UA
Огляд, статті
Про виконання зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію України та ЄС

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Верховна рада у другому читанні проголосувала за законопроект "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів".

За документ проголосував 231 депутат. "Законодавчим актом встановлено правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян та задоволення їх соціальних та економічних інтересів" - йдеться у повідомленні.

Як пояснювали раніше в Держпродспоживслужбі, реалізація закону буде сприяти гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу та виконанню зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію України та ЄС.

Зокрема, закон встановлює:

1) правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти та загальні принципи та обов’язки операторів ринку з доведення цієї інформації до інших операторів ринку та до споживачів.

2) загальні положення до маркування харчових продуктів, дія яких може поширюватися на всі харчові продукти або на певні їх категорії. Крім того, Закон встановлює окремі правила щодо маркування певних видів харчових продуктів.

3) категорії обов’язкової інформації про харчові продукти та загальні вимоги до інформації про харчові продукти для того, аби дати споживачам можливість визначати та належним чином використовувати харчові продукти, та робити вибір, який відповідав би їх індивідуальним харчовим потребам.

4) уніфікацію правил надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти.

Джерело


 

Інвестиційний форум Україна-ЄС

energy_banner18 грудня 2018 року у м.Києві відбудеться Інвестиційний Форум Україна – ЄС з відновлюваної енергетики, який організовує Європейська Комісія та, з українського боку, Верховна Рада України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України  та Dixi Group.

Цей Форум має за мету поширити європейський досвід у розвитку ринку  відновлюваної енергетики та визначити найкращі шляхи для прискорення розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Відновлювана енергетика безпосередньо сприяє не лише енергетичній безпеці та досягненню кліматичних цілей, але також позитивно впливає на економічний розвиток та ріст в регіонах. Саме тому вона є життєво важливою для майбутнього України на глобальних енергетичних ринках.

Проект програми заходу Ви можете знайти на спеціальному вебсайті Форуму. Ви зможете зареєструватись, заповнивши on-line форму в термін до 9 грудня 2018 року  за такимлінком.

Організаційний комітет надішле лист-підтвердження до 12 грудня. Просимо взяти до уваги, що лише лист-підтвердження забезпечує можливість участі у Форумі.  З будь-яких питань щодо організації заходу чи щодо реєстрації  просимо звертатись до Організаційного комітету: EU-UKRAINE-RES-CONFERENCE@ec.europa.eu .

Джерело


 

Як малому підприємцю почати працювати з ринком ЄС

У 2016 році набула чинності угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка дозволила українським підприємствам вільно виходити на європейські ринки.

Перевагами угоди вже скористалося близько 11 тис підприємств.

Більшість з них погоджується, що виграш від експортної діяльності вартує витрачених часу, коштів та зусиль.

На жаль, не всі компанії готові наважитися зайти на європейський ринок. Багато хто впевнений, що не зможе задовольнити вимоги іноземного споживача.

Проте практика доводить, що не святі горшки ліплять. Місце під європейським сонцем знайдеться як для розробників інноваційних 3D-принтерів, так і для звичайних пасічників з Тернопільської області. Головне — бути готовим розібратися у новій справі і знати, де шукати необхідну допомогу.

Для спрощення виходу на ринки ЄС експерти аналітичного центру EasyBusiness розробили посібник, у якому детально роз'яснили регуляторні процедури і навели перелік можливостей для малого та середнього бізнесу — МСБ. Повний звіт можна прочитати за посиланням, а найбільш корисні поради — у цій статті.

Залучення фінансування 

Мабуть, перше, про що думає підприємець, плануючи вихід на закордонний ринок, — де взяти кошти. Звісно, початок експортної діяльності потребує інвестицій, залучити які за ставкою кредиту 20% річних має змогу далеко не кожен бізнесмен.

Для вирішення цієї проблеми компанія може скористатися більш вигідними пропозиціями від ЄБРР. Він пропонує пряме кредитування і надає фінансування через банки-партнери. Зокрема, в межах різних програм з ЄБРР працюютьКредобанк,Укргазбанк,"Прокредит банк"Мегабанк та "Кредитвест банк".

Нові знання

Отримання фінансової допомоги хвилює більшість підприємців, проте це не єдиний ресурс, необхідний для успішного старту експортної діяльності. Не менш важливо вміти правильно організовувати бізнес-процеси, шукати партнерів, правильно позиціонувати свій продукт і знати сучасні тенденції та можливості.

На щастя, існує достатньо можливостей для отримання інформації.

ЄБРР в рамках програми "Консультування малого бізнесу" пропонує часткове покриття витрат на залучення зовнішніх консультантів для допомоги у розробці маркетингової стратегії та оптимізації операційної діяльності. Також є програма "Жінки у бізнесі", яка пропонує консультаційну та фінансову допомогу.

Крім того, підприємець повинен знати тонкощі ведення зовнішньоекономічної діяльності. З цією метою була створена велика кількість навчальних програм.

Зокрема, на освітній платформі EdEra є онлайн-курс "Експорт, ринки та інтернаціоналізація бізнесу", спрямований на навчання українських підприємств експортної діяльності та побудову стратегії виходу на міжнародні ринки.

На цій же платформі є онлайн-курс Smart Exporter. Він вчить українських підприємців використовувати цифрові ресурси та інструменти для отримання аналітичної та регуляторної інформації, необхідної для початку експорту.

Інформаційну підтримку підприємцям надає Офіс з просування експорту. Він пропонує дві освітні програми з особливостей ведення експортної діяльності: Export Revolution Ukraine для підприємств з широкого кола галузей та Creative Export Ukraine для підприємців — представників креативних секторів.

Програми поєднують онлайн-навчання з живими семінарами, де розглядаються бізнес-кейси компаній-учасниць. Обидві програми поділяються на дві підпрограми: одна — для підприємств-початківців, інша — для досвідчених експортерів.

Офіс публікує інформацію про бізнес-можливості у вигляді оглядів країн та інформації про тарифне і нетарифне регулювання. Також він проводить вебінари на тематику, пов'язану з експортною діяльністю, організовує торгові місії в різні країни, де підприємець може показати свою продукцію і знайти контрагентів.

Проте для пошуку партнерів не обов'язково покидати Україну. У рамках програми COSME для українських компаній відчинилися двері Європейської мережі підприємств — ЄМП. Це своєрідна соціальна мережа для підприємців Європи.

За її допомогою фірма може шукати продавців та покупців на міжнародних ринках, зв'язуватися з інвесторами та партнерами для формування коопераційних зв'язків.

Робота відбувається через посередництво членів консорціуму EEN-Ukraine. Вони публікують пропозиції фірми щодо кооперації із закордонними партнерами. Після цього пропозиція стає доступною для підприємств із 65 країн-членів мережі.

Ще одним онлайн-інструментом, який спрощує вихід підприємства на ринки ЄС, є платформа Trade Helpdesk. Сервіс створила Єврокомісія для того, аби фірми з країн, що розвиваються, могли знайти інформацію про умови торгівлі з ЄС: ставки ввізних мит, сертифікацію, маркування та інші вимоги до продукції.

Створення інновацій

Для підвищення інтернаціоналізації інноваційного МСБ в рамках програми "Горизонт 2020" був створений Інструмент фінансування малих та середніх підприємств. Його мета — надання фінансової допомоги орієнтованим на експорт підприємствам, які мають ризикові інноваційні ідеї з високим потенціалом.

У рамках інструменту підприємство може залучити кошти на різних фазах: від оцінки комерційного потенціалу інноваційного продукту до його виходу на ринок.

Крім того, підприємства-члени кластерів можуть скористатися послугами Європейської платформи кластерного співробітництва. Вона дозволяє кластерам розвивати співробітництво на міжнародному рівні, отримувати доступ до інформації та нових технологій, підвищувати рівень конкурентоздатності.

Регуляторні процедури

Для старту експортної діяльності підприємство повинне виконати низку регуляторних вимог: оформити документи, пройти тарифне і нетарифне регулювання в межах України та при ввезенні товарів у ЄС.

Звісно, від такої кількості незрозумілих документів може піти обертом голова і в найбільш амбіційних підприємців, проте є спосіб значно полегшити процес виконання всіх вимог: звернутися до митного брокера. Останній може допомогти пройти всі процедури декларування і митного оформлення товарів.

Угода про вільну торгівлю створила сприятливі передумови для українських підприємців. Рецепт успішного початку експортної діяльності простий: вчитися, змінювати свій бізнес і, найголовніше, змінюватися самому.

Джерело


 

Про експорт до країн ЄС: січень-жовтень 2018 року

000000image_3846t6yt65ytyЗа результатами січня-жовтня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС збільшився на 7,1% порівняно з аналогічним періодом 2017 року та склав $ 6,9 млрд. Український експорт також продемонстрував збільшення за цей період та становив $4,7 млрд.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Країни ЄС є для України надзвичайно важливими партнерами з точки зору торговельно-економічних відносин в галузі АПК. Динаміка розвитку двосторонньої торгівлі аграрними та харчовими продуктами це підтверджує. Частка ЄС в регіональній структурі українського агроекспорту за 10 місяців 2018 року становить 31,6%», - підкреслила Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільшими імпортерами української продукції серед країн ЄС за вказаний період стали Нідерланди ($ 865, 5 тис.), Іспанія ($713,6 тис.), Італія ($583,7 тис.) та Польща ($535,3 тис.).

«За цей вказаний період українські виробники збільшили обсяги експорту низки продуктів на ринки ЄС. Насамперед, йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, м’ясо та харчові субпродукти птиці, пшеницю, кукурудзу, овочі бобові сушені, горіхи, кондвироби з цукру, олії зі свиріпи, ріпаку або гірчиці, шоколад та інші продукти», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра повідомила, що обсяги імпорту європейських товарів також продемонстрували збільшення за вказаний період, наразі він складає майже $2,2 млрд. Вона додала, що в 2018 році Україна найбільше імпортувала з країн ЄС тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, продукти для годівлі тварин, м'ясо та субпродукти, алкогольну продукцію, вироби із зерна і хлібних злаків та інші товари».

Джерело


 

 

Про зовнішню торгівлю з ЄС

787У січні-вересні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 5% і перевищив $6 млрд.

Позитивне сальдо склало $2,2 млрд.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн - Нідерланди, Польща, Італія, Іспанія, Німеччина та Франція.

На помітне місце у рейтингу претендує Бельгія, з якою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги взаємної торгівлі України аграрною продукцією збільшились майже на 35% - до $336 млн.

Сукупна частка цих семи країн складає близько 3/4 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Очевидно, потенціал у цій сфері щодо решти країн для України далеко не вичерпаний.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

За даними на початок жовтня, у 2018 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти на поставки до Європейського Союзу пшениці, кукурудзи, ячмінної крупи і борошна, яблучного і виноградного соків, солоду і клейковини, оброблених томатів, меду, вершкового масла.

Вони також закрили три квартальні квоти на м’ясо птиці. До того ж, вичерпані додаткові преференційні квоти на мед, пшеницю і кукурудзу, які почали діяти протягом поточного року.

Майже повністю закрита квота на оброблений крохмаль, в межах 90% фіксується заповнення по крохмалю, часнику, продуктах переробки солоду і крохмалю.

Як і в попередні роки, значна частка квот залишається з нульовим або дуже низьким відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку.

Джерело


 

Про видачу сертифікатів EUR.1 до країн ЄС

certЗ метою забезпечення функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, підтримки експорту українських товарів на зовнішніх ринках митниці ДФС здійснюють видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1 на товари українського походження.

Загалом протягом 2016-2018 років (станом на 27.11.2018) видано 200 тис. сертифікатів EUR.1 до країн ЄС.

Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 57281 шт., або 29%, Німеччини – 27355 шт., або 14%, Румунії – 14816 шт., або 7%, Італії – 10534 шт., або 5%, Нідерландів – 8075 шт., або 4%, Литви – 7291 шт., або 4%, Словаччини – 6345 шт., або 3%.
Двохсоттисячний сертифікат видано Львівською митницею на шкіряні чохли для автомобільних крісел, які експортувалися з України до Польщі. 

Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці з дати його видачі. 

Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.

Сертифікат видається під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера. 
ДФС для видачі сертифікатів форми EUR.1:
визначено місця видачі сертифікатів – 197 підрозділів митниць ДФС, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників;
уповноважено на видачу сертифікатів 770 посадових осіб митниць ДФС.

Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють оформлення та видачу сертифікатів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://bit.ly/2KEwAEK .

Джерело


 

Новий онлайн ресурс від Представництва ЄС в Україні

esbiЗапрацював онлайн-ресурс "Карта можливостей для малого та середнього бізнесу" від Предстаництва Європейського Союзу в Україні.

За допомогою цієї карти можливостей дізнайтесь, як вийти на міжнародні ринки, де знайти фінансові ресурси та як розвинути навички ведення бізнесу і покращити діловий клімат в країні. 

Проект створено в межах Європейського тижня підприємництва в Україні, що є частиною загальноєвропейської кампанії з розвитку малого та середнього бізнесу, сприяння підприємництву та інформування про підтримку ЄС для розвитку приватного сектору.

Сайт доступний за посиланням: http://smemap.eu4business.eu/


 

Щодо експорту молочних продуктів до ЄС

Можливість експорту молочної продукції до країн ЄС - це ще один результат функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

І щоб більше національних виробників скористалися цією можливістю, проект U open EU, Офіс віце-прем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Association4U розробили покрокову схему отримання всіх необхідних документів та сертифікатів, що відповідають європейському законодавству.

moloko

Джерело

Підкомітет Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку

00000es471_191071139213 листопада 2018 року у м. Київ відбулось друге засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку.

У рамках заходу були проведені дискусійні сесії щодо інституційних питань, питань зайнятості, навколишнього середовища та клімату, сталого управління лісовим господарством, співробітництва з питань управління ресурсами рибальства Чорного моря та відновлюваної енергетики.

Представники української делегації поінформували європейську сторону щодо утворення інституційної складової для виконання цілей глави 13 “Торгівля та сталий розвиток” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Сторонами також були обговорені актуальні питання імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

14 листопада 2018 року був організований відкритий Форум громадянського суспільства. Під час останнього представники Підкомітету поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання (Joint statement – англійська та українська версії) та досягнуті домовленості за його результатами.

Джерело


 

Про експорт аграрної продукції до ЄС за 9 місяців

8d23ff25eab399b458add-35613За результатами січня-вересня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС складає $6,07 млрд та збільшився на 5,4%, порівняно з відповідним періодом попереднього року. Український експорт при цьому складає $4,12 млрд, а імпорт - $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, позитивна динаміка розвитку двосторонньої торгівлі спостерігається третій рік поспіль.

«ЗВТ працює як для наших виробників, так і для європейських. Наприклад, за 9 місяців 2016 року український аграрний та харчовий експорт до ринків ЄС склав майже $2,9 млрд, але за той самий період  2017 року – вже $4,2 млрд. Попри зниження темпів росту українського аграрного та харчового експорту на ринки ЄС в поточному році, ми впевнені в тому, що подальше зниження торгівельних бар’єрів між Україною та ЄС даватиме позитивний ефект для двох сторін, і все більше українських експортерів буде виходити на ринки ЄС зі своєю продукцією», - наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, якщо подивитись на товарну структуру українського аграрного експорту до європейських країн, можна виділити ТОП-5 ключових товарних груп, експорт яких помітно збільшився порівняно з 2017 роком. «Йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, пшеницю, горіхи та кондитерські вироби, м’ясо птиці, жито, шоколад та вироби з нього», - розповіла Ольга Трофімцева.

Також заступник Міністра розповіла, що в 2016 році за січень-вересень вартість імпорту аграрних та харчових товарів з країн ЄС Україною складала $1,4 млрд, в 2017 році – майже $1,6 млрд, а в 2018 році, за той самий період, вона сягнула майже $1,9 млрд.

Найбільш активно ми купували в ЄС в 2018 році такі товари АПК як: тютюн та вироби з нього, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, алкогольну продукцію та інші товари.

«Рада відмітити, що вже три роки поспіль стабільно в ТОП-5 наших торговельних партнерів в сфері АПК серед країн ЄС входять Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина та Іспанія», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Джерело


 

<1 2 3 4 5 6 7 ... 52 53 >