Огляд, статті
Завдяки “промисловому безвізу” Україна стане майданчиком для світових виробництв

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181Наразі ЄС є основним торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,7% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України. Наші підприємства стають конкурентноздатні на європейському рівні, у нас йде лібералізація умов і усунення тих обмежень, які залишилися з 2015 року.

Про це йшлося під час ефіру на каналі “Прямий” за участю Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка.

“Фактично з 2022 року вже буде відсутність обмеження на торгівлю промисловими товарами з ЄС. Що означає – ні мит, ні квот”, - наголосив Міністр.

Він додав, що цього недостатньо, тому у жовтні 2020 року була розпочата активна робота щодо “промислового безвізу”, яка не велась ще з 2000-х.

“Ми можемо стати майданчиком для виробництв. Чому у нас проблема, що не використовують майданчик зараз? А тому, що будь-яка продукція, вироблена у нас, якщо постачається як складова частина для виробника у Німеччині чи у Франції, потребує додаткової сертифікації”, - пояснив Ігор Петрашко.

Тобто, з “промисловим безвізом” українські виробники та експортери зможуть маркувати свою продукцію європейським знаком відповідності (СЕ) та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації.

Наразі вже проведено 15 онлайн-засідань місії з питань “промислового безвізу”. У цьому році місія відновить свою роботу 15 січня. Графік відеоконференцій на січень-лютий буде дуже щільним.

Спеціалісти Мінекономіки відповідають на десятки уточнювальних запитань про те, як працюють наші системи стандартизації, акредитації, метрології, ринкового нагляду, як розробляються технічні регламенти, як працюють технічні комітети тощо.

У квітні матимемо звіт, який дозволить рухатись далі у напрямку підписання Угоди.

Джерело


 

Про поглиблення співробітництво між Україною та Грузією

74_mainПрем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія під час онлайн-зустрічі 30 грудня обговорили питання співпраці між державами.

Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україна та Грузія продовжуватимуть розширювати двосторонній діалог та відновлять позитивну динаміку торгово-економічного співробітництва. Він також підкреслив, що Україна і Грузія, як стратегічні партнери, мають всі передумови для активізації співпраці у цій сфері.

«Ми готові до комплексного обговорення цілої низки подальших напрямків взаємодії: від подолання наслідків глобальної економічної кризи і перенесення ланцюгів виробництв міжнародних компаній в наші країни до розширення структури товарообігу й поглиблення інвестиційного співробітництва», — підкреслив Прем’єр-міністр України.

Денис Шмигаль зазначив, що Україна розраховує, попри пандемію, провести Десяте засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва у 2021 році.

«Комісія не засідала з квітня 2017 року. Тому пропоную зробити все можливе, щоб Комісія якнайшвидше відновила свою роботу. Ми готові провести засідання у форматі відеоконференції», — відзначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду України та Прем’єр-міністр Грузії також обговорили питання інтеграції країн до Європейського Союзу та НАТО. Денис Шмигаль висловив підтримку пріоритету, покладеного в програму діяльності Уряду Грузії, щодо будівництва європейської країни.

«Впевнений, що спільними зусиллями Грузія та Україна можуть зробити суттєвий внесок у зміцнення безпеки у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.

Джерело


 

Уряд підтримав ліцензування на автомобільному транспорті відповідно до норм ЄС

630_360_15249923 грудня під час засідання Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу». Документ визначає особливості ліцензування на автомобільному транспорті відповідно до положень Регламенту (ЄС) № 1071/2009 і покликаний адаптувати норми українського законодавства до європейського.

Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України.

«Ми продовжуємо виконувати взяті на себе зобов’язання, передбачені Угодою про Асоціацію Україна-ЄС, та імплементувати ключові європейські норми в українське законодавство. Підтриманий сьогодні Урядом законопроєкт щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту визначає особливості ліцензування на автотранспорті відповідно до положень Регламенту ЄС №1071. Цей документ запроваджує загальні правила допуску до професії автоперевізників, передбачає умови щодо його державної реєстрації як суб’єкта господарювання та його офісу, а також бездоганної ділової репутації, професійної компетентності та належного фінансового стану», – прокоментував рішення Уряду Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Вищезазначений законопроєкт передбачає внесення змін до законів «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та: - визначає особливості ліцензування на автомобільному транспорті;

- запроваджує систему отримання свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень;

- вводить механізм підтвердження бездоганної ділової репутації автоперевізників;

- встановлює норми, які регулюватимуть аспекти щодо адміністративних правопорушень у сфері внутрішніх та міжнародних автоперевезень пасажирів і вантажів.

Джерело


 

Україна має намір долучатись до формування політик Європейського зеленого курсу

000000image_3846t6yt65ytyУкраїна вже ухвалила рішення розбудовувати діалог щодо Європейського зеленого курсу та долучатись до розробки його політик. Адже Зелений курс має кроссекторальний вимір, тобто стосується не лише екології та кліматичних амбіцій, а також нових умов доступу до європейського ринку, нової системи технічного регулювання та стандартів.

На цьому наголосила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.

«Україна не може стояти осторонь Європейського зеленого курсу, оскільки її метою є синхронізація національного законодавства з європейським та участь у процесі формування політики ЄС. Це важливо не лише для того, щоб мінімізувати загрози від нових бар’єрів у торгівлі, але також, щоб використати всі можливості нової економічної та екологічної парадигми, які може отримати Україна, як найбільша країна-сусідка Євросоюзу», – сказала Ольга Стефанішина.

Урядовиця також зазначила, що разом із прагненням досягти цілі кліматично нейтрального європейського континенту, Україна потужно та системно просуває свої національні інтереси. Наразі ведуться перемовини щодо не застосування вуглецевого регулювання імпорту, запуску «промислового безвізу» та лібералізації преференційного режиму торгівлі. Зі свого боку, Україна вже робить внесок у реалізацію Європейського зеленого курсу через ухвалення закону про внутрішній водний транспорт та просування законопроєкту про управління відходами.

«Це законодавство базується на кращому європейському регулюванні, тому його ухвалення й імплементація є внеском України у боротьбу зі зміною клімату і ефективне управління відходами», – сказала Ольга Стефанішина.

За словами Віцепрем’єрки, сьогодні у діалозі з ЄС велика увага відводиться справедливій трансформації вугільних регіонів, енергоефективності та питанню амбітності нашого Національно визначеного внеску щодо скорочення викидів.

«У нашому діалозі має бути баланс і рівноправність, тому говорячи про Національно визначений внесок, оновлення додатків до Угоди про асоціацію або нові зобов’язання з адаптації законодавства ми маємо шукати компроміс щодо часових рамок та доступного фінансування. Такі питання потребують якісно іншого рівня планування з боку держави», – зазначила Віцепрем'єрка.

Ольга Стефанішина також підкреслила, що зміна клімату і зелена трансформація вже перетворились у питання національної безпеки і стали частиною євроатлантичної інтеграції. «Усі мої діалоги на рівні Генерального секретаря НАТО або його заступників включають питання клімату, поряд з національною безпекою та військовою взаємосумісністю».

Джерело


 

Дослідження - Інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС: потенційні економічні переваги

evrointМіністерство цифрової трансформації України презентувало дослідження «Інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС: потенційні економічні переваги». Аналітичний матеріал підготували експерти Центру аналізу міжнародної торгівлі Trade+ при Київській школі економіки та ГО «Український центр європейської політики».

Результати дослідження містять оцінки та реальні розрахунки потенційного прибутку для економіки країни від інтеграції у Єдиний цифровий ринок ЄС.

Під час презентації було наголошено на таких основних економічних перевагах:

  • зниження трансакційних і торговельних витрат у торгівлі товарами та послугами між ЄС та Україною;
  • зростання ефективності роботи бізнесу, продуктивності економіки та ВВП України;
  • зростання добробуту громадян України та ЄС: кращий доступ та зниження цін на цифрові інноваційні товари та послуги, захист прав споживачів;
  • розвиток інноваційних продуктів та послуг та цифрової інфраструктури.

Згідно з дослідженням, поступове наближення регуляторного середовища та цифрового розвитку України до рівня ЄС у рамках інтеграції до Єдиного цифрового ринку сприятиме зростанню експорту з України до ЄС на 11,8-17% (2,4-3,4 млрд дол. США), послуг — на 7,6-12,2% (302,5-485,5 млн дол. США). Також це позитивно вплине на продуктивність та економіку України: зростання ВВП України — на 2,4-12,1% (3,1-15,8 млрд дол. США), добробуту громадян — на 3,6-7,8%.

Для України інтеграція в Єдиний цифровий ринок ЄС є інструментом поглиблення економічної інтеграції у внутрішній ринок ЄС, а також просування цифровізації України у відповідності до європейських та міжнародних стандартів. Цифровізація передбачає, зокрема, таке:

  • розширення взаємного доступу до онлайн-ринків і цифрових послуг, а також приєднання України до єдиних правил, стандартів та процедур з ЄС у цифровій сфері, в т.ч. щодо оформлення електронних контрактів,
  • здійснення електронних платежів та розрахунків,
  • поширення цифрового контенту,
  • оформлення авторських прав,
  • надання транскордонних цифрових послуг та захисту прав споживачів в мережі інтернет тощо.

Захід було проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Завантажити дослідження – за посиланням.

Джерело


 

 

Розпочалася інформаційна кампанія «EUКраїна»

090936-e160862101547021 грудня стартує інформаційна кампанія «EUКраїна». Проєкт ініційовано Віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні та проєкту ЄС «Association4U». Мета інформаційної кампанії – підвищити обізнаність щодо переваг євроінтеграції та продемонструвати європейські цінності на прикладах щоденного життя українців.

«Євроінтеграція – це про реальні позитивні зміни в житті людей, в які втілюються реформи та зобов’язання Уряду в межах Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, – коментує старт кампанії Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. – Європейська інтеграція стосується всіх аспектів нашого життя – це краща освіта, більші можливості для українського бізнесу, зручні адміністративні послуги, захищені права споживача, якісні продукти на полицях магазинів. Кожен українець може пришвидшити рух України до ЄС, якщо буде слідувати європейським стандартам та цінностям. Саме тому ми запускаємо нову інформаційну кампанію, аби розповісти українцям, як імплементувати євроінтеграцію в кожен аспект нашого щоденного життя».

Більше про кампанію «EUКраїна» та про євроінтеграцію загалом можна дізнатися за посиланням: https://association4u.in.ua/

Довідково

Згідно з дослідженням КМІС, для 46,6 % українців євроінтеграція означає зміну якості роботи держави: зручні послуги, повага до громадянина, забезпечення всіляких умов для гідного життя та праці, для 38,1% – це життя за стандартами Євросоюзу: соціальними, економічними та правовими. 42,1 % вважають, що Президент України є голосом/обличчям євроінтеграції. Також 24,6 % опитаних не пов’язують конкретні реформи, що наразі відбуваються в Україні, з курсом країни на членство в ЄС.

Джерело


 

За результатами опитування більшість українців підтримують вступ України в ЄС

1494513160-6557-1024x576Центр «Нова Європа» презентував результати загальнонаціонального соціологічного опитування щодо очікувань українського суспільства від зовнішньої політики України.

Згідно з дослідженням, українці переважно виступають за продовження інтеграційного курсу держави до ЄС і НАТО. Відтак, близько 44,35% опитаних хочуть, щоб країна була членом і ЄС, і НАТО, ще 22,28% прагнуть членства лише в ЄС, а 4% лише в НАТО. 

Отже, результати такі*:

  • 66,63% опитаних українців хочуть, щоб країна була членом ЄС;

  • 48,42% виступають за членство країни в НАТО.

(*в сумі респонденти, хто лише за ЄС, та ті, хто і за ЄС, і за НАТО).

На Сході країни за ЄС загалом виступає 39,37%, за НАТО – 22,25%, що суттєво менше порівняно з західним регіоном, де хочуть бачити Україну в ЄС 82,74%, а в НАТО  — 62,75%. 

Зазначається, що молодші громадяни активніше прагнуть просування України до західних інституцій.

Українці також вважають, що Україна має продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства. Загалом 69% респондентів вказали на важливість єврореформ, тому що вони важливі передусім Україні, а також тому, що в країни немає іншого вибору.

Окрім цього, більшість українців (58%) не вірить, що Росія припинить свою агресивну політику щодо України, якщо та відмовиться від прагнення приєднатися до ЄС і НАТО. Лише кожен п’ятий респондент (близько 22%) допускає цю можливість.

Довідково

Вибірка дослідження становить 2029 респондентів. Опитування проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens методом CAPI (особисті інтерв’ю вдома у респондента з використанням планшетів, computer-assisted personal interviews). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання. Із дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%. Опитування проводилося 6-19 листопада 2020 року.

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Джерело


 

Україна готова підписати Угоду про «відкрите небо» на Раді асоціації з ЄС

4e1bbcd8-4a0e-844711 лютого на засіданні Ради асоціації Україна та ЄС визначать модальності оновлення Угоди про асоціацію, а також завершать процедури для підписання Угоди про Спільний авіаційний простір. Про це повідомила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час прямого включення на телеканалі «Прямий». 

«На момент засідання Ради асоціації  з боку України всі процедури для підписання Угоди про «відкрите небо» будуть завершені. Саме підписання також залежить від Європейської комісії. Якщо встигнемо процедурно, то Угоду про «відкрите небо» підпишемо на Раді асоціації», – сказала Ольга Стефанішина.

Урядовиця також підкреслила, що це дуже важливий іміджевий сигнал для України на міжнародній арені. 

«Угода про Спільний авіапростір з ЄС - це вільна конкуренція, створення нового ринку, збільшення доступу на 500 мільйонний ринок авіаперевезень ЄС, дешевші квитки та більше рейсів. Авіаперевезення стануть доступним видом транспорту. А, враховуючи, що у нас є безвіз, це дозволить збільшити контакти між людьми і перельоти між ЄС та Україною», – сказала Ольга Стефанішина. 

Поряд з тим, урядовиця підкреслила, що Угода про Спільний авіапростір подібна до Угоди про асоціацію і містить велику кількість зобов’язань. Україна муситиме серйозно переглянути своє законодавство, правила щодо безпеки польотів та захисту прав споживачів.

Джерело


 

Відбулось п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі

9710948 - 9 грудня 2020 р. відбулось п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі у режимі відеоконференції м. Київ – м. Брюссель.

Під час інтенсивної дводенної роботи сторонами обговорено комплекс питань, пов’язаних із імплементацією розділу IV “Торгівля та питання пов’язані із торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема технічні бар’єри у торгівлі, митні питання, санітарні та фітосанітарні заходи, питання інтелектуальної власності, публічних закупівель, конкуренції, сфери послуг, торгівлі та сталого розвитку.

Під час заходу особливу увагу приділено узгодженню сторонами подальших кроків щодо перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію, оцінки готовності інфраструктури якості до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА), приєднання до Конвенцій про процедуру спільного транзиту та про спрощення формальностей у торгівлі товарами, визнання заходів регіоналізації та зонування хвороб тварин, взаємного відкриття ринків публічних закупівель, наближення українського законодавства до положень asquis ЄС у сфері державної допомоги, інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, подальшої лібералізації руху капіталу.

На заході сторонами також обговорено результати роботи підкомітету з питань торгівлі та сталого розвитку, підкомітету з питань географічних зазначень, підкомітету з митних питань та підкомітету з питань санітарно-фітосанітарних заходів.

За результатами дискусії констатовано прогрес в імплементації Україною торговельних положень Угоди про асоціацію, а також досягнуто ключових двосторонніх домовленостей, зокрема щодо:

  • проведення у 2021 році офіційних консультацій щодо перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію;
  • наступних кроків стосовно оцінки готовності української інфраструктури якості, необхідної для підписання Угоди АСАА;
  • завершення узгодження та підписання у 2021 році рішення Комітету про оновлення додатка XVII «Нормативно-правове наближення» до Угоди про асоціацію;
  • подальшого обговорення питання дотримання державами-членами ЄС положень Угоди про асоціацію стосовно взаємного доступу до ринку послуг міжнародних автомобільних перевезень;
  • продовження підтримки стороною ЄС заходів України у цифровій та телекомунікаційній сфері;
  • заходів стосовно взаємного визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС;
  • налагодження комунікації між регуляторами фінансового сектору України та європейськими наглядовими органами.

Джерело


 

Парламент та Уряд найбільш системно працюють над впровадженням законодавства, передбаченого Угодою про асоціацію

53315f6e7e033_image1Сьогодні Парламент та Уряд найбільш системно працюють над впровадженням законодавства, передбаченого Угодою про асоціацію, а також більшими амбіціями щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. Успішність цих кроків відкриває для України можливість говорити про оновлення Угоди про асоціацію і такий діалог уже триває з Євросоюзом. 

На цьому наголосила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина за результатами засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС.

«Комісія щодо виконання Угоди про асоціацію, яку ми створили у вересні 2020 року,  вже продемонструвала свою ефективність. У поєднанні з широким політичним діалогом Уряду з  Парламентом та попри виклики, пов'язані з рішеннями Конституційного суду щодо антикорупційних реформ, Верховна Рада продовжує ухвалювати структурне євроінтеграційне законодавство, яке змінює правила гри на всьому ринку», – зазначила Ольга Стефанішина.

Серед таких реформ Віцепрем’єрка виокремила - закон про розвиток внутрішніх водних шляхів, електронні комунікації, безпеку і якість донорської крові, а також компонентів крові. Ольга Стефанішина також відзначила прогрес щодо укладання угоди про «промисловий безвіз» (АСАА), і Україна очікує на висновки оціночної місії до кінця весни 2021 року. 

«Законодавство, ухвалене у рамках реалізації Угоди про асоціацію, прокладає шлях до економічної трансформації України, впровадження добросовісної конкуренції та посилення сумісності нашого ринку з європейським. Такі кроки відкривають можливість до глибшої інтеграції з європейським ринком, створюють додаткові стимули для зростання малого та середнього бізнесу, а також розвитку їхнього потенціалу через прозору конкуренцію», – сказала Віцепрем’єрка.

Під час дискусії представники ЄС також відзначили успіхи України у низці секторів за час впровадження Угоди про асоціацію. Зокрема, європарламентар Петрас Ауштрявічус (Литва), відзначив успішні зусилля Уряду та країни щодо подолання викликів в економічній сфері.

Люк Девінь, в. о. керівного директора з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішніх дій, наголосив на прогресі у сфері реформ, якого досягла Україна, незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на Донбасі, а також пандемію коронавірусу. Серед важливих змін в Україні він відзначив банківську та земельну реформи, а також децентралізацію, як беззаперечну “історію успіху”. Разом з тим, він відзначив негативні тенденції останніх місяців, пов'язані з рішенням Конституційного Суду. 

«Останні рішення КСУ мали негативні наслідки для антикорупційних інституцій та поставили під питання антикорупційні зусилля. Потужна судова реформа залишається життєво важливою. Боротьба з корупцією залишається постійним викликом. Незалежність суду не означає відсутність відповідальності. Але для подолання наявних викликів необхідні зусилля не лише керівництва країни, а й всіх політичних сил, які прагнуть реформ», – зазначив Девінь. 

Представниця Єврокомісії, в.о. керівника Групи підтримки України Катерина Матернова також звернула увагу на низку важливих реформ, реалізованих цього року, зокрема проведення анбандлінгу НАК «Нафтогаз України»:

«Незважаючи на пандемію, рік був надзвичайно насиченим у світлі проведених реформ. А ця осінь була надзвичайно активною у контексті відносин України та ЄС».

Окремо Катерина Матернова наголосила на готовності ЄС надати всю необхідну підтримку для реалізації судової реформи.

«Представники ЄС, як у Брюсселі, так і в Києві, готові працювати невтомно у режимі реального часу з українською владою, членами ВРУ, щоб відновити антикорупційну архітектуру, але у контексті ширшої судової реформи. Необхідно перезапустити реформу, щоб судова система стала справді сильною та компетентною», – зазначила Матернова.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 83 84 >