Огляд, статті
Що зупиняє український бізнес від використання підтримки з ЄС: міфи та реальність

Європейський Союз пропонує українським малим та середнім підприємцям значні можливості для розвитку бізнесу, виходу на ринки ЄС та пошуку там бізнес-партнерів. Це і різноманітна грантова підтримка, вигідні кредити, навчальні програми, доступ до нових технологій, які дозволять модернізувати власний бізнес. Крім того, європейські фінансові інструменти допомагають набути позитивного досвіду у прозорості ведення бізнесу, а разом з тим отримати позитивну репутацію.

Однак реальність дещо інша. Більша частина підприємців не поспішає використовувати ці можливості. Чому так?

Серед найпоширеніших причин – відсутність знань про європейські програми та принципи роботи з ними, невміння писати проектні заявки та мала кількість експертів, які можуть допомогти це зробити, складність у пошуку інформації про джерела фінансування та банальне незнання англійської мови.

Існують також і «приховані причини», пов’язані з небажанням бізнесу «виходити з тіні» – робити прозорими процедури ведення бізнесу, упорядковувати фінансову діяльність організації та легалізувати найману працю на підприємствах. А ці критерії відіграють важливу роль, коли європейські інституції приймають рішення про надання фінансування. Разом з тим, існує ще й ціла купа міфів, які наштовхують на думку, що краще з «цим не зв’язуватись». Ось декілька найкрасномовніших міфів, які нам доводилось чути від підприємців, коли ми проводили тренінги з європейської підтримки та готували аналітичні матеріали:

  • щоб отримати фінансову допомогу від ЄС, треба бути знайомим з донором,
  • допомога від ЄС надається тільки великим підприємствам з гарною кредитною або грантовою історією,
  • якщо не буде результату проекту, то всі гроші треба повернути,
  • грантодавець вимагатиме перевірки фінансової документації, яка не стосується реалізації проекту,
  • грантодавець буде втручатися у ведення бізнесу, прийняття рішень,
  • умови конкурсів на отримання європейської допомоги непрозорі, переможці відомі заздалегідь.

Велика кількість міфів у першу чергу виникає через брак інформації, зокрема у регіонах. Крім того, донори часто формулюють умови для подання заявок досить заплутано, а сама процедура є надто складною для підприємця, який тільки-но починає працювати з європейською фінансовою підтримкою.

Однак, подолати цю проблему тільки за допомогою просвітницької роботи неможливо. Часто підприємці з недовірою ставляться до загальних цифр, а також теоретичних знань щодо отримання європейських грантів або кредитів.

Водночас, реальним стимулом для підприємців стає успіх колег, які змогли скористатися європейською підтримкою та вивести діяльність свого підприємства на інший – «європейський» рівень – знайшли бізнес-партнерів в країнах ЄС, отримали інноваційний досвід тощо. Живе спілкування «з тими кому вдалося» допомагає отримати поради «з поля» та уникнути можливих помилок.

Та, як не дивно, з популяризацією кращих практик використання українськими МСП європейської допомоги далеко не все так просто.

Значна частина підприємців побоюються привселюдно вести мову про свої досягнення, а, тим більше оприлюднювати якусь контактну інформацію. Вони пояснюють це замалим досвідом та поки що незначним успіхом, страхом конкуренції.

Та варто брати до уваги, що українські малі та середні підприємства знаходяться лише на початку шляху з використання європейських інструментів підтримки.

Вітчизняному бізнесу потрібно ще багато чому навчитись, аби реально використовувати надані можливості. Серед українських підприємців є вже успішні приклади, які доводять, що, маючи бажання, волю та мету, прозорий бізнес може досягти значних результатів у співпраці з ЄС.

Аби допомогти підприємцям, експерти Сіверського інституту регіональних досліджень за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується міжнародним фондом «Відродження», підготували брошуру «Європейські інструменти для розвитку малого та середнього бізнесу України». У ній зібрані корисні посилання та інфографіки з алгоритмами, які допоможуть українському малому та середньому бізнесу скористатися можливостями від Європейського Союзу.

Джерело


 

Нарада щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе відбулась нарада щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Йшлося про зближення з Євросоюзом у пріоритетних сферах: цифровий ринок, енергетика, лібералізація торгівлі, юстиція, свобода та безпека, а також освіта, наука та міжлюдські контакти.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що за кожним із напрямів визначено конкретні плани, які необхідно реалізувати найближчим часом. Відтак в енергетичній сфері нагальною є ратифікація Парламентом оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію (енергетика). Для лібералізації торгівлі важливим є укладення так званої Угоди ACAA (про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС), а також митна лібералізація, та, у перспективі – приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту, наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Також вона додала, що сфера цифрового ринку потребує ухвалення спільного з ЄС плану дій щодо подальших взаємних кроків сторін стосовно інтеграції у цифровій сфері. За напрямом юстиції, свободи та безпеки необхідно ухвалити Стратегію інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року та план заходів з її реалізації. Що стосується сфери освіти, науки та міжлюдських контактів, необхідно розширити присутність іноземних закладів освіти в Україні, таких як, наприклад, Європейська школа Східного партнерства, зазначила Віце-прем’єр-міністр.

Окрім цього, на нараді розглянули питання нормотворчої роботи для виконання Угоди про асоціацію, зокрема, схвалення Парламентом євроінтеграційних законопроектів та оновлення Плану заходів з виконання Угоди.

Окремо учасники наради обговорили питання визначення національного координатора для комунікації із «Фондом розвитку блакитної економіки в Чорному морі».

Джерело


 

Хелпдеск для експортерів до ЄС

helpdeskОфіс з просування експорту нещодавно презентував новий онлайн інструмент  - Хелпдеск для експортерів до ЄС, який допоможе розібратися в загальній логіці вимог до товарів на ринку ЄС, а також знайти вимоги до конкретних товарів. Ця інформаційна веб-сторінка (https://helpdesk.epo.org.ua/ ) стане у нагоді експортерам, які планують підкорювати ринок ЄС та хочуть розібратися в особливостях європейського регулювання безпечності продукції.

 

Сайт містить три головні секції:

  • Вимоги до експорту до ЄС;
  • Групи товарів;
  • Додаткова інформація.

Хелпдеск - це живий інструмент допомоги експортерам, а отже ми закликаємо вас скористатися формою зворотнього зв’язку, якщо ви вважаєте, що певної інформації не вистачає, бачите можливості для покращення Хелпдеску або хочете поділитися власним досвідом та готові допомогти у подальшій розробці матеріалів для українських експортерів.

Матеріали Хелпдеску були розроблені Офісом з просування експорту у співпраці з сервісом «Швеція – відкриті ворота торгівлі» Шведської торгової колегії (Kommerskollegium).

Джерело


 

До уваги всіх зацікавлених!

Оголошено тендери на проведення інформаційних кампаній, тренінгів та семінарів для ЗМІ за напрямом європейської та євроатлантичної інтеграції України. Усі закупівлі організовано на виконання Планів заходів з інформування про європейську та євроатлантичну інтеграцію, затверджених Урядом у січні 2019 року. Замовник закупівель – Державний комітет телебачення та радіомовлення України.

«Торік держава вперше запустила інформаційні кампанії про ЄС і НАТО, і вони були дуже успішними. Цьогоріч не зменшуємо темпи і продовжуємо працювати активніше. Відтак плануємо провести більше заходів, вони будуть масштабнішими та різноманітнішими», – зазначила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також додала, що значення цих кампаній особливо велике, адже російська пропаганда та внутрішні популістичні сили спотворюють реальність щодо європейської та євроатлантичної інтеграції в українському медійному просторі. Тому надважливим є донесення правдивої інформації – простою і зрозумілою мовою стосовно змін, що відбуваються та чекають на нас у майбутньому у контексті інтеграції України до ЄС та НАТО, підкреслила Віце-прем`єр-міністр.

«Маючи позитивний досвід проведення попередніх кампаній, закликаю організації, які спеціалізуюся на комунікаціях, активно брати участь у закупівлях та не боятися мати справу з державою як замовником», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Оголошення та вся тендерна документація містяться за посиланнями:

• Організація та проведення тренінгів та семінарів для ЗМІ щодо протидії гібридним загрозам у межах діяльності Платформи Україна – НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні

• Організація та проведення Всеукраїнської інформаційно-роз'яснювальної кампанії про поступ України на шляху до євроатлантичної інтеграції, зокрема, щодо впровадження демократичних реформ, використання потенціалу та практичної допомоги держав-членів НАТО

• Організація та проведення інформаційної кампанії з метою підвищення рівня поінформованості громадян про результати проведення реформ та інституційних змін в Україні як складових євроінтеграційного процесу

Довідково

Перші інформаційні кампанії ініційовані Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та реалізовані Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України за підтримки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції в кінці минулого року. Виконавцем робіт, переможцем тендерів стало ТОВ «Український інститут розвитку медіа». Кампанії були реалізовані у листопаді-грудні 2018 року. 

У межах кампаній були створені інформаційні листівки, різноманітні інформаційні ролики, цикли інформаційних програм «Чому НАТО?» та «Євроінтеграція – сила можливостей», серії прямих ефірів та відеороликів для соцмереж. Реалізація комунікаційної програми забезпечила понад 20 млн контактів з українською аудиторією у віці 16-65 років. Програми та ролики, створені в межах кампанії, можна переглянути за посиланням.

Джерело

Вебінар Як ЄС допомагає розвитку малого й середнього бізнесу України?

60907222_1222599107906045_937413368682119168_n28 травня 2019 р. проект «Громадська синергія» запрошує на вебінар «Як ЄС допомагає розвитку малого й середнього бізнесу України?».

Європейський Союз пропонує українським малим та середнім підприємцям різні можливості для розвитку власної справи, виходу на ринки ЄС та пошуку там бізнес-партнерів. Завдяки Угоді про асоціацію з ЄС та програмам Східного партнерства, український бізнес отримав доступ до вигідних кредитів та грантової підтримки, навчання та нових технологій. Однак, значна частина підприємців сьогодні й досі не використовує відкриті можливості. Причини різні – брак знань про європейські програми, складність пошуку інформації про джерела фінансування та мала кількість фахівців, які можуть допомогти підготувати проектну заявку. Розібратись у можливостях, які європейська інтеграція відкрила для підприємців зацікавлені зможуть 28 травня на вебінарі «Як ЄС допомагає розвитку малого й середнього бізнесу України?»

Захід відбудеться 28 травня 2019 (11:00-12:30)

- Європейські інструменти підтримки малого й середнього бізнесу (МСБ). Програми зовнішньої допомоги ЄС.
 -Політика ЄС у сфері підтримки підприємництва, зокрема МСБ.
- Можливості для українських МСБ, які відкрила євроінтеграція – гранти, кредити, навчання, доступ до інновацій – як ними користуватися?
- Що зупиняє українських підприємців активно використовувати підтримку для розвитку від ЄС?
- Основні вимоги європейських організацій для надання фінансової підтримки та алгоритми її отримання.

Вебінар буде корисним для представників малого й середнього бізнесу, неурядових організацій, громадських активістів, місцевих органів влади, державних службовців, працівників аналітичних центрів, дослідників євроінтеграційних процесів.

Спікер вебінару: Людмила Чабак, директор проектів НГО Сіверський Інститут Регіональних Досліджень

Участь безкоштовна

Зареєструватися можна тут

Джерело


 

У 2019 році Україна може оновити рекорд з експорту агропродукції до ЄС

9243У січні-березні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився на 20% і склав $2,6 млрд. Позитивне сальдо для України перевищило $1,1 млрд.

У І кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2018 року відбулося збільшення імпорту до $735 млн (+10%), збільшення експорту - до $1,9 млрд (+24%).

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн - Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія, Німеччина та Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції складає близько 70%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна продовжує забезпечувати за рахунок зернових культур (фактично, кукурудзи), олійних (сої і ріпаку), соняшникової олії та залишків переробної промисловості. Україна імпортує з ЄС переважно кукурудзу і соняшник для сівби, різні харчові продукти, шоколад, тютюн і алкогольні напої.

За три місяця 2019 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на поставки меду, яблучного і виноградного соків, кукурудзи (основна і додаткова) та цукру, а також квартальну квоту на м’ясо птиці.

“Якщо поточні темпи експорту збережуться, Україна за підсумками року оновить рекордний показник поставок агропродовольчої продукції до ЄС”, - зауважили в ІАЕ.

Джерело


 

Відбулися засідання з аграрних питань з експертами Європейського Союзу

53315f6e7e033_image115-16 травня у Мінагрополітики було проведено низку важливих євроінтеграційних заходів, спрямованих на поглиблення співпраці між Україною та ЄС, розвитку двосторонньої торгівлі, доступу на ринок ЄС української аграрної продукції.

Так, відбулося 14-те засідання Діалогу з аграрних питань Україна – ЄС, яке двічі на рік проходить в рамках Меморандуму між Мінагрополітики та Генеральним директоратом Європейської Комісії «Сільське господарство та розвиток сільської місцевості».

Наступним заходом стало 4-те засідання кластеру 5 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС «Сільське господарство та розвиток сільських територій, транскордонне та регіональне співробітництво, р. Дунай, рибальство та морська політика».

Участь у заходах взяли заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, начальник відділу стратегії та інструментів Європейської політики сусідства, спів-голова європейської делегації Анна Стрзаська, керівник сектору сільського господарства Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл, керівник Проекту SAFPI Джон Міллнз, керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер, представники Мінагрополітики, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства закордонних справ України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Європейської Комісії.

«Діалог Україна – ЄС – це гарна можливість проаналізувати поточну ситуацію в аграрній сфері, обмінятись досвідом щодо найактуальніших питань та поглибити нашу співпрацю в рамках спільних проектів. Напрацювання нових рішень з європейськими колегами щодо розвитку таких важливих секторів, як, наприклад, органічне виробництво, тваринництво, земельні відносини, матиме позитивний ефект на українську економіку в цілому», - зазначив заступник Міністра Володимир Топчій.

Так, головними темами Діалогу стали – огляд нового Закону України щодо органічного виробництва, з акцентом на положення, які стосуються контролю та нагляду операторів, а також органів сертифікації; огляд системи моніторингу та контролю в межах ЄС; співпраця та обмін інформацією між Україною та ЄС щодо контролю та моніторингу органічного сектору та торгівлі органічними продуктами (OFIS, TRACES), обмін досвідом у сфері контролю та використання земель і охорони родючості ґрунтів, вплив галузі тваринництва на зміну клімату.

На засіданні Кластеру було обговорено прогрес у здійсненні стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2020 року в Україні; питання імплементації Угоди про асоціацію в галузі сільського господарства і стан справ щодо наближення законодавства; здійснення Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 року та використання Фонду державного регіонального розвитку; програми територіального співробітництва та прикордонного співробітництва Східного партнерства; спільну політику у галузі рибальства та морську політику; співпрацю з розвитку блакитної економіки в Чорному морі.

«Європейський Союз повністю підтримує Україну в контексті виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ. Ми підтримуємо цілі політичної асоціації та європейської інтеграції України. І сьогоднішні теми дискусії з питань розвитку сільського господарства, морської політики і рибного господарства, а також в інших сферах, включаючи транскордонне співробітництво, культурні питання, дійсно в основі нашої співпраці. Окрім сьогоднішніх важливих засідань наших двосторонніх органів – Аграрний  Діалог та Кластер 5, – ми очікуємо на подальшу активну і плідну співпрацю між Україною та ЄС», - прокоментувала начальник відділу стратегії та інструментів Європейської політики сусідства Анна Стрзаська.

Джерело


 

Україна та ЄС можуть переглянути Угоду про асоціацію у 2020 році

000000image_3846t6yt65ytyУкраїна запропонує Європейському Союзу переглянути Угоду про асоціацію у 2020 році, відповідно до положень, закладених у документі. Такий перегляд має відбутися на основі національних інтересів України та змін ринку і права Євросоюзу. Про це під час брифінгу повідомила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«У 2020 році, за п’ять років після введення Угоди в дію, ми маємо можливість говорити про її перегляд. Звичайно, нам потрібно буде працювати з колегами з різних міністерств для того, щоб запропонувати Європейському Союзу наше бачення перегляду, зокрема, й через те, що в Україні змінилася структура економіки, у порівнянні з тим часом, коли ми проводили первинні консультації (щодо Угоди про асоціацію. – Ред.)», – зауважила Віце-прем’єр-міністр.

Вона зазначила, що окремі норми Угоди варто переглянути із огляду на те, що правове поле у Європейському Союзі також змінюється і розвивається. Наприклад, такі оновлення європейського права знайшли відображення і в раніше ухваленому рішенні про оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію. Додаток визначає перелік загальноєвропейських правил функціонування ринків енергетики, які Україна має впровадити у власне законодавство. Але він, насамперед, оновлюється через амбіцію України інтегруватися до єдиного енергетичного ринку ЄС.

«Зараз ми ведемо розмову щодо цифрового ринку. Коли Україна вела перемовини про Угоду, у Європейському Союзі було три регламенти у цифровій галузі і ніяких директив, які б регулювали цей ринок. Тому для нас зараз принципово погодити спільну роботу над цим», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

Угода про асоціацію між Україною та ЄС за своїм обсягом і тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона визначає якісно новий формат відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції» і слугує стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні. Передбачена Угодою поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС визначатиме правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

Джерело


 

Навчальний курс по ЄС

53315f6e7e033_image1Стартує безкоштовний навчальний онлайн-спецпроект «Угода про асоціацію Україна-ЄС». 

Громадська синергія та EdEra підготували для усіх зацікавлених в євроінтеграційному процесі освітній курс, аби ви могли легко, швидко і цікаво дізнатися усі особливості Угоди про асоціацію.

Експертами виступають провідні українські експерти в сфері європейської політики і права, учасники переговорної команди на етапі укладання Угоди і посадовці, які відповідають за її виконання сьогодні.

Навчання розпочинається 15 травня. Реєстрація доступна за посиланням: http://eu-agreement.ed-era.com/

Джерело


 

Володимир Гройсман: Євроінтеграція для нас пріоритет номер один

Євроінтеграція є для України і Уряду України пріоритетом номер один – разом із продовженням реформ та сприянням змінам в правовій та судовій системі держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту європейського чиновника до Києва.

«Євроінтеграція та інтенсивне впровадження Угоди про асоціацію є для нас пріоритетом номер один – з точки зору політичного та економічного компонента», – сказав Володимир Гройсман.

Глава Уряду поінформував співрозмовника про поточну економічну ситуацію в Україні – з огляду на збереження фінансової стабільності та тих кроків Уряду, які будуть зроблені в найближчі місяці задля забезпечення подальшого економічного зростання.

«Ми вважаємо, що 2019 рік має стати роком установлення гідної правової системи – цьому треба приділити найбільшу увагу. А далі – продовження реформ, навіть в міжвиборчий період, – сказав Володимир Гройсман. – Я розумію, що потрібно робити, і вважаю необхідним консолідувати всі гілки влади, аби приймати потрібні рішення».

У свою чергу Єврокомісар Ган відзначив, що продовжувати реформи дійсно потрібно. «Ми бачимо гарні результати перетворень», – зазначив чиновник і додав, що продовження роботи щодо втілення антикорупційних ініціатив та оновлення системи судочинства – це дуже важливо.

«Хочу також відзначити організацію та проведення президентської виборчої кампанії в Україні. Це саме по собі вже цінно, і цим Україна може пишатися», – додав Єврокомісар.

Під час перемовин сторони також торкнулися питань протистояння російській агресії, продовження санкційної політики та надання справедливої оцінки російським проектам на кшталт «Північний потік-2».

 Довідково 

Європейський Союз наразі є найбільшим економічним та політичним партнером України. Частка ЄС у загальному товарообігу України перевищує 42%.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 64 65 >