UA
Огляд, статті
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Євроінтеграція – це шлях реформування України, набуття статусу повноправного та невід’ємного члена європейської родини

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225В останні п’ять років Україна заклала міцний фундамент для побудови сильної європейської демократії. Проте необхідно зробити ще чимало, щоб побудувати успішну та сильну країну, де кожен зможе себе реалізувати. Про це зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона нагадала, що у 2014 році існувала реальна небезпека економічного та політичного колапсу України, згодом країна втратила 20% економіки разом з захопленими агресором територіями. Наразі ж економічне зростання триває вже 13 кварталів поспіль. Минулорічний ріст ВВП становив 3,2%, що є максимальним показником за останні 7 років. Обсяг продажу товарів за кордон у 2018 році збільшився на 10%, а 42% склав експорт до ЄС.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, головний зиск євроінтеграції для України – стратегічний. «Євроінтеграція – це шлях реформування України, набуття статусу повноправного та невід’ємного члена європейської родини. Тому всі твердження про те, що Україну не чекають ані в Євросоюзі, ані в НАТО, – це намагання скасувати наш рух шляхом реформ. Нарікаючи на «негостинний ЄС», слід пам’ятати, що швидкість та час нашого руху залежить передусім від нас самих. Від того, чи будемо ми згуртованими навколо ідеї європейської інтеграції. Від того, як ми будемо реформувати наші установи, змінювати законодавство, виконувати зобов’язання, що взяли на себе у рамках Угоди про асоціацію», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також наголосила, що Україна наполегливо працює над зближенням з НАТО, адже це запорука безпеки країни. Співпраця з Альянсом – це єдиний шлях для України вийти з «сірої зони» нестабільності та загроз. «Ті, хто ставить під сумнів нашу інтеграцію з НАТО, вчергове відмовляють Україні у праві стати частиною надійного безпекового простору. Це не відповідає нашим національним інтересам. Ми побудували сильну та боєздатну армію – навіть не з нуля, а з мінуса. Важливою у цьому процесі була підтримка наших партнерів з НАТО. Ми продовжуємо разом працювати над посиленням обороноспроможності Збройних Сил України та всього сектору безпеки та оборони», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона підкреслила, що Україна має всі можливості стати східним флангом НАТО, не йдучи до Альянсу з проханням про захист. «Нам є що вкласти в цю безпекову систему. Адже українська армія є єдиною в Європі і однією з небагатьох у світі, яка веде сухопутну війну і має унікальний бойовий досвід протистояння одній із найпотужніших армій світу – російській. До того ж в НАТО визнають, що український досвід реагування на гібридні загрози та гібридну тактику війни є унікальним і безцінним. Саме тут Росія випробовує механізми та інструменти гібридної війни, які пізніше застосовуються на Заході», – підкреслила Віце-прем‘єр-міністр.

Відповідаючи на запитання про складнощі на шляху євроінтеграції, з якими доводиться стикатися, вона виділила брак професійних кадрів та запросила студентів після закінчення університету йти працювати у владу. Друга проблема, за словами урядовця, полягає у надто повільному ухваленні та імплементації законів з урядово-парламентської дорожньої карти. Іванна Климпуш-Цинцадзе навела за приклад значну затримку у сфері транспорту: жоден євроінтеграційний закон для наближення регулювання в цій галузі до цього часу не ухвалений. Ще один гальмівний фактор – спротив євроінтеграційним процесам з боку різних груп інтересів.

Джерело


 

ЄБРР і ЄС запустили кредитну лінію для підтримки бізнесу в Україні

images_3r«Європейський Банк Реконструкції та Розвитку» (ЄБРР) спільно з Європейським союзом запустив кредитну лінію EU4Business-EBRD для підтримки розвитку малих і середніх підприємств в Україні на загальну суму до € 60 млн.

«Кредитна лінія передбачає підтримку приватних компаній, які зареєстровані в Україні і мають до 250 працівників. Позичальники зможуть отримати довгострокові кредити в сумі до € 3 млн в гривневому еквіваленті. Надання кредитів у місцевій валюті захистить позичальників від валютних ризиків», - розповіли в ЄБРР.

Згідно з повідомленням, кредитні кошти будуть надаватися через «Державний експортно-імпортний банк України» («Укрексімбанк»), якому виділено € 22 млн на реалізацію даної програми, і компанії «ОТП Лізинг» - € 10 млн.

Додаткові € 28 млн надійдуть найближчим часом і будуть доступні для інших місцевих фінустанов, які приєднаються до кредитної лінії.

Як наголошується в повідомленні, компаніям також надаватиметься підтримка у приведенні їх виробництва у відповідність до вимог директив ЄС, що дозволить їм конкурувати працювати на ринку ЄС.

Джерело


 

 

Україна збільшила промисловий експорт в країни ЄС

000000image_3846t6yt65ytyУкраїна нарощує промисловий експорт в країни Євросоюзу. Про це йшлося під час Третього засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості у Брюсселі під співголовуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Генерального директора Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості та підприємництва Тімо Песонена.  

Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, у 2016 році Україна і Європейська комісія ухвалили рішення про початок промислового діалогу, щоб стимулювати, модернізувати і реструктуризувати українську промисловість. Уряд України планує змінити модель економіки країни з сировинної на високотехнологічну інноваційно-індустріальну.

За три роки сторони провели 18 засідань робочих груп, де обговорювали співпрацю в сфері цивільної авіації і космічних досліджень, підтримку малого і середнього бізнесу, реформу системи державних закупівель та зміцнення зв'язків у технічній сфері. 

Степан Кубів поінформував, що протягом трьох років реальний ВВП України продовжує зростання і у 2018 році склав 3,2%. Промислове виробництво з 2017 року прискорило зростання з 0,4% до 1,6%. В Україні запрацювали підприємства, що спеціалізуються на виробництві електронних компонентів для автомобілів. Ці компоненти далі експортують в країни Євросоюзу. Також 75% електричних джгутів для автомобілів з ЄС виробляють в Україні, а кабельні мережі з нашої держави відправляють на заводи 11 країн Євросоюзу, на яких комплектують моделі світових брендів.

Очільник відомства у цьому контексті також підкреслив важливість завершення необхідних процедур для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА). 

“Завдяки активній взаємодії в рамках Діалогу ми впритул наблизилися до  укладання Угоди АСАА, яка є одним з пріоритетних напрямів економічного блоку Угоди про асоціацію з ЄС та суттєво спрошує вихід українських товарів на ринки ЄС”, - зауважив він.

Раніше повідомлялося, що у 2018 році торгівля агропромисловими товарами між Україною та ЄС зросла на 11,4%.

Джерело


 

Відбулося ІІІ засідання Промислового діалогу Україна-ЄС

13600613 березня у Брюсселі завершилося Третє засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості під співголовуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Генерального директора Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Тімо Песонена.  

 У своєму виступі Степан Кубів підкреслив важливість Діалогу для ефективної комунікації та обміну досвідом між Україною та ЄС щодо шляхів модернізації та реструктуризації української промисловості, поліпшення рамкових умов для співпраці наших промислових підприємств, зокрема МСП. 

“Президент України Петро Порошенко визначив індустріалізацію серед ключових векторів розвитку України, щоб продовжити розпочату трансформації української економіки з сировинно-орієнтованої на високотехнологічну інноваційну індустріальну модель. За три роки ми уже провели 18 засідань робочих груп за напрямками співпраці у цивільній авіації та космічних досліджень, підтримки МСП та реформи системи державних закупівель, усуненні технічних бар’єрів тощо. Ми прикладаємо максимум зусиль, щоб стати частиною великої промислової родини ЄС”, - підкреслив Степан Кубів.

Перший  віце-прем’єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України підкреслив, що Уряд продовжує докорінні реформи в Україні, які забезпечили зростання економічних показників та позицій України у рейтингу Легкості ведення бізнесу.

“Реальний ВВП України зростає уже три роки поспіль – у 2018 його ріст склав 3,2%. Промислове виробництво прискорило зростання до 1,6% порівняно з 0,4% у 2017 році. Вже зараз в Україні працюють підприємства, що спеціалізуються на виготовленні електроніки і електропроводки для автомобілів для експорту в країни ЄС. 75 % електричних джгутів для автомобілів всієї Європи виготовляють в Україні. Кабельні мережі постачаються на заводи 11 країн ЄС, де комплектують моделі світових брендів.”, - зазначив Степан Кубів.

Степан Кубів також підкреслив важливість завершення необхідних процедур для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів. 

“Завдяки активній взаємодії в рамках Діалогу ми впритул наблизилися до  укладання Угоди АСАА, яка є одним з пріоритетних напрямів економічного блоку Угоди про асоціацію з ЄС та суттєво спрошує вихід українських товарів на ринки ЄС”, - наголосив Степан Кубів.

Довідково:

У 2016 році Україна та ЄС прийняли рішення про започаткування Діалогу високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. Основними цілями діалогу є сприяння вирішенню проблем з якими стикається українська промисловість, підвищення  довіри між представниками бізнесу України та ЄС, а також забезпечення  участі в глобальних, європейських і регіональних ланцюгах поставок.

Джерело


 

Україна значно збільшила експорт жита в ЄС

000021_1514271166_bigПоточний сезон характеризується рекордним зростанням поставок жита з України. Так, у липні-січні 2018/19 МР Україна експортувала 85,1 тис. тонн жита.

Це вже на 123% перевищило обсяг експорту за весь 2017/18 МР (38,2 тис. тонн) і є найбільшим показником за період з 2002/2003 маркетингового року, відзначають аналітики.

Ключовим експортним ринком для українських експортерів жита в поточному сезоні є Євросоюз. Україна за сім місяців 2018/19 МР експортувала в країни ЄС 51,2 тис. тонн жита, що на 90% більше, ніж за весь 2017/18 МР. Польща, найбільший європейський імпортер української жита, за сім місяців поточного сезону значно збільшила закупівлі в порівнянні з минулим сезоном.

Крім ЄС, в поточному сезоні географія експорту української жита розширилася за рахунок поставок на Філіппіни і в Бангладеш. При цьому Бангладеш був одним з основних покупців української жита в 2015/16 і 2016/17 МР, а поставки української жита на Філіппіни в поточному сезоні здійснювалися вперше.

Одним з ключових ринків збуту української жита залишається Ізраїль. Україна в звітному періоді вже експортувала в цю країну на 36% більше жита, ніж за весь 2017/18 МР.

Джерело


 

До уваги підприємців!

ce-logo-300x230У зв’язку з цим з метою підвищення обізнаності українського бізнесу з новою  українською системою безпечності продукції та заохочення його до перших кроків із доведення відповідності їй ТПП України за підтримки проекту FORBIZ проведе 20–21 березня 2019 року семінар з питань відповідності промислової продукції вимогам до безпечності в ЄС та Україні.

Це перший із серії семінарів, які ТПП України та регіональні ТПП проведуть протягом 2019 року в 15 областях України.

Учасники семінару на кейсах навчаться:

-  визначати застосовні суттєві законодавчі вимоги до продукції;

-  оцінювати безпечність продукції;

-  визначати застосовувані гармонізовані стандарти;

-  оцінювати ризики продукції для споживачів, 

а також

-  навчаться складати технічний файл і декларацію про відповідність продукції вимогам до безпечності в ЄС та Україні;

- дізнаються про послуги з питань відповідності вимогам до безпечності, які торгово-промислові палати почнуть цього року надавати бізнесу, зокрема коучинг галузевих груп підприємств;

- отримають усі матеріали семінару.                                                                                                                 

Програма

Умова участі: щонайменше пасивне володіння англійською мовою (учасники працюватимуть у тому числі з англомовними текстами технічних регламентів і стандартів).

Реєстрація: https://goo.gl/forms/wo4BTtwu3DLW3nRQ2

Термін реєстрації: 16 березня 2019 року.

Контактна особа: Віра Кузнецова, дирекція міжнародного співробітництва (тел.: (044) 461 98 07, (067) 233 47 50; e-mail: vak-ier@ucci.org.ua).

Джерело


 

У 2018 році торгівля продукцією АПК між Україною і Європейським Союзом встановила рекорд

9243У 2018 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом встановила рекорд, наблизившись до $9 млрд, що на 11,4% перевищило показник 2017 року.

Додатне сальдо для України становило $3,6 млрд.

Головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія і Франція. Ці країни створюють близько 73% сумарного вітчизняного торгівельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.

Продовжують зміцнюватись зв’язки України з Бельгією та Великою Британією. Торік обсяги торгівлі сільгосппродукцією з ними збільшились до $509 млн та $303 млн.

Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн - членів ЄС на суму майже $2,7 млрд. Це на 18% більше ніж 2017 року.

В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.

У 2018 році Україна найбільше - $309 млн - витратила на закупівлю в ЄС напоїв, переважно алкогольних.

У групі продуктів "какао-боби, шоколад", імпортувався переважно шоколад. На солодощі у 2018 році було витрачено $174 млн. Поставки з Європи тютюну і виробів з нього становили $173 млн. Обсяги поставок на український ринок м’ясної продукції склали $157 млн.

Насіння олійних закупили на $141 млн, а залишків та відходів - продуктів для годівлі тварин - на $179 млн.

Поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили торік $6,3 млрд. Понад 80% з них припадає на експорт зернових та олійних культур, жирів та олії, залишків та відходів.

Джерело


 

Україна є стратегічним партнером ЄС у розширенні Єдиного цифрового ринку

digital-market-vectors28 лютого в Бухаресті Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів взяв участь у Третій Міністерській зустрічі з цифрової економіки країн ЄС та країн Східного партнерства.

У своєму виступі Степан Кубів підкреслив, що цифровізація економіки та суспільства є стратегічно важливим пріоритетом роботи Уряду, Президента і Верховної Ради України як складової європейської інтеграції України.

“Це дієвий інструмент економічного зростання, який створює широкі можливості для залучення сучасних передових технологій в усі галузі економіки і життя. Цифровий ринок дозволить створити успішну торгівлю, кращу безпеку, залучити більше можливостей для підприємців та кращі умови для життя громадян”, - сказав Степан Кубів.

Перший віце-прем'єр-міністр також нагадав, що Україна  вже є частиною процесу цифрової трансформації, який включає в себе розвиток новітніх технологій зв'язку, кібербезпеку, зменшення плати за послуги міжнародного роумінгу з країнами Східного партнерства та ЄС, розвиток цифрової інфраструктури та електронну торгівлю.

“Ми забезпечили цифровізацію публічних закупівель завдяки “Прозорро”, сформували розгалужену систему центрів надання адміністративних послуг і готові глибинно інтегруватися до Євросоюзу у значній кількості сфер: розширенні зовнішньої торгівлі, гармонізації стандартів з ЄС, масштабному реформуванні систем освіти, охорони здоров'я та інших”, - пояснив Степан Кубів.

Перший віце-прем'єр міністр зазначив, що з 2018 року Україна долучилася до двоетапної оцінки Дорожньої карти інтеграції в Єдиного цифрового ринку ЄС, яку проводить Єврокомісія.

“Україна готова рухатись у цьому напрямку навіть далі, ніж це передбачено Угодою про асоціацію з ЄС. Найбільш важливими та актуальними напрямами цифровізації є кібербезпека, розвиток інновацій, електронне урядування та розвиток електронної торгівлі. У свою чергу це дозволяє розвинути українську  цифрову інфраструктуру та ефективно покращити умови та якість життя людей по усій країні”, - наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем'єр-міністр України закликав ЄС надати сприяння та підтримку України щодо розбудови цифрової інфраструктури, яка є основою для подальших процесів цифровізації.

За підсумками зустрічі учасники схвалили Декларацію, якою підтвердили політичну згоду країн ЄС та Східного Партнерства продовжувати діалог про зниження тарифів на послуги роумінгу, що також сприятиме реалізації практичних кроків у цьому напрямі.

Джерело


 

Експорт української агропродукції до ЄС зріс

8d23ff25eab399b458add-35613За три роки функціонування зони вільної торгівлі з ЄС експорт агропродовольчої продукції з України до країн Європейського Союзу зріс у півтора раза: з $4,2 млрд - до $6,3 млрд.

Поставки вітчизняної агропродовольчої продукції до Європейського Союзу здійснювалися в основному до семи країн: Іспанії, Польщі, Нідерландів, Італії, Німеччини, Бельгії та Франції.

У 2018 році сумарна частка цих країн склала 80% у загальному експорті сільгосппродукції до ЄС. Основу вітчизняного агропродовольчого експорту до Євросоюзу традиційно складають зернові та олійні культури, жири та олія, залишки і відходи. Зокрема, торік експорт зернових до ЄС приніс Україні $2,2 млрд, переважно за рахунок поставок до країн Європи 11,9 млн тонн кукурудзи та близько 1,5 млн тонн пшениці.

Експорт насіння олійних - переважно реалізація ріпаку та сої - склав у вартісному виразі $1,16 млрд. Обсяги поставок олії, зокрема 1,26 млн тонн соняшникової олії, становили у вартісному вимірі понад $900 млн. Ще $407 млн приніс експорт 2,1 млн тонн соняшникової макухи.

Крім того, торік помітно збільшилися обсяги поставок з України до ЄС свіжих та сушених бобових овочів (близько 300 тис. тонн), м’яса птиці (105 тис. тонн) і яєць (понад 6 тис. тонн).

Загалом у 2018 році Україна експортувала до ЄС близько 40 квотованих товарних позицій. Зокрема, у переліку продукції з повністю закритими квотами не було ячменю та цукру, однак до нього були додані м’ясо птиці, масло, окремі продукти з солоду і крохмалю. Хоча торік порівняно з попереднім роком ситуація з використанням квот дещо покращилась, більшість квот не була використана навіть наполовину.

За підсумками 2018 року Україна в повному обсязі використала безмитні квоти на експорт до ЄС пшениці, кукурудзи, ячмінної крупи і борошна, яблучного і виноградного соків, обробленого крохмалю, солоду і клейковини, продуктів переробки солоду і крохмалю, оброблених томатів, меду, вершкового масла і м’яса птиці.

Крім того, вичерпано додаткові преференційні квоти на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу, які почали діяти протягом 2018 року. Майже цілком вибрані квоти на крохмаль і часник.

Джерело


 

Семінар для експортерів області

1 березня в Чернігові відбувся Семінар «Участь у європейських торговельних форумах та виставках: можливості для українського бізнесу». Захід був покликаний розказати підприємцям області про можливості участі у торговельних виставках ЄС, способи просування компаній на торговельних місіях та програми від Євросоюзу для підприємців України. 

Участь у семінарі взяли підприємці, експерти в сфері торгівлі та консалтингу, представники органів державної влади, зокрема Департаменту економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації. Головними спікерами заходу стали: 

  • Олександр Бабій, консультант з питань розробки та реалізації програм та координації донорської діяльності Офісу розвитку малого та середнього підприємництва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
  • Сергій Козін, віце-президент представництва Міжнародної торгової палати в Україні (ICCUkraine) з питань публічно-приватного партнерства та взаємодії з органами влади та інші.
  • Юлія Заїка, голова правління ГО "Ліга ділових та професійних жінок України"
  • Андрій Яремкевич, експерт Enterprise Europe Network Ukraine

Учасники семінарі мали нагоду дізнатися як правильно обрати захід для результативного промотування свого бізнесу; як краще презентувати свою компанію під час торговельних виставок і форумів; про питання закриття угод і післявиставковий супровід контрактів. Окремо було презентовано можливості, що надає Консорціум Enterprise Europe Network Україна для вітчизняних підприємців. Також з присутніми своїм солідним досвідом участі у різноманітних виставкових заходах поділилася кервник чернігівської компанії Ricca Sposa Fashion Group Юлія Лобачова.

Довідково

Семінар проводився Представництвом ЄС у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Європейською Мережею Підприємств (EEN). Він є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні організовує по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.

Також в рамках кампанії, делегати Представництва ЄС провели низку інформаційних заходів в Носівці та Бахмачі, а також інформаційні заходи для освітян та представників громадських організацій в Чернігові.

52940771_2301865166524765_4012832964499996672_n

53188105_2301865583191390_8156186514791858176_n 

         

<1 2 3 4 5 6 7 ... 60 61 >