Попит на органічну продукцію постійно зростає, особливо це стосуться ринку Європи. Але продукція, щоб називатися органічною, має відповідати ряду стандартів та вимог.
Систематизувати свої знання та отримати більше інформації допоможе "Практичний довідник органічного експортера до ЄС" - чудовий посібник для тих, хто цікавиться темою "органіки".
Даний довідник розроблений з метою поліпшення співпраці між експортерами та імпортерами на міжнародному органічному ринку.
21 березня 2017 року в Чернігівській ТПП відбувся семінар "Вихід на ринкии Європейського Союзу: перспективи, ризики та можливості". Участь у заході взяли й представники Департаменту економічного розвитку чернігівської ОДА.
Учасники мали змогу більше дізнатися про особливості роботи в Польщі та про те, які фактори слід врахувати перед виходом на новий ринок.
Захід відбувся в рамках підготовки до ділового візиту в Познань (Польща), який відбудеться 25-29 квітня та сфокусувався на головних питаннях виходу українських товарів на польський ринок. Відкриття фірми, податкова система, наймання працівників, і головне — скільки це коштуватиме українським підприємствам — ось основні питання, що розглядалися в перший частині.
В рамках заходу учасники також обговорили можливості, які пропонують українським підприємцям грантові програми, зокрема “Горизонт-2020”, яким потребам відповідають, які переваги можуть запропонувати та як підвищити конкурентоспроможність українських підприємств на європейських ринках.
Україна вже відчула перші результати дії режиму вільної торгівлі з Євросоюзом. За підсумками 2016 року експорт товарів до ЄС збільшився на 3,7% у вимірі рік до року й склав $13,5 млрд.
На перший погляд, не найкращий показник. Адже він все одно нижчий, ніж докризовий обсяг українського експорту до ЄС. Номінальний експорт до Євросоюзу у 2016 році становив лише 80,5% вартості 2013 року.
Втім, варто пам'ятати, що це значно краще, ніж показники експорту в цілому. На тлі падіння загального експорту на 4,6% частка Євросоюзу продовжила зростати й сягнула 37%, що робить ринок ЄС основним споживачем українських товарів.
Що ж саме Україна везе до Євросоюзу? І чи змінилася структура торгівлі за останні три роки під впливом таких різноспрямованих чинників, як покращення доступу на ринок ЄС, низькі ціни на сировину на світових ринках та економічна криза 2014-2015 років?
Як не дивно, незважаючи на низку економічних шоків, порівняно з 2013 роком "товарний кошик" експорту до ЄС змінився дуже незначним чином.
Як у 2013, так і в 2016 роках перші позиції в переліку товарів, які експортуються до ЄС, займають ті самі кукурудза, соняшникова олія, комплекти проводів для свічок запалювання, залізна руда та металеві вироби.
Що змінилось, то це їхня послідовність у переліку.
Зокрема, на перше місце впевнено вийшла соняшникова олія, частка якої зросла з 2% у 2013 до 8% у 2016, а номінальні показники експорту – на 160%, до $1,04 млрд. Кукурудза перемістилась на другу позицію – 8% експорту та $1,02 млрд – значною мірою за рахунок переорієнтації поставок на азійські ринки.
На третьому місці – комплекти проводів для свічок запалювання, частка яких в експорті до ЄС зросла з 6% до 7%, а вартість – на 6%, до $1,01 млрд.
Ще одна зміна – у рівні концентрації експорту.
У 2013 році на перші десять товарів припадало 50% усього експорту товарів до ЄС, тоді як у 2016 – лише 44%.
Однак диверсифікація відбувалась не за рахунок появи принципово нових товарних позицій, які раніше ніколи не експортувались до ЄС, а за рахунок зміни динаміки експорту "традиційних" товарів.
Частка таких "традиційних" товарів, які постійно експортувались до Євросоюзу в 2013-2016 роках, становила 99%. Товари, поставки яких у ці роки були нерегулярними – вони то з’являлись, то зникали з експорту, – становили трохи менше 1%.
У 2016 році лише близько 0,1% експорту зайняли товари, які не експортувались у 2013-2015 роках та вийшли на ринок ЄС у 2016 році.
Однією з найсуттєвіших змін у структурі експорту, які відбулись протягом 2013-2016 років,стало скорочення частки сировини та напівфабрикатів у експорті до ЄС та, відповідно, зростання частки переробленої продукції, яка сягнула 44% всіх поставок у 2016 році.
Відбулося це за рахунок збільшення поставок товарів харчової промисловості, експорт яких зріс на 52% за 2013-2016 роки, зайнявши третину всіх поставок переробленої продукції до ЄС (у 2013 році ця частка становила 24%).
Окрім вже згаданого вище приросту експорту соняшникової олії, що відіграла ключову роль у цій зміні структури експорту, важливо відмітити також збільшення поставок продукції тваринництва, зокрема молочної продукції.
Вихід товарів тваринного походження на ринок ЄС став результатом реформування як державної політики у сфері безпеки продуктів харчування, так і власне підприємств, які прагнули вийти в Європу. За 2013-2016 роки кількість товарів, які можуть експортуватись до Євросоюзу, та підприємств, які можуть це робити, зросла в рази.
Певні зміни відбулись також у структурі експорту за широкими економічними категоріями, які визначають основного споживача експортованих товарів.
У 2016 році, порівняно з 2013, зросла частка споживчих товарів – з 9% до 13%, відповідно частка товарів проміжного споживання знизилась до 84%.
Поставки засобів виробництва до ЄС залишились на рівні 2%.
Структура експорту до ЄС за широкими економічними категоріями
Цікаво, що частка товарів проміжного споживання в експорті до Євросоюзу більша, ніж у загальному експорті (84% vs. 77%), що може свідчити про відносно більшу інтегрованість у виробничі ланцюги ЄС порівняно з іншими країнами світу.
Детальніша структура експорту за широкими економічними категоріями дозволяє зрозуміти джерело змін агрегованої структури. Зокрема, в поставках товарів проміжного споживання суттєво збільшилась частка перероблених товарів для промисловості, до яких належить сира соняшникова олія, яка була "локомотивом" зростання українського експорту.
В споживчих товарах дещо збільшилась частка товарів тривалого використання за рахунок експорту електричних приладів, а також товарів з середньою тривалістю використання, зокрема завдяки активізації експорту окремих виробів легкої промисловості та меблів. Також зростав експорт перероблених харчових продуктів, призначених для споживання людиною, зокрема м’ясопродуктів.
Отже, незважаючи на зростання експорту до ЄС та збільшення його частки в загальному товарному експорті України, поки що говорити про суттєві зміни у структурі експорту до Євросоюзу зарано.
Втім, ці зміни дають підстави для оптимізму – поступово Україна розширює експорт товарів із більшою складовою доданої вартості.
HACCP (Hazard Analysis Critical Control Point). НАССР – Попередження контамінації під час виробництва харчових продуктів.
VACCP (Vulnerability Assessment Critical Control Point). VACCP – попередження економічно мотивованого шахрайства з харчовими продуктами.
TACCP (Threat Assessment Critical Control Point). TACCP – попередження шкідливих загроз харчовим продуктам, таких як саботаж, вимагання або тероризм.
НАССР являє собою набір принципів, призначених для управління небезпеками, зниження або попередження ризиків для безпеки харчових продуктів у процесі їх виробництва. Ідеї НАССР лежать в основі кожного стандарту безпеки харчових продуктів, які використовуються сьогодні.
VACCP і TACCP відносно нові умови, що виникли протягом останніх п’яти років і знайшли відображення в якості стандартів і вимог агенцій, державних регулятивних органів і промислових груп, та спрямовані більш на попередження шахрайства та шкідливої підробки харчових продуктів. Загальна ідея міститься в створенні нових превентивних систем, заснованих на ідеях, подібних до ідей, що лежать у фундаменті НАССР. Вже доказано, що НАССР є результативним у попередженні ненавмисної контамінації.
Чи можна використовувати ідею НАССР, змінивши «Небезпеку» на «Вразливість» або «Загрозу»?
Це добре виглядає в теорії. Але чи це так на практиці? Критичні контрольні точки в Планах VACCP і TACCP не будуть виглядати так само, як Критичні контрольні точки в Плані НАССР, оскільки в Плані НАССР це етапи виробничого процесу, в яких виробник здійснює безпосереднє управління небезпечними чинниками. У відношенні ж до VACCP і TACCP в багатьох випадках виробник буде зазнавати труднощів в управлінні різноманітними етапами ланцюгу постачання.
TACCP і VACCP йдуть поряд у намаганні продемонструвати справжність продукту. Обидва підходи призначені для попередження навмисної фальсифікації харчових продуктів. VACCP призначений для ідентифікації загроз економічно вмотивованої фальсифікації, ТАССР визначає, наскільки різноманітні етапи в ланцюгу постачання харчових продуктів вразливі шкідливим загрозам, таким як саботаж, вимагання або тероризм.
Належить виконати ще багато роботи щодо розвитку підходів TACCP і VACCP, щоб забезпечити їх дійсну результативність в практиці виробництва харчових продуктів.
У повному обсяги використані безмитні квоти ще на п'ять груп сільгосппродукції українських аграріїв.
З початку березня 2017 року Україна вибрала квоту на безмитний експорт виноградного і яблучного соку. Такі дані Європейської комісії наводить асоціація "Український клуб аграрного бізнесу".
Станом на березень в повному обсязі використані безмитні квоти на експорт за п'ятьма групами товарів:
- Мед натуральний;
- Цукор;
- Крупи і борошно;
- Виноградний і яблучний соки;
- Кукурудза.
Майже повністю використані квоти по обробленим томатів (96%) і пшениці (84%). Квота на імпорт м'яса птиці на перший квартал поточного року також повністю вичерпана. Подібна тенденція спостерігалася і в минулому році.
Нагадаємо, що в цьому році повинні бути збільшені обсяги квот на безмитний експорт по восьми групах товарів: меду натуральному, крупах і борошні, оброблених томатах, виноградному соку і по групі зернових - вівса, пшениці, кукурудзи і ячменю.
Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Закон був схвалений Верховною Радою 22 лютого 2017 року.
Ратифікація Угоди COSME дасть змогу Україні реалізовувати проекти за такими напрямками програми: покращення умов доступу малих та середніх підприємств на ринки; покращення умов для конкурентоспроможності; формування культури ведення бізнесу.
Програма ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)» (Competiveness of Small and Medium Enterprises) – європейська програма підтримки малого та середнього бізнесу. Ратифікація Угоди відкриє доступ українським підприємствам державного, приватного та громадського секторів до фінансування як з боку бюджету програми, так і з боку інвестиційних та венчурних фондів Євросоюзу.
В рамках підготовки Української торгової місії до Республіки Польща, яка відбудеться навесні 2017 року, Офіс з просування експорту запрошує вас на неформальну зустріч "Export Talks: Poland", присвячену головним питанням виходу українських товарів на польський ринок.
Під час зустрічі ми обговоримо наступні питання:
- Які переваги матимуть українські підприємці завдяки приєднанню до програми з допомоги малому та середньому бізнесу COSME?
- Як український бізнес зможе долучитися до державних закупівель у Польщі?
- Вихід на польський ринок та ведення бізесу - що слід врахувати?
- Експорт української продукції - особливості та потенціал.
Спікери:
- Мар'яна Каганяк – Керівник Офісу з просування експорту, модератор зустрічі
- Андрій Дещиця – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі (Skype, TBC)
- Дмитро Носов – керівник відділу з дослідження ринків Офісу з просування експорту
- Тарас Шимко – керівник напрямку GPAinUA Офісу з просування експорту
- Ярослав Романчук – Керуючий партнер EUCON, Президент Асоціації українського бізнесу в Польщі
- Вікторія Яловенко і Микола Лисенко – Представники Польсько-Української господарчої палати
Посилання на реєстрацію: https://goo.gl/forms/
Участь у заході безкоштовна, але, будь ласка, зверніть увагу: кількість місць обмежена, а реєстрація на захід є обов'зковою. Перевага в реєстрації буде надаватися представникам компаній-експортерів. Дякуємо за розуміння.
Дата: 14 березня, в 16:30-18:00
Місце проведення: проул. Ярославський 1/3
Україна увійшла в ТОП-3 найбільших експортерів аграрної продукції на ринок Європейського союзу.
Про це повідомляє торговий представник України Наталія Микольська.
«Ми бачимо позитивну тенденцію в торгівлі з ЄС. Це підтверджується нашою статистикою. При загальному падінні українського експорту темпи експорту в ЄС зростають. І цей рівень зростання склав уже 3%», - Наталя Микольська повідомила.
Вона також зазначила, що набирає серйозних обертів і експорт продукції легкої промисловості.
У Мінагропроді розповіли, що за 2017 рік 5 продовольчих компаній отримали право на експорт своєї продукції в ЄС.
Зокрема, на європейський ринок свої товари зможе експортувати ще один виробник молочної продукції, підприємство з виробництва готової продукції з м'яса птиці, 3 підприємства з виробництва меду.
Нагадаємо, в 2016 році кількість українських підприємств, які мають право експорту на ринки Європейського Союзу, становить 277. З них 97 - підприємства, які виробляють харчову продукцію.
Європейський Союз готовий надати Україні додаткові торговельні преференції. Про це йдеться в поширеному в соціальній мережі Twitter повідомленні Міністерства економічного розвитку й торгівлі (МЕРТ) України.
За інформацією українського відомства, відповідне запевнення надав голова комітету з міжнародної торгівлі Європейського парламенту Бернд Ланґе (Bernd Lange) під час зустрічі з першим віце-прем'єр-міністром Степаном Кубівом, який водночас обіймає посаду міністра економічного розвитку й торгівлі. Зустріч відбулась в Брюсселі.
У вересні 2016 року Єврокомісія схвалила рішення про розширення торговельних квот для України. У результаті їхньої дії обсяг експорту кукурудзи збільшиться на 650 тисяч тонн, ячменю - 350 тисяч тонн, пшениці - 100 тисяч тонн. За даними міністерства аграрної промисловості й продовольства, розширення експорту до ЄС дозволить одержати Україні додатково 200 мільйонів доларів доходів.