Під час зустрічі фінансового блоку G7 Комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні наголосив на тому, що у 2023 році Україну було включено до регулярного огляду структурних особливостей, економічних показників та перспектив розвитку у Spring 2023 Economic Forecast.
“Уряд України здійснює всю необхідну роботу для найскорішого набуття членства у Європейському Союзі. Включення нашої країни до регулярних економічних оглядів є важливим сигналом, що інтеграція в ЄС має незворотний характер”, – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко під час участі у заході.
У прогнозі ЄС зазначається, що Україна продемонструвала неабияку стійкість під час війни, а зусилля, спрямовані на вступ до ЄС, після отримання статусу країни-кандидата 23 червня 2022 року, мають покращити перспективи розвитку держави.
До початку повномасштабної війни державні фінанси мали міцний фундамент. Ефективні дії Уряду України сприяли низькому рівню дефіциту держбюджету – близько 2% ВВП у період з 2015 по 2021 рік. Водночас завдяки високим темпам зростання номінального ВВП коефіцієнт державного боргу знизився до рівня нижче 50% ВВП у 2021 році.
Після 24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з багатьма викликами, зокрема значне скорочення виробництва в регіонах, де ведуться активні бойові дії, інфляція, високий рівень безробіття, мільйони тимчасово переміщених осіб, зруйнована або пошкоджена електроенергетична інфраструктура. Це призвело до загального скорочення ВВП на 29,1%. Втім, завдяки впровадженим заходам української сторони та вагомій підтримці міжнародних партнерів очікується загальна стабілізація економічного зростання у 2023 році.
Ключові моменти з огляду:
-
порівняно із середнім показником по ЄС українська економіка є менш диверсифікованою та з великою часткою держави в економіці;
-
велика частка доданої вартості створюється у сільському господарстві (12%, в середньому по ЄС - 1,3%), низькотехнологічному виробництві (12%) і гірничодобувній промисловості (8%);
-
Україна має низький рейтинг в Індексі глобальної конкурентоспроможності (84 місце порівняно з 51-62 місцями для трьох країн-членів ЄС з найгіршими показниками);
-
робоча сила в цілому добре освічена, але ринок праці характеризується значною неформальною зайнятістю;
-
незважаючи на війну, економіка виявилася стійкою;
-
більша, ніж очікувалося, стійкість критичної енергетичної інфраструктури та ініціативи солідарності на підтримку фінансової допомоги, як очікується, сприятимуть загальній стабілізації економіки у 2023 році;
-
у 2023 році уряд планує фіскальний дефіцит (без грантів) у розмірі 28,2% ВВП, що призведе до прогнозованого державного боргу на рівні 81,5% ВВП;
-
очікується, що безробіття залишиться на рівні близько 15% у 2023 році та знизиться у 2024 році в міру пожвавлення діяльності з відновлення;
-
прогнозується, що рахунок поточних операцій залишатиметься позитивним на рівні 1,7% ВВП у 2023 році, а потім повернеться до невеликого дефіциту в 2024 році. Однак прогноз є надзвичайно невизначеним і критично залежить від розвитку війни;
-
зменшення ролі держави в економіці, вирішення ендемічної проблеми корупції, підвищення ефективності судової системи та зміцнення захисту прав власності є одними з основних викликів, які можуть, якщо їх успішно вирішити, уможливити модернізацію економіки;
-
гарантії безпеки та покращене бізнес-середовище, сприятливе для конкуренції, є передумовами для того, щоб зробити Україну привабливою для іноземних приватних інвесторів і, зрештою, для довгострокової стійкості зусиль з відновлення.
Економічний огляд та прогноз для України




23 лютого 2023 року заступник міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка зустрівся з заступницею генерального директора Генерального директорату внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Європейської комісії Мейв Руте. На зустрічі було обговорено низку питань - початок переговорів про членство України в ЄС, роботу з укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промисловоїпродукції (АСАА, «промисловий безвіз»), адаптацію українського законодавства до європейського та участь України у програмі ЄС «Єдиний ринок».
«Українська промисловість зазнала значних втрат через зупинку підприємств у зоні бойових дій. Однак, ми маємо значні успіхи в імплементації норм ЄС в українське законодавство та продовжуємо рух до укладення «промислового безвізу», що дозволить нам інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС. Ці досягнення та подальша тісна співпраця в економічній, промисловій сферах та галузеве партнерство ставить перед нами амбітну мету – розпочати переговори про членство в ЄС до кінця 2023 року», - зазначив Тарас Качка.
Заступник міністра підкреслив, що на цьому етапі нам важливо використати успіхи в адаптації законодавства для ухвалення спільних рішень.
Це покращить доступ до ринку ЄС та забезпечить економічне зближення між Україною та Євросоюзом. Він наголосив на важливості підтримки України з боку європейських партнерів у цей складний для України час.
Так, сторони розглянули прогрес у проведенні оціночних місій та роботу з адаптації законодавства. Україна продовжує виконувати всі необхідні кроки для укладення Угоди про відповідність і прийнятності промислової продукції (АСAА). Крім того, сторони відзначили прогрес у роботі над взаємним відкриттям ринків у сфері державних закупівель. Торговий представник наголосив, що участь у програмі ЄС «Єдиний ринок» посилить конкурентоспроможність українського малого і середнього бізнесу.
Також учасники зустрічі обговорили можливість проведення Шостої зустрічі високого рівня Діалогу Україна-ЄС в Україні цієї весни, важливою темою якої стане розвиток української промисловості та підтримка бізнесу.
Розпочався набір на нову польсько-українську програму Pre-acceleration Bridge 2023, всього заплановано надати підтримку 15 українським стартапам у сумі 10 000 злотих.
У програмі можуть взяти участь стартапи pre-seed/seed-stage, які зацікавлені в можливостях, що пропонують польський та європейський ринки (освіта, партнерство, можливості фінансування).
Заявки приймаються до 13 березня.
Для того щоб взяти участь у конкурсі, не менше 50% акцій стартапу мають належати громадянину/громадянам України, а сам проєкт – працювати не довше 60 місяців (5 років). Засновники стартапів мають володіти англійською мовою, щоб мати можливість спілкуватися з менторами.
Учасники мають змогу отримати:
- Кілька індивідуальних сесій з менторами, акредитованими PUSB.
- Цикл тематичних зустрічей з керівниками C-level українських стартапів, які зуміли розширити свій бізнес по всьому світу та залучити кошти від міжнародних інвесторів та бізнес-ангелів.
- До 10 000 злотих у натуральній формі послуг та «твердих грошей» для покупок товарів/послуг. Третина з цієї суми необхідно буде витратити на роботу з менторами та експертами. Решта буде витрачена згідно з індивідуальним планом розвитку кожного стартапу.
- Безкоштовний коворкінг у Варшаві.
- Топвиконавців запросять на пітчинг під час конференції за підсумками року у Варшаві (+online) та зустрінуться із зацікавленими та відданими інвесторами з регіону ЦСЄ.
Startup Bridge працює вже понад 5 років. Одними з найвідоміших проєктів, які були реалізовані, є European Digital Innovation Hubs, European Digital Internships та European Digital Skills Awards.














Регіональна торгово-промислова палата Штутгарта спільно з Німецько-Українською промислово-торговельною палатою та Консорціумом EEN Ukraine, який координується Торгово-промисловою палатою України організовує віртуальний захід, присвячений веденню бізнесу з Україною та в Україні.
Даний захід стане чудовою можливістю надати німецьким партнерам поточну інформацію щодо ведення бізнесу в Україні та впевнити в надійності та стійкості під час війни. Особливу увагу буде приділено автомобільному сектору в Україні, а також зображено шляхи боротьби з основними ризиками.
Під час заходу українські компанії матимуть змогу презентувати свій бізнес та продукт, після чого буде доступна можливість b2b спілкування з німецькими компаніями-учасниками.
Для участі в «презентаційній сесії» необхідно заповнити Анкету та надіслати її на пошту - soo-ird@ucci.org.ua.
Ви хочете співпрацювати з німецькими компаніями? Тоді цей захід - чудова можливість знайти німецького бізнес-партнера.
Завантажити анкету та програму заходу.
Запрошуються до участі компанії з автомобільної промисловості, підприємства машинобудівної галузі, електронної промисловості та суміжних галузей.
Коли: 21 березня 2023 року, 15.00-18.00 за Київським часом.
Реєстрація: https://events.ihk.st/eenwebinarbusinesswithukraine
Участь у заході БЕЗКОШТОВНА.





1 жовтня 2022 року для України набрали чинності положення Конвенції про процедуру спільного транзиту і для бізнесу відкрилась можливість міжнародного переміщення товарів з 35 іншими країнами-учасницями за одним транзитним документом. Тобто відсьогодні в нашій країні запрацював так званий «митний безвіз».
Першою країною, з якої було відправлено вантаж для доставки в Україну під процедурою спільного транзиту, стала Німеччина. Україною також випущено товари під процедуру спільного транзиту для доставки в Німеччину. Перша транзитна декларація Т1 вже доступна в електронній транзитній системі NCTS, митники очікують на прибуття вантажівки.
1 жовтня 2022 року Україною також було оформлено першу транзиту декларацію на виїзд з України. За нею вантаж зараз прямує через Польщу до Німеччини. Наразі в системі також очікують прибуття товарів у митницю відправлення й інші декларації, за якими товари будуть поміщені під процедуру спільного транзиту та доставлені до митниць призначення на території країн-учасниць Конвенції.
Відповідно до «митного безвізу» для доставки вантажів з однієї країни в іншу подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та зменшує відповідні витрати для підприємств.

Урядовець зазначила, що подальша підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер, що створюватиме умови, коли країна житиме за принципами Євросоюзу та його законами, які спрямовані на захист кожного громадянина та бізнесу. Це започаткує умови для наближення рівня життя, добробуту та правового захисту українців, як в інших країнах ЄС. У цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу.
Окрім того, статус кандидата відкриває можливості отримання фінансової допомоги у трансформації суспільства, правової системи та економіки на шляху до членства в ЄС, а також триматиме євроінтеграційні реформи країни у пріоритеті.
Так, Україні буде доступна фінансова допомога для країн, які готуються для вступу до ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Така допомога може надаватись через гранти, інвестиції або як технічна допомога. Кандидатство також відкриває для України участь у програмах та ініціативах Євросоюзу.
Про те, що означає статус кандидата та які можливості відкриваються перед Україною – в інфографіці.
![112233.[1]](http://www.chernihiv-oblast.gov.ua/media/upload/08_06/112233.[1].jpg)