження дієвого механізму інституту АЕО аналогічний тому, що функціонує в ЄС, відкриває  перспективу подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди про асоціацію.

Отже, законопроект №7374 встановлює достатньо прозору та чітку процедуру отримання статусу авторизованого економічного оператора з перспективою подальшого його визнання митними органами країн ЄС. Це гарантуватиме вітчизняному бізнесу безпечність ланцюгів постачання товарів і, як наслідок підвищення, конкурентоспроможності на європейському ринку.

Джерело


 

Тренінг для представників бізнесу
Консорціум EEN-Ukraine проводить тренінг для українських представників малого та середнього бізнесу та інноваційних організацій, який відбудеться 26 вересня 2018 року в Києві.

У ході практичного тренігу всі учасники за допомогою запрошених спікерів зможуть:
- дізнатися про головні цілі програми COSME;
- отримати навички інноваційного менеджменту;
- дізнатися про мережу EEN;
- дізнатися як ефективно приймати участь у b2b зустрічах;
- знайти потенційних покупців або постачальників в мережі EEN та надіслати їм пропозиції партнерства;
- підготувати профіль своєї компанії із запитом партнерства для розміщення в мережі;
- дізнатись практичну інформацію як підготувати заявку до підпрограми SME Instrument в рамках Нorizon2020.
- задати питання на сесії питань/відповідей.
 
Участь у заході безкоштовна.
 
У разі бажання взяти участь, просимо зареєструватись за лінком: https://goo.gl/forms/Wt2uFefNnmCfeKi53
 
Довідка за телефоном:
+380445259841
+380674076798
 

 
Про впровадження системи HACCP

haccp-word-cloudНа початок 2018 року 426 українських підприємств впровадили систему НАССР, 143 знаходились на стадії розробки та впровадження.

Про це повідомила заступник агрополітики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

"Для нас при цьому пріоритетом залишається безпечність української продукції, яку купує український чи закордонний споживач. Тому Мінагрополітики та Держпродспоживслужба разом з представниками бізнесу постійно працюють над тим, щоб система HACCP на українських підприємствах була дієвою та ефективною, а не лише "на папері"", - наголосила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що лідерами за кількістю підприємств, які впровадили або розпочали роботу з розробки системи НАССР є Дніпропетровська, Волинська, Вінницька та Харківська області, де нараховується відповідно 60, 49, 48 і 45 таких підприємств. А в розрізі галузей найкращі показники у м’ясопереробній та молокопереробній.

"Малі потужності, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію і мають персоналу до 5 осіб, мають терміни для розробки та впровадження системи НАССР ще рік - до 20 вересня 2019 року", - відмітила Ольга Трофімцева.

За словами заступника міністра, невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР тягне за собою накладення штрафу.

"Для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб - 15 мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності", - зауважила Ольга Трофімцева.

Джерело


 

Нове дослідження: українці потребують більше інформації про європейську та євроатлантичну інтеграцію

4e1bbcd8-4a0e-8447Українці потребують більше інформації про європейську та євроатлантичну інтеграцію, проте ця інформація має бути простою, зрозумілою та мати прикладний характер. Такі основні висновки  якісного соціологічного дослідження «Поінформованість населення України щодо питань євроінтеграції та НАТО» назвала Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації.

«Вплив фейків, навіювань радянської та російської  пропаганди сприяє викривленню реальності щодо європейської та євроатлантичної інтеграції в українському інформаційному просторі. Росія та деякі наші внутрішні політики намагаються протидіяти європейській та євроатлантичній інтеграції через маніпуляції та перекручування інформації. Тому зараз надважливим завданням Уряду є донесення правдивої інформації стосовно змін, що відбуваються», - заявила Віце-прем`єр-міністр.

Вона також наголосила, що серед причин досить низької обізнаності українців про зміни, що відбуваються в країні в контексті євроінтеграції -  сприйняття її лише у вузькому, політичному контексті, а також відсутність розуміння зв’язку між евроінтеграційними реформами та змінами на місцях, у повсякденному житті. «Часто євроінтеграційні здобутки, потрапляючи на місцевий ґрунт, проростають як здобутки місцевих посадовців. Часто мери міст чи місцеві депутати закупівлю техніки, транспорту чи інфраструктурні проекти позиціонують як власні досягнення, забувши розказати, що це придбано за кошти або за допомоги ЄС, або що ці досягнення стали можливими саме завдяки євроінтеграційним процесам», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, нині критично важливо вивести інтеграцію з ЄС та НАТО за дужки політичних протистоянь: «Зробити її такою, що не підлягає сумніву чи перегляду. Саме для цього  нині вносяться зміни до Конституції».

Говорячи про комунікацію європейської та євроатлантичної інтеграції держави, Віце-прем`єр-міністр нагадала, що у жовтні минулого року Уряд ухвалив Стратегію комунікації у сфері євроінтеграції, а у квітні цього року – детальний план заходів з її реалізації. Аналогічні документи були ухвалені минулого року стосовно комунікації євроатлантичної інтеграції.  Плани включають проведення інформаційних кампаній, освітніх заходів та багато іншого. «Уряд вперше цього року виділив кошти на виконання цих завдань, розуміючи їхню важливість. Однак перед тим, як здійснювати ці заходи, важливо отримати чітке розуміння того, що саме люди вже зараз знають і думають про інтеграцію з ЄС і НАТО», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Дослідження, яке проводилося в 5 регіонах України та в 24 цільових групах,  показало, що українці досить добре розуміють, що таке ЄС  та що отримає Україна після вступу. Обізнаність щодо ЄС є вищою, ніж щодо НАТО. Більшість респондентів плутають європейську та євроатлантичну інтеграцію та вважають євроінтеграційними всі реформи, що відбуваються в країні, не розрізняючи, що саме робиться на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, що – на вимогу МВФ, а що є внутрішніми реформами, ініційованими державою (як освітня чи медична). 

Ситуація щодо поінформованості про НАТО гірша. Абсолютна більшість учасників дослідження підтримують скасування позаблокового статусу України та позитивно відгукуються про НАТО, але не знають, що Альянс – це не лише військовий союз, а його функції та задачі значно ширші.

«Це якісне дослідження, в якому немає цифр. Ми не оприлюднюємо всіх результатів. Проте воно в повному обсязі стане підґрунтям для побудови комунікаційних кампаній, які почнуться вже цієї осені. Ми маємо всі дані стосовно  найпоширеніших міфів та фейків, аргументів противників та прихильників курсу на ЄС та НАТО, бажаних каналів та видів комунікації.  Завдяки цьому масиву даних організації, які виграють право проводити комунікаційні кампанії, краще та швидше зрозуміють, як достукатися до різних груп українців», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

В презентації взяли участь Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який наголосив на тому, що інформаційні кампанії заплановано на жовтень-грудень в рамках виконання Планів заходів по ЄС та НАТО на 2018 рік, а тендер на участь в них триває до 18 вересня. «Ми дуже хочемо, щоб до участі у тендері долучилося якомога більше компаній і організацій», - зазначив  Голова Держкомтелерадіо.

Довідково

Соціологічні дослідження у липні-серпні 2018 року провела ГО «Центр «Соціальні індикатори» на замовлення Держкомтелерадіо. Їхньою метою було визначити рівень обізнаності населення щодо процесів євроатлантичної та європейської інтеграції та пов’язаних з ними сподівань та пересторог. Дослідження охопило п’ять регіонів України: центральний, північний, південний, західний та східний. Окремо було проведено вивчення громадської думки в Донецькій і Луганській областях. Фокус-групи були проведені у Львові, Ужгороді, Києві, Вінниці, Сумах, Харкові, Сєвєродонецьку, Маріуполі, Одесі. До цільових груп входили військовослужбовці, журналісти, держслужбовці, представники освіти та культури, малого і середнього бізнесу, а також представники національних меншин.

Джерело


 

Круглий стіл з теми просування євроінтеграційних реформ

2018_09_07_ukr_es_media_13Про комунікацію та просування євроінтеграційних реформ в області говорили під час зустрічі-дискусії в ОДА. Обговорення відбулося у рамках інформаційних заходів проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється Польським Фондом міжнародної солідарності (Solidarity.FundPL) та двома українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева».

У дискусії взяла участь заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова, представники Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, ЗМІ, громадські активісти.

—  Важливо, що таку дискусію ініціювали саме на Чернігівщині. Адже регіон є прикордонним до країни-агресора. І це викликає потребу більше працювати над якісним інформуванням спільноти про необхідність та успіхи євроінтеграційних реформ.

Маю зазначити, що в області діє план заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, — зазначила Наталія Романова.

Керівник проекту Ізабелла Хруслінська зауважила:

— У рамках проекту для журналістів проводяться вишколи. Чернігів обраний для навчання не лише тому, що тут маємо учасників, а ще й тому, що регіон має багату історію та досягнення, які впливають на становлення всієї країни.

Джерело


 

Цікаві факти про структуру українського експорту

000000image_3846t6yt65ytyНа найближчі роки вересень, схоже, залишиться традиційним часом підведення підсумків у відносинах Україна-ЄС, адже саме у вересні 2017 року Угода про асоціацію з Євросоюзом остаточно набула чинності.

Хоча значення цієї дати – символічне, а не змістовне, адже велика частина Угоди почала застосовуватися раніше, у 2016 і навіть у 2014 році, коли ЄС скасував більшість ввізних мит для українських товарів, в односторонньому порядку запустивши зону вільної торгівлі. А отже, відлік для оцінки впливу більшості норм Угоди про асоціацію варто було б вести від інших дат.

Тим не менше, річниця набуття чинності Угодою теж є добрим приводом для того, щоб оцінити досягнуте.

Наприкінці серпня Державна служба статистики України опублікувала детальні дані про український товарний експорт за перше півріччя 2018 року. Позитивна новина: експорт до ЄС продовжує зростати, причому швидше, ніж до інших країн світу. За перше півріччя експорт виріс на 19,2% у вимірі рік до року, що більш ніж удвічі вище, ніж експорт в інші країни (8,3%). В цілому, експорт в ЄС забезпечує приблизно 60% приросту загального експорту товарів України у січні-червні, а отже, торгівля з Євросоюзом є фактичним драйвером зростання нашого експорту.

Частка ЄС сягнула 42% від загального обсягу українського експорту.

Зауважимо, що збільшення значущості Євросоюзу відбувається за рахунок скорочення частки Росії, експорт до якої у 2018 році відновив падіння після тимчасового пожвавлення минулого року.

Водночас половина експорту України спрямовується на ринки "третіх країн", тобто і не ЄС, і не Росії. причому їхня частка залишається сталою протягом тривалого періоду. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС не змінило цей тренд, оскільки дотримання європейських вимог щодо безпечності та якості товарів полегшило доступ виробників й на інші ринки.

У першому півріччі 2018 року структура експорту в ЄС змінилася.

Помітно її зміщення від продукції сільського господарства та харчової промисловості в бік інших промислових товарів, в першу чергу виробів з металу, а також машин та обладнання.

Це відбулось внаслідок скорочення експорту в ЄС двох ключових товарних позицій – кукурудзи та соняшникової олії, яке сталося на тлі нижчого минулорічного врожаю, тоді як експорт промислових товарів продовжував зростати.

Найдинамічніше зростав експорт металевих виробів, зокрема напівфабрикатів з вуглецевої сталі (з масовою часткою вуглецю менш як 0,25%), експорт яких збільшився на понад 50% і які зараз займають третє місце (5%) за вартістю експорту в переліку ключових експортних товарів на рівні 6 знаків УКТ ЗЕД.

Також стабільно збільшується експорт різноманітних машин та обладнання в ЄС. Приміром,експорт комплектів для свічок запалювання у січні-червні 2018 року зріс на 24% та посів друге місце за вартістю експорту (7%) після кукурудзи, частка якої склала 8%. Це стало наслідком активізації інвестицій у виробництво запасних частин для автомобілів, що обслуговує європейський ринок. За даними Карти підприємств України, що були відкриті з початку 2015 року, у 2015 – першій половині 2018 року в Україні було відкрито 9 нових заводів із виробництва кабельної продукції, що створило близько 16 тисяч нових робочих місць. Ще кілька заводів зараз будуються.

Експорт іншої продукції машинобудування в ЄС також зростає. Наприклад, у першому півріччі експорт антен або їхніх частин збільшився на 74% та досягнув 1% загального українського експорту в ЄС. Або інший приклад: цілий відсоток експорту займають чайники, експорт яких збільшився на 111% протягом року (точніше, ця товарна позиція із кодом 8516 71 має назву "Чайники і кавоварки")

За результатами першого півріччя експорт сировини склав лише 26% від загального експорту в ЄС, тоді як минулого року в цей період сировина складала 29% експорту. На другому місці – напівфабрикати з часткою експорту 31%.

Перше місце, як і минулого року, займає експорт переробленої продукції з часткою 43% від загального.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що у 2018 році експорт товарів в ЄС зберіг високі темпи зростання, незважаючи на негативний вплив нижчого минулорічного врожаю.

Лідерами зростання є продукція металургії та машинобудування. В комплексі це зумовило подальше зниження частки сировини, яка за результатами першого півріччя складає лише близько чверті загального експорту товарів до ЄС.

Джерело


 

Товарообіг з ЄС зріс

9243За підсумками січня - липня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними товарами між Україною та країнами ЄС збільшився на 4,4% та склав майже $ 4,6 млрд. Український експорт при цьому становить майже $3,1 млрд, тобто Україна має позитивний торговельний баланс.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань  європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Незважаючи на те, що український аграрний експорт до країн ЄС за сім місяців поточного року  зменшився на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2017 року, він склав майже $3,1млрд. При цьому, ЄС залишається другим за важливістю ринком в регіональній структурі нашого експорту продукції АПК з часткою 35,3%, поступаючись лише країнам Азії», - підкреслила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

За її словами, ТОП-10 найактивніших європейських покупців вітчизняних аграрних та харчових товарів в 2018 році очолюють Нідерланди, з часткою 15,5%. Далі йдуть Польща – 14,5%, Італія – 13,8%, Іспанія – 12,9%, Німеччина – 10,6%, Франція – 6,5%, Бельгія – 3,3%, Великобританія – 3%, Угорщина – 2,8%, Португалія – 2,7%, Румунія – 1,8%.

«За цей період дуже помітно збільшився попит європейських споживачів на цілу низку українських аграрних та харчових товарів. Наприклад, пташиного м’яса та субпродуктів було експортовано до ринків ЄС майже в 2,2 рази більше, ніж у той самий період минулого року, на $152,1 млн»,- відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що також збільшились обсяги експорту наступних товарів: насіння свиріпи або ріпаку – на $73,4 млн або на 96,7%; пшениці – на $52,8 млн (на 52%); сої – на $17,2 млн (на 11,6%); інших горіхів – на $17,1 млн (на 80,8%); шкіри із шкур інших тварин – $13,6 млн (на 56%); овочів бобових сушених – на $10,8 млн (в 3 рази); кондвиробів з цукру – на $10,8 млн (на 78,9%); плодів та горіхів сирих або варених, морожених – на $9,9 млн (на 38,9%); соків – майже на $9,2 млн (на 51,3%); шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $9,1 млн (на 69,6%).

«Що стосується імпорту в Україну товарів з ЄС, то він збільшився майже на 30% та становив трохи більше ніж $1,5 млрд. Ключовими товарами нашого імпорту стали: продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, тютюн та вироби з нього, насіння олійних культур, м'ясо та субпродукти та інші харчові товари»,- резюмувала заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Джерело


 

<1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 55 56 >