З початку 2019 року українські експортери вже повністю використали 4 тарифні квоти на поставки до Європейського Союзу.
Станом на кінець лютого 2019 року вже повністю використано квоти на кукурудзу, мед, цукор, виноградний і яблучний соки.
Згідно з повідомленням, також використано квартальну тарифну квоту на м'ясо птиці.
Триває використання тарифних квот на:
Пшеницю - 68%;
Оброблені томати - 57,9%;
Продукти переробки солоду і крохмалю - 54,4%;
Масло вершкове та пасти - 50%.
Станом на початок 2019 року українські експортери вичерпали можливості безмитного експорту в рамках 29 тарифних квот з 40.
Нагадаємо, що в 2018 року Україна не використовувала квоти на експорт ячменю і цукру в країни Європейського Союзу.
Європейський Союз та його держави-члени пропонують українському малому та середньому бізнесу (МСБ) широкий спектр допомоги у вигляді грантів, вигідних кредитів та інших можливостей. Вони дозволяють МСБ вдосконалити свою діяльність в Україні, вийти на ринки ЄС та знайти там бізнес партнерів. Водночас, більша частина підприємців не використовують цю підтримку.
У цій брошурі зібрано корисні посилання та інфографіки з алгоритмами, які допоможуть українському МСБ скористатися можливостями від Європейського Союзу. Автори також проаналізували причини, що заважали зробити це раніше.
Завантажити брошюру
Оголошено тендери на проведення соціологічних досліджень, інформаційних кампаній та конкурсу для ЗМІ за напрямом європейської та євроатлантичної інтеграції України. Всі закупівлі організовано на виконання Планів заходів з інформування про європейську та євроатлантичну інтеграцію, затверджених Урядом у січні 2019 року. Замовник закупівель – Державний комітет телебачення та радіомовлення України. Пропозиції учасників приймаються до 3 та 4 квітня.
«Дослідження підтверджують, що наші громадяни потребують більше інформації про європейську та євроатлантичну інтеграцію, водночас ця інформація має бути простою, зрозумілою та мати прикладний характер. У 2018 році ми почали системну роботу з підвищення обізнаності українців про стратегічний курс країни. Проте минулого року встигли реалізувати лише одне дослідження та дві інформаційні кампанії. Цьогоріч сподіваємося вивести цю роботу на якісно новий рівень: буде проведено більше заходів, вони будуть масштабнішими та різноманітнішими», – зазначила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також додала, що окрім цих двох інформаційних кампаній, двох соціологічних досліджень та конкурсу для ЗМІ з дводенною поїздкою до штаб-квартири НАТО в якості нагороди, в наступних кварталах буде проведено тендери на реалізацію ще двох інформаційних кампаній всередині країни та двох – поза її межами.
«Вплив фейків, навіювань радянської та російської пропаганди сприяє викривленню реальності щодо європейської та євроатлантичної інтеграції в українському інформаційному просторі. Росія та деякі наші внутрішні політики намагаються протидіяти європейській та євроатлантичній інтеграції через маніпуляції та перекручування інформації. Серед потоку інформації, який ллється з усіх боків під час виборчого періоду, громадянам важливо виокремити неупереджені дані, побудовані на фактах, які вони могли би порівняти з тим, що говорять різноманітні політики. Тому зараз надважливим завданням Уряду є донесення правдивої інформації стосовно змін, що відбуваються зараз та чекають на нас в майбутньому», – заявила Віце-прем’єр-міністр.
Вона закликала організації, які спеціалізуюся на комунікаціях, активно брати участь у закупівлях та не боятися мати справу з державою як замовником. «Ми хочемо, щоб до участі у тендерах долучилося якомога більше професійних учасників ринку. Від якісного та креативного виконання поставлених задач залежить дуже багато. Ми побачили надзвичайно великий інтерес до матеріалів минулорічних кампаній. Попередній досвід був успішним, і це дає нам надію на якісну інформаційну роботу і цього року», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Оголошення та вся тендерна документація знаходяться за наступними посиланнями:
- Організація та проведення Всеукраїнської інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо змісту і засад взаємодії України з НАТО та ролі НАТО у зміцненні міжнародної стабільності і безпеки: https://www.dzo.com.ua/tenders/3642589.
- Організація та проведення інформаційної кампанії щодо успішного досвіду впровадження європейських стандартів в усіх сферах життя, у тому числі в бізнесі, науці, культурі, а також громадській діяльності: https://www.dzo.com.ua/tenders/3642456
- Послуги з організації та проведення загальнонаціонального соціологічного дослідження щодо ставлення громадськості до вступу України в НАТО та інтеграції України до ЄС, 2 лоти:https://www.dzo.com.ua/tenders/3647255.
- Організація та проведення Всеукраїнського конкурсу на кращу публікацію в аудіовізуальних (електронних), друкованих засобах масової інформації, теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції: https://www.dzo.com.ua/tenders/3647680
20 березня у Брюсселі відбувся неформальний міні-саміт Україна – Європейський Союз за участю Президента України Петра Порошенка, Президента Європейської Ради Дональда Туска, Президента Європейської Комісії Жан-Клода Юнкера та Президента Європейського Парламенту Антоніо Таяні, а також ключових профільних членів Європейської Комісії.
Головною метою заходу стало узгодження підходів до розвитку відносин між Україною та ЄС на найближчу перспективу та координація спільної протидії існуючим викликам.
Лідери привітали значний прогрес, досягнутий у поглибленні двосторонніх відносин з 2014 року, включаючи укладення та початок імплементації Угоди про асоціацію, успішне функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та запровадження безвізового режиму.
Керівництво ЄС наголосило на важливості незворотності курсу України на зближення з ЄС.
Було відзначено важливість забезпечення вільних та чесних президентських виборів в Україні, у результаті яких буде збережено курс на інтеграцію до Європейського Союзу та впровадження всеохоплюючих реформ.
У цьому контексті Петро Порошенко виклав бачення ключових пріоритетів розвитку Української держави та її відносин з Європейським Союзом, в основі яких лежить процес досягнення Україною критеріїв членства в ЄС.
Лідери домовились координувати зусилля з протидії зовнішньому втручанню у виборчі процеси як в Україні, так і в Європейському Союзі, зокрема у сфері кібербезпеки та відсічі дезінформації.
У контексті 5-ої річниці спроби незаконної анексії Росією Криму Глава держави підтвердив беззаперечну відданість політиці деокупації півострова та його повернення під український суверенітет політико-дипломатичними засобами. Президент України подякував ЄС за чітку позицію щодо невизнання незаконної анексії Криму та збереження санкційного режиму проти Росії за брутальне порушення міжнародного права.
Президент України закликав Європейський Союз продовжити санкційний тиск на Росію для звільнення всіх українських моряків та інших заручників, а також повного визволення територій України від російської окупації.
Глава держави також привітав рішення ЄС щодо запровадження нового «азовського пакету» санкцій ЄС за порушення свободи судноплавства та повзучу окупацію Росією Азовського моря та Керченської протоки, а також закликав посилити тиск на Російську Федерацію щодо негайного звільнення українських військовополонених.
Учасники міні-саміту домовились прискорити запуск програми ЄС щодо соціально-економічної допомоги українському Приазов’ю.
Президент України приділив окрему увагу обговоренню шляхів зміцнення енергетичної безпеки України у взаємодії з Європейським Союзом, включаючи забезпечення газового транзиту та запуску Енергетичного мосту Україна-ЄС. Глава держави закликав лідерів ЄС припинити будівництво газопроводу «Північний потік-2», який несе загрозу для енергобезпеки всього європейського континенту.
Опубліковано Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році англійською мовою.
У 2018 році Україна досягла значного прогресу у приведенні національного законодавства у сферах соціальної політики і трудових відносин у відповідність до європейського.
Завантажити звіт можна тут
В останні п’ять років Україна заклала міцний фундамент для побудови сильної європейської демократії. Проте необхідно зробити ще чимало, щоб побудувати успішну та сильну країну, де кожен зможе себе реалізувати. Про це зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона нагадала, що у 2014 році існувала реальна небезпека економічного та політичного колапсу України, згодом країна втратила 20% економіки разом з захопленими агресором територіями. Наразі ж економічне зростання триває вже 13 кварталів поспіль. Минулорічний ріст ВВП становив 3,2%, що є максимальним показником за останні 7 років. Обсяг продажу товарів за кордон у 2018 році збільшився на 10%, а 42% склав експорт до ЄС.
За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, головний зиск євроінтеграції для України – стратегічний. «Євроінтеграція – це шлях реформування України, набуття статусу повноправного та невід’ємного члена європейської родини. Тому всі твердження про те, що Україну не чекають ані в Євросоюзі, ані в НАТО, – це намагання скасувати наш рух шляхом реформ. Нарікаючи на «негостинний ЄС», слід пам’ятати, що швидкість та час нашого руху залежить передусім від нас самих. Від того, чи будемо ми згуртованими навколо ідеї європейської інтеграції. Від того, як ми будемо реформувати наші установи, змінювати законодавство, виконувати зобов’язання, що взяли на себе у рамках Угоди про асоціацію», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також наголосила, що Україна наполегливо працює над зближенням з НАТО, адже це запорука безпеки країни. Співпраця з Альянсом – це єдиний шлях для України вийти з «сірої зони» нестабільності та загроз. «Ті, хто ставить під сумнів нашу інтеграцію з НАТО, вчергове відмовляють Україні у праві стати частиною надійного безпекового простору. Це не відповідає нашим національним інтересам. Ми побудували сильну та боєздатну армію – навіть не з нуля, а з мінуса. Важливою у цьому процесі була підтримка наших партнерів з НАТО. Ми продовжуємо разом працювати над посиленням обороноспроможності Збройних Сил України та всього сектору безпеки та оборони», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона підкреслила, що Україна має всі можливості стати східним флангом НАТО, не йдучи до Альянсу з проханням про захист. «Нам є що вкласти в цю безпекову систему. Адже українська армія є єдиною в Європі і однією з небагатьох у світі, яка веде сухопутну війну і має унікальний бойовий досвід протистояння одній із найпотужніших армій світу – російській. До того ж в НАТО визнають, що український досвід реагування на гібридні загрози та гібридну тактику війни є унікальним і безцінним. Саме тут Росія випробовує механізми та інструменти гібридної війни, які пізніше застосовуються на Заході», – підкреслила Віце-прем‘єр-міністр.
Відповідаючи на запитання про складнощі на шляху євроінтеграції, з якими доводиться стикатися, вона виділила брак професійних кадрів та запросила студентів після закінчення університету йти працювати у владу. Друга проблема, за словами урядовця, полягає у надто повільному ухваленні та імплементації законів з урядово-парламентської дорожньої карти. Іванна Климпуш-Цинцадзе навела за приклад значну затримку у сфері транспорту: жоден євроінтеграційний закон для наближення регулювання в цій галузі до цього часу не ухвалений. Ще один гальмівний фактор – спротив євроінтеграційним процесам з боку різних груп інтересів.
«Європейський Банк Реконструкції та Розвитку» (ЄБРР) спільно з Європейським союзом запустив кредитну лінію EU4Business-EBRD для підтримки розвитку малих і середніх підприємств в Україні на загальну суму до € 60 млн.
«Кредитна лінія передбачає підтримку приватних компаній, які зареєстровані в Україні і мають до 250 працівників. Позичальники зможуть отримати довгострокові кредити в сумі до € 3 млн в гривневому еквіваленті. Надання кредитів у місцевій валюті захистить позичальників від валютних ризиків», - розповіли в ЄБРР.
Згідно з повідомленням, кредитні кошти будуть надаватися через «Державний експортно-імпортний банк України» («Укрексімбанк»), якому виділено € 22 млн на реалізацію даної програми, і компанії «ОТП Лізинг» - € 10 млн.
Додаткові € 28 млн надійдуть найближчим часом і будуть доступні для інших місцевих фінустанов, які приєднаються до кредитної лінії.
Як наголошується в повідомленні, компаніям також надаватиметься підтримка у приведенні їх виробництва у відповідність до вимог директив ЄС, що дозволить їм конкурувати працювати на ринку ЄС.
Україна нарощує промисловий експорт в країни Євросоюзу. Про це йшлося під час Третього засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості у Брюсселі під співголовуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Генерального директора Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості та підприємництва Тімо Песонена.
Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, у 2016 році Україна і Європейська комісія ухвалили рішення про початок промислового діалогу, щоб стимулювати, модернізувати і реструктуризувати українську промисловість. Уряд України планує змінити модель економіки країни з сировинної на високотехнологічну інноваційно-індустріальну.
За три роки сторони провели 18 засідань робочих груп, де обговорювали співпрацю в сфері цивільної авіації і космічних досліджень, підтримку малого і середнього бізнесу, реформу системи державних закупівель та зміцнення зв'язків у технічній сфері.
Степан Кубів поінформував, що протягом трьох років реальний ВВП України продовжує зростання і у 2018 році склав 3,2%. Промислове виробництво з 2017 року прискорило зростання з 0,4% до 1,6%. В Україні запрацювали підприємства, що спеціалізуються на виробництві електронних компонентів для автомобілів. Ці компоненти далі експортують в країни Євросоюзу. Також 75% електричних джгутів для автомобілів з ЄС виробляють в Україні, а кабельні мережі з нашої держави відправляють на заводи 11 країн Євросоюзу, на яких комплектують моделі світових брендів.
Очільник відомства у цьому контексті також підкреслив важливість завершення необхідних процедур для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА).
“Завдяки активній взаємодії в рамках Діалогу ми впритул наблизилися до укладання Угоди АСАА, яка є одним з пріоритетних напрямів економічного блоку Угоди про асоціацію з ЄС та суттєво спрошує вихід українських товарів на ринки ЄС”, - зауважив він.
Раніше повідомлялося, що у 2018 році торгівля агропромисловими товарами між Україною та ЄС зросла на 11,4%.
13 березня у Брюсселі завершилося Третє засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості під співголовуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Генерального директора Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Тімо Песонена.
У своєму виступі Степан Кубів підкреслив важливість Діалогу для ефективної комунікації та обміну досвідом між Україною та ЄС щодо шляхів модернізації та реструктуризації української промисловості, поліпшення рамкових умов для співпраці наших промислових підприємств, зокрема МСП.
“Президент України Петро Порошенко визначив індустріалізацію серед ключових векторів розвитку України, щоб продовжити розпочату трансформації української економіки з сировинно-орієнтованої на високотехнологічну інноваційну індустріальну модель. За три роки ми уже провели 18 засідань робочих груп за напрямками співпраці у цивільній авіації та космічних досліджень, підтримки МСП та реформи системи державних закупівель, усуненні технічних бар’єрів тощо. Ми прикладаємо максимум зусиль, щоб стати частиною великої промислової родини ЄС”, - підкреслив Степан Кубів.
Перший віце-прем’єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України підкреслив, що Уряд продовжує докорінні реформи в Україні, які забезпечили зростання економічних показників та позицій України у рейтингу Легкості ведення бізнесу.
“Реальний ВВП України зростає уже три роки поспіль – у 2018 його ріст склав 3,2%. Промислове виробництво прискорило зростання до 1,6% порівняно з 0,4% у 2017 році. Вже зараз в Україні працюють підприємства, що спеціалізуються на виготовленні електроніки і електропроводки для автомобілів для експорту в країни ЄС. 75 % електричних джгутів для автомобілів всієї Європи виготовляють в Україні. Кабельні мережі постачаються на заводи 11 країн ЄС, де комплектують моделі світових брендів.”, - зазначив Степан Кубів.
Степан Кубів також підкреслив важливість завершення необхідних процедур для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів.
“Завдяки активній взаємодії в рамках Діалогу ми впритул наблизилися до укладання Угоди АСАА, яка є одним з пріоритетних напрямів економічного блоку Угоди про асоціацію з ЄС та суттєво спрошує вихід українських товарів на ринки ЄС”, - наголосив Степан Кубів.
Довідково:
У 2016 році Україна та ЄС прийняли рішення про започаткування Діалогу високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. Основними цілями діалогу є сприяння вирішенню проблем з якими стикається українська промисловість, підвищення довіри між представниками бізнесу України та ЄС, а також забезпечення участі в глобальних, європейських і регіональних ланцюгах поставок.
Поточний сезон характеризується рекордним зростанням поставок жита з України. Так, у липні-січні 2018/19 МР Україна експортувала 85,1 тис. тонн жита.
Це вже на 123% перевищило обсяг експорту за весь 2017/18 МР (38,2 тис. тонн) і є найбільшим показником за період з 2002/2003 маркетингового року, відзначають аналітики.
Ключовим експортним ринком для українських експортерів жита в поточному сезоні є Євросоюз. Україна за сім місяців 2018/19 МР експортувала в країни ЄС 51,2 тис. тонн жита, що на 90% більше, ніж за весь 2017/18 МР. Польща, найбільший європейський імпортер української жита, за сім місяців поточного сезону значно збільшила закупівлі в порівнянні з минулим сезоном.
Крім ЄС, в поточному сезоні географія експорту української жита розширилася за рахунок поставок на Філіппіни і в Бангладеш. При цьому Бангладеш був одним з основних покупців української жита в 2015/16 і 2016/17 МР, а поставки української жита на Філіппіни в поточному сезоні здійснювалися вперше.
Одним з ключових ринків збуту української жита залишається Ізраїль. Україна в звітному періоді вже експортувала в цю країну на 36% більше жита, ніж за весь 2017/18 МР.