Огляд, статті
Експортери України та Грузії при визначенні походження товарів матимуть можливість вибору сертифікатів: СТ-1 або EUR.1

thinkstockphotos-452421227-c14 січня 2020 року ВРУ прийнято Закон «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року» (законопроєкт № 0017), який набере чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

Експортери сторін матимуть можливість обирати між сертифікатом СТ-1, що був визначений в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.95 р., та сертифікатом EUR.1, що використовується для визначення походження товарів.

Ратифікація цього Протоколу дозволить використовувати ідентичні правила походження у двосторонній торгівлі та застосовувати принцип діагональної кумуляції, а також в подальшому збільшити експорт до країн та територій — учасниць Конвенції, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, за преференційними ставками мита.

Джерело


 

EEN-Ukraine - європейські можливості для українських підприємств

imp3ove_stepsEEN-Ukraine пропонує підприємцям унікальну можливість на безкоштовній основі оцінити рівень розвитку підприємства та отримати спеціалізований бенчмаркетинговий звіт та сертифікат від Європейської академії з управління інноваціями - IMP³rove Academy.   

Звіт від  IMP³rove Academy дозволяє порівняти діяльність підприємства з  європейською практикою у спільному профільному сегменті.

Оцінювання поводиться на онлайн платформі європейської консалтингової агенції IMP³rove Academy www.improve-innovation.eu та складається із 46 запитань англійською мовою.

Щоб подати заявку на участь, заповніть, анкету за посиланням https://docs.google.com/forms/d/12WvvieahHkuscJx3IJAWJAzlAceSqDHz4ler2ezC-kM

Компанія, яка візьме участь у програмі отримає:

  • Сертифікований звіт від IMP³rove Academy, що відповідає Європейським стандартам менеджменту;
  • Сертифікат про успішну участь Вашого підприємства в «Аналізі інноваційного потенціалу МСП» від IMP³rove Academy;
  • Діяльність компанії буде порівнюватись з провідними компаніями Європи у вашому профільному сегменті.

Для участі українські компанії мають відповідати наступним критеріям:

  • Підприємство зареєстроване в Україні та не перебуває у процесі ліквідації та банкрутства;
  • Діяльність компанії складає не менше 3 років;
  • Загальна кількість працівників підприємства становить не менше 5 осіб;
  • Уповноважений представник від компанії володіє англійською мовою на рівні, що дозволить заповнити онлайн опитник, який містить 46 запитань.

Інформація, отримана під час оцінки є цілком конфіденційною.
Консультанти EEN-Ukraine будуть супроводжувати підприємство у телефонному режимі та допоможуть відповісти на усі запитання.

Кількість безкоштовних ваучерів обмежена.

Якщо у Вас виникли додаткові питання телефонуйте за тел. 097-998-5567 


 

Про безвізові поїздки до ЄС з 2021 року

274790Представництво України при ЄС підготовало коротку добірку фактів, які громадяни України маюте знати про безвізові поїздки до ЄС з 2021 року.

Оскільки, останніми днями почастішали випадки публікації інформації про зміни для громадян України умов безвізових поїздок до ЄС з 2021 року. 

5 фактів, які громадяни мають знати про безвізові поїздки до ЄС з 2021 року:

1. З 2021 року ЄС запроваджує Європейську інформаційну систему авторизації подорожей (ETIAS), що означає внесення змін до умов безвізових подорожей до ЄС для громадян третіх країн (тобто з 2021 року ці зміни стосуватимуться не тільки України, але й, наприклад, громадян Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії).

2. Чому і коли було прийнято таке рішення ЄС? Ініціатива щодо створення Європейської інформаційної системи авторизації подорожей (ETIAS) виникла ще у квітні 2016 року в рамках підготовки Європейською Комісією пропозицій щодо посилення безпеки на зовнішніх кордонах ЄС.

Восени 2018 року Європейський Союз схвалив необхідні законодавчі рішення про Європейську інформаційну систему авторизації подорожей (ETIAS), яка поширюватиметься на громадян третіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду на територію Євросоюзу.

3. Як це працюватиме: з 2021 року перед поїздкою до держав-членів ЄС громадянам України необхідно буде отримати попередній дозвіл на поїздку шляхом подання онлайн-заявки.

Видача авторизації на подорож займатиме декілька хвилин у разі відсутності застережень у правоохоронних органів ЄС або елементів, що потребують подальшого вивчення.

За кожне звернення заявник повинен буде сплатити комісію в розмірі 7 євро (для осіб, молодших 18 та старших 70 років - безкоштовно). Авторизація буде дійсна протягом 3 років або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки.

4. Важливо розуміти, що Європейська інформаційна система авторизації подорожей не є аналогом візової системи. Йдеться лише про простий дозвіл до поїздки. У разі відмови у в’їзді через ETIAS, особа матиме право подати апеляцію на рішення системи.

5. Попередня авторизація дозволить Європейському Союзу завчасно ідентифікувати осіб, що можуть становити міграційну/безпекову загрозу та значно підвищить безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Нова система також дозволить суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді до ЄС безпосередньо при перетині кордону, адже подорожуючі будуть знати завчасно чи не має у держав-членів ЄС застережень щодо їхньої поїздки.

Тож, у разі наявності попереднього дозволу через ETIAS та дотримання інших стандартних вимог безвізового режиму з ЄС, ви зможете й надалі спокійно насолоджуватись перевагами безвізових подорожей до ЄС. ????

Більше інформації ви можете знайти за посиланням: 
https://etias.com/what-is-etias

Джерело


 

З липня 2019 року Україна експортувала понад 32 млн тонн зерна

latifundistcomzernovye01-106143Станом на 10 січня 2019 року з початку 2019/2020 маркетингового року (маркетинговий рік - з 1 липня 2019 по 30 червня 2020) Україна експортувала 32 078 тис. тонн зернових культур. Це на 7,8 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

«Згідно з оцінкою міністерства урожай зернових минулого року склав близько 75 млн тонн, з яких 54 млн тонн буде експортовано на зовнішні ринки. Остаточні прогнози щодо виробництва зерна ми отримаємо у березні за інформацією Держстату», - зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

•           пшениці – 15,1 млн тонн;

•           ячменю – 3,8 млн тонн;

•           жита – 5 тис. тонн;

•           кукурудзи – 12,8 млн тонн.

Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 197 тис. тонн, що на 68,5 тис. тонн більше ніж за відповідний період минулого маркетингового року.

Джерело


 

Україна увійшла в топ-3 експортерів сільгосппродукції в ЄС

8d23ff25eab399b458add-35613Минулого року найбільшими експортерами сільгосппродукції до країн Євросоюзу були США, Бразилія та Україна.

Про це свідчать дані щомісячного моніторингового звіту Єврокомісії про стан торгівлі агропродукцією.

Згідно зі звітом, з листопада 2018 року по жовтень 2019 року експорт сільгосппродукції зі США становив 12,3 млрд євро, з Бразилії - 11,7 млрд євро, з України - 7,3 млрд євро.

Відзначається, що за рік найбільш стрімким було зростання експорту з України - 41%, або 2,1 млрд євро в грошовому вираженні.

За даними Міністерства, за січень-вересень 2019 року агроекспорт становив 15,78 млрд доларів, що на 21,5% або 2,8 млрд доларів більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

За підсумками III кварталу Україна експортувала рекордні 39,80 млн т зернових, що на 44% більше торішнього показника за аналогічний період.

Джерело


 

Про впровадження євроінтеграційних реформ

Україна вже досягла "екватора" виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Адже відповідно до тексту Угоди, хоча кінцевим терміном виконання всіх її положень визначено кінець 2025 року, у частині секторальної інтеграції Україна має завершити виконання необхідного "домашнього завдання" не пізніше кінця 2023 року.

Детально стан виконання Угоди про асоціацію аналізує Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" у своїй статті "Євроінтеграція на стику влад: чи є успіхи України у впровадженні реформ"

Джерело


 

ЄБРР та Європейський Союз активізують підтримку МСП

21thbusmeЄБРР та Європейський Союз активізують підтримку малого та середнього бізнесу (МСП) у країнах Східного партнерства та в Україні зокрема.

Банк надасть понад 250 мільйонів євро в кредитах місцевим фінансовим установам, щоб зробити бізнес у країнах Східного партнерства більш конкурентоспроможним.

Позики допоможуть українським МСП скористатись можливостями, які надаються поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі, що діє в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Крім того, ЄС надасть 67,6 мільйонів євро грантів на підтримку цих інвестицій за допомогою програм технічної допомоги, що сприятимуть підвищенню обізнаності про зелені технології з високим ринковим потенціалом.

Джерело


 

Звіт про виконання Угоди про асоціацію

787У 2019 році Україна повністю виконала своє «домашнє завдання» щодо зняття технічних бар’єрів у торгівлі та – частково – у секторі державних закупівель. Про це йдеться у звіті “Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС”.

У 2019 році Україна виконала умови для запуску так званого промислового безвізу – ухвалені усі необхідні закони для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA). Ця угода відкриє доступ українським товарам на ринок ЄС. Торгувати стане легше, а імідж вітчизняної продукції зросте. У 2020 році Україну має відвідати оціночна місія ЄС. На основі її висновків будуть прийматись подальші рішення щодо підписання Угоди АСАА.

У сфері державних закупівель ЄС визнав завершення першого (із п’яти) етапу Індикативного графіку у сфері державних закупівель. Водночас у цій сфері ринки України та країн ЄС вже відкриті – поза рамками Угоди про асоціацію, у рамках СОТ (відповідно до угоди GPA).

У 2019 році Україна розпочала реформу митниці  і ухвалила низку важливих законів у сферах митних процедур. Крім того, вперше створили окреме Міністерство цифрової трансформації. Україна і ЄС почали діалог про можливість укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг. Також обговорюється можливість включення України, як першої країни-не члена ЄС, до Індексу цифрової економіки і суспільства (DESI), який вимірює прогрес країн-членів ЄС у різних вимірах Європейського цифрового ринку.

Докладно про динаміку змін у різних секторах і перспективи можна прочитати у звіті.

Звіт підготовлений в рамках проекту «Громадська синергія», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Європейського Союзу, з залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС та інших незалежних експертів.

Джерело


 

«Промисловий безвіз» залишається серед топ-пріоритетів України у відносинах з ЄС

787Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба 19 грудня провів телефонну розмову з Віце-президентом Європейської Комісії, верховним представником ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем.

Сторони обговорили хід підготовки засідання Ради Асоціації Україна-ЄС у січні 2020 року. Дмитро Кулеба поінформував європейського колегу, що Верховна Рада ухвалила останній необхідний закон для початку процесу оцінювання готовності України до укладання Угоди ACAA (“промислового безвізу”), і тепер Україна розраховує на приїзд до Києва оціночної місії ЄС. Віце-прем’єр-міністр звернувся до Віце-президента з проханням сприяти надсиланню такої місії.

Дмитро Кулеба проінформував Жозепа Борреля, що Україна зацікавлена взяти активну участь у розробці та реалізації європейської “Нової зеленої угоди” (New Green Deal). Дмитро Кулеба повідомив, що нині координує підготовку Урядом списку пропозицій, як саме Україна може взяти участь у цій ініціативі ЄС.

“Наскільки мені відомо, нині є лише рамочне розуміння Угоди. І ЄС буде обговорювати деталі подальших кроків. Україна подасть свої пропозиції, які ЄС, сподіваємося, прихильно розгляне. Ми хочемо бути частиною цих зусиль ЄС з досягнення кліматично нейтральної економіки. Ми зробимо конкретні пропозиції, де Україна може взяти участь і стати невід’ємною частиною європейської політики “Нової зеленої угоди”, - зауважив Віце-прем’єр-міністр.

У свою чергу Жозеп Боррель привітав наміри України щодо долучення до “Нової зеленої угоди”. Він також запевнив, що сторона ЄС активно готується до засідання Ради Асоціації, аби зробити її максимально змістовно наповненою. Сторони домовилися, що експерти Європейської Комісії та представництва України при ЄС активно проводитимуть консультації щодо очікуваних результатів засідання Ради Асоціації.

Окремо Дмитро Кулеба звернув увагу співрозмовника, що проводить розмову з Херсона: “Це регіон поблизу окупованого Криму. Я тут з регіональним візитом. Саме Херсон стане першим регіоном, де Уряд відкриє офіс євроінтеграції. Ми хочемо максимально ефективно впроваджувати європейські стандарти на регіональному рівні”, - зазначив він. Віце-президент Єврокомісії привітав такі зусилля української сторони.

Джерело


 

Нові можливості для українського бізнесу в ЄС та інвестиції – головний пріоритет європейської інтеграції у 2020 році

1494513160-6557-1024x576Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба презентував плани роботи на майбутнє та підбив підсумки перших 100 днів роботи в Уряді. Презентація відбулась на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом, під час відкриття сервісної зони контрольного пункту «Каланчак».

«Головний пріоритет усіх реформ у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України - відчутний результат для української економіки: нові можливості для українського бізнесу в ЄС, зростання обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій», - заявив Дмитро Кулеба.

Віце-прем’єр-міністр не випадково обрав для презентації результатів діяльності за 100 днів та пріоритетних планів на наступний рік саме адміністративну межу з тимчасово окупованим Кримом і Херсонську область. Як раніше зазначав Дмитро Кулеба, саме південні та східні області будуть першопрохідцями нової політики Уряду, яка полягає у донесенні переваг євроінтеграції до мешканців регіонів України. Саме в Херсоні наступного року відкриється перший в Україні регіональний Офіс європейської інтеграції.

Нові можливості для економіки

Один із головних пріоритетів на найближчі роки – поглибити економічну інтеграцію з Євросоюзом. Найближчим часом буде визначене спільне бачення, як оновити галузеву частину Угоди про асоціацію. Україна планує підписати з ЄС Угоду про Спільний авіаційний простір.

«Ключова зустріч – засідання Ради асоціації між Україною та ЄС – відбудеться 28 січня. Головні зусилля у 2020 році будуть спрямовані на те, щоб Україна поступово інтегрувалася до єдиного цифрового ринку ЄС, приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту, щоби ми максимально наблизилися до укладення Угоди про так званий промисловий безвіз (угода АСАА) і щоб динамічно відбувалася інтеграція енергетичних ринків України та ЄС», – повідомив Дмитро Кулеба.

Крім того, плануються погодити новий порядок денний у сфері юстиції, свободи та безпеки, почати діалог щодо кібербезпеки.

Децентралізація євроінтеграції

Євроінтеграція стосується кожного, тому в областях України відкриватимуться Офіси євроінтеграції. Це дозволить усім регіонам активніше долучатись до нових можливостей у рамках співпраці з ЄС для розвитку бізнесу, освіту, науки, культурних проектів тощо. Перший офіс запрацює в Херсоні у наступному році, а в перспективі п'яти років – у кожному обласному центрі.

Членство в НАТО: безпека та розвиток

Євроатлантична інтеграція також залишатиметься пріоритетом. У секторі безпеки і оборони будуть впроваджені практики НАТО для зниження корупційних ризиків у діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

«Маємо кілька ключових подій у 2020 році: Весняну сесії Парламентської Асамблеї НАТО, що відбудеться в Києві, Національний оборонний Хакатон, який пройде влітку, а також спільні з НАТО командно-штабні навчання “Непорушна стійкість–2020”», – сказав Дмитро Кулеба.

До кінця цього року оновиться склад Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції. Разом з Міжнародним секретаріатом НАТО проведуть оцінку Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО за 2019 рік  та погодять проект на наступний рік.

У 2020 році запрацюють єдині рекомендації для розробки національних програм і система зовнішнього моніторингу з виконання річних національних програм.

Україна почне створювати Національну систему стійкості відповідно до критеріїв та практик НАТО. Зокрема, протягом наступного року за підтримки НАТО та окремих країн - членів Альянсу буде проведено низку практичних заходів з підготовки фахівців усіх державних органів, залучених до створення Системи.

Крім того, продовжиться боротьба за рівні права жінок і чоловіків в сфері безпеки та оборони. Гендерна тематика впроваджуватиметься в освітній процес.

Що зроблено за 100 днів

Віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба також підбив підсумки 100 днів європейської та євроатлантичної інтеграції в рамках роботи нового Уряду.

Поглиблення секторальної інтеграції з ЄС. Зокрема, минулого тижня Верховна Рада ухвалила останній закон з переліку необхідних для початку перемовин з ЄС про укладання Угоди АСАА (так званий промисловий безвіз). Після очікуваного позитивного висновку оціночної місії ЄС Україна отримає можливість у майбутньому поступово розширювати перелік промислової продукції для експорту в ЄС за спрощеною процедурою.

Відбулися зрушення в енергетиці: сторони докладають зусиль для впровадження  «енергетичного» додатку до Угоди про асоціацію задля європейських стандартів енергопостачання, кращого захисту прав споживачів, вищої якості послуг. Налагоджується робота митної служби: ухвалені нові закони, які запроваджують європейські стандарти роботи митниці. Відбулися позитивні зрушення в захисті прав людини. Триває узгодження зі стороною ЄС оновленого порядку денного поглиблення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки та розроблено новий Додаток до Угоди про асоціацію задля запровадження в Україні європейських стандартів захисту персональних даних від крадіжок і шахрайства, посилення боротьби з відмиванням коштів та протидії корупції та ін.

«За 100 днів ухвалено майже 30 євроінтеграційних законів і 16 важливих рішень Уряду. Усі вони – про європейські стандарти у різних галузях: від будівництва до захисту прав споживачів, від безпеки на дорогах до трансплантації. Крім операційної роботи, ми «перепрошили» систему євроінтеграції – оновили План заходів з виконання Угоди про асоціацію до 2024 року. Він став ще амбітнішим», – підкреслив Дмитро Кулеба.

Тепер кожен може перевірити, як просувається євроінтеграція за допомогою  «Пульсу Угоди» pulse.eu-ua.org.

Досягнення євроатлантичної інтеграції. Вперше Україна має програму реформ, що допоможе досягти критеріїв членства в НАТО (РНП-2020). Продовжуючи впровадження стандартів НАТО в секторі безпеки та оборони, запровадили нові військові звання та оновили функціональні обов’язки за посадами головних сержантів, вдосконалили систему управління кадрами у ЗСУ. Створені також мотиваційні умови для військовослужбовців, а також розроблено нову систему грошового забезпечення, що базуватиметься на окладі за військове звання, як це працює в державах-членах НАТО.

Продовжується робота для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у оборонно-безпековому секторі. Цьому сприятиме спеціально розроблений посібник для профільних вишів і відсутність бар'єрів, щоб створювати інститут гендерних радників/контактних осіб з гендерних питань.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 68 69 >