Огляд, статті
Використання українськими компаніями європейських квот

000000image_384.[1]Станом на 29 травня 2015 європейським покупцям були відкриті квоти на поставку в ЄС ще 325,254 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 11,667 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю значно наблизилася до свого вичерпання - вона обрана вже на без малого 777,517 тис. т з відкритих 950 тис. т.

Як можна констатувати, попит на українську зернову з боку європейських споживачів помітно активізувався, в порівнянні зі стриманими результатами декількох попередніх тижнів. Привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.

Квоту на імпорт ячменю європейці все ще не поспішають використовувати. На минулому тижні ліцензій на імпорт української зернової знову не було видано зовсім, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали 5,592 тис. т, з відкритою Єврокомісією квоти в 250 тис. т.

В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.

Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була вибрана повністю вже з самого початку календарного року - вона залишається вельми привабливою для європейських покупців. Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 0,784 млн. т, тобто використання квоти становить 48,97%.

Як ми знаємо, за результатами 2014 Європейський Союз став найбільшим торговельним партнером України, змістивши з цієї позиції держави СНД.

 kvotyes806

 Джерело


Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри

0000000lytvo09 червня 2015 р. в конференц-залі готелю «Опера» (м.Київ) відбудеться семінар на тему «Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри». Організатором заходу є ДП «Укрпромзовнішекспертиза» при сприянні Асоціації ливарників України.

В рамках семінару буде презентовано механізми виводу ливарних підприємств України на європейський ринок, надана характеристика потенційних ніш збуту для вітчизняних підприємств та проаналізовані технічні бар’єри експорту литва в ЄС.

Участь в семінарі безкоштовна. При бажанні взяти участь, просимо попередньо зареєструватися попередивши голову Організаційного комітету Юрія Добровольського за тел. 38 (098) 583-47-47, або електронною поштою Dobrovolskyi@expert.kiev.ua

Порядок денний семінару «Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри»

9.30-10.00 Реєстрація учасників. Привітальна кава.

10.00-10.20 Експорт ливарної продукції в ЄС: можливості, ризики, бар’єри (Власюк В.С., директор, Укрпромзовнішекспертиза).

10.20-10.40 Ринок ЄС: можливості для українських компаній (РальфЛовак, координатор Європейського офісу Торгово-промислової палати України, консультант).

10.40-11.00 Технічні бар’єри експорту ливарної продукції в ЄС (Арсен Панасюк, директор промислового департаменту бюро «Верітас»).

11.00-11.30 Кава-брейк

11.30-11.50 Алгоритм виведення компаній на європейський ринок (Мірошниченко О., незалежний консультант по зовнішній торгівлі з ЄС)

11.50-12.05 Експорт ливарної продукції в ЄС: історія успіху (генеральний директор або власник (уточнюється) Таврійської ливарної компанії «Талко»).

12.05-13.00 Обговорення

13.00-14.00 Кава-брейк та завершення семінару

Джерело


 

 

Україна може отримати дозвіл на експорт насіння в ЄС

1202720571_8_1З 26 травня в Україні починає роботу комісія з ЄС з метою оцінки системи офіційного контролю та сертифікації насіння зернових культур та їх еквівалентності до вимог ЄС.

Україна подала заявку на проведення цього аудиту ще 6 квітня 2011 року. Робота комісії триватиме 10 днів.

У разі успішного проходження аудиту Україна отримає можливість експортувати насіння, вирощене на території України в країни ЄС. Причому Україна стане першою країною з СНД, яка отримає такий дозвіл.

«Сьогодні Україна вирощує насіння для покриття своїх потреб - 30-40%. І ми могли б у дуже короткий термін збільшити обсяги виробництва насіння в 2, а може навіть і в 3 рази тільки по одній кукурудзи для експорту в ЄС. І це може скласти, якщо візьмемо найнижчі ціни, 200 млн. євро від реалізації»- повідомила глава правління Насіннєвої асоціації України і генеральний директор Limagrain України Тетяна Якубовська.

В іншому ж випадку нового аудиту доведеться чекати як мінімум 4-5 років, або ж не одержати другого шансу і зовсім.

Нагадаємо, в 2009 році Україна приєдналася до міжнародних схемам сертифікації OECD по зернових культурах, кукурудзі та сорго. На даний момент до реєстру OECD внесено 320 сортів зернових та кукурудзи.

Джерело


 

Дія ЗВТ між ЄС та Україною почнеться з наступного року

0000000090898ukraine_euДія зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом почнеться з 1 січня 2016 року. Це наголошується у спільній підсумковій заяві учасників саміту "Східного партнерства".

"Учасники саміту з нетерпінням чекають попереднього застосування глибокої і всеосяжної ЗВТ з Україною, починаючи з 1 січня 2016 року і позитивного ефекту від її реалізації", – йдеться в спільній заяві.

У документі наголошується важливість конструктивних тристоронніх консультацій щодо реалізації ЗВТ Україна – ЄС, а також вітаються темпи ратифікації цієї угоди країнами-членами ЄС.

Учасники саміту закликали решту країн ЄС ратифікувати угоду Україна – ЄС, щоб вона повністю вступила в силу.

Як відомо, раніше вступ угоди в силу було перенесено на 1 січня 2016 року через тиск Росії. Кремль також вимагав повторно перенести цю дату, однак ЄС і Україна відмовилися.

Джерело


 

«Угода про асоціацію: поради для дрібних сільгоспвиробників»

data19 травня 2015 року в Українському національному інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ» відбулася презентація видання «Угода про асоціацію: поради для дрібних сільгоспвиробників».

2005201512Видання демонструє потенційні можливості для дрібних українських сільгоспвиробників та покликане допомогти їм досягти успіху в умовах адаптації до сучасних викликів та загроз. У ньому зроблена спроба співставлення ситуації у сфері сільського господарства України та Європейського Союзу, а також окремо розглянуто сільськогосподарський аспект Угоди про асоціацію з ЄС.

Основна частина – це поради з подолання існуючих викликів шляхом реалізації власних ініціатив дрібних сільгоспвиробників, розвитку малого підприємництва, сільськогосподарської кооперації, органічного землеробства, сільського туризму, заняття перспективними видами рослинництва та тваринництва, успішного збуту сільгосппродукції. Надаються рекомендації місцевій владі з розвитку сільських територій та допомоги дрібним сільгоспвиробникам. Текст також містить корисні посилання, покликані допомогти в пошуку детальнішої інформації про ті чи інші можливості сільського господарства України та європейський досвід.

Брошура розроблена Сіверським інститутом регіональних досліджень у співпраці з Чернігівським Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації та Українською асоціацією аграрного бізнесу (УКАБ) за фінансової підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження».

Джерело


 

Використання європейських квот

000000quota-rutitskaya4-44886Українські аграрії, які здійснюють експорт своєї продукції в країни Європейського Союзу в режимі автономних торгових преференцій, станом на початок травня поточного року повністю використовували річні квоти на експорт меду, виноградного і яблучного соків, кукурудзи, а також ячмінної крупи, борошна, зерна, оброблених зернових злаків.

Українські виробники також використовували дві квартальні квоти на експорт м'яса птиці, продавши на європейському ринку 4 тис. т продукції, і частково використали квоти на експорт пшениці (продавши 402,6 тис. т з дозволених 950 тис. т) і ячменю (продавши 5,6 тис. т при дозволених 250 тис. т).

На 33,3% використана квота на експорт цукру - загальний обсяг експорту склав 6,7 тис. т при розмірі квоти в 20,07 тис. т, на 38% використана квота на експорт оброблених томатів - експорт склав 3,8 тис. т при розмірі квоти в 10 тис. т. Також на 67% освоєна квота на експорт вівса. При цьому не використані квоти на експорт грибів, часнику, цукрових сиропів, обробленого молока, харчових продуктів, етанолу, сигарет і продуктів переробки солоду і крохмалю. Експорт по цих позиціях залишається на нульовому рівні.

Раніше Україна в рамках міністерської зустрічі країн "Східного партнерства" з питань торгівлі звернулася до ЄС з проханням ширше відкрити свої ринки для української аграрної продукції. За підсумками 2014 року українські аграрії істотно наростили поставки своєї продукції на ринок Європейського Союзу. Зокрема, обсяг агроекспорту до країн ЄС склав третину загального обсягу агроекспорту України. За даними Мінагрополітики, сума експорту склала $ 7,7 млрд.

Джерело


 

 

 

 

Відкриття «торговельних кордонів» України – здорова конкуренція чи економічна катастрофа для українських виробників?

0000000090898ukraine_euВ ЄС виключають відтермінування зони вільної торгівлі з Україною ще на рік, а отже, «торговельні кордони» запрацюють вже через 7 місяців – з 1 січня 2016 року. 

«Безумовно, економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має немалі позитивні дивіденди. Дотепер європейський ринок для українських споживачів був відчинений в односторонньому порядку. Порівняно з 2013 роком, впав імпорт, тоді як експорт України до країн ЄС підвищився на $ 300 млн (майже на 2%). Завдяки ж лібералізації доступу до європейського ринку послуг, скасуванню ввізних мит ЄС для 95% товарів, імпортна продукція буде куди доступнішою для українців», – розповідає провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Проте він вказує, що від нульових імпортних тарифів, з одного боку, виграють споживачі, з другого – це може обернутися катастрофою для українського виробника. Адже товари, вироблені в Україні, мають відповідати європейським фітосанітарним, екологічним та іншим нормам, тому багатьом вітчизняним підприємствам необхідно вже зараз вкладати в модернізацію виробництва, аби воно відповідало вимогам ЄС.

«І це вже питання до Уряду, який має розробити чітку програму підтримки українських виробників, а також широку систему кредитування, бо в умовах сьогодення виробники не те, що не мають коштів на модернізацію, вони взагалі забули про прибутки. При цьому банківський сектор у сфері кредитування не працює, облікова ставка за кредитами на рівні 30 % і вище не сприяє розвитку бізнесу, а отже, й здорової конкуренції», – переконаний спеціаліст.

Крім того, за його словами, варто готуватися до повернення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, погіршення структури експорту з огляду на переорієнтування українських виробників із експорту готової продукції на експорт сировини.

Також незалежний аудитор вказує на ризик підвищення цін на енергоносії до рівня середньоєвропейських. «Це відбудеться задля недопущення дискримінації європейських виробників: через дешевші ресурси собівартість вітчизняної продукції може бути також дешевшою», – пояснює він.

У будь-якому випадку, за словами керівника «Публічного аудиту» Максима Гольдарба, ЗВТ повинна дати позитивний поштовх для виходу української торгівлі, відповідно й економіки, на якісно новий рівень. При зволіканні з відкриттям кордонів ситуація з торговельним балансом швидше за все матиме негативні наслідки, адже в 2014 році зафіксовано найбільше за останні три роки падіння експорту (на 14,6 млрд) та імпорту (28 млрд).

Якщо порівняти географію експорту товарів України, спостерігаємо ріст торгівлі у січні 2015 року, порівняно з січнем попереднього року. Це ж стосується і структури імпорту.

«Загалом завдяки відкриттю ЗВТ слід очікувати покращення умов експорту української продукції, а також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарської продукцією. Відсутність нормативно-правових бар’єрів розширить перелік продукції та підвищить рівень конкуренції, а гармонізація нашого законодавства з ЄС сприятиме покращенню інвестиційного клімату та росту прямих іноземних інвестицій у виробництво вітчизняних товарів і послуг. Уряду лише треба посприяти українським виробникам підготуватися до конкурентної боротьби з європейськими аналогами», – резюмує Максим Гольдарб.

 estorgivlya

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело


 

Використання українськими компаніями європейських квот

000000image_384.[1]Станом на кінець квітня 2015 року європейським покупцям були відкриті квоти на поставку в ЄС ще 24,825 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 1,329 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю обрана вже майже наполовину - без малого на 402,58 тис. т з 950 тис. т, визначених квотою.

Як можна констатувати, попит на українську зернову з боку європейських споживачів помітно активізувався, в порівнянні зі стриманими результатами декількох попередніх тижнів. Привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.

Квоту на імпорт ячменю європейці використовують досить мляво. На минулому тижні ліцензій на імпорт української зернової знову не було видано зовсім, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали 5,592 тис. т, з відкритою Єврокомісією квоти в 250 тис. т.

В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.

Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була вибрана повністю вже з самого початку календарного року.

Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 0,95 млн. т, тобто використання квоти становить 59,56%.

 kvoty605

 Джерело


Звіт про виконання Порядку денного асоціації та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

000000image_384Урядовий офіс з питань європейської інтеграції з метою інформування громадськості про хід виконання Порядку денного асоціації та імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС підготував Звіт про результати виконання цих документів.

Звіт містить інформацію про найважливіші заходи і результати виконання Порядку денного асоціації (ПДА) та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які були заплановані та відбулися у період з вересня 2014 року по квітень 2015 року, а також інші важливі події.

Звіт підготовлено за результатами аналізу інформації, поданої шістдесятьма органами державної влади, що залучені до виконання відповідних завдань.

Угода про асоціацію та ПДА передбачають, що сторони можуть здійснювати моніторинг та оцінку як спільно, так і окремо кожною Стороною. Цей звіт є прикладом підготовки відповідного документа Українською Стороною.

Метою звіту є інформування громадян України, представників неурядових організацій, а також міжнародної спільноти, зокрема інституцій ЄС та його держав-членів, щодо прогресу України в реалізації цілей політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС з метою широкого обговорення та аналізу заходів органів державної влади.

Ознайомитися зі Звітом можна українською мовою.

Джерело


 

Що таке квоти на експорт в ЄС і як ними скористатися виробникам сільгосппродукції?

000000quota-rutitskaya4-44886Експорт до ЄС став справжнім випробуванням для українського ринку. Тільки деякі виробники виявилися готові використовувати можливості безмитної торгівлі.

Але більшості виробників ще слід провести підготовчу роботу: виконати ряд вимог, пов'язаних з сертифікацією продукції та приведенням її у відповідність з технічними, санітарними та фітосанітарними регламентами Європейського союзу. 

Але що відбувається, коли всі дозволи отримані, стандарти якості та безпеки виконані?

 

 kvotyes2704

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що таке квоти і де їх брати?

В Україні не існує окремого органу, який займається виділенням квот.

Багатьох вводять в оману чутки про те, що в Україні є спеціальна служба, яка займається розподілом квот, і тільки окремі підприємства, отримавши квоти від цієї служби, можуть здійснювати експорт в ЄС. Це не так. Квоти - це відкриті двері на ринок Європи, і доступ на цей ринок відбувається за відкритими та зрозумілими правилами, без будь-якого поширення «серед своїх».

Весь експорт за квотами здійснюється в рамках двох основних принципів:

Принцип «перший прийшов, перший обслуговуєшся» (first come, first served). Згідно з цим принципом квоти виділяються на загальних підставах під час оформлення товарів на митниці. Розглянемо практичний приклад. У 2014 році Україна отримала квоту в 10 тис. т на експорт оброблених томатів (була виконана на 100%). Уявімо, що є постачальник, який хоче поставити продукцію в рамках цієї квоти 500 т томатів. Він привозить свій товар з усіма необхідними супровідними документами та сертифікатами на митницю. Після проходження митного контролю та оформлення, товар перетинає кордон. Від загальної квоти в 10 тис. т віднімаються 500 т. Таким чином, залишковий обсяг квоти становить 9,5 тис. т. Після того, як обсяг квоти повністю вичерпано, поставка товарів здійснюється за загальними експортними правилами із застосуванням існуючих ставок митних зборів. В рамках даного типу квот українські аграрії можуть експортувати 27 груп товарів.

Принцип ліцензування. Цей тип квот є більш складним. Працює таким чином: імпортер, розташований в ЄС, звертається до Генерального директорату Європейської комісії із запитом на імпорт з України певної кількості продукції в певний період часу. В даному випадку від українського експортера практично нічого не залежить, так як всю необхідну документацію надає імпортер, включаючи документальне підтвердження своєї здатності здійснювати імпорт з України. Таким чином, використання квот в рамках даного принципу залежить, насамперед, від імпортера. Принцип ліцензування був обраний для України, оскільки в Європейському союзі існує ряд «індикативних» груп товарів, імпорт яких жорстко регулюється. Застосування даного підходу дозволяє зробити імпорт таких товарів в ЄС більш контрольованим і прогнозованим. В рамках ліцензованих квот українські виробники агропродукції можуть експортувати 11 груп товарів: яловичину; свинину; курятину; яйця; пшеницю; ячмінь; кукурудзу; молоко, вершки, згущене молоко, йогурти; сухе молоко, вершкове масло і молочні пасти.

Експортні процедури

Експортні процедури варіюються залежно від особливостей груп експортованих товарів. Приміром, на експорт продукції тваринництва дозвіл видається країні в цілому. 

Міністерство АПК прагне домогтися з боку Єврокомісії рішення, згідно з яким Україна буде додана в список країн, яким дозволено експортувати певну продукцію тваринництва в ЄС. Після отримання відповідного дозволу українські підприємства, націлені на експорт такої продукції, повинні пройти через процедуру сертифікації та отримати «єврономер» і лише потім почати експорт.

На даний момент в України вже є дозвіл на експорт курятини. Також існує можливість ввозити побічні продукти тваринництва, не призначені для споживання людьми (технічний казеїн, пух і перо, шкіряна сировина і ряд інших субпродуктів).

Що почитати

В самій процедурі експорту та використання квот немає нічого складного. Куди складніше впровадити на нашому виробництві європейські стандарти якості. Є ресурси, які можуть допомогти представникам аграрного бізнесу отримати детальну інформацію про процедури експорту, а також необхідних документах, по конкретним групам цікавих їм товарів:

Export helpdesk. Спеціалізований ресурс Європейської комісії, де експортери з третіх країн можуть знайти детальну інформацію про доступні квоти, а також вимоги до експорту продукції, що їх цікавить. Вибравши на цьому сайті російську мову інтерфейсу, ви отримаєте доступ до PDF-довідника, у якому чітко розписані санітарні, фітосанітарні, технічні, митні, податкові та інші вимоги до експорту.

Представництво України при Європейському союзі. На сайті представництва є розділ "Центр підтримки експортерів", в якому також можна знайти інформацію про тарифи, технічні регламенти, фітосанітарні та інші норми, яким повинен відповідати український експортер продукції в ЄС. Більш того, на сайті також є онлайн центр підтримки експортерів, через який, заповнивши форму зворотного зв'язку, експортери можуть задати свої питання та отримати консультацію від співробітників представництва за темами експорту продукції в ЄС.

Джерело


<1 2 ... 56 57 58 59 60 ... 72 73 >