Економічний Портал Чернігівської області

Огляд, статті Асоціація з ЄС Експорт до ЄС Програми та гранти Східне партнерство
Чому ЗВТ з Канадою є частиною нашої євроінтеграції

dbe54f7-500Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.

Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.

Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?

Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?

Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.

Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.

Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.

Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.

Але до чого тут Канада?

По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.

Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,

з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них - дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.

Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв'язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.

Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія "Бадер" відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.

Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування  виробничих потужностей спільних підприємств.

Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.

При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично "вмонтовують" новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва. 

Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.

Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.

Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.

В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.

Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.

Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.

Джерело


 

 

Практичний довідник органічного експортера до ЄС

16f6ba14b33b4a757be336133f65b9bfПопит на органічну продукцію постійно зростає, особливо це стосуться ринку Європи. Але продукція, щоб називатися органічною, має відповідати ряду стандартів та вимог.
Систематизувати свої знання та отримати більше інформації допоможе "Практичний довідник органічного експортера до ЄС" - чудовий посібник для тих, хто цікавиться темою "органіки".

Даний довідник розроблений з метою поліпшення співпраці між експортерами та імпортерами на міжнародному органічному ринку.

 

 

Джерело


 

 

 

Бізнес в Польщі: перспективи та ризики для українських компаній

2164-3698_orig21 березня 2017 року в Чернігівській ТПП відбувся семінар "Вихід на ринкии Європейського Союзу: перспективи, ризики та можливості". Участь у заході взяли й представники Департаменту економічного розвитку чернігівської ОДА.

Учасники мали змогу більше дізнатися про особливості  роботи в Польщі та про те, які фактори слід врахувати перед виходом на новий ринок. 

Захід відбувся в рамках підготовки до ділового візиту в Познань (Польща), який відбудеться 25-29 квітня та сфокусувався на головних питаннях виходу українських товарів на польський ринок.  Відкриття фірми, податкова система, наймання працівників, і головне — скільки це коштуватиме українським підприємствам — ось основні питання, що розглядалися в перший частині.

В рамках заходу учасники також обговорили можливості, які пропонують українським підприємцям грантові програми, зокрема “Горизонт-2020”, яким потребам відповідають, які переваги можуть запропонувати та як підвищити конкурентоспроможність українських підприємств на європейських ринках.

Джерело


 

Що змінилося в торгівлі з ЄС?

Україна вже відчула перші результати дії режиму вільної торгівлі з Євросоюзом. За підсумками 2016 року експорт товарів до ЄС збільшився на 3,7% у вимірі рік до року й склав $13,5 млрд. 

На перший погляд, не найкращий показник. Адже він все одно нижчий, ніж докризовий обсяг українського експорту до ЄС. Номінальний експорт до Євросоюзу у 2016 році становив лише 80,5% вартості 2013 року.

Втім, варто пам'ятати, що це значно краще, ніж показники експорту в цілому. На тлі падіння загального експорту на 4,6% частка Євросоюзу продовжила зростати й сягнула 37%, що робить ринок ЄС основним споживачем українських товарів.

Що ж саме Україна везе до Євросоюзу? І чи змінилася структура торгівлі за останні три роки під впливом таких різноспрямованих чинників, як покращення доступу на ринок ЄС, низькі ціни на сировину на світових ринках та економічна криза 2014-2015 років?

Як не дивно, незважаючи на низку економічних шоків, порівняно з 2013 роком "товарний кошик" експорту до ЄС змінився дуже незначним чином.

Як у 2013, так і в 2016 роках перші позиції в переліку товарів, які експортуються до ЄС, займають ті самі кукурудза, соняшникова олія, комплекти проводів для свічок запалювання, залізна руда та металеві вироби.

 15031

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що змінилось, то це їхня послідовність у переліку.

Зокрема, на перше місце впевнено вийшла соняшникова олія, частка якої зросла з 2% у 2013 до 8% у 2016, а номінальні показники експорту – на 160%, до $1,04 млрд. Кукурудза перемістилась на другу позицію – 8% експорту та $1,02 млрд – значною мірою за рахунок переорієнтації поставок на азійські ринки.

На третьому місці – комплекти проводів для свічок запалювання, частка яких в експорті до ЄС зросла з 6% до 7%, а вартість – на 6%, до $1,01 млрд.

Ще одна зміна – у рівні концентрації експорту.

У 2013 році на перші десять товарів припадало 50% усього експорту товарів до ЄС, тоді як у 2016 – лише 44%.

Однак диверсифікація відбувалась не за рахунок появи принципово нових товарних позицій, які раніше ніколи не експортувались до ЄС, а за рахунок зміни динаміки експорту "традиційних" товарів.

Частка таких "традиційних" товарів, які постійно експортувались до Євросоюзу в 2013-2016 роках, становила 99%. Товари, поставки яких у ці роки були нерегулярними – вони то з’являлись, то зникали з експорту, – становили трохи менше 1%.

У 2016 році лише близько 0,1% експорту зайняли товари, які не експортувались у 2013-2015 роках та вийшли на ринок ЄС у 2016 році.

Однією з найсуттєвіших змін у структурі експорту, які відбулись протягом 2013-2016 років,стало скорочення частки сировини та напівфабрикатів у експорті до ЄС та, відповідно, зростання частки переробленої продукції, яка сягнула 44% всіх поставок у 2016 році.

 eu1503

 

 

 

 

 

 

 

 

Відбулося це за рахунок збільшення поставок товарів харчової промисловості, експорт яких зріс на 52% за 2013-2016 роки, зайнявши третину всіх поставок переробленої продукції до ЄС (у 2013 році ця частка становила 24%).

Окрім вже згаданого вище приросту експорту соняшникової олії, що відіграла ключову роль у цій зміні структури експорту, важливо відмітити також збільшення поставок продукції тваринництва, зокрема молочної продукції.

Вихід товарів тваринного походження на ринок ЄС став результатом реформування як державної політики у сфері безпеки продуктів харчування, так і власне підприємств, які прагнули вийти в Європу. За 2013-2016 роки кількість товарів, які можуть експортуватись до Євросоюзу, та підприємств, які можуть це робити, зросла в рази.

Певні зміни відбулись також у структурі експорту за широкими економічними категоріями, які визначають основного споживача експортованих товарів.

У 2016 році, порівняно з 2013, зросла частка споживчих товарів – з 9% до 13%, відповідно частка товарів проміжного споживання знизилась до 84%.

Поставки засобів виробництва до ЄС залишились на рівні 2%.

Структура експорту до ЄС за широкими економічними категоріями

 eu15033

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цікаво, що частка товарів проміжного споживання в експорті до Євросоюзу більша, ніж у загальному експорті (84% vs. 77%), що може свідчити про відносно більшу інтегрованість у виробничі ланцюги ЄС порівняно з іншими країнами світу.

Детальніша структура експорту за широкими економічними категоріями дозволяє зрозуміти джерело змін агрегованої структури. Зокрема, в поставках товарів проміжного споживання суттєво збільшилась частка перероблених товарів для промисловості, до яких належить сира соняшникова олія, яка була "локомотивом" зростання українського експорту.

В споживчих товарах дещо збільшилась частка товарів тривалого використання за рахунок експорту електричних приладів, а також товарів з середньою тривалістю використання, зокрема завдяки активізації експорту окремих виробів легкої промисловості та меблів. Також зростав експорт перероблених харчових продуктів, призначених для споживання людиною, зокрема м’ясопродуктів.

 eu15034

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, незважаючи на зростання експорту до ЄС та збільшення його частки в загальному товарному експорті України, поки що говорити про суттєві зміни у структурі експорту до Євросоюзу зарано.

Втім, ці зміни дають підстави для оптимізму – поступово Україна розширює експорт товарів із більшою складовою доданої вартості. 

Джерело


 

 

Про HACCP

haccp-word-cloudHACCP (Hazard Analysis Critical Control Point). НАССР – Попередження контамінації під час виробництва харчових продуктів.

VACCP (Vulnerability Assessment Critical Control Point). VACCP – попередження економічно мотивованого шахрайства з харчовими продуктами.

TACCP (Threat Assessment Critical Control Point). TACCP – попередження шкідливих загроз харчовим продуктам, таких як саботаж, вимагання або тероризм.

НАССР являє собою набір принципів, призначених для управління небезпеками, зниження або попередження ризиків для безпеки харчових продуктів у процесі їх виробництва. Ідеї НАССР лежать в основі кожного стандарту безпеки харчових продуктів, які використовуються сьогодні.

VACCP і TACCP відносно нові умови, що виникли протягом останніх п’яти років і знайшли відображення в якості стандартів і вимог агенцій, державних регулятивних органів і промислових груп, та спрямовані більш на попередження шахрайства та шкідливої підробки харчових продуктів. Загальна ідея міститься в створенні нових превентивних систем, заснованих на ідеях, подібних до ідей, що лежать у фундаменті НАССР. Вже доказано, що НАССР є результативним у попередженні ненавмисної контамінації.

Чи можна використовувати ідею НАССР, змінивши «Небезпеку» на «Вразливість» або «Загрозу»?

Це добре виглядає в теорії. Але чи це так на практиці? Критичні контрольні точки в Планах VACCP і TACCP не будуть виглядати так само, як Критичні контрольні точки в Плані НАССР, оскільки в Плані НАССР це етапи виробничого процесу, в яких виробник здійснює безпосереднє управління небезпечними чинниками. У відношенні ж до VACCP і TACCP в багатьох випадках виробник буде зазнавати труднощів в управлінні різноманітними етапами ланцюгу постачання.

TACCP і VACCP йдуть поряд у намаганні продемонструвати справжність продукту. Обидва підходи призначені для попередження навмисної фальсифікації харчових продуктів. VACCP призначений для ідентифікації загроз економічно вмотивованої фальсифікації, ТАССР визначає, наскільки різноманітні етапи в ланцюгу постачання харчових продуктів вразливі шкідливим загрозам, таким як саботаж, вимагання або тероризм.

Належить виконати ще багато роботи щодо розвитку підходів TACCP і VACCP, щоб забезпечити їх дійсну результативність в практиці виробництва харчових продуктів.

Джерело


 

Використання європейських квот

9243У повному обсяги використані безмитні квоти ще на п'ять груп сільгосппродукції українських аграріїв.

З початку березня 2017 року Україна вибрала квоту на безмитний експорт виноградного і яблучного соку. Такі дані Європейської комісії наводить асоціація "Український клуб аграрного бізнесу".

Станом на березень в повному обсязі використані безмитні квоти на експорт за п'ятьма групами товарів:

- Мед натуральний;
- Цукор;
- Крупи і борошно;
- Виноградний і яблучний соки;
- Кукурудза.

Майже повністю використані квоти по обробленим томатів (96%) і пшениці (84%). Квота на імпорт м'яса птиці на перший квартал поточного року також повністю вичерпана. Подібна тенденція спостерігалася і в минулому році.

Нагадаємо, що в цьому році повинні бути збільшені обсяги квот на безмитний експорт по восьми групах товарів: меду натуральному, крупах і борошні, оброблених томатах, виноградному соку і по групі зернових - вівса, пшениці, кукурудзи і ячменю.

Джерело


 

 

Президент затвердив ратифікацію Угоди про участь України в програмі ЄС

cosmeПрезидент Петро Порошенко підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Закон був схвалений Верховною Радою 22 лютого 2017 року.

Ратифікація Угоди COSME дасть змогу Україні реалізовувати проекти за такими напрямками програми: покращення умов доступу малих та середніх підприємств на ринки; покращення умов для конкурентоспроможності; формування культури ведення бізнесу.

Програма ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)» (Competiveness of Small and Medium Enterprises) – європейська програма підтримки малого та середнього бізнесу. Ратифікація Угоди відкриє доступ українським підприємствам державного, приватного та громадського секторів до фінансування як з боку бюджету програми, так і з боку інвестиційних та венчурних фондів Євросоюзу.

Джерело


 

 

Експорт до Польщі

ahr0chm6ly9nywxszxj5lm1hawxjagltcc5jb20vn2m3ztrkztllyja0mmyxmwvhotllythlns9pbwfnzxmvzjdinjdjmgmtmzyzny00nzllltk1ogitntjjogiyy2vlnjfjlmpwzwВ рамках підготовки Української торгової місії до Республіки Польща, яка відбудеться навесні 2017 року, Офіс з просування експорту запрошує вас на неформальну зустріч "Export Talks: Poland", присвячену головним питанням виходу українських товарів на польський ринок. 

Під час зустрічі ми обговоримо наступні питання: 

- Які переваги матимуть українські підприємці завдяки приєднанню до програми з допомоги малому та середньому бізнесу COSME?
- Як український бізнес зможе долучитися до державних закупівель у Польщі?
- Вихід на польський ринок та ведення бізесу - що слід врахувати?
- Експорт української продукції - особливості та потенціал. 

Спікери: 
- Мар'яна Каганяк – Керівник Офісу з просування експорту, модератор зустрічі
- Андрій Дещиця – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі (Skype, TBC)
- Дмитро Носов – керівник відділу з дослідження ринків Офісу з просування експорту
- Тарас Шимко – керівник напрямку GPAinUA Офісу з просування експорту
- Ярослав Романчук – Керуючий партнер EUCON, Президент Асоціації українського бізнесу в Польщі
- Вікторія Яловенко і Микола Лисенко – Представники Польсько-Української господарчої палати

Посилання на реєстрацію: https://goo.gl/forms/8ynbLjGlhYDjGRBA3 

Участь у заході безкоштовна, але, будь ласка, зверніть увагу: кількість місць обмежена, а реєстрація на захід є обов'зковою. Перевага в реєстрації буде надаватися представникам компаній-експортерів. Дякуємо за розуміння.

Дата: 14 березня, в 16:30-18:00

Місце проведення: проул. Ярославський 1/3

Джерело


 

Україна увійшла в трійку найбільших експортерів агропродукції в ЄС

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Україна увійшла в ТОП-3 найбільших експортерів аграрної продукції на ринок Європейського союзу.

Про це повідомляє торговий представник України Наталія Микольська.

«Ми бачимо позитивну тенденцію в торгівлі з ЄС. Це підтверджується нашою статистикою. При загальному падінні українського експорту темпи експорту в ЄС зростають. І цей рівень зростання склав уже 3%», - Наталя Микольська повідомила.

Вона також зазначила, що набирає серйозних обертів і експорт продукції легкої промисловості.

 

Джерело


 

Право експортувати продукти в ЄС отримали ще 5 українських компаній

8d23ff25eab399b458add-35613У Мінагропроді розповіли, що за 2017 рік 5 продовольчих компаній отримали право на експорт своєї продукції в ЄС.

Зокрема, на європейський ринок свої товари зможе експортувати ще один виробник молочної продукції, підприємство з виробництва готової продукції з м'яса птиці, 3 підприємства з виробництва меду.

Нагадаємо, в 2016 році кількість українських підприємств, які мають право експорту на ринки Європейського Союзу, становить 277. З них 97 - підприємства, які виробляють харчову продукцію.

 

Джерело


 

1 2 3 4 5 ... 36