UA
Огляд, статті
Про європейські стандарти в галузі лісового господарства

57Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо­ та пилопродукції.

Були суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково­дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жоден  із класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

Джерело


 

Про розвиток співробітництва з Європейським Союзом

53315f6e7e033_image1Президент Петро Порошенко назвав три нових пріоритети розвитку торгівлі з Європейським Союзом.

Про це Глава держави повідомив у пості на своїй сторінці у Facebook, присвяченому третій річниці старту режиму вільної торгівлі з ЄС. 

"Наші наступні пріоритети у розвитку торгівлі з ЄС – це посилена митна співпраця, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, адаптація законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів",– написав Петро Порошенко.

За його словами, за час дії ЗВТ обсяг торгівлі з Євросоюзом зріс на 40%, частка ЄС в експорті української продукції сягнула історичного максимуму у 42,5%. Якісно змінилася і структура українського експорту в бік продукції з доданою вартістю, частка якої склала 43% експорту в Євросоюз.

Довідково:

Угода АСАА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) є спеціальною формою Угоди про взаємне визнання, що спрямована на врегулювання законодавства, інституцій та інфраструктури, а також технічних регламентів і стандартів України з ЄС. У випадку України Угода АСАА має укладатися в форматі додатку до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей документ дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації. Потенційно угода ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування.

Раніше повідомлялося, що Україна звернулася до Єврокомісії щодо вичерпного переліку завдань для початку перемовин про укладання Угоди ACAA.

Джерело


 

Про безвіз з ЄС: статистика

Два мільйони українців вже скористалися безвізовим режимом з ЄС. Про це заявив президент Петро Порошенко.

"Нині ми маємо безвізовий режим з понад ста країнами світу. І ми продовжуємо відкривати світ для українців, а Україну – для світу!" - написав голова держави.

У Державній прикордонній службі при цьому зазначають, що найактивніший рух українців за безвізом зафіксували в пунктах пропуску на кордоні з Польщею (694 тис. перетинів), а також через повітряне сполучення (674 тис. перетинів).

Активними залишаються угорська (248 тис.), румунська (236 тис.) та словацька (142 тис.) ділянки кордону, йдеться у повідомленні.

"Аналіз свідчить, що громадяни України більш сміливіше користуються перевагами безвізу, особливо з погляду на закінчення терміну дії попередньо виданих віз. І якщо у грудні 2017 року було зафіксовано 36 тисяч поїздок українців-безвізовиків, то у грудні 2018 року їх кількість складала 152 тисячі", - кажуть у ДПСУ.

При цьому наголошують: перший мільйон українців перетнув кордони з країнами ЄС за безвізом майже за 13 місяців, а другий мільйон здійснив свої подорожі протягом 5 місяців.

"Варто наголосити, з початку безвізу з 11 червня 2017 року громадяни України здійснили 33 мільйони поїздок до країн ЄС, з яких 2 мільйони саме без віз", - заявляють прикордонники.

Основними причинами, за якими європейські прикордонники відмовляють у пропуску, залишаються непідтвердження мети поїздки, недостатнє фінансове забезпечення та перевищення строку перебування, підкреслюють в ДПСУ.

"Також зазначимо, що в межах компетенції Державна прикордонна служба України виконала всі завдання визначені планом дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. 157 пунктів пропуску через державний кордон обладнано засобами біометричного контролю та підключено до баз даних Інтерполу, а сучасні технічні засоби дозволяють автоматично перевіряти всі типи біометричних документів", - додали у службі.

c19c581-news-20190103-094644-1546501604

Джерело

До уваги суб'єктів господарювання області!

Із 1 січня 2019 року змінилися правила походження товарів у двосторонній торгівлі між Україною та країнами – членами ЄС.Про це повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби Закарпатської області.

"Підкомітетом Україна – ЄС з питань митного співробітництва 21 листопада 2018 року прийнято Рішення № 1/2018 (далі – Рішення) про заміну Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", - йдеться у повідомленні.

Рішення опубліковано в Офіційному віснику України від 7 грудня 2018 року № 94, ст. 3126 та набирає чинності з 1 січня 2019 року.

У Закарпатській митниці ДФС звертають увагу на такі особливості застосування правил походження Конвенції:

- з урахуванням статті 3 (5) "Кумуляція походження" Доповнення І до Конвенції у торгівлі з ЄС застосовується двостороння кумуляція до моменту укладення (змін) Україною угоди про вільну торгівлі з країною-учасницею Конвенції, яка містить правила походження, ідентичні походженням Конвенції;
- відповідно до статті 5 "Прикінцеві положення – кумуляція" додатка до Рішення, незважаючи на статті 16 (5), 21(3) Доповнення І до Конвенції, у торгівлі з країнами ЄС для підтвердження походження товарів використовуються сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або декларація походження.
Текст декларації походження, наведений у додатку ІVа до Доповнення І до Конвенції, є ідентичним тексту декларації інвойс, викладеному у додатку IV Протоколу І.

Згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", для декларації походження використовуються коди документів "7012", "7016".

Джерело


 

Розпочато застовування положень Конвенції Пан-Євро-Мед

53315f6e7e033_image1З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Конвенція Пан-Євро-Мед є інструментом, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами.

В майбутньому застосування Пан-Євро-Мед збільшить вигоди для національних експортерів шляхом відкриття додаткових можливостей для українських виробників: вони зможуть використовувати принцип діагональної кумуляції походження товарів, що застосовується між учасниками Конвенції за умови існування між ними режимів вільної торгівлі.

Наразі учасницями Конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.

Україна уклала угоди про вільну торгівлю з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія.  Готується до підписання Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем. Продовжуються переговори щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

На практиці застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці Конвенції без сплати мита, або по заниженій ставці мита.

Це сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей, більшому  використанню виробничого потенціалу, залученню до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості.

Джерело


 

Як бізнесу отримати вигоду від європейських програм

Європейський Союз надає фінансову допомогу Україні не тільки як державі, але також підтримує цілий ряд програм для українських підприємців.

Проблема в тому, що далеко не всі компанії знають про їхнє існування, особливо в регіонах. Тільки активні підприємці, які просто не можуть сидіти на місці, такі, наприклад, як герої спецпроекту "Бізнес разом" Назар Романів, співзасновник компанії з виробництва соків "Сади Прикарпаття", Олексій Микитка, співзасновник львівської поліграфії "Диз-Арт", або Ілля Верхоляк, співзасновник майстерні пряників "Юрашки", знають про них і навіть скористалися їхніми можливостями.

Щоб усунути прогалину і донести до підприємців інформацію про всі програми, які підтримує Євросоюз, ініціатива EU4Business створила "Карту можливостей для малого і середнього бізнесу". Тут можна дізнатися, в яких банках доступний кредит з вигідними умовами, як отримати грант на інноваційний бізнес-проект, що не за всі гроші світу залучити консультанта-практика або поїхати в європейську країну на виробництво аналогічне вашому.

Де взяти гроші для бізнесу

                                                                     Кредити від EU4Business

В Україні вже кілька років працює ініціатива EU4Business з підтримки малого і середнього бізнесу. Вона cофінансіруется Європейським Союзом і реалізується Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Німецьким банком розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Світовим банком та іншими партнерами.

Ініціатива складається з цілого ряду інструментів для розвитку МСБ, серед яких програми з кредитування (адже українські банки досі часто неохоче видають позики невеликим компаніям). До них підключені шість банків і одна лізингова компанія.

                                                 Гранти від Horizon 2020 для технологічного бізнесу

Horizon 2020 року - це програма Європейського Союзу, яка надає гранти для наукових досліджень і інновацій. Один з її компонентів - спеціальна підпрограма для технологічних компаній і стартапів, в рамках якої можна отримати грант на суму до 2,5 млн євро.

Отримати гроші може тільки інноваційна компанія, продукт якої "вирішує економічні, індустріальні або соціальні проблеми", і його можна масштабувати на глобальний ринок.

Як набратися досвіду і обійти хоча б деякі граблі бізнесу

                                                   Бізнес-консультанти і консультанти-практики

В рамках ініціативи EU4Business також є програми допомоги консультантів - як українських, так і іноземних. А Європейський банк реконструкції і розвитку відшкодує їм від 50 до 90% вартості консалтингового проекту по його завершенню.

Консультанта можна залучити для самих різних проектів, наприклад, для розробки стратегії бізнесу, впровадження ІТ-систем, розробки комунікаційної стратегії, ринкового позиціонування, брендингу продукту, для дослідження ринку або підготовки продукції до сертифікації.

Правда, сума грантової виплати обмежена: від 10 до 60 тис. Євро - все залежить від програми, яку вибирає підприємець.

                                                   Програма обміну досвідом для підприємців

Україна з 2017 року приєдналася до програми Європейського Союзу COSME. Одна з підпрограм, яка доступна для українських компаній, - це Erasmus, її мета - обмін досвідом молодих підприємців.

Як упевнитися, що бізнес працює цілком легально

Три рік тому в Україні за підтримки Європейського Союзу заробив Офіс ефективного регулювання BRDO. Це консультативний недержавний орган, який працює в зв'язці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, допомагаючи відомству спростити правила регулювання бізнесу в Україні.

Завдяки Офісу в Україні запрацював єдиний онлайн-портал і база перевірок бізнесу. Будь-яка компанія або ФОП може зайти на портал і побачити, чи потрапляють вони в плани перевірок держорганів на 2019 рік, а також ознайомитися з чітким переліком питань, які можуть задавати контролери.

Ще одна важлива ініціатива, яка полегшує життя підприємцям, - це покрокові інструкції, як відкрити бізнес в Україні в тій чи іншій сфері.

На порталі Офісу вже є понад 100 кейсів. Наприклад, тут є список необхідних документів для реєстрації кав'ярні, йога-студії, кабінету сімейного лікаря, служби таксі або шиномонтажу. Підприємцю достатньо зайти на портал і тут же знайти всі необхідні етапи, процедури і вимоги для старту своєї справи.

Джерело: Дело.ua


 

Про євроінтеграційний курс України

000000image_3846t6yt65ytyНайліпша позиція у будь-якій командній грі – не нападник, не захисник і не тренер. Найліпша позиція – вболівальник перед телевізором. По-перше, йому комфортно. По-друге, він краще всіх знає, як кому треба грати. Зрештою, він практично нічим не ризикує – хіба в разі програшу команди трошки зіпсується настрій. Але і в цьому випадку він може авторитетно сказати: «Я ж вам казав!..»

Євроінтеграція України – звісно, не спортивна гра. Тут немає розподілу на команду і трибуни. Тут всі – на полі, всі – у грі. І результат один, на всю країну. І кількість охочих посісти позицію вболівальника перед телевізором буквально зашкалює – у тому числі серед політиків і громадських діячів.

Між іншим, успіх європейської інтеграції залежить якраз від того, чи зможемо ми консолідувати зусилля всіх суб’єктів – влади, бізнесу та громадянського суспільства – для побудови конкурентоспроможної держави європейського зразка. Мабуть, це головний висновок, який можна зробити, підбиваючи підсумки євроінтеграційного року, що минає.

Ще на початку 2018-го ми були свідомі того, що просування шляхом євроінтеграції буде складнішим, ніж у попередні роки. Ми розуміли, що цьогоріч не буде таких гучних «перемог», як торік, коли Угода про асоціацію вступила у силу, а українці отримали змогу подорожувати у Європу без віз. Ми розуміли, що нас чекає кропітка, рутинна робота з впровадження принципів і стандартів ЄС у повсякденну практику та місяці переговорів для вироблення нового амбітного порядку денного. До того ж, фактичний початок передвиборчого циклу та перспектива надмірної політизації всіх питань, пов’язаних з реформами і європейською інтеграцією, оптимізму не додавали.

Та наприкінці року ми можемо констатувати: ні втома від важливих завдань, ні примара електоральної кампанії, ні недостатність фахівців у міністерствах не змогли зупинити рух України у європейському напрямку. На Раді асоціації України та ЄС, яка відбулася 17 грудня у Брюсселі, було зафіксовано прогрес українських реформ, незмінність підтримки з боку Євросоюзу, а також ухвалено важливі рішення для поглиблення інтеграції.

 

З чим ми прийшли на Раду асоціації та про що домовилися?

Наші європейські партнери були одностайні: за останній рік Україні вдалося досягти конкретних результатів у сфері реформ. Йдеться і про децентралізацію, і про боротьбу з корупцією, і реформування енергетичного сектору та державної служби. Не лишилися непоміченими і наші успіхи в освітній, медичній і пенсійній реформах. Звісно, не всі зміни відбуваються так швидко, як би хотілося. І не завжди реформи відразу дають той результат, на який розраховували. Ключове одне: не зупинятися і продовжувати працювати.

Цього року ми запропонували ЄС цілковито новий підхід – запустити процес інтеграції у пріоритетних секторах. Курс на секторальну інтеграцію було закріплено на 20-му саміті Україна-ЄС у липні цього року. Відтоді ми наполегливо працювали над розробкою конкретних пропозицій для поглиблення співпраці у сфері цифрової економіки, юстиції, свободи та безпеки, митної лібералізації, а також інтеграції енергетичних ринків України та ЄС.

Наші аргументи почули у Брюсселі. Уже у першому півріччі 2019 року ми оновимо Угоду про асоціацію у сфері енергетики до рівня, який відповідатиме нашій головній меті – бути частиною енергетичного ринку ЄС. Це важливо. Ми вже давно наполягали на необхідності оновлення додатків до Угоди про асоціацію. Право ЄС розвивається, і наша Угода теж має оновлюватися. Україна повністю змінила умови функціонування ринків газу та електроенергії – ми готові грати за європейськими правилами. Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС зробить нас сильнішими перед будь-якими енергетичними атаками Кремля.

Українці довели, що варті довіри. Уже понад рік ми подорожуємо до ЄС без віз. Наразі у ЄС відсутні суттєві зауваження щодо функціонування «безвізу». Всі побоювання про зловживання та наплив мігрантів виявилися міфом. Ми прагнемо поглибити співпрацю з ЄС для спільної протидії сучасним безпековим викликам. Уже незабаром розпочнуться консультації щодо приєднання України до ініціатив та агентств у сфері кібербезпеки та кіберзахисту, захисту прав людини в інтернеті, належного облаштування українського кордону відповідно до європейських стандартів.

Особливої згадки заслуговує наш прогрес у сфері цифрової економіки. Україна вже впроваджує європейські стандарти щодо електронної ідентифікації та комерції. Ми готові до інтеграції наших ринків телекомунікаційних послуг: незабаром до України прибуде експертна місія, яка оцінить нашу цифрову інфраструктуру, і ми разом визначимо практичний план дій.

 

Угода про асоціацію

Останнім часом доводилося чути чимало критики щодо повільного виконання Угоди про асоціацію. Маю зізнатися, мене теж не влаштовує швидкість. Виконання Угоди виявило давні хвороби нашої державної машини: від відсутності культури міжвідомчої взаємодії та фокусування на «поточці» – до домінування персональних та галузевих інтересів над державними.

У лютому цього року ми ухвалили урядово-парламентську Дорожню карту законодавчого забезпечення європейської інтеграції на 2018-2019 роки. Станом на кінець року ухвалено десять законів – ще десять – на різних стадіях розгляду.

Ключові для євроінтеграції законопроекти місяцями лежать «забутими» у парламенті. Тим часом у центрі дебатів опиняються відверто популістські ініціативи, що прямо суперечать положенням Угоди (наприклад, «купуй українське»). А інколи після проходження парламентськими коридорами євроінтеграційні закони зазнають таких змін, що втрачають свою суть. Причини? Маємо потужні галузеві лобі, яким невигідні зміни «правил гри»: є ті, хто ревно оберігає тіньові схеми, які приносять немалі прибутки, дехто вже живе за правилами виборчого сезону, коли будь-яке питання стає предметом торгів та популізму. На жаль, мантра «це потрібно для євроінтеграції», яка дозволяла рухати гори у Верховній Раді одразу після Революції Гідності, втратила свою силу.

Останнє є актуальним і для діяльності Кабінету Міністрів. Багато хто у владі діє за інерцією, сприймаючи європейську інтеграцію лише як один з напрямків, а не стратегічний курс. Європейська інтеграція не може бути сферою пріоритетів та відповідальності лише окремого віце-прем’єр-міністра. Щоб зусилля увінчались успіхом, необхідна пріоритизація відповідного напрямку у кожному міністерстві, у кожному державному органі.  Під час ухвалення будь-якого важливого рішення потрібно дати чітку відповідь: чи наближає це рішення нас до європейських стандартів? Чи відповідає воно духу та положенням Угоди про асоціацію? Що дасть громадянам?

Слід визнати: Україна інституційно була не готова до виконання Угоди про асоціацію – найамбітнішої домовленості, яку ЄС коли-небудь підписував із третьою країною. Протягом року ми доклали значних зусиль, щоб це змінити. Зокрема, в межах реформи держуправління в низці міністерств було створено генеральні директорати, які відповідають, поміж іншого, за реалізацію євроінтеграційних політик та виконання Угоди. Станом на сьогодні понад 200 експертів взялися за виконання своїх обов’язків. Тепер справа за політичною волею міністрів – реалізовувати європейський порядок денний.

 

«Синдром уболівальника»

Останнім часом надто часто доводиться чути риторичне питання: «Чи стали ми ближчими до Європи?». При чому, запитання іноді лунає з вуст політиків, представників влади і громадських діячів – тобто тих, на кому передусім лежить відповідальність за інституційний прогрес України на шляху європейської інтеграції. Напевне, це питання лунатиме і наступного року, під час електоральних кампаній. Очевидний намір спекулювати на повільному темпі інтеграції є у багатьох політичних сил.

Мабуть, не помилюся, якщо скажу: ті, хто використовують євроінтеграцію як політичний аргумент або навіть політичну карту, яку можна розіграти перед виборами, жорстко помиляються щодо настроїв суспільства. Українське суспільство інтегрується до Європи, і цей процес триває невпинно і досить швидко.

Цього року мені довелося багато їздити Україною у межах нашої інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей». Я мала можливість на власні очі побачити, чого може досягнути активна проєвропейська місцева влада у партнерстві з громадою, як працює сила малої роботи кожного. За допомогою наших європейських партнерів реалізуються сотні проектів від розвитку транспортної інфраструктури, ЖКГ і енергоефективності до підтримки малого і середнього бізнесу тощо. Успіхи регіонів є можливими завдяки рішенням центральної влади, а не всупереч їм, як намагаються переконати окремі місцеві політики.

Здебільшого перед українцями вже не стоїть питання, чи треба інтегруватись. Про це свідчать результати цьогорічних соціологічних опитувань. Більшість населення, а саме 52%, вважає, що Україні потрібно стати членом ЄС, 44% людей вважають себе європейцями, а трохи більше 60% – і це дуже важливий маркер! – вважає, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства. З них 39% поділяють таку думку, бо переконані у необхідності цих реформ насамперед для самої України. Тоді як 21% вважають, що в України немає іншого вибору, ніж прямувати в напрямі європейської інтеграції, незалежно від членства.

Таким чином європейська інтеграція стала для українців безумовним імперативом, який не залежить від політичних уподобань і партійних орієнтацій. В абсолютній більшості населення склався консенсус щодо напрямку реформ. Такий консенсус у суспільстві є хіба щодо необхідності боротьби з корупцією – решта ідей не набирає абсолютної підтримки.

Чому ж тоді політики, а іноді й чиновники, дозволяють собі спекулювати на обговоренні цього питання? Чому дозволяють уповільнювати та фактично блокувати бездіяльністю євроінтеграційні реформи? Чому деякі громадські діячі повністю делегували владі завдання прогресу у європейських реформах, навіть не намагаючись перейти зі звичної позиції спостерігача-критика у позицію союзника-лобіста?

У виборчий 2019 рік особливо важливо пам’ятати, що ми всі відповідальні за те, щоб виборений Майданом історичний шанс не був змарнований. А для цього кожному з нас треба подолати всередині себе спокусу залишатися «вболівальником перед телевізором».

Нарешті, зрозуміти, що всі політичні розбіжності та дискусії можуть точитися навколо способів та методів реформування, але не повинні блокувати чи уповільнювати рух стратегічним курсом. І навіть якщо членство у ЄС здається сьогодні недосяжною мрією, відданість європейській ідеї – те єдине, що допомагає змінювати Україну на краще. Адже сила європейської ідеї у тому, що вона орієнтована на людину – підвищення рівня життя громадян, їхньої соціальної та правової захищеності, мобільності, відкриття для них нових можливостей розвитку та самореалізації.

Євроінтеграція – це не про геополітику, це про майбутнє наше та наших дітей.

Джерело


 

Про виконання Угоди про асоціацію з ЄС в 2018 році

787Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом — це лише початок титанічної роботи з імплементації взятих на себе зобов’язань. Про це на підсумковій річній прес-конференції заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«За підсумками дев’яти місяців, ми можемо говорити про те, що ті завдання, які були заплановані на 2018 рік згідно з Угодою про асоціацію, виконані приблизно на 50%», - повідомила Віце-прем’єр-міністр. За її словами, одночасно Україна продовжувала виконувати частину завдань Угоди, не реалізованих протягом попередніх років: «Тобто сумарний результат виконання УА суттєво зростає».

Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що наприкінці лютого цього року була ухвалена Урядово-парламентська дорожня карта з 57 євроінтеграційних законопроектів на 2018-2019 роки. 10 з них Верховна Рада ухвалила повністю і 10 — в першому читанні. Крім того, в 2018 році український Парламент розпочав критично важливий процес закріплення в Конституції курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

«Сподіваюсь, що в лютому ми побачимо підсумкове голосування щодо цих змін і матимемо цей дороговказ конституційним. Це дозволить убезпечитися від змін політики значно серйозніше, ніж інші заходи», — підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Вона, зокрема, зазначила, що цьогоріч, завдяки урядовому Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, повністю переглянуто блок зобов’язань у сфері митної політики. Це дозволило затвердити Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ, а також розробити комплексне законодавство, яке імплементує Конвенції про спільний режим транзиту та про спрощення формальностей у торгівлі товарами, а також Митний кодекс ЄС. У підсумку дорожня карта має стати основою реформування всієї митної системи. Попри це, Верховна Рада все ще має ухвалити рішення про створення інституту уповноваженого економічного оператора та зміни до Митного кодексу щодо захисту прав інтелектуальної власності при митному оформленні товарів.

Також в Україні необхідно запровадити європейські принципи банківського нагляду, діяльності кредитних спілок та захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу.

«Велика кількість наших колег у Парламенті, на жаль, безвідповідально ставляться до цих завдань і задекларованих політичними силами намірів руху до Європи. Водночас, не можу потішитися й тим, що для всіх колег в Уряді це є великим пріоритетом», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

З іншого боку, вона висловила розчарування через відсутність прогресу у підписанні Угоди АСАА (так званої «угоди про безвіз для нехарчової продукції»), – де основна роль має бути відіграна стороною ЄС. Минулого тижня Іванна Климпуш-Цинцадзе та Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку та послуг, промисловості, підприємництва та малого і середнього бізнесу Ельжбета Бєньковська узгодили отримання від ЄС вичерпного переліку завдань, які має виконати Україна для початку офіційних переговорів щодо підписання цього документа.

Віце-прем’єр-міністр також звернула увагу на зростання експорту до країн ЄС, який за підсумками січня-жовтня 2018 року сягнув 14,6 мільярдів доларів США. Це на 2 мільярди більше, ніж за той самий період минулого року.

«Це означає, що ми приблизно на 16% підвищили за цей час свої показники експорту до ЄС. Більше того, на даний момент ми маємо близько 700 українських підприємств, які можуть експортувати до країн ЄС. Можемо порівняти це з понад 200 підприємствами, які мали таку можливість у 2016 році», — підкреслила представниця Уряду.

Джерело


 

Завершено перші урядові інформаційні кампанії щодо європейського та євроатлантичного курсу

В Україні завершилися дві потужні інформаційні кампанії на тему європейської та євроатлантичної інтеграції України, мета яких – роз’яснення українцям переваг стратегічного курсу країни щодо членства в ЄС і НАТО. Кампанії ініційовані Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та реалізовані «Українським Інститутом Розвитку Медіа» на замовлення Держкомтелерадіо.

«Уряд вперше цього року виділив кошти на промоцію європейської та євроатлантичної інтеграції України. Уперше медійний простір був потужно підсилений якісною інформацією про переваги членства в ЄС та НАТО. Пишаюся тією роботою, яка була виконана, маю надію на продовження такої ініціативи і в наступному році», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, підсумовуючи результати кампаній.

У рамках кампаній створені інформаційні листівки «Чому НАТО?» та «Європа надихає». Перші з них містять просту та зрозумілу інформацію про переваги членства в НАТО, те, як стандарти НАТО змінять життя українських військових та простих українців, історію розвитку відносин України та НАТО, спростування популярних міфів про Альянс, відповіді на поширені питання. У другому випуску за допомогою інфографіки та статей йшлося про результати підтримки Євросоюзом реформ в Україні, можливості, які надає євроінтеграція в освіті, бізнесі, енергетиці тощо. Листівки поширювалися у 12 пілотних областях України, обраних на основі якісного соціологічного дослідження, проведеного перед стартом кампаній.

Також у межах кампанії на кількох FM-радіостанціях вийшли понад 20 різноманітних інформаційних роликів із роз’ясненням того, які можливості Україна отримує завдяки обраному зовнішньополітичному курсу. Були створені два цикли інформаційних програм «Чому НАТО?» та «Євроінтеграція – сила можливостей», які виходили 4 дні на тиждень наживо на одному з центральних телеканалів, а потім поширювалися на регіональних телеканалах у запису. Кожна програма була присвячена окремому аспекту інтеграції (освіта, бізнес, дерегуляція, юстиція, оборона тощо). Також було проведено цикли прямих ефірів з експертами з означених питань на всеукраїнських радіостанціях і запущена серія з 11 відеороликів для соцмереж.

«Уже зараз ми бачимо надзвичайно великий інтерес до матеріалів кампанії і наскільки затребувана інформація, викладена простою і зрозумілою мовою. Значення цих кампаній особливо велике, оскільки серед потоку інформації, який ллється з усіх боків в рамках передвиборчого періоду, громадянам важливо виокремити неупереджені дані, побудовані на фактах, які вони могли би порівняти з тим, що говорять різноманітні політики», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Своєю чергою, Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зазначив, що соціологічні дослідження, які у липні-серпні 2018 року на замовлення Держкомтелерадіо провела ГО «Центр «Соціальні індикатори», показали величезний рівень емоційної підтримки курсу України в ЄС і НАТО. Але емоції мають підкріплюватися знаннями, тоді рішення, яке кожен українець буде ухвалювати щодо свого власного майбутнього і майбутнього нашої держави, буде усвідомленим, вважає він. «Перші дві кампанії стали початком системного і планомірного інформування громадськості про європейський і євроатлантичний інтеграційний курс України. Надалі ця робота буде продовжена», –  наголосив очільник Держкомтелерадіо.

Довідково

Перші інформаційні кампанії, ініційовані Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та реалізовані «Українським Інститутом Розвитку Медіа» на замовлення Держкомтелерадіо, відбулися у листопаді-грудні 2018 року. За інформацією «Українського Інституту Розвитку Медіа», реалізація комунікаційної програми забезпечила понад 20 млн контактів з українською аудиторією у віці 16-65 років.

Програми та ролики, створені в межах кампанії, можна переглянути на Youtube: https://bit.ly/2QSzvA3.

Джерело


 

Чим важлива угода ACAA

Українська продукція з європейською сертифікацією – таку можливість може надати Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, скорочено ACAA).

Підписання цієї угоди дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації. Потенційно угода ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування.

Крім економії часу та коштів експортерів на проходження сертифікації, угода ACAA з ЄС призведе до поліпшення іміджу продукції made in Ukraine, полегшить Україні доступ на інші глобальні ринки та збільшить привабливість України для локалізації виробництва.

Також без додаткової сертифікації до України можна буде вільно завозити та продавати на українському ринку виготовлену будь-де продукцію, марковану європейським знаком відповідності СЕ. Це полегшить життя імпортерам в Україні та зменшить контрабанду.

 

        Довгий шлях до визнання

Питання укладання угоди ACAA між ЄС та Україною має вже тривалу історію. Ще у грудні 2005 року Україна та ЄС підписали План дій з підготовки до угоди АСАА – задовго до початку переговорів про майбутню Угоду про асоціацію.

Укладення угоди ACAA передбачене статтею 57 Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Згідно УА, взаємне визнання сертифікатів має поширюватися на 27 категорій промислової (нехарчової) продукції.

Однак після того, як угода АСАА охопить усі зазначені у Додатку ІІІ сектори, Україна та ЄС зобов’язалися розглянути можливість її поширення на інші категорії промислової продукції.

Що має зробити Україна?

- Привести у повну відповідність до європейського своє законодавство, як горизонтальне (рамкове), так і вертикальне (галузеве).

- Прийняти в якості національних європейські гармонізовані стандарти на відповідні види продукції.

- Привести у відповідність до європейських вимог усю свою національну інфраструктуру якості (національний орган стандартизації, національний орган акредитації, метрологічні інституції, органи з оцінки відповідності) та інфраструктуру державного ринкового нагляду (органи та процедури ринкового нагляду).

- Скасувати усі регуляторні режими (більшість з яких існують ще з радянських та пострадянських часів), які суперечать, дублюють та/або є додатковими до європейських вимог до відповідних видів продукції (насамперед, санітарні норми і правила та нормативно-правові акти у сфері охорони праці).

 

              Що вже зроблено?

Хоча перші зрушення у законодавстві почали відбуватися з 2010 року з ухваленням законів про ринковий нагляд і про загальну безпечність нехарчової продукції, після Революції гідності динаміка розроблення і прийняття актів законодавства значно посилилася.

Зобов’язання щодо адаптації горизонтального (рамкового) законодавства були імплементовані в Україні у вигляді низки законів та підзаконних актів, ухвалених протягом 2010-2016 рр.

Оскільки всі ці акти законодавства розроблялися на основі відповідного законодавства ЄС, вони загалом відповідають європейським актам. Подекуди через втручання українських юристів у зміст під час розроблення цих актів можуть спостерігатися деякі відхилення чи невідповідності. Існує також потреба у внесенні окремих змін технічного характеру за наслідками правозастосування деяких із зазначених актів. Частина горизонтальних актів законодавства була попередньо проаналізована європейськими експертами. Зараз триває внесення змін до деяких із них.

Попри потребу в певній корекції законодавства та практик, можна стверджувати, що в цілому стан національної інфраструктури контролю якості та ринкового нагляду дозволяє укласти угоду АСАА.

Чотири пріоритетних сектори адаптації вертикального (галузевого) законодавства були визначені ще у відповідному Плані дій 2005 року: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, вироби машинобудування та прості посудини, що працюють під тиском.

У 2012 році Кабінет міністрів України затвердив технічні регламенти низьковольтного обладнання та електромагнітної сумісності. У 2013 році до них додався технічний регламент машин. У 2015 році були прийняті нові технічні регламенти низьковольтного обладнання та електромагнітної сумісності на основі нових директив ЄС, виданих 2014 року. У липні 2018 року до трьох технічних регламентів були внесені зміни на основі пропозицій європейських експертів.

Таким чином, вже є перші три сектори, у яких може бути укладена угода АСАА: є низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність і машини.

Крім цього, станом на осінь 2018 року в Україні прийняті технічні регламенти на основі нових директив ЄС у ще 10 секторах: прості посудини під тиском; пересувне обладнання під тиском; прилади, що працюють на газоподібному паливі; ліфти; іграшки; неавтоматичні зважувальні прилади; засоби вимірювань; обладнання для роботи у потенційно вибухонебезпечних середовищах; вибухові матеріали промислового призначення; вимоги щодо енергоефективності та маркування енергоспоживання деяких побутових приладів.

Це означає, що також і щодо цих технічних регламентів можна запускати процес оцінки відповідності європейським директивам і регламентам в процесі підготовки до угоди АСАА у цих секторах.

 

          Україна готова, а ЄС?

Таким чином, Україна зробила достатню частину свого "домашнього завдання", щоб розпочинати процес укладання угоди ACAA.

Втім, ЄС поки не дає сигналів про близькість цієї перспективи – зокрема, у своїх офіційних звітах щодо України. Так, у цьогорічному звіті про виконання Угоди про асоціацію угода ACAA згадана як питання майбутнього (без уточнення, якого). Певною мірою, це є успіхом – у попередньому звіті взагалі немає згадок про цю угоду. 

Незрозуміла також позиція ЄС щодо алгоритму укладання угоди ACAA. Зокрема, чи потрібна для проведення оцінки виконання "домашнього завдання" окрема оціночна місія ЄС, як це запитує український уряд – чи ця оцінка може бути виконаною європейськими експертами у рамках вже існуючого Промислового та регуляторного діалогу Україна-ЄС.

Така невизначеність з боку ЄС не додає впевненості, що угоду ACAA взагалі буде підписано в осяжній перспективі.

Навіть незважаючи на прогрес України із виконанням "домашнього завдання". І це, в свою чергу, не сприяє впевненості у незворотності українських реформ.

А на додачу – виникає інша проблема, коли Україна, сподіваючись на швидке укладання угоди ACAA, впроваджує вимоги директив і регламентів ЄС одразу, а не поступово. Жорсткі та обтяжливі вимоги можуть призводити до підвищення цін, зменшення асортименту пропонованої на ринку продукції та виникнення монополій окремих імпортерів. 

І саме тому лобіювання початку переговорів про укладання угоди ACAA має стати одним із ключових завдань української євроінтеграції у 2019 році.

Джерело: Європейська правда


 

<1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 60 61 >