Україна отримала черговий транш фінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі €2,3 млрд в межах програми Ukraine Facility. Кошти надійшли до державного бюджету після фінального рішення Ради Європейського Союзу та підтвердження Європейською Комісією виконання Україною структурних індикаторів за третій квартал 2025 року.

Третій квартал включав низку комплексних та системних реформ. Попри це, Україна виконала 8 із 10 індикаторів, передбачених на цей період, а також завершила один із ключових структурних кроків попереднього кварталу, підтвердивши послідовність та сталість реформаторського курсу.

«Цей шостий транш в рамках чинної програми Ukraine Facility є важливим для забезпечення фінансової стійкості України під час повномасштабного вторгнення. Вдячні європейським партнерам за системну підтримку і продовження програми. Уряд України працює над покращенням виконання умов Ukraine Facility протягом наступного звітного періоду», — Юлія Свириденко, Прем’єр-міністр України.

«Третій квартал був зосереджений на інституційних і системних змінах. Йдеться не про окремі рішення, а про створення довгострокових механізмів — прозорого управління публічними інвестиціями, посилення спроможності судової системи, зменшення ролі держави у фінансовому секторі та закладення основ зеленої трансформації. Отримання траншу підтверджує, що ці структурні кроки дають вимірюваний результат і визнаються нашими європейськими партнерами», — Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України.

Реалізовані реформи та виконані індикатори третього кварталу 2025 року

У третьому кварталі 2025 року Україна реалізувала низку кроків, що охопили ключові напрями економічної, інституційної та екологічної трансформації.

Управління державними інвестиціями

Індикатор 2.8 — Реалізація Дорожньої карти реформування системи управління публічними інвестиціями

Україна запровадила цифровий інструмент управління відновленням, який забезпечує публічний доступ до інформації про проєкти відновлення на всіх етапах — від планування та фінансування до закупівель, будівництва та введення в експлуатацію. Це створює основу для прозорого моніторингу реалізації проєктів та кращої координації зусиль між секторами.

Судова реформа та верховенство права

Індикатор 3.2 — Створення нового суду для розгляду адміністративних справ

Набрали чинності закони №4602-ІХ та 4264-ІХ, які задають правові засади утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, а також розпочато прозорий процес добору суддів відповідно до нового законодавства.

Фінансовий сектор

Індикатор 5.2 — Зниження державної частки у банківському секторі

У третьому кварталі набрало чинності оновлене законодавство щодо продажу банків державного сектору, яке створює правові умови для продажу як часткових, так і повних пакетів акцій державних банків. Це створює передумови для зменшення ролі держави у банківському секторі та розвитку конкурентного фінансового ринку за погодженими з міжнародними партнерами принципами.

Гармонізація законодавства з ЄС

Індикатор 8.8 — Прийняття гармонізованих стандартів для промислової продукції

Україна зробила важливий крок у напрямі технічної інтеграції з Європейським Союзом, прийнявши як національні європейські стандарти для трьох груп промислової продукції: машин, обладнання з електромагнітної сумісності та низьковольтного електрообладнання. Це спрощує доступ української продукції до ринку ЄС та підвищує її конкурентоспроможність.

Аграрний сектор та інвестиційна спроможність

Індикатор 12.4 — Набрання чинності законодавства про державну підтримку сільського господарства

Набрав чинності Закон України щодо організаційних засад здійснення державної підтримки в аграрному секторі, який формує нову модель підтримки відповідно до принципів acquis ЄС. 

Стратегічні інвестиції та критичні ресурси

Індикатор 13.2 — Публікація звіту про верифікацію запасів стратегічних корисних копалин

У третьому кварталі опубліковано звіт про верифікацію запасів критичних корисних копалин в Україні, підготовлений з урахуванням міжнародних систем класифікації. Результати є відкритими та доступними для потенційних інвесторів, що створює основу для залучення стратегічних інвестицій.

Кліматична політика

Індикатор 15.4 — Затвердження другого Національно визначеного внеску до Паризької угоди

Україна затвердила Другий національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди, який є більш амбітним порівняно з попереднім. Документ передбачає оновлену методологію обліку та ширше охоплення секторів економіки.

Циркулярна економіка

Індикатор 15.9 — Прийняття Національного плану управління відходами до 2033 року

Ухвалено Національний план управління відходами до 2033 року, який формує стратегічну рамку для розвитку циркулярної економіки. План охоплює управління побутовими та небезпечними відходами, інфраструктурні потреби, економічні інструменти, моніторинг та регіональне планування.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Національний координатор Плану України в межах Ukraine Facility, продовжує забезпечувати моніторинг виконання індикаторів та підготовку регулярної звітності для Європейської Комісії.

Джерело

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про запровадження нового Технічного регламенту машин. Це важливий крок на шляху до виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і підготовки до укладення Угоди АСАА (“промислового безвізу”) у пріоритетних секторах.

Документ створено на основі Регламенту (ЄС) 2023/1230 від 14 червня 2023 року. Він враховує сучасні вимоги до безпеки та охорони здоров’я, появу нових технологій, використання штучного інтелекту, цифровізацію виробничих процесів та потребу в надійному кіберзахисті.

Основні положення нового регламенту:

• Встановлюються оновлені правила безпеки для машин та обладнання, у тому числі частково завершених машин і супутньої продукції.
• Передбачено перехідні положення: продукція, виготовлена за старим регламентом, може певний час перебувати на ринку, а чинні документи про відповідність залишатимуться дійсними.
• Чинний Технічний регламент безпеки машин від 2013 року втрачає силу.
• Внесено зміни до урядових постанов для узгодження з новими нормами.
• Нові правила почнуть діяти з 20 січня 2027 року — одночасно з європейським Регламентом (ЄС) 1230/2023.

Прийняття регламенту стало результатом активної співпраці з Європейською Комісією та скринінгу, що проходив у березні 2025 року у Брюсселі. Під час проведення скринінгу розділу 1 «Вільний рух товарів» документ було визначено як пріоритетний.

Мінекономіки провело консультації з ключовими відомствами, аби врахувати їхні пропозиції. Більшість зауважень були узгоджені, зокрема, з Міністерства юстиції та Міністерством охорони здоров’я України. Окремі пропозиції, що суперечать європейській практиці, не були враховані – аби зберегти відповідність українського регламенту акту законодавства ЄС.

«Цей документ відкриває новий етап у розвитку української промисловості. Ми не лише підвищуємо стандарти безпеки для людей, які працюють із машинами, а й створюємо умови для того, щоб забезпечити умови для вільного постачання нашої техніки на європейські ринки. Це сигнал для бізнесу: правила зрозумілі, вони узгоджені з ЄС і працюють на майбутнє», – підкреслив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.

Запровадження нового технічного регламенту машин на основі норм ЄС означає сучасні вимоги до виробників, прозорі та уніфіковані процедури для контролюючих органів, а головне – безпечну техніку для споживачів.

Джерело

Уряд ухвалив зміни до двох ключових документів у сфері хімічної безпеки:

• Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції (CLP) — постанова КМУ від 10.05.2024 № 539;

• Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції (REACH) — постанова КМУ від 23.07.2024 № 847.

Головна мета — гармонізувати українське законодавство з європейськими вимогами та надати бізнесу додатковий час для адаптації в умовах воєнного стану та обмежених ресурсів. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Ключові зміни для бізнесу

• Перехідний період для продукції, вже присутньої на ринку

Хімічну продукцію, яка була на ринку до набрання чинності Технічним регламентом CLP, дозволено надавати на ринку ще протягом одного року.

Набрання чинності вимогами CLP

• Введення вимог регламенту CLP відтерміновується до таких дат:

Для хімічних речовин

15 листопада 2027 року

Для сумішей
1 травня 2028 року

Поетапне впровадження вимог REACH

• Реєстрація речовин залежно від обсягів виробництва/імпорту

- до 1 жовтня 2029 року — речовини понад 1000 тонн/рік;
- до 1 червня 2031 року — 100–1000 тонн/рік;
- до 1 березня 2033 року — 1–100 тонн/рік.

• Продовження дії попередньої реєстрації

Термін чинності попередньої державної реєстрації хімічної речовини подовжено ще на один рік.

Очікуваний вплив на ринок

Запроваджені зміни:
- зменшують регуляторний тиск на підприємства в умовах війни;
- забезпечують бізнесу реалістичні терміни переходу на європейські стандарти;
- підвищують рівень хімічної безпеки та сумісність українського ринку з вимогами ЄС.

Джерело

У листопаді 2025 року стартував новий цикл конкурсів програми ЄС «Цифрова Європа», що створює широкі можливості для українських компаній, установ та громадських організацій у сфері цифрових технологій. Конкурси спрямовані на розвиток цифрових навичок, інфраструктури даних, штучного інтелекту та інноваційних рішень для економіки та суспільства, надаючи фінансування та можливості для інтеграції в європейську екосистему інновацій.

Нові можливості охоплюють ключові напрями цифрової трансформації. Серед них — ініціативи зі створення академій цифрових навичок, тестових майданчиків для VR/AR і AI-рішень, а також платформ для інтеграції технологій у виробничі та автомобільні сектори. Окрему увагу приділено підтримці впровадження генеративного ШІ у державному управлінні. Крім того, конкурси спрямовані на розвиток мереж фактчекінгу та протидії дезінформації, що відкривають можливості для участі українських організацій у європейських проєктах з незалежного аналізу інформаційного середовища.

Програма «Цифрова Європа» 2025–2027 року має оновлений бюджет у близько 1,3 млрд євро і пріоритети, що охоплюють AI, дані та хмарні сервіси, високопродуктивні обчислення, цифрові навички та розвиток цифрових інноваційних хабів (ЄЦІХ). Для українських учасників це не лише можливість отримати грантове фінансування, а й шанс створити міжнародні консорціуми, стандартизувати продукти за європейськими нормами, інтегрувати технології у промислові й державні процеси, а також презентувати свої рішення на міжнародній арені.

4 листопада, Європейська Комісія опублікувала Звіт в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, який містить оцінки прогресу, досягнутого всіма країнами-кандидатами та потенційними кандидатами на вступ до ЄС. Зокрема, представлений Звіт по Україні з оцінками реформ по всіх переговорних розділах та загальним станом підготовки країни для приєднання до ЄС.

«Цьогорічний звіт підтвердив, що Україна має значущий прогрес на шляху до членства в Європейському Союзі. Ми отримали найкращу оцінку від 2023 року, і вона відображає результати системних реформ, реалізованих попри всі виклики війни, – прокоментував Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. – Ми також вдячні європейським колегам за надані рекомендації, які ми готові імплементувати якісно та у тісній співпраці з усіма залученими сторонами та Євросоюзом». 

У цьогорічному Звіті, в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» Єврокомісія відзначила прогрес у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також підвищила оцінку реформи публічного управління, фінансового контролю та відповідності економічним критеріям.

У межах Кластера 2 «Внутрішній ринок» отримано вищу оцінку за свободою пересування працівників та рівень підготовки у сфері захисту прав споживачів і охорони здоров’я. Позитивно відзначено відновлення ринкового нагляду та перехід до секторного контролю за європейськими стандартами.

Кластер 3 «Конкурентоспроможність і інклюзивний розвиток» став одним із найбільш динамічних напрямів у 2025 році: Україна досягла суттєвого прогресу у шести з восьми розділів. Це чітко демонструє потенціал України до швидкої імплементації acquis ЄС (права ЄС).

Україна також продемонструвала хороший прогрес у сфері довкілля та кліматичної політики (Кластер 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання»). Зокрема розпочато оновлення Національного енергетичного та кліматичного плану, триває реформа системи безпеки енергопостачання, а також гармонізація з європейською політикою транс’європейських мереж.

В контексті результатів у межах Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості», то у 2025 році Україна отримала вищу загальну оцінку у Розділі 11 «Сільське господарство», що є важливим результатом системної роботи над адаптацією аграрної політики України.

У сфері зовнішніх відносин (Кластер 6) Україна традиційно демонструє високу узгодженість із політикою ЄС. Єврокомісія зафіксувала хороший прогрес у розділі 31, що охоплює спільну зовнішню та безпекову політику. Україна забезпечила 99% відповідності позиціям ЄС у сфері зовнішньої політики та санкційної практики, підтримавши 79 із 80 декларацій зовнішньої політики ЄС.

Віцепрем’єр-міністр підкреслив, що такі результати стали можливими завдяки спільній, злагодженій роботі Президента України, Верховної Ради України та Уряду.

Тарас Качка також зазначив, що Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала всі передумови для відкриття перемовин з ЄС по Кластеру 1, 2 та 6. Серед наступних кроків – виконання рекомендацій Єврокомісії, представлених у Звіті 2025 року, а також дорожніх карт із питань верховенства права, реформи державного управління, функціонування демократичних інституцій і Плану заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.

Нагадаємо, Уряд працює над розробкою та подальшим ухваленням Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (NPAA), яка стане вичерпним планом.

Повний звіт англійською мовою – за посиланням.

Джерело

Європейська комісія оголосила про відкриття конкурсів в межах Програми «Цифрова Європа» (2025–2027) для проєктів, які отримають фінансування ЄС на загальну суму понад 204 мільйони євро. Фінансування спрямоване на розвиток інноваційних цифрових рішень, розширення мережі цифрових інноваційних хабів та впровадження нових технологій у бізнес, науку й державне управління по всій Європі.

Ключові напрями фінансування

Конкурси охоплюють ключові напрямки: розвиток штучного інтелекту та великих даних, створення Мережі європейських центрів цифрових інновацій, впровадження Європейського цифрового гаманця для ідентифікації, інновації в автомобільному секторі, розвиток цифрових навичок та підтримка цифрових рішень для державного сектору.

Перший конкурс суму 15 мільйонів євро передбачає підтримку розробки Європейського цифрового гаманця, який дозволить громадянам користуватися цифровою ідентифікацією та мобільними водійськими посвідченнями. 4 листопада 2025 року стартує прийом заявок ще на вісім конкурсів, серед яких:

• 79,2 млн євро на консолідацію та 8 млн євро на завершення створення Мережі Європейських центрів цифрових інновацій, що допомагає підприємствам оцифровувати діяльність;

• 22,5 млн євро на підтримку біомедичних досліджень та впровадження персоналізованої охорони здоров’я через Європейську інфраструктуру геномних даних;

• 14,4 млн євро на застосування штучного інтелекту у медичній візуалізації;

• 9 млн євро на підтримку обміну промисловими даними;

• 4,5 млн євро на створення секретаріату та платформи для співпраці Європейського альянсу підключених та автономних транспортних засобів;

• 6 млн євро для центрів Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO) для протидії дезінформації.

  Джерело

  ---

Рада Європейського Союзу затвердила зміни до Плану України в межах програми Ukraine Facility, які у серпні 2025 року були ухвалені Кабінетом Міністрів.Оновлення Плану відбулось у плановому порядку, відповідно до процедур, передбачених архітектурою програми Ukraine Facility. 

Робота над змінами тривала декілька місяців, спільно з експертами Європейської Комісії, Генерального директорату з питань розширення та Східного сусідства (DG NEAR) та центральними органами виконавчої влади України. Координацію здійснювало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Під час оновлення документа зобов’язання України залишилися незмінними. 

Внесені зміни стосувалися коригування строків реалізації окремих кроків відповідно до логіки впровадження реформ.

«Погодження перегляду Плану України з боку Ради ЄС є свідченням довіри з боку наших партнерів і підтвердженням прогресу щодо виконання кроків. Ми працюємо у динамічному середовищі й оновлення Плану дозволяє враховувати реальний економічний контекст. Ухвалені зміни не змінюють суті реформ і зобов’язань, але демонструють стабільність партнерства і передбачуваність процесів», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Україна продовжить реалізацію Плану у повному обсязі та в оновлених часових рамках, погоджених із Європейською Комісією.

Джерело

23 жовтня у Бельгії відбулося п’яте засідання Керуючої Ради Ukraine Investment Framework (UIF). У події, під головуванням Європейської Комісії, взяли участь держави-члени ЄС, спостерігачі від Європейського Парламенту, Уряду та Верховної Ради України, а також провідні європейські та міжнародні фінансові установи. Цьогоріч до засідання вперше приєдналася Норвегія, і як новий спостерігач, і як донор.  

Україну на зустрічі Керуючої Ради Ukraine Investment Framework представляв заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов. У своїй промові він презентував головні інвестиційні пріоритети України, серед яких, у першу чергу,  підтримка прифронтових зон, розвиток приватного сектору, енергетична стійкість та інвестиції у людських капітал. 

«Близько 50% фінансування в межах UIF має бути спрямовано на програми підтримки приватного сектору та підприємництва (в тому числі і МСП). Водночас, ми приділяємо особливу увагу розвитку людського капіталу, муніципальної і транспортної інфраструктури, відновленню житла та соціальних програм. Це підвищує економічну стійкість України і прискорює відновлення», — наголосив Павло Карташов.

Під час засідання Steering Board, було схвалено новий пакет програм, спрямованих на підтримку України. Зокрема:

Програми Європейського інвестиційного банку (EIB):

• сприятимуть доступу до доступного житла; 

• допоможуть модернізувати та відновити пошкоджені війною або застарілі системи водопостачання і водовідведення; 

• сприятимуть залучення приватного капіталу від європейських і українських компаній у масштабні капіталомісткі проєкти у пріоритетних секторах, таких як відновлювана енергетика, інфраструктура та критично важливі ланцюги постачання.

Програми Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD):

• підвищать стійкість аграрного виробництва, забезпечивши безперервність висаджування та збору врожаю; 

• покращать логістичну інфраструктуру та сполучення з ЄС для безпеки ланцюгів постачання; 

• модернізують систему охорони здоров’я шляхом розвитку первинної ланки, реабілітаційних послуг і лікарень.

Програма Cardano Development (Нідерланди):

•  посилить агропродовольчий сектор України, надаючи цільове фінансуванняї малим фермерам і середнім агропідприємствам, відкриваючи нові можливості для бізнесу.

Також,  під час заходу було оголошено, що в межах інвестиційного гранту у розмірі €127 млн (NOK 1,5 млрд), Норвегія разом з ЄС нададуть підтримку НАК “Нафтогаз України” — державній енергетичній компанії України, для забезпечення критично важливих імпортів газу для мільйонів домогосподарств, лікарень, шкіл і державних установ по всій країні.

Інвестиційний грант буде спрямовано через Європейський інвестиційний банк (EIB), який восени 2025 року підписав кредитну угоду з НАК “Нафтогаз України” на суму €300 млн, гарантовану ЄС. Це фінансування забезпечить робочий капітал для закупівлі та зберігання додаткових обсягів природного газу на зимовий період 2025-2026. Надалі НАК “Нафтогаз України” планує реінвестувати частину коштів у проєкти з декарбонізації та енергоефективності.

Співпраця з “Нафтогаз” є частиною ширшої місії Європейської Комісії щодо підтримки відновлення та реконструкції України, де енергетичний сектор залишається одним із головних пріоритетів. 

Джерело

22 жовтня в Брюсселі, Королівство Бельгія, відбулося чергове засідання Генерального директорату AGRI Єврокомісії в межах Європейського механізму готовності та реагування на кризи продовольчої безпеки (EFSCM).

Мета заходу – посилення координації між державним та приватним секторами, оцінка ризиків й обмін рішеннями у разі продовольчих криз. Зокрема, на тлі повномасштабної війни росії проти України, яка стала викликом для світової продовольчої системи.

До роботи засідання долучилися представники 27 держав-членів ЄС, 14 партнерів EFSCM, серед яких Україна, та міжнародні експерти. 

Учасники засідання обговорили:

• виконання Плану дій ЄС у надзвичайних ситуаціях щодо постачання продовольства;
• забезпечення продовольчої безпеки під час криз;
• взаємодія державних і приватних структур;
• моніторинг ринкових дисбалансів і своєчасне реагування;
• гарантування вільного руху продовольства та аграрних ресурсів;
• ефективна комунікація з громадськістю для запобігання інформаційним загрозам.

Україну представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький (онлайн). В своїй доповіді «Українська перспектива: вплив війни на продовольчу безпеку», він поінформував європейських партнерів про стан продовольчої системи України, внесок України в світові ланцюги постачання, а також заходи держави для підтримки аграріїв, логістики та гуманітарних коридорів.

Крім того, заступник  Міністра зазначив, що війна спричиняє постійні ризики для агровиробників на прифронтових територіях – від втрати врожаю та логістики до знищення енергетичної інфраструктури. Проте Україна продовжує працювати над модернізацією системи управління продовольчими ризиками, удосконаленням логістики та розвитком партнерства з європейськими інституціями.

«Повномасштабна агресія росії стала серйозним викликом для глобальної продовольчої системи. Попри це Україна залишається одним із ключових постачальників агропродукції у світі та продовжує відігравати стратегічну роль у забезпеченні продовольчої безпеки Європи й світу. Співпраця України з ЄС у межах EFSCM – це не лише питання стабільності продовольчих ринків, але й внесок у спільну безпеку та стійкість європейського простору», – наголосив Тарас Висоцький.

Джерело

Відбулося дев’яте засідання Підкомітету з питань митного співробітництва між Україною та Європейським Союзом, де Україна виступила головуючою стороною. Про це повідомляє Державна митна служба України.
Засідання пройшло у гібридному форматі за участі представників Державної митної служби України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської комісії (DG TAXUD).

Ключові теми обговорення
Підкомітет, створений у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, є стратегічною платформою для діалогу щодо розвитку митної системи, наближення законодавства та посилення взаємної довіри між Україною та європейськими партнерами.
У ході засідання сторони:

• розглянули стан виконання попередніх домовленостей;

• обговорили прогрес України у виконанні зобов’язань у митній сфері;

• приділили особливу увагу середньостроковому плану реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, зокрема цифровізації митних процесів, боротьбі з корупцією та вдосконаленню ІТ-систем.

Євроінтеграція та цифрова трансформація митниці
Українська сторона представила бачення подальшої імплементації європейських митних стандартів, включно з:

• розширенням цифрових сервісів,

• інтеграцією в ІТ-інфраструктуру ЄС,

• розвитком аналітики ризиків і контролю ланцюгів постачання.

Відзначено значний прогрес у впровадженні системи NCTS (New Computerised Transit System), що забезпечує транзит товарів між Україною та державами-членами ЄС, а також у розвитку електронного обміну митною інформацією із сусідніми країнами ЄС.

Співпраця з ЄС та боротьба з митним шахрайством
Окремим блоком обговорювали питання взаємної адміністративної допомоги у митних справах, зокрема співпраці з Європейським бюро з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Результати та подальші кроки
За підсумками засідання сторони узгодили операційні висновки, які визначають напрями подальшої співпраці.
Зокрема, домовлено найближчим часом провести технічне засідання для розробки рішень щодо механізму обміну попередньою митною інформацією між Україною та країнами ЄС.
Ці домовленості сприятимуть підвищенню прозорості, ефективності та безпеки зовнішньоекономічної діяльності, а також зміцненню позицій України у міжнародній митній спільноті.
Наступне засідання Підкомітету з питань митного співробітництва Україна — ЄС відбудеться у 2026 році.

Джерело