Україна продовжує наближати сферу географічних зазначень харчових продуктів, спиртних напоїв, вин та продуктів винних ароматизованих до стандартів ЄС – і ці зміни вже помітні на практиці. Про це йшлося під час 9-го засідання Підкомітету Україна – ЄС з географічних зазначень, у якому взяв участь заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час засідання сторони обговорили розвиток законодавства і політик у цій сфері, застосування та захист географічних зазначень, а також подальші спільні кроки України та ЄС.

Українська сторона представила не лише оновлення правил, а й конкретні результати їх впровадження. Сьогодні в Україні вже сформована законодавча база для захисту географічних зазначень у сферах харчових продуктів, сільськогосподарської продукції, вин і спиртних напоїв. Паралельно триває завершення підзаконних механізмів, необхідних для повноцінної роботи цієї системи. 

«Географічні зазначення для України – це не формальності, а інструмент розвитку. Вони дають змогу захищати унікальні українські продукти, розвивати сильні регіональні бренди і відкривати для них шлях до європейського ринку. Суть цих змін – у зрозумілих правилах, які працюють для виробника, підсилюють довіру до продукту і допомагають споживачу краще орієнтуватися на ринку», – зазначив Тарас Висоцький.

Виробники вже переглядають підходи до багатьох чутливих географічних зазначень. Наприклад, відходять від назви сиру «Фета» та переходять на нові комерційні позначення. Це наочно показує, український ринок узгоджує свої правила з європейськими.

Також було зазначено, що окремі товари зі старим маркуванням ще можуть залишатися в продажу, але йдеться лише про залишки продукції, виробленої до 1 січня 2026 року. У таких випадках передбачене спеціальне маркування із зазначенням дати виробництва, а контроль за обігом такої продукції здійснюють уповноважені державні органи.

Окрему увагу під час засідання приділили інструментам, які мають забезпечити роботу системи географічних зазначень на практиці. Як зазначив Тарас Висоцький, в Україні вже створено механізми для реєстрації, використання та контролю таких позначень, розвивається система сертифікації та підтримки виробників. У Мінекономіки сформовано експертну комісію, яка погоджуватиме специфікації продукції – саме вони визначають унікальність продукту, його зв’язок із територією та право на географічне зазначення. Паралельно ця система вже відкриває нові можливості для регіональних виробників: один із прикладів – розвиток продукції з географічним зазначенням «Мед Закарпаття». Водночас триває робота і над новими такими продуктами в регіонах, зокрема на Закарпатті та Одещині.

9-те засідання Підкомітету підтвердило: географічні зазначення для України – це не вузька технічна тема, а практичний інструмент розвитку регіональних виробників, захисту унікальних українських продуктів і ще один крок до європейського ринку.

Джерело

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики презентувало основні положення проєкту Закону України «Про імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів».

Документ спрямований на приведення національного законодавства у відповідність до норм ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Потребу в таких змінах, зокрема, відзначила Європейська Комісія за результатами офіційного скринінгу та у звіті про прогрес України за 2025 рік.

Проєкт закону передбачає комплексне оновлення регулювання щодо безпечності харчових продуктів, кормів, здоров’я і благополуччя тварин, матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, а також державного контролю та обігу ГМО. Пропонується гармонізувати термінологію та процедури авторизації харчових добавок і новітніх продуктів, запровадити відкритий державний реєстр, посилити вимоги до простежуваності та управління ризиками у харчовому ланцюгу. 

Окремий блок змін стосується удосконалення державного контролю, впровадження ризико-орієнтованих підходів, оновлення правил біобезпеки у тваринництві, вимог до інформації для споживачів та регулювання побічних продуктів тваринного походження відповідно до практик ЄС. 

«Імплементація законодавства ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів – один із ключових кроків на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі. Презентований законопроєкт дозволить усунути системні невідповідності, підвищити рівень захисту споживачів і створити зрозумілі правила для бізнесу, що працює на аграрних і харчових ринках», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У Мінекономіки наголошують, що ухвалення документа сприятиме виконанню Україною зобов’язань як держави-кандидата на членство в ЄС та прискорить переговорний процес щодо вступу. 

Джерело

Проєкт Трудового кодексу України формує правила ринку праці, сумісні з нормами ЄС, і створює умови для повернення українців та інтеграції в європейський ринок праці. Про це зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак у інтерв'ю «Укрінформ».

За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарії Марчак, документ передбачає рівний захист трудових прав для всіх працівників, незалежно від громадянства, та повну відповідність нормам і директивам Європейського Союзу.

Окремим кроком до європейської інтеграції є запровадження чіткої методології визначення мінімальної заробітної плати. Відповідно до проєкту Трудового кодексу, її розмір має бути похідним від середньої заробітної плати в країні, що відповідає підходам і директивам Європейського Союзу. 

Конкретні параметри такого розрахунку визначатимуться Кабінетом Міністрів після консультацій із соціальними партнерами.

Важливу роль у поверненні українців відіграватиме цифровізація ринку праці. Заплановано створення цифрових інструментів, які дозволять громадянам ще перебуваючи за кордоном знайти роботу в Україні, оцінити відповідність своїх навичок вимогам роботодавців та отримати рекомендації щодо навчання або перекваліфікації.

Довідково:

7 січня 2026 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України, підготовлений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Документ має замінити застарілу рамку трудового законодавства 1971 року та є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема передбачаючи імплементацію понад 30 директив ЄС та конвенцій МОП (робочий час, прозорі та передбачувані умови праці, поєднання роботи й сімейних обов’язків, охорона праці тощо).

Джерело

Україна сподівається найближчим часом укласти з Європейським Союзом Угоду про взаємне визнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію (ACAA), відому як «промисловий безвіз». Про це повідомляє Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Важливим кроком на цьому шляху є підготовка двох ключових євроінтеграційних законопроєктів, необхідних для укладення відповідної угоди.

Комітет повідомив про готовність цих документів до розгляду парламентом та рекомендував їх ухвалення в цілому.

Законопроєкти

Йдеться про:

• законопроєкт №12221 — щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу;

• законопроєкт №12426 — щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до норм ЄС.

Обидва документи спрямовані на системне зближення українського законодавства у сферах технічного регулювання, ринкового нагляду та акредитації з європейськими стандартами.

Що дасть імплементація європейських норм

Реалізація законопроєктів має на меті:

• підвищення рівня безпеки промислової продукції;

• зміцнення довіри до національних органів сертифікації;

• створення умов для вільного обігу українських товарів на єдиному ринку ЄС.

Актуальність цих кроків підтверджується позицією Уряду України, який декларує готовність до укладення Угоди ACAA вже найближчим часом.

Значення для бізнесу та економіки

У Комітеті з питань економічного розвитку наголошують, що ухвалення зазначених законів стане важливим етапом інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу.

Запровадження «промислового безвізу» означатиме, що українська промислова продукція вироблятиметься відповідно до європейських стандартів безпеки та якості, а українські виробники отримають спрощений доступ до ринку ЄС. Це сприятиме створенню нових робочих місць, підтримці бізнесу та зростанню доходів населення.

Джерело

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва», який повністю узгоджує критерії класифікації підприємств із стандартами Європейського Союзу.

Законопроєкт модернізує підходи до визначення мікро-, малих та середніх підприємств (МСП) та усуває бар’єри, які через застарілі критерії обмежували доступ українського бізнесу до європейських програм підтримки. Раніше компанії втрачали можливості залучати гранти, пільгові кредити та інвестиції, а також змушені були окремо підтверджувати свій статус для європейських партнерів. Водночас великі гравці штучно дробили бізнес, щоб користуватися пільгами для МСП.

Новий закон запроваджує три європейські критерії класифікації — кількість працівників, річний дохід та балансову вартість активів. Пороги повністю відповідають стандартам ЄС:

• Мікропідприємство — до 9 працівників включно, до €2 млн доходу або активів;
• Мале підприємство — до 49 працівників, до €10 млн доходу або активів;
• Середнє підприємство — до 249 працівників, до €50 млн доходу або до €43 млн активів.

Показники пов’язаних компаній сумуватимуться, що унеможливлює штучне дроблення бізнесу. Підприємства з державною часткою понад 25% втратять статус МСП після завершення воєнного стану з перехідним періодом.

Результат — чесні та прозорі правила для всіх учасників ринку, а також доступ до ресурсів ЄС.

Для українського бізнесу це означає автоматичне визнання статусу МСП у ЄС, повний доступ до європейських програм підтримки (гранти, кредити, гарантії, інноваційні та експортні проєкти), зростання попиту на державні програми підтримки в Україні на додаткові 5–20 млрд грн на рік, більше інвестицій та легший вихід на європейські ринки. Реформа також забезпечує рівні умови конкуренції — ресурси, призначені для МСП, більше не використовуватимуться великими компаніями.

Загалом реформа формує потужний середньостроковий ефект для економіки — посилює інвестиційні можливості, інноваційну активність, експорт і конкурентоспроможність українських підприємств та є важливим етапом євроінтеграції України.

Джерело

23 січня 2026 року у Брюсселі відбулося засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA), участь у якому від України взяв Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. Під час зустрічі, урядовець представив прогрес України у виконанні умов для вступу до ЄС, зокрема у сфері верховенства права.

Зі слів Віцепремʼєр-міністра, у 2025 році наша держава продемонструвала значні результати на шляху європейської інтеграції. Україна завершила скринінг у рекордно короткі строки, розробила та імплементує Дорожні карти реформ і готова до відкриття шести переговорних Кластерів. Крім того, країна отримала найкращі за три роки оцінки від Європейської Комісії в межах Пакета розширення 2025 року.

«Ми отримали обʼєктивну та комплексну оцінку нашого поступу на шляху до членства в ЄС. Україна має чіткий запит від суспільства на реформи, необхідні для вступу до Європейського Союзу. Процес євроінтеграції ми розбудовуємо як системний і технічний, заснований на широкій підтримці як всередині країни, так і від міжнародних партнерів», – підкреслив Тарас Качка.

Серед ключових пріоритетів на 2026 рік – завершення судової реформи, масштабне оновлення суддівського корпусу та подальше зміцнення антикорупційної інфраструктури. За минулий рік антикорупційні органи продемонстрували суттєві результати, що підтверджує спроможність системи працювати навіть в умовах війни.

Окремо Тарас Качка наголосив на важливості впровадження Національної програми адаптації законодавства до права ЄС, що охоплює понад 1 900 конкретних заходів і понад 1 700 актів права Європейського Союзу.

В межах раунду запитань і відповідей Віцепремʼєр-міністр окремо зупинився на відновленні України, стратегічних комунікацій і ролі процесу вступу до ЄС у майбутньому Європи:

«Для нас принципово, щоб уряди європейських країн, міжнародні партнери та бізнес добре розуміли, що відбувається в Україні. Процес вступу до ЄС є одним з ключових стовпів майбутнього економічного відновлення України, а економічне відновлення України є необхідною умовою тривалого миру в усій Європі. Якість і послідовність реформ напряму впливають на довіру інвесторів, і саме тому стратегічна комунікація про прогрес України є нашим спільним завданням».

Представники держав-членів відзначили високу якість реалізації реформ та відданість нашої держави євроінтеграційному шляху, а також підтвердили підтримку подальшого руху України до членства.

Джерело

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні Закон України «Про основні засади житлової політики» (законопроєкт №12377). Прийняття закону забезпечить виконання індикатора 7.8 Плану України в межах інструменту Ukraine Facility (Компонент 1, Реформа 7 «Забезпечення доступу до житла для осіб, які його потребують»), запланованого на IV квартал 2025 року.

Ухвалення Закону закладає основу для комплексної реформи житлової політики та означає остаточний перехід України до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорі правила та довгостроковий розвиток житлового сектору.

«Ухвалення цього закону — це системна відповідь на багаторічні проблеми житлової політики. Він створює прозорі та передбачувані правила для розвитку житлового сектору, відкриває можливості для залучення інвестицій і формування фондів соціального житла. Завдяки спільній роботі уряду, парламенту та експертів нам вдалося знайти збалансовані рішення, які враховують як європейські підходи, так і реалії української економіки. Дякуємо народним депутатам за підтримку цього законопроєкту”, — зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак.

Закон скасовує застарілі Житловий кодекс Української РСР і Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та формує сучасну нормативну рамку реалізації права людини на житло, що передбачає:

• доступність житла для найбільш вразливих категорій громадян як основний принцип у забезпеченні житлом;
• створення різноманітних механізмів підтримки для громадян з різною фінансовою спроможністю та чіткі критерії доступу до них;
• врегулювання правових засад оренди комунального житла, зокрема з правом викупу;
• створення прозорих рамок для моніторингу з боку громадськості, громадянського суспільства та міжнародної спільноти;
• розвиток інвестицій і механізмів публічно-приватного партнерства у житловій сфері;
• цифровізацію процесів та прозорі інструменти обліку житлових потреб і доступу громадян до державних житлових програм.

Чому це важливо

Ухвалення Закону «Про основні засади житлової політики» створює передбачуване середовище для інвестицій у житловий сектор, сприяє реалізації конституційного права громадян на житло та забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України.

Джерело

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про внесення змін до порядку реалізації інструменту Ukraine Facility, яка визначає механізми управління, моніторингу, контролю та звітності за виконанням Плану України (постанова №1318 від 15 листопада 2024 р.).

Що зміниться

Оновлений порядок передбачає:

• Чіткий механізм формування та подання запитів на виплати
  Регулюється процедура підготовки Україною запитів на отримання коштів у межах Кредитної угоди та Угоди про фінансування. 
• Запровадження на рівні відповідальних органів декларацій щодо управління коштами
  Уточнюється порядок подання декларацій управління, які підтверджують цільове використання коштів, повноту та достовірність інформації. Зокрема, передбачено подання таких декларацій не лише на рівні національного координатора, а й на рівні відповідальних органів із використанням стандартизованих чек-листів.
• Посилення фінансового контролю та ролі контролюючих органів
  Уточнюються повноваження Держказначейства як органу, що здійснює казначейське обслуговування платежів у межах виконання Плану України, а також Держаудитслужби як незалежного органу фінансового контролю та аудиту.
• Запобігання санкційним ризикам
  Ухвалений порядок доповнюється вимогами щодо обов’язкової перевірки отримувачів фінансування на предмет відповідності санкційним спискам Європейського Союзу, що забезпечує імплементацію вимог Рамкової угоди між Україною та ЄС на національному рівні. Забороняється пряме або опосередковане використання коштів на користь осіб, щодо яких застосовано обмежувальні заходи.
• Оновлення моніторингу, звітності та строків подання інформації
  Оновлюються підходи до управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України, зокрема шляхом запровадження уніфікованих форм звітності, чітких строків подання інформації та розширення переліку даних, що підлягають поданню відповідальними органами.

Чому це важливо

Прийняття постанови забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України, створює необхідні умови для належного фінансового контролю, що є передумовою для своєчасного отримання фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility.

Джерело

Міжвідомча робоча група (МРГ) з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс» під головуванням Віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки схвалила проєкт оновленої Довгострокової стратегії  розвитку України до 2050 року. 

Стратегія визначає середньострокові цілі державної кліматичної політики та їхні цільові показники, зокрема щодо збільшення поглинання і зменшення обсягів викидів парникових газів. Стратегічна ціль, визначена в Законі України «Про основні засади державної кліматичної політики», – це досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. 

29 жовтня 2025 р. Кабінет Міністрів України схвалив Другий Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди. Він передбачає скорочення викидів більш ніж на 65% від рівня 1990 року до 2035 року. Ціль оновленої Стратегії повністю узгоджена з новим НВВ.

Оновлена Стратегія задає чіткий, науково обґрунтований курс для трансформації української економіки у напрямі сталого розвитку. В умовах повоєнного відновлення та одночасного руху до ЄС саме ця Стратегія забезпечить узгодженість державної політики із зобов’язаннями за Паризькою угодою, з новим Національно визначеним внеском (НВВ) та з вимогами європейських кліматичних acquis. Фактично, Стратегія є основою для «зеленої» модернізації економіки й одним із важливих документів, що визначатимуть поступ України на шляху до євроінтеграції.

У Стратегії проведено комплексну оцінку інвестиційних потреб для досягнення поставлених цілей, а також визначені можливі джерела фінансування, зокрема інструменти «зеленого фінансування» та механізми Паризької угоди. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України вже працює над впровадженням відповідних інструментів. Зокрема, щодо декарбонізації промисловості та доступу до міжнародних фінансових механізмів через запровадження системи торгівлі викидами та ринкових механізмів статті 6 Паризької угоди.

Документ розроблено відповідно до вимог Закону Українирозроблено «Про основні засади державної кліматичної політики» та відповідного доручення Прем'єр-міністра України. Оновлення Стратегії передбачене міжнародними зобов’язаннями України в межах Паризької угоди та є частиною процесу наближення нашого кліматичного законодавства до права Європейського Союзу. 

Проєкт підготував Інститут економіки та прогнозування НАН України за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. До роботи було залучено понад 20 національних та міжнародних експертів. 

Джерело