Урядовий офіс із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України презентував Звіт про виконання у 2016 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він дає змогу комплексно проаналізувати ситуацію з виконанням Україною своїх зобов’язань, визначити проблемні місця процесу та сформувати чіткі пріоритети на цей і наступні роки. Важливо, що завдання та цілі, які містяться у звіті, увійдуть до середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.
За словами новопризначеної керівниці Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, багато євроінтеграційних процесів просуваються не так швидко, як очікувалося. Водночас, у 2016 році Україна все ж досягла прогресу в кількох напрямах. Зараз надважливо посилювати спроможність і зусилля в щоденній роботі з імплементації Угоди і мати оперативну картину процесу, який змінює всі сфери життя в країні.
“Публічний, детальний і цілісний механізм моніторингу виконання Угоди дозволить бачити прогрес у кожному напрямі виконання Угоди, а отже й ефективність у цьому процесі окремих органів влади не лише раз на рік, а он-лайн щодня”, – сказала Ольга Стефанішина.
Нині ж деякі цифри, які додають оптимізму, такі:
• 366 нових об`єднаних територіальних громад.
• 12 сервісних центрів МВС нового зразка, в яких створено умови для надання послуг за принципом «єдиного вікна» у форматі відкритого офісу. Забезпечено спільну та ефективну роботу системи новоутворених антикорупційних органів.
• 434 бюро правової допомоги, 7 444 мобільних пункти консультування та 1 371 дистанційний пункт доступу до безоплатної правової допомоги.
• 9 мільярдів гривень коштів платників податків вдалося зекономити завдяки роботі системи електронних закупівель ProZorro.
• Єврокомісія погодила фінансування 61 проекту на суму €11 536 412 у рамках програми «Горизонт-2020».
• Понад 50000 безоплатних сертифікатів за формою EUR.1 на товари українського походження, що експортуються до країн ЄС. Впроваджено інститут «уповноваженого експортера». Статус уповноваженого експортера отримали 113 підприємств.
• На 3,7% зріс експорт товарі до ЄС. Таким чином ЄС став нашим головним торговельним партнером – його частка в загальному експорті України склала 37,1%.
• Із 27-ми актів європейського секторального законодавства, визначеного Додатком ІІІ до Угоди про асоціацію, ухвалено 24 технічних регламенти, з яких 22 є обов`язковими до застосування. Ідеться про надважливу сферу технічного регулювання, що відкриває шлях до суттєвого зменшення торговельних бар`єрів для експорту вітчизняних промислових товарів до ЄС.
• 1320 національних стандартів гармонізовано з міжнародними та європейськими.
Ці та інші заходи створили передумови для укладення Угоди між Україною та ЄС щодо оцінки відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА). Для трьох перших секторів промисловості уже започатковано і триває процес перевірки стану наближення українського законодавства до європейського.
Україна повністю вичерпала річну квоту на 2017 рік на безмитний експорт цукру до країн Європейського Союзу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Тарифну квоту на 2017 рік на експорт вітчизняного цукру до країн ЄС (20,07 тис. тонн) використано повністю», - йдеться в повідомленні.
За даними прес-служби, за підсумками 2016 року основними споживачами вітчизняного бурякового цукру були країни Азії, Африки та СНД. Також українські підприємства освоїли нові ринки збуту, такі як Шрі-Ланка, М'янма, Бенін, Македонія, Джибуті, Китай та Південна Африка.
Раніше прес-служба зазначала, що цього маркетингового року за сезон цукроваріння (вересень-грудень 2016 року) українські підприємства експортували 344,5 тис. тонн цукру, що в 33 рази більше порівняно з аналогічним періодом роком раніше (у вересні-грудні 2015 року експорт становив 10,4 тис. тонн).
Прес-служба додала, що за обсягами виробництва цукру Україна посідає 19 місце в світі серед понад 120 країн. При цьому близько 60% виробляється з цукрової тростини, а решта - з цукрових буряків.
Як повідомляв УНІАН, згідно з прогнозами асоціації цукровиробників «Укрцукор», українські підприємства в 2016-2017 маркетинговому році (вересень 2016 – серпень 2017) експортують рекордний за весь час незалежності України обсяг цукру – понад 500 тис. тонн, що в 4,4 раза більше, ніж роком раніше. В 2015-2016 МР аграрії експортували 113 тис. тонн цукру.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна в 2016 році експортувала рекордний обсяг цукру – 465,9 тис. тонн.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня цього року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 6,7% - до 6,5 млрд дол. і становив 38,8% у загальному обсязі експорту. За даними представництва ЄС, український експорт до Європейського Союзу в 2016 році зріс на 3,7%, що демонструє ефективність зони вільної торгівлі.
Джерело
Що дає Україні зона вільної торгівлі з ЄС – ключовий елемент Угоди про асоціацію? Чи вдало користуються нею вітчизняні бізнесмени? Щодо цього є багато різної інформації та оцінок. У тому числі чимало некоректних. А як щодо вас?
"Європейська правда" пропонує перевірити свої знання та уявлення за допомогою невеличкого тесту.
Українські експортери за три місяці 2018 р. повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.
Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.
Відзначається, що за більшістю інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.
У 2018 планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінну крупу, пшеницю, кукурудзу, баранину і інші.
Проект Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» розпочинає програму підготовки українських виробників яловичини до відкриття європейського ринку.
Програма буде реалізуватися за підтримки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) та за участі Ради з питань експорту продовольства (UFEB) й асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Старт програми запланований на квітень 2017 року. Вона передбачає участь від 10 до 14 компаній, безпосередньо на виробничих майданчиках яких експерти Проекту Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» проведуть тренінги з підготовки цих підприємств відповідно до вимог Євросоюзу. Програму планується реалізувати протягом року.
2 березня, під час конференції «Підсумки імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за 2016 рік та плани на 2017 рік» Урядовий Офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України презентує Звіт виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2016 році та поінформує про подальші плани імплементації Угоди.
У заході візьмуть участь Віце-прем`єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступник Голови Представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен, профільні заступники міністрів, народні депутати України, експерти проектів ЄС, а також представники громадянського суспільства.
Початок о 9:30
Місце проведення: готель «Київ», Тріумфальна зала (м. Київ, вул. Грушевського
Детальніше тут
У 2016 році, після двох років падіння торгівлі через зовнішню агресію, глобального зниження цін на сировину та потужної економічної кризи, експорт з України до ЄС знову почав зростати – до 3,7%(загалом до 13,5 млрд. дол.). Ці процеси слід розглядати на фоні чинного скорочення експорту з України до решти країн світу (за винятком ЄС) – на 8,9%. Експорт до Росії й надалі знижувався доволі різко – на 25,6% – переважно через заходи, що їх ввела Росія проти України з метою обмеження торгівлі.
Як результат, ЄС наразі є найбільшим партнером України з експорту: його частка склала 37,1% загального експорту України у 2016 році (експорт з України до Росії, натомість, становить лише 9,9% від загальних обсягів). Зважаючи також на показники імпорту, загальний рівень торгівлі між Україною та Євросоюзом зріс на 8,1%.
Такі зміни у торговельній структурі доводять, що ГВЗВТ чинить позитивний вплив. Активізація торгівлі призводить до збільшення робочих місць та економічного зростання. Лише за один рік дії зони вільної торгівлі багато імпортних тарифів для українських товарів було знижено (а у багатьох випадках навіть доведено до нуля); водночас експорт сільськогосподарських товарів з України користується безтарифними квотами, що означає можливість здійснення безмитного експорту низки сільськогосподарських продуктів до певної межі. Після перевершення цієї межі потрібно сплачувати імпортні мита для визначених сільськогосподарських продуктів. Водночас ЄС не застосовує жодних кількісних обмежень на експорт з України.
З іншого боку, збільшення торгівлі наразі залишається помірним. Більш істотна активізація у торгівлі між Євросоюзом і Україною відбуватиметься – поступово – пізніше. ПВЗВТ буде повністю впроваджено протягом семи років – саме такий період передбачено Угодою. Особливо, український експорт отримає користь від уніфікації регламентів і стандартів України з європейськими. Така глибока інтеграція законодавства у сфері безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів, а також гармонізація стандартів для промислових, сільськогосподарських і споживчих товарів відкриє ринок ЄС набагато більше, аніж зниження тарифів.
8 лютого в офіційному віснику Європейського Союзу було опубліковано повідомлення про скасування з 10 лютого 2017 року антидемпінгового мита щодо імпорту сталевих канатів з України після майже 19 років дії обмежувальних заходів завдяки спільним зусиллям ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур» та Уряду України.
Запровадження антидемпінгового мита у 1999 році у розмірі 51,8% призвело до повного закриття європейського ринку для українського виробника ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур».
У січні 2016 року в результаті спільних зусиль виробника та Уряду України в рамках процедури перегляду антидемпінгових заходів ставку антидемпінгового мита було знижено із заборонного рівня 51,8% до 10,5%, що дало можливість українським експортерам почати роботу щодо повернення до європейських споживачів.
Рішення Європейської Комісії про скасування антидемпінгових заходів щодо канатів і тросів українського походження є дуже важливим позитивним сигналом для українського виробника щодо подальшого розвитку та можливості розширення ринків збуту своєї продукції.
“Зменшення ввізного мита для такого роду продукції є перемогою не тільки Уряду, а й українського бізнесу даного сектору. Сталеві троси та канати використовуються в багатьох галузях промисловості: нафтогазовидобувній, гірничорудній, вугільній, у машинобудуванні, тому скасування антидемпінгового мита означає, що українські виробники знову вийдуть на європейський металургійний ринок та зможуть успішно конкурувати з локальними виробниками, як це і було 19 років тому”, - зазначає Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України.
Скасовані обмеження щодо канатів та тросів були одними з двох останніх антидемпінгових заходів, що діяли стосовно української продукції в ЄС. І наразі увага та зусилля української сторони спрямовані на перегляд та скасування антидемпінгових обмежень щодо імпорту української трубної продукції, адже ці обмеження не відповідають сучасному стану розвитку економіки України та тенденціям у сфері міжнародної торгівлі.
7 лютого відбулася презентація бізнес-посібника з експорту одягу та взуття до ЄС. В заході взяли участь заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник Наталія Микольська, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер, керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк, засновник та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська та виконавчий директор Українського центру сприяння інвестицій та торгівлі Олена Кудляк.
З 1 січня 2016 року почала діяти Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС. Українські виробники отримали доступ до ринків 28 країн, а це понад 500 млн споживачів. Однак українські товари користуються преференційним доступом в рамках не тільки ЗВТ, але й Генералізованої системи преференцій. Посібник розповідає, у яких випадках вигідніше використовувати кожну з цих систем, як пройти європейську сертифікацію і знайти оптимальну бізнес-модель.
Український центр сприяння інвестицій та торгівлі (ITFC) розробив посібник на замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі та сприяння і Офісу з просування експорту. Проект підтримало Посольство Королівства Нідерландів в Україні. В рамках презентації посібника відбувся також короткий практичний семінар для дизайнерів та виробників легкої промисловості.
Посібник можна знайти за посиланням: http://bit.ly/2kmlXLb.
2016 року – у перший рік дії зони вільної торгівлі з ЄС – експорт агропродовольчої продукції з України до країн Європейського Союзу збільшився порівняно з 2015 роком на 1,6% і становив 4,2 млрд дол. США. Обсяги імпорту з ЄС до України збільшилися на 14,4% – до 1,9 млрд дол. США. При цьому загальне додатне для України сальдо за 2016 рік склало 2,3 млрд дол. США, інформує Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».
Взаємна торгівля вітчизняною агропродовольчою продукцією з Європейським Союзом у 2016 році здійснювалася, як і в попередні роки, в основному з шістьма країнами – Іспанією, Польщею, Нідерландами, Італією, Німеччиною та Францією. Зовнішньоторговельний оборот України з цими країнами становить трохи менше 75% від загальної торгівлі аграрною продукцією з ЄС.
Визначальними продуктами українського аграрного експорту до Євросоюзу у 2016 році залишилися зернові культури. Їх продаж приніс виручку в 1,3 млрд дол. США. Переважно за рахунок поставок в Європу 6,7 млн т кукурудзи та 1,3 млн т пшениці, зазначив експерт.
Експорт насіння олійних – переважно реалізація ріпаку, сої та соняшнику – склав 607 млн дол. США.
Обсяги поставок олії на ринки європейських країн, у тому числі 1,4 млн т соняшникової олії, становили у вартісному вимірі 1,2 млрд дол. США.
Майже вся сума від експорту залишків та відходів – 439 млн дол. США – отримана за 2,4 млн т макухи.
Серед інших груп агропродовольчої продукції виділяються м’ясопродукти, де формуючою доходи товарною позицією було м’ясо птиці. Його експортовано майже 37 тис. т, що на 31% більше, ніж 2015 року, зазначив науковець.
У товарній групі «цукор і кондитерські вироби» більша частина виручки отримана від поставок цукру. Його експорт більш ніж удвічі перевищив показник 2015 року і склав 49 тис. т.
В імпорті сільськогосподарської продукції в Україну з ЄС, зазначив Микола Пугачов, поки що відсутня така ж чітка структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.
У 2016 році Україна закупила в Європі зернові, в тому числі 27 тис. т насіння кукурудзи, загалом на суму 106 млн дол. США.
Обсяги поставок на український ринок олійних культур – за рахунок закупівель насіннєвого соняшнику та ріпаку – склали 111 млн дол. США.
У групі продуктів «какао-боби, шоколад», імпортувався переважно шоколад. На солодощі у 2016 році було витрачено 114 млн дол. США.
Алкогольних та безалкогольних напоїв – переважно спирт етиловий з концентрацією менш як 80 об.% та виноградні вина – було закуплено на 180 млн дол. США.
У групі продуктів «залишки і відходи харчової промисловості» було імпортовано 78 тис. т продуктів для годівлі тварин на суму 124 млн дол. США.
Поставки з Європи тютюну і виробів з нього становили 115 млн дол. США.
Також зросли обсяги імпорту м’яса птиці – до 82 тис. т (+35% порівняно з 2015 роком), мороженої риби – до 64 тис. т (+9%), а також цукру – до 21 тис. т (у понад 20 разів).
Фактичне використання квот на експорт вітчизняної продукції до Європейського Союзу у 2016 році суттєво не змінилось у порівнянні з попередніми роками, зауважив Микола Пугачов.
Традиційно в повному обсязі вичерпані квоти по пшениці, кукурудзі, ячмінній крупі, меду, яблучному і виноградному соках, оброблених томатах і вівсу.
Вперше повністю використані квоти по цукру, крохмалю, солоду та м’ясу птиці, майже на 100% – на ячмінь.
Загальна кількість товарних позицій, експортованих Україною в межах квот, перевищила 20.
При цьому по більшості квотованих товарів експорт або взагалі не здійснювався, або не перевищував 20%. Йдеться про молочну та м’ясну продукцію, етанол, гриби, часник, пояснив експерт.
Для тваринницької продукції існують труднощі з отриманням дозволів. При цьому більшість інших продуктів мало цікавлять вітчизняних експортерів, адже потенційна виручка від їх реалізації невисока.
Як і раніше, українську агропродовольчу продукцію до ЄС постачають в основному ті компанії, що мають міцні ділові зв’язки і досвід експортної діяльності.