UA
Огляд, статті
Україна змінює законодавство задля зменшення нетарифних бар’єрів

Процес євроінтеграції, що включає в себе імплементацію Угоди про асоціацію включно з Поглибленою та всебічною зоною вільної торгівлі, полягає у входження до  європейського простору у різних сферах - політичній, правовій, соціальній та ін. Частиною Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності", який має наблизити Україну до європейського спільного ринку.

Угода про Асоціацію у статті 56 передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності із європейськими нормами. Додатку ІІІ Угоди містить  перелік сфер та терміни прийняття відповідних норм.

Верховна Рада України прийняла проект закону у першому читанні 20 березня 2018 року і станом на початок липня він готується на друге читання профільним комітетом.

Закон керується нормами європейського законодавства щодо технічних вимог, викладених у Рішення № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року. Ухвалення Рішення ґрунтувалось на деталізації процедури оцінки та перевірки якості продукції європейського ринку для підвищення конкурентності європейських товарів.

Сфера технічних регламентів та оцінки відповідності є надзвичайно важливою як для держави, що є контролюючим актором у даній сфері, для бізнесу, який залучений у процес виробництва, так і для простих громадян, споживачів товарів.

На сьогодні, вимоги у сфері технічних регламентів та оцінки відповідності розпорошено у 11 законодавчих актів, серед яких 10 Законів України, Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон усуває неузгодженості норм у сфері стандартизації, сертифікації, реєстрації та іншого технічного регулювання.

Нагальна важливість прийняття нового закону полягає в його необхідності для підготовки підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції  (АСАА) з Європейським Союзом, яка значно зменшить нетарифні бар’єри для українського промислового експорту на ринок ЄС.

Угода АССА дозволить українським виробникам промислової продукції (машини, обладнання та ін.) отримати сертифікат відповідності від національного уповноваженого органу без потреби проходження додаткових процедур в країнах ЄС.

Відповідно до АССА Торгівля товарами між Україною і ЄС відбуватиметься майже на таких умовах, що і між країнами-членами ЄС.

Також, прийняття закону призведе до зменшення витрат підприємств та юридичних осіб на отримання відповідної документації, а також на проходження процедур відповідності. У свою чергу, країна отримає ефективне  управління та регулювання сфери технічного обслуговування.

Таким чином, гармонізація різних технічних вимог продукції буде важливим кроком для збільшення інтенсивності торгівельних зв’язків між Україною та ЄС та відкриє ринки ЄС для українських виробників.

1_6235

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело

  

 

Європейські фінансові інструменти для розвитку бізнесу

35innovative-financial-instruments-for-emerging-markets2Українському бізнесу, який хоче вийти на зовнішні ринки, доведеться вкладати чималі кошти у свій розвиток. Компаніям та підприємцям необхідні ресурси на вивчення зовнішніх ринків, відвідування інших країн, адаптацію їх продукту до потреб ринку, пошук партнерів, просування товару. 

Програми Євросоюзу

В Україні вже майже 10 років працює ініціатива з підтримки малих та середніх підприємств (МСП) "EU4Business", яка фінансується Європейським Союзом і реалізується Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Німецьким банком розвитку, ОЕСР, Міжнародним торговельним центром, Світовим банком та іншими партнерами. Ініціатива "EU4Business" складається з безлічі проектів та програм для підприємців.

Для українського бізнесу зараз доступні десять програм фінансування та чотири програми консалтингової допомоги.

Одна з актуальних програм "EU4Business" це — створення в Україні мережі Центрів підтримки бізнесу

Допомога консультантів

Звернувшись до одного з регіональних офісів ЄБРР або до Центру підтримки бізнесу, українська компанія може отримати грант на залучення бізнес-консультанта. Консультанта можна залучати для вирішення різноманітних завдань, для розробки стратегії, аналізу енегроефективності виробництва, підготовки компанії до експорту, пошуку партнерів на зовнішньому ринку, підготовки типових експортних контрактів.

Щоб отримати грант на залучення консультанта, компанії потрібно звернутися до одного з регіональних офісів ЄБРР або одного з регіональних Центрів. Компанія повинна вказати, які експертні знання і в якій сфері їй потрібні. Консультанта можна вибрати з переліку фахівців, акредитованих у Європейському банку реконструкції та розвитку. 

Компанія сама оплачує послуги консультанта. Але завдяки підтримці з боку "EU4Business" компанія може отримати компенсацію в розмірі від 50 до 70% вартості консультаційного проекту. Максимальна сума, яку може покрити грант від ЄС, — 10 тисяч євро.

Пільгові кредити

Однією з актуальних ініціатив "EU4Business" є спільна програма з Німецько-Українським фондом, в рамках якої малий і середній бізнес може отримати дешевші позики.

Уряд Німеччини для цієї програми надав 10 млн євро на кредитування українських підприємців, а Євросоюз — ще 5 млн євро на компенсацію валютних ризиків. "Тобто банки та безпосередні позичальники отримали більш дешеві фінансові ресурси в загальному розмірі 300 млн грн", — пояснює Валерій Майборода, в.о. керівника Німецько-Українського фонду.

За півроку 78 українських підприємств отримали за цією програмою позики на суму 240 млн грн.

За його словами, український бізнес може отримати кредит за пільговою ставкою 15% річних, в той час як середня ринкова становить 18-20%. Такий кредит можна отримати на термін до шести років в одному з шести банків-партнерів Фонду.

Таким чином, Євросоюз підтримує безліч програм, які допомагають українському малому і середньому бізнесу розвиватися. 

Джерело


 

Засідання Координаційної ради з комунікації євроінтеграції

971094Відбулося установче засідання Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018—2021 роки. Координаційна рада є консультативно-дорадчим органом Кабміну, головним завданням якого є забезпечення координації заходів усіх органів влади з реалізації Стратегії комунікації у сфері євроінтеграції. Її очолила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Під час засідання був затверджений персональний склад Координаційної ради. До складу ради увійшли представники міністерств і відомств на рівні не нижче заступника міністра з питань європейської інтеграції та заступника керівника органу державної влади, до компетенції якого належать питання європейської інтеграції. Окрім того, було ухвалене рішення про створення групи експертів при Координаційній раді та сформований попередній склад цієї групи, яка буде збільшуватися.

Також на засіданні ішлося про виконання плану заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. 

Окремо було порушено питання використання фінансової допомоги ЄС щодо комунікації євроінтеграційних процесів. «Формування «карти» донорської допомоги в комунікаційній сфері є важливим для ефективності її використання», – переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерело


 

Координаційна рада з реалізації Стратегії комунікації у сфері євроінтеграції

000000image_3846t6yt65ytyГоловним завданням Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, створеної рішенням Уряду 18 липня, є підвищення ефективності комунікації у цій сфері. Про це повідомила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи ухвалення постанови «Про Координаційну раду з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки».

«Координаційна рада має, в першу чергу, покращити ситуацію з інформуванням населення щодо євроінтеграції України, адже імплементація положень Угоди про асоціацію з ЄС є нашим головним завданням на шляху глибокого реформування, яким, починаючи з 2014-го року, йде наша країна», – зазначила вона.

У Положенні про Координаційну раду вказані основні її завдання, а саме: забезпечення координації дій органів виконавчої влади задля реалізації Стратегії і виконання плану заходів з її реалізації; сприяння ефективній співпраці місцевої влади зі ЗМІ на всіх рівнях; надання рекомендацій щодо інформаційних повідомлень для поширення публічної інформації та інформування громадян про процеси європейської інтеграції; сприяння залученню бізнесу та навчальних закладів, інформаційних центрів, бібліотек тощо до поширення інформації з актуальних питань європейської інтеграції та результатів імплементації Угоди про асоціацію. Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що реалізація цих та інших завдань дозволить, в першу чергу, підвищити обізнаність українців щодо євроінтеграційних процесів, позаяк, за даними опитувань, більшість українців не знають про програми ЄС в Україні.

Джерело


 

Семінар для молодих підприємців

erasmus-for-young-entrepreneurs-logo-ppntІнформаційний день щодо можливостей програми ЄС Erasmus for young entreprenuers відбудеться 25 липня 2018 року в м.Київ. 

Під час заходу до уваги учасників пропонуються наступні теми до обговорення: 

- цілі програми;

- основні кроки для участі в проекті « ERASMUS для молодих підприємців»;

- підготовка документів для подачі та основні правила заповнення електронної форми;

- переваги, які отримують підприємства при участі в програмі.

Участь у заході безкоштовна за умови попередньої реєстрації за посиланням 

У разі виникнення запитань, Ви можете отримати консультацію за тел. 044 586 40 67, 044 584 28 14 та e-mail: lvo-ird@ucci.org.ua, soo-ird@ucci.org.ua

Довідково:

Програма «ERASMUS для молодих підприємців» – програма професійного обміну, яка дає можливість новим підприємцям (мається на увазі не вік підприємця, а час з моменту започаткування підприємницької діяльності – до 3х років) навчатися у досвідчених підприємців в інших країнах-учасницях програми ЄС COSME.  Програма започаткована у 2009 році, вона надає можливість новим, молодим та амбіційним підприємцям набувати навичок і знань у досвідчених підприємців, які володіють малими підприємствами в інших країнах-учасниках цієї Програми, а досвідченим підприємцям - дізнаватися про перспективи й нові бізнес-ідеї молодих підприємців, започатковувати співробітництво з іноземними партнерами. Обмін досвідом здійснюється шляхом організації відрядження молодого (нового) підприємця до країни підприємця-господаря строком від 1 до 6 місяців. Програма ЄС «ERASMUS для молодих підприємців» є частиною програми ЄС COSME. Вперше в 2018 році в програмі можуть приймати участь громадяни України. Додаткова інформація  за посиланням https://www.erasmus-entrepreneurs.eu/.

Джерело


 

Про експорт аграрної продукції до ЄС

9243За січень - травень 2018 року зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС збільшився на 7,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав майже $3,4 млрд, з яких $2,3 млрд - це експорт українських аграрних та харчових продуктів на ринки ЄС. Позитивне сальдо в двосторонній торгівлі за цей період становить $1,1 млрд. 

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«За п’ять місяців 2018 року ми бачимо зростання нашого агроекспорту до країн ЄС майже на $13 млн порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Найбільшу питому вагу в структурі агроекспорту до ЄС займали: зернові злаки, яких було експортовано на суму майже $862 млн, олія - $465,8 млн, залишки і відходи харчової промисловості - $220 млн, насіння олійних культур - $211,5 млн, м’ясо птиці та субпродукти - $100,5 млн»,- прокоментувала Ольга Трофімцева.

Вона додала, що за цей час також помітно зросли показники експорту українських перероблених та нішевих аграрних товарів до ринків ЄС. Зокрема, помітно збільшився експорт соків – на $ 11 млн, а це майже в 2 рази, кондвиробів з цукру – на $ 8,3млн або на 89,4%, шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $6,5 млн (на 66,2%); овочів бобових сушених – на $6,5 млн (в 2,4 рази), яєць птиці без шкарлупи та яєчних жовтків – на $6,1 млн (або в 20 разів).

«Головними імпортерами нашої продукції є Нідерланди з часткою експорту 15,9%, Іспанія – 14,1%, Італія – 14%, Польща – 14%, Німеччина – 9,3% та Франція – 6,8%», - розповіла заступник Міністра.

За її словами, імпорт європейських харчових товарів в Україну також помітно збільшився за вказаний період, а саме – на $230 млн та склав $1,1 млрд. Основними імпортованими товарами стали: кукурудза, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, насіння соняшнику, тютюн та інші харчові продукти. 

Джерело


 

Бізнес-асоціації України: можливості та виклики

36935848_2050298701954221_1072694195577159680_n18 липня 2018 року в м.Київ проходитиме круглий стіл "Бізнес-асоціації в Україні: можливості та виклики".

В рамках заходу учасники обговорять:
- Результати дослідження про стан залучення та зацікавленість в об’єднанні в асоціації представників місцевого бізнесу.
- Можливості для бізнес-асоціацій в Україні: зростання, співпраця, експорт.
- Успішні приклади дісльності діяльності бізнес-об’єднань:
Спілка малих та середніх експортерів; Спілка українських підприємців; Клуб ділових людей.

Також у програмі - проведення майстер-класів: 
- Досвід лобіювання інтересів членів бізнес-асоціації. 
- Розробката надання послуг для членів бізнес-асоціації 

РЕЄСТРАЦІЯ - за посиланням (лише для представників асоціацій та об'єднань): https://goo.gl/8ojqMz

Джерело


 

Надання споживачам інформації про харчові продукти: вимоги ЄС та новації для України

293dbf55-c6a6-4cd9-a1bf-1eab52ab40300507У рамках гармонізації вітчизняного законодавства до норм ЄС до українського законодавства про якість та безпечність харчових продуктів будуть внесені значні зміни, які зокрема стосуються надання інформації споживачам згідно з вимогами Регламенту Європейського Парламенту і Ради «Про надання споживачам інформації про харчові продукти» № 1169/2011.

ГО «Український центр європейської політики» підготувала дослідження на тему «Надання споживачам інформації про харчові продукти: вимоги ЄС та новації для України».

Авторами дослідження стали виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко, експерт Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Жанна Пастовенська та експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Майсрук.

Із текстом документу можна ознайомитися за посиланням.

Джерело


 

Новий проект EU Association Lab
eulGIZ разом з урядом за підтримки 1991 Open Data Incubator відкрили у Києві EU Association Lab – лабораторію для проектів, що сприятимуть імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС.

"Ми пропонуємо вам заснувати новий проект. Він працює разом з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Уряд Німеччини надає технічну допомогу в розробці тренінгів та інших напрямків. Це називається EU Association Lab", - сказав перший секретар відділу економіки Посольства Німеччини в Україні Себастіан Кноке (Sebastian Knoke).

Як наголосила у своєму відеозверненні директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, нині, коли угода про асоціацію набула особливої сили, Україна має втілювати у життя реформи активніше та ефективніше. "У рамках EU Association Lab ми з міністерствами та іншими органами влади матимемо унікальну можливість побачити амбітні проекти, які базуються на тих можливостях, які вже є, які закладені у нашій угоді про Асоціацію між Україною та ЄС", - сказала вона.

Це конкурсна програма, націлена на реалізацію нових ідей, що допоможуть втілити в життя Угоду про асоціацію. Програма проводиться за підтримки Федерального уряду Німеччини. Протягом інтенсивної шестимісячної  програми фахівці з українських міністерств спільно з представниками органів державного управління, бізнесу та громадянського суспільства працюватимуть над новими підходами для її імплементації.

У багатьох випадках фахівці міністерств, відповідальних за реалізацію Угоди про асоціацію, завдяки офіційним документам точно знають, що саме треба зробити, але при цьому не знають як саме. Тому завдання лабораторії - допомоги спеціалістам відомств знайти відповіді на ці питання і скористатися наявними можливостями з розробки та втілення власних ідей для реалізації угоди.

З 4 липня по 20 серпня відбуватиметься прийом заявок та відбір кращих ідей. Експертне журі визначить 10-15 команд-півфіналістів, які подали найцікавіші ідеї. Ці команди будуть запрошені до наступного етапу відбору EU Association Day, під час якого вони матимуть нагоду доопрацювати свої ідеї та презентувати їх журі.

Потім команди представлять свої ідеї продуктів Урядовому офісу, який визначить 4-5 команд-фіналістів. Саме вони стануть учасниками 5-місячної програми лабораторії.

Наприкінці вересня команди-фіналісти зустрінуться на стартовому тренінгу, який триватиме 2 дні.

У вересні-лютому команди зустрічатимуться раз на два або чотири тижні для участі у семінарах та тренінгах з метою подальшого доопрацювання, тестування та удосконалення прототипів. А вже у лютому-березні команди протестують свої продукти та представлять їх широкій аудиторії. Згодом відбудеться голосування за найкращий продукт. За його результатами буде обрано команду-перможця.

Більше інформації про лабораторію та умови участі у конкурсі можна отримати на сторінці програми www.eulab.com.ua.

Джерело


 

Експорт до ЄС зростає

8d23ff25eab399b458add-35613Основним торговельним партнером України в експорті товарів залишається Європейський Союз - за перші 4 місяці цього року його частка склала 42,9%.

"У порівнянні з аналогічним періодом у 2017 році нам вдалося зробити якісний ривок в торгівлі до ЄС", - наголосили у міністерстві.

Експорт України до Євросоюзу за перші чотири місяці збільшився на 26,6% ($1,4 млрд) і склав $6,6 млрд.

За останні чотири місяці в структурі українського експорту до ЄС з’явилося 366 товарних підпозицій. Серед них: пропілен, полівінілхлорид, електричне сигналізаційне обладнання для залізниць та трамвайних колій та навіть яйця птиці без шкаралупи.

Темпи зростання експорту до Євросоюзу є значно вищими ніж в цілому з України. За даними Державної служби статистики України, загалом експорт товарів з України за січень-квітень цього року виріс на 12,8%.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 48 49 >