Огляд, статті
Україна та ЄС схвалили Додаток V до Угоди про асоціацію

000000image_3846t6yt65yty18 листопада 2019 року в м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулось четверте засідання Підкомітету Україна-ЄС з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації в торговельному складі.  

До складу української делегації були увійшли т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, начальник Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби  Олена Курята, представники Мінекономрозвитку, Кабінету Міністрів України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Представництва України при ЄС.

У рамках засідання сторони обговорили поточні питання у сфері СФЗ, у тому числі наближення законодавства, епізоотичну ситуацію, питання двосторонньої торгівлі, технічної допомоги.

Разом з цим, сторони підписали рішення Підкомітету стосовно схвалення Всеохоплюючої Стратегії СФЗ, яка оновить Додаток V Угоди про асоціації з ЄС «Всеохоплююча стратегія імплементації Глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи)».

Джерело


 

Рада проголосувала за законопроєкт для "промислового безвізу" з ЄС

1494513160-6557-1024x576Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт 2172 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду.

Ухвалення відповідного закону є однією з останніх умов, які має виконати Україна для початку переговорів із ЄС щодо підписання перших договорів про запровадження "промислового безвізу", тобто спрощеного експорту промислових товарів з України до ЄС без додаткової сертифікації.

Метою законопроєкту є удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду. Зокрема, законопроєкт направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Законопроєкт є важливим з точки зору виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, в частині приведення законодавства України у сфері державного ринкового нагляду у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу.

Прийняття проєкту Закону:

- забезпечить захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок шляхом недопущення зловживань органами у сфері державного ринкового нагляду, а також запровадження принципу прозорості та об'єктивності дій посадових осіб під час застосування штрафних санкцій;

- забезпечить повнішу відповідність національного законодавства до європейського законодавства в сфері державного ринкового нагляду, а також сприятиме виконанню Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію;

- сприятиме прогресу у переговорах щодо укладення Угоди АСАА та забезпечення безперешкодного доступу української промислової продукції на ринок ЄС;

- сприятиме розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення доброчесного бізнесу в Україні та забезпеченню прозорості українського ринку, а також посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Джерело


 

Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей

euromВіцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба 11 листопада взяв участь у дебатах і презентації результатів дослідження «Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей», здійсненого аналітиками Центру «Нова Європа» у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. 

“Вперше зроблена спроба виміряти, як глибоко європейська інтеграція проникла в українські регіони. Ми зацікавлені у тому, щоб подібний рейтинг складався щорічно. Ми готові до стратегічного партнерства з Центром «Нова Європа», аби він виступав як незалежний інструмент моніторингу урядових зусиль”, - зазначив Дмитро Кулеба.

Рейтинг складений за 34-ма індикаторами у 8 сферах, які відображають динаміку зближення окремих регіонів країни з ЄС. Результати дослідження презентували директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, та перший заступник директора Центру Сергій Солодкий. 

До трійки лідерів увійшли Львівщина, Івано-Франківщина та Вінниччина. Однак і їхній прогрес поки що далекий від бажаного рівня: вони набрали дещо більше половини можливих балів за кожним з індикаторів. Південні та східні області лідирують у низці секторів. Миколаївщина посіла перше місце з нарощування експорту на ринок ЄС. Донецька та Луганська області очолюють рейтинг за кількістю проєктів в рамках кредитної підтримки з боку ЄБРР і ЄІБ, а Херсонська та Харківська – за обсягами фінансування таких проєктів. Серед областей, які мають найбільшу кількість підприємств із капіталом із країн ЄС, – Дніпропетровська і Харківська. 

Віцепрем‘єр також зауважив, що результати дослідження показують недостатній рівень розуміння місцевими посадовцями важливості євроінтеграції України, яка сприймається ними, як дещо далеке. Натомість, вона надає конкретні переваги для українських регіонів. Це, насамперед, залучення в регіони України проєктівтранспортної та прикордонної інфраструктури, іноземних інвестицій та допомоги ЄС; розвиток Єврорегіонів та реалізація ініціатив щодо міст-побратимів; максимальне залучення регіонів до освітніх, наукових, культурних проектів/програм ЄС; підтримка малого та середнього бізнесу в регіонах.

Віцепрем‘єр нагадав, що уряд нині працює над створенням регіональних офісів євроінтеграції. “Наша мета — забезпечити рівномірність розвитку регіонів. Щоб у кожному регіоні існувала база, такий собі інкубатор європейської інтеграції», - зазначив він. «Мета не в тому, щоб перерізати стрічку, а щоб потім також заміряти, яким чином перерізана стрічка впливає на зміну ситуації у конкретній області», - зазначив віцепрем’єр, говорячи про плани щодо відкриття офісів євроінтеграції.  “Ми вже домовилися з керівником Херсонської області, що перший офіс ми відкриємо там. І я, з одного боку, засмучений певними низькими показниками Херсонської області, а з іншого боку, ще раз переконався, що ми зробили правильний вибір місця для першого регіонального офісу. Ми йдемо туди, де є системні проблеми”, - пояснив віцепрем’єр. 

Завантажити презентацію дослідження можна тут: http://bit.ly/2Q6Lkkl

Джерело


 

Засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку

7876 листопада 2019 року у місті Брюссель, Королівство Бельгія, відбулось третє засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку.

Представники України та Європейської Комісії зустрілись для обговорення результатів діяльності, пов’язаної із питаннями торгівлі в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Під час зустрічі учасники обговорили необхідність завершення відбору експертів від України до Групи експертів, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Також у фокусі розмови - режим інспекції праці, модернізація трудових відносин в Україні, а також розвиток сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики.

За результатами засідання стороною ЄС була підтримана ініціатива Української сторони щодо започаткування спільної роботи стосовно напрацювання спільного розуміння торгівлі товарами.

Ключові результати зустрічі були представлені на Форумі громадянського суспільства, яке відбулось 7 листопада 2019 року у м. Брюссель, у форму Спільної заяви (додаток – англійська мова).

Джерело


 

Товарообіг агропродукцією між Україною та ЄС сягнув $7,5 млрд

8d23ff25eab399b458add-35613У січні-вересні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 23% і сягнув рекордного показника у $7,5 млрд. Позитивне сальдо склало $3,2 млрд.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються сім країн - Нідерланди, Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція та Бельгія.На помітне місце у рейтингу претендує Бельгія, з якою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги взаємної торгівлі України аграрною продукцією збільшились на 19% - до $401 млн. Сукупна частка цих семи країн складає близько 4/5 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи. За даними на середину жовтня, у 2019 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти на поставки до Європейського Союзу меду (основна і додаткова), цукру, ячмінної крупи і борошна, обробленого крохмалю, консервованих томатів, яблучного і виноградного соків, кукурудзи (основна і додаткова), пшениці, м’яса птиці і вершкового масла.

Як і в попередні роки, значна частка квот залишається з нульовим або незначним відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку, зауважив експерт.

Джерело


 

Україна та ЄС посилюють співпрацю у сфері комунікацій

53315f6e7e033_image1Україна та ЄС домовилися відновити засідання Групи високого рівня Україна – ЄС з питань стратегічних комунікацій під головуванням Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Про це Віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба заявив за результатами зустрічі з європейськими фахівцями у Брюсселі.

Під час зустрічі обговорювалися формати залучення України до діяльності Робочої групи з питань дезінформації Генерального директорату Єврокомісії з комунікацій (DG Communication Task Force on disinformation), а також поглиблення співпраці з Оперативною робочою групою зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ (EU East StratCom Task Force).

Україна зацікавлена у створенні постійного  механізму обміну інформацією та найкращими практиками між українськими та європейськими фахівцями у сфері протидії дезінформації, стратегічних комунікації та кібербезпеки. Мета – посилити спроможність українських установ протистояти гібридним атакам Росії.

У цьому контексті Віце-прем’єр-міністр запропонував налагодити постійну співпрацю між EU East StratCom та МЗС України за такими напрямками, як кризові комунікації; проактивні стратегічні комунікації; донесення правдивої інформації, яка базується на фактах; розробка та реалізація спільних інформаційних кампаній; обмін результатами моніторингу.

Також учасники обговорили шляхи комунікації євроінтеграції в Україні, зокрема переваги, які забезпечує Угода про асоціацію, з фокусом на східних та південних регіонах. Віце-прем’єр-міністр наголосив на важливості масштабної інформаційної роботи у контексті реінтеграції тимчасово окупованих територій. За його словами, Україна розраховує на продовження та розширення Євросоюзом його цільових інформаційних кампаній в Україні.

Дмитро Кулеба також зазначив, що Україна зацікавлена у приєднанні до Системи швидкого сповіщення ЄС, яка створюється для оперативного реагування на кампанії з  дезінформації.

Джерело


 

Основні результати засідання Комітету асоціації Україна – ЄС

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181У Брюсселі (Бельгія) завершилося засідання П’ятого Комітету асоціації Україна – ЄС.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба за результатами засідання та низки своїх двосторонніх зустрічей зазначив, що наступним кроком для закріплення та формалізації цих результатів стане засідання Ради асоціації Україна – ЄС, що відбудеться незабаром  у Брюсселі.

Як розповіла в.о. Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції КМУ Юлія Гаряча, голова української делегації, яка складалася з представників понад 20 міністерств та відомств, вдалося досягти гарних результатів засідання Комітету асоціації. «Ми вийшли на повне порозуміння щодо пріоритетів, над якими будемо працювати спільно з партнерами. Також ухвалили рішення щодо залученості генеральних директоратів Європейської Комісії до процесу оновлення Угоди про асоціацію в пріоритетних сферах на постійній основі. Це і є інструмент реальної секторальної інтеграції України до ринків ЄС», – зазначила Юлія Гаряча.

Сторони домовились докласти зусиль щодо результативного проведення майбутнього засідання Ради асоціації для сприяння секторальній інтеграції України до ЄС у сферах цифрового ринку, енергетики, юстиції, свободи та безпеки, митниці, а також сприяння започаткуванню переговорного процесу щодо Угоди ACAA (Угода про відповідність та прийнятність промислової продукції, т. зв. «промисловий безвіз»).

ЄС та Україна досягли порозуміння щодо оновлення Угоди про асоціацію у пріоритетних секторах  відповідно до останніх змін законодавства ЄС та сучасного стану двосторонньої співпраці, аби посилити моніторинг процесу наближення українського законодавства до законодавства ЄС.

Сторона ЄС вітає ініціативи України щодо формалізації нового порядку денного у сфері юстиції, свободи та безпеки та внесення нового Додатка до однойменного розділу Угоди. Правові аспекти реалізації, включаючи досягнення принципової згоди щодо обсягу запропонованого Додатка на засіданні Ради асоціації, будуть опрацьовані найближчим часом.

Сторона ЄС зацікавлена у започаткуванні регулярного двостороннього діалогу з питань кібербезпеки. Більше того, сторона ЄС готова розпочати дослідження щодо гібридних ризиків для України, як тільки Україна прийме цю пропозицію.

Сторона ЄС погодилася сприяти вирішенню практичних питань, пов’язаних із впровадженням оновленого Додатка XXVII до Угоди про асоціацію («енергетичний» додаток), і привітала в цьому контексті проект керівних настанов  щодо імплементації Додатка XXVII, підготовлених та поданих українською стороною.

Українська сторона висловила особливу зацікавленість у партнерстві з ЄС щодо просування нової ініціативи Європейської Комісії – «Нової зеленої угоди» (New Green Deal).

Сторона ЄС погодилася підписати Спільну авіаційну угоду та змінити її згодом відповідно до пропозицій української сторони.

Сторона ЄС також вітає українську ініціативу щодо сприяння регіональному виміру європейській інтеграції в Україні, зокрема, створення офісів європейської інтеграції в областях у якості центрів, спрямованих на максимальне залучення регіонів до проектів та програм ЄС зі сфер освіти, науки, культури, бізнесу.

Європейські партнери поінформували про виконання запиту України щодо проведення тренінгів для українських державних службовців у Коледжі Європи. Вони підкреслили, що необхідний бюджет для цієї ініціативи вже передбачено, практичні кроки щодо її реалізації вже здійснюються.

Сторона ЄС також готова розпочати переговори з Україною щодо укладення відповідної Угоди з EGNOS (Європейською службою геостаціонарного навігаційного покриття) про розширення зони обслуговування над територією України, вже підготувавши проект документа.

Партнери з ЄС також вітають значний внесок України в рамках ініціативи Східне партнерство.

Джерело


 

Підготовка до засідання Комітету асоціації Україна – ЄС

136006П'яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС, яке відбудеться в Брюсселі (Королівство Бельгія) 5 листопада, є дуже важливою подією, яка посилить динаміку відносин з Євросоюзом. Про це заявив Віце-прем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, звертаючись до української сторони комітету, до складу якої входять міністри та заступники міністрів, представники міністерств та відомств, відповідальні за виконання завдань у сфері європейської інтеграції України.

За словами Віце-прем'єр-міністра, під час заходів в рамках засідання комітету будуть встановлені професійні контакти між представниками нової української влади та інституцій ЄС, зокрема, Єврокомісії, а також обговорені ідеї подальшої інтеграції, які ляжуть в основу документів, що будуть згодом, у грудні, ухвалені Радою асоціації. «Ми маємо всі підстави сказати, що інтенсивність діалогу Україна – ЄС лише нарощуватиметься», – зазначив Дмитро Кулеба. 

Під час чергового засідання Комітету асоціації буде обговорено широкий спектр питань, пов’язаних з політичним, економічним та секторальним співробітництвом. Окремий блок буде присвячений моніторингу виконання Угоди про асоціацію та оновленню додатків до Угоди. Також будуть опрацьовані інші важливі питання порядку денного відносин України та ЄС.

На цьогорічній Раді асоціації в грудні планується підсумувати попередні здобутки на шляху наближення до ЄС та поглибити і розширити процеси інтеграції в ЄС. Зокрема, Україна очікує на  вироблення конкретних спільних кроків щодо подальшої секторальної інтеграції України в цифровий та окремі енергетичні ринки ЄС, спрощення умов (митних формальностей)  у торгівлі з ЄС, у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також отримання «промислового безвізу» (Угода ACAA).

 Довідково

Делегацію на п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС з української сторони очолить в. о. генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабінету Міністрів Юлія Гаряча, делегацію Європейського Союзу – заступник генерального директора Європейської служби зовнішньої дії з питань Європи та Центральної Азії Люк Девінь. Відкриє засідання Дмитро Кулеба.

Комітет асоціації створений відповідно до статті 464 Угоди про асоціацію і є допоміжним органом Ради асоціації, який проводить підготовку засідань та дискусій Ради асоціації, забезпечує безперервність відносин асоціації та належне виконання Угоди.

Джерело


 

Прем’єр-міністр України обговорив із Урядом Швеції підтримку для України в рамках нової Стратегії допомоги для країн Східної Європи

14355608_1102048296515756_451994711273152709_nПрем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів зустріч із Міністром Швеції з питань міжнародного співробітництва в цілях розвитку Пітером Ерікссоном.

Глава українського Уряду закликав Міністра Ерікссона підтримати Україну в рамках нової Стратегії допомоги для країн Східної Європи на період 2021-2027, яку розробляє Швеція: «Ми очікуємо, що Уряд Швеції зможе передбачити у цій Стратегії потреби України. Зокрема, ми плануємо відкриття Офісів з питань європейської інтеграції в регіонах України і високо би оцінили підтримку цієї ініціативи». Глава українського Уряду додав, що Україна претендує стати найбільшим реципієнтом допомоги в рамках нової Стратегії з огляду на свою відданість європейському вектору та активно впроваджувані реформи.

Олексій Гончарук також висловив сподівання, що Швеція підтримає особливий формат партнерства для України та інших асоційованих країн як учасників Східного партнерства.

Крім цього, Глава українського Уряду порушив питання щодо Угоди ACAA – так званого «промислового безвізу», ще одного кроку на шляху до майбутнього України, цілковито інтегрованого до якісних політичного та економічного середовищ Європейського Союзу.

Також українська сторона порушила низку інших питань.

Зокрема, Прем’єр-міністр України подякував пану Ерікссону за допомогу, яку Швеція надає українцям, які постраждали в результаті агресії Росії. Також відзначив допомогу в рамках проекту «Support for E-Governance Decentralization in Ukraine (EGOV4UKRAINE)».

У ході зустрічі сторони обговорили можливість започаткування та поглиблення співпраці в питаннях зміни клімату, енергоефективності та енергетичної безпеки в регіоні.

Олексій Гончарук зазначив: «Україна зацікавлена в зміцненні співпраці з питань екологічної та енергетичної безпеки зі Швецією. Ми цінуємо допомогу вашого Уряду у створенні системи моніторингу та оцінки стану атмосферного повітря, а також в імплементації Директиви ЄС про оцінку впливу окремих державних та приватних проектів на навколишнє середовище, яка є невід’ємною частиною Угоди про асоціацію».

Джерело


 

Україна збільшила експорт агропродукції до ЄС майже на 2 млрд євро

8d23ff25eab399b458add-35613З вересня 2018 року по серпень 2019 року Україна збільшила поставки продукції АПК в Європу майже на 2 млрд євро - до 6,089 млрд євро.

Обсяг аграрного та продовольчого імпорту в серпні 2019 р. порівняно з серпнем 2018 року найбільше зріс з України (+198 млн євро, +10%) і Канади (+74, +57%).

Україна і США також продемонстрували найбільше зростання імпорту в ЄС в річному вимірі з вересня 2018 р. по серпень 2019 р. Серед найважливіших напрямів європейського імпорту з третіх країн за 12 місяців були США (12,4 млрд євро), Бразилія (11,8 млрд євро), Україна (7,0 млрд євро), за якими слідують Китай (6,1 млрд євро) і Аргентина (5,2 млрд євро).

При цьому в звітний період Україна імпортувала з ЄС сільгосппродукції на в 2,278 млрд євро, що на 295 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 66 67 >