Представники органів державної влади спільно з представниками Української сторони Платформи громадянського суспільства взяли участь в обговоренні секторальної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема її поточного стану та подальших необхідних кроків.
Участь у робочій зустрічі на тему “Обговорення секторальної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: поточний стан та подальші кроки” взяли заступник Міністра Кабінету Міністрів України - директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, заступники міністрів з питань європейської інтеграції, представники Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України та Української сторони Платформи громадянського суспільства.
Захід організовано Урядовим офісом з питань європейської інтеграції з метою обговорення проекту Плану дій з імплементації секторальної частини Угоди про асоціацію Україна – ЄС.
Під час відкриття заходу учасники обговорили поточний стан та короткостроковий план дій внутрідержавної роботи на євроінтеграційному напрямку, зокрема щодо секторальної частини Угоди про асоціацію (енергетика, транспорт, екологія, освіта, культура, спорт, соціальна політика, транскордонне та регіональне співробітництво тощо).
Під час виступу заступник Міністра Кабінету Міністрів України - директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк висловила сподівання на самовіддану роботу та скоординовану співпрацю виконавчої, законодавчої гілок влади та громадянського суспільства у контексті імплементації Угоди про асоціацію Україна - ЄС. На її переконання, лише ефективність та взаємодія цих трьох опор забезпечать надійність європейської архітектури в Україні.
Нагадаємо, що План заходів з виконання п’ятого розділу Угоди про асоціацію Україна - ЄС (секторальне співробітництво) є ще одним кроком в процесі удосконалення моніторингової складової європейської інтеграції. Раніше було прийнято План заходів з виконання четвертого розділу Угоди.
Українські аграрії у квітні вичерпали квоти на безмитну поставку деяких товарів в ЄС. Проросійська пропаганда розпочала атаку – зона вільної торгівлі провалилася, а вільна торгівля «вперлася» у загороджувальні бар’єри. Однак, у представництві Євросоюзу в Україні закликають не піддаватися на антиєвропейську пропаганду і пояснюють суть справи.
Чотири дні для меду, місяць для виноградного та яблучного соку – українські виробники деяких товарів у лічені дні та тижні вичерпали квоти для безмитного експорту товарів у Європейський союз, що розраховані на цілий рік. Станом на кінець квітня, річні квоти «закриті» по цукру, обробленим томатам, ячмінній крупі та борошну, вівсу та кукурудзі. На 98% використана квота на безмитний експорт зерна.
«Не дайте антиєвропейській пропаганді себе обманути. Немає обмежень на кількість товарів, які Україна може експортувати в ЄС», – зазначають у представництві Європейського союзу в Україні, відповідаючи на закиди, що зона вільної торгівлі більш вигідна для європейців, ніж для українського бізнесу.
Квоти, що діють в рамках зони вільної торгівлі з ЄС, не обмежують, а навпаки – лібералізують торгівлю, пояснює виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко. У минулому українські експортери в ЄС мали платити мито вже з першої тонни продукції. Тепер частину товару – у межах визначених квот – можна ввозити без митних платежів. Після вичерпання квот експорт можна продовжувати, сплачуючи ввізне мито.
Виробники виявилися конкурентноздатними на ринку ЄС – експерт
За словами Любові Акуленко, ситуація, коли по деяких позиціях експортери вичерпали річні квоти протягом перших місяців свідчить, що виробники виявилися конкурентноздатними на європейському ринку. Ці експортери подолали навіть «нетарифні бар’єри», тобто адаптувати європейські стандарти в себе на виробництві.
Угода із ЄС передбачає, що в майбутньому обсяги деяких квот будуть розширюватися. Але, на думку експерта, це не заважає Україні розпочати перемовини із ЄС про додаткове збільшення квот вже зараз, хоча такі перемовини навряд чи будуть простими.
Для більшості товарів квоти і мита взагалі не є перешкодою для експорту, каже експерт в галузі міжнародної торгівлі, керівник програм Асоціації експортерів та імпортерів «ЗЕД» Микола Ларін.
На його думку, більше проблем український бізнес сьогодні має із готовністю української економіки до європейського ринку та із впровадженням технічних стандартів ЄС, хоча ці стандарти вигідні для виробників.
За його словами, в Угоді про асоціацію України з ЄС, частиною якої є зона вільної торгівлі, прописаний тривалий період законодавчої роботи, для того, щоб стандарти, в тому числі технічні норми на підприємствах, привести у відповідність до стандартів Європейського союзу. Тож рано чи пізно європейські стандарти будуть запроваджені. Модернізовувати свої виробництва швидше у більшості експортерів не вистачає ресурсів, а допомоги від держави поки немає, каже Ларін.
Україна повинна вдосконалювати законодавчу базу
Любов Акуленко додає, що останнім часом держава знизила навіть темпи впровадження законів, які передбачають адаптацію європейських стандартів.
Але підприємства навіть існуючі можливості не використали повністю. Практично не здійснювався експорт баранини, не використані квоти на безмитний експорт грибів, продукції з обробленого молока, обробленої продукції з зернових.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, що передбачена Угодою про асоціацію, вступала в дію 1 січня 2016 року. Протягом найближчих років поступово будуть зніматися бар’єри у взаємній торгівлі, а українські виробники будуть впроваджувати європейські стандарти.
Із середини 2014 року Європейський союз в односторонньому порядку відкрив свій ринок для українських товарів, скасувавши мита на 94,7% від усього обсягу промислових товарів та на 83,4% сільськогосподарських товарів і продуктів харчування та запровадивши нульові тарифні квоти на низку товарів агропромислового комплексу.
Завдяки тарифним квотам і пожвавленню торгових взаємозв'язків, ЄС продовжує виходити на перше місце за обсягами поставок продовольства з України.
Станом на 22 квітня 2016 року українські експортери повністю використали квоти за принципом «перший прийшов - перший обслуговується» на постачання в ЄС певних видів продукції, серед яких:
За принципом «імпортних ліцензій AGRIM» повністю використана квота на поставку кукурудзи (400 тис. т), квартальна квота з постачання м'яса птиці, а також на 98% використана квота на постачання пшениці (всього - 950 тис. т) і на 90% - ячменю (всього - 250 тис. т).
Взагалі не здійснювалися поставки такої продукції, на які передбачені квоти:
м'ясо баранини (1 500 т),
продукція з обробленого молока (2 000 т),
оброблена продукція із зернових (2 000 т),
оброблена продукція з молочних вершків (300 т) та ін.
Станом на 8 квітня 2016 р європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС ще 9,1 тис. т української пшениці в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на поставку 922,2 тис. т української пшениці і 10,9 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 97,07% і 4,37% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,333 млн. т, тобто використання квоти становить 83,32%.
Деякі бізнесмени в Україні нещодавно ще раз і знову висловили думку, що торговельна угода між ЄС і Україною є сприятливішою для країн-членів Євросоюзу, аніж для України, тому що вона передбачає запровадження квот для певних категорій сільськогосподарської продукції. Це абсолютно неправильне розуміння того, чим насправді є «тарифні квоти», передбачені поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі.
Ці тарифні квоти означають, що перед набуттям чинності угоди, українські експортери до ЄС сплачували мито за першу експортовану тону продукції, а тепер вони можуть здійснювати безмитний експорт до певної квоти. У такий спосіб навіть якщо фактично така квота здається обмеженням, у дійсності вона відкриває ринок для такої продукції, а не вводить додаткові обмеження. Окрім того, тарифні квоти не містять обмежень щодо загальної кількості експортованих продуктів, адже можливо експортувати навіть перевищивши квоту, але у такому випадку має бути сплачено мито.
У 2015 році Україна експортувала деякі продукти, перевищивши квоти, – наприклад, мед (торік Україна перевищила свою тарифну квоту щодо цього продукту учетверо), сік (тарифна квота перевищена усемеро), кукурудза (тарифна квота перевищена майже у 20 разів) тощо.
Перші оцінки початкового етапу впровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, обговорення актуальних питань двостороннього та багатостороннього співробітництва у торговельній сфері були розглянуті на Першому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі, що проходить 12-13 квітня у Києві. Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська, як співголова комітету, представляє Україну, а сторону ЄС – директор Генерального директорату “Торгівля” Європейської Комісії Єва Сінов’єц.
“Засідання важливе для нас, оскільки сьогодні 103-тій день імплементації Угоди про асоціацію і її торговельної частини. Ми налаштовані на предметний діалог всього комплексу питань, пов’язаних з нашою торговельною сферою,” - наголосила Наталія Микольська відкриваючи засідання.
Було також проголошено готовність до досягнення конкретних домовленостей щодо подальших кроків у контексті можливих інструментів підтримки з боку ЄС, спрямованих на нівелювання негативних наслідків для економіки України, спричинених торговельною агресією РФ.
“Ми також готові укласти за результатами засідання операційні висновки для подальшого їх виконання. Я би хотіла наголосити на кількох важливих принципових речах. Ми вважаємо, що Угоди про асоціацію і її торговельна частина це не лише торговельна угода - це є дороговказ, і амбітний план, і драйвер внутрішніх реформ в Україні. Додатковий фактор залучення іноземних інвестицій не лише з ЄС, але й з інших країн, які є вкрай важливими зараз для економіки України,” - розповіла Торговий представник України.
У процесі дискусії було обговорено перші результати функціонування зони вільної торгівлі з ЄС. За оперативною митною інформацією за перші три місяці відзначено приріст обсягів експорту до ЄС, у першу чергу - по продовольчих товарах та напоях (+ 31%) та по споживчих товарах (+ 17%). Українські експортери все більше виявляють інтерес до ринку держав-членів ЄС. Імпорт з ЄС зріс по продовольчих товарах та напоях (+ 6%), промислових товарах (+ 4%), засобах виробництва (окрім транспорту), частинах і устаткуванні (+36%), транспортних засобах і запасних частинах (+ 76%), споживчих товарах (+11%).
Станом на 1 квітня 2016 р. європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 77,45 тис. т української пшениці в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 913,1 тис. т української пшениці і 10,9 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 96,11% і 4,37% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,324 млн. т, тобто використання квоти становить 82,75%.
Аналізуючи дані за станом на 1 квітня динаміка використання преференцій ЄС на 2016 р свідчить про повне вичерпання квот на виноградний і яблучний соки, оброблені томати, кукурудзу, мед, цукор, і ячмінну крупу. Про це повідомив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, в порівнянні з 2015 р, вказана квота на цукор вже повністю використана в першому кварталі 2016 г. Також отримано дозвіл на експорт молочної продукції в ЄС.
«Використання Україною квот в рамках ЗВТ з ЄС відбувається за принципами ліцензування і «перший прийшов - перший обслуговується», - зазначив Олексій Павленко.
Уряд затвердив план заходів з імплементації розділу Угоди про асоціацію на 2016-2019 роки щодо зони вільної торгівлі.
Розпорядженням Уряду № 217-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847» затверджено деталізований План заходів з імплементації розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію на 2016-2019 роки.
План заходів містить завдання у сферах технічного регулювання, санітарних та фітосанітарнихпитань, інтелектуальної власності, державних закупівель, митних питань тощо та враховує актуалізацію актів законодавства ЄС, що відбулася з часу закінчення переговорів про укладення Угоди про асоціацію.
Розпорядження дає можливість міністерствам, центральним і місцевим органам виконавчої влади та іншим органам державної влади здійснити послідовні та взаємоузгоджені заходи з виконання Угоди про асоціацію у частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також враховує усі доступні для цього процесу ресурси.
Нагадаємо, що з 1 січня 2016 р. між Україною та ЄС почалося тимчасове застосування економічної частини Угоди про асоціацію щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Станом на 18 березня 2016 р. європейським покупцям були видані ліцензії на поставку в ЄС 20,459 тис. т української пшениці, в рамках встановлених на 2016 рік квот на безмитний імпорт української сільгосппродукції. З початку року ЄС вже видав ліцензії на покупку 832,43 тис. т української пшениці і 9,4 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно 87,62% і 3,77% від річної безмитної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами на 100%.
Загальний обсяг виділених безмитних квот, відкритих на 2016 рік в рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час ліцензії на безмитне ввезення видані на зернові сумарним об'ємом 1,241 млн. т, тобто використання квоти становить 77,62%.
