Огляд, статті
Офіси євроінтеграції відкриються ще у трьох областях України

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x22521 жовтня Уряд схвалив розпорядження, яким дає старт створенню нових регіональних офісів з євроінтеграції у Дніпропетровській, Полтавській та Хмельницькій областях. Координатором проекту призначено Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину.

«Уряд робить фокус на децентралізації євроінтеграції, щоб кожен міг скористатися перевагами зближення України з ЄС та отримувати більше інформації про євроінтеграцію України у своєму регіоні. Місцеві офіси працюватимуть як інформаційно-координаційні хаби, де буде налагоджена більш тісна співпраця між місцевими органами влади, громадянами та бізнесом. Ми вже запустили перший такий проект у Херсонській області, і сьогоднішнє рішення Уряду дозволяє масштабувати цей процес на інші регіони», – зазначила Ольга Стефанішина.

Серед іншого регіональні офіси з євроінтеграції працюватимуть над культурними та освітніми проектами; поширенням знань про європейський курс України серед школярів та студентів; допомагатимуть місцевому бізнесу для виходу на європейські ринки; налагоджуватимуть комунікацію з іноземними інвесторами для залучення інвестицій у регіони.

Джерело


 

Уряд схвалив 17 рішень, які прискорять євроінтеграцію України

1-d0b5d0b2d180d0bed181d0bed18ed0b7-d0b5d18121 жовтня Кабінет Міністрів України схвалив 17 документів, необхідних для реалізації рішень Саміту Україна-ЄС та підготовки до засідання Ради асоціації, що заплановане на 8 грудня 2020 року.

“Сьогодні ми ухвалили два важливих законопроекти - про мультимодальні перевезення та публічні консультації. Продовжуємо роботу із наближення права України до митного кодексу Європейського Союзу, а також затвердили технічний регламент з питань засобів криптографічного захисту інформатизації для інтеграції України до цифрового ринку ЄС” - зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Крім того, на засідання Уряду було прийнято рішення про продовження роботи Місії Єврокомісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM). Завдяки цьому продовжиться модернізація митної та прикордонної служби України, посилюватиметься боротьба з митними правопорушеннями та контрабандою, впроваджуватимуться європейські стандарти щодо інтегрованого управління кордонами.

“Рішення, які ми сьогодні ухвалили суттєво покращать виконання Угоди про асоціацію. Є сфери, де ми відставали у минулі роки, а сьогодні прогрес вже сягає 80-90%. Це означає, що злагоджена та системна робота в попередні місяці вже дає свої результати. Звісно, усе це відзначається і на рівні високих політичних домовленостей” - сказала Віце-прем’єр-міністр.

Джерело


 

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина розповіла про перегляд Угоди з ЄС

c2a91637ea4228aaУкраїна та Євросоюз на початку жовтня домовилися оновити Угоду про Асоціацію та зону вільної торгівлі. Як можуть змінитися умови постачання українських товарів на європейський ринок та коли ЄС повноцінно відкриє кордони для українських туристів — в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному розповіла віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Ольга Стефанішина.

  • На початку місяця у Брюсселі відбувся саміт Україна - ЄС, під час якого домовилися оновити Угоду про Асоціацію. Коли можуть відбутися перші консультації між Україною і Євросоюзом?

Буде не один раунд переговорів. Рішення приймаються відповідними органами в рамках угоди. Вони не потребують ратифікації ні нашим парламентом, ні європейським. Це і питання транзиту, і логістики, додаткових дозволів, сертифікації.

Перший етап після політичної домовленості — визначення структурних питань, пов’язаних з виконанням угоди. І один з таких елементів — модернізація угоди в контексті руху в напрямку "зеленої" економіки.

Далі найцікавіша частина – переговори. І можна буде приступати до конкретних пропозицій і протягом року відповідні рішення спостерігати з обох сторін.

Перші консультації відбудуться вже наступного тижня. Ми визначимо елементи подальшого діалогу: на якому рівні він буде відбуватися, з яких частин буде складатися, якого результату ми досягаємо до грудня цього року. І, відповідно, хто буде лідером цього процесу з європейського боку.

  • За якими напрямкам Україна пропонує оновити Угоду про Асоціацію?

Перше — це оновлення додатків до Угоди в контексті доступу на ринки Європейського Союзу. Другий елемент — оновлення умов торгівлі. Це перегляд митних ставок, збільшення або скасування квот. Зона вільної торгівлі фактично створила нові ринки продукції в Україні. Це мед, томати, горіхи.

Продукція металургійного комплексу — тут складна ситуація. Але ми готові в рамках цього оновлення просувати інтереси національних компаній і збільшувати або робити можливим, щоб їм був доступ на ринок ЄС. Плюс, зокрема, кластер нашого діалогу з бізнесом. Останні два місяці — це ухил на малий і середній бізнес, створення сприятливих умов для малої торгівлі.

  • По цих товарних групах, про які ви сказали, мова йде про повне зняття квот чи обмеження?

Залежить від груп. Тому що це більш ніж кілька тисяч найменувань продукції: від сировинної до готової. Тому по деяких продуктах, які традиційно вже зайняли нішу на європейському ринку, можна говорити взагалі про скасування квот. Але, знову ж таки, це двосторонній переговорний процес. В кінці ми будемо розуміти, який результат: чи скасування квот чи, можливо, їх збільшення.

  • Чи є приблизна дата, коли додатки до Угоди про Асоціацію та зону вільної торгівлі оновлять?

Багато залежить від того, як ми налагодимо процес оновлення. Тому що, наприклад, додаток по електронних комунікаціях, ми очікуємо, що буде оновлений в ході засідання Ради асоціації або на полях цього засідання. Фактично, і Україна, і ЄС є довго в цих консультаціях і швидкість такого оновлення залежить не від процедурних моментів, а від того, як буде налагоджений процес.

  • Мова йде про перспективу про один чи кілька років?

Я впевнена, що протягом 2021 року буде вже кілька важливих рішень.

  • Стосовно перегляду Угоди?

Так.

  • Коли може бути підписана угода про "промисловий безвіз"?

Простий приклад: одна компанія виграла тендер в одній з країн ЄС на виробництво комунального транспорту і постачання трамваїв на європейський ринок. Це супер перемога. Але кожен з елементів продукції підлягає сертифікації. Виробляючи продукцію тут, компанія проходить сертифікацію через українські інституції. А виходячи на ринок Європейського Союзу, такої сертифікації вимагають і європейські інституції. І це достатньо тривалий процес.

А якби така угода існувала, це б означало, що ця компанія відповідає вимогам ЄС. І тоді неважливо, куди продаються українські трамваї: з Одеси в Житомир чи з Одеси в Копенгаген.

Фактично перший тиждень, як працює місія Європейського Союзу по оцінці законодавства. І після її завершення почнеться найскладніша частина діалогу — оцінка наших інституцій. Перш за все, це державна служба захисту прав споживачів, це всі органи, які здійснюють ринковий нагляд. Після цього зможемо говорити про підписання угоди.

  • У якій перспективі Україна може підписати таку угоду?

У нас близько 20 державних інституцій, які здійснюють ринковий нагляд. Протягом десяти років ми приймали законодавство, яке дозволило нам запросити сюди місію. Оцінка в Україні означає, що оцінюється весь масив законодавства, робота всіх 20 інституцій не лише в Києві, а й в регіонах. Це процес як мінімум на рік.

  • Коли може бути відновлений повноцінний безвіз для громадян України?

Є такі опорні точки, від яких ми можемо брати відлік. Думаю, перший етап розблокування може бути в контексті рішення по вакцинації. Другий орієнтир — це відслідковування статистики, коли в Україні і Європейському Союзі захворюваність на коронавірус піде на спад. Другий квартал 2021 року — тоді можна говорити про більшу лібералізацію.

  • Яких ще кроків має вжити Україна, щоб отримати 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу?

Ми підписали Меморандум з Європейською комісією. Перший транш вже може бути виділений, але Меморандум передбачає одну суттєву умову, що Європейська комісія приймає рішення про його перерахування після отримання позитивного рішення Міжнародного валютного фонду по нашому Меморандуму з МВФ. Поки що ці консультації тривають. Їх завершення відкриє шлях до отримання траншу.

  • За підсумками саміту Україна та ЄС сторони домовилися про започаткування формату кібердіалогів. Як буде відбуватися співпраця?

Це питання в нашому діалозі з ЄС ототожнюється з нашою інтеграцією до єдиного цифрового ринку Європейського Союзу. Ми вже ухвалили законодавство, рухаємося далі по створенню відповідного регулятора. Європейський Союз запросив Україну долучитись до платформи для обміну даними стосовно кібербезпеки.

Першим елементом в рамках такого діалогу є долучення України до інструменту з кібербезпеки — опитувальнику, де країна надає інформацію про свої процедури, дані, які можна дати стосовно захисту критичної інфраструктури. Відповідно, формується пул аналітиків на всьому континенті. Нас туди вже запросили. Після цього ми починаємо діалог на вищому рівні стосовно обміну даними. Перший відбудеться в межах 2021 року.

  • Чому під час саміту не підписали договір про спільний авіаційний простір і коли може запрацювати угода про "відкрите" небо?

Ми запропонували юридичну формулу, за умови дотримання якої можна було підписати угоду вже в ході саміту. Але це серйозне рішення і в Європейському Союзі вони ніколи не приймаються в один день. Я думаю, що нам просто неє вистачило часу його пропрацювати. На момент проведення саміту всі технічні консультації були проведені. І дата, яка була озвучена президентом Європейської Ради і президентом України в ході пресконференції — січень 2021 року — це вже реальна домовленість.

  • На якому етапі підготовка дорожньої карти щодо участі України у Європейській "зеленій" угоді?

Ми очікуємо позицію Європейського Союзу по документу, який прем’єр-міністр направив в Європейську комісію. Він визначає принципи, на яких Україна готова долучатись. Але ми не забули нагадати європейській стороні, що Європейська "зелена" угода — це також торгова політика. Ми зв’язані торговою угодою і наполягаємо на тому, що Україна має враховуватись при ухваленні рішень в рамках "зеленої" угоди. Зараз на експертному рівні тривають консультації. І вже на Раді асоціації, я думаю, будуть заяви по Україні.

  • Що ця "зелена" угода дає для пересічних громадян України?

Чиста вода, відсутність сміття на дорогах. Це можливості для розвитку бізнесу. Це важливі стимули для забезпечення прав громадян, безпеки їх доступу до екологічно чистої продукції.

Джерело


 

У Херсоні відкрився перший регіональний Офіс з євроінтеграції

Серед ключових напрямків діяльності регіонального офісу євроінтеграції: культурні та освітні проекти, зокрема поширення знань про європейський курс України серед школярів та студентів; збільшення бізнес контактів між підприємцями Херсонщини та країн-членів ЄС; реалізація Угоди про асоціацію; досягнення Цілей сталого розвитку, зокрема ґендерної рівності.

«Сьогодні з Херсону розпочинається «децентралізація» європейської інтеграції, яка має поширюватися в усі регіони України. Мережа регіональних офісів допоможе сформувати ефективні майданчики для діалогу і співпраці іноземних партнерів, громадянського суспільства та місцевої влади, щоб переваги євроінтеграції були відчутними та помітними у кожній області, кожному місті та містечку». – зазначила Ольга Стефанішина. 

Віцепрем'єр-міністр наголосила, що відкриття першого регіонального офісу євроінтеграції має важливе значення також для мешканців окупованого Криму, бо саме на Херсонщину громадяни потрапляють після перетину адміністративної межі з півостровом.

«Офіс євроінтеграції у Херсоні це перший з пунктів євроінтеграції найближче до Кримського півострова. Дуже важливо, щоб кожен, хто приїздить в Херсонську область через адміністративну межу з Кримом зміг скористатися можливостями євроінтеграції, отримати консультації та практичну інформацію про курс України до ЄС та його переваги та можливості», – наголосила Ольга Стефанішина.

Віцепрем'єр-міністр також наголосила на важливості формування якнайширшої мережі регіональних офісів євроінтеграції в Україні.

«Херсонщина є першою серед регіонів, де працюватимуть офіси з європейської інтеграції, але ми уже бачимо інтерес від інших регіонів України - Хмельницька, Дніпропетровська і Полтавська області сьогодні на зв'язку з нами, щоб перейняти успішний досвід відкриття регіональних офісів та поширити цей приклад на свої регіони», – зазначила Віце-прем'єр-міністр.

Джерело


 

В Європарламенті відбулися слухання щодо імплементації Угоди про асоціацію між ЄС і Україною

13600612 жовтня під час засідання Комітету Європейського Парламенту із закордонних справ відбулися слухання щодо імплементації Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. 

Голова Комітету Європарламенту Девід МакАлістер наголосив: «Україна залишається одним із ключових стратегічних партнерів ЄС у рамках Східного сусідства. Важливість нашого партнерства підтверджується розміром пакетів солідарності та допомоги, які Європейський Союз надав Україні для того, щоб ця країна могла впоратися із викликами пандемії. Європейський Парламент завжди вітав європейські прагнення України та неодноразово виступав за більш тісну та амбіційну співпрацю».

Він також зазначив, що Україна значно просунулась у проведенні реформ за останні кілька років і закликав надалі активно рухатись у напрямку виконання Угоди про асоціацію. 

«Такий звіт – це можливість показати нашим українським друзям, що ми уважно стежимо за всіма подіями в їхній країні і будемо продовжувати це робити і надалі, – додав Девід МакАлістер. – Зокрема, що стосується деолігархізації, реформи судової системи, децентралізації, а також боротьби з корупцією, яка не може бути успішною за відсутності твердого зобов'язання забезпечити незалежність судової влади та правоохоронних установ».

Звіт щодо імплементації Угоди про асоціацію між ЄС і Україною має бути затверджений голосуванням у в рамках Комітету закордонних справ Європарламенту 9 листопада та винесений на розгляд пленарного засідання Європейського парламенту у грудні цього року.

Джерело


 

Європейський парламент визнав еквівалентність насіння зернових з України

00000es471_1910711392Депутати Європейського парламенту ухвалили рішення, яке дозволить Україні експортувати насіння до ЄС. «За» проголосував 491 євродепутат, 159 –  проти, 47 – утрималися.

Про це повідомляє заступник Міністра - Торговий представник України Тарас Качка.

Це відкриває шлях для експорту українського насіння зернових культур, насіння кукурудзи та сорго до Європейського Союзу, що сприятиме розвитку експортного потенціалу України, зокрема, збільшенню виробництва та реалізації рослинної продукції з доданою вартістю.

Для набуття чинності визнання еквівалентності українського насіння зернових рішення Європарламенту має підтримати Рада ЄС. У випадку позитивного голосування в Раді ЄС, рішення набуває чинності на 20 день після публікації в Офіційному журналі ЄС.

Нагадаємо, раніше за результатами проведення експертизи українського законодавства Європейська комісія визнала, що в Україні діють норми, які забезпечують рівень і порядок експертизи насіння, ідентифікації, його маркування та контролю, які відповідають стандартам ЄС.

Джерело


 

Спільна заява за підсумками 22-го Саміту Україна-ЄС

9ba887b0Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Шарль Мішель та Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель від імені Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн зустрілися 6 жовтня у м. Брюсселі для проведення 22-го Саміту Україна - ЄС та виступили з такою заявою.

  1. Ми зібралися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ). Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС наголосив на своїй непохитній підтримці та відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
  2. Про міцність наших відносин свідчить єдність, солідарність та взаємна відданість, продемонстровані  в умовах пандемії COVID-19. ЄС та Україна спільно борються з коронавірусом та його наслідками, які є безпрецедентним викликом для систем охорони здоров'я та економіки як держав-членів, так і України. Ми наголосили на важливості посилення нашої готовності та спроможності реагувати, обмінюватися інформацією у вільному, прозорому й оперативному режимі та вдосконалювати міжнародну відповідь, зокрема через відповідні міжнародні організації, такі як ВООЗ, спираючись на досвід світового реагування. Ми висловили готовність співпрацювати над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 як глобального спільного надбання за доступними цінами. Ми визнали, що глобальна солідарність, співпраця та ефективний мультилатералізм як ніколи необхідні для перемоги над вірусом, а також для забезпечення стійкого економічного відновлення. Пакет підтримки в розмірі 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 мільярда євро, яку ЄС мобілізував для України для подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічного впливу, значно перевищує допомогу, надану іншими партнерами. Ми відзначили вдячність керівництва та громадян України за надану допомогу.
  3. Ми підтвердили нашу відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки «зеленої» та цифрової трансформацій та підвищення стійкості. Ми обговорили імплементацію Угоди про асоціацію з моменту набрання нею чинності у вересні 2017 р. після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року.
  4. У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію. Ми погодилися повною мірою використовувати потенціал Угоди і у зв'язку з цим підкреслили важливість продовження виконання Україною своїх зобов’язань. Ми привітали вже досягнуті результати з імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 65% з початку її застосування у січні 2016 року, завдяки чому ЄС на сьогодні є найбільшим торговельним партнером України.
  5. Ми підтвердили пріоритетність підтримки макроекономічної стабільності України, дотримання зобов'язань перед МВФ та реалізації всіх середньострокових умов, погоджених у межах програми макрофінансової допомоги ЄС, включно з сильним та незалежним Національним банком України.
  6. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі здійснення реформ, і погодилися з необхідністю подальшого прискорення цих зусиль. Ми привітали початок проведення земельної реформи, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності та досягнутий прогрес у децентралізації. Ми привітали початок роботи Вищого антикорупційного суду. Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) та боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції. Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів («деолігархізація»). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні.
  7. ЄС підтвердив свою триваючу вагому підтримку України та її обумовленість ефективним впровадженням реформ та політичних заходів. Базуючись на успішних українських реформах та міжнародній підтримці після Революції Гідності, ЄС оголосив про нові програми з підтримки сільського господарства, місцевого мікровиробництва, малих та середніх підприємств (МСП), зокрема за рахунок кредитування у місцевій валюті, громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища та кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку для сходу України. ЄС також продовжує підтримувати Україну в питаннях децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування та в посиленні боротьби з корупцією. Ми привітали підписання фінансових угод у рамках Інструменту європейського сусідства щодо сходу, громадянського суспільства та клімату.
  8. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам та боротьбі з дезінформацією, серед іншого, шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України. Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ у всіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті дезінформаційних кампаній проти ЄС та України, зокрема з боку Росії. ЄС та Україна домовились започаткувати формат кібердіалогів. Ми також відзначили важливість активізації співпраці у сфері Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та узгодження Спільної зовнішньої і безпекової політики, вітаючи з цього приводу участь України в місії EUFOR Althea. Крім того, ми визнали важливу роль, яку відіграє Група підтримки Європейської комісії для України (SGUA) та Консультативна місія ЄС з реформування сектору цивільної безпеки (EUAM), зокрема завдяки її регіональній присутності в Україні та новому регіональному офісу в Маріуполі.
  9. Ми привітали продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України. Ми наголосили на важливості продовжувати виконувати критерії лібералізації візового режиму та пришвидшувати відповідні зусилля щодо реформ. Ми з нетерпінням чекаємо відновлення звичних можливостей для подорожей наших громадян, щойно це дозволять епідемічні умови.
  10. Ми очікуємо подальшого зміцнення економічної інтеграції та регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:
  • У цифровій сфері ми взяли до відома здійснену на місці оцінку виконання зобов’язань України у межах Угоди про асоціацію/ПВЗВТ. Ми також обговорили залучення ЄС до подальшої підтримки України та її інституцій у наближенні до Єдиного цифрового ринку для отримання всіх переваг Угоди про асоціацію. Ми домовилися підготувати до кінця 2020 року спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.
  • Ми привітали прогрес щодо оновлення додатків до Угоди про асоціацію стосовно телекомунікацій, навколишнього середовища, клімату та фінансового співробітництва. Вітаючи прагнення України наблизити свою політику та законодавство до Європейського зеленого курсу, ми наголосили на важливості прогресу у виконанні зобов’язань України у галузі зміни клімату, довкілля, морської екосистеми, освіти, енергетики, транспорту та сільського господарства на основі наявних секторальних діалогів і домовилися щодо цільового діалогу стосовно необхідних кроків у цих сферах.
  • Ми визнали важливість повного дотримання зобов’язань в частині ПВЗВТ, зокрема у сферах прав інтелектуальної власності, державних закупівель, захисту торгівлі, санітарних і фітосанітарних стандартів з метою побудови відкритого та передбачуваного ділового та інвестиційного клімату в Україні. Ми домовилися про подальше обговорення та вивчення шляхів покращення імплементації ПВЗВТ з метою подальшого розвитку та сприяння двосторонній торгівлі.
  • Ми привітали започаткування місії з попередньої оцінки готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції.
  • ЄС також привітав готовність України приєднатися до майбутньої Рамкової програми досліджень та інновацій ЄС «Горизонт Європа» та Програми EU4Health, що стане важливим чинником для «зеленого» та цифрового відновлення після пандемії COVID-19.
  • Ми нагадали про важливість та підтвердили наше зобов'язання укласти Угоду про спільний авіаційний простір у найближчу можливу дату.
  • Ми підтвердили роль України як стратегічної транзитної країни для газу і привітали угоду про транзит газу до ЄС після 2019 року. Ми підкреслили важливість проведення модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо зміцнення європейської енергетичної безпеки. Ми наголосили на важливості співпраці України з ЄС з метою її інтеграції до енергетичного ринку ЄС на основі ефективної імплементації оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, а також координації подальших кроків щодо інтеграції ринків газу та електроенергії.
  • Ми домовилися покращити сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку безпечних та сталих транспортних зв'язків та підтримки контактів між людьми.
  • Ми привітали участь України у програмах ЄС та підкреслили важливість програми «Еразмус+» для освіти, навчання, молоді та спорту, а також програми Creative Europe для культури. Ми розраховуємо на активізацію відповідної співпраці в межах поточних та майбутніх програм.

11. Ми домовилися здійснити у 2021 році всебічний огляд досягнення цілей Угоди, як це передбачено Угодою.

12. Ми підтвердили наше рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року. Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя Росією, мілітаризацію півострова, серйозне погіршення ситуації з правами людини на півострові, а також обмеження свободи пересування громадян України до Кримського півострова та з нього. Ми засудили процедури голосування за поправки до конституції Російської Федерації, здійснені 1 липня 2020 року на Кримському півострові, а також вибори так званого губернатора Севастополя 13 вересня 2020 року, що порушують міжнародне право. Ми закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисників до районів, які на цей час не перебувають під контролем України, включно з Кримським півостровом, та поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали негайно звільнити всіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включно з кримськотатарськими активістами. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід до Азовського моря та з нього відповідно до міжнародного права. Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та постійному оновленню нашої відповідної політики невизнання, зокрема шляхом застосування обмежувальних заходів та співпраці на міжнародних форумах. У цьому контексті ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету й територіальної цілісності України у рамках її міжнародно визнаних кордонів.

13. Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Ми привітали відновлення взаємодії сторін на Нормандському саміті в Парижі в грудні минулого року та підкреслили важливість реалізації узгоджених з цього приводу заходів з метою повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Росії у зв’язку із цим. Ми високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі та закликали Росію відповісти взаємністю. Всебічне та безстрокове припинення вогню – це досягнення, яке має бути збережене. Ми закликали Росію повністю взяти на себе відповідальність у цьому питанні та використати свій значний вплив на підтримувані нею  збройні формування для повного виконання Мінських домовленостей та забезпечення вільного й безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до непідконтрольних уряду України територій, включаючи райони вздовж українсько-російського державного кордону, відповідно до її мандату. Ми знову закликали Росію негайно припинити розпалювання конфлікту шляхом надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням, які вона підтримує, і ми залишаємося глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та персоналу на непідконтрольних уряду територіях України. Ми наголосили на своєму засудженні впроваджуваних Росією заходів, що дають право громадянам України на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях подавати клопотання про отримання російського громадянства в спрощеному порядку, що суперечить Мінським домовленостям. Нещодавно ЄС продовжив термін дії своїх економічних санкцій проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив’язаною до повної реалізації Мінських домовленостей.

14. Ми домовилися продовжувати співпрацю щодо вирішення соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, наголосивши на необхідності забезпечити постачання води, електроенергії та газу вздовж лінії зіткнення, полегшити пересування людей та вантажів і забезпечити можливості для людей, які проживають на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях, повністю користуватися своїми правами як громадян України при повному дотриманні міжнародного гуманітарного права. В умовах пандемії COVID-19 стає ще більш важливим продовження забезпечення постачання гуманітарної допомоги, також важливо забезпечити для представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста безперешкодний доступ до тимчасово непідконтрольних уряду України територій. Ми підкреслили важливість здійснення діяльності з розмінування також у нових районах, які слід узгодити. Ми також домовилися про необхідність створення в Україні Національного центру протимінної діяльності з метою ефективного реагування на забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами в регіоні, ураженому конфліктом. ЄС готовий надалі підтримувати всеосяжний підхід України щодо своїх громадян у постраждалих районах та відігравати провідну роль у зусиллях з відновлення країни, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей, як тільки Мінські домовленості будуть виконані.

15. Ми підкреслили нашу підтримку усім зусиллям, спрямованим на встановлення істини, справедливості та  відповідальності за 298 жертв та перед найближчими родичами й закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність та повною мірою і з усією віддачею співпрацювати для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.

16. Ми привітали зустріч лідерів Східного партнерства, яка відбулась у форматі відеоконференції 18 червня 2020 року. Беручи до уваги результати та орієнтири цієї зустрічі й виходячи зі Спільної комунікації від березня 2020 року, ми підтвердили стратегічну важливість цього партнерства та очікуємо на проведення Шостого саміту Східного партнерства у 2021 році, під час якого передбачається ухвалення довгострокових політичних цілей та наступного покоління досягнень на період після 2020 року на основі цих цілей, а також внесків держав-членів та країн-партнерів.

м. Брюссель, Бельгія, 6 жовтня 2020 року

Джерело


 

Ольга Стефанішина підписала три угоди з ЄС на загальну суму 60 млн євро

136006Учора, в рамках Саміту Україна-ЄС, Ольга Стефанішина,  Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, підписала три угоди з Європейською Комісією на загальну суму у 60 млн євро.

 «Разом з  Європейським Союзом ми долаємо багато спільних викликів. Це - боротьба з COVID-19, гібридними загрозами, перехід до ресурсоефективної економіки, яка не шкодить довкіллю. Це - спільні завдання, адже подолання цих викликів позитивно вплине на роботу бізнесу та якість життя громадян», – зазначила Ольга Стефанішина. 

Перша і найбільша угода «Програми ЄС «Міцні регіони» на суму 30 млн євро  передбачає фінансування місцевим органам влади для реагування на наслідки пандемії COVID-19, підвищення безпеки людей в регіонах, постраждалих від конфлікту на Сході України і незаконної анексії Криму, а також на підтримку незалежних ЗМІ, журналістів, просування нових медіа ініціатив.

Друга угода між Урядом України та Європейською Комісією стосується фінансування заходу“Механізм розвитку громадянського суспільства України” на суму 20 млн євро. Кошти спрямують на розвиток громадських організацій, аби вони могли брати участь у розробці національних політик, допомагати у впровадженні реформ, залучати громадян України до участі у соціальних і громадських ініціативах, у тому числі для боротьби з домашнім та гендерним насильством.

Третя угода стосується фінансування заходу «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (САSЕ) в Україні» на суму 10 млн євро, що сприятиме роботі у напрямку долучення України до Європейського зеленого курсу.

"Ця угода дозволить нам профінансувати проекти з переходу до чистої, ресурсоефективної, кліматично нейтральної і кругової економіки. А ще це додаткові можливості для залучення інвестицій в економіку українських регіонів та якісну розробку Урядом необхідних політик та програм", - коментує документ Ольга Стефанішина.

Зокрема, в рамках угоди планується надати гранти для енергоаудитів та підвищення енергоефективності малих та середніх підприємств, розвивати проекти з відновлюваної енергії, надавати консультації муніципалітетам з економічно ефективного постачання тепла і гарячої води та розробляти плани сталої міської мобільності, підтримувати місцеві громади в секторах  відновлюваної енергетики і створення повного життєвого циклу продукції від виробництва і до споживання до ринку вторинної сировини. Також угодою передбачається створення спільного ресурсного центру з питань кліматичних інновацій між Україною та ЄС і впровадження надійного обліку викидів парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар.

Джерело


 

Erasmus для молодих підприємців

erasmТоргово-промислова палата України, член міжнародного консорціуму SEEK PLUS, що вже четвертий рік поспіль реалізує проєкт Європейської комісії на території України, проводить ONLINE тренінг/практичний воршоп, який надасть можливість в режимі реального часу подати заявку на програму та отримати можливість розвивати свою бізнес-ідею та отримувати новий досвід та контакти.

Під час заходу Ви отримаєте змогу:
1. Ознайомитись з основними правилами проєкту;
2. Зареєструватись в системі як приймаючий або новий підприємець;
4. Створити мотиваційну форму та отримати доступ до каталогу підприємців, що в подальшому надасть можливість взяти участь в проєкті (Off та Online)

Для участі необхідно зареєструватись за посиланням. Реєстрація триває до 08.10.2020 року.
Учасники, які мають намір подати свою реєстраційну форму під час заходу повинні мати бізнес-план та CV (бажано формат europass) англійською мовою.

Захід відбудеться 12.10.2020 року (посилання для подальшої участі Ви отримаєте в повідомленні за 24 години до початку заходу).

За додатковою інформацією звертайтесь за електронною адресою - soo-ird@ucci.org.ua

Джерело


 

Україна на 20-30% покращила виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС

971094Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина доповіла про стан виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та хід підготовки до оновлення Угоди про асоціацію під час засідання Уряду у середу, 30 вересня 2020 року.

«Ми достатньо впевнено виходимо на консультації з ЄС, бо можемо потужно продемонструвати прогрес України у виконанні Угоди про асоціацію. Тому вимагаємо і від ЄС взаємності у визнанні наших стандартів, законодавства та інституцій», – прокоментувала Ольга Стефанішина.

Віцепрем’єр-міністр додала, що суттєвий прогрес у виконанні Угоди про асоціацію також дає робота Уряду з прийняття підзаконних актів у сфері євроінтеграції та взаємодія з Верховною Радою України щодо схвалення відповідних законів.

«На щотижневій основі Уряд приймає акти, які передбачені Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію. Це, а також імплементація законодавства, яке ухвалено Верховною Радою, дозволило суттєво підвищити динаміку виконання Угоди про асоціацію та “підтягнути” виконання завдань навіть за 2014-2019 роки. В середньому ми на 20-30% збільшили виконання Угоди про асоціацію за різні роки», – коментує Віцепрем’єр-міністр прогрес України у цій сфері. 

Вона додала, що український бізнес очікує на розширення доступу на ринки ЄС завдяки укладанню “промислового безвізу” з ЄС (Угоди АСАА) та скасуванню технічних бар’єрів у торгівлі. Такий запит надійшов від більш ніж 50 асоціацій, а також більше 2000 підприємств з якими Уряд проводив консультації впродовж двох місяців.

«На Саміті Україна-ЄС і на Раді Асоціації ми будемо інціціювати відповідні рішення щодо оновлення Угоди про асоціацію та доступу на ринки Європейського Союзу», – зазначила  Ольга Стефанішина.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 76 77 >