Огляд, статті
Уряд схвалив збільшення на 50 тис. тонн обсягу щорічної квоти

kuryatina-623x370Уряд схвалив проект Закону, який збільшує торговельні преференції щодо м’яса птиці та переробленого м’яса птиці на 50 тис. тонн обсягу щорічної квоти на безмитне ввезення м’яса птиці з України до держав-членів ЄС.

Цією угодою ми знаходимо новий баланс у торгівлі. Це важливо не лише щодо м‘яса птиці, успіх в експорті якого схвилював наших торгових партнерів. Знаходження балансу потрібно і в інших товарах. Наша торгівля має не лише зростати, але і бути збалансованою.

Реалізація проекту Закону дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою, яка сприятиме збільшенню обсягів безмитного експорту до держав-членів ЄС української продукції та в подальшому розвитку двосторонніх торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом. 

Далі проект Закону направляється до Верховної Ради для подальшого прийняття.

Джерело


 

Відкриття офісів євроінтеграції в регіонах має сприяти «децентралізації європейської інтеграції»

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба провів першу нараду з заступниками міністрів, відповідальними за напрям європейської інтеграції. Кожне міністерство та відомство має свої завдання щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і саме ці заступники відповідають за координацію їхнього своєчасного та якісного виконання на рівні міністерств.

На нараді обговорили формат співпраці та пріоритетні завдання, зокрема, підготовку до засідань Комітету та Ради асоціації між Україною та ЄС, які відбудуться у Брюсселі у листопаді та грудні відповідно.

Дмитро Кулеба наголосив на тому, що основним органом, який координує роботу всіх міністерств і відомств в цій сфері, є Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції (УО), який входить до складу Секретаріату Кабінету Міністрів України, і доручив налагодити відповідну співпрацю. Він також акцентував увагу міністерств на важливості співпраці з Українською стороною платформи громадянського суспільства, підкресливши, що її учасники мають високий фаховий експертний рівень, а їхні напрацювання можуть стати серйозною допомогою владі на шляху виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.

Віце-прем’єр-міністр розповів про плани щодо офісів євроінтеграції в регіонах, зазначивши, що відкриття офісів з фокусом на східних та південних областях України має сприяти «децентралізації європейської інтеграції». Офіси стануть регіональними інституціями, відповідальними за європейську інтеграцію на місцевому рівні. Вони сприятимуть залученню в регіони України проектів транспортної та прикордонної інфраструктури, іноземних інвестицій та допомоги ЄС; розвитку Єврорегіонів, реалізації ініціатив щодо міст-побратимів; максимальному залученню регіонів до освітніх, наукових, культурних проектів/програм ЄС; підтримці малого та середнього бізнесу в регіонах, в тому числі з боку ЄС. За словами Дмитра Кулеби, незабаром буде створена міжвідомча робоча група для реалізації цієї ініціативи.

Віце-прем’єр-міністр також додав, що УО зараз працює над оновленням онлайн-моніторингової системи «Пульс Угоди» з тим, щоб цього року зробити її публічною. Система відстежує прогрес виконання Угоди в кожній сфері. Віце-прем’єр-міністр закликав представників міністерств долучитися до оновлення та перевірки інформації по кожній сфері з урахуванням реорганізації міністерств і відповідної зміни задач.

Джерело


 

Товарообіг Україна-ЄС досяг 40 млрд євро

136006У 2018 році обсяги торгівлі між Україною та Євросоюзом зросли на 9% і ЄС отримав 42% загальних обсягів українського експорту.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у третьому щорічному звіті Єврокомісії про виконання 35 найбільших торговельних угод, укладених ЄС із 62 країнами-партнерами, зокрема і з Україною.

"Двосторонній товарообіг у 2018 році досяг 40 млрд євро, що на 9% більше у порівнянні з 2017 роком. ЄС зберіг позитивне сальдо торгівельного балансу в розмірі 4 млрд євро", - йдеться у звіті.

Зазначається, що протягом минулого року Україна здійснила прогрес у виконанні угоди про зону вільної торгівлі з ЄС у деяких секторах. ЄС вітає, зокрема, новий законопроєкт щодо державних закупівель.

Позитивна динаміка також присутня у проведенні регуляторної реформи та приведення стандартів до норм ЄС, триває робота щодо адаптації санітарних та фітосанітарних норм, у сферах митного співробітництва та сприяння торгівлі.

Водночас Єврокомісія зазначила, що Україні потрібно посилити захист прав інтелектуальної власності та прийняти законодавство, яке відповідає міжнародним стандартам.

Також необхідно адаптувати до європейських правила надання державної допомоги.

"ЄС продовжує відстежувати та обговорювати з Україною низку інших торгових подразників, наприклад, новий закон про податок на додану вартість, прийнятий Україною у 2018 році, який забороняє відшкодування податку на додану вартість при експорті ріпаку та сої", - йдеться у звіті.

Джерело


 

У регіонах України почнуть відкривати офіси євроінтеграції

1494513160-6557-1024x576У регіонах України планується відкривати офіси євроінтеграції. Про це заявив на брифінгу Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Основна функція цих офісів – донесення до людей з регіонів, що євроінтеграція – це не абстракція, а конкретні речі для розширення можливостей всіх жителів України. Офіси стануть простором, де українці зможуть отримувати консультативну допомогу, відвідувати різноманітні просвітницькі заходи, дізнатися, як маленькому виробнику знайти партнера по торгівлі в ЄС та загалом дізнатися інформацію про всі можливості, що надає євроінтеграція громадянам. Крім того, тут буде надаватися якісна консультативно-правова допомога з базових питань європейського законодавства.

Спочатку планується відкрити офіси у східних та південних регіонах України, адже саме там, за словами Віце-прем’єр-міністра, потрібно в першу чергу вести просвітницьку роботу щодо цінностей та переваг європейської та євроатлантичної інтеграції. Першими пілотними містами стануть Херсон та Харків.

«Офіси стануть місцем, яке у регіонах зможуть називати європейським простором, – зазначив Дмитро Кулеба.  Європейська інтеграція – це наш шанс й інструмент показати мешканцям цих регіонів, якої якості життя ми прагнемо й які економічні та культурні можливості ми для них створюємо як Уряд. І чому це набагато цікавіше ніж те, що їм  пропонує «руський мир».  Зазвичай, якщо кудись приходить  Європа, звідти іде Росія», – додав  Віце-прем’єр-міністр.

Джерело


 

Інформаційний вимір процесу європейської інтеграції та його безпекова складова

11 жовтня в Чернігові представники органів влади та громадських організацій взяли участь у семінарі «Інформаційний вимір процесу європейської інтеграції та його безпекова складова» в межах проєкту «EU Talk». Організаторами заходу виступили Міністерство інформаційної політики та ГО «Комунікація для змін» (www.changec.org). 

Семінар націлений на визначення рівня обізнаності державних адміністрацій щодо процесу євроінтеграції, донесення базової інформацію про ЕС та його цінності, пояснення євроінтеграційних процесів та їх зв’язок з реформами в країні. 

Завідувачка сектору з питань європейської інтеграції МІП Людмила Василенко та експертка ГО «Комунікації для змін» Олена Лобова провели навчальні сесії про процес європейської інтеграції, де працівники органів влади детальніше дізналися про те як:

  • Як доступно говорити про євроінтеграцію?
  • Які саме цінності поважають в Європейському Союзі?
  • Що означає для України Угода про асоціацію з ЄС?
  • Що саме може дати європейська інтеграція звичайному громадянину, окремому регіону та державі в цілому?

Учасники також обговорили стан реалізації Угоди про асоціацію на місцевому рівні, приклади комунікації євроінтеграційних процесів та проблеми інформування громадськості з питань євроінтеграції. 

dsc_0532_.[1]

dsc_0538_

dsc_0545_

 

Україна вичерпала євроквоти по 10 видам продуктів

8d23ff25eab399b458add-35613Україна станом на 9 жовтня 2019 року повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 10 групам товарів: мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшениця, кукурудза, м'ясо птиці і вершкове масло. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

«Порівняно з аналогічним періодом минулого року ситуація особливо не змінилася — на початок жовтня 2018 р. Україною було закрито 9 квот на безмитний експорт з України до ЄС. Змінилася ситуація з поставками солоду та пшеничної клейковини — на сьогодні використано 63%, в той час як за аналогічний період минулого року квоту було використано в повному обсязі. Відчутно збільшилися поставки цукру — в поточному році Україна повністю використала квоту на цукор, а в минулому році на цей період лише на 12%», — йдеться у повідомленні.

Потенційно до кінця року ще можуть закрити квоти по крохмалю (наразі використано 85%), ячменю (80%), обробленій продукції із зернових (78%).

«Разом з тим, з жовтня 2017 р., терміном на 3 роки почали діяти додаткові квоти на 8 груп товарів: мед, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, овес, пшениця, ячмінь та кукурудза.

Станом на початок жовтня 2019 р., з додаткових квот закрито п«ять — мед, крупи та борошно, оброблені томати, а також пшениця і кукурудза (додаткова квота на ячмінь закрита на 64%). Порівняно з минулим роком ситуація не змінилася», — додали в УКАБ

Джерело


 

ЄБРР запустив нову програму фінансування малого та середнього бізнесу

ebrd-1Малий та середній бізнес України скористається новими можливостями фінансування у розмірі до 120 млн євро у місцевій валюті в рамках програми фінансування, організованої ЄС, ЄБРР та банками-партнерами.

Три вітчизняні банки вже підписали згоду на участь у програмі на цьому етапі: Райффайзен Банк Аваль отримає 25 млн євро, ПроКредит Банк Україна - 20 млн євро, а ОТП Банк Україна - $25 млн. У майбутньому очікується, що до програми приєднаються більше місцевих фінансових установ.

"Кошти буде передано місцевим малим підприємствам для інвестицій та оборотних коштів, адже саме вони сприяють місцевій економіці та створюють майже 80% робочих місць у країні. Позики в місцевій валюті захистять їх від нестабільності курсу валюти", - йдеться в повідомленні ЄБРР.

Ініціатива EU4Business має на меті покращити доступ українських малих та середніх підприємств до фінансів та ділових знань за допомогою своїх консультативних послуг, фінансування та навчання. Вона також допомагає малим та середнім підприємствам створювати робочі місця, оснащуючи їх новими навичками та підтримуючи їх амбіції експортувати на найбільший сусідній ринок - єдиний ринок ЄС, що налічує понад 500 мільйонів споживачів.

"Ця остання фінансова ініціатива ЄБРР та ЄС чітко демонструє нашу прихильність до України. Ми підтримуємо інвестиційне фінансування сектору малого та середнього бізнесу, успіх якого має важливе значення для розвитку національної економіки. Ми раді, що наші довгострокові партнери Райффайзен Банк Аваль, ПроКредит Банк Україна та ОТП Банк Україна підтримують це важливе завдання, покращуючи доступ до фінансування для підприємців по всій Україні", - зазначив керуючий директор ЄБРР у Східній Європі та Кавказі Маттео Патроне.

Джерело


 

Спеціальні картки пояснюють, як отримати фінансування ЄС для досліджень та інновацій в Україні

ds«Як отримати фінансування ЄС для досліджень та інновацій в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіці Молдові та Україні?» Відповіді на це та чимало інших запитань ви можете знайти в пояснювальних картках, нещодавно розроблених проєктом «EU NEIGHBOURS east».

Інтерактивні веб-картки розроблені в простому форматі запитань і відповідей. Їх можна легко розміщувати на інших веб-сайтах, а також у онлайн-медіа.

Більшість можливостей у сфері досліджень, науки та інновацій надається в рамках найбільшої в ЄС програми «Горизонт – 2020». Підприємці з інноваційними ідеями також можуть подати заявку на фінансування інновацій в рамках цієї програми.

«Горизонт – 2020» має бюджет у 77 мільярдів євро на сім років (2014-2020). Переважну частину цього фінансування надають на основі конкурентного конкурсу заявок, відкритого для участі дослідників, університетів, представників бізнесу та інших зацікавлених організацій з будь-яких країн-членів Євросоюзу або країн, асоційованих з програмою «Горизонт – 2020», включно з державами Східного сусідства ЄС.

Джерело


 

«Промисловий безвіз» відкриє для малого і середнього бізнесу нові обрії експорту до ЄС

4e1bbcd8-4a0e-8447Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба переконаний, що «промисловий безвіз» створить нові обрії для експорту українських товарів на європейські ринки, і в разі виконання Україною підготовчої роботи оціночна місія ЄС може прибути вже у першій половині 2020 року.

Про це він заявив на зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації.

«Щодо «промислового безвізу»: ми прямуємо до цієї мети. У фокусі нашої уваги, зокрема, невеликий виробник, який зможе експортувати свою продукцію в ЄС», – заявив Кулеба.

Він навів приклад успіху підприємниці у Маріуполі, яка налагодила власний бізнес з виробництва меблів для котів, віднайшла можливість продавати вироби онлайн та успішно вийшла на ринок ЄС: «От для таких людей, зокрема, ми робимо промисловий безвіз».

Віце-прем’єр-міністр пояснив, що під «промисловим безвізом» йдеться не просто про продукцію промисловості, а про відкриття цілих ринків ЄС для нехарчових товарів. На його думку, це допоможе переорієнтувати пріоритети торгівлі з сільськогосподарського сектору, який нині домінує в структурі експорту, на інші групи товарів. Дмитро Кулеба переконаний, що вигоду від «промислового безвізу», зокрема, отримає малий та середній український бізнес.

«Якщо ми виконаємо до кінця року власну домашню роботу, ухвалимо необхідне законодавство, ЄС орієнтовно у першій половині наступного року має надіслати оціночну місію. Вони ще не дали добро на відправку такої місії: обережність зумовлена їхніми власними економічними інтересами, але ми ведемо перемовини», – розповів Дмитро Кулеба. «Процес досягнення «промислового безвізу» досить непростий. Вже багато зроблено. Мусимо розуміти, що це не менш складна історія, ніж досягнення угоди про звичайний безвіз. Але ми серйозно налаштовані нею займатися», – додав він.

Довідково

Угода про асоціацію України та ЄС передбачає перспективу укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA, або так званий «промисловий безвіз»). Спочатку АСАА може охоплювати один або кілька секторів, з поступовим розширенням на всі передбачені в Угоді 27 секторів. Потенційно ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, полегшивши торгівлю і піднявши імідж української продукції на глобальних ринках. Наразі виконана Україною підготовча робота (гармонізація законодавства, інфраструктури якості та ринкового нагляду з нормами ЄС) дозволяє укласти ACAA як мінімум у трьох секторах.

Джерело


 

Дмитро Кулеба: стратегічний курс України на Захід залишається незмінним

dialogue-mapping-header2xВіце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба закликає український бізнес до максимально відкритого та відвертого діалогу, аби ефективно відкривати ринки ЄС для українських товарів, залучати інвестиції з ЄС та якнайкраще використовувати переваги стратегічного курсу України на європейську інтеграцію.  

Про це він заявив 7 жовтня на зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації.

“Я переконаний на сто відсотків, що ми з вами маємо розмовляти і чути одне одного. Я завжди буду на зв’язку та готовий до спілкування. Таку саму модель взаємин я вибудовую і з громадянським суспільством і, власне, з Європейським Союзом”, - звернувся Дмитро Кулеба до присутніх представників бізнесу.

За його словами, пріоритетна мета Віце-прем’єр-міністра полягає у тому, щоби бізнес зростав та розвивався, платив податки, зміцнював економіку, “бо якщо немає економіки, можна забути про всі зовнішньо- і внутрішньополітичні амбіції”.

Дмитро Кулеба наголосив: Уряд має чути від бізнесу про реальні потреби. Він пояснив, що йдеться не лише про проблеми конкретних компаній, а й стратегічні цілі відкриття певних секторів ринку ЄС, використання інструментів інтеграції України з ЄС в інтересах українських виробників тощо.

“Мені було б дуже цікаво чути, де саме ви, як бізнес, бачите стратегічно важливі напрями: куди нам треба вклинюватися, які стіни пробивати", - зазначив Дмитро Кулеба.

Віце-прем’єр-міністр заспокоїв окремих представників бізнесу, які висловили стурбованість, що ситуація з врегулюванням війни на Донбасі призведе до зміни курсу країни. Він наголосив, що стратегічний курс України на Захід залишається незмінним.

“Стратегічна ціль у нас є: це членство у ЄС… Вибрали напрям? Все, йдемо ним. Ми маємо пройти цей шлях”, - заявив Дмитро Кулеба.

Віце-прем’єр-міністр нагадав, що саме цей Уряд став першим, хто включив до своєї програми окремий розділ, присвячений європейській та євроатлантичній інтеграції, взявши на себе зобов’язання ще глибше інтегрувати Україну у політичний, економічний та культурний простір Євросоюзу.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 66 67 >