Подальші кроки щодо укладення Угоди АСАА обговорили під час зустрічі 27 квітня заступник Міністра економіки України Олександра Грибана, виконувач обов’язків Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло та торговий менеджер Представництва Європейського Союзу в Україні Анне Берсіо.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив із прем'єр-міністром Румунії Ніколає Чуке диверсифікацію маршрутів українського експорту.
"Ми обговорили розвиток торгової, енергетичної та інфраструктурної співпраці, сконцентрувалися на шляхах диверсифікації маршрутів українського експорту. Вдячний Румунії за підтримку України та прийом українських біженців", - написав Кулеба.
Держпродспоживслужба звернулася з листом до Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської комісії щодо розгляду можливості здійснення експорту української картоплі до країн Європейського Союзу.
Про це йшла мова під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з представниками Української асоціації виробників картоплі.
«Україна виконує взяті на себе зобов’язання у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема щодо адаптації національного законодавства до загальноєвропейського в частині картоплярства. Ми продовжимо докладати всіх зусиль для відкриття ринку ЄС для українських картоплярів», - зазначила Владислава Магалецька.
Наразі з європейськими колегами обговорюється питання щодо необхідності призначення інспекції європейських експертів у 2022 році для відкриття експорту української картоплі до ЄС.
Сьогодні на Саміті Східного партнерства (СхП) було офіційно представлено Економічний та інвестиційний план для країн СхП, який містить набір флагманських ініціатив для кожної з країн-партнерів.Серед флагманських ініціатив, реалізацію яких ЄС підтримає в Україні, такі:
Перша. Підтримка сталої, інноваційної, зеленої та конкурентоспроможної економіки. Бюджет: 1,5 млрд євро. ЄС підтримає програми, орієнтовані на бізнес-інкубатори, та сприятиме доступу МСП до фінансування, розширюючи їхні експортні можливості. Метою є безпосередня підтримка близько 100 000 МСП та самозайнятих людей у розробці бізнес-моделей, які також будуть стимулювати кліматично нейтральну, стійку та циркулярну економіку.
Друга. Економічна трансформація сільської місцевості. Бюджет 100 млн євро. Земельна реформа є однією з найважливіших реформ, яка зараз проводиться в Україні, підкріплюючі повний перехід до ліберальної економіки. ЄС зробить внесок у Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, який надасть понад 10 000 малим фермерським господарствам швидкий доступ до доступних кредитів.
Третя. Покращення сполучення шляхом модернізації на пунктах перетину кордону. Бюджет: 30 млн євро. Йдеться про запровадження електронних черг та обробки даних (особливо для вантажних автомобілів), які дозволять спростити бізнес-процеси, зокрема, шляхом інтегрованого обміну даними. Ці кроки буде доповнено подальшим удосконаленням транспортної інфраструктури, розширенням мережі TEN-T, включаючи залізничне та автомобільне сполучення між великими містами України та пунктами перетину кордону з державами-членами ЄС.
Четверта. Прискорення цифрової трансформації – модернізація загальнодоступної ІТ–інфраструктури (сервери, центри обробки даних тощо). Бюджет: 200 млн євро.
П’ята. Підвищення підтримки енергоефективності та водневої енергетики. Бюджет 100 млн євро. Фінансування спрямують на підтримку Фонду енергоефективності, розвиток чистої та відновлюваної енергетики в Україні.
Хочеш дізнатися, у яких секторах існує потенціал для збільшення експорту послуг України на ринок ЄС?
Міжнародні автомобільні вантажні перевезення Залізничний вантажний транспорт Міжнародні морські вантажні перевезення Поштові і кур’єрські послуги Комп’ютерні послуги
Огляд зобов’язань ЄС та України в рамках ПВЗВТ
Аналіз динаміки торгівлі послугами між Україною та ЄС в рамках ПВЗВТ
Загальні тенденції торгівлі послугами між Україною та ЄС Лідери та аутсайдери вітчизняного експорту послуг до ЄС Аналіз динаміки та структурних змін експорту та імпорту послуг до ЄС за видами послуг Пріоритетні сектори послуг для подальшого аналізу
Секторальний аналіз: визначення ключових бар'єрів експорту в ЄС для 5 секторів послуг
Цей Посібник покликаний пояснити зміст складного й великого за обсягом міжнародного договору – Угоди про асоціацію, що включає в себе положення з Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) – між Україною та Європейським Союзом (ЄС). Як і більшість складних юридичних текстів, текст Угоди непростий для розуміння пересічного читача. Тому мета Посібника – допомогти всім охочим зрозуміти основний зміст кожної глави Угоди про асоціацію як з точки зору характеру зобов’язань Сторін, так і в контексті перспективи їх імплементації.
Перше видання цього Посібника було опубліковано у 2016 році, оновлене друге видання - у 2018 році. Це третє видання 2021 року виходить далеко за рамки пояснення Угоди та способу її поступової імплементації. Значна частина законодавства ЄС, охопленого первинною Угодою, була кардинально переглянута та доповнена новим законодавством. Окрім цього, з’явилися нові або значно розширені сфери політики, такі як охорона здоров’я (у зв’язку з Covid), кібербезпека, гендер та новий Зелений курс. Також ведеться багато дискусій щодо новаторських ідей. Усі ці теми висвітлено в оновле- ному розширеному третьому виданні.
Посібник призначений для широкого кола читачів, у тому числі державних службовців, парламентарів, керівників бізнесу, юристів, бізнес-консультантів, аналітичних центрів, організацій громадянського суспільства, викладачів вищих навчальних закладів, учителів, студентів та журналістів.
Своїм змістом 33 розділи Посібника переважно відповідають главам Угоди, але вони не ідентичні. Деякі глави Угоди, що є менш актуальними, у Посібнику не розглядаються, крім того, було змінено заголовки окремих глав.
Посібник входить до трилогії, яка охоплює дуже схожі, але не ідентичні Угоди між ЄС, з одного боку, і Грузією, Молдовою та Україною - з іншого. Усі три книги можна завантажити безкоштовно в електронному форматі англійською та національними мовами трьох країн на www.3dcftas.eu.
Коротка версія цієї книги призначена для широкої аудиторії, у тому числі школярів. Її також можна безкоштовно завантажити в мережі Інтернет англійською та українською мовами на www.3dcftas.eu.
За цим посиланням можна знайти і нове видання цього короткого Посібника, що відповідає поточній редакції Посібника.
Посібник було підготовлено двома групами дослідників із незалежних аналітичних центрів - Центру європейських політичних досліджень (CEPS) у Брюсселі та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у Києві. CEPS засновано в Бельгії в 1983 році. Організація є провідним аналітичним центром, що спеціалізується на політиці ЄС, і має власний потужний науковий потенціал та розгалужену мережу партнерських інститутів в усьому світі. Мета її діяльності полягає в проведенні ретельних досліджень політики, спрямованих на знайдення конструктивних рішень для викликів, що стоять перед Європою.
Сьогодні у рамках 23 Саміту Україна – ЄС підписали низку документів:
20 вересня 2021 року розпочато другу фазу попередньої оціночної місії ЄС щодо готовності інституцій інфраструктури якості України функціонувати за оновленим законодавством на основі європейських норм і правил, успішне завершення якої відкриває шлях до наступного кроку – Оціночної місії, яка передує укладенню Угоди АСАА (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods).
30 вересня завершено оцінювання європейськими експертами системи стандартизації та перший етап оцінювання системи метрології України. Європейськими експертами оцінено формування та реалізацію державної політики Мінекономіки у сфері стандартизації та метрології, а також діяльність національного органу стандартизації, технічних комітетів стандартизації, бізнесу, що бере участь у європейських технічних комітетах та провадить діяльність у 3-х пріоритетних секторах промислової продукції.
«Укладання Угоди АСАА сприятиме зростанню конкурентоспроможності та інноваційності української промислової продукції як на внутрішньому, так й зовнішніх ринках; залученню інвестицій, а також отриманню споживачем якісної та безпечної продукції, виробленої за сучасними технологіями», – зазначив перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк.
Особливу увагу експертів було зосереджено на питанні залучення бізнесу до процесу розроблення першочергових для виробників та необхідних для забезпечення життя і здоров’я населення стандартів. Підкреслено активну участь України в європейських та міжнародних організаціях зі стандартизації та метрології, що є важливим чинником для визнання національної інфраструктури якості України на європейському та міжнародному рівнях.
Європейські експерти також відзначили значимість цифровізації та діджиталізації у процесах стандартизації, зокрема, привітали започаткування пілотного проекту щодо залучення штучного інтелекту та цифрових технологій в систему стандартизації України, а також функціонування комунікативної платформи з технічного регулювання в Україні для налагодження якісного прозорого діалогу з бізнесом і надання кваліфікованих відповідей на найактуальніші питання бізнесу.
28 вересня, у рамках підготовки до Саміту Україна-ЄС, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина провела у Брюсселі робочу зустріч з Комісаром ЄС з питань сільського господарства Янушем Войцеховским.
Ольга Стефанішина повідомила, що наразі завершується внутрішня робота над оцінкою досягнення цілей Угоди про асоціацію, яку представлять на Саміті Україна-ЄС. «Наш аналіз показує, що завдяки Угоді про асоціацію Україна та ЄС суттєво наростили двосторонню співпрацю і нам вдалося впровадити значну кількість європейського законодавства. Уряд України також готує пропозиції задля подальшої інтеграції України до ЄС».
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що Україна вже виконала 46% зобов’язань за Угодою про асоціацію у сфері сільського господарства та має значний потенціал для торгівлі з ЄС продукцією агропромислового комплексу.
Зокрема, Україна імплементувала низку актів ЄС щодо політики якості, а саме вимоги до продуктів з какао, шоколаду, меду тощо. У сфері органічного виробництва ухвалено рамковий закон, який створює прозорі умови для виробництва та обігу органічних продуктів.
Урядовиця також наголосила, що розвиток двосторонньої торгівлі агропромисловою продукцією між Україною та ЄС потребує перегляду залишкових тарифних квот.
«У червні цього року Україна передала ЄС конкретизовані пропозиції щодо оновлення митних тарифів і квот, що відповідатиме потребам у двосторонній торгівлі як українського, так і європейського бізнесу. Очікуємо отримати бачення щодо наших пропозицій від європейських колег. Сподіваємось на результативне завершення переговорів, адже Україна та ЄС вже мають успішні приклади такої співпраці, зокрема під час перегляду торговельних преференцій щодо окремих груп українських товарів», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.