Огляд, статті
Євроінтеграційний дайджест. Новий випуск

eu_daidjestОфіс Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а також проект Association4U підготували черговий випуск Євроінтеграційного дайджесту.

До Вашої уваги:

- підписання Указу, який закріплює задачі всіх органів влади на виконання стратегічного курсу щодо зближення з ЄС і НАТО,

- інформація про зроблену за три роки роботу в сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України,

- модернізація ЦНАПів за підтримки ЄС у громадах,

- на постійній основі запрацював Єдиний рахунок для митних платежів, 

- Євросоюз приймає заявки на премію ЄС зі сталої енергії для країн Східного Партнерства,

- Україна представить національний павільйон на міжнародному кіноринку у Каннах,

а також багато іншої корисної інформації.

Сподіваємося, що добірка буде для Вас цікавою та корисною.


 

 

Топ-5 українських агротоварів з доданою вартістю, що нарощують експорт в ЄС

Український аграрний експорт у країни ЄС росте щороку. У 2016 році він склав €3,5 млрд, в 2017 – €5,1 млрд, а за результатами 2018 року перевищує €5,6 млрд. Разом з загальними показниками зростає також і експорт агротоварів з доданою вартістю. 

Проект Представництва ЄС про перспективи та переваги Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС  U open EU та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» визначили п’ять найбільш перспективних товарів українського аграрного експорту у країни Європейського Союзу. 

top_mМакаронні вироби
У 2018 році Україною експортувала макаронних виробів на загальну суму €33,6 млн або 14,1 тис. тонн продукції. Загалом, за останні 5 років, експорт зазначеної продукції зменшився на 3%, в основному за рахунок скорочення поставок у країни СНД. Здебільшого скоротилися поставки до Росії, частка котрої в експорті макаронних виробів з України у 2014 році складала 40%, а у 2018 році – 12%. В той же час, за аналогічний період, експорт до країн ЄС зріс на 77% або €10 млн. Таким чином ми спостерігаємо часткову переорієнтацію з ринку СНД на ринок Європейського Союзу.
У 2018 році Європейський Союз став найбільшим імпортером макаронних виробів з України, на нього припадає 69% усіх поставок. Основними покупцями є Німеччина (26% загального експорту України), Велика Британія (16%), Іспанія (11%) та Румунія (10%). На другому місці – країни СНД (26%). 
У структурі експорту макаронних виробів у ЄС домінують вироби з макаронного тіста (97%). Це лапша, вермішель і аналогічні товари, включаючи продукцію швидкого приготування. 
За підсумками 2018 року Україна посідає шосте місце серед експортерів макаронних виробів на ринок ЄС серед країн, які не входять до складу ЄС, з часткою у 5,4%. Хотіла б зазначити, що у 2014 році Україна займала 9 місце і мала лише 3%. Наразі найбільшими постачальниками макаронних виробів до ЄС є Таїланд і Китай, з частками в структурі 19% кожна і Швейцарія з часткою у 13%.

Фруктові та овочеві сокиtop_sok

У 2018 році Україна експортувала соків на €67,7 млн, що на 57% менше, ніж у 2014. Найбільшим споживачем українських соків є Європейський Союз, куди минулого року відвантажили 71% всього обсягу експорту соку з України. США та Канада займають 19%, ще 8% припадає на країни СНД і 3% – на Азію. Таким чином, ЄС є абсолютним лідером серед імпортерів українського соку.
Серед країн ЄС основними покупцями є Польща, куди у 2018 році відвантажили 16,5 тис. тонн продукції (32% всіх поставок з України), Австрія – 16,5 тис. тонн (32%) та Німеччина – 10,6 тис. тонн (21%). Також до п’ятірки входять Нідерланди (6% або 3,1 тис. тонн) та Словаччина (4% або 1,9 тис. тонн).
92% від загального обсягу експорту українського соку в ЄС припадає на яблучний сік. Також серед переліку є томатний і вишневий соки, фруктово-овочеві напої. Загалом, за даними Eurostat, серед соків, котрі ЄС імпортує з інших країн (не країн ЄС), основу складають апельсиновий та яблучний соки. Найбільшими країнами-покупцями соків є Нідерланди – 46% всіх соків та Бельгія – 33%. П’ятірку основних покупців закривають Німеччина – 4%, Іспанія – 3% та Великобританія – 3%.
В той же час, Україна входить в топ-10 основних торгових партнерів ЄС з експорту соків, займаючи 8-ме місце. Найбільшим ж партнером ЄС є Бразилія (62% всіх закупок ЄС). Далі йдуть Коста-Ріка (6%), Туреччина (4%), Китай і Таїланд (по 3% відповідно).
В рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС діють квоти на безмитний експорт соків з України до країн ЄС. Дія безмитних квот розпочалася ще в середині 2014 року і кожного року квоти використовуються на 100%. Станом на початок 2019 року розмір квоти на безмитний експорт соків з України до ЄС становить 16 тис. тонн, при цьому квота була вже повністю закрита ще у січні поточного року. Також з 1 жовтня 2017 року на три роки була введена додаткова квота на безмитний експорт соків з України, котра складає 500 тонн, проте її використання не розпочато.

Консервовані томати top_pom

40,3 млн склав експорт українських консервованих томатів у 2018 році, що на $3 млн більше, ніж у 2017. Варто зазначити, що до категорії «консервовані томати» входить томатна паста, частка котрої в структурі даної товарної групи сягає майже 99%, решта – консервовані томати без оцту.
Найбільшим імпортером консервованих томатів та томатних паст з України є Європейський Союз, куди минулого року відвантажили 74% від усього обсягу експорту. Другим найбільшим регіоном-покупцем є Азія (15% всіх поставок з України), а трійку лідерів закривають країни СНД (8%). 
Цікавим є той факт, що до 2014 року левова частка продукції постачалася саме до країн СНД – 94-97% всіх поставок. Проте, українські експортери консервованих томатів і паст диверсифікували торгові потоки, перемістивши вектор торгівлі в сторону європейського ринку. У 2014 році частка країн ЄС і СНД в поставках томатних паст з України була майже однаковою – 48% і 50% відповідно. А вже з 2015 року обсяг експорту до ЄС почав стабільно зростати, витіснивши країни СНД. Таким чином, за останні 5 років, експорт консервованих томатів і паст до країн ЄС зріс більше, ніж в 2,5 рази – з €11,4 млн у 2014 році до майже €29,8 млн у 2018. 
Найбільшими імпортерами української продукції серед країн ЄС є Польща (65% всіх експортованих консервованих томатів і паст), Німеччина (14%), Австрія (6%), Чехія (5%) та Латвія (3%). 
У свою чергу, для країн Європейського Союзу Україна також є вагомим партнером, адже, за підсумками 2018 року, ми стали четвертим найбільшим експортером томатних паст, займаючи 15% від загального імпорту регіону. Перші три місця належать США (28%), Китаю (25%) та Туреччині (19%).
В рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС діють квоти на безмитний експорт оброблених томатів. Дія безмитних квот розпочалася ще в середині 2014 року і кожного року квота використовується на 100%. У 2019 році розмір квоти становить 10 тис. тонн, при цьому, станом на середину березня поточного року, вона використана на 79%. Також з 1 жовтня 2017 року на три роки була введена додаткова квота на безмитний експорт оброблених томатів з України, котра складає 3 тис. тонн, другий рік вона закрита на 100%.


top_xlibХлібобулочні вироби
Україна експортувала хлібобулочних виробів у 2018 році на €134 млн або 30,7 тис. тонн. У середньому за останні 5 років експорт зазначеної продукції зменшився на 31%, проте показовим є те, що значно змінилася географічна структура поставок. Адже у 2014 році 82% відвантажень всіх хлібобулочних виробів за кордон здійснювалися у країни СНД (в основному – Казахстан, Росію і Молдову), а до країн ЄС постачалося лише 6% продукції. Натомість у 2018 році частка країн ЄС зросла до 29%, а країн СНД скоротилася до 45%. Відповідно, у порівнянні з 2014 роком поставки до ЄС збільшилися майже у 3,5 рази. 
Серед країн ЄС найбільшими споживачами української продукції є Румунія (24% всіх поставок до ЄС), Польща (14%), Німеччина (12%) і Латвія (11%). Сумарно на зазначені країни припадає 61% експорту вітчизняної хлібобулочної продукції на європейський ринок. Найпопулярнішими товарами є солодке сухе печиво (55% в структурі поставок до ЄС), інші вироби: підсолоджені, сухе печиво (19%), вафлі і вафельні облатки (17%), пряники (6%) та грінки (4%).
У свою чергу Україна посідає третє місце серед експортерів макаронних виробів на ринок ЄС серед країн, які не входять до складу Європейського Союзу, з часткою у 10%. Хотіла б зазначити, що ще 5 років тому Україна не входила навіть до десятки постачальників зазначеної продукції на європейський ринок Загалом до трійки лідерів наразі також входять Туреччина (16%) та Китай (12%). 

Шоколад

top_shokolad
У 2018 році Україна експортувала шоколаду на €150 млн або 63,4 тис. тонн. Зараз спостерігається динаміка до зменшення поставок, яка розпочалась у 2014/15 роках, в основному саме через скорочення поставок до країн СНД, частка котрих до 2013 року складала близько 90%. 
Наразі найбільшим покупцем українського шоколаду все ще є країни СНД (Казахстан, Білорусь і Молдова), займаючи 41% в структурі поставок України. Проте у 2018 році другим найбільшим імпортером стали країни Європейського Союзу. Ще 5 років тому їх частка становила лише 9%, а за результатами 2018 року вона вже склала 27%. Тож, при загальному падінні експорту шоколаду, поставки на ринок ЄС зросли майже в три рази.
Основними країнами-споживачами українського шоколаду в ЄС є Румунія (22% всіх поставок), Угорщина (17%), Болгарія (17%), Польща (13%) та Литва (9%).
У свою чергу Україна для ЄС також є вагомим партнером, адже є третім найбільшим імпортером шоколаду на європейський ринок (в натуральному вираженні), займаючи 9% в структурі імпорту шоколаду серед країн-не членів Європейського Союзу. Найбільшими ж постачальниками шоколаду в ЄС є Швейцарія (39%) та Кот Д'івуар (24%).

Джерело

 
Практичний довідник органічного експортера до ЄС. Випуск 2

jpg

З кожним роком органічна продукція користується все більшим попитом і популярністю, в тому числі і серед європейських споживачів. У той же час обсяги її виробництва у країнах ЄС поступаються рівням споживання. Cаме тому постачання значних обсягів продукції органічного виробництва на ринки ЄС відбувається з інших країн.

Керуючись цим, проект "Агроторгівля України" у співпраці з "Органік Стандарт" та за підтримки Німецько-української промислово-торговельної палати підготували вже друге оновлене видання Практичного довідника органічного експортера до ЄС. Адже з виходу першого видання  Україна значно збільшила обсяги експортованої органічної продукції (яка була представлена не тільки сировиною, але й напівфабрикатами та переробленою продукцією) і тим самим стала важливим постачальник органіки на ринок ЄС.

Так відповідне видання відобразило зміни та актуальні дані щодо вимог до органічної продукції та її експорту.

До уваги читачів довідника:

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО ІМПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ПОХОДЖЕННЯМ З УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ

Джерело

 


 

Адаптація до законодавства ЄС: у фокусі малі та середні виробники аграрної продукції

adapОпубліковано дослідження "Адаптація до законодавства ЄС: у фокусі малі та середні виробники аграрної продукції". У цьому виданні для сільгоспвиробників зібрано інформацію про те, які саме зміни вони мають запровадити в своїх господарствах у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію, враховуючи урядовий план заходів до 2026 року. Зокрема, роз’яснюються вимоги до виробництва:

– молочних продуктів та жирів

– яєць та птиці

– м’ясної продукції

– меду

– напоїв

– джемів та інших солодощів

– органічної продукції

Завантажити дослідження

Автори базового дослідження: Катерина Шор, (Зелене досьє) Марта Руда, Яна Рогінська-Грін (Інститут дослідження адаптації законодавства)

Джерело


 

Уряд схвалив проект Указу Президента України Питання європейської та євроатлантичної інтеграції

53315f6e7e033_image1Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 10 квітня cхвалив  проект Указу Президента України «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції», який стосується роботи всіх державних органів влади відповідно до закріпленого у Конституції курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

Ухвалення акта дозволить забезпечити реалізацію стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО відповідно до Закону України від 7 лютого 2019 р. № 2680-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». Указ дозволить визначити пріоритетні завдання для органів державної влади України з реалізації стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО. Проектом Указу передбачено затвердити План заходів із реалізації курсу. Кабінету Міністрів України доручається забезпечити звітування щодо виконання цього Указу у встановлені терміни.

Проект Указу підготовлений відповідно до доручення Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів спільно з МЗС, Міноборони, МВС, Мінветеранів, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Мін'юстом та іншими ЦОВВ.

«7 лютого 2019 року було здійснено, без перебільшення, один з найважливіших кроків, які визначили подальший розвиток нашої держави – я маю на увазі закріплення в Конституції України незворотного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Таким чином ми підтвердили серйозність наших намірів і встановили для себе амбітну кінцеву мету – членство в НАТО та Європейському Союзі. Але насправді це лише початок. Для досягнення великої стратегічної мети необхідно робити практичні конкретні кроки. Щоб системно і якісно впровадити ті зміни, які передбачає Закон № 2680-VIII, було розроблено проект Указу Президента України, яким передбачається затвердити відповідний План заходів. Це перелік чітких задач для державних органів, які передбачають активну роботу у всіх ключових сферах, посилення інституційної спроможності державних органів, розвиток наукового та освітнього потенціалу та багато іншого», - прокоментувала рішення Уряду Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерело


 

До уваги представників підприємств!

een-logo-hp-pubmic_0Торгово-промислова палата України запрошує представників бізнесу прийняти участь в інформаційному дні присвяченому Європейським програмам підтримки бізнесу: EEN, Horizon 2020 (Innovation management activity), Erasmus for young entrepreneurs. 

До уваги слухачів:

  • цілі програм та напрямки діяльності;
  • основні кроки для участі в проектах;
  • підготовка документів та заповнення електронних форм;
  • переваги, які отримують підприємства при участі в програмі;
  • історії успіху українських компаній.

Участь у заході безкоштовна за умови попередньої реєстрації.

Програма заходу

Захід відбудеться 24 квітня 2019 року в стінах Торгово-промислової палати України (початок реєстрації 10.30 год., кімната 101) за адресою м.Київ, вул. Велика Житомирська, 33.

У разі питань звертайтесь будь-ласка за телефоном: 044 586-40-67

Джерело


 

У 2018 частка експорту до ЄС сягнула 42,6%

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів  та Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов провели прес-конференцію щодо ключових досягнень у роботі за 2016-2018 роки, зокрема у напрямку міжнародної торгівлі.

Степан Кубів підкреслив, що одним з найбільших досягнень України з 2014 року є укладення Угоди  про вільну торгівлю з Європейським Союзом, який  став основним торговельним партнером України, що майже повністю компенсувало втрачений російський ринок.

“Сьогодні частка ЄС в експорті українських товарів і послуг складає 42,6% і постійно зростає. У 2018 році ми стали експортувати до ЄС на 15% більше товарів, а в 2013 році на ЄС припадало 26,5% від всього експорту товарів. Було 16,8 млрд доларів, а в 2018 вже – 20,2 млрд доларів. На Росію в 2013 році припадало 23,7%. Зараз частка РФ складає 7,7% і постійно зменшується”, - зазначив Степан Кубів.

Також Перший віце-прем’єр-міністр України підкреслив,  що в 2016-2018 роках активною була робота над розширенням можливостей українського бізнесу.  

“Тільки за ці два роки ми уклали  дві угоди про вільну торгівлю  з Канадою та Ізраїлем, розширили можливості торгівлі для українських експортерів. Так, в 2018 році бізнес експортував до Канади вже на 55% більше товарів, ніж у 2017 році. Крім того, ми створили еко-систему підтримки українських експортерів, до якої входить і Офіс з просування експорту з численними торговельними місіями, і Рада міжнародної торгівлі і майбутнє Експортно-кредитне агентство” , - зазначив Степан Кубів.

Джерело


 

Чи наблизила валютна лібералізація Україну до вільного руху коштів із ЄС

economicsЦентр економічної стратегії запрошує на публічний захід, присвячений темі валютної лібералізації в Україні: "Чи наблизила валютна лібералізація Україну до вільного руху коштів із ЄС?". В організації зазначають, що зараз, в контексті політичних змін, особливо важливо підтвердити та закріпити курс на євроінтеграцію і вільний рух капіталу між Україною і Євросоюзом.

Спікерами заходу виступлять 

  • Марина Неліна, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції
  • Тарас Качка, стратегічний радник Міжнародного фонду Відродження, у 2007-2011 роках – учасник переговорної команди України щодо Угоди про асоціацію
  • Юлія Ковалів, голова офісу Національної інвестиційної ради
  • Максим Нефьодов, перший заступник міністра торгівлі та економічного розвитку
  • Олексій Заремба, виконавчий директор групи компаній МТІ
  • Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України
  • Емал Бахтарі, керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ

Дата та час проведення: 3 квітня, з 10:00 до 12:30

Місце проведення: moRe space (м.Київ, вул.Велика Васильківська 100, 2-ий поверх)

Мова заходу: українська/англійська (забезпечується синхронний переклад)

Реєстрація до 1 квітня за посиланням https://goo.gl/forms/s76IAo6WiFEq5IH92.

Джерело


 

У Парламенті зареєстрували законопроект про промисловий безвіз

25 березня у Верховній Раді зареєстрували проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання” (реєстр. ном. 10183). Ухвалення документу є обов’язковою умовою для початку офіційної процедури оцінки готовності України до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА). Угода АСАА має усунути технічні бар’єри у торгівлі нехарчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом відповідно до умов Угоди про асоціацію.

Документ ініціювали більше двох десятків народних депутатів, з-поміж яких Голова ПАрламенту Андрій Парубій, Перша заступниця Голови ВРУ Ірина Геращенко, в.о. голови парламентського комітету з питань європейської інтеграції Марія Іонова та інші. Текст законопроекту на сайті ВРУ поки недоступний.  

Нагадаємо, 28 лютого Верховна Рада України провалила голосування у другому читанні за проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності" (№6235). Документ підтримали лише 173 народні депутати.

Джерело


 

Про використання квот ЄС

000000image_3846t6yt65ytyЗ початку 2019 року українські експортери вже повністю використали 4 тарифні квоти на поставки до Європейського Союзу.

Станом на кінець лютого 2019 року вже повністю використано квоти на кукурудзу, мед, цукор, виноградний і яблучний соки.

Згідно з повідомленням, також використано квартальну тарифну квоту на м'ясо птиці.

Триває використання тарифних квот на:

Пшеницю - 68%;
Оброблені томати - 57,9%;
Продукти переробки солоду і крохмалю - 54,4%;
Масло вершкове та пасти - 50%.

Станом на початок 2019 року українські експортери вичерпали можливості безмитного експорту в рамках 29 тарифних квот з 40.

Нагадаємо, що в 2018 року Україна не використовувала квоти на експорт ячменю і цукру в країни Європейського Союзу.

Джерело


 

 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 62 63 >