UA
Огляд, статті
Уряд виконав значний обсяг зобов'язань за Угодою про асоціацію

136006Під час робочого візиту до м. Брюссель, Королівство Бельгія, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася з депутатами Європейського Парламенту Даріушем Росаті, Міхаелем Галером та Ельмаром Броком. Співрозмовники обговорили останні події порядку денного Україна – ЄС.

Іванна Климпуш-Цинцадзе запевнила, що українська влада має намір продовжувати програму реформ, незважаючи на період виборів. Вона нагадала, що український Парламент підтримав ініціативу Президента внести зміни до Конституції для закріплення стратегічного курсу на членство України в НАТО та ЄС.

Віце-прем`єр-міністр також представила Звіт про результати реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2018 році. Серед відчутних результатів – зростання обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС. Протягом 2018 року Україна продала товарів на суму понад 20 мільярдів доларів США до країн ЄС, що складає 42% від загального експорту України. Наразі близько 15 тисяч українських підприємств експортують свою продукцію до країн ЄС. Україна виконала 89% своїх зобов'язань щодо наближення до законодавства ЄС у сфері підприємництва.

Депутати Європарламенту привітали презентацію третього урядового Звіту про виконання Угоди про асоціацію та відзначили покращення динаміки порівняно з попередніми роками.

«Ми запровадили внутрішній інструмент оцінки та моніторингу виконання Угоди про асоціацію, завдяки якому спостерігаємо кращий прогрес у впровадженні у 2018 році. Уряд виконав значний обсяг зобов'язань за Угодою про асоціацію, особливо у сфері сільського господарства, соціальної політики і трудових відносин, – наголосила представниця українського Уряду. – Реформи істотно обмежили простір для корупційних дій. Крім того, початок функціонування Вищого антикорупційного суду має відбутися не пізніше червня цього року».

Під час зустрічі також було наголошено на необхідності обговорення у межах засідання Парламентського комітету асоціації пріоритетних законопроектів, які потребують ухвалення Верховною Радою, та шляхів удосконалення процедури розгляду Парламентом євроінтеграційних законопроектів.

Віце-прем’єр-міністр також висловила подяку за плідне співробітництво з Європейським Парламентом та значну підтримку України. Вона додала, що Україна розраховує на активну участь міжнародних спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ та Європейського Парламенту під час президентських виборів в Україні.

«Ми зацікавлені в посиленні нашої співпраці з ЄС у сфері кібербезпеки, особливо у виборчий період. Вже зараз відчутне масове втручання Росії через посилену кібердіяльність, незліченні спроби агресора дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні у будь-який спосіб. Кремль сподівається привести до влади в Україні проросійські політичні сили, щоб нівелювати всі позитивні зміни», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Зі свого боку депутати Європейського Парламенту запевнили в подальшій підтримці реформ в Україні.

Джерело


 

Тренінг-дискусія «European projects lab for NGOs»

52813305_2289483351096280_2156879984176660480_n1 березня (12:00 – 15:00) в м.Чернігів відбудеться тренінг-дискусія «European projects lab for NGOs».

Для кого? Представники громадських організацій, що займаються утвердженням європейських цінностей, мають досвід співпраці з проектами Євросоюзу або ж такі, що розглядають можливість розпочати таку діяльність.

Учасники заходу зможуть презентувати власні проекти, які отримали грантову підтримку від ЄС або поділитися своїми ідеями для грантових заявок. Також представники громадських організацій отримають експертну оцінку представлених проектних ініціатив.

Крім цього, буде проведено Антитренінг «Як НЕ отримати грант від донора». На ньому представники неурядових організацій в режимі реверсивного мозкового штурму дізнаються, що саме не варто робити, аби отримати грантову підтримку від ЄС.

ТРЕНЕР:
Денис Ткачов, експерт з розробки та подання грантових заявок, експерт ініціативи Представництва ЄС Team Europe (Харків).

Заповніть електронну заявку http://bit.ly/NGOs-training2019 та чекайте на підсумки відбору. Дедлайн подачі заявки на участь у тренінгу: 27 лютого. Кількість учасників заходу обмежена.

Результати відбору та адресу проведення заходу Ви дізнаєтеся 28 лютого. Участь у тренінгу безкоштовна.

Тренінг проводиться European Union in Ukraine. Він є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні проводить по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь Олесі Савенко, тел. +38(093)701-36-23, osavenko@internews.ua або до Аліси Тягун, тел +38(095)726-54-66, atiagun@internews.ua


 

Семінар для підприємців від Представництва ЄС в Україні

52713840_2289483747762907_1906538456595562496_n1 березня (16:00 – 19:00) в м.Чернігів відбудеться Семінар для підприємців «Участь у європейських торговельних форумах і виставках: можливості для українського бізнесу»

Основні теми заходу: 

- Як підприємцю обрати захід для результативного промотування свого бізнесу;
- Самопрезентація та продаж на торговельних виставках і форумах;
- 5 питань до самого себе, на які необхідно відповісти перед бізнес-заходом;
- Закриття угод і післявиставковий супровід контрактів;
- Просування товарів і послуг в Європейській Мережі;
- EEN календар як ефективний метод пошуку спеціалізованих бізнес-заходів та контактів з потенційними покупцями, партнерами та інвесторами;
- Торгові місії – розширення перспектив для бізнесу та інші.

Головні експерти семінару:

Олександр Бабій, консультант з питань розробки та реалізації програм та координації донорської діяльності Офісу розвитку малого та середнього підприємництва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Олена Фесенко, координатор консорціуму Enterprise Europe Network-Ukraine, завідувач відділу Міжнародної співпраці, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України.
Сергій Козін, віце-президент представництва Міжнародної торгової палати в Україні (ICC Ukraine) з питань публічно-приватного партнерства та взаємодії з органами влади та інші.

Місце проведення: м.Чернігів, Чернігівський національний технологічний університет, вул.Шевченка, 95, головний корпус, ауд.224, 2-й поверх

Участь у семінарі безкоштовна та за попередньої реєстрації: http://bit.ly/biz-seminar2019

Семінар проводиться European Union in Ukraine у співпраці з Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Enterprise Europe Network Ukraine. Він є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні організовує по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь Олесі Савенко, тел. +38(093)701-36-23, osavenko@internews.ua або до Аліси Тягун, тел +38(095)726-54-66, atiagun@internews.ua


 

Обговорення Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2018 році

4e1bbcd8-4a0e-8447У 2018 році Україна досягла значного прогресу у приведенні національного законодавства у сферах соціальної політики і трудових відносин у відповідність до європейського. Крім того, Уряд та Парламент завершують виконання умов Угоди у сфері діяльності компаній, корпоративного управління та підприємництва.

Про це під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році повідомила Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

«Також стабільно ми маємо позитивний результат з виконання Угоди у сфері енергетики. Прогрес, який ми маємо сьогодні, дозволив нам говорити про початок інтеграції ринків. Тобто кроки, зроблені Україною у напрямі виконання Угоди у цій сфері, є настільки суттєвими, що сьогодні ми говоримо не лише про правову, а й про структурну складову цього процесу», — зазначила представниця Уряду.

Зокрема, у 2018 році Україна та ЄС досягли згоди щодо оновлення Додатка XXVII до УА у сфері енергетики. «Йдеться не лише про ті зобов'язання, які ми будемо імплементувати в українське законодавство для того, щоб у нас діяли ті ж норми права і регулювання, які діють у європейському просторі. Не в останню чергу ми говоримо і про інфраструктурну інтеграцію», – наголосила заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.

За її словами, газова інфраструктура України вже досить добре інтегрована в європейський ринок. З іншого боку, наша країна повинна імплементувати Угоду про умови приєднання до європейської енергосистеми з об'єднанням європейських операторів енергоринку (ENTSO-E). «Це означає, що Україна вперше відділиться від історичних приєднань з РФ та Білоруссю і об’єднається з ЄС», — підкреслила Наталія Бойко.

У митній сфері Україна виконала свої зобов’язання на 36%. Нині у цій царині наша країна зосереджена на імплементації в українське законодавство чотирьох пунктів.

«Мова йде про приєднання до Конвенції про режим спільного транзиту (NCTS), запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО), питань захисту прав інтелектуальної власності під час митного оформлення товарів та ухвалення закону про митний тариф. Це ті чотири пункти, які ми станом на сьогодні мали би імплементувати в українське законодавство», — наголосила народний депутат України, голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України Тетяна Острікова.

Своєю чергою заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов додав, що в цій сфері є точкові законодавчі речі, над якими триває плідна співпраця Кабінету Міністрів, Верховної Ради й Європейського Союзу, і вже можна говорити про певні результати.

«У 2018 році нам вдалося разом досягти відчутного прогресу, зокрема, щодо запровадження в Україні авторизованого економічного оператора (АЕО). Ми отримали близько 50 зауважень до законопроекту, опрацювали його з експертами ЄС, внесли в Парламент та отримали лист відповідності цього документа законодавству ЄС. Також отримали позитивний відгук Єврокомісії щодо законопроекту про режим спільного транзиту (NCTS), який має бути схвалений Верховною Радою», — поінформував Сергій Верланов.

Згідно з Угодою, щороку відбувається поетапне зменшення мит.

«У нас майже не залишилося ставок мит з Євросоюзом більше 5%. Так, у 2018 році Україна отримала на 10 млрд менше мит, ніж у 2017 році. У цьому році ми отримаємо ще на 10 млрд менше мит», — підсумував Сергій Верланов.

Також минулого року Рада асоціації привітала прагнення України й надалі наближатися до європейського законодавства у сфері цифрової економіки. Сторони розпочали консультації щодо оновлення Додатка Угоди 17.3. «Телекомунікаційні послуги» до Угоди про асоціацію. Також Уряд схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, яка стала фактичною дорожньою картою виконання зобов’язань у сфері цифрової економіки. Документ передбачає, у тому числі, реформу системи надання державних адміністративних послуг.

«Це те, чого очікують громадяни, це впровадження некорупційних ефективних електронних послуг, які будуть надаватися в електронному вигляді через електронні ресурси органів державної влади», — зазначив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук.

Уже в першій половині 2019 року до Києва прибуде оціночна місія Європейської Комісії з оцінки правової та інституційної системи для функціонування ринку телекомунікаційних послуг України. Кінцева мета всіх трансформацій  — приєднання України до цифрового ринку ЄС.

Нагадаємо, за підсумками П'ятого засідання Ради асоціації Україна – ЄС сторони домовилися поглибити співпрацю у сферах енергетики, митниці, торгівлі та цифрової економіки.

Джерело


 

Євроінтеграція – це шанс для України побудувати гідне життя та увійти до спільноти націй вільного світу

971094Квінтесенцією євроінтеграційних зусиль української влади стало конституційне закріплення стратегічних цілей членства у ЄС та Північноатлантичному альянсі. Це консолідована позиція усіх гілок влади та запит суспільства стати частиною європейської сім’ї. Це також сигнал для наших партнерів у ЄС щодо незворотності політичного курсу країни у напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції. Про це заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році.

Вона нагадала, що П'яте засідання Ради асоціації Україна – ЄС засвідчило позитивну оцінку Євросоюзом досягнутого Україною прогресу у виконанні Угоди про асоціацію. «Цей прогрес був би неможливим без потужної підтримки наших партнерів та друзів у ЄС – підтримки як на високому політичному рівні, так і у наданні технічної та експертної допомоги», – зазначила Віце-прем`єр-міністр. Водночас вона вказала на сфери, у яких треба докласти більше зусиль для досягнення глибшої інтеграції з ЄС.

Зокрема, важливим є скасування бар’єрів на митниці. «Якщо буде ухвалено закон про уповноваженого економічного оператора, який понад три роки розглядається в різних редакціях, можемо розраховувати на просування в митній лібералізації та у перспективі – на приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Також вона нагадала про потребу першочергового ухвалення законодавства щодо технічних регламентів та оцінки відповідності; публічних електронних реєстрів; захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України; забезпечення дотримання прав осіб при проведенні перевірок характеристик нехарчової продукції.

«Важливими завданнями є розбудова прикордонної і транспортної інфраструктури, приєднання до європейських транспортних мереж», – додала Віце-прем`єр-міністр, нагадавши, що на 20 Саміті Україна – ЄС українська сторона запропонувала ЄС цілковито новий амбітний підхід – посилити інтеграцію у пріоритетних секторах. «Цього року ми напрацювали і представили нашим партнерам ЄС конкретні пропозиції щодо алгоритму поглиблення цієї співпраці. У цьому зв’язку та завдяки результативній роботі двосторонніх органів асоціації на П’ятому засіданні Ради асоціації узгоджено пріоритетні завдання на 2019 рік», – сказала вона.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, сьогодні переважає сприйняття європейської інтеграції як привабливої перспективи використання свобод вільного ринку ЄС. З іншого боку, ця тема часто стає об’єктом маніпуляцій недобросовісних політиків. «Але ми маємо чітко усвідомлювати, що європейська інтеграція – це передусім відповідальність. Відповідальність перед власною державою, громадянами та врешті-решт партнерами. Таке розуміння європейської інтеграції ставало рушієм та ключем успішності приєднання до ЄС сучасних держав-членів, – підкреслила Віце-прем`єр-міністр. – Саме з таким розумінням європейської інтеграції як органи виконавчої і законодавчої гілок влади, так і громадянське суспільство мають працювати щодня. Лише це дасть нам можливість досягти спільного результату – такого бажаного і вистражданого».

«П’ять років тому українці вийшли на Майдан саме через європейський вибір, і вже сьогодні, завдячуючи імплементації Угоди про асоціацію, є відчутний прогрес у реалізації ключових реформ. Однак, попри цей успіх, є сфери, що потребують активнішої роботи та кращої координації всіх гілок влади. Якщо ви хочете швидше рухатись, ви повинні працювати як єдина команда. Кабінет Міністрів, Верховна Рада та громадянське суспільство – всі повинні працювати як єдине ціле», - зазначив Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, Посол Хюґ Мінґареллі.

«Наші сусіди усвідомлюють, що ніхто не може закрити перед Україною двері до ЄС та НАТО», - зазначила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, коментуючи закріплення курсу на ЄС і НАТО в Конституції і заяву з цього приводу представника Польщі в ООН. Вона наголосила, що Парламент поточного складу має встигнути посилити повноваження Комітету з питань євроінтеграції. «Комітет має бути «ситом» законопроектів на предмет їхньої відповідності європейській інтеграції», – додала Ірина Геращенко.

За словами в.о. Голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Марії Іонової, необхідно закріпити на законодавчому рівні урядово-парламентську дорожню карту законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Ми озвучуємо проблему і пропонуємо її рішення. Тому ми зареєстрували постанову щодо створення  урядово-парламентської комісії (це також досвід країн ЄС, зокрема, Хорватії). Коли це на законодавчому рівні буде закріплено, коли будуть визначені всі строки, буде календар – відповідальність буде іншою», – підкреслила народний депутат.

Іванна Климпуш-Цинцадзе  наголосила, що євроінтеграція – це шанс для України побудувати гідне життя та увійти до спільноти націй вільного світу. «Цей шанс протягом двадцяти семи років нашої незалежної історії ми неодноразово марнували: озираючись на Москву у лабіринтах нашої геополітичної багатовекторності, зволікаючи з реформами на догоду олігархічним інтересам і бюрократичній інерції, а іноді й намагаючись розвернути потяг до Європи, що вже встиг рушити з місця. Сьогодні ми впритул наблизилися до того, щоб скористатися цим історичним шансом, шансом побудувати ту Україну, якої ми прагнемо: вільну країну, країну свободи та демократії, поваги до власності, де захищені права кожної людини», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.  За її словами, окремі політичні сили, які «зненацька підняли голови, але не мали би навіть морального права брати участь у цій громадсько-політичній дискусії, бо демонстрували свою неспроможність щодо реалізації цих гасел протягом  багатьох попередніх років», намагаються зараз змарнувати цей шанс.

Віце-прем’єр-міністр наголосила, що наразі «всі дії та рішення органів законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні мають ухвалюватися через призму внесених у Конституцію змін щодо незворотності курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію».

З повним Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році можна ознайомитися за посиланням.

Звіт про виконання Угоди підготовлений Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та експертів проекту ЄС «Аssociation4U».

Джерело


 

Експортні можливості в ЄС через систему міжнародних публічних закупівель

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181Пропонуємо до Вашої уваги актуальні тендерні можливості в країнах ЄС у сфері легкої промисловості, які підготовлені експертами Офісу з просування експортута та реалізовуються в рамках Угоди про державні закупівлі Світової організації торгівлі (GPA). 

 

  • Постачання засобів індивідуального захисту для проведення досліджень і розробок мікроелектроніки, що відбуваються середовищі з високим рівнем пилу. Дедлайн: 27/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:37856-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

  •  Гігієнічні та чистячі засоби, тканини і пластмаси ( продукти для очищення, миття та догляду за підлогою, а також засоби для чищення, одноразові матеріали для кухонь, туалету та сушильного паперу) для загальних потреб університету Лунда. Дедлайн: 22/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:35338-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

  • Постачання засобів індивідуального захисту, робочого одягу та захисного взуття для персоналу школи, який зайнятий переважно у сфері громадського харчування, утримання приміщень та зелених насаджень і персоналу головного офісу (керівників операцій, логістичних агентів, агентів з обслуговування). Предметом цього контракту є придбання (постачання та постачання на місці) робочого одягу. Дедлайн: 13/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:35377-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

 

 

  • Департамент інфраструктури Ірландії має намір заключити ряд контрактів на поставку і доставку засобів індивідуального захисту, робочого одягу та суміжної продукції в різні райони Північної Ірландії. Дедлайн: 19/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:28049-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

  • Міністерство оборони Данії та інші підрозділи Данії прагнуть заключити Рамкову угоду для забезпеченняспортивним одягом персоналу, який проходить на тренуваннях. Дедлайн: 01/03/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:28069-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

 

 

  • Тендер на забезпечення засобами індивідуального захисту робітників Франції, зокрема безпечним робочим одягом, взуттям та аксесуарами. Дедлайн: 05/04/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:25939-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

 

 

  • Конкурс на Рамкову угоду про закупівлю спецодягу для муніципалітетів Норвегії: Bamble, Drangedal, Kragerø, Skien та Porsgrunn. Робочий одяг включає в себе пальто, штани та одяг шеф-кухаря. Вартість закупівель оцінюється в: 5 000 000 NOK без урахування ПДВ на 4 роки. Дедлайн: 19/02/2019.https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:25378-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

 

 

  • Мета Рамкової угоди полягає в покритті потреб Збройних сил Норвегії у робочому одязі, захисному спорядженні та суміжних товарах (широкому спектрі продуктів, які витримають часте використання і забезпечать хороший захист у складних умовах). Дедлайн: 04/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:22753-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

 

 

 

  • Замовлення на постачання і доставку жіночої та чоловічої готової уніформи, пальто та взуття для наглядового персоналу бельгійських служб прокуратури. Дедлайн: 22/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:18284-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

 

 

 

 

 

 

Джерело 

Як експортувати крупи та борошно до ЄС

Французький багет та італійська піца з українського борошна стануть довершеними.

До вашої уваги інфографіка з восьми кроками на шляху до експорту круп та борошна в ЄС, розроблена  Офісом віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та проектом Association4U.

jak_export_krupu

 

До уваги підприємств агарного сектору!

8d23ff25eab399b458add-3561321 – 22 лютого 2019 року в м.Чернігів відбудеться семінар «Європейські інструменти для розвитку малого та середнього бізнесу України»(агропромисловий сектор).

Віні проводиться Сіверським інститутом регіональних досліджень в рамках проекту «Використання європейських фінансових інструментів для розвитку агропромислового сектору (МСП) України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Теми для обговорення:
- політика Європейського Союзу та законодавство України у сфері малого підприємництва;
- причини та міфи невикористання малим та середнім бізнесом європейських фінансових інструментів;
- можливості для отримання грантів та кредитів українськими підприємцями;
- можливості для отримання інформації, навчання, започаткування бізнесу та основні вимоги європейських організацій для надання підтримки.
Практична сторона семінару стосуватиметься подолання викликів, що заважають МСП використовувати європейські фінансові інструменти. Його учасники дізнаються, де шукати, куди йти, як писати проект, як можуть допомогти дорадчі служби, громадські організації тощо. Також на них очікує не лише робота з експертами, а й спілкування з підприємцями, які вже скористалися міжнародною фінансовою допомогою.

Участь в заході – безкоштовна.
Учасники забезпечуються роздатковими матеріалами, кава-паузами та обідом. Учасники з інших міст забезпечуються готелем.
За довідками звертатись за телефонами: 0669783411 – Людмила Чабак
0639371689 – Наталія Зайцева
0937416292 – Дмитро Казіміров

ДЛЯ УЧАСТІ У СЕМІНАРІ ПРОСИМО ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdr_NmPVNyV9_p0AZfBv4j5sGba948YJMu3NnqmN5cfgTepsQ/viewform?usp=sf_link

Проект реалізується Сіверським інститутом регіональних досліджень за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна–ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (https://www.civic-synergy.org.ua).

Джерело


 

Пан-Євро-Мед — нові експортні можливості для українського бізнесу

00000es471_1910711392Січень 2019-го видався досить плідним для української торгівлі: перший віце-прем'єр-міністр С.Кубів підписав Договір про вільну торгівлю з Ізраїлем, Україна розпочала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед у торгівлі з ЄС, а Кабмін зробив ще один важливий крок на шляху до модернізації Договору про вільну торгівлю з Грузією.

Насправді всі ці три події пов'язані між собою та в майбутньому підсилять економічний ефект від застосування кожного з документів.

Договір про вільну торгівлю з Грузією діє з 1996 р. Україна стабільно експортує на грузинський ринок товарів на 400–500 млн дол. щороку. Причиною для перегляду Договору про вільну торгівлю через 23 роки стала можливість застосування Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські правила походження товарів (так звана Конвенція Пан-Євро-Мед).

Аби зрозуміти, що таке Пан-Євро-Мед та як вона працює, потрібно знати, як і для чого в міжнародній торгівлі використовуються сертифікати про походження товару. Щоб експортувати українські товари в Грузію за нульовою або пільговою ставкою, ці товари мають бути значною мірою вироблені або істотно перероблені на території України, з використанням українських матеріалів. Як правило, йдеться про локалізацію на рівні 50–60% (для кожної угоди визначається окремо). Якщо товар більш як на половину вироблений з імпортних матеріалів або сировини, він не вважатиметься товаром українського походження та не зможе експортуватися до Грузії або іншої країни на умовах вільної торгівлі.

Пан-Євро-Мед дає можливість подивитися на правила міжнародної торгівлі під новим кутом. У майбутньому український виробник зможе купувати сировину та комплектуючі в Грузії, а готову продукцію експортувати, наприклад, до Польщі без сплати мит. І навпаки, грузинські підприємці зможуть імпортувати українську продукцію, переробляти її та експортувати в ЄС. Ефект охрестили принципом діагональної кумуляції. Є одна важлива умова: діагональна кумуляція працює для країн — членів Конвенції Пан-Євро-Мед, які уклали між собою угоди про вільну торгівлю. Для України, крім ЄС, таких країн нині вісім: Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія та країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія).

Щоб діагональна кумуляція запрацювала, Україна та її партнери повинні внести зміни до чинних угод про вільну торгівлю в частині застосування Конвенції. Таку процедуру ми пройшли з Європейським Союзом торік, і вже з 1 січня ц.р. ефект двосторонньої кумуляції повноцінно запрацював. Але найбільшу вигоду виробники одержують при наявності трьох партнерів Пан-Євро-Мед. Першим трикутником, у якому запрацює саме діагональна кумуляція, може стати трикутник ЄС—Україна—Ізраїль, тому що можливість застосування Конвенції вже передбачено в Договорі про вільну торгівлю. Торік Мінекономрозвитку також розпочало перегляд Договору про вільну торгівлю з Македонією. Тут у міністерства два основні завдання: не лише запустити роботу Пан-Євро-Мед, а й розширити доступ для українських сільськогосподарських товарів на ринок Македонії.

Мета приєднання до Пан-Євро-Мед і створення ланцюгів діагональної кумуляції — зробити Україну більш привабливою для іноземного та внутрішнього інвестора, який цікавиться переробкою або виробництвом готового продукту на експорт. Пан-Євро-Мед підсилює економічний ефект від дії української мережі вільної торгівлі.

У Мінекономрозвитку розуміють, що застосування Пан-Євро-Мед в україно-грузинських економічних відносинах не приведе до блискавичного зростання торгівлі та припливу нових інвестицій. Із процедурної точки зору, знадобиться якийсь час, щоб Євросоюз вніс пару Україна—Грузія до своєї матриці діагональної кумуляції та проінструктував свої митні органи надавати право безмитного ввезення українсько-грузинських товарів. З іншого боку, основною статтею українського імпорту з Грузії є вино (близько 60% від усього обсягу імпорту) — товар кінцевого споживання. Дія Конвенції Пан-Євро-Мед на нього не поширюється. Водночас Грузія експортує мідні руди, необроблене золото, гуму, лісові горіхи, бараняче м'ясо, мандарини та інші товарні позиції, які за відповідного бажання можна переробляти та експортувати до ЄС.

Безумовно, Грузія теж виграє від створення трикутника діагональної кумуляції з Україною. Наприклад, одна з основних статей українського експорту в Грузію — тютюн і промислові замінники тютюну. У 2018 р. обсяги експорту за цією позицією зросли практично вдвічі й нині перевищують 25% від загального обсягу. Сигарети, попри маленькі обсяги в абсолютних величинах (лише 147 млн дол. У 2018 р.), входять до топ-5 усього грузинського експорту. З початком застосування положень Пан-Євро-Мед обсяги експорту тютюну з України в Грузію, швидше за все, продовжать збільшуватися.

Застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед з Ізраїлем, у свою чергу, дозволить українським виробникам зробити ставку на переробку тропічних фруктів, використання тканини, оптичних приладів та іншого. З моменту вступу в силу Договору про вільну торгівлю Україна відкриє свій ринок для 6,8% сільськогосподарських і близько 70% промислових товарів ізраїльського походження.

Розширення товарної номенклатури, яку Україна зможе ввозити в ЄС без мит або за пільговими ставками, має й політичний ефект. Те, що купує ЄС, купує весь світ. Цікавий факт: до вступу в силу Угоди про вільну торгівлю з ЄС Україна практично не продавала вершкового масла на ринки з високими вимогами до якості харчової продукції. Але після того, як українські компанії одержали доступ на внутрішній ринок ЄС, Україна ввійшла до п'ятірки світових лідерів за експортом вершкового масла.

У 2019 р. Європейський Союз і його партнери стоять на порозі перегляду Конвенції Пан-Євро-Мед. Україна готується до засідання спільного комітету Конвенції навесні. Для українських виробників перегляд Конвенції означатиме подальше спрощення митного оформлення товарів.

Мінекономрозвитку розглядає Пан-Євро-Мед як ефективну мережу вільної торгівлі, члени якої торгують високоякісною продукцією, що відповідає європейським стандартам. Тому для України має сенс розвивати торговельні відносини з країнами — членами Конвенції: перш за все з ринками Північної Африки та Середземномор'я. Поки ж українським виробникам варто готуватися до запуску застосування Пан-Євро-Мед із Грузією та Ізраїлем: шукати нових торговельних партнерів, нові можливості для ввезення та переробки товарів із наступним експортом до ЄС.

Джерело


 

Захисні заходи ЄС на сталеву продукцію

Єврокомісія опублікувала повідомлення  про запровадження остаточних захисних заходів щодо імпорту металопродукції в ЄС, які набувають чинності 2 лютого 2019 року. Офіційне повідомлення доступне за посиланням.

ЄС запроваджує захисні заходи у формі індивідуальних та глобальних тарифних квот для усіх країн. Після вичерпання квоти до імпорту сталевої продукції буде  застосовуватись мито у розмірі 25%. Захисні заходи діятимуть три роки, включаючи період дії попередніх заходів. Тобто остаточні заходи будуть діяти з 02.02.2019 по 30.06.2021.

Глобальні квоти виділятимуться на квартальній основі, а індивідуальні - на річній. Водночас, квартальний залишок глобальної квоти буде переходити на наступний квартал в рамках одного річного періоду. Також передбачено, що країни, які вичерпають свої індивідуальні квоти, матимуть можливість продовжувати свої поставки без сплати мита в рамках залишку глобальної квоти в останньому кварталі річного періоду.

Під дію захисних заходів підпадає 26 категорій товарів металургійної галузі. Товари походженням з України підпадають під тарифні квоти за 14 товарними групами. Мінекономрозвитку домоглося виключення України з-під дії захисних заходів по 12 товарним категоріям.

Мінекономрозвитку разом з українськими виробниками брали активну участь у розслідуванні. Так, були підготовлені та подані на розгляд Єврокомісії позиційні матеріали та коментарі української сторони, представники Мінекономрозвитку відстоювали інтереси України під час слухань в рамках розслідування, а також на підставі статті 42 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Єврокомісія провела окремі додаткові консультації з представниками Мінекономрозвитку.

В результаті проведеної роботи Україна отримала індивідуальні квоти за 12 категоріями товарів. В рамках цих квот Україна поставлятиме продукцію на умовах, які визначені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Індивідуальні квоти України відповідають історичним обсягам поставок, враховуючи при цьому зростання попиту в країнах ЄС. По 2 товарним категоріям товари з України ввозитимуться до ЄС в рамках глобальної квоти (труби для газопроводів та гарячекатний плоский прокат).

За оцінками Мінекономрозвитку, наразі, враховуючи застосування захисних заходів Європейським Союзом у такій формі, по значній кількості категорій товарів не очікується значного негативного впливу на обсяги поставок до країн ЄС. Так, застосування попередніх заходів (з 19 липня 2018 по 1 лютого 2019) майже не вплинуло на обсяги поставок української продукції на ринок ЄС, українська металургійна продукція продовжувала експортуватись до країн ЄС у традиційних обсягах, при цьому по деяким товарним позиціям було зафіксовано зростання поставок.

Квоти на імпорт сталевої продукції з України до ЄС відповідно до нотифікації Європейської Комісії

Групи

Найменування

Квоти на період з 02.02.2019 по 30.06.2019, тонн  

Квоти на період з 01.07.2019 по 30.06.2020, тонн  

Квоти на період з 01.07.2020 по 30.06.2021, тонн  

1

Гарячекатаний плоский прокат (Hot Rolled Sheets and Strips)*

3 359 532,08*

8 641 212,54*

9 073 273,16*

2

Холоднокатаний проский прокат (Cold Rolled Sheets)

102 325,83

263 197,14

276 357

7

Товстий листовий прокат (Quarto Plates)

339 678,24

873 702,59

917 387,71

13

Прутки (Rebars)

62 534,65

160 848,36

168 890,77

14

Нержавіюча арматура та легкі секції (Stainless Bars and Light Sections)

5 733,50

14 747,41

15 484,78

16

Катанка з нелегованої та легованої сталі (Non Alloy and Other Alloy Wire Rod)

149 009,10

383 273,39

402 437,06

17

Кутики та спеціальні профілі (Angles, Shapes and Sections)

42 915,19

110 384,21

115 903,42

19

Залізничні матеріали (Railway Material)

657,6

1 691,46

1 776,03

20

Труби для газопроводів (Gas pipes)*

22 028,87*

56 661,52*

59 494,59*

21

Профільні секції (Hollow Sections)

25 240,74

64 922,92

68 169,06

22

Безшовні нержавіючі труби (Seamless Stainless Tubes and Pipes)

5 224,94

13 439,33

14 111,29

24

Інші безшовні труби (Other Seamless Tubes)

36 779,89

94 603,32

99 333,49

27

Нелеговані та інші леговані холодним способом бруски (Non Alloy and Other Alloy Cold Finished bars)

15 969,02

41 074,67

43 128,40

28

Нелегований дріт (Non Alloy wire)

26 755,09

68 818,05

72 258,95

* Глобальна тарифна квота

Джерело


 

 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 60 61 >