Огляд, статті
Україна збільшує експорт продуктів переробки до ЄС

000000image_384.[1]«Поступово українські сільгосптоваровиробники починають все більше використовувати нові можливості експорту продукції переробки на високомаржинальний ринок ЄС», - про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Так, якщо у першій половині 2014 року частка сировинних видів продукції складала 76%, то у 2015 році - уже 67%. Відбулося зростання частки продуктів переробки у сільськогосподарському експорті до ЄС, що позитивним чином характеризує розвиток аграрного сектору України.

Найбільш показовими є приклади зростання експорту м’яса птиці - утричі (до 27.3 млн. доларів США); томатної пасти - у 9,5 раза (до 6,9 млн. доларів США); обробленого зерна зернових культур (лущене, плющене, у вигляді пластівців) - майже удвічі (до 5,6 млн. доларів США); цукру і кондитерських виробів з цукру - у 1,8 раза (до 17,8 млн. доларів США); готових продуктів із зерна - у 1,3 раза (до 18 млн. доларів США).

Також у першій половині 2015 року відбувся експорт яєчних продуктів до ЄС на суму 4,5 млн. доларів США, в той час як за аналогічний період минулого року експорт не здійснювався.

«Пріоритетним напрямком розвитку вітчизняного агросектору є орієнтація на збільшення частки продукції переробки, а також продукції з високою доданою вартістю у загальному сільськогосподарському експорті України. Це дозволить нам збільшити валютні надходження до державного бюджету. А поточні результати експорту до ЄС свідчать про високий потенціал української продукції та гарні перспективи на світовому ринку», - наголосив Олексій Павленко.

Джерело


 

Проект «Громадська школа дієвих практик ЄС»

poliskyifondПроект «Громадська школа дієвих практик ЄС» організовується Інститутом Європейської Політики (Берлін, Німеччина) та Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів, Україна) за підтримки Федерального Закордонного Офісу Німеччини.

Навчальні серії: залучення НУО до процесу впровадження Угоди про Асоціацію України з ЄС

Мета проекту – сприяти зміцненню потенціалу українських організацій громадянського суспільства в контексті реалізації Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом та Україною (в т.ч. розбудови Поглибленої та Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі) для надання змоги зацікавленим учасникам проекту впливати на процеси в даній сфері.

В рамках проекту планується відібрати 25 представників неурядових громадських організацій з 8 областей України (Житомирської, Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Сумської, Луганської, Донецької). Вони візьмуть участь у трьох семінарах, присвячених реалізації Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом та Україною / Поглибленої та Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі (УА/ПВЗВТ) та спрямованих на посилення спроможності організацій-учасників у наступних напрямках:

- зміст та наслідки впровадження УА/ПВЗВТ;
- інструменти моніторингу та впливу на процес реалізації УА/ПВЗВТ;
- мережування та посилення інституційної спроможності;
- менеджмент комунікацій з громадськістю («Public Communication Management»);
- фандрейзінг та ознайомлення з «Європейським інструментом сусідства» («European Neighbourhood Instrument»);
- розробка стратегії моніторингу та проектних ідей для підвищення ефективності/контролю/прозорості процесу реалізації УА/ПВЗВТ в Україні.

Семінари будуть проведені у м. Чернігові за наступним орієнтовним планом-графіком:

Перший семінар: «ЄС як на долоні - як Угода про Асоціацію може працювати на Вас». Період проведення: 21 – 24 вересня 2015 року. Теми семінару:
- правда про Угоду про Асоціацію ЄС з Україною: міфи і факти про поточні процеси і завдання у майбутньому;
- Асоціація з ЄС: ключові терміни та інструменти;
- введення та короткий огляд Угоди про Асоціацію;
- основи ПВЗВТ для ОГС України;
- підготовка ОГС до їх ключової участі у процесі впровадження УА.

Другий та третій семінари будуть проведені у періоди 16 – 19 листопада 2015 року та 18 – 21 січня 2016 року.

Вимоги до учасників:
- До участі у проекті допускаються особи віком від 18 років.
- Заявники мають бути зацікавлені та володіти інформацією у сфері імплементації Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом та Україною / Поглибленої та Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі (УА/ПВЗВТ). Досвід моніторингу процесів в даній сфері вітається.
- Заявники мають володіти базовим рівнем знання англійської мови (мінімум: здатність читати та розуміти тексти, викладені англійською мовою).
- Заявник має бути членом організації громадянського суспільства, що зареєстрована в одній із перелічених областей України: Житомирській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Харківській, Сумській, Луганській, Донецькій (для підтвердження цього до заявки має бути додано свідоцтво про реєстрацію організації громадянського суспільства, яку учасник представлятиме у проекті).

Для участі у відборі до проекту потрібно подати заяву за формою, що наведена за посиланням.

Відібрані учасники автоматично будуть запрошені до участі у першому семінарі проекту, що відбудеться у м. Чернігові з 21 по 24 вересня 2015 року. Проект програми семінару можна завантажити за посиланням.

Заявки на участь у проекті приймаються до 9 вересня 2015 року.

Результати відбору будуть повідомлені до 11 вересня 2015 року.

Контактна інформація: Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень, вул. Мстиславська, 14, офіс 11, Чернігів, Україна, 14000, тел. +38 046 277 7847, www.pfirs.org

Контактна особа: менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень - Максим Корявець, тел.: +38 063 57 94 655, e-mail: koryavets@pfirs.org

Джерело


 

Успішний експорт до країн Європейського Союзу

satu15 вересня 2015 року відбудеться семінар "Успішний експорт до країн Європейського Союзу: покроковий алгоритм дій, «підводні камені» і труднощі".

Питання, що розглядатимуться на семінарі:

- Бізнес з Європою. Прості реалії і вигадані міфи. Пошук імпортера в Євросоюзі

- Загальні вимоги до ввезення товарів на територію ЄС

- Експортно-імпортні операції крок за кроком

- Типовий контракт МТП міжнародної купівлі-продажу товарів. Основні положення і необхідність використання в сучасних умовах

Місце проведення: г. Киев, ул. Стрітенська, 10, ТПП України

Детальніше про участь в семінарі, зокрема вартість, а також зареєструватися можна за телефоном +38 044 586 40 15 або посиланням


 

Використання українськими компаніями європейських квот

000000quota-rutitskaya4-44886Станом на 7 серпня 2015 європейським покупцям були відкриті квоти на постачання в ЄС ще 475 т українського ячменю (тижнем раніше - 330 т). Таким чином, квота на ячмінь, відкрита для української зернової в обсязі 250 тис. т, за підсумками тижня була вичерпана вже на 64,91%.

Протягом першої половини маркетингового року Європейський Союз не надто активно контрактував український ячмінь, надаючи перевагу українській пшениці і кукурудзі, проте, повністю вичерпавши квоти на імпорт вищезазначених, взявся все більш і більш активно закуповувати український ячмінь.

Квоти на безмитний імпорт української кукурудзи і пшениці в Євросоюз, відкриті в розмірі 400 тис. т і 950 тис. т, відповідно, були повністю вичерпані ще в червні.

Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,513 млн т, тобто використання квоти становить 94,52%.

 kvotyes1708

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело


 

Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт

1eu_765АТП були запроваджені ЄС наприкінці квітня 2014 року для підтримки української економіки у часи економічної та політичної кризи. Цей механізм є одностороннім застосуванням ЄС положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, включаючи скасування/зниження ввізних мит та надання нульових тарифних квот. Перед запровадженням АТП експерти рапортували про те, що це може допомогти збільшити український експорт до ЄС на 4,5% у річному вимірі. А найбільше можуть виграти підприємства сільського господарства, харчової та легкої промисловості.

АТП були не єдиним чинником, що впливав на український експорт в цілому та до ЄС зокрема. Вплив преференцій підсилювався девальвацією гривні, переорієнтацією з російського ринку, рекордно високим урожаєм зернових. Натомість послаблюючі фактори - окупація українських територій, падіння світових цін на сировину, подорожчання імпортної сировини (девальвація + додатковий імпортний збір) - часто нівелювали фактори підтримки.

Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та м’ясо птиці є обмежуючими, тобто були реальним драйвером до розширення експорту на ринок ЄС. Проте ефективному використанню тарифних квот перешкоджали проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів, недотримання стандартів, недостатнє внутрішнє виробництво, існування інших ключових ринків, низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже – низький попит, відсутність торговельних партнерів.

За висновками експертів, на експорт української продукції до ЄС найбільший вплив мало скорочення середнього обсягу експорту від одного експортера. Нові підприємства зі значно меншими обсягами постачань не змогли суттєво вплинути на загальну динаміку експорту до ЄС. Проте бажаючих експортувати стало більше, що нівелювало негативний вплив виходу підприємств з ринку ЄС. На ринках третіх країн вплив нових фірм був меншим, більшу роль відігравало зниження експорту. Тобто позитивним ефектом від АТП став стимул починати експорт в ЄС.

Загалом дослідники зійшлися на думці, що АТП мали позитивний вплив на експортерів в ЄС. Проте їх дії було недостатньо для компенсації цілої низки негативних факторів, які впливали на експорт протягом 2014-2015 років. У 2014 році динаміка експорту до ЄС була кращою, ніж у експорту до решти країн світу. Але вже у першій половині 2015 року падіння експорту до ЄС зрівнялось з динамікою торгівлі з третіми країнами.

З ким і як торгувала Україна протягом періоду дії преференцій.

 2eu

 

 Протягом дії преференціій глобального росту зовнішніх поставок товарів до Європи не спостерігається.

 3eu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Частину квот з преференціями українські аграрії вже вибрали. Проте за підсумками минулого року тільки 6 з 10 позицій виявились закритими, повністю - тільки дві - по пшениці й кукурузі. Решта з різних причин незаповнена.

 4eu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  5eu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  6eu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 7eu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Ротація експортерів на зовнішньому ринку досить масштабна. Наприклад, до ЄС кількість експортерів змінилась аж 3 тис. підприємств. Кількість постачальників на решту частин світу більш стабільна.

 8eu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 А ось як євроекспортери розподілились щодо товарних позицій.

10eu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Джерело


Альманах харчової безпеки ЄС 2014

screen_shot_2015-07-23_at_10.04.23_amАльманах харчової безпеки ЄС публікується Федеральним інститутом оцінки ризику (BfR, Німеччина) і регулярно оновлюється з 2009 року. Він надає огляд європейських інституцій та відповідальних структур влади у сферах харчової безпеки та безпеки кормів у 28 державах членах ЄС, а також асоційованих державах – Ісландії, Норвегії та Швейцарії і країнах-кандидатах на членство в ЄС. Профілі країн у Альманасі надають короткий і добре структурований огляд головних органів влади і експертних комітетів, а також їх функцій у національних системах органів влади.

Брошура слугує джерелом інформації та довідником для усіх, хто цікавиться структурами та інституціями у сфері харчової безпеки та безпеки кормів у Європі, зокрема спеціалістам у практичних сферах.

Альманах харчової безпеки 2014 року можна завантажити за посиланням http://bit.ly/BfR_FSA

Усі випуски та мовні версії альманахів BfR доступні на сторінці за посиланням http://bit.ly/BfR_FSA_all

 

Джерело


 

Чому вітчизняний бізнес не дуже активно використовує квоти на експорт в ЄС

000000image_384.[1]Український бізнес в цілому позитивно оцінює торгові преференції з боку ЄС, але не поспішає ними користуватися. Які труднощі виникають у вітчизняних бізнесменів у торгівлі з Європою?  

За перше півріччя 2015 українські компанії використовували механізм безмитних квот (автономні торговельні преференції, АТП) при експорті продукції в ЄС лише у 16 категоріях з 37 можливих. Виробники повністю вибрали квоти лише по 4 категоріям. Це, традиційно, продукція АПК і харчопрому. Найбільше в ЄС в рамках квот було експортовано зерна, м'яса птиці, фруктових соків і томатів (приготовлених або консервованих).  

Якщо порівнювати обсяги експорту до ЄС за перше півріччя 2014 і 2015 року, то він знизився на 25,5% по всіх групах, йдеться в дослідженні, проведеному Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

"Європейські торгові преференції хоч і мали позитивний вплив на експортерів, але їх дія була недостатньою, щоб компенсувати цілий ряд негативних факторів, які вплинули на експорт в 2014-2015 роках - окупація територій, подорожчання імпортної сировини та комплектуючих", - говорить керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.   

Позитивні зміни все ж є. У 2014 році кількість українських компаній, які вийшли на європейський ринок збільшилася на чверть - з 6,1 тис. до 9,1 тис. Зростання відбулося за рахунок компаній малого та середнього бізнесу. Невеликі виробники не змогли забезпечити достатній обсяг експорту, щоб перекрити негативні наслідки падіння поставок на російський ринок.   

"42% підприємств, що експортували в ЄС в 2014 році, продовжили ввозити продукцію і в 2014 році, проте більшість з них, а саме 55% зменшили обсяги поставок до країн Євросоюзу", - йдеться в дослідженні Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

Лідирують по використанню квот великі компанії. "Найчастіше квотами користуються великі компанії, які мають можливість забезпечувати регулярні і великі поставки. Малі та середні представники бізнесу рідше користуються преференціями. Вони вважають за краще здійснювати разові поставки в невеликих обсягах", - пояснює науковий співробітник вищезгаданого інституту Оксана Кузяків.  

Згідно з опитуванням, малі підприємства не використовують механізм квот, оскільки просто не знають про них. Про це заявили більше 27% опитаних представників малого та середнього бізнесу. Невеликі компанії також відчувають складнощі з пошуком європейських партнерів.  

Не просто налагодити торгівлю з ЄС і великим компаніям. Основні складності пов'язані з отриманням сертифікатів походження товару (форма EUR. 1). Тільки у 7% опитаних великих експортерів є необхідні сертифікати походження. Також великі компанії нарікають, що їм дали мало часу на підготовку до виходу на настільки конкурентний і вимогливий ринок.

Джерело


Преференціями ЄС скористалася третина експортерів

000000quota-rutitskaya4-44886Третина українських експортерів скористалася автономними преференціями, які були надані Україні Євросоюзом. Про це йдеться в дослідженні, проведеному Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на підставі опитування бізнесу.

Автори дослідження відзначають, що жодне з опитаних підприємств не оцінило дію автономних преференцій негативно. Оцінки варіюються від позитивних до нейтральних.

У 2014 р. кількість українських підприємств експортерів в ЄС в цілому зросла - 5302 вийшло на ринок ЄС, 2299 - покинуло його. 3814, або 42%, що експортували в ЄС в 2013 р., продовжували експортувати в 2014 р. Однак більшість з них - 55% - зменшила обсяги постачання в ЄС.

В Інституті зазначають, що, за їх попередніми оцінками, дія автономних преференцій повинна забезпечити збільшення українського експорту в ЄС на 4,5% на рік.

Найбільше повинні виграти сільське господарство, харчова і легка промисловість. Але дія негативних факторів - окупація Криму, військові дії на Донбасі - не дозволили реалізувати ці плани.

Джерело


 

Все, що потрібно знати про правила ЄС щодо продукції, тепер доступно українською мовою

dataВідтепер українці можуть ознайомитися з «Блакитною настановою» правил ЄС щодо продукції українською мовою. Ця публікація Європейської комісії підготовлена з метою сприяння розумінню питань впровадження європейських правил щодо продукції в різних секторах єдиного ринку ЄС.

Блакитна настанова ЄС розрахована для усіх сторін, які беруть участь в процесі вільного обігу товарів у Європейському Союзі, зокрема, законодавців, органів ринкового нагляду, органів акредитації та стандартизації, органів оцінки відповідності, виробників, імпортерів, дистриб’юторів, торгових асоціацій, асоціацій споживачів і профспілок.

«Блакитна настанова» базується на нових законодавчих рамках, прийнятих Європейським Союзом у липні 2008 року, а також враховує набутий 20-річний досвід у сфері Нового підходу», - зазначив Леонід Віткін, директор департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Блакитна настанова є детальною інструкцією, яка також відіграватиме важливу роль в Україні для забезпечення вільного обігу товарів між Україною та Європою в рамках майбутньої Угоди про асоціацію.

«Блакитна настанова» широко використовується на практиці економічними суб’єктами, що провадять свою діяльність на території ЄС, а також новими учасниками ринку з усього світу, які постачають свою продукцію на європейський ринок.

Вона застосовується в державах-членах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, а також у Туреччині для певних видів продукції.

Українська версія документа підготовлена Проектом, що фінансується Європейським Союзом, «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Повна версія документу доступна за посиланням.

Додаткова інформація

Проект «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» розпочато з метою надання підтримки українським органам державної влади у модернізації системи технічного регулювання нехарчової продукції України та її приведенні у відповідність з європейською системою. Проект співпрацює з урядом України та відповідними установами, зокрема, Національним органом стандартизації, Національним агентством з акредитації України, а також органами оцінки відповідності в напрямку покращення їх інституційної спроможності задля впровадження змін, покликаних відкрити ринок ЄС для української продукції.

Більш детальна інформація доступна за посиланням.

Джерело


 

Використання українськими компаніями європейських квот

000000quota-rutitskaya4-44886За останні тижні європейські покупці значно прискорили отримання квот на безмитний імпорт українського ячменю. Так, 10 липня 2015 європейці отримали квоти на ввезення ще 37,8 тис. т українського ячменю, а всього з початку року Комітет із сільського господарства ЄС видав квоти вже на 159 тис. т зернових з України. Враховуючи, що загальний обсяг ячменю, на який ЄС відкрив для України безмитну квоту, складає 250 тис. т, квота на ячмінь використана вже на 63,6%.

Початок збирання врожаю в Україні та зниження внутрішніх цін зробили український ячмінь привабливим для експортерів та їх зарубіжних покупців. Очевидно, річна квота на український ячмінь буде обрана вже в найближчі тижні.

Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була обрана повністю вже з самого початку календарного року. Квота на пшеницю обсягом 950 тис. т була обрана 12 червня.

Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,508 млн. т, тобто використання квоти становить 94%. kvotyes20072015

 Джерело


 

 

<1 2 ... 54 55 56 57 58 ... 72 73 >