Огляд, статті
Дмитро Кулеба запустив роботу міжвідомчої ради, яка захищатиме фінансову допомогу ЄС

787Системна координація міністерств і відомств дозволить гарантувати захист фінансової допомоги ЄС, що у перспективі веде не лише до її ефективного і прозорого використання, але і до збільшення довіри та розширення обсягу допомоги, переконаний Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Про це він заявив, запускаючи роботу Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України і ЄС.

Рада була створена постановою Кабінету Міністрів України 25 жовтня 2017 року, але з того часу так і не почала працювати.

“Ми наводимо лад і запускаємо створення системи надійного захисту фінансової допомоги ЄС від будь-яких порушень. Системна координація дозволить Україні ефективно залучати ресурси Євросоюзу”, - наголосив Дмитро Кулеба.

За словами Віце-прем’єр-міністра, збільшення довіри Європейського Союзу до української системи захисту фінансових інтересів України та ЄС у перспективі веде до збільшення фінансової допомоги, створює умови для надання Україні у майбутньому права менеджменту фінансів, які виділяються нашій державі.

До складу Міжвідомчої координаційної ради входять представники Міністерства фінансів, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби, Національного агентства України з питань державної служби, Державної аудиторської служби, Держфінмоніторингу, Служби зовнішньої розвідки, Офісу Генерального прокурора України, Служби безпеки України, Національної поліції України.

На раду, зокрема, покладені завдання з координації дій органів виконавчої влади з виявлення та протидії фактам шахрайства з фінансовими ресурсами та послугами ЄС, які надаються для проведення комплексних євроінтеграційних реформ. Такий контроль передбачений у шостому розділі Угоди про асоціацію України та ЄС “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством”.

Віце-прем’єр-міністр закликав членів ради активізувати роботу та міжвідомчу координацію.

“Дієвий контроль і координація не лише підвищать обсяги вибірки наявних коштів, але і створюють можливості для розширення фінансування. Кожен євроцент має бути використаний за призначенням, прозоро та ефективно”, - підкреслив він.

У свою чергу, заступник Міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук поінформувала присутніх щодо заходів МВС України з контролю залучення фінансової допомоги ЄС, протидії порушенням, взаємодії з Європейським бюро з боротьби з шахрайством (OLAF).

Підсумовуючи, Віце-прем'єр-міністр поінформував учасників ради, що наступне засідання відбудеться за два місяці, у квітні 2020 року.

Джерело


 

Співпраця між Україною та ЄС. Як зробити Угоду про асоціацію більш дієвою?

esdoclВідомі українські та міжнародні експерти опублікували дослідження "Співпраця між Україною та ЄС. Як зробити Угоду про асоціацію більш дієвою?"

У документі висвітлено проблеми імплементації Угоди про асоціацію та запропоновано рекомендації, як їх можна подолати.

Детальніше про рекомендації авторів читайте у дослідженні за посиланням: http://bit.ly/2v1JPeU

 

Джерело


 

Щодо перспектив торгівлі із Великою Британію з огляду на BREXIT

ukrayina-1Із 31 січня 2020 року Велика Британія розпочинає процес виходу із Європейського Союзу. До 31 грудня 2020 року діятиме перехідний період. На час перехідного періоду Велика Британія залишатиметься учасником Митного союзу ЄС.

Для України це означає, що Велика Британія для усіх цілей розглядається як сторона Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до завершення цього перехідного періоду (до 31.12.2020).

Тобто фактично до кінця поточного року українські експортери не відчують жодних змін у торгівлі із Великою Британією як напряму, так і при ввозі товарів на митну територію ЄС через інші держави-члени ЄС з метою транзиту у Велику Британію.

“Що потрібно запам'ятати нашим експортерам: зараз не змінюється нічого, далі з 1 січня наступного року у нас буде Угода про вільну торгівлю з Великою Британією. З огляду на те, що ми готувались до різних сценаріїв Брекзиту, минулого року ми майже повністю підготували Угоду. Вона буде дуже подібна до Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Зараз в нас ще є достатньо часу, аби доопрацювати проєкт Угоди”, - прокоментував Тарас Качка, торговий представник України - заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Довідково

У березні 2017 року Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії повідомило про свій намір вийти з Європейського Союзу відповідно до статті 50 Договору про Європейський Союз. 25  листопада 2018 року на позачерговому засіданні Європейської Ради схвалено проект Угоди про вихід Великої Британії з ЄС, а також Політичної декларації, яка встановлює правові рамки майбутніх відносин між Європейським Союзом та Великою Британією.

Серед іншого, Угодою про вихід передбачено запровадження перехідного періоду, який триватиме до 31 грудня 2020 року.

Під час перехідного періоду Велика Британія має право користуватися преференціями в рамках угод, укладених від імені ЄС, а також вести переговори щодо укладання нових торговельних угод з третіми країнами з метою збереження чинних преференцій. Поряд з цим, зміна торговельного режиму не є можливою.  

Сполучене Королівство та Європейський Союз матимуть час до 31 грудня 2020 року для укладання нової двосторонньої торговельної Угоди.

Джерело


 

ЄС та Україна провели зустріч неформальної Робочої групи високого рівня зі стратегічних комунікацій

eszasЄвропейський Союз та Україна 30 січня провели у Києві третю зустріч неформальної Робочої групи високого рівня зі стратегічних комунікацій.

ЄС та Україна підкреслили важливість неформальної Робочої групи як платформи для діалогу та обміну досвідом у сферах стратегічних комунікацій, протидії дезінформації та питаннях, пов’язаних із медіа. ЄС висловив свою солідарність та підтримку України у протидії гібридним загрозам. Сторони обговорили конкретні можливості майбутньої співпраці задля розбудови стійкості України у цій сфері.

ЄС представив свою діяльність щодо підтримки України та висловив готовність розширити свою залученість в Україні. Йдеться про підтримку у розвитку та зміцненні потенціалу та синергію нинішніх активностей. Україна зобов’язалась посилити залученість Уряду у стратегічні комунікації на національному та місцевому рівнях, а також послідовно втілювати Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та передбачені нею річні плани дій.

Учасники зустрічі погодились, що Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішньої дії та Україна посилять співпрацю та спільні активності щодо протидії дезінформації та проведення інформаційних кампаній.

ЄС та Україна обговорили плани щодо аудіовізуальних медіа та законодавства у сфері дезінформації. Сторони погодились, що ці закони повинні відповідати спільним принципам свободи медіа та свободи слова.

Під час зустрічі головували Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та Посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас. На зустрічі також були присутні Директор Європейської служби зовнішньої дії з міжінституційних відносин, координації політики та громадської дипломатії Олівер Рентшлер та Голова групи підтримки України в Європейській Комісії Пітер Вагнер, представники Офісу Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

Сторони підкреслили важливість посилення інституційної спроможності комунікувати європейську інтеграцію на місцевому рівні. Україна представила ініціативу щодо запуску мережі регіональних офісів європейської інтеграції.

Джерело


 

ЄС надасть Україні 26 млн євро для розвитку сільського господарства та фермерства

53315f6e7e033_image1Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, перебуваючи у Брюсселі у складі урядової делегації, підписав Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування програми “Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні”.

З боку Європейської комісії Угоду підписали Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї та керівник Групи підтримки України в Європейській комісії Пітер Вагнер.

Угода дозволить Україні залучити допомогу Європейського Союзу для створення більш інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектору, орієнтованого на розвиток малих і середніх фермерських господарств та підприємств.

Загальний внесок ЄС в рамках Угоди складає 26 млн євро.

Допомога ЄС буде спрямована на:

об'єднання державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав, реформи установ та системи землекористування;

проведення реформ у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій;

забезпечення доступу малих фермерських господарств до фінансування шляхом запровадження грантових програм.

Угоду підписали в межах Шостого засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

Джерело


 

Завершилася Рада асоціації Україна-ЄС

136006У Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке пройшло під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.  Це перше спільне засідання нового складу українського Уряду та нового складу Європейської Комісії. Сторони обговорили низку важливих питань та ухвалили спільну заяву.

Рада відзначила амбітні плани українського Уряду та підтвердила продовження надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Крім того, позитивно оцінено зміцнення політичної асоціації, економічної інтеграції України з Європейським Союзом та конкретні результати на цьому шляху, такі як зростання двосторонньої торгівлі.

У спільній заяві ЄС відзначив суттєвий прогрес реформ в Україні та наголосив на необхідності їх продовження, зокрема, для створення прозорих та рівних умов для бізнесу та інвестиційної діяльності. Рада, серед іншого, відзначила створення Вищого антикорупційного суду, відновлення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також рішення Конституційного Суду про незаконність електронного декларування майна для громадських активістів.

ЄС надав позитивну оцінку крокам Уряду з наближення національного законодавства у сфері цифрової економіки до європейського права. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати цифрову трансформацію України, включно з програмою електронного управління та цифрової економіки. Сторони домовилися надалі співпрацювати у протидії дезінформації, гібридним та кіберзагрозам.

В спільній заяві за підсумками Ради асоціації сторони окремо відзначають важливість України як стратегічної держави у сфері транзиту газу. Україна та ЄС підкреслюють важливість подальшого впровадження реформ в енергетичній галузі, зокрема, забезпечення незалежності енергетичного регулятора та інспекції ядерного регулювання, створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії. У тексті документу йдеться також про важливість нової Газової директиви та необхідність дотримання державами-членами ЄС спільних газових правил.

Сторони приділили окрему увагу співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища та боротьбі із наслідками змін клімату. Зокрема, вони домовилися про подальші кроки задля захисту довкілля та зниження рівнів викидів вуглецю у рамках Європейської зеленої угоди та погодилися надалі спільно впроваджувати амбітну політику із захисту довкілля, зокрема, для виконання зобов'язань за Паризькою кліматичною угодою. 

Рада асоціації відзначила, що український Уряд успішно стабілізував макроекономічну ситуацію, а також привітала кроки влади до відкриття ринку землі на основі верховенства права, принципів прозорості, справедливості та інклюзивності.

Рада асоціації звертає увагу на важливість залучення регіонів України до євроінтеграції та ініціативу Уряду з відкриття регіональних офісів євроінтеграції, які  сприятимуть зв’язкам українських регіонів з ЄС. Сторони також підтвердили спільний намір продовжити роботу над відкриттям курсів Коледжу Європи для українських державних службовців.

У тексті заяви сторони також підтримують зацікавленість України розширити участь у програмах ЄС, зокрема таких як  «Креативна Європа» та «Горизонт Європа».

Європейський Союз підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і позитивно відзначив зусилля України з мирного врегулювання на Донбасі. Сторони рішуче засудили порушення територіальної цілісності та суверенітету України, яке розпочалося актами агресії збройних сил Російської Федерації з лютого 2014 року.  

ЄС нагадав, що тривалість санкцій проти Російської Федерації як і раніше залежить від повного виконання сторонами Мінських домовленостей, звернувши особливу увагу на відповідальність Російської Федерації.  

ЄС підтвердив свою політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим. ЄС також засудив погіршення ситуації з правами людини у Криму. У спільній заяві Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини також в окремих районах Луганської і Донецької областей. 

ЄС засудив проведення так званих "місцевих виборів" у Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без узгодження з Україною, відкриття залізничного сполучення та подальшу мілітаризація Криму, а також Чорного та Азовського морів. Рада асоціації закликала Російську Федерацію забезпечити безперешкодне та вільне судноплавство через Керченську протоку у відповідності до міжнародного права.  

Повний текст спільної заяви українською

Повний текст спільної заяви англійською

Джерело


 

 

 

Участь у «Європейській зеленій угоді» синхронізує Україну та ЄС

greendealУряд створив міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках «Європейської зеленої угоди» (European Green Deal). Групу очолив Віце-прем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Положення про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської комісії «Європейська зелена угода» та посадовий склад Кабінет Міністрів ухвалив 24 січня.

Європейська зелена угода – це магістральний напрям реформ Європейського Союзу на наступні десятиріччя. Йдеться про комплексні зміни в економіці, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, індустріальному виробництві та інших сферах.

«Україна має долучитися до формування «Європейської зеленої угоди» як повноцінний гравець і стати невід’ємною частиною європейської політики у цій сфері. Для українців це означатиме енергетичну безпеку, чисте довкілля, справедливу економіку та зрештою нижчі платіжки за енергію», – сказав Дмитро Кулеба.

За його словами, Україна має всі складові успіху для участі у «Європейській зеленій угоді»: динамічний ринок відновлюваної енергетики, інфраструктуру для транспортування альтернативних енергоносіїв, великі європейські амбіції нового уряду і готовність зробити їх дійсністю.

Міжвідомча група координуватиме процеси та рішення, що стосуються подолання наслідків зміни клімату та взаємодії України з Європейською комісією з цих питань. Серед основних завдань робочої групи:

  • сприяння підготовці національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату на 2021—2030 роки;
  • забезпечення взаємодії та координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян;
  • підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв’язання проблем та сприяння реалізації державної політики за такими напрямами:
  • зменшення викидів парникових газів;
  • розвиток сфери використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
  • розвиток транспортної інфраструктури щодо використання низьковуглецевих видів моторного палива, електричних, водневих автомобілів громадського та спеціального електротранспорту, створення мультимодальних транспортних сполучень та автоматизації руху, створення передумов смарт-мобільності;
  • зменшення обсягів виробництва та споживання енергоємних продуктів;
  • збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі;
  • запобігання та скорочення промислового забруднення;
  • залучення «зелених» інвестицій та розроблення інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію;
  • сприяння виробництву товарів та продукції багаторазового використання, створення інноваційної екосистеми;
  • застосування цифрових технологій, зокрема використання штучного інтелекту, хмарних технологій, інтернету речей, стандартів зв’язку, мобільних мереж, та їх впливу на довкілля з метою сприяння переходу до низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності;
  • запровадження екологічних стандартів будівництва та модернізації житлового та нежитлового фонду з огляду на енерго- та ресурсоефективність;
  • сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва;
  • запровадження політики запобігання недобросовісному екологічному маркуванню продукції, створення ринку вторинної сировини та побічних продуктів;
  • удосконалення нормативно-правового регулювання з питань скорочення викидів вуглецю, подолання  енергетичної бідності, а також інших питань, які виникають у сфері зміни клімату;
  • підвищення ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері подолання наслідків зміни клімату;
  • розроблення наукової концепції, спрямованої на подолання наслідків змін клімату.

Українська сторона пропонує започаткувати кліматичний діалог високого рівня.

Джерело


 

Про використання квот ЄС

000000image_3846t6yt65ytyСтаном на 10 січня 2020 року українські компанії вже повністю використали тарифну квоту на мед, яку в 2020 році Європейський Союз збільшив до 6 тисяч тонн на рік.

Окрім меду, популярними серед українських експортерів є тарифні квоти на солод та пшеничну клейковину (уже використано 72% квот на 2020 рік), виноградний та яблучні соки (67%), цукор (28%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (25%), яйця та альбуміни (20%).

З початку 2020 року українські експортери використовують можливості 19 з 40 тарифних квот в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. 

Тарифні квоти дозволяють українським виробникам експортувати продукцію в країни Євросоюзу за пільговою або нульовою ставкою мита. Тобто – заощаджувати чимало коштів, продаючи товари в країни ЄС. Експортувати можна і без використання квот, але тоді потрібно сплачувати мито у повному обсязі.

Загалом на цей рік Євросоюз збільшив квоти для 18 сільськогосподарських позицій. Серед них – м’ясо птиці (з 19,2 тисячі тонн до 20 тисяч тонн) і яйця (з 2,7 тисячі тонн до 3 тисяч тонн).

Нагадаємо, що за підсумками 11 місяців 2019 року, найбільшу частку коштів за експорт Україна отримала від країн Євросоюзу – 41,8%, 19,2  млрд дол. США. Це на 4,4% більше ніж за аналогічний період 2018 року.

Довідково. Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов'язаний з кількістю товару, завдяки якому задану кількість товару можна експортувати/імпортувати за «пільговою» або «нульовою» ставкою мита протягом певного періоду часу. Після заповнення обсягів тарифної квоти можна продовжувати експортувати/імпортувати продукт без обмежень, але платити більш високу тарифну ставку.

Джерело


 

Веб-платформа ініціативи EU4Digital

eudiЗапрацював сайт ініціативи Євросоюзу EU4Digital,  яка допомагає країнам Східного партнерства, серед яких Україна, долучитися до Єдиного цифрового ринку (DSM).

На сайті (https://eufordigital.eu/uk/) можна ознайомитися з такими проєктами та можливостями ініціативи:

  • мережа EU4Digital для роботи в ключових тематичних областях ЄС та східних партнерів; 
  • підтримка цифрової економіки і суспільства в рамках Східного партнерства – програма до 2022 року, яка сприятиме розвитку суспільства та цифрової економіки, відповідно до норм ЄС; 
  • широкосмугові стратегії в регіоні Східного партнерства – проєкт для підтримки та реалізації національних стратегій в області широкосмугового зв’язку; 
  • програма ЄС Cyber для зміцнення кібербезпеки у країнах-партнерах.

Україна зможе долучитися до європейського цифрового ринку, коли електронні державні послуги і послуги електронного бізнесу запрацюють за єдиними європейськими стандартами. 

Єдиний інформаційний ринок для українських компаній – це можливість швидшого запуску і активнішого зростання.

Джерело


 

Про пріоритетні теми засідання Ради асоціації Україна-ЄС

4e1bbcd8-4a0e-8447Серед пріоритетних тем засідання Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі наступного тижня буде обговорюватися участь України у новій ініціативі Європейської комісії – Європейській зеленій угоді, актуалізація Угоди про асоціацію України та ЄС, «промисловий безвіз», спрощення митних процедур.

Про це Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів, виступаючи у рамках заходу «Порядок денний європейської інтеграції: амбіції України на 2020 рік».

«Нині є новий Уряд України, є нова Європейська комісія. У нас є амбіції, і очевидно, вони є у ЄС. Ми маємо їх синхронізувати. Цей шлях ми маємо проходити разом. Євроінтеграція – це безальтернативний шлях нашої держави. Але жодна країна не змогла ані наблизитися, ані інтегруватися в ЄС без системної, масштабної підтримки з боку самого ЄС», – заявив Дмитро Кулеба.

Дмитро Кулеба відзначив, що тепер, коли в Україні працює новий Уряд, а в ЄС розпочала роботу нова Європейська комісія, Україна прагне вийти на новий рівень амбіцій у відносинах та інтеграції. За словами Віце-прем’єр-міністра, після засідання Ради асоціації стане зрозуміло, наскільки амбітними є плани ЄС.

Уряд України також прагне максимально спростити всі митні процедури між Україною та ЄС та сприяти інтенсивному руху товарів через митний кордон, доступу українських виробників на ринок ЄС. На думку Віце-прем’єр-міністра, така стратегія принесе українській економіці більшу вигоду у коротші терміни, ніж надання пріоритету інтеграції у митний союз з ЄС.

«На цьому етапі ми хочемо максимально спростити всі митні процедури, інтегрувати Україну в максимальну кількість форматів, які сприятимуть проходженню товарів через митний кордон», - зауважив Дмитро Кулеба.

Водночас, зауважив він, митний союз з ЄС є невід'ємною складовою членства в Євросоюзі, яке залишається стратегічною метою України.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 73 74 >