Економічний Портал Чернігівської області

Огляд, статті Асоціація з ЄС Експорт до ЄС Програми та гранти Східне партнерство
Ще одна українська компанія експортуватиме до ЄС

big-26-553-1381237526_esПраво експорту до Європейського Союзу отримала ще одна українська компанія з виробництва риби та рибопродукції.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Відтак, до країн ЄС мають право експорту 289 українських підприємств, у тому числі 109 виробників харчових продуктів, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.

Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.

Нагадаємо, експорт українських аграрних та харчових товарів до країн ЄС збільшився на 39,8% та становив $4,177 млрд за результатами січня-вересня 2017 року.

Джерело


 

 

Звіт про виконання Угоди про асоціацію

Європейська служба зовнішніх дій та Єврокомісія опублікували Звіт щодо імплементації Угоди про асоціацію між Украною та ЄС.

У звіті наголошують на гострій необхідності змінити підхід до реформ в Україні та пришвидшити їх імплементацію в 2018 році. Також зазначено, що впровадження структурних реформ в Україні привело до появи позитивних трендів у економічній та соціальній сферах, незважаючи на внутрішні та зовнішні виклики.
Зазначається, що постійні та рішучі політичні кроки української влади за підтримки міжнародних партнерів привели до стійкої стабілізації економіки. В результаті, у вересні 2017 року Україна вперше за останні чотири роки повернулася на ринки капіталу.

"З часу минулорічного звіту ми спостерігали безліч довгоочікуваних досягнень. Набула чинності Угода про асоціацію. Громадяни України отримали право на короткотермінові безвізові поїздки до країн Шенгенської зони. Сьогодні ми закликаємо пришвидшити імплементацію реформ. Тільки так громадяни України отримають в повній мірі вигоди від нашого партнерства. Україна може покластися на підтримку ЄС у досягненні цих цілей", - сказала високий представник ЄС Федеріка Могеріні.

Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган наголосив, що Європейський Союз залишається впевненим у принципових зобов'язаннях українського Президента, Уряду та Верховної Ради щодо структурних реформ в Україні. “Звичайно, це не буде простим процесом: корупція є глибоко закоренілою і існують зацікавлені сторони, яких потрібно подолати, це природно, що є перепони на шляху, з якими ми мусимо боротися. Ми іноді критичні, і ми наполягаємо на певних умовах, але ми усвідомлюємо, наскільки Україна вже змінилася, вона більше досягнута за останні три роки ніж за десятиліття до цього, і це за дуже складних обставин. Тому Європейський Союз буде надалі підтримувати Україну ".

Ознайомитися з повним звітом можна тут


 

Сертифікати з перевезення EUR.1

eur1_imageВажливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1.

   Загалом протягом 2016 – 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження.

   Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії.

   Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 28957 шт., або 29%, Німеччини – 13643 шт., або13%, Румунії – 8042 шт., або 8%, Італії – 5319 шт., або 5 %, Нідерландів – 4159 шт., Литви – 3903 шт., Болгарії – 3348 штук.

Джерело


 

Інвестиційні проекти. Фонди ЄС

big-26-553-1381237526_esЦентральноєвропейська Академія Навчань та Сертифікації (CEASC),у співпраці з компанією Consulting Group 2027 та Фундацією Rozwoju polsko - ukraińskich stosunków gospodarczych (Лодзь, Польща) оголошують набір учасників бізнес-тренінгу «Інвестиційні проекти. Фонди ЄС».

Тренінг буде проводитися 1-3 грудня 2017 року в м. Київ.

Мета тренінгу:

-          Ознайомлення учасників з доступними можливостями пошуку дофінансування для підприємств в рамках Європейських Фондів з деталізацією фінансової перспективи на 2014-2020 роки.

-          Розуміння учасниками засад та принципів реалізації проектів в рамках Фінансової Перспективи на 2014-2020 роки.

-          Реалізація практичних занять “крок за кроком“ з оформлення документації, необхідної для отримання європейських фінансових ресурсів.

-          Надання практичних рекомендацій та аналіз успішних практик стосовно того, як написати успішний бізнес-план, як провести аналіз мікро- та макрооточення підприємства та сконструювати коректний фінансовий план.

Тематика тренінгу

  1. Європейські фонди для фірм на 2014-2020 роки
  2. Інвестиційні проекти: алгоритм підготовки, аналіз можливих джерел фінансування, алгоритм аплікування
  3. Фінансовий аналіз проекту
  4. Підготовка проектної документації  - крок за кроком
  5. Звітування проекту

Для участі у тренінгу необхідно заповнити реєстраційну анкету до 23 листопада включно

Деталі в організаторів: Світлана Нагорнюк, тел.: +38 093 260 18 15, e-mail: ceasc.finances@gmail.com

Джерело


 

Україна ратифікувала конвенцію Пан-Євро-Мед

evrointegВерховна рада ратифікувала приєднання України до конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила визначення походження товарів, яка розширить обсяг безмитного експорту до ЄС товарів, вироблених в Україні.

За ухвалення відповідного закону "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" проголосував 231 народний депутат при необхідному мінімумі в 226 голосів.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська повідомила, доповідаючи щодо законопроекту №0167, що приєднання до конвенції дозволить вітчизняним виробникам вбудуватися в європейські виробничі ланцюги.

"Законопроект про ратифікацію розроблений з метою приєднання України до цієї конвенції. Це відкриває нові можливості для експорту. Країни - учасниці конвенції про пан-євро-середземноморські правила можуть використовувати сировину і матеріали, які виробляються на території однієї країни, для виробничого процесу на території іншої країни без втрати правила походження. Як це виглядає на практиці? При виробництві товарів в Україні можна купувати сировину і матеріали в країнах - учасницях конвенції, а готову продукцію продавати в треті країни. Те саме стосується і українських товарів, і сировини. Це конвенція дасть можливість диверсифікувати наш експорт і дасть можливість взяти участь українським компаніям в регіональних ланцюгах доданої вартості", - відзначила вона.

Ініціатива Пан-Євро-Мед дозволяє використовувати в товарах сировину чи складові, що походять з країн, які є членами цієї угоди, та експортувати їх як продукцію власного виробництва.

За підсумками 2016 року, експорт України до країн-учасниць Конвенції складає 53% всього експорту нашої держави. З них понад 40% - до країн ЄС, 4,2% - до Туреччини, 3,1% - до Єгипту.

За 6 місяців 2017 року частка українського експорту до країн Пан-Євро-Мед вже складає більше 50%, з них 40% - до країн ЄС.

Джерело


 

Експорт аграрних та харчових товарів з України до ЄС зріс

8d23ff25eab399b458add-35613Експорт українських аграрних та харчових товарів до країн ЄС збільшився на 39,8% та становив $4,177 млрд за результатами січня-вересня 2017 року.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

При цьому імпорт із європейських країн зріс на 11,7% та становив $1,581 млрд. 

"Взагалі, збільшення нашого експорту до ринків країн ЄС відбулось в основному за рахунок зростання обсягів постачання таких продуктів як: кукурудза – на 57,4%, насіння свиріпи або ріпаку – на 72,9%, соняшникова олія – на 23%. Окрім того, значно зросло постачання м’яса та харчових субпродуктів птиці, меду, кондитерських виробів, маргаринової продукції та таких цікавих нішевих продуктів як сорго чи насіння льону", - зазначила Трофімцева.

Вона відмітила, що ключовими імпортерами української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС є Нідерланди з часткою 17,6%, Іспанія – 15,5%, Польща – 12,9%, Італія – 11,9% та Німеччина – 9,9%.

Заступник міністра нагадала, що станом на сьогодні вже повністю використані тарифні квоти на цілу низку українських аграрних товарів: цукор, мед, ячмінь, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, кукурудза, пшениця.

"Серед додаткових торговельних преференцій, які вступили в дію з 1 жовтня 2017 року, українські експортери вже повністю використали квоти на мед обсягом 2 500 тонн. На 36,5% використані квоти на оброблені томати, а на 5,9% – квота на ячмінну крупу та борошно. У повному обсязі наразі залишаються не вичерпаними додаткові торговельні преференції на виноградний сік – 500 тонн та овес – 4000 тонн", - резюмувала Трофімцева.

Раніше повідомлялося, що Україна вже увійшла до топ-10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.

Джерело


 

Стратегія комунікації у сфері європейської інтеграції

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Уряд схвалив Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

Основною метою Стратегії є утвердження в українському суспільстві свідомої підтримки членства України в Європейському Союзі, інтеграції в європейський економічний, культурний та політичний простір та здійснення процесу внутрішніх реформ і перетворень у бік більш вільного, справедливого, демократичного, успішного і прозорого суспільства. Стратегія визначає комунікаційні цілі та цільову аудиторію.

Передбачається, що реалізація Стратегії здійснюватиметься спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та бізнесу за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством. Для реалізації Стратегії також можуть залучатися фінансові можливості вітчизняних і міжнародних бізнесових організацій, фондів, неурядових організацій тощо.

Ознайомитися зі Стратегією можна за посиланням


 

Про торгівлю з ЄС

9243Торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська, розповіла про торгівлю з Євросоюзом, Росією та Канадою.

Угода про асоціацію Україна-ЄС була важливим документом, що дозволив розширити нашу присутність на європейських ринках після фактичної втрати ринку Росі]. Проте бізнесу дошкуляє квоти щодо деяких товарів. Так, в цьому році експортну квоту щодо меду було вичерпано фактично за два тижні 2017-го. Що робить Ваше міністерство задля збільшення квот на експорт різних товарів до ЄС?

Питання квот трохи міфологізоване. Сьогодні ми використовуємо 28 з 40 безмитних квот. Фактично по 12-ти товарах ми зовсім не вибираємо цього виду ліміту. Для прикладу, м’ясо яловичини чи вершкове масло. Так, у нас є чимало товарів, за якими бізнес використовує квоти дуже швидко. Це — томатна паста, пшениця, кукурудза, різноманітні соки. Ми ведемо з ЄС діалог щодо розширення квот. Так, з 1 жовтня європейська спільнота надала нам додаткові квоти на ті ж самі пшеницю, томатну пасту, кукурудзу тощо.

Для нас також важливо «запустити» товари за квотами, які було виключено із такого переліку при підписанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це в першу чергу стосується такої продукції, як алюмінієвий дріт, монітори, деякі види взуття.

А що з квотами на українську соняшникову олію? Адже наші експортери дуже ображаються…

Ми не повинні фокусуватися на експорті цього дуже важливого товару лише до ЄС. Хоча обсяги його вивезення в країни Європейської спільноти також постійно зростають. Проте експортери разом з нами повинні шукати нові ринки збуту олії. Для цього товару, як на мене, дуже перспективним є індійський ринок. Це великий ринок — там мешкає більше 1 млрд. людей. Саме в цю країну експорт соняшникової олії постійно зростає. Цей ринок цікавить й інша наша харчова продукція.

Які товари з великою часткою доданої вартості в 2017 р. для країн ЄС пропонували наші експортери? Які високотехнологічні товари «прорвалися» на європейський ринок?

У нас з’являються постійно нові групи таких товарів, які успішно експортуються в країни ЄС. В 2017 році ми стали постачати в країни ЄС судна, яхти, шкірно-галантерейні товари. Ми можемо говорити про те, що ситуація з експортом на ринок країн ЄС покращується. Я назвала вам лише позиції за експортом, проте можемо констатувати, що фактично 2,5 тисячі товарних категорій продемонстрували зростання обсягів на цей ринок. Це — автозапчастини, проводи, електричні водонагрівачі (зростання на 1083%!).

Але ми не повинні забувати про те, що постачання харчової продукції — це також товари з доданою вартістю. Наприклад, Україна займає друге місце за постачанням в країни ЄС вершкового масла, після Нової Зеландії. Тобто ми входимо до країн, які забезпечують продовольчу безпеку ЄС. Так, ми значно збільшили обсяги постачання маргарину.

При цьому у нас є зростання обсягів експорту товарів, які нещодавно зайшли на ринки ЄС і там вони користуються чималим попитом. Це — товари легкої промисловості, меблі, деяке обладнання. Для нас дуже важливо, що для певних українських товарів європейський ринок наразі є основним. Це стосується автомобільних кабелів, спортивного обладнання.

Статистика фіксує зростання кількості компаній, які експортують до ЄС. Так, в 2012 р. таких компаній було 12 тис., в 2016 р. — 13,4 тис., а вже за перший квартал 2017 р. — 7,8 тисячі.

Сальдо зовнішньої торгівля України та країн ЄС все ж таки від’ємне? Коли ми нарешті експортуватимемо туди більше?

Знову повторюся, що негативне сальдо має певну тенденцію до зменшення. Але ми є реалістами, і повинні розуміти, що швидко цього не станеться. Для цього ми повинні провести велику модернізацію підприємств в Україні, які вироблятимуть конкуренту на ринку ЄС продукцію. Тобто повинні «працювати» над імпортом саме такого обладнання, яке сприятиме збільшенню кількості робочих місць в Україні та обсягів виробництва якісної продукції, яку можна з успіхом експортувати саме в країни ЄС.

Обсяги експорту до Росії останніми роками стали низькими. Проте за січень-липень 2017 р. ми експортували до РФ товарів на 26,4% більше, ніж це було за аналогічний період 2016-го. Що постачаємо ми до РФ? Як Ви ставитесь до того, що ми повинні надалі зменшувати (або навпаки збільшувати) обсяги експорту в цю недружню для нас країну?

Я як торговий представник дуже практично підходжу до різних проблем та ситуацій. Звичайно, ми потерпаємо не лише від військової, а й від торговельної агресії Росії. Разом з тим РФ є для нас великим торговельним партнером, оскільки це країна-сусід. Проте, не зважаючи на всі високі мита, які встановила РФ на наші товари, росіяни в них все ж таки зацікавлені, зацікавлені таким експортом і наші компанії.Фактично відбулося поновлення поставок тих товарів, які не постачалися. Приміром, збільшуються обсяги експорту пилососів, деяких видів металургійної продукції, запчастин до залізничних локомотивів і вагонів. Серед аграрних товарів — це маргарин, різні кетчупи, пальмова олія, різні борошняні вироби.

Не постачаємо, або постачаємо дуже мало в РФ таку продукцію: турбіни, м’ясо, рибу, корма для тварин, макаронні вироби.

Не так давно почала діяти Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою. Ви і Ваше міністерство плекали великі надії на результативність цього документу. Як просуваються наші товари та послуги тепер в країну Кленового листя?

Для нас важливо, що ця Угода працює. Є зростання експорту до Канади. Фактично цей документ вступив в силу 1 серпня 2017 р. Проте канадські підприємці цікавилися нашими товарами та послугами ще задовго до цього. Таким чином, ринок для експортно-імпортних операцій між Україною та Канадою вже був готовий раніше його «вільного» відкриття. І це надало свої непогані результати. Ми очікуємо і надалі значний приріст експорту товарів та послуг саме в цю країну, адже на ринках ЄС для нашої продукції є відчутною конкуренція. Тому, бізнесмени можуть переорієнтуватися та відкрити для себе новий канадський ринок.

Мінекономрозвитку активно пропагувало вихід наших товарів на поки що нові або призабуті «старі» ринки збуту — Підсахарна та Екваторіальна Африка, Близький Схід, країни Південно-Східної Азії, держави Латинської Америки. Чимало бізнесменів, з якими я спілкувався, дійсно відкрили для себе ці ринки, приміром, великої за розміром та населенням держави Конго (Заїр). Проте вони казали, що в цих країнах дуже важко торгувати, бо практично в кожній з них тривають локальні військові дії. Як виглядає наразі картина зовнішньоторгівельних відносин із цими державами?

Ринки, які знаходяться у фокусі зовнішньоторговельних відносин є на Африканському континенті, на Близькому Сході та в Азії. В цьому аспекті для нас є важливими такі речі, як купівельна спроможність та політичні ризики в цих державах. Ми вважаємо, що на цих ринках для нашого експорту є цікаві перспективи.

У нас була торгівельна місія в Кенію та Танзанію. Чому саме в ці країни? Вони демонструють непогані показники економічного зростання, мають хороші порти і в них є більш-менш стабільна політична та військова ситуація, та купівельна спроможність. Ця місія показала себе досить непогано і наразі ми плануємо зробити подібну торговельну місію в Нігерію і Гану.

Якщо говорити про інші країни, то для кожного виду експортного товару там є свій пріоритетний ринок. Також є країни, через які ми можемо зайти в інші держави із своїми товарами та послугами. Тобто транзитні держави.

Також у нас є перспектива на ринках Саудівської Аравії, Ізраїлю. З останньою державою ми ведемо перемовини про укладання угоди про вільну торгівлю.

В усі ці країни ми можемо постачати не лише продовольство, а й продукцію машинобудування, фармацевтичні препарати, товари домашнього вжитку тощо.

Джерело


 

Нові кредити для МСП

eu4businesslogoНімецько-Український фонд (НУФ) та "Кредобанк" підписали угоду про виділення 100 млн гривень для кредитування малих та середніх підприємств (МСП). За цією угодою "Кредобанк" надаватиме кредити на умовах близько 15% річних у гривні. Угода є частиною програми сприяння МСП, яку фінансує Німецький Уряд через Німецький державний банк розвитку KfW та підтримує ініціатива Європейського Союзу "EU4Business".

Угода зосереджується на наступних пріоритетних секторах:

  1. сільське, лісове та рибне господарство;
  2. переробна промисловість;
  3. тимчасове розміщення та організація харчування;
  4. електроенергія, газ, пар та кондиційоване повітря.

Кошти надаватимуться з метою купівлі або модернізації основних машин або обладнання, купівлі, будівництва або реконструкції приміщень та поповнення оборотних коштів, необхідних для розширення діючого виробництва або створення нового.

Програма кредитування МСП в Україні від KfW є частиною другого етапу Механізму фінансування МСП ініціативи "EU4Business", що має на меті стимулювання кредитування у національній валюті насамперед мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) в Україні, які не заробляють іноземну валюту та не можуть дозволити собі високі витрати на запозичення.

Джерело


 

Путівник по програмам ЄС

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Вашій увазі пропонується підручник "Путівник по програмам ЄС". У виданні всі бажаючі можуть дізнатися про фонди та програми Європейьского Союзу, зокрема такі як Horizon 2020, Life Plus, Creative Europe, Erasmus for Young Enterpreneurs, COSME. А також поради щодо участі в проектах, подачі заявок. 

Завантажити

 

 


 

1 2 3 4 5 ... 42