UA
Огляд, статті
Про виконання Угоди про асоціацію з ЄС в 2018 році

787Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом — це лише початок титанічної роботи з імплементації взятих на себе зобов’язань. Про це на підсумковій річній прес-конференції заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«За підсумками дев’яти місяців, ми можемо говорити про те, що ті завдання, які були заплановані на 2018 рік згідно з Угодою про асоціацію, виконані приблизно на 50%», - повідомила Віце-прем’єр-міністр. За її словами, одночасно Україна продовжувала виконувати частину завдань Угоди, не реалізованих протягом попередніх років: «Тобто сумарний результат виконання УА суттєво зростає».

Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що наприкінці лютого цього року була ухвалена Урядово-парламентська дорожня карта з 57 євроінтеграційних законопроектів на 2018-2019 роки. 10 з них Верховна Рада ухвалила повністю і 10 — в першому читанні. Крім того, в 2018 році український Парламент розпочав критично важливий процес закріплення в Конституції курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

«Сподіваюсь, що в лютому ми побачимо підсумкове голосування щодо цих змін і матимемо цей дороговказ конституційним. Це дозволить убезпечитися від змін політики значно серйозніше, ніж інші заходи», — підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Вона, зокрема, зазначила, що цьогоріч, завдяки урядовому Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, повністю переглянуто блок зобов’язань у сфері митної політики. Це дозволило затвердити Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ, а також розробити комплексне законодавство, яке імплементує Конвенції про спільний режим транзиту та про спрощення формальностей у торгівлі товарами, а також Митний кодекс ЄС. У підсумку дорожня карта має стати основою реформування всієї митної системи. Попри це, Верховна Рада все ще має ухвалити рішення про створення інституту уповноваженого економічного оператора та зміни до Митного кодексу щодо захисту прав інтелектуальної власності при митному оформленні товарів.

Також в Україні необхідно запровадити європейські принципи банківського нагляду, діяльності кредитних спілок та захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу.

«Велика кількість наших колег у Парламенті, на жаль, безвідповідально ставляться до цих завдань і задекларованих політичними силами намірів руху до Європи. Водночас, не можу потішитися й тим, що для всіх колег в Уряді це є великим пріоритетом», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

З іншого боку, вона висловила розчарування через відсутність прогресу у підписанні Угоди АСАА (так званої «угоди про безвіз для нехарчової продукції»), – де основна роль має бути відіграна стороною ЄС. Минулого тижня Іванна Климпуш-Цинцадзе та Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку та послуг, промисловості, підприємництва та малого і середнього бізнесу Ельжбета Бєньковська узгодили отримання від ЄС вичерпного переліку завдань, які має виконати Україна для початку офіційних переговорів щодо підписання цього документа.

Віце-прем’єр-міністр також звернула увагу на зростання експорту до країн ЄС, який за підсумками січня-жовтня 2018 року сягнув 14,6 мільярдів доларів США. Це на 2 мільярди більше, ніж за той самий період минулого року.

«Це означає, що ми приблизно на 16% підвищили за цей час свої показники експорту до ЄС. Більше того, на даний момент ми маємо близько 700 українських підприємств, які можуть експортувати до країн ЄС. Можемо порівняти це з понад 200 підприємствами, які мали таку можливість у 2016 році», — підкреслила представниця Уряду.

Джерело


 

Завершено перші урядові інформаційні кампанії щодо європейського та євроатлантичного курсу

В Україні завершилися дві потужні інформаційні кампанії на тему європейської та євроатлантичної інтеграції України, мета яких – роз’яснення українцям переваг стратегічного курсу країни щодо членства в ЄС і НАТО. Кампанії ініційовані Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та реалізовані «Українським Інститутом Розвитку Медіа» на замовлення Держкомтелерадіо.

«Уряд вперше цього року виділив кошти на промоцію європейської та євроатлантичної інтеграції України. Уперше медійний простір був потужно підсилений якісною інформацією про переваги членства в ЄС та НАТО. Пишаюся тією роботою, яка була виконана, маю надію на продовження такої ініціативи і в наступному році», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, підсумовуючи результати кампаній.

У рамках кампаній створені інформаційні листівки «Чому НАТО?» та «Європа надихає». Перші з них містять просту та зрозумілу інформацію про переваги членства в НАТО, те, як стандарти НАТО змінять життя українських військових та простих українців, історію розвитку відносин України та НАТО, спростування популярних міфів про Альянс, відповіді на поширені питання. У другому випуску за допомогою інфографіки та статей йшлося про результати підтримки Євросоюзом реформ в Україні, можливості, які надає євроінтеграція в освіті, бізнесі, енергетиці тощо. Листівки поширювалися у 12 пілотних областях України, обраних на основі якісного соціологічного дослідження, проведеного перед стартом кампаній.

Також у межах кампанії на кількох FM-радіостанціях вийшли понад 20 різноманітних інформаційних роликів із роз’ясненням того, які можливості Україна отримує завдяки обраному зовнішньополітичному курсу. Були створені два цикли інформаційних програм «Чому НАТО?» та «Євроінтеграція – сила можливостей», які виходили 4 дні на тиждень наживо на одному з центральних телеканалів, а потім поширювалися на регіональних телеканалах у запису. Кожна програма була присвячена окремому аспекту інтеграції (освіта, бізнес, дерегуляція, юстиція, оборона тощо). Також було проведено цикли прямих ефірів з експертами з означених питань на всеукраїнських радіостанціях і запущена серія з 11 відеороликів для соцмереж.

«Уже зараз ми бачимо надзвичайно великий інтерес до матеріалів кампанії і наскільки затребувана інформація, викладена простою і зрозумілою мовою. Значення цих кампаній особливо велике, оскільки серед потоку інформації, який ллється з усіх боків в рамках передвиборчого періоду, громадянам важливо виокремити неупереджені дані, побудовані на фактах, які вони могли би порівняти з тим, що говорять різноманітні політики», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Своєю чергою, Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зазначив, що соціологічні дослідження, які у липні-серпні 2018 року на замовлення Держкомтелерадіо провела ГО «Центр «Соціальні індикатори», показали величезний рівень емоційної підтримки курсу України в ЄС і НАТО. Але емоції мають підкріплюватися знаннями, тоді рішення, яке кожен українець буде ухвалювати щодо свого власного майбутнього і майбутнього нашої держави, буде усвідомленим, вважає він. «Перші дві кампанії стали початком системного і планомірного інформування громадськості про європейський і євроатлантичний інтеграційний курс України. Надалі ця робота буде продовжена», –  наголосив очільник Держкомтелерадіо.

Довідково

Перші інформаційні кампанії, ініційовані Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та реалізовані «Українським Інститутом Розвитку Медіа» на замовлення Держкомтелерадіо, відбулися у листопаді-грудні 2018 року. За інформацією «Українського Інституту Розвитку Медіа», реалізація комунікаційної програми забезпечила понад 20 млн контактів з українською аудиторією у віці 16-65 років.

Програми та ролики, створені в межах кампанії, можна переглянути на Youtube: https://bit.ly/2QSzvA3.

Джерело


 

Чим важлива угода ACAA

Українська продукція з європейською сертифікацією – таку можливість може надати Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, скорочено ACAA).

Підписання цієї угоди дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації. Потенційно угода ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування.

Крім економії часу та коштів експортерів на проходження сертифікації, угода ACAA з ЄС призведе до поліпшення іміджу продукції made in Ukraine, полегшить Україні доступ на інші глобальні ринки та збільшить привабливість України для локалізації виробництва.

Також без додаткової сертифікації до України можна буде вільно завозити та продавати на українському ринку виготовлену будь-де продукцію, марковану європейським знаком відповідності СЕ. Це полегшить життя імпортерам в Україні та зменшить контрабанду.

 

        Довгий шлях до визнання

Питання укладання угоди ACAA між ЄС та Україною має вже тривалу історію. Ще у грудні 2005 року Україна та ЄС підписали План дій з підготовки до угоди АСАА – задовго до початку переговорів про майбутню Угоду про асоціацію.

Укладення угоди ACAA передбачене статтею 57 Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Згідно УА, взаємне визнання сертифікатів має поширюватися на 27 категорій промислової (нехарчової) продукції.

Однак після того, як угода АСАА охопить усі зазначені у Додатку ІІІ сектори, Україна та ЄС зобов’язалися розглянути можливість її поширення на інші категорії промислової продукції.

Що має зробити Україна?

- Привести у повну відповідність до європейського своє законодавство, як горизонтальне (рамкове), так і вертикальне (галузеве).

- Прийняти в якості національних європейські гармонізовані стандарти на відповідні види продукції.

- Привести у відповідність до європейських вимог усю свою національну інфраструктуру якості (національний орган стандартизації, національний орган акредитації, метрологічні інституції, органи з оцінки відповідності) та інфраструктуру державного ринкового нагляду (органи та процедури ринкового нагляду).

- Скасувати усі регуляторні режими (більшість з яких існують ще з радянських та пострадянських часів), які суперечать, дублюють та/або є додатковими до європейських вимог до відповідних видів продукції (насамперед, санітарні норми і правила та нормативно-правові акти у сфері охорони праці).

 

              Що вже зроблено?

Хоча перші зрушення у законодавстві почали відбуватися з 2010 року з ухваленням законів про ринковий нагляд і про загальну безпечність нехарчової продукції, після Революції гідності динаміка розроблення і прийняття актів законодавства значно посилилася.

Зобов’язання щодо адаптації горизонтального (рамкового) законодавства були імплементовані в Україні у вигляді низки законів та підзаконних актів, ухвалених протягом 2010-2016 рр.

Оскільки всі ці акти законодавства розроблялися на основі відповідного законодавства ЄС, вони загалом відповідають європейським актам. Подекуди через втручання українських юристів у зміст під час розроблення цих актів можуть спостерігатися деякі відхилення чи невідповідності. Існує також потреба у внесенні окремих змін технічного характеру за наслідками правозастосування деяких із зазначених актів. Частина горизонтальних актів законодавства була попередньо проаналізована європейськими експертами. Зараз триває внесення змін до деяких із них.

Попри потребу в певній корекції законодавства та практик, можна стверджувати, що в цілому стан національної інфраструктури контролю якості та ринкового нагляду дозволяє укласти угоду АСАА.

Чотири пріоритетних сектори адаптації вертикального (галузевого) законодавства були визначені ще у відповідному Плані дій 2005 року: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, вироби машинобудування та прості посудини, що працюють під тиском.

У 2012 році Кабінет міністрів України затвердив технічні регламенти низьковольтного обладнання та електромагнітної сумісності. У 2013 році до них додався технічний регламент машин. У 2015 році були прийняті нові технічні регламенти низьковольтного обладнання та електромагнітної сумісності на основі нових директив ЄС, виданих 2014 року. У липні 2018 року до трьох технічних регламентів були внесені зміни на основі пропозицій європейських експертів.

Таким чином, вже є перші три сектори, у яких може бути укладена угода АСАА: є низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність і машини.

Крім цього, станом на осінь 2018 року в Україні прийняті технічні регламенти на основі нових директив ЄС у ще 10 секторах: прості посудини під тиском; пересувне обладнання під тиском; прилади, що працюють на газоподібному паливі; ліфти; іграшки; неавтоматичні зважувальні прилади; засоби вимірювань; обладнання для роботи у потенційно вибухонебезпечних середовищах; вибухові матеріали промислового призначення; вимоги щодо енергоефективності та маркування енергоспоживання деяких побутових приладів.

Це означає, що також і щодо цих технічних регламентів можна запускати процес оцінки відповідності європейським директивам і регламентам в процесі підготовки до угоди АСАА у цих секторах.

 

          Україна готова, а ЄС?

Таким чином, Україна зробила достатню частину свого "домашнього завдання", щоб розпочинати процес укладання угоди ACAA.

Втім, ЄС поки не дає сигналів про близькість цієї перспективи – зокрема, у своїх офіційних звітах щодо України. Так, у цьогорічному звіті про виконання Угоди про асоціацію угода ACAA згадана як питання майбутнього (без уточнення, якого). Певною мірою, це є успіхом – у попередньому звіті взагалі немає згадок про цю угоду. 

Незрозуміла також позиція ЄС щодо алгоритму укладання угоди ACAA. Зокрема, чи потрібна для проведення оцінки виконання "домашнього завдання" окрема оціночна місія ЄС, як це запитує український уряд – чи ця оцінка може бути виконаною європейськими експертами у рамках вже існуючого Промислового та регуляторного діалогу Україна-ЄС.

Така невизначеність з боку ЄС не додає впевненості, що угоду ACAA взагалі буде підписано в осяжній перспективі.

Навіть незважаючи на прогрес України із виконанням "домашнього завдання". І це, в свою чергу, не сприяє впевненості у незворотності українських реформ.

А на додачу – виникає інша проблема, коли Україна, сподіваючись на швидке укладання угоди ACAA, впроваджує вимоги директив і регламентів ЄС одразу, а не поступово. Жорсткі та обтяжливі вимоги можуть призводити до підвищення цін, зменшення асортименту пропонованої на ринку продукції та виникнення монополій окремих імпортерів. 

І саме тому лобіювання початку переговорів про укладання угоди ACAA має стати одним із ключових завдань української євроінтеграції у 2019 році.

Джерело: Європейська правда


 

Аналітика про виконання Угоди про асоціацію з ЄС

analieПроект Громадська синерія/Civic Synergy опублікував аналітичний звіт «Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС», присвячений аналізу прогресу імплементації Угоди станом на 2018 року.

Зокрема в аналітичному звіті проаналізовано виконання Угоди в окремих секторах, для яких передбачено відкриття внутрішнього ринку ЄС у разі виконання Україною низки зобов’язань із нормативно-регуляторного наближення. Йдеться про сферу технічного регулювання, митних питань, цифрового ринку, фінансових послуг, державних закупівель та енергетики.

З документом аналітичного звіту можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/2rL7zPg

Джерело


 

Щодо видачі сертифікату EUR.1

certСтаттею 544 Митного кодексу України до основних завдань митниці ДФС віднесено видачу у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження.

На сьогодні митниці ДФС здійснюють видачу сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1 на товари українського походження до країн ЄС та ЄАВТ (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорії.

Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.

Сертифікат видається посадовою особою митниці ДФС під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.

Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.

Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;

електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;

декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1), та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 3), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 4) (далі – декларація), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.

Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.

 Інформація та документи, необхідні для оформлення та заповнення граф сертифікатів з перевезення (походження) форми “EUR.1” розміщено за посиланням

Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють оформлення та видачу сертифікатів розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya/sertifikati-z-per/perelik-mitnits.

 

Видача сертифіката не вимагається у випадках, якщо:

загальна фактурна вартість партії товарів, походженням з України, не перевищує 6000 євро (для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС та ЄАВТ, Чорногорії експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації інвойсі, текст якої наведено в додатках до угод про вільну торгівлю;

експортером отримано статус уповноваженого (затвердженого) експортера у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 № 1013 “Про затвердження Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера” (завантажити);

в країнах ЄС, ЄАВТ, Чорногорії товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

Інформацію про ставки ввізного мита Митного тарифу Європейського Союзу розміщено за адресою:http://trade.ec.europa.eu/tradehelp.

 

Для оперативного вирішення практичних питань з оформлення та заповнення сертифікатів з перевезення (походження) товарів з України за формою “EUR.1”  звертатися за телефонами ДФС 247-27-70, 247-28-05 або на поштову скриньку origin.unit@sfs.gov.ua.

Джерело: ДФС України


 

Як Україна виконує Угоду з ЄС

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x2252018 року органи влади фактично вдвічі збільшили динаміку виконання Угоди з ЄС – з 11% до 21%. Таких висновків дійшов у своєму звіті "Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання 2014-2018" Український центр європейської політики.

Звіт продемонстрував, що робота насправді ведеться у всіх секторах. Питання лише у тому, в яких з них вона доводиться до кінця.

Протягом 2018 року Україна мала наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у шести секторах: транспорт, соціальна політика, технічні бар'єри в торгівлі, підприємницька діяльність та торгівля послугами, довкілля та діяльність компаній.

Натомість у низці секторів прогрес виконання за останній рік взагалі відсутній. Серед них: транспорт, соціальна політика, заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля та діяльність компаній.

Це означає, що в цих секторах або не розроблено жодного нормативно-правового акта, або розроблені лише проекти таких актів, або ухвалено закони, які потребують розробки та прийняття вторинного законодавства. При цьому в попередні роки певні кроки у цих секторах були здійснені, та з якоїсь причини їх покинули напризволяще. 

Ми підготували для вас інтерактивну інфографіку, яка демонструє досягнення та проблеми у виконанні асоціації, вона наведена в кінці цієї статті.

 

        Чотири роки позаду: визначились євроінтеграційні лідери

Якщо говорити про кумулятивний аналіз за весь період існування Угоди, тобто з 1 листопада 2014 року по 1 листопада 2018 року, то прогрес виконання складає 24%.

Найбільш успішно та системно протягом чотирьох років відбувається робота у таких секторах: публічні закупівлі, технічні бар’єри у торгівлі та оподаткування, діяльність компаній, захист прав споживачів, що свідчить про ефективну роботу в цих секторах протягом чотирьох років виконання Угоди про асоціацію.

Виконання зобов'язань у секторі публічних закупівель щодо наближення національного законодавства до законодавства ЄС здійснено повністю. Протягом цього часу було визначено два органи державної влади, відповідальні за формування політики у сфері державних закупівель та перегляд рішень замовників, впроваджено основні стандарти, що регулюють процес укладання державних контрактів.

У секторі технічних бар'єрів у торгівлі наближено повністю горизонтальне законодавство та 80% вертикального законодавства.

У секторі оподаткування наближено національне законодавство до положень європейського стосовно загальних умов акцизного збору та щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби.

У секторі діяльності компаній наближено національне законодавство до положень європейського щодо щорічної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та пов'язаних з ними звітів певних типів компаній, щодо застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та стосовно одноосібних приватних компаній з обмеженою відповідальністю.

У секторі захисту прав споживачів на національному рівні створені умови для захисту прав споживачів під час зазначення цін на товари, що пропонуються споживачам, наближення законодавства щодо товарів, що не відповідають своєму зовнішньому вигляду та які становлять загрозу для здоров’я та безпеки споживачів та забезпечення наявності на магнітних іграшках, що поставляються чи вже є на ринку, попередження про ризик для здоров’я та безпеки, який вони становлять.

 

Євроінтеграційні коливання

Частковий прогрес наближення спостерігається у секторах енергетики, транспорту, соціальної політики та навколишнього середовища.

У секторі енергетики найбільш успішними прикладами виконання зобов’язань можна визначити ринки енергетичної ефективності, газу та електроенергії, нафти і нафтопродуктів, де розпочаті реформи мають гарний шанс бути завершеними впродовж наступних кількох років.

У секторі транспорту наближено законодавство в частині перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, а також прийнято дорожню карту міжнародних морських перевезень.

У секторі соціальної політики здійснено наближення національного законодавства до положень європейського щодо поступового запровадження принципу однакового ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення, мінімальних вимог щодо поліпшення безпеки і захисту здоров’я працівників видобувних підприємств з підземним і відкритим способами видобування та мінімальних вимог щодо безпеки та охорони здоров’я у процесі використання робочого обладнання робітниками під час провадження професійної діяльності.

У секторі навколишнього середовища здійснено наближення національного законодавства до положень європейського у сфері водної політики, оцінки впливу окремих державних і приватних проектів на довкілля та оцінки та управління ризиками затоплення.

 

Біг на місці

Найменший прогрес у наближенні національного законодавства протягом 2014-2018 років відбувся у секторах: заснування підприємницької діяльності, торгівлі послугами та електронної торгівлі, громадського здоров'я та митних питань.

Незважаючи на те, що у цих секторах здійснюється робота, процес наближення не завершено.

 

Що заважає?

Наближення національного законодавства до законодавства ЄС відбувається у кожному секторі Угоди про асоціацію з різною швидкістю, комплексністю та якістю.

На заваді прогресу в більшості секторах стоїть слабка інституційна спроможністьдержавних інституцій, які мають наближувати національне законодавство до законодавства ЄС, чому могло б зарадити посилення державних установ якісними кадрами, забезпечення ефективного менеджменту, орієнтація роботи державних інституцій не на процес, а на результат, наявна політична воля для необхідних змін.

Окрім цього, процес імплементації Угоди про асоціацію часто супроводжується "українізацією" права  ЄС.

Розроблені проекти актів часто не повною мірою відповідають європейському законодавству та практиці їх застосування (зокрема, з причини трактування окремими державними органами норм актів ЄС на власний розсуд, вибіркове застосування ними цих норм, небажання втрачати повноваження тощо).

Це призводить до системних помилок і невідповідності законодавства актам ЄС, на імплементацію яких таке законодавство розроблене чи прийняте. 

Для подолання цього виклику Уряду та Парламенту варто було б відійти від практики розроблення точкових змін до національного законодавства і прийняти системоутворюючі нормативно-правові акти, які враховують цілі, завдання та увесь комплекс вимог законодавства ЄС.

Необхідною також є оцінка ефективності впровадження наближеного законодавства не тільки з українського боку, а й європейською стороною, зокрема, шляхом надання офіційних висновків (на противагу експертним висновкам).

Ще одним гальмівним процесом, що стоїть на заваді виконанню Угоди, є блокування проходження актів в Раді зацікавленими сторонами та групами інтересів.

Відсутність політичної волі та непріоритетність у народних депутатів євроінтеграційних законопроектів значно затягує їхній розгляд у комітетах ВРУ.

Єдиним шляхом покращення ситуації є спрямування представниками органів влади своєї роботи не на процес, а на результат.

Джерело


 

Моніторинг виконання Угоди про асоціацію

monitorУкраїнським цетром європейської політики підготовлено моніторинговий звіт "УКРАЇНА ТА УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ: МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ 2014—2018".

Моніторинговий звіт — це комплексна, експертна та неупереджена оцінка стану виконання Україною зобов’язань, які передбачені в Угоді, за останні чотири роки.

Мета звіту — висвітлити стан виконання зобов’язань, визначених у розділах IV та V Угоди про асоціацію, зокрема: • щодо імплементації Україною норм ЄС, які, відповідно до строків, визначених у статтях та Додатках до цієї Угоди, мали бути впроваджені в національне законодавство у період протягом 1 листопада 2017 року – 1 листопада 2018 року; • оновити інформацію щодо стану виконання положень цих розділів Угоди про асоціацію, які мали бути виконаними з 1 листопада 2014 року до 1 листопада 2017 року, і на основі цих даних зробити кумулятивний аналіз за повні чотири роки виконання Угоди про асоціацію

Завантажати моніторинг

Джерело


 

Як в ЄС оцінюють виконання Україною Угоди про асоціацію

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181Єврокомісія підготувала чергову доповідь щодо виконання Україною Угоди про асоціацію (Association Implementation Report on Ukraine).

Преса та соціальні мережі одразу наповнилися гучними заголовками та постами про зраду, уповільнення курсу реформ та недостатній прогрес у виконанні Угоди.

Однак такі негативні оцінки не завжди підкріплені текстом звіту.

У документі дається оцінка як реформам, передбаченим УА, так і загальнополітичним. Більше того, у звіті відсутня будь-яка радикальна критика, проте ЄС назвав наш поступ в одних галузях відчутним, а в інших – ні, та це не свідчить про відсутність прогресу в останніх.

Сам текст звіту не містить ані контраверсійних заяв, ані радикальної критики. Попри значні позитивні зміни у сферах енергоефективності, довкілля, освіти, децентралізації, започаткування реформ охорони здоров’я, системи безпечності харчової продукції, досягнення макроекономічної стабільності та решти позитивних оцінок, стає зрозумілим, що не усі українські інституції рухають євроінтеграційний порядок денний зі 100% віддачею і всередині країни, і у Брюсселі.

Зрештою, публікація Комісією таких звітів є певним рейтингом, який сигналізує, де ми маємо виправити динаміку та повернутися на трек євроінтеграційних змін.

Публічність звіту, про який ідеться, є його беззаперечною перевагою, адже вказує на слабкі місця і дозволяє оцінити прогрес комплексно.

Водночас звіт є документом технократичним. Натомість політичні меседжи варто чекати за результатами цьогорічного засідання Ради асоціації між Україною та ЄС, яке відбудеться 17 грудня у Брюсселі.

Яких сигналів від ЄС варто очікувати?

Протягом останнього року Україна інтенсивно готувалася до цього засідання. Уряд спрямував ЄС пропозиції щодо затвердження Дорожньої карти інтеграції у цифровий ринок ЄС, нового порядку денного співпраці у сфері юстиції, свободи та безпеки, інтеграції ринків газу та електроенергії, дорожню карту приєднання до Конвенції з питань спрощення митних формальностей у режимі транзиту.

Наша мотивація щодо запропонованих ініціатив є такою:

- правові та інституційні зміни у сферах енергетики та цифри фактично повністю базуються на актах права ЄС та розроблялись і ухвалювались у рамках виконання Угоди про асоціацію;

- так само Уряд виходив із того, що успішні "безвізові" євроінтеграційні реформи мають розвиватися в ногу із розвитком відповідних політик ЄС. Адже такі сфери, як міграційна, прикордонна політики, боротьба з організованою злочинністю мають значний транскордонний компонент, і Україна зобов’язана підтримувати цю взаємодію на найвищому рівні;

- вже понад рік Україна очікує на рішення ЄС щодо підписання Угоди АСАА з ЄС у трьох пріоритетних секторах. Законодавство Євросоюзу динамічно змінюється, тому із кожною хвилею оновлення регулювання ЄС у цих сферах Україна змушена наздоганяти, що слугує черговою підставою для сторони ЄС не відряджати в Україну відповідну оціночну місію.

Вже сьогодні Україна та ЄС ведуть активний діалог щодо оновлення додатків до Угоди, рішень Ради асоціації за зазначеними вище сферами та виконання нового порядку денного співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки.

Результатом виснажливих консультацій та інтенсивного майже півторарічного секторального діалогу стала довгоочікувана Декларація 20-го ювілейного Саміту Україна – ЄС, у якій чітко сформульовані пріоритети посиленої двосторонньої співпраці на основі Угоди про асоціацію. Наступним контрольним етапом стане власне засідання Ради асоціації за кілька днів.

Такий двосторонній діалог є як політичним, так і бюрократичним індикатором того, чи рухаємося ми у правильному напрямку – напрямку досягнення кінцевої мети.

Щоправда шлях цей пролягає через усвідомлення того, що європейська інтеграція – це довготривала гра.

Адже навіть за незначними успіхами стоять місяці, а іноді навіть і роки переговорів, консультацій, переконувань. Це копітка, часто непомітна праця багатьох людей в Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерствах і відомствах, конвертація якої у відчутний успіх країни потребує серйозної політичної підтримки й координації, яку наша євроінтеграція має в особі профільної віце-прем'єрки.

Врешті-решт, якісне виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму стало запорукою належного функціонування, власне, безвізового режиму.

Водночас політичного рішення на рівні ЄС щодо реального застосування Угоди про асоціацію поки немає.

Адже, запускаючи процес секторальної інтеграції у цих сферах, і Україна, і ЄС починають нову сторінку в історії своїх відносин, у якій Україна починає незворотній шлях економічної інтеграції з Європейським Союзом.

Джерело


 

Рада асоціація Україна-ЄС: підписано фінансові угоди

787В ході Ради асоціації Україна-ЄС, яка розпочалася 17 грудня в Брюсселі, сторони підписали чотири важливі фінансові угоди.

Документи стосуються, зокрема, фінансової підтримки Єврокомісією проектів енергоефективності, підвищення кваліфікації співробітників органів державної влади, модернізації системи професійно-технічної освіти, просування контактів між людьми з ЄС та українським суспільством тощо.

Зокрема, метою Угоди між урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу "Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II" є залучення допомоги Європейського Союзу на фінансування заходів з енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів в Україні, що сприятиме зменшенню національного енергоспоживання та викидів парникових газів, збільшенню енергетичної безпеки України.

Документ передбачає реалізацію проектів енергоефективності, які призведуть до зменшення споживання енергії на рівні багатоквартирних будинків, покращення умов для інвестицій в цю галузь, а також вдосконалення системи аудиту у сфері енергетики. Загальний внесок ЄС в рамках Угоди становить 54 млн євро.

Від уряду України цю угоду підписав віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, від Європейської Комісії – комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган.

Ще один документ - угода між урядом України та Європейською Комісією про фінансування Програми технічного співробітництва 2018 року - спрямована на зміцнення інституційної спроможності українських органів влади імплементувати законодавчі норми ЄС в українське законодавство. Зокрема, забезпечити виконання положень угоди про асоціацію/ПЗВТ у вибраних пріоритетних напрямках: навколишнє середовище, транспорт, енергетика, санітарний та фітосанітарний контроль, бухгалтерський облік, стандартизація, електронна комунікація, кібербезпека.

Окремо в угоді прописано принципи поваги органів державної влади України до прав людини та основних свобод. Загальний внесок ЄС в рамках угоди становить 37 млн євро.

Третя угода - "EU4Skills: Кращі навички для сучасної України" - спрямована на реформування та модернізацію системи професійно-технічної освіти в Україні для сприяння сталому і інклюзивному соціально-економічному розвитку завдяки кращому економічному управлінню, збільшенню диверсифікації та вищій продуктивності праці. Загальний бюджет угоди - 58 млн євро.

Нарешті, четверта угода - "Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи" передбачає залучення допомоги Європейського Союзу для просування контактів між людьми з ЄС та українським суспільством з метою обміну найкращими практиками та сприяння взаєморозумінню. Цей документ, зокрема, передбачає професійний обмін для короткострокового професійного стажування у країнах-членах ЄС, у першу чергу, завдяки існуючим програмам та проектам держав-членів, а також підтримку програмного та інформаційного центру "Дім Європи".

Загальний внесок ЄС в рамках цієї, четвертої Угоди становить 18 млн євро.

Джерело 


 

Про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

136006Європейський парламент у середу ухвалив резолюцію про стан імплементації Угоди про асоціацію з Україною. Євродепутати дали позитивну оцінку прогресу визначених в Угоді про асоціацію Україна-ЄС реформ в умовах російської агресії, водночас вказали на сфери, де необхідно посилити зусилля.

Як повідомляється на сайті Європарламенту, резолюцію підтримали 433 депутати, 105 проголосувало "проти" та 30 – утрималися.

"Україна заслуговує на похвалу за втілення реформ у сферах енергетики, охорони здоров'я, пенсійної сфери, державного управління, децентралізації, державних закупівель, оборони та безпеки, у банківському секторі, а також щодо забезпечення макрофінансової стабілізації", – сказано у резолюції.

ЄП привітав економічну стабілізацію в Україні та прогрес в імплементації поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі; закликав Єврокомісію продовжити підтримку держави.

"Європарламент вітає кроки, направлені на модернізацію армії України, а також військово-морських сил на Чорному і Азовському морях, як міцну гарантію стабільності і територіальної цілісності України", - йдеться у резолюції.

Водночас, у документі сказано, що ці реформи супроводжуються підвищенням цін, урізанням соціальних допомог та погіршенням доступу до систем соціального захисту.

Серед основних проблемних питань у резолюції євродепутати виокремили недостатню боротьбу з корупцією та незначні зусилля із деолігархізації та у сфері приватизації.

У резолюції депутати також виступили з ініціативою запровадити санкції проти Росії за блокування судноплавства в Азовському морі та через Керченську протоку, закликаючи країни-члени Євросоюзу закрити свої порти для російських суден.

Європарламентарії засудили навмисний акт агресії Росії проти України, здійснений 25 листопада у Керченській протоці, та вимагають негайного і безумовного звільнення українських кораблів та моряків, які повинні мати статус військовополонених.

Документ також містить заклик до ОБСЄ розширити мандат Спеціальної моніторингової місії в України на регіон Азовського моря.

Президент України Петро Порошенко привітав цю резолюцію Європарламенту, що, за його словами, є свідченням твердої підтримки України у боротьбі за європейський вибір.

"Вважаю таку позицію Європарламенту свідченням твердої підтримки України у триваючій боротьбі нашого народу за свій європейський вибір та результатом безпрецедентного рівня відносин між Україною та ЄС", – написав Президент на сторінці у  Facebook.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 58 59 >