Огляд, статті
До країн ЄС мають право експорту 333 українські підприємства

8d23ff25eab399b458add-35613До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 – підприємств-виробників нехарчової продукції.

Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 році, яка відбулась 20 лютого 2020 року.

За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 – рибних продуктів, 22 – молочних продуктів, 17 - равликів живи охолоджених, 8 - м'яса птиці та м’ясних продуктів, 4 - яєць та яєчних продуктів, по одному – кишкової сировини та колагену.

Джерело


 

Україна офіційно направить ЄС пропозиції щодо участі в Європейській зеленій угоді

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d181Україна невдовзі офіційно направить ЄС пропозиції щодо своєї участі в реалізації Європейської зеленої угоди, магістрального напряму розвитку ЄС, який передбачає перехід європейського континенту до кліматично-нейтральної економіки до 2050 року.

Про підготовку таких пропозицій йшлося 20 лютого у Кабінеті Міністрів України на установчому засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань подолання наслідків змін клімату під головуванням Віце-прем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби.

Він уточнив, що у документі будуть перелічені конкретні напрями, за якими українські компанії та технології можуть допомогти реалізувати Європейську зелену угоду. Він розраховує на врахування цих пропозицій у стратегічній рамці взаємодії ЄС із країнами-партнерами в рамках Угоди. Єврокомісія планує оприлюднити відповідний документ вже на початку березня 2020 року.

Дмитро Кулеба нагадав, що протягом 2020 року ЄС розробить і розпочне застосування ряду ініціатив, які прямо або опосередковано вплинуть на розвиток економіки та промисловості України. Вони стосуватимуться фінансів, економіки, ринку праці, технологій тощо. Саме тому для нашої держави важливо не просто чекати на рекомендації Брюсселя, як це зазвичай відбувалося у минулому, а показати нову якість взаємодії з ЄС, взяти активну участь вже на етапі розробки політики. Крім переліку напрямів участі в Угоді, Україна також надасть пропозиції щодо того, як структурувати кліматичний діалог з ЄС.

Учасники засідання обговорили конкретні пропозиції щодо циклічної економіки, енергоефективності та енергозбереження, транспорту та інфраструктури, розвитку водневої енергетики, відновлюваних джерел енергетики, застосування наукового потенціалу України для впровадження Європейської Зеленої Угоди.

За словами Дмитра Кулеби, перше засідання міжвідомчої робочої групи присвячене пропозиціям України для ЄС, а друге стосуватиметься питань допомоги ЄС у реалізації зеленого переходу України.

Довідково

Розробка і впровадження Європейської зеленої угоди (European Green Deal) - один з ключових пріоритетів діяльності Європейської комісії на 2019-2024 роки. Під час презентації нового складу Єврокомісії її президентка Урсула фон дер Ляєн підтвердила мету перетворення ЄС на перший у світі кліматично нейтральний регіон до 2050 року. Для досягнення цієї мети у перші 100 днів роботи нового складу Єврокомісії розробляється проект Європейської зеленої угоди та супутніх документів.

Джерело


 

Відеофлешмоб від Представництва ЄС

unnamedПредставництво ЄС в Україні запрошує взяти участь у відеофлешмобі «Україна та Європа: прямуємо разом». Цей флешмоб є частиною інформаційної кампанії Представництва ЄС в Україні. З його допомогою Представництво хоче посприяти розбудові плідних відносин між Україною та ЄС та поширенню європейських цінностей.

Аби взяти участь у флешмобі, необхідно:

1. Зняти коротке відео на тему «Україна та Європа: прямуємо разом», у якому розповісти про власне бачення України у європейському просторі, майбутнє відносин Україна-ЄС або про те, як Ви популяризуєте європейські цінності та європейський спосіб життя у Вашому місті тощо.

2. Перевірити, аби відео відповідало технічним вимогам:

Тривалість: максимум 1 хвилина – для Instagram, 2 хвилини – для Facebook.

Будь-який спосіб зйомки: смартфон, фото- чи відеокамера.

Хороша якість відео вітається.

Бажаною мовою є українська.

3. Опублікувати відео в Facebook та/або Instagram:

Розмістити ролик на особистій сторінці або на сторінці організації, яку ви представляєте.

Поставити хештег #ЄвропаЦеЯ.

Позначити сторінку Представництва ЄС в Україні (Facebook – @EUDelegationUkraine, Instagram – @euinua).

4. Заповнити анкету учасника флешмобу за посиланням http://bit.ly/EU_flashmob та завантажити ролик на файлообмінник (Google Drive, Dropbox, OneDrive, WeTransfer, Fex.Net, DropMeFiles тощо).

Найкращі відеороботи будуть об’єднані в ролик від Представництва ЄС, який покажуть на українських телеканалах наприкінці року.

Знявши відео, Ви зможете взяти участь у Фестивалі регіонального кіно. Там у Вас буде можливість презентувати власне відео, а також ознайомитися з відеороботами інших учасників. 

Дедлайн подачі - 9 березня 2020 року

Для представників Київської, Чернігівської, Житомирської та Сумської областей Фестиваль відбудеться в м.Київ 16 березня.

Джерело 


 

 

Про торгівлю з ЄС: результати звіту Єврокомісії

8d23ff25eab399b458add-35613З грудня 2018 року по листопад 2019 Україна експортувала сільськогосподарських продуктів до Європейського Союзу на 7,3 млрд євро і залишається в трійці найпотужніших експортерів цього сегменту. Такі дані оприлюднила Єврокомісія в моніторинговому звіті.

У порівнянні з показниками аналогічного періоду 2017-2018 років експорт цих продуктів з України збільшився на 36%.

Окрім України, серед головних експортерів продукції АПК стали США (12 млрд євро), Бразилія (11,7 млрд євро) та Китай (6,1 млрд євро).

Також стало відомо, що Україна знову увійшла в трійку лідерів серед виробників овочів і фруктів у Східній Європі. Вона посідає третє місце з виробництва яблук в регіоні, а також входить у трійку світових виробників черешень та смородини. Як свідчать дані європейського статистичного довідника-2020 «Найважливіші європейські ринки з точки зору Fruit Logistica», у період з 2016 до 2019 року експорт України свіжих фруктів зріс з 40 до 80 тис. тонн. Основними позиціями українського фруктового експорту є яблука та кавуни. В сегменті овочів виріс експорт цибулі (з 14 до 20 тис. тонн).

Коментуючи ці дані, Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба зазначив, що Україна давно утримує позитивний тренд зростання експорту до ЄС загалом, але найбільшу динаміку має саме експорт продукції аграрної та харчової промисловості. «Наші партнери з ЄС зазначають в своїх звітах, що на відміну від світового ринку свіжих продуктів, де Україна лише починає формувати свою репутацію, перероблені фрукти та овочі вже давно стали «сильною стороною» країни у всьому світі», - сказав він. «Серед харчового експорту ми продаємо далеко не лише зернові чи овочі і фрукти. Росте частка продукції з доданою вартістю. З впевненістю можна сказати, що Україна одна з країн, що с вже годує ЄС», - зазначив Віце-премʼєр-міністр.

За даними Мінекономіки за 10 міс. 2019 р., серед харчових товарів, які продемонстрували найбільший приріст у цій категорії товарів, що експортуються до ЄС, - капуста (+2001,9%), свинячий жир та жир птиці (+409%), ячмінь (+204,8%), овес (+125,5%), яйця (+229,8%), соєва олія (+165,8%), коренеплоди (+115,8%).

Серед товарів з більшою доданою вартістю - молюски (заморожені, копчені і т.п. - +389,5%); варення, джеми, желе, мармелади (+226%); молочні продукти (маслянка, вершки, йогурти, кефіри, згущене молоко тощо + 203,3%); екстракти, есенції, концентрати кави, чаю, цикорію (+377,5%). Зросли обсяги експорту масла та олій (+67,8%); готових виробів з зерна (пластівці, +65%); круп (+37,3%); хлібобулочних кондитерських виробів (+26,7%); макаронних виробів (+14,68%), приготованих овочів (консерви без оцту, +65%), цукру (+41,6%), меду (+24,3%). Серед інших категорій зріс експорт квітів (+86,9%).

«Вчора я був на Харківщині. Маємо там високі показники торгівлі з Євросоюзом та гарне їх зростання», - сказав Дмитро Кулеба та навів цифри. Товарообіг Харківської області з країнами Європейського Союзу за 11 місяців 2019 року склав 802,4 млн дол. США, зрісши на 2%. Експорт області до ЄС зріс на 5,2%. 30% експорту товарів Харківської області припадає саме на країни ЄС. Регіон входить до ТОП-5 найактивніших користувачів Офісу з просування експорту, мета якого - освіта для експортерів, консультування з різних питань експорту, пошук партнерів. З понад 3,5 тисячі підприємців-експортерів і понад 1600 підприємств, яких обслуговував Офіс в 2019 році, 6% - з Харкова і Харківської області.

«Отже, той, хто хоче, знаходить можливості для виходу на ринки ЄС, хто не хоче, розповідає байки про те, що «нас там не чекають з нашою продукцією». Статистика демонструє постійний позитивний тренд і свідчить про одне: наша продукція дуже затребувана, а експортувати до ЄС - вигідно», - підкреслив Дмитро Кулеба.

Довідково

З січня по листопад 2019 року торговельний оборот між Україною та Європейським союзом склав 42 млрд доларів. Європейський ринок є ключовим ринком для українського експорту. Експорт до ЄС зростає щорічно: +4,4% за 11 місяців 2019 року у порівнянні з аналогічним періодом 2018-го, склав 19,2 млрд дол. США, це 41,8% від загального обсягу експорту з України., Серед країн ЄС, в які Україна найбільше експортує, Польща (6,7% експорту на 3,1 млрд дол. США), Італія – 4,9%, 2,2 млрд дол. США, Німеччина – 4,9%, 2,2 млрд дол. США.

Джерело


 

У 2019 році експорт українських товарів в країни ЄС зріс на 3%

5512475У 2019 році експорт українських товарів в країни ЄС зріс на 3%, а послуг - на 7,7%. Загалом за експорт товарів і послуг в країни ЄС Україна отримала понад 25 млрд дол. США: 20 млрд 752 млн дол США - за товари та 4 млрд 288 млн дол США - за послуги. 

Про це повідомляє  Державна служба статистики України.

У 2019 році найбільшу частку коштів за експорт товарів Україна отримала від країн Євросоюзу – 41,5%. Частка експорту послуг до країн ЄС - 28,1%.

“Постійне зростання експорту українських товарів на ринки ЄС - це знак якості. Україна входить в трійку найпотужніших експортерів сільськогосподарської продукції для країн Євросоюзу. Наша мета - суттєво збільшити експорт до ЄС і промислових товарів. Промисловий безвіз, над яким ми зараз працюємо з Євросоюзом, значно зміцнить українські позиції”, - заявив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Довідково

Загалом Україна експортувала в інші різні країни світу товарів та послуг на 63,7 млрд дол. США - на 11% більше ніж у 2018 році.  

Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 235 країн світу. Серед країн, з якими торгувала Україна, найбільше українських товарів купили у Китаї. 

Експорт до Китаю у грошовому вимірі зріс на 63% у порівнянні з 2018 року.  Обсяги експорту товарів до Росії за цей період знизилися на 11%.

Топ-позиціями українського експорту товарів у 2019 році були:

  • продукти рослинного походження – 12,9 млрд дол. США, 25,8% від загальної суми (зокрема зерна експортували на 9,6 млрд дол. США);

  • недорогоцінні метали та вироби з них: 20,5%, 10,3 млрд дол. США;

  • мінеральні продукти - 9,7%, 4,9 млрд дол. США.  

У порівнянні з 2018 роком Україна набагато більше продавала в інші країни добрив (зростання втричі), оптичних приладів та апаратів (+22%), наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів (+32%), перлів, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (+44%).

В топі експорту послуг - послуги зі страхування, транспортні та поштові.

Джерело


 

Євросоюз надасть 25 млн євро для розвитку цифрових проєктів

136006Нову Програму підтримки електронного урядування та цифрової економіки підписали Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та Комісар ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівер Варгеї.

Цю Угоду розробляли за участі Міністерства цифрової трансформації України. Фінансування допоможе підвищити ефективність та безпеку надання державних послуг онлайн, покращить доступ до них громадян та бізнесу. Їх використають для розвитку:

  • проєкту Дія;
  • електронних послуг;
  • електронної ідентифікації;
  • інтероперабельності тощо.

Джерело


 

Про пріоритети України та ЄС на 2020 рік

4e1bbcd8-4a0e-8447Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук обговорив із Комісаром ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівером Варгеї пріоритети двосторонньої співпраці України та ЄС на 2020 рік, зокрема, актуалізацію Угоди про зону вільної торгівлі, поглиблення інтеграції у цифровий ринок ЄС, співпрацю в сферах енергетики та екології. 

На прес-брифінгу за підсумками зустрічі Прем’єр-міністр повідомив: «Щойно підписали нову Програму підтримки електронного урядування та цифрової економіки в Україні на 25 млн євро. Це важливий крок для розвитку співробітництва у цифровій сфері”. 

Цю Угоду розробляли за участі Міністерства цифрової трансформації України. Підписали її Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та Комісар ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівер Варгеї. Фінансування допоможе підвищити ефективність та безпеку надання державних послуг онлайн, покращить доступ до них громадян та бізнесу. 

Олексій Гончарук нагадав про амбітну цифрову трансформацію, яку нині здійснює Уряд України, зокрема, лише минулого тижня презентувавши мобільний застосунок “Дія”.  

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук нагадав, що Кабінет Міністрів під його керівництвом став першим в історії Урядом України, який вніс до своєї Програми чітку ціль: аби до 2024 року Україна досягла відповідності економічним критеріям вступу до ЄС. Він також звернув увагу на два ключові пріоритети України у співпраці з ЄС цього року: “промисловий безвіз” та Угоду про спільний авіаційний простір. 

“Вже у 2020 році особисто я очікую проривів за двома напрямками. По-перше, «промисловий безвіз». Ми очікуємо приїзду до України попередньої оціночної місії ЄС для початку перемовин. По-друге, Угода про «Спільний авіаційний простір», прогрес у перемовинах щодо якої став можливим внаслідок Брекзіту”, - зауважив він.

Однією з тем зустрічі, за словами Прем’єр-міністра, стала також актуалізація Угоди про зону вільної торгівлі. Глава українського Уряду зазначив: «Найважливіша задача – привести параметри Зони вільної торгівлі у відповідність до реальної структури торгівлі між Україною та ЄС, надалі лібералізувати торгівлю, досягти балансу, який створить кращі можливості для обидвох сторін, і зокрема, для українських експортерів в ЄС».

Окрему увагу сторони приділили питанням енергетики та екології. «Україна пропонує Євросоюзу започаткувати структурований діалог для напрацювання порядку денного в рамках Європейської зеленої угоди», – зазначив глава українського Уряду та додав, – «до 2023 року ми плануємо повністю синхронізувати українську енергетичну систему з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E). Досягнути цієї мети вдасться лише у тісній взаємодії з ЄС».

Підсумовуючи, Прем’єр-міністр зауважив: «Ми зацікавлені у дедалі більшому залученні ЄС до розробки та впровадженні реформ в Україні. Водночас, ми прагнемо також більшого доступу до ринків та фінансових інструментів ЄС».

Насамкінець Олексій Гончарук відзначив активну співпрацю України та ЄС з підготовки до Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться 7 липня у Вільнюсі, Литва.

Джерело


 

Дмитро Кулеба запустив роботу міжвідомчої ради, яка захищатиме фінансову допомогу ЄС

787Системна координація міністерств і відомств дозволить гарантувати захист фінансової допомоги ЄС, що у перспективі веде не лише до її ефективного і прозорого використання, але і до збільшення довіри та розширення обсягу допомоги, переконаний Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Про це він заявив, запускаючи роботу Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України і ЄС.

Рада була створена постановою Кабінету Міністрів України 25 жовтня 2017 року, але з того часу так і не почала працювати.

“Ми наводимо лад і запускаємо створення системи надійного захисту фінансової допомоги ЄС від будь-яких порушень. Системна координація дозволить Україні ефективно залучати ресурси Євросоюзу”, - наголосив Дмитро Кулеба.

За словами Віце-прем’єр-міністра, збільшення довіри Європейського Союзу до української системи захисту фінансових інтересів України та ЄС у перспективі веде до збільшення фінансової допомоги, створює умови для надання Україні у майбутньому права менеджменту фінансів, які виділяються нашій державі.

До складу Міжвідомчої координаційної ради входять представники Міністерства фінансів, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби, Національного агентства України з питань державної служби, Державної аудиторської служби, Держфінмоніторингу, Служби зовнішньої розвідки, Офісу Генерального прокурора України, Служби безпеки України, Національної поліції України.

На раду, зокрема, покладені завдання з координації дій органів виконавчої влади з виявлення та протидії фактам шахрайства з фінансовими ресурсами та послугами ЄС, які надаються для проведення комплексних євроінтеграційних реформ. Такий контроль передбачений у шостому розділі Угоди про асоціацію України та ЄС “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством”.

Віце-прем’єр-міністр закликав членів ради активізувати роботу та міжвідомчу координацію.

“Дієвий контроль і координація не лише підвищать обсяги вибірки наявних коштів, але і створюють можливості для розширення фінансування. Кожен євроцент має бути використаний за призначенням, прозоро та ефективно”, - підкреслив він.

У свою чергу, заступник Міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук поінформувала присутніх щодо заходів МВС України з контролю залучення фінансової допомоги ЄС, протидії порушенням, взаємодії з Європейським бюро з боротьби з шахрайством (OLAF).

Підсумовуючи, Віце-прем'єр-міністр поінформував учасників ради, що наступне засідання відбудеться за два місяці, у квітні 2020 року.

Джерело


 

Співпраця між Україною та ЄС. Як зробити Угоду про асоціацію більш дієвою?

esdoclВідомі українські та міжнародні експерти опублікували дослідження "Співпраця між Україною та ЄС. Як зробити Угоду про асоціацію більш дієвою?"

У документі висвітлено проблеми імплементації Угоди про асоціацію та запропоновано рекомендації, як їх можна подолати.

Детальніше про рекомендації авторів читайте у дослідженні за посиланням: http://bit.ly/2v1JPeU

 

Джерело


 

Щодо перспектив торгівлі із Великою Британію з огляду на BREXIT

ukrayina-1Із 31 січня 2020 року Велика Британія розпочинає процес виходу із Європейського Союзу. До 31 грудня 2020 року діятиме перехідний період. На час перехідного періоду Велика Британія залишатиметься учасником Митного союзу ЄС.

Для України це означає, що Велика Британія для усіх цілей розглядається як сторона Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до завершення цього перехідного періоду (до 31.12.2020).

Тобто фактично до кінця поточного року українські експортери не відчують жодних змін у торгівлі із Великою Британією як напряму, так і при ввозі товарів на митну територію ЄС через інші держави-члени ЄС з метою транзиту у Велику Британію.

“Що потрібно запам'ятати нашим експортерам: зараз не змінюється нічого, далі з 1 січня наступного року у нас буде Угода про вільну торгівлю з Великою Британією. З огляду на те, що ми готувались до різних сценаріїв Брекзиту, минулого року ми майже повністю підготували Угоду. Вона буде дуже подібна до Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Зараз в нас ще є достатньо часу, аби доопрацювати проєкт Угоди”, - прокоментував Тарас Качка, торговий представник України - заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Довідково

У березні 2017 року Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії повідомило про свій намір вийти з Європейського Союзу відповідно до статті 50 Договору про Європейський Союз. 25  листопада 2018 року на позачерговому засіданні Європейської Ради схвалено проект Угоди про вихід Великої Британії з ЄС, а також Політичної декларації, яка встановлює правові рамки майбутніх відносин між Європейським Союзом та Великою Британією.

Серед іншого, Угодою про вихід передбачено запровадження перехідного періоду, який триватиме до 31 грудня 2020 року.

Під час перехідного періоду Велика Британія має право користуватися преференціями в рамках угод, укладених від імені ЄС, а також вести переговори щодо укладання нових торговельних угод з третіми країнами з метою збереження чинних преференцій. Поряд з цим, зміна торговельного режиму не є можливою.  

Сполучене Королівство та Європейський Союз матимуть час до 31 грудня 2020 року для укладання нової двосторонньої торговельної Угоди.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 69 70 >