UA
Огляд, статті
Рада асоціація Україна-ЄС: підписано фінансові угоди

787В ході Ради асоціації Україна-ЄС, яка розпочалася 17 грудня в Брюсселі, сторони підписали чотири важливі фінансові угоди.

Документи стосуються, зокрема, фінансової підтримки Єврокомісією проектів енергоефективності, підвищення кваліфікації співробітників органів державної влади, модернізації системи професійно-технічної освіти, просування контактів між людьми з ЄС та українським суспільством тощо.

Зокрема, метою Угоди між урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу "Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II" є залучення допомоги Європейського Союзу на фінансування заходів з енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів в Україні, що сприятиме зменшенню національного енергоспоживання та викидів парникових газів, збільшенню енергетичної безпеки України.

Документ передбачає реалізацію проектів енергоефективності, які призведуть до зменшення споживання енергії на рівні багатоквартирних будинків, покращення умов для інвестицій в цю галузь, а також вдосконалення системи аудиту у сфері енергетики. Загальний внесок ЄС в рамках Угоди становить 54 млн євро.

Від уряду України цю угоду підписав віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, від Європейської Комісії – комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган.

Ще один документ - угода між урядом України та Європейською Комісією про фінансування Програми технічного співробітництва 2018 року - спрямована на зміцнення інституційної спроможності українських органів влади імплементувати законодавчі норми ЄС в українське законодавство. Зокрема, забезпечити виконання положень угоди про асоціацію/ПЗВТ у вибраних пріоритетних напрямках: навколишнє середовище, транспорт, енергетика, санітарний та фітосанітарний контроль, бухгалтерський облік, стандартизація, електронна комунікація, кібербезпека.

Окремо в угоді прописано принципи поваги органів державної влади України до прав людини та основних свобод. Загальний внесок ЄС в рамках угоди становить 37 млн євро.

Третя угода - "EU4Skills: Кращі навички для сучасної України" - спрямована на реформування та модернізацію системи професійно-технічної освіти в Україні для сприяння сталому і інклюзивному соціально-економічному розвитку завдяки кращому економічному управлінню, збільшенню диверсифікації та вищій продуктивності праці. Загальний бюджет угоди - 58 млн євро.

Нарешті, четверта угода - "Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи" передбачає залучення допомоги Європейського Союзу для просування контактів між людьми з ЄС та українським суспільством з метою обміну найкращими практиками та сприяння взаєморозумінню. Цей документ, зокрема, передбачає професійний обмін для короткострокового професійного стажування у країнах-членах ЄС, у першу чергу, завдяки існуючим програмам та проектам держав-членів, а також підтримку програмного та інформаційного центру "Дім Європи".

Загальний внесок ЄС в рамках цієї, четвертої Угоди становить 18 млн євро.

Джерело 


 

Про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

136006Європейський парламент у середу ухвалив резолюцію про стан імплементації Угоди про асоціацію з Україною. Євродепутати дали позитивну оцінку прогресу визначених в Угоді про асоціацію Україна-ЄС реформ в умовах російської агресії, водночас вказали на сфери, де необхідно посилити зусилля.

Як повідомляється на сайті Європарламенту, резолюцію підтримали 433 депутати, 105 проголосувало "проти" та 30 – утрималися.

"Україна заслуговує на похвалу за втілення реформ у сферах енергетики, охорони здоров'я, пенсійної сфери, державного управління, децентралізації, державних закупівель, оборони та безпеки, у банківському секторі, а також щодо забезпечення макрофінансової стабілізації", – сказано у резолюції.

ЄП привітав економічну стабілізацію в Україні та прогрес в імплементації поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі; закликав Єврокомісію продовжити підтримку держави.

"Європарламент вітає кроки, направлені на модернізацію армії України, а також військово-морських сил на Чорному і Азовському морях, як міцну гарантію стабільності і територіальної цілісності України", - йдеться у резолюції.

Водночас, у документі сказано, що ці реформи супроводжуються підвищенням цін, урізанням соціальних допомог та погіршенням доступу до систем соціального захисту.

Серед основних проблемних питань у резолюції євродепутати виокремили недостатню боротьбу з корупцією та незначні зусилля із деолігархізації та у сфері приватизації.

У резолюції депутати також виступили з ініціативою запровадити санкції проти Росії за блокування судноплавства в Азовському морі та через Керченську протоку, закликаючи країни-члени Євросоюзу закрити свої порти для російських суден.

Європарламентарії засудили навмисний акт агресії Росії проти України, здійснений 25 листопада у Керченській протоці, та вимагають негайного і безумовного звільнення українських кораблів та моряків, які повинні мати статус військовополонених.

Документ також містить заклик до ОБСЄ розширити мандат Спеціальної моніторингової місії в України на регіон Азовського моря.

Президент України Петро Порошенко привітав цю резолюцію Європарламенту, що, за його словами, є свідченням твердої підтримки України у боротьбі за європейський вибір.

"Вважаю таку позицію Європарламенту свідченням твердої підтримки України у триваючій боротьбі нашого народу за свій європейський вибір та результатом безпрецедентного рівня відносин між Україною та ЄС", – написав Президент на сторінці у  Facebook.

Джерело


 

Посібник щодо експорту до ЄС

Громадська організація EasyBusiness за підтримки проекту "Громадська синергія" підготувала для малого й середього бізнесу посібник, який допоможе у вирішенні питання виходу на ринки Європейського Союзу.

Посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС" можна завантажити за посиланням

Джерело


 

Технічна допомога ЄС Україні

78712 грудня Уряд України ухвалив підготовлені Мінекономрозвитку проекти низки Угод щодо надання технічної допомоги ЄС Україні. 

Серед них - Угода про фінансування заходу “Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи” між Україною та Європейською комісією строком на 8 років з бюджетом у 18 млн євро. Мета програми - залучення технічної допомоги з боку ЄС для сприяння налагодженню контактів, професійних зв’язків, культурного обміну між громадянами країн ЄС та України.

В рамках цієї Угоди технічна допомога ЄС надаватиметься за такими напрямами: професійний обмін шляхом організації короткострокових професійних стажувань у країнах-членах ЄС; підтримка програмного та інформаційного центру “Дім Європи”; створення спеціального вікна для розширення можливостей для участі України в програмі Erasmus+; забезпечення відшкодування 50% від суми внесків України до програми “Креативна Європа” на 2018-2020 роки.

Друга - Угода про фінансування “Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II”. Ця програма є продовженням Програми підтримки енергоефективності в Україні - EE4U, що набула чинності 18 квітня 2018 року. Мета програми - залучити фінансування ЄС для підвищення енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів, зниження рівня викиду парникових газів в Україні. Загальний бюджет програми - 54 млн євро.

Наступний ухвалений проект угоди - Угода про фінансування Програми технічного співробітництва 2018 року. Метою підписання цього документу є залучення фінансування з боку ЄС для підтримки України в імплементації Угоди про асоціацію/Поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Бюджет передбаченої Угодою програми - 37  млн євро.

Завданнями Угоди визначено:

  • надання технічної допомоги українським органам влади в імплементації норм законодавства ЄС в українському законодавстві у пріоритетних напрямах: навколишнє середовище, транспорт, енергетика, санітарний та фітосанітарний контроль, стандартизація, бухгалтерський облік, електронна комунікація, кібербезпека,

  • підтримка державних інституцій та інститутів громадянського суспільства в Україні в сфері захисту громадянських прав,

  • забезпечення участі українських організацій в програмі Горизонт 2020.

Також Кабінетом Міністрів ухвалено проект Угоди про фінансування заходу “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”. Мета підписання цієї угоди - залучити фінансування ЄС на потреби реформування та модернізації системи професійно-технічної освіти в Україні. Загальний бюджет передбаченої Угодою програми з підтримки освітніх проектів - 58 млн євро.

Джерело


 

З 2019 року - нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими

big-26-553-1381237526_esПочинаючи з 1 січня 2019 року, необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах. 

Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.

Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.

Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.

Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.

Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

- у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;

- групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

- принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Коригуючі форми між різними системами класифікації лісоматеріалів (ГОСТ та EN) можна завантажити.

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

Джерело


 

Першочергові заходи для розвитку інноваційної сфери в Україні

creativity-solutions-inspiration-innovation-intelligence-ideas-vision-118 грудня в місті Києві відбудеться круглий стіл «Першочергові заходи для розвитку інноваційної сфери в Україні» оргазований Міністерство освіти і науки України разом з ГО «Агенція Європейських інновацій».

У ході круглого столу експерти інноваційної галузі проаналізують можливі першочергові заходи, які можуть бути включені у план імплементації Стратегії інноваційного розвитку України у контексті дотримання основних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Захід розрахований на представників органів державної влади, громадських організацій, бізнес асоціацій та науковців. Учасники матимуть змогу долучитися до формування партнерської мережі задля спільної розробки та втілення ініціатив інноваційної галузі.
З проектом Стратегії інноваційного розвитку України можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/2RMgpaX

Довідково: Круглий стіл є першим заходом проекту «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці», який виконується за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Детальніше про захід: https://www.facebook.com/events/2084133158566595/


 

 

Воркшоп щодо можливостей для малого та середнього бізнесу

bigstock-european-union-flags-in-front-91041542-990x55613 грудня 2018 р. в м.Київ відбудеться семінар "Інструменти підтримки малого та середнього бізнесу для зміцнення економічних відносин мііж Україною та ЄС".

Програма семінару передбачає виступи та презентації провідних європейських, зокрема болгарських та українських експертів – економістів з великим досвідом роботи у структурах ЄС у сфері зовнішньої торгівлі, управління проектами з розвитку малого та середнього бізнесу, підвищення конкурентоспроможності компаній, громадських закупівель, боротьби з рейдерством, захисту інтелектуальних прав тощо.

Учасники семінару отримають від фахівців-практиків інформацію  щодо правильного  позиціонування українського бізнесу на закордонних ринках, зокрема щодо інструментів доступу до ринку ЄС після набуття чинності Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною, зможуть у рамках вільної дискусії обговорити з ними практичні аспекти ведення бізнесу з ЄС та дізнатись про унікальний досвід успішної  інтеграції болгарської економіки до єдиного європейського ринку.

Із вітальним словом до учасників семінару звернуться Її В. Тимчасовий Повірений у справах Болгарії в Україні пані Стояна Русинова, Й.В. Посол, Глава Делегації ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, президент ТПП України та інші високоповажні гості.

Робочі мови заходу – українська та англійська,  забезпечується синхронний переклад.

Реєстрація: для участі у семінарі прохання не пізніше 12 грудня зареєструватися за посиланням https://goo.gl/zwbZE9

Джерело


 

Використання європейських тарифних квот

000000image_3846t6yt65ytyСтаном на 4 грудня 2018 року на 100% вичерпано тарифні квоти ЄС на імпорт цілої низки українських аграрних та харчових товарів. При цьому, вже використані об’єми і додаткових торговельних преференцій, які надавались на період з 01.10.2018 р. до 30.09.2019 р. на мед та оброблені томати. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже третій рік поспіль ми спостерігаємо зростання обсягів двосторонньої торгівлі в галузі АПК між Україною та ЄС в рамках ЗВТ. Українські виробники все активніше користуються імпортними тарифними квотами, наданими ЄС. Станом на 4 грудня 2018 року повністю вичерпані обсяги квот на український мед, солод та пшеничну клейковину, крохмаль, оброблені томати, виноградні та яблучні соки, пшеницю, кукурудзу, ячмінну крупу та борошно, вершкове масло та пасти, а також на м’ясо птиці», - наголосила заступник Міністра.

Вона додала, що деякі додаткові торговельні преференції, що надаються як за принципом «перший прийшов-перший обслуговуєшся», так і за принципом «ліцензування» теж були в повному обсязі вичерпані українськими експортерами. На 100% були вичерпані додаткові квоти на мед, що надавались строком з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р., оброблені томати (з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р.), ячмінну крупу та борошно (з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р.),  кукурудзу, пшеницю м’яку, борошно та гранолу.

Окрім цього, заступник Міністра зазначила, що на 97,7% використано квоти на український часник та на 99,4% – продукти переробки солоду та крохмалю. Але в нас поки що залишаються в повному обсязі торговельні преференції на такі товари як цукрові сиропи, гриби, оброблена продукція з масла.  

Детально про тарифні квоти станом на 4 грудня 2018 року у додатку.

Джерело


 

Про виконання зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію України та ЄС

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Верховна рада у другому читанні проголосувала за законопроект "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів".

За документ проголосував 231 депутат. "Законодавчим актом встановлено правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян та задоволення їх соціальних та економічних інтересів" - йдеться у повідомленні.

Як пояснювали раніше в Держпродспоживслужбі, реалізація закону буде сприяти гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу та виконанню зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію України та ЄС.

Зокрема, закон встановлює:

1) правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти та загальні принципи та обов’язки операторів ринку з доведення цієї інформації до інших операторів ринку та до споживачів.

2) загальні положення до маркування харчових продуктів, дія яких може поширюватися на всі харчові продукти або на певні їх категорії. Крім того, Закон встановлює окремі правила щодо маркування певних видів харчових продуктів.

3) категорії обов’язкової інформації про харчові продукти та загальні вимоги до інформації про харчові продукти для того, аби дати споживачам можливість визначати та належним чином використовувати харчові продукти, та робити вибір, який відповідав би їх індивідуальним харчовим потребам.

4) уніфікацію правил надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти.

Джерело


 

Інвестиційний форум Україна-ЄС

energy_banner18 грудня 2018 року у м.Києві відбудеться Інвестиційний Форум Україна – ЄС з відновлюваної енергетики, який організовує Європейська Комісія та, з українського боку, Верховна Рада України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України  та Dixi Group.

Цей Форум має за мету поширити європейський досвід у розвитку ринку  відновлюваної енергетики та визначити найкращі шляхи для прискорення розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Відновлювана енергетика безпосередньо сприяє не лише енергетичній безпеці та досягненню кліматичних цілей, але також позитивно впливає на економічний розвиток та ріст в регіонах. Саме тому вона є життєво важливою для майбутнього України на глобальних енергетичних ринках.

Проект програми заходу Ви можете знайти на спеціальному вебсайті Форуму. Ви зможете зареєструватись, заповнивши on-line форму в термін до 9 грудня 2018 року  за такимлінком.

Організаційний комітет надішле лист-підтвердження до 12 грудня. Просимо взяти до уваги, що лише лист-підтвердження забезпечує можливість участі у Форумі.  З будь-яких питань щодо організації заходу чи щодо реєстрації  просимо звертатись до Організаційного комітету: EU-UKRAINE-RES-CONFERENCE@ec.europa.eu .

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 55 56 >