За 11 днів 2016 Україна використала 40% квоти на безмитну поставку вівса в Європейський Союз.
Так, станом на 11 січня було вивезено 1,6 тис. тонн вівса з наданих 4 тис. тонн.
Також почали поставляти ячмінну крупу та борошно в ЄС: за 11 днів 2016 року була вивезено майже 160 тонн з дозволених 6,3 тис. тонн.
Наголошується, що великий інтерес українські виробники проявляють до постачання в Європу меду. Вже зараз задекларовано бажання поставити більше 10 тис. тонн меду, в той час, як безмитна квота розрахована на 5 тис. тонн.
Також нагадується, що вже були використані повністю квоти на постачання меду, цукру, ячмінної крупи і муки, томати, яблучний і виноградний сік і овес.
Відкриття українського ринку для Європейського союзу незначно впливає на конкуренцію і ціни. Про це заявила торговий представник України Наталія Микольска в інтерв'ю «Європейської правді».
За її словами, це відбудеться через декілька факторів. Перший з них - девальвація гривні. Через це українські товари все одно залишатимуться набагато більш конкурентоспроможними.
«І друга причина - це те, що європейські товари ще раніше почали заміщати на ринку російські через преференції споживачів. Люди вибирають європейський товар частіше, ніж російський, навіть якщо російський аналог дешевше. А цього року ще й цінова перевага російської продукції зникає. Більшість європейських товарів буде імпортуватися, як імпортувалися російські, з нульовими митами, не кажучи вже про більш високу якість», - розповіла Микольська.
У споживача з'явиться більший вибір, вважає вона.
Починаючи з 1 січня 2016 року, митниці України вже видали майже одну тисячу сертифікатів форми EUR.1. на товари, що поставляються в країни Європейського Союзу (Сертифікат EUR.1 підтверджує статус преференційного походження товару і застосовується для безмитного експорту продукції в країни ЄС).
Той факт, що українські експортери отримали майже тисячу сертифікатів тільки за перші кілька днів січня, свідчить про успішний початок дії зони вільної торгівлі з ЄС. Нова спрощена процедура проходження товарів вітчизняних експортерів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції українського виробництва та спрощенню її виходу на європейський ринок.
На сьогоднішній день найбільше сертифікатів видано у Великобританії - 451 та Австрії - 280 (йдеться переважно про яблучний концентрат); у Польщі - 62 (безбарвне скло), у Німеччині - 57 та Іспанії - 42 (переважно мед), Франції - 35 (переважно насіння і мед).
Нові правила, які відтепер діють в Україні, передбачають максимальне спрощення видачі сертифікатів на безкоштовній основі у найкоротший термін з одночасним посиленням відповідальності експортера за достовірність інформації, яка необхідна для визначення українського походження товару.
Сертифікат заповнюється і видається митними органами України на кожну партію товарів у разі, якщо його потрібно пред'явити як доказ, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. З метою забезпечення виконання функцій з видачі сертифікатів ГФС України розроблено програмно-інформаційний комплекс «Реєстр виданих сертифікатів форми EUR.1».
30 січня 2016 року з 11:30 – 16:30 у м.Львів відбудеться бізнес-зустріч "Нові можливості розвитку бізнесу: як залучити кошти з Європи".
Цільова аудиторія: власники існуючих бізнес-структур та підприємці, які планують розширення чи виведення свого бізнесу, продуктів та послуг на ринки країн ЄС
В рамках зустрічі відбудуться виступи Миколи Савуляка (голова Клубу Ділових Людей), Миколи Смолінського (президент Фундації Central European Academy Studies and Certification (CEASC).
Участь у заході безкоштовна, але за умови попередньої реєстрації до 25 січня.
Зареєструватися тут
Контактні особи:
Ольга Поліщук - +380932109342; +380953242955, ip.ceasc@gmail.com
Наталія Байцар - +38 096 458 64 26, nataliabaitsar@gmail.com
Детальніше на сайті
Україна впоралась з виконанням усіх важливих завдань, визначених в Угоді про асоціацію на 2015 рік, але найбільші виклики нас очікують у 2016 році, і пов’язані вони з імплементацією прийнятого законодавства, з початком дії низки нових правових норм та механізмів. Про це заявила журналістам заступник Міністра Кабінету Міністрів – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, коментуючи підсумки виконання Угоди.
«Ми впорались, можемо констатувати прогрес практично в усіх пріоритетних напрямках, визначених Угодою. Найбільш якісні зміни відбулися у декількох напрямках: перший – це підготовка до початку дії всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі, другий – це секторальне співробітництво», - відзначила Н.Гнидюк. Вона підкреслила, що дуже важливо імплементувати законодавчі новації у різних сферах.
Стосовно спрощення доступу українських товарів до єдиного ринку ЄС Н.Гнидюк уточнила, що з початку 2016 року починає діяти низка нових правил: сертифікати відповідності на товари походженням з України видаватимуться експортерам на безоплатній основі, причому – в Україні, на законодавчому рівні визначено механізм надання статусу експортера, що дозволяє українським підприємствам простіше працювати на ринках ЄС, гармонізовано законодавство у сфері безпечності та якості харчових продуктів, ідентифікації та реєстрації тварин, прийнято базове законодавство у галузі технічного регулювання, яке відповідає європейським нормам, створено недержавний національний орган стандартизації, на міжнародному рівні визнано Національне агентство з акредитації, скасовано обов’язкову сертифікацію на 16 груп товарів тощо.
З січня 2016 року товари українського походження після їх ввезення на територію ЄС користуватимуться умовами преференційної торгівлі відповідно до положень Угоди. Водночас, посилюється відповідальність експортера за достовірність наданої ним інформації. З лютого 2016 року нове законодавство відкриває перед українським виробником можливість проходження в Україні випробувань та отримання сертифікатів, які будуть визнаватися ЄС. Це дозволить зменшити витрати бізнесу на отримання відповідної документації, проходження процедур сертифікації та оцінки відповідності.
Також розроблено відповідні зміни до Митного кодексу України щодо спрощення оформлення товарів, аналогічно до європейських (митне оформлення за місцезнаходженням, спрощене декларування, зниження гарантійної суми при застосуванні фінансової гарантії).
Надалі ключовим завданням є розвиток нашої інституційної спроможності, впровадження прийнятих змін та створення інструментів аналізу їх реалізації, оцінки впливу законодавчих новацій, підвищення рівня професійних знань та навичок державних службовців, залучених до виконання Угоди про асоціацію. З цією метою розпочинається Комплексна програма інституційної розбудови, розрахована на 2016-2018 роки, якою передбачається залучення допомоги ЄС для реалізації кількох напрямків: впровадження новітніх процедур для цілісної системи наближення національного законодавства до права ЄС, впровадження відповідної комплексної політики, створення сучасних ІТ-систем управління інформацією та системи здійснення сертифікованого перекладу актів законодавства ЄС українською мовою.
«Нам доведеться запровадити дуже жорсткий контроль за підготовкою та прийняттям усіх нормативно-правових актів незалежно від того, хто є суб’єктом законодавчої ініціативи. Будь-який з документів має відповідати зобов’язанням України за Угодою про асоціацію, не повинні вноситися, а тим більше прийматися, нормативно-правові акти, що суперечать Угоді», - наголосила заступник Міністра – директор Урядового офісу. «Документи мають відповідати не лише праву ЄС, але й тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе в межах Угоди про асоціацію. Вже зараз Урядовий офіс спільно з Представництвом ЄС в Україні відпрацьовують відповідний механізм контролю якості актів законодавства. Найближчим часом має запрацювати механізм скринінгу, який робитиме сторона ЄС, наскільки прийняті в Україні законодавчі акти відповідають нормам права ЄС. Це доволі складна процедура оцінки відповідності прийнятого законодавства», - зазначила Н.Гнидюк.
«Минулого року ми усі набували нового досвіду, оскільки країні потрібні реформи, а також необхідно було виконувати свої зобов’язання перед ЄС, МВФ, Світовим банком та іншими партнерами, зокрема, ті зобов’язання, новаторство яких викликало занепокоєння як у «старих бюрократів», так і парламентарів. Це складний шлях, але ми провели певну роботу над помилками і прагнемо планувати комплексні реформи у кожному секторі, використовуючи суворі зобов’язання перед ЄС, а не здійснюючи точкові зміни. Переконані, що процес законодавчих змін та їх імплементація будуть прискоренні», - підсумувала Н.Гнидюк.
1 січня ми прокинулись не тільки у Новому 2016 році. З цього дня Україна вперше перебуває у повноцінному форматі політично-економічної взаємодії з Європейським Союзом. Адже маємо діючу глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (далі — ЗВТ).
До історії питання
Як відомо, політичну частину Угоду про асоціацію з ЄС підписано 21 березня 2014 року у Брюсселі. Ще через 3 місяці, 27 червня, підписи під економічною частиною Угоди поставили Президент Порошенко та лідери країн-членів ЄС.
Тоді ж для України розпочався так званий перехідний період: європейці погодились на виняткові умови для України. Так, до 1 січня 2016 року для нашої країни діяли спеціальні митні преференції. Тобто на цілий ряд український товарів ЄС запроваджував нульові мита. Це мало полегшити шлях українських товарів та послуг на європейські ринки. А головне — вітчизняний бізнес мав півтора роки для того, щоб підготуватися до роботи в умовах зони вільної торгівлі.
«Частина чернігівських підприємств і до цього експортувала товари до ЄС. ЗСТ надає їм додаткові переваги. А для інших це був шанс підготуватися, звернути увагу на якість товарів, запровадити на виробництвах відповідні правила та регламенти ЄС», — каже Костянтин Іванов, директор Чернігівської торгово-промислової палати.
Отже, півтора року економіки України та ЄС взаємодіяли в особливих умовах. Ми мали пільгові квоти на десятки товарних позицій. У цих межах український бізнес міг взагалі не сплачуючи ввізного мита експортувати до ЄС товарів, або це мито було суттєво знижено. Такі пільги ще називають автономними торговельними преференціями.
Чи відчує дію угоди про ЗВТ пересічний чернігівець?
З 1 січня 2016 року угода про ЗВТ діє у повноцінному режимі.
«Зона вільної торгівлі усуває тарифи і мита на 97% груп товарів», — каже директор Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА Юлія Свириденко. — «Тому тут у виграші будуть підприємства, які вже скористались пільговим періодом і почали працювати з європейськими партнерами. Очевидний плюс для сільськогосподарської галузі області».
А ще це нові можливості для тих виробництв, які працюють на імпортованій з ЄС сировині, створюючи продукцію з більшою доданою вартістю. Як приклад, економісти називають підприємство «Пласт Бокс Україна» у Чернігові, яке виробляє продукцію з імпортованої з ЄС сировини. Очевидно, що за умови нульового мита на сировину собівартість продукції знизиться, а значить вона успішніше конкуруватиме на ринку.
«Звісно, різких змін чернігівці не відчують, — каже Юлія Свириденко, — Найперше, звичайно, це збільшення асортименту якісних європейських товарів за нижчою ціною. Втім, зниження цін не буде радикальним і на загальний споживчий кошик не вплине. Хіба що на окремі товари, як от томатні пасти з Італії. Або деякі види сирів із Франції».
Ще одна важлива для України умова — деякі галузі вітчизняної економіки залишаться під тимчасовим захистом. Наприклад, галузь автомобілебудування, яка передбачає обмеження для імпорту європейських авто, якщо протягом року їх буде продано більше за визначену кількість.
Отже, не більше 70% імпортованих з ЄС товарів матимуть нульові ставки. Для решти товарів діятимуть різні обмеження і перехідні періоди.
А ще через значну девальвацію гривні маємо додаткові переваги для українських товарів на європейському ринку. І навпаки, окремі товари з Європи просто не будуть конкурентними в Україні, сильно поступаючись у ціні їх українським аналогам.
Як Чернігівщина торгує з іноземними партнерами
Підприємства області наразі торгують із 123-а країнами світу.
У 2014 році частка експорту товарів з Чернігівщини до ЄС становила 31,9% (за підсумками 10 місяців 2015 — 31,1%). Експорт до Російської Федерації скоротився до 17,7% у 2014 році (за підсумками 10 місяців 2015 року — всього 9,3%). Таким чином, Росія вже не є основним зовнішньоекономічним партнером. За інформацією Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА, за 9 місяців 2015 року поставки товарів до Російської Федерації скоротилися у 2,7 разів!
Розрив економічних зв’язків з Російською Федерацією — значний негатив для підприємств області.
Втім, такі кроки сусідньої країни в економічній сфері не стали великим сюрпризом для бізнесу. Адже РФ вже давно зарекомендувала себе як партнер, який з легкістю порушує міжнародні торговельні правила, і запроваджує додаткові бар’єри для товарообігу із політичних міркувань. Тому бізнес, який орієнтувався на збут продукції до Росії, вже давно шукає можливості для просування товарів на інші ринки.
Приклад — ПАТ «Слов’янські шпалери - КФТП», яка ще кілька років тому на 90% експортувала свою продукцію до Російської Федерації.
"За останні 10 років фабрика зменшила залежність від збуту продукції в Росію з 90 до 45%. Але втрата й 45-відсоткового сегменту ринку вкрай болюча для будь-якого виробника. Підприємство вистояло і шукає нові ринки збуту. Перспективними є країни Азії та Близький Схід. Думаємо, що Іран після зняття санкцій може стати новим локомотивом розвитку фабрики", – розповів екс-заступник директора КФТП, нардеп Анатолій Євлахов.
Підприємство активно шукає нові ринки збуту, однак критична залежність від російського покупця вплинула на обсяги експорту. Індекс промислового виробництва фабрики за підсумками 2015 року склав 48,4 %.
А от найцікавіше, що в ЄС по-справжньому страшаться окремих українських товарів. Наприклад, вільний безмитний експорт олії, меду та зернових просто знищить європейських виробників цих товарів. Адже українські товари цього сегменту у рази дешевші, якісні і давно знайомі європейським споживачам. Приміром, продукція української кондитерської галузі настільки потужно зайшла на ринок Польщі, що це відчули місцеві виробники. До речі, поставляти товари до ЄС розпочало чернігівське підприємство «Продовольча компанія ЯСЕН», що виробляє та експортує продукти харчування та кондитерські вироби.
Чернігівські бізнесмени вчаться
Цікаві проекти для чернігівського бізнесу у минулому році пропонувала місцева торговельно-промислова палата.
Так, для бізнесу організовано навчання «Як співпрацювати з Німеччиною», у рамках проекту GIZ Fit for Partnership with Germany в Україні. Керівників та менеджерів підприємств навчали контактувати з німецькими компаніями та отримувати інформацію про можливості збуту своєї продукції в Німеччині.
Протягом року для представників місцевого бізнесу проводили практичні семінари, які допомагали розширювати ринки збуту продукції і шукати партнерів на європейських ринках,
Головне, кажуть місцеві бізнесмени, подолати психологічний чинник і сталу думку, що європейські товари якісніші за українські. Вже десятки років наші товари успішно конкурують в Європі.
1 січня 2016 р. почала діяти зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Враховуючи те, що ЄС знизив для України ставки увізного мита до рівня першого року ЗВТ ще у 2014 році в рамках автономних торговельних преференцій, функціонування ПВЗВТ, наразі, означає початок зниження увізних мит Україною для товарів походженням з ЄС.
З рівнями ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2016 році до імпорту товарів походженням з ЄС у рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС можна ознайомитись тут:http://bit.ly/1VGhuNi
При цьому паралельно з режимом вільної торгівлі впродовж двох років продовжуватиме діяти пільговий режим GSP, яким Україна користується вже багато років при експорті до держав-членів ЄС. Попередній швидкий аналіз показує, що по 547 тарифних лініях класифікації митного тарифу ЄС у 2016 році буде вигідніше експортувати в рамках режиму GSP. А у 2017 році таких ліній залишиться 424. При цьому, для експорту в рамках режиму вільної торгівлі, необхідно отримати сертифікат походження товарів форми EUR.1, який з 1 січня 2016 року видається митними органами України, а для експорту в рамках GSP режиму необхідно отримати сертифікат форми А, який видається ТПП.
З переліком товарів за кодами КН ЄС, ставки увізного мита по яких у 2016 році нижчі в рамках режиму GSP, можна ознайомитись тут:http://bit.ly/1O9h79e
Довідково: Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейською спільнотою з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони затверджено наказом Мінфіну від 18.11.2014 № 1142.
По окремих товарах лібералізація торгівлі відбудеться в рамках тарифних квот. Водночас, важливим є те, що експортувати до ЄС та імпортувати з ЄС до України можливо і поза межами тарифних квот, сплачуючи при цьому чинне увізне мито.
З переліками тарифних квот, а також ставок увізного мита в межах квот та поза межами квот, можна ознайомитись тут:
для України - http://bit.ly/1PILwxR
для ЄС - http://bit.ly/1Z3XPqJ
Довідково: Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну м'яса свинини; м'яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом “перший прийшов – перший обслуговується”. Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203.
З 1 січня 2016 року в Україні вводиться нульова імпортна ставка на промислові та сільськогосподарські товари, а також товари переробної та харчової промисловості з ЄС.
Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку. Згідно з повідомленням, після набрання чинності угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом Україна не буде обнуляти всі мита відразу. Нульові імпортні ставки будуть впроваджуватися поступово.
"Лише 70% усіх товарів імпорту з ЄС матимуть нульові ставки, для інших товарів діятимуть перехідні періоди або режими обмежень", - розповіла заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська.
Зокрема, за даними Мінекономрозвитку, нульові ставки з 1 січня 2016 року вводяться для наступних груп товарів:
- Промислові,
- Сільськогосподарські,
- Товари переробної та харчової промисловості.
По товарах текстильної, кондитерської, хімічної галузей, на насінну продукцію, окремі зернові культури, фрукти, сухофрукти, приправи і спеції, іншу продукцію рослинного походження відбудеться симетрична відміна ввізних мит обома сторонами.
10-м українським молокозаводам відкрито шлях для експорту в ЄС. Оновлений список українських виробників молочної продукції, яких внесено до переліку затверджених експортерів у ЄС, набуває чинності з 10 січня 2016 року.
Європейська Комісія у вівторок, 29 грудня, оприлюднила рішення про включення 10 українських виробників молочної продукції до переліку затверджених експортерів у ЄС.
У перелік внесено компанії та підприємства "Люстдорф" (Вінницька область), "Молочний дім" (Дніпропетровська область), "Лакталіс - Миколаїв", "Гадячсир" (Полтавська область), Львівський холодокомбінат, "Менський сир" (Чернігівська область), "Роменський молочний комбінат" та його філія у Недригайлові (обидва - Сумська область), "Золотоніський маслоробний комбінат" (Черкаська область) і філія Яготинського маслозаводу "Яготинське для дітей" (Київська область).
"Оновлений список набуває чинності з 10 січня 2016 року", - написала Рутницька на своїй сторінці у Facebook.
21 грудня 2015 року відбувся останній раунд тристоронніх консультацій між ЄС, Україною та Росією щодо глибокої і всеосяжної Зони вільної торгівлі ЄС-Україна (ГВЗВТ). Консультації завершилися безрезультатно. ЄС заявляє, що залишається відкритим для знаходження практичного вирішення претензій Росії, пов’язаних із набуттям чинності ГВЗВТ. Для кращого роз’яснення поточної ситуації Єврокомісія підготувала документ стосовно деяких міфів, продукованих РФ, та їхнім зв’язком із реальністю.
Міф 1: Росія може змінити митні правила ЗВТ-СНД без проведення консультацій з усіма іншими країнами-учасниками ЗВТ-СНД.
Реальність: Росія заявляє, що вона дотримується правил ЗВТ-СНД і відповідно виконує зобов’язання щодо проведення взаємних консультацій. Проте, вона ігнорує ці правила, коли відбувається одностороння відміна торговельних преференцій з Молдовою (липень 2014) ізараз з Україною.
Згідно з захисними правилами ЗВТ-СНД (додаток 6), для того, щоб підвищити тарифи на імпорт іншого члена ЗВТ-СНД (наприклад, України) Росія має:
– провести консультації з іншими країнами-членами ЗВТ-СНД;
– продемонструвати для кожного продукту, що зміна обставин (наприклад , тимчасове застосування ГВЗВТ між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року) призведе до “зростання імпорту товарів з країни, що є стороною угоди в таких кількостях, що наносять шкоду або загрожують завдати шкоди промисловості Митного союзу”.
На даний момент Росія не продемонструвала ані такого зростання імпорту, ані пов’язаних з цим негативних наслідків, що є результатом впровадження ГВЗВТ, оскільки ГВЗВТ ще не вступила в силу.
Єврокомісія запропонувала продовжити консультації з Росією після 1 січня 2016 року. Однак,пропозиція Комісії є дійсною лише у випадку відкликання російською стороною указу Президента, який призупиняє дію зобов’язань Росії у рамках ЗВТ-СНД щодо України.
Міф 2: ЄС вимагає, щоб усі товари, що продаються на українському ринку, відповідали технічним стандартам ЄС. Це витісняє російські товари з ринку України.
Реальність: Насправді, ПВЗВТ передбачає, що тільки 27 українських секторальних технічних регулювань для промислових товарів будуть приведені у відповідність до законодавства ЄС. Це правила, що застосовуються для виробництва іграшок, ліфтів, холодильників тощо. Поки що Україна привела 24 українських секторальних технічних регулювань для промислових товарів у відповідність до вимог ЄС.
Запит Росії на впровадження перехідного періоду, що відкладе адаптацію українських стандартів зі стандартами ЄС змусить Україну відмовитись від вже прийнятих змін у цих галузях.Це суперечить положенням ГВЗВТ (стаття 56). Крім того, наскільки нам відомо, ще жодна російська компанія не скаржилась на труднощі з експортом своєї продукції до України через технічні регулювання. Розглянувши більш уважно останні дані щодо торгівлі, ми помітили зростання російського експорту до України в галузях, де українські стандарти були адаптовані до європейських. Частка російського експорту в Україну товарів, технічні вимоги щодо яких підпадають під гармонізацію із законодавством ЄС, відповідно до зобов’язань у рамках ПВЗВТ, із загального об’єму торгівлі товарами між Росією та Україною, зросла з 8.8% у 2012 році до 12.3% у 2014 році.
Скоріш за все це сталося через те, що Росія загалом зацікавлена в гармонізації своїх технічних правил та стандартів зі стандартами ЄС в різних сферах, оскільки бажає привабити європейських інвесторів і мати можливість в майбутньому експортувати до ЄС. Багато років Євросоюз реалізовував проекти з Росією щодо гармонізації технічних вимог до промислових товарів.
З 2013 року Єврокомісія фінансувала проект з “Наближення систем технічних вимог та стандартизації ЄС та Російської Федерації”. Цей проект видається прикладом успішної роботи з владними структурами Росії у сфері наближення технічних вимог, навіть якщо на практиці деяке законодавство не застосовується. Митний союз (Євразійський економічний союз з 2015) прийняв 35 технічних регулювань, частина яких базується та загалом відповідає вимогам ЄС (наприклад щодо іграшок, машин, низької напруги, електромагнітної сумісності, засобів індивідуального захисту тощо).
Згідно з гнучкими положеннями, передбаченими ГВЗВТ, ЄС готовий розглянути можливість подовжити терміни адаптації законодавства у сфері технічного регулювання щодо певних галузей/товарів, якщо Росія доведе таку необхідність. Однак до сьогодні Росія не надала даних щодо її експорту в Україну у конкретних галузях, в яких Україна вже привела або має привести своє законодавство у відповідність до європейського.
Натомість, Росія визначила сім секторів, що мають особливу економічну вагу для Росії, однак без будь-яких фактичних доказів або чітких підстав. Україна вже наблизила свої регулювання до законодавства ЄС у шести з семи зазначених секторів.
Міф 3: ЄС хоче змусити Росію змінити митні правила, встановлені у Договорі про зону вільної торгівлі Співдружності незалежних держав (ЗВТ-СНД).
Реальність: Росія вважає нинішні положення ЗВТ-СНД щодо України походження занадто поблажливими. За словами російської сторони, згідно з цими правилами, деякі товари, які Україна імпортує, можуть легко набути українського походження та експортуватися до Росії без сплати митних платежів.
Насправді, під час тристоронніх переговорів, Єврокомісія заявила, що Росія вільна змінювати положення ЗВТ-СНД, якщо вона вважає, що правила ЗВТ-СНД стосовно країни походження призведуть до подібних проблем кожного розу, коли країна-учасник ЗВТ-СНД підписує Угоду про зону вільної торгівлі з іншою країною.
Позиція ЄС базується на переконанні, що митні правила повинні бути функціональними та поважати правило, що угоди про зони вільної торгівлі не є взаємно виключними щодо їх учасників.
Міф 4: ЄС змушує Росію прийняти європейську систему фіто санітарного контролю.
Реальність: ЄС ніколи не змушував Росію приймати європейські фітосанітарні стандарти. Однак зрозуміло, що російський експорт до ЄС повинен відповідати цим стандартам. В контексті тристоронніх переговорів ЄС відповів на висловлене Росією занепокоєння стосовно фітосанітарних стандартів в контексті митної співпраці з Україною, запропонувавши застосувати оновлену двосторонню процедуру визнання ветеринарних сертифікатів, взаємної оцінки фітосанітарних стандартів, перегляд правил походження в рамках ЗВТ-СНД та поглиблену співпрацю митних служб для боротьби з порушеннями.
Міф 5: Пропозиція Росії ввести “перехідний період не менш ніж на 10 років для обмеженої кількості секторів торгівлі” не є проблемою.
Реальність: Ця пропозиція може на перший погляд здатись безневинною, але вона означає заборону на впровадження деяких частин ГВЗВТ між Україною та ЄС на багато років. Водночас немає впевненості, що це справить позитивний вплив на російський експорт. Це приклад невірного тлумачення Росією мандату Єврокомісії на “розробку практичних рішень для вирішення претензій Росії, пов’язаних із впровадженням ГВЗВТ”.
Міф 6: Всеохоплюючі дані щодо цін та митної оцінки вартості для кожної угоди щодо експорту товарів в України будуть мати важливе значення для Росії. ЄС повинен надати ці дані.
Реальність: Це не надасть Росії достовірної інформації про походження товарів, що імпортуються Росією з України. Крім того, це суперечило б законодавству ЄС, яким захищається конфіденційність ділової інформації.