UA
Огляд, статті
Про Інститут авторизованого економічного оператора

787Проект Закону "Про внесення змін до Митного кодексу України", покликаний підвищити довіру на митниці і стати запорукою розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Проект Закону  "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" був внесений до ВРУ в грудні 2017 року і  наразі знаходиться на розгляді Комітету з питань податкової та митної політики.

Відповідно до статті 84 Угоди про асоціацію українське митне законодавство має поступово наближуватися до митного законодавства ЄС. Одним із етапів такого наближення є запровадження Інституту авторизованого економічного оператора, аналогічного тому, що функціонує в ЄС.

Європейське митне законодавство значною мірою покладається на Інститут авторизованого економічного оператора (authorized economic operators). Вперше він був впроваджений відповідно до Рамкових стандартів безпеки міжнародної торгівлі Всесвітньої митної організації, прийнятих у 2005 р.  Концепт  авторизованого економічного оператора передбачає акредитацію митними органами окремого суб'єкта бізнесу, що засвідчує довіру з боку державного регулятора.

На сьогодні АЕО діють в усіх країнах ЄС, а також у США, Швейцарії, Норвегії, Японії, США, Китаї та ін. Зокрема, в ЄС загалом діє понад 13,6 тис. операторів, у США – майже 11 тис.

Сертифікат АЕО дає право підприємству отримати від митниці дозволи на здійснення значної частки митних формальностей самостійно, що економить час та кошти.

В Україні система органів митного контролю є занадто формалізована, репресивна та неповоротка. Як наслідок, час потрібний для митного оформлення передбачений законодавством перевищується за даними Світового банку більш ніж в шість разів.

Інститут АЕО, що базується на принцип декларативної згоди, дозволить спростити митні процедури, встановити новий формат взаємодії з бізнесом та розпочати імплементацію Митного кодексу Європейського Союзу.

Чинний Митний кодекс України передбачає створення інституту Уповноваженого економічного оператора, однак його запровадження потребує внесення змін до законодавства.  

Законопроектами передбачається, що підприємства, які хочуть отримати статус АЕО звертаються до митних органів та проходять митний аудит, протягом якого буде перевірено низку показників – від платоспроможності до внутрішньої організації роботи та навчання персоналу. Здійснення попередньої оцінки відповідності встановленим критеріям покладається на ДФС.

Отримання статусу АЕО є свідченням довіри з боку державного регулятора та відкриває зелене світло в міжнародній торгівлі, зокрема в країнах, що приєдналися до співпраці та домовилися про взаємну акредитацію.

Статус уповноваженого економічного оператора підтверджується сертифікатом, який визнається на всій митній території України. АЕО може отримати сертифікати на спрощення митних процедур, про безпеку та надійність або обидва одразу.

Сертифікат дає право підприємству отримати від митниці дозволи на здійснення значної частки митних операцій самостійно.

Запровадження дієвого механізму інституту АЕО аналогічний тому, що функціонує в ЄС, відкриває  перспективу подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди про асоціацію.

Отже, законопроект №7374 встановлює достатньо прозору та чітку процедуру отримання статусу авторизованого економічного оператора з перспективою подальшого його визнання митними органами країн ЄС. Це гарантуватиме вітчизняному бізнесу безпечність ланцюгів постачання товарів і, як наслідок підвищення, конкурентоспроможності на європейському ринку.

Джерело


 

Тренінг для представників бізнесу
Консорціум EEN-Ukraine проводить тренінг для українських представників малого та середнього бізнесу та інноваційних організацій, який відбудеться 26 вересня 2018 року в Києві.

У ході практичного тренігу всі учасники за допомогою запрошених спікерів зможуть:
- дізнатися про головні цілі програми COSME;
- отримати навички інноваційного менеджменту;
- дізнатися про мережу EEN;
- дізнатися як ефективно приймати участь у b2b зустрічах;
- знайти потенційних покупців або постачальників в мережі EEN та надіслати їм пропозиції партнерства;
- підготувати профіль своєї компанії із запитом партнерства для розміщення в мережі;
- дізнатись практичну інформацію як підготувати заявку до підпрограми SME Instrument в рамках Нorizon2020.
- задати питання на сесії питань/відповідей.
 
Участь у заході безкоштовна.
 
У разі бажання взяти участь, просимо зареєструватись за лінком: https://goo.gl/forms/Wt2uFefNnmCfeKi53
 
Довідка за телефоном:
+380445259841
+380674076798
 

 
Про впровадження системи HACCP

haccp-word-cloudНа початок 2018 року 426 українських підприємств впровадили систему НАССР, 143 знаходились на стадії розробки та впровадження.

Про це повідомила заступник агрополітики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

"Для нас при цьому пріоритетом залишається безпечність української продукції, яку купує український чи закордонний споживач. Тому Мінагрополітики та Держпродспоживслужба разом з представниками бізнесу постійно працюють над тим, щоб система HACCP на українських підприємствах була дієвою та ефективною, а не лише "на папері"", - наголосила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що лідерами за кількістю підприємств, які впровадили або розпочали роботу з розробки системи НАССР є Дніпропетровська, Волинська, Вінницька та Харківська області, де нараховується відповідно 60, 49, 48 і 45 таких підприємств. А в розрізі галузей найкращі показники у м’ясопереробній та молокопереробній.

"Малі потужності, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію і мають персоналу до 5 осіб, мають терміни для розробки та впровадження системи НАССР ще рік - до 20 вересня 2019 року", - відмітила Ольга Трофімцева.

За словами заступника міністра, невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР тягне за собою накладення штрафу.

"Для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб - 15 мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності", - зауважила Ольга Трофімцева.

Джерело


 

Нове дослідження: українці потребують більше інформації про європейську та євроатлантичну інтеграцію

4e1bbcd8-4a0e-8447Українці потребують більше інформації про європейську та євроатлантичну інтеграцію, проте ця інформація має бути простою, зрозумілою та мати прикладний характер. Такі основні висновки  якісного соціологічного дослідження «Поінформованість населення України щодо питань євроінтеграції та НАТО» назвала Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації.

«Вплив фейків, навіювань радянської та російської  пропаганди сприяє викривленню реальності щодо європейської та євроатлантичної інтеграції в українському інформаційному просторі. Росія та деякі наші внутрішні політики намагаються протидіяти європейській та євроатлантичній інтеграції через маніпуляції та перекручування інформації. Тому зараз надважливим завданням Уряду є донесення правдивої інформації стосовно змін, що відбуваються», - заявила Віце-прем`єр-міністр.

Вона також наголосила, що серед причин досить низької обізнаності українців про зміни, що відбуваються в країні в контексті євроінтеграції -  сприйняття її лише у вузькому, політичному контексті, а також відсутність розуміння зв’язку між евроінтеграційними реформами та змінами на місцях, у повсякденному житті. «Часто євроінтеграційні здобутки, потрапляючи на місцевий ґрунт, проростають як здобутки місцевих посадовців. Часто мери міст чи місцеві депутати закупівлю техніки, транспорту чи інфраструктурні проекти позиціонують як власні досягнення, забувши розказати, що це придбано за кошти або за допомоги ЄС, або що ці досягнення стали можливими саме завдяки євроінтеграційним процесам», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, нині критично важливо вивести інтеграцію з ЄС та НАТО за дужки політичних протистоянь: «Зробити її такою, що не підлягає сумніву чи перегляду. Саме для цього  нині вносяться зміни до Конституції».

Говорячи про комунікацію європейської та євроатлантичної інтеграції держави, Віце-прем`єр-міністр нагадала, що у жовтні минулого року Уряд ухвалив Стратегію комунікації у сфері євроінтеграції, а у квітні цього року – детальний план заходів з її реалізації. Аналогічні документи були ухвалені минулого року стосовно комунікації євроатлантичної інтеграції.  Плани включають проведення інформаційних кампаній, освітніх заходів та багато іншого. «Уряд вперше цього року виділив кошти на виконання цих завдань, розуміючи їхню важливість. Однак перед тим, як здійснювати ці заходи, важливо отримати чітке розуміння того, що саме люди вже зараз знають і думають про інтеграцію з ЄС і НАТО», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Дослідження, яке проводилося в 5 регіонах України та в 24 цільових групах,  показало, що українці досить добре розуміють, що таке ЄС  та що отримає Україна після вступу. Обізнаність щодо ЄС є вищою, ніж щодо НАТО. Більшість респондентів плутають європейську та євроатлантичну інтеграцію та вважають євроінтеграційними всі реформи, що відбуваються в країні, не розрізняючи, що саме робиться на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, що – на вимогу МВФ, а що є внутрішніми реформами, ініційованими державою (як освітня чи медична). 

Ситуація щодо поінформованості про НАТО гірша. Абсолютна більшість учасників дослідження підтримують скасування позаблокового статусу України та позитивно відгукуються про НАТО, але не знають, що Альянс – це не лише військовий союз, а його функції та задачі значно ширші.

«Це якісне дослідження, в якому немає цифр. Ми не оприлюднюємо всіх результатів. Проте воно в повному обсязі стане підґрунтям для побудови комунікаційних кампаній, які почнуться вже цієї осені. Ми маємо всі дані стосовно  найпоширеніших міфів та фейків, аргументів противників та прихильників курсу на ЄС та НАТО, бажаних каналів та видів комунікації.  Завдяки цьому масиву даних організації, які виграють право проводити комунікаційні кампанії, краще та швидше зрозуміють, як достукатися до різних груп українців», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

В презентації взяли участь Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який наголосив на тому, що інформаційні кампанії заплановано на жовтень-грудень в рамках виконання Планів заходів по ЄС та НАТО на 2018 рік, а тендер на участь в них триває до 18 вересня. «Ми дуже хочемо, щоб до участі у тендері долучилося якомога більше компаній і організацій», - зазначив  Голова Держкомтелерадіо.

Довідково

Соціологічні дослідження у липні-серпні 2018 року провела ГО «Центр «Соціальні індикатори» на замовлення Держкомтелерадіо. Їхньою метою було визначити рівень обізнаності населення щодо процесів євроатлантичної та європейської інтеграції та пов’язаних з ними сподівань та пересторог. Дослідження охопило п’ять регіонів України: центральний, північний, південний, західний та східний. Окремо було проведено вивчення громадської думки в Донецькій і Луганській областях. Фокус-групи були проведені у Львові, Ужгороді, Києві, Вінниці, Сумах, Харкові, Сєвєродонецьку, Маріуполі, Одесі. До цільових груп входили військовослужбовці, журналісти, держслужбовці, представники освіти та культури, малого і середнього бізнесу, а також представники національних меншин.

Джерело


 

Круглий стіл з теми просування євроінтеграційних реформ

2018_09_07_ukr_es_media_13Про комунікацію та просування євроінтеграційних реформ в області говорили під час зустрічі-дискусії в ОДА. Обговорення відбулося у рамках інформаційних заходів проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється Польським Фондом міжнародної солідарності (Solidarity.FundPL) та двома українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева».

У дискусії взяла участь заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова, представники Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, ЗМІ, громадські активісти.

—  Важливо, що таку дискусію ініціювали саме на Чернігівщині. Адже регіон є прикордонним до країни-агресора. І це викликає потребу більше працювати над якісним інформуванням спільноти про необхідність та успіхи євроінтеграційних реформ.

Маю зазначити, що в області діє план заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, — зазначила Наталія Романова.

Керівник проекту Ізабелла Хруслінська зауважила:

— У рамках проекту для журналістів проводяться вишколи. Чернігів обраний для навчання не лише тому, що тут маємо учасників, а ще й тому, що регіон має багату історію та досягнення, які впливають на становлення всієї країни.

Джерело


 

Цікаві факти про структуру українського експорту

000000image_3846t6yt65ytyНа найближчі роки вересень, схоже, залишиться традиційним часом підведення підсумків у відносинах Україна-ЄС, адже саме у вересні 2017 року Угода про асоціацію з Євросоюзом остаточно набула чинності.

Хоча значення цієї дати – символічне, а не змістовне, адже велика частина Угоди почала застосовуватися раніше, у 2016 і навіть у 2014 році, коли ЄС скасував більшість ввізних мит для українських товарів, в односторонньому порядку запустивши зону вільної торгівлі. А отже, відлік для оцінки впливу більшості норм Угоди про асоціацію варто було б вести від інших дат.

Тим не менше, річниця набуття чинності Угодою теж є добрим приводом для того, щоб оцінити досягнуте.

Наприкінці серпня Державна служба статистики України опублікувала детальні дані про український товарний експорт за перше півріччя 2018 року. Позитивна новина: експорт до ЄС продовжує зростати, причому швидше, ніж до інших країн світу. За перше півріччя експорт виріс на 19,2% у вимірі рік до року, що більш ніж удвічі вище, ніж експорт в інші країни (8,3%). В цілому, експорт в ЄС забезпечує приблизно 60% приросту загального експорту товарів України у січні-червні, а отже, торгівля з Євросоюзом є фактичним драйвером зростання нашого експорту.

Частка ЄС сягнула 42% від загального обсягу українського експорту.

Зауважимо, що збільшення значущості Євросоюзу відбувається за рахунок скорочення частки Росії, експорт до якої у 2018 році відновив падіння після тимчасового пожвавлення минулого року.

Водночас половина експорту України спрямовується на ринки "третіх країн", тобто і не ЄС, і не Росії. причому їхня частка залишається сталою протягом тривалого періоду. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС не змінило цей тренд, оскільки дотримання європейських вимог щодо безпечності та якості товарів полегшило доступ виробників й на інші ринки.

У першому півріччі 2018 року структура експорту в ЄС змінилася.

Помітно її зміщення від продукції сільського господарства та харчової промисловості в бік інших промислових товарів, в першу чергу виробів з металу, а також машин та обладнання.

Це відбулось внаслідок скорочення експорту в ЄС двох ключових товарних позицій – кукурудзи та соняшникової олії, яке сталося на тлі нижчого минулорічного врожаю, тоді як експорт промислових товарів продовжував зростати.

Найдинамічніше зростав експорт металевих виробів, зокрема напівфабрикатів з вуглецевої сталі (з масовою часткою вуглецю менш як 0,25%), експорт яких збільшився на понад 50% і які зараз займають третє місце (5%) за вартістю експорту в переліку ключових експортних товарів на рівні 6 знаків УКТ ЗЕД.

Також стабільно збільшується експорт різноманітних машин та обладнання в ЄС. Приміром,експорт комплектів для свічок запалювання у січні-червні 2018 року зріс на 24% та посів друге місце за вартістю експорту (7%) після кукурудзи, частка якої склала 8%. Це стало наслідком активізації інвестицій у виробництво запасних частин для автомобілів, що обслуговує європейський ринок. За даними Карти підприємств України, що були відкриті з початку 2015 року, у 2015 – першій половині 2018 року в Україні було відкрито 9 нових заводів із виробництва кабельної продукції, що створило близько 16 тисяч нових робочих місць. Ще кілька заводів зараз будуються.

Експорт іншої продукції машинобудування в ЄС також зростає. Наприклад, у першому півріччі експорт антен або їхніх частин збільшився на 74% та досягнув 1% загального українського експорту в ЄС. Або інший приклад: цілий відсоток експорту займають чайники, експорт яких збільшився на 111% протягом року (точніше, ця товарна позиція із кодом 8516 71 має назву "Чайники і кавоварки")

За результатами першого півріччя експорт сировини склав лише 26% від загального експорту в ЄС, тоді як минулого року в цей період сировина складала 29% експорту. На другому місці – напівфабрикати з часткою експорту 31%.

Перше місце, як і минулого року, займає експорт переробленої продукції з часткою 43% від загального.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що у 2018 році експорт товарів в ЄС зберіг високі темпи зростання, незважаючи на негативний вплив нижчого минулорічного врожаю.

Лідерами зростання є продукція металургії та машинобудування. В комплексі це зумовило подальше зниження частки сировини, яка за результатами першого півріччя складає лише близько чверті загального експорту товарів до ЄС.

Джерело


 

Товарообіг з ЄС зріс

9243За підсумками січня - липня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними товарами між Україною та країнами ЄС збільшився на 4,4% та склав майже $ 4,6 млрд. Український експорт при цьому становить майже $3,1 млрд, тобто Україна має позитивний торговельний баланс.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань  європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Незважаючи на те, що український аграрний експорт до країн ЄС за сім місяців поточного року  зменшився на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2017 року, він склав майже $3,1млрд. При цьому, ЄС залишається другим за важливістю ринком в регіональній структурі нашого експорту продукції АПК з часткою 35,3%, поступаючись лише країнам Азії», - підкреслила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

За її словами, ТОП-10 найактивніших європейських покупців вітчизняних аграрних та харчових товарів в 2018 році очолюють Нідерланди, з часткою 15,5%. Далі йдуть Польща – 14,5%, Італія – 13,8%, Іспанія – 12,9%, Німеччина – 10,6%, Франція – 6,5%, Бельгія – 3,3%, Великобританія – 3%, Угорщина – 2,8%, Португалія – 2,7%, Румунія – 1,8%.

«За цей період дуже помітно збільшився попит європейських споживачів на цілу низку українських аграрних та харчових товарів. Наприклад, пташиного м’яса та субпродуктів було експортовано до ринків ЄС майже в 2,2 рази більше, ніж у той самий період минулого року, на $152,1 млн»,- відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що також збільшились обсяги експорту наступних товарів: насіння свиріпи або ріпаку – на $73,4 млн або на 96,7%; пшениці – на $52,8 млн (на 52%); сої – на $17,2 млн (на 11,6%); інших горіхів – на $17,1 млн (на 80,8%); шкіри із шкур інших тварин – $13,6 млн (на 56%); овочів бобових сушених – на $10,8 млн (в 3 рази); кондвиробів з цукру – на $10,8 млн (на 78,9%); плодів та горіхів сирих або варених, морожених – на $9,9 млн (на 38,9%); соків – майже на $9,2 млн (на 51,3%); шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $9,1 млн (на 69,6%).

«Що стосується імпорту в Україну товарів з ЄС, то він збільшився майже на 30% та становив трохи більше ніж $1,5 млрд. Ключовими товарами нашого імпорту стали: продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, тютюн та вироби з нього, насіння олійних культур, м'ясо та субпродукти та інші харчові товари»,- резюмувала заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Джерело


 

Підсумки першого року дії Угоди про асоціацію

787Торік, 1 вересня 2017 року – після того, як Нідерланди ратифікували Угоду про асоціацію – цей документ нарешті набрав чинності у повному обсязі.

Сьогодні – гарна нагода підбити проміжні підсумки його виконання.

Хочу вкотре наголосити: це найбільша за обсягом та найамбітніша за змістом угода, яку Євросоюз коли-небудь укладав з будь-якою країною поза межами ЄС.

Це – документ, дотримуючись якого, ми максимально наблизимо до європейських норм всі без винятку сфери нашого життя. Для цього ми маємо змінити українське законодавство на основі тих директив, що діють всередині ЄС. Тих, що формують Європу, яку ми його знаємо і до якої прагнемо.

Що вже змінила Угода про асоціацію?

Якщо говорити мовою цифр, то найбільш промовистими будуть показники зростання нашого експорту до ЄС.

За даними МЕРТ, у першому півріччі цього року, порівняно з аналогічним періодом торік, наш експорт до ЄС зріс на 19,2%. Його частка в загальному експорті вже сягає 42,1%.

Багато виробників по всій країні, відчувши переваги співпраці з ЄС, впроваджували нові стандарти якості для своїх товарів і послуг. А це означає що, окрім покращення конкурентоздатності на зовнішніх ринках, наші підприємці забезпечують і кращу якість всередині країни.

Однак євроінтеграція – це далеко не лише про торгівлю.

Розгляньмо її глибше – на прикладі кількох "свіжих" євроінтеграційних законів, що стали результатом тривалої і кропіткої співпраці уряду та парламенту. Це ті зміни, які можна буде "помацати", які крок за кроком наближають Україну до європейської мрії.

Приклад – Закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині". В Україні гинуть донори, які моли би врятувати багато життів (за деякими підрахунками – тисячі щорічно). Тепер у нас має бути створена Єдина державна інформаційна система трансплантації, яка буде визначати пари донор-реципієнт.

Є інші, на перший погляд далекі від повсякденного життя сфери, які ми зараз реформуємо.

Не секрет, що Україна має проблеми із захистом авторських прав. Той стан, як є зараз, роками бив по творчій діяльності, не дозволяючи, приміром, авторам музики отримувати гонорари за використані твори, знецінюючи інтелектуальну працю багатьох людей. Зрештою, йдеться і про цивілізований ринок розваг, і про імідж країни. Та ухвалений закон "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", сподіваюся, поклав початок наведенню ладу в цій царині.

Нещодавно виповнилася 1000 днів, відколи ми не купуємо газ у Росії. Ще кілька років тому це здавалося недосяжним, а тепер – точно така даність, як, приміром "безвіз". Та нині дедалі частіше можна почути вже не про диверсифікацію імпорту, а про перспективи експорту енергоносіїв з України до ЄС. Для цього навесні був ухвалений закон щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі.

Через бюрократичні складнощі з отриманням земельних ділянок для нафтогазового видобутку держава втрачає 1 млрд. кубометрів газу щороку. На практиці для відведення таких земельних ділянок в середньому потрібно 4 роки та 44 погодження у 16 установах. Годі й казати про інвестпривабливість газузі. Навпаки, така зарегульованість сприяє корупції. Вірю, що згаданий закон допоможе переломити ситуацію.

Насамкінець про найважливіше. Про те, без чого успішна економіка втрачає сенс – про довкілля.

Багато років його захист був, м`яко кажучи, не в пріоритеті.

Та підходячи до екологічних проблем декларативно, ми залишаємо бомбу сповільненої дії своїм дітям та онукам. Наслідки екологічних лих потягнуть за собою проблеми в усіх інших галузях, тому, бездумно заробивши гроші зараз, ми все одно витратимо їх пізніше – на медицину чи відновлення екосистем.

Тому попри, говорімо чесно, не найсприятливішу фінансову ситуацію – ми все ж ухвалили закон про стратегічну екологічну оцінку.

Трохи історії цього питання. Якщо в ЄС процедуру оцінки впливу на екологічну ситуацію запровадили ще у 2001 році, то в Україні дотепер були відсутні механізми, за допомогою яких проекти державного планування могли би враховувати екологічні міркування.

Ще у 1999 році Україна ратифікувала дві міжнародні конвенції з цього приводу, ухвалені під егідою ООН – Оргуську конвенцію та Конвенцію Еспо, за якими взяла на себе зобов’язання інформувати та залучати громадськість до ухвалення рішень у питаннях, що стосуються довкілля. До того ж, Україна була однією зі сторін-підписантів розробленого Європейською економічною комісією ООН та ухваленого в Києві (!) Протоколу про стратегічну екологічну оцінку, у якій було детально розписано процедуру проведення такого оцінювання.

Однак держава не виконувала умов документів, до яких приєдналася.

У 2005 році в ООН офіційно визнали, що Україна не дотримується міжнародних зобов’язань в рамках Оргуської конвенції. А у 2008 році нам винесли офіційне попередження вже через нехтування умовами Конвенції Еспо.

Лише зараз ми виправляємо ці помилки.

Якщо дотепер стратегії, плани, схеми та програми органів державної влади та місцевого самоврядування могли розроблятися без жодного обов’язкового розгляду та врахування можливих наслідків для екології, то за новим законом державний орган або орган місцевого самоврядування, що виступає замовником і розробником державного проекту чи програми, зобов’язані спочатку подати до природоохоронного органу заяву, де описано проект та ймовірні його наслідки для довкілля та здоров’я населення.   

Це далеко не вичерпний перелік лише законодавчих змін, які вже працюють на добробут кожної української родини.

Зараз разом з колегами з Верховної ради ми оновлюємо Дорожню карту "євроінтеграційних" законопроектів. У новій редакції їх буде понад 50. Двадцять з них будуть першочерговими для наступної сесії Парламенту.

Джерело


 

Україна змінює законодавство задля зменшення нетарифних бар’єрів

Процес євроінтеграції, що включає в себе імплементацію Угоди про асоціацію включно з Поглибленою та всебічною зоною вільної торгівлі, полягає у входження до  європейського простору у різних сферах - політичній, правовій, соціальній та ін. Частиною Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності", який має наблизити Україну до європейського спільного ринку.

Угода про Асоціацію у статті 56 передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності із європейськими нормами. Додатку ІІІ Угоди містить  перелік сфер та терміни прийняття відповідних норм.

Верховна Рада України прийняла проект закону у першому читанні 20 березня 2018 року і станом на початок липня він готується на друге читання профільним комітетом.

Закон керується нормами європейського законодавства щодо технічних вимог, викладених у Рішення № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року. Ухвалення Рішення ґрунтувалось на деталізації процедури оцінки та перевірки якості продукції європейського ринку для підвищення конкурентності європейських товарів.

Сфера технічних регламентів та оцінки відповідності є надзвичайно важливою як для держави, що є контролюючим актором у даній сфері, для бізнесу, який залучений у процес виробництва, так і для простих громадян, споживачів товарів.

На сьогодні, вимоги у сфері технічних регламентів та оцінки відповідності розпорошено у 11 законодавчих актів, серед яких 10 Законів України, Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон усуває неузгодженості норм у сфері стандартизації, сертифікації, реєстрації та іншого технічного регулювання.

Нагальна важливість прийняття нового закону полягає в його необхідності для підготовки підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції  (АСАА) з Європейським Союзом, яка значно зменшить нетарифні бар’єри для українського промислового експорту на ринок ЄС.

Угода АССА дозволить українським виробникам промислової продукції (машини, обладнання та ін.) отримати сертифікат відповідності від національного уповноваженого органу без потреби проходження додаткових процедур в країнах ЄС.

Відповідно до АССА Торгівля товарами між Україною і ЄС відбуватиметься майже на таких умовах, що і між країнами-членами ЄС.

Також, прийняття закону призведе до зменшення витрат підприємств та юридичних осіб на отримання відповідної документації, а також на проходження процедур відповідності. У свою чергу, країна отримає ефективне  управління та регулювання сфери технічного обслуговування.

Таким чином, гармонізація різних технічних вимог продукції буде важливим кроком для збільшення інтенсивності торгівельних зв’язків між Україною та ЄС та відкриє ринки ЄС для українських виробників.

1_6235

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело

  

 

Європейські фінансові інструменти для розвитку бізнесу

35innovative-financial-instruments-for-emerging-markets2Українському бізнесу, який хоче вийти на зовнішні ринки, доведеться вкладати чималі кошти у свій розвиток. Компаніям та підприємцям необхідні ресурси на вивчення зовнішніх ринків, відвідування інших країн, адаптацію їх продукту до потреб ринку, пошук партнерів, просування товару. 

Програми Євросоюзу

В Україні вже майже 10 років працює ініціатива з підтримки малих та середніх підприємств (МСП) "EU4Business", яка фінансується Європейським Союзом і реалізується Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Німецьким банком розвитку, ОЕСР, Міжнародним торговельним центром, Світовим банком та іншими партнерами. Ініціатива "EU4Business" складається з безлічі проектів та програм для підприємців.

Для українського бізнесу зараз доступні десять програм фінансування та чотири програми консалтингової допомоги.

Одна з актуальних програм "EU4Business" це — створення в Україні мережі Центрів підтримки бізнесу

Допомога консультантів

Звернувшись до одного з регіональних офісів ЄБРР або до Центру підтримки бізнесу, українська компанія може отримати грант на залучення бізнес-консультанта. Консультанта можна залучати для вирішення різноманітних завдань, для розробки стратегії, аналізу енегроефективності виробництва, підготовки компанії до експорту, пошуку партнерів на зовнішньому ринку, підготовки типових експортних контрактів.

Щоб отримати грант на залучення консультанта, компанії потрібно звернутися до одного з регіональних офісів ЄБРР або одного з регіональних Центрів. Компанія повинна вказати, які експертні знання і в якій сфері їй потрібні. Консультанта можна вибрати з переліку фахівців, акредитованих у Європейському банку реконструкції та розвитку. 

Компанія сама оплачує послуги консультанта. Але завдяки підтримці з боку "EU4Business" компанія може отримати компенсацію в розмірі від 50 до 70% вартості консультаційного проекту. Максимальна сума, яку може покрити грант від ЄС, — 10 тисяч євро.

Пільгові кредити

Однією з актуальних ініціатив "EU4Business" є спільна програма з Німецько-Українським фондом, в рамках якої малий і середній бізнес може отримати дешевші позики.

Уряд Німеччини для цієї програми надав 10 млн євро на кредитування українських підприємців, а Євросоюз — ще 5 млн євро на компенсацію валютних ризиків. "Тобто банки та безпосередні позичальники отримали більш дешеві фінансові ресурси в загальному розмірі 300 млн грн", — пояснює Валерій Майборода, в.о. керівника Німецько-Українського фонду.

За півроку 78 українських підприємств отримали за цією програмою позики на суму 240 млн грн.

За його словами, український бізнес може отримати кредит за пільговою ставкою 15% річних, в той час як середня ринкова становить 18-20%. Такий кредит можна отримати на термін до шести років в одному з шести банків-партнерів Фонду.

Таким чином, Євросоюз підтримує безліч програм, які допомагають українському малому і середньому бізнесу розвиватися. 

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 52 53 >