Огляд, статті
Програма Уряду: європейська та євроатлантична інтеграція

Верховна Рада схвалила Програму дій Кабінету Міністрів України, яку презентував Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук. 

Олексій Гончарук поінформував, що Програма містить 87 цілей, які розбиті на три розділи. Перший із яких - розвиток людського капіталу – має п’ять складових: освіта, охорона здоров’я, соціальна політика, захист ветеранів, культура та розвиток спорту. Прем’єр-міністр окреслив ключові ідеї роботи за даними напрямками.

Очільник Уряду також презентував візію щодо реформування фінансової системи, митниці та податкової, стратегію здешевлення ресурсів для бізнесу, а також стратегію зниження дефіциту державного бюджету, підвищення доходів українських родин.

Презентація доступна тут: https://bit.ly/2pEaBXQ.

Також програму дій Кабінету Міністрів України прокоментував Віцепрем‘єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба. «Вперше в історії програм українських урядів європейській та євроатлантичній інтеграції присвячений окремий розділ. Це підкреслює важливість і незмінність шляху України на Захід. Але це і дещо більше: фундамент побудови довіри. Ми чітко визнали інтеграцію наскрізним завданням для уряду», - зазначив Віцепрем‘єр-міністр.

На думку Дмитра Кулеби, за попередні роки на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції було зроблено низку дуже важливих кроків за дуже непростих умов зовнішнього та внутрішнього спротиву цьому стратегічному курсу України. Тепер цей рух має не лише прискоритися, а й отримати свіжий та креативний підхід.

Джерело


 

Україна стала одним з найбільших експортерів до ЄС

Україна посідає третю позицію серед найбільших сільськогосподарських експортерів до ЄС, і має світове лідерство за темпами зростанні імпорту до ЄС сільськогосподарської продукції у липні 2019 року у порівнянні із липнем минулого року.

Відповідні дані оприлюднені у черговій доповіді Єврокомісії від 23 вересня 2019 року щодо стану торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.

«Найважливішими країнами походження агропромислового імпорту (до ЄС) за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,5), Бразилія (11,7), за якими слідують Україна (6,7) та Китай (6,0)... За річними показниками, обсяг агропромислового імпорту (у мільярдах євро, - відсоток змін) продовжує вражаючи зростати з України (+1,7, або +34%) та від США (+1,7, або +14%)», - йдеться у повідомленні.

Джерело


 

Принципово важливою є спадковість в реалізації політики зближення з ЄС та НАТО

53315f6e7e033_image118 вересня відбулося спільне засідання двох парламентських комітетів: з євроінтеграції до ЄС та в закордонних справах, в якому взяв участь Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба. Виступаючи на засіданні, він підкреслив, що принципово важливою є спадковість в реалізації політики зближення з ЄС та НАТО, та підтвердив незмінність і продовження цього курсу.

Віцепрем'єр також наголосив, що Україна не збирається замінювати інтеграцію до Європейського союзу іншими формами співпраці. "Курс на європейську інтеграцію залишається незмінним. Ми не сприймаємо будь-яких спроб підмінити інтеграцію співробітництвом або просто взаємодією. Вітаємо всі ідеї, які можуть допомогти інтеграції України до ЄС у майбутньому. Нас цікавлять лише механізми, які допоможуть в цьому. Але будь-які механізми, які намагаються підмінити інтеграцію і запропонувати якусь альтернативу, Україна не сприймає як дієві і життєздатні. Ми їх просто не розглядаємо ", - зазначив Дмитро Кулеба, коментуючи деякі заяви європейських партнерів щодо того, аби запропонувати Україні за відсутності офіційно проголошеної перспективи членства інші формати співпраці.

Він також окреслив основні пріоритети роботи в напрямі секторального зближення з ЄС, виокремивши інтеграцію в енергетичний та цифровий ринки ЄС та «промисловий безвіз», який торкнеться малого і середнього бізнесу, зокрема, виробників нехарчової продукції.

Говорячи про взаємодію з НАТО, Дмитро Кулеба підкреслив, що зараз на порядку денному підготовка візиту Північноатлантичної Ради до Києва, запланованого на 30-31 жовтня, а також підготовка до засідання Парламентської асамблеї НАТО, яке пройде в Києві навесні. Серед пріоритетів роботи – активізація діяльності робочої групи щодо військової співпраці з Альянсом, про яку досягнуто домовленостей під час останнього візиту до Брюсселя; продовження роботи над реалізацією Річної національної програми співпраці Україна - НАТО в цьому році та розробка нової, покращеної версії РНП на 2020 рік.

Джерело


 

Тендер на проведення інформаційних кампаній щодо інтеграції з ЄС та НАТО

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181У рамках виконання Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 рр. та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017—2020 рр. оголошено тендери на розробку та реалізацію інформаційних кампаній.

Потрібні креативні агенції, які мають досвід проведення інформаційних кампаній за кордоном, а також соціологічна служба. Потрібно:
- Розробити і запустити інформаційну кампанію (відео) в соцмережах європейських країн – членів Європейського Союзу.
- Розробити і запустити інформаційну кампанію (відео) в соцмережах європейських країн – членів НАТО.
- Розробити та провести соціологічне опитування про зміни у ставленні громадськості щодо підтримки НАТО і державної політики з євроатлантичної інтеграції.

Очікувана вартість закупівель послуг з інформаційних кампаній – по 1,5.млн. грн. кожна, з проведення соцдослідження - 400 тис.грн.

Тендерна документація, кваліфікаційні критерії і вимоги:
• Відео для країн ЄС: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278661.
• Відео для країн НАТО: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278346.
• Соціологія: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278859.

Джерело


 

Уроки з досвіду країн ЄС для України: міжнародна конференція

136006Центр економічної стратегії запрошує 26 вересня на міжнародну конференцію “Уроки з досвіду країн ЄС для України: економічний розвиток, антикорупційна реформа та довіра до судів”.

Час: 26 вересня о 9:30
Місце проведення: м.Київ, БЦ Леонардо ул. Богдана Хмельницкого, 17/52

В рамках конференції будуть презентовані міжнародні дослідження. Учасники обговорять ефективність боротьби з корупцією у Румунії, як використання нідерландського досвіду допоможе подолати кругову поруку і протекціонізм в українській системі правосуддя, а також як перетворити малий та середній бізнес в Україні на глобальних чемпіонів на основі досвіду Mittelstand в Німеччині.

Для участі у заході треба пройти онлайн реєстрацію до 24 вересня 2019 року.

Подія відбудеться в межах проекту «Побудова мостів в державній політиці: Україна», який реалізується за фінансової підтримки Foundation Open Society Institute в співпраці з OSIFE при Open Society Foundation.

Джерело


 

Право експорту до ЄС мають 308 українських агропідприємств

8d23ff25eab399b458add-35613Право експорту своєї продукції на територію Євросоюзу мають 308 українських підприємств.

Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.

Серед них 128 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 - підприємств-виробників нехарчової продукції.

Серед українських підприємств, котрі мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною:

  • 22 виробники молока та молочної продукції;
  • 4 виробники м’яса птиці;
  • 1 виробник продуктів із м’яса птиці;
  • 24 виробники риби;
  • 4 виробники яєць та яєчної продукції;
  • 66 виробників меду;
  • 1 виробник харчового колагену;
  • 1 виробник кишкової сировини;
  • 5 виробників равликів та жаб’ячих лапок

Водночас усі виробники харчових продуктів із 28 країн-членів ЄС можуть експортувати в Україну без обмежень за виконання імпортних умов. Україна ж отримує для відкриття експорту в ЄС має проходити оцінку системи державного контролю (з подальшою верифікацією) та отримувати дозволи на експорт", - зауважили в Держпродспоживслужбі.

Джерело


 

Дмитро Кулеба обговорив ключові питання європейської інтеграції

000000image_3846t6yt65ytyВіце-прем’єр-міністр України Дмитро Кулеба завершив офіційний візит до Брюсселя (Бельгія), де провів зустрічі у Європейському Парламенті та Європейській Комісії.

На зустрічі з групою депутатів Європарламенту пролунали запевнення у незмінній підтримці України з боку цього важливого органу. Сторони обговорили хід реформ в Україні. Віце-прем’єр окремо закликав депутатів  і надалі тримати українське питання серед пріоритетів Європарламенту.

У ході візиту Дмитро Кулеба провів низку зустрічей у Європейській Комісії, де обговорив питання політичного діалогу, ефективного виконання Угоди про асоціацію, фінансового співробітництва.

Зокрема, у рамках зустрічі з Комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом сторони відзначили особливу увагу, яку Євросоюз приділяє Україні, та наголосили, що порядок денний відносин України та ЄС і надалі має залишатися амбітним та насиченим. 

На зустрічі з новопризначеним радником Президента ЄК з питань України Ельмаром Броком Віце-прем’єр подякував йому за багаторічну підтримку нашої держави. Співрозмовники обговорили можливості та виклики, які стоять перед Україною на сучасному етапі, та перспективи взаємодії з новим керівництвом ЄС.

Під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань євро та соціального діалогу Валдісом Домбровскісом Дмитро Кулеба наголосив, що євроінтеграція залишається пріоритетом новопризначеного Уряду України. Домбровскіс відзначив прогрес України у проведенні реформ та закликав їх продовжувати. Сторони обговорили питання виконання Україною умов для отримання другого траншу (500 млн євро) в рамках четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС. У цьому контексті Віце-прем’єр запевнив представника Єврокомісії у докладанні зусиль з боку Уряду та Парламенту для ухвалення законодавчих актів, необхідних для успішного завершення четвертої програми.

Під час зустрічі з Віце-президентом Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шевчовичем сторони обговорили інтеграцію України до енергетичного ринку ЄС, анбандлінг НАК «Нафтогаз» і шляхи подолання загроз, пов’язаних із будівництвом Північного потоку-2.

Наскрізними питаннями усіх зустрічей була зацікавленість України та Євросоюзу в активізації секторального співробітництва, насамперед у сфері енергетичної безпеки, цифрового ринку, укладення угоди про т. зв. «промисловий безвіз», реформи митниці, а також у реформі децентралізації. Також сторони обговорили питання позиції ЄС щодо низки аспектів російської агресії проти України. Окремо порушувалося питання законотворчих планів Верховної Ради України. Європейські партнери наголошували на важливості рішучої боротьби з корупцією.

Джерело


 

Україна включена до Переліку країн, які можуть експортувати овочі і фрукти до ЄС

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225У результаті проведеної роботи Держпродспоживслужби з Європейською Комісією щодо надання безперешкодного експорту фруктів та овочів, визначених Директивою Ради ЄС 2019/523, Україна включена до Переліку країн, які можуть експортувати до ЄС ряд свіжих фруктів та овочів.

Йдеться про Malus Mill (яблуня), Pyrus L. (груша), Prunus L. (слива), Capsicum annuum L. (перець), Solanum aethiopicum L. (пасльон), Solanum lycopersicum L. (томати) та Solanum melongena L. (баклажан).

Нагадаємо, відповідно до Директиви Ради ЄС 2019/523 з 1 вересня 2019 року змінено умови імпорту Malus Mill, Pyrus L., Prunus L., Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L., та Solanum melongena L. до ЄС.

Вантаж на сьогодні може експортуватися з вільних ділянок від Neoleucinodes elegantalis (Guenée), Enarmonia prunivora Walsh, Grapholita inopinata Heinrich, Rhagoletis pomonella (Walsch), Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say, Tephritidae (non-European), які встановлюються в період вегетації.

Держпродспоживслужба зверталася до Європейської Комісії із запитом щодо визнання всієї України країною вільною від зазначених карантинних організмів. Після розгляду звернення Держпродспоживслужби Єврокомісія включила Україну в Перелік країн, яким дозволено експорт овочів та фруктів без додаткових нетарифних бар'єрів.

Джерело


 

Щодо першочергового ухвалення «євроінтеграційних» законів

00000es471_1910711392Кабінет Міністрів та Верховна Рада будуть тісно співпрацювати в напрямку оперативного розгляду та першочергового ухвалення «євроінтеграційних» законопроектів. Про це домовилися Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та голова комітету ВРУ з питань інтеграції з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе на засіданні Комітету.

«Курс на зближення України з Євросоюзом – незмінний. На цьому шляху Уряд та Парламент не просто союзники, вони – єдине ціле», - зазначив Віце-прем’єр-міністр. Він наголосив, що вбачає своєю основною задачею на посаді продовження та посилення позитивних досягнень щодо виконання Угоди про асоціацію та започаткованих процесів секторальної інтеграції з ЄС.

Представник Уряду підкреслив, що наразі динаміка розвитку торгівлі України з ЄС дуже висока і випереджає можливості Угоди про асоціацію.

Дмитро Кулеба також наголосив на тому, що спільна робота щодо ухвалення євроінтеграційних законопроектів має бути побудована у найбільш оптимальний спосіб. Він запропонував згрупувати законопроекти за їхньою метою та тематикою. Віце-прем’єр-міністр також підтримав ініціативу Іванни Климпуш-Цинцадзе щодо посилення інституційної спроможності комітету в частині експертизи та аналізу парламентських законодавчих актів на відповідність праву ЄС.

Також він закликав членів комітету бути «адвокатами євроінтеграції у своїх фракціях» та пояснювати парламентарям важливість оперативного та якісного розгляду законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію і наближення усіх сфер життя українців до стандартів ЄС. Віце-прем’єр-міністр запропонував уповноважити окремих людей як з боку комітету, так і з боку своєї служби для координації спільної роботи.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, наразі 67 законопроектів є пріоритетними і потребують термінового опрацювання Урядовим офісом з тим, щоб розглянути їх разом з висновками офісу на найближчому засіданні Комітету. Дмитро Кулеба наголосив на тому, що також необхідна експертиза законопроектів з боку кожного профільного міністерства.

Говорячи про урядово-парламентську взаємодію, він підкреслив, що успіх реалізації Урядом курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію великою мірою залежить від ефективності Парламенту. Чим ефективніший Парламент в ухваленні законодавства, яке створює європейський ринковий та ціннісний простір в України, тим швидше Уряд зможе приступати до їх виконання.

Джерело


 

До уваги підприємств!

787Щодо змін у фітосанітарних вимогах Європейського Союзу, які вводяться в дію 1 вересня 2019 року Директивою Ради 2019/523 ЄС від 21 березня 2019 року шляхом внесення правок до Додатків I-V Директиви Ради 2000/29 ЄС про захисні заходи проти ввезення до Співтовариства організмів, шкідливих для рослин і рослинної продукції, і проти їх розповсюдження в межах Співтовариства.

Так, з 1 вересня 2019 року змінено умови імпорту ряду свіжих фруктів та овочів, зокрема і для тих, що наразі можуть бути експортовані з України. А саме, Malus Mill, Pyrus L., Prunus L., Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L. та Solanum melongena L.

Обов’язковою умовою для імпорту Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L. та Solanum melongena L. є походження з країни або місця виробництва, визнаних вільними від Neoleucinodes elegantalis (Guenée);

- для імпорту Malus Mill походження з країни або місця виробництва, визнаних вільними від Enarmonia prunivora Walsh, Grapholita inopinata Heinrich, Rhagoletis pomonella (Walsch), Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say;

- для  імпорту Pyrus L. з країни або місця виробництва, визнаних вільними від  Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say;

- для імпорту Prunus L походження з країни або місця виробництва визнаних вільними від  Tephritidae (non-European).

Виходячи із зазначеного, Держпродспоживслужба надіслала листа до Європейської Комісії з повідомленням про відсутність випадків виявлення на території України Tephritidae (non-European), Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say, Neoleucinodes elegantalis (Guenée), що підтверджується результатами щорічного моніторингу та з урахуванням кліматичних умов України. Щодо Enarmonia prunivora Walsh, Grapholita inopinata Heinrich та Rhagoletis pomonella (Walsch), то в Україні дані організми віднесено до списку А1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» Переліку регульованих шкідливих організмів.

Беручи до уваги, що Україна є вільною від зазначених організмів, Держпродспоживслужба запропонувала Європейській Комісії прийняти рішення щодо безперешкодного імпорту до країн Європейського Союзу Malus Mill, Pyrus L., Prunus L., Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L. та Solanum melongena L.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 66 67 >