Огляд, статті
Опитування для представників бізнесу щодо оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

iconka2Продовжуються консультації Уряду з бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Запрошуємо надсилати пропозиції зацікавлених українських компаній та бізнес асоціацій, на основі яких буде формуватися консолідована позиція української сторони на переговорах з Європейським Союзом. Анкету можна заповнити за посиланням.

Представники бізнесу також можуть надсилати свої пропозиції до групи радників при Офісі Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Email: dcfta@ubta.com.ua та/або nahornyak@kmu.gov.ua

Кінцева дата проведення опитування – 31 серпня.

Нагадаємо, під егідою Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної розпочато процес консультацій з українським бізнесом щодо очікуваних параметрів оновлення Угоди про асоціацію.

Довідково

Угода про асоціацію відкрила для українського бізнесу доступ до найбільшого ринку на європейському континенті. Завдяки цьому, сьогодні близько 42% всього товарообігу України припадає саме на ЄС. У 2021 році, відповідно до статті 481, Україна може розпочати оцінку ефективності виконання Угоди та ініціювати зміни до неї. Відповідний запит вже є в українського бізнесу, який прагне більш широко використовувати можливості Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.

Джерело


 

Уряд схвалив приєднання української митниці до європейської системи обміну даними

4e1bbcd8-4a0e-844712 серпня 2020 року, Уряд врегулював питання щодо звернення підприємств з високим рівнем довіри для отримання спеціального транзитного спрощення.

Відповідно до зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС урядовці ухвалили постанову Кабінету Міністрів України “Про деякі питання надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення”, яка дозволяє приєднання до Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System - NCTS).

Застосування механізму спеціального транзитного спрощення, як передбачено зазначеною постановою, дозволяє Україні отримати запрошення від Об’єднаного Комітету Конвенції про процедуру спільного транзиту щодо приєднання до цієї Конвенції.

Таким чином, Україна зробила ще один важливий крок для імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, що передбачає обмін митною інформацією з 35 країнами європейського регіону і забезпечення ефективного митного контролю завдяки NCTS через використання сучасних технологій під час здійснення контролю за доставкою товарів.

“Впровадження європейських підходів на митниці - це частина нашої інтеграції у внутрішній ринок ЄС, формування безпечних ланцюгів постачання товарів. Уряд спрощує митні формальності для підприємств з високим ступенем довіри, що підвищує також легкість та прозорість ведення бізнесу в Україні. Важливо, що маємо підтримку та допомогу ЄС на цьому шляху”, – зазначила Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.  

Довідково

Ухвалена Постанова забезпечує практичне застосування норм Закону України від  12 вересня 2019 року №  № 78-IX “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи” (реєстр. номер 1082 від 23.08.2019). Закон впроваджує в українське законодавство положення Конвенції про процедуру спільного транзиту, які дозволять Україні обмінюватися митною інформацією з 35 країнами, отримувати дані для переміщення товарів транзитом, ввести спеціальні транзитні спрощення, використовувати єдину митну декларацію для переміщення товарів від країни-відправника до країни-одержувача через інші країни з використанням загального ІТ-продукту (New Computerised Transit System (NCTS)). 

NCTS – це ІТ продукт, який дає можливість налагодити обмін інформацією про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу та підвищити ефективність використання системи аналізу ризиків.

Джерело


 

В Уряді працюватиме новий координаційний механізм для євроінтеграції України

53315f6e7e033_image1Уряд ухвалив  протокольне рішення, яким ініціював створення координаційного механізму з питань європейської інтеграції України. Відповідне доручення Прем'єр-міністр Денис Шмигаль  озвучив під час чергового засідання Уряду. Очільник Уряду додав, що установче засідання слід провести до кінця серпня цього року.

"Інтеграція до ЄС і НАТО - це великий системний процес, який ми рухаємо щодня. Я надзвичайно вдячна Прем'єр-міністру за підтримку у питаннях координації цієї роботи. Новий механізм  дасть додатковий поштовх нашій спільній роботі  з профільними заступниками в міністерствах над імплементацією Угоди про асоціацію з ЄС. Важливо максимально синхронізувати наші зусилля для досягнення пріоритетів інтеграції України до ЄС та НАТО", - наголосила Ольга Стефанішина.

Віцепрем'єрка також переконана, що оновлення найближчим часом уже наявної дорожньої карти євроінтеграційних законопроектів та пріоритетних напрямків роботи у міністерствах є важливим сигналом для усіх залучених сторін.

"Певна, що "звірити годинники" завжди корисно, тож вдячна Прем'єр-міністру за принципову та чітку позицію в питаннях координації. Система моніторингу "Пульс Угоди", яка доступна онлайн,  є дієвим інструментом оцінки нашого руху у напрямку інтеграції до ЄС. Але тільки реальна жива координації дозволяє дійсно якісно прискорити роботу у кожній зі сфер ", - зазначила Ольга Стефанішина. 

Джерело


 

Бізнес запрошують надсилати свої пропозиції щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС

document-clearing-illustrationПри Офісі Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної розпочала роботу група радників, які відповідають за взаємодію з бізнесом в процесі оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. 

Віцепрем’єрка закликала представників українського бізнесу та бізнес-асоціацій надсилати предметні пропозиції, аналітичні дані та правову аргументацію для того, аби їхні потреби та очікування від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС були максимально враховані.

Усі пропозиції, які надходитимуть до Офісу, будуть ретельно опрацьовані та враховані в подальших перемовинах щодо оновлення Угоди про асоціацію. 

Пропозиції можна надсилати за зазначеними контактами (координатори групи радників):

Назар Бобицький: n.bobitski@ubta.com.ua 

Ірина Дацюк: i.datsiuk@ubta.com.ua 

Іван Нагорняк: nahornyak@kmu.gov.ua  

Найближчим часом до уваги зацікавлених асоціацій та об'єднань українського бізнесу буде представлена деталізована інформація про порядок організації процесу консультацій, в тому числі стосовно збору пропозицій до очікуваних параметрів оновлення Угоди шляхом анкети-опитування. Ця інформація буде доступна на веб-сайті офісу Віцепрем’єрки О.Стефанішиної та на сайті УАБТ:https://ubta.com.ua/ 
 

Довідково

28 липня Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина провела Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. 

Діалог дав початок процесу поглиблених консультацій з бізнес-спільнотою щодо потреб та очікувань українських виробників від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Результатом таких діалогів стане узагальнена позиція бізнесу, яка буде врахована під час підготовки переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди.

Українська асоціація бізнесу і торгівлі (УАБТ) підтримує зусилля Уряду України, зокрема офісу Віцепрем'єр-міністерки О.Стефанішиної з підготовки переговорного процесу щодо оновлення Угоди про асоціацію, та закликає українські бізнес-асоціації приєднуватися до підготовчого процесу.

Джерело


 

Започатковано Люблінський трикутник — новий формат України, Польщі та Литви

5f1fe9cf185cc332135609_730x360Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічюс створили Люблінський трикутник як формат. 

Новий тристоронній формат ґрунтується на традиціях та історичних зв’язках трьох країн, коріння яких сягає глибини багатьох сторіч. Він є важливим механізмом зміцнення Центральної Європи та сприяння європейській і євроатлантичній інтеграції України.

Відповідну спільну декларацію міністри ухвалили 28 липня у Любліні, Польща. 

“Люблінський трикутник підкреслює важливу роль, яку Україна, Польща та Литва відіграють у Центральній Європі та світі. Наша єдність здатна не лише зміцнити наші країни, але і ефективно протидіяти спільним загрозам, гарантувати безпеку та процвітання нашого регіону. 

Україна не лише намагається приєднатися до наявних форматів взаємодії. Україна має достатньо сил та авторитету, щоб створювати нові ефективні формати з партнерами”, - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права  у контексті триваючої російської агресії проти України. Як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ. 

Розвиток торгівлі, інвестицій та інфраструктурних проєктів буде одним з важливих блоків взаємодії Люблінського трикутника. 

Україна, Польща та Литва задекларували, що не визнають незаконну окупацію Росією Криму та за жодних обставин не визнають її у майбутньому. Вони закликали Росію вивести війська з тимчасово окупованих територій України, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей. 

Країни Люблінського трикутника підтримують відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах та закликають до припинення російської агресії проти нашої держави. Вони також підтримують надання Україні статусу партнера із розширеними можливостями НАТО та заявляють, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямі. 

“Альянс наших трьох країн не лише сягає корінням глибокої давнини. Наша взаємодія має вимір Парламентської асамблеї Польща-Литва-Україна, а також спільний військовий підрозділ, Українсько-польсько-литовську бригаду. Люблінський трикутник у своїх діях спирається на цей історичний, парламентський та безпековий фундамент”, - заявив Дмитро Кулеба. 

Люблінський трикутник підкреслює важливість інтенсифікації взаємодії між Європейським Союзом, Північноатлантичним альянсом та Східним партнерством та приділяє особливу увагу розвитку Ініціативи Трьох Морів. Країни формату підтримують співпрацю України з Тримор’ям та іншими регіональними форматами взаємодії. 

Задля втілення зазначених цілей, міністри трьох країн створюють платформу політичної, економічної, соціальної взаємодії між Республікою Польща, Республікою Литва та Україною - Люблінський трикутник. Вона передбачає, зокрема, регулярні зустрічі, включно із зустрічами на полях багатосторонніх форматів та із залученням обраних партнерів, а також консультації найвищого рівня між МЗС трьох країн. 

Глави МЗС України, Польщі та Литви також скоординували подальші дії та обговорили майбутні зустрічі у форматі Люблінського трикутника. 

Джерело


 

Відбувся Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС

78728 липня Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина провела Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

«Наступного року виповнюється 5 років з дати набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка є найбільшою Угодою ЄС з третьою країною. Зона вільної торгівлі з ЄС відкрила нам доступ до найбільшого ринку на європейському континенті, і наразі ЄС – це основний торговельний партнер України та найбільший інвестор в українську економіку. Сьогодні на ЄС припадає близько 42% товарообігу», – наголосила Ольга Стефанішина.

Ольга Стефанішина додала, що мета цього діалогу – дати старт процесу поглиблених консультацій з українською бізнес-спільнотою щодо потреб та очікувань від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Результатом таких діалогів стане узагальнена позиція бізнесу, яка буде врахована під час підготовки переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди.

«Позиція Уряду України має базуватися на очікуваннях та потребах українського бізнесу, національного виробника, – заявила Ольга Стефанішина. – Вперше бізнес-гравці мають можливість свідомо та прозоро оцінити ефективність роботи зони вільної торгівлі з ЄС, визначити наявні бар'єри у торгівлі, відстояти свої інтереси та примножити свої можливості».

Віце-прем’єр-міністр нагадала, що положення Угоди розроблялися ще у 2010 році, за 10 років змінилися стандарти та запити як в Європейському Союзі, так і в Україні, зокрема в торгівлі, тож вони потребують інших підходів. Тому оновлення Угоди про асоціацію, зокрема модернізація торговельної частини угоди, – це необхідність та рушій поглиблення європейської інтеграції України.

«У рамках Угоди маємо можливість для оцінки ефективності виконання, що передбачено статтею 481 Угоди. Цей інструмент політичного діалогу між українською та європейською стороною дозволить зважити кожен елемент імплементації Угоди та виокремити ті галузі та сектори, де можна досягнути більшого прогресу завдяки оновленню», – підкреслила Ольга Стефанішина.

Віце-прем’єр-міністр додала, що для організації системної роботи у цьому напрямі при Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України створена спеціальна група радників.

«При моєму офісі працюватиме спеціальна група радників, які будуть відповідати за взаємодію з бізнесом в процесі оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Усі пропозиції, які будуть надходити, вони ретельно опрацюють, тому я закликаю бізнес проявити активність та надсилати відповідні дані. Щоб кожна важлива позиція була врахована в загальній переговорній позиції України з цього питання», – зазначила Ольга Стефанішина.

 

Довідково

Основні акценти оновлення Угоди передбачають такі напрямки: оновлення Додатків - поглиблення секторальної інтеграції; оновлення торговельних (тарифних та нетарифних) параметрів – збільшення обсягів безмитного експорту на ринок ЄС та усунення нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС.

Джерело


 

Україна розраховує якнайшвидше підписати угоду про Спільний авіаційний простір з ЄС

136006Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя 23 липня зустрівся з Високим представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.

Під час зустрічі Глава Уряду висловив надію, що найближчим часом вдасться розпочати роботу над Спільною декларацією Шостого Саміту Східного партнерства.

«Україна очікує на результативність і готова докласти максимальних зусиль для успішного Саміту. Декларація повинна підтвердити європейські прагнення і європейський вибір партнерів, а також підтримку їхньої територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів», — зазначив Денис Шмигаль.

На думку Прем’єр-міністра, новий порядок денний Саміту Східного партнерства на період після 2020 року повинен містити такі ключові завдання:

— започаткування додаткового формату діалогу «ЄС+3 асоційованих партнерів»;

— посилення співпраці у сфері безпеки;

— поступова інтеграція партнерів до внутрішнього ринку ЄС;

— поширення на партнерів переваг Єдиного цифрового ринку і зниження тарифів на роумінг з ЄС;

— доступ до Спільної зони платежів у євро (SEPA);

— укладення угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA).

Денис Шмигаль підкреслив, що сторони мають докласти максимум зусиль для реалізації тих завдань з «20 досягнень до 2020 року», які досі залишаються невиконаними: «Маю на увазі підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Необхідно знайти можливість підписати цю угоду з Україною якомога швидше».

«Ми розраховуємо на підтримку Європейської Комісії в цьому питанні. Це сприятиме подальшому розвитку української авіаційної галузі, збільшенню кількості польотів та пасажирських перевезень», — додав очільник Уряду.

Джерело


 

Торговельна Асоціація з ЄС як інструмент подолання економічних наслідків COVID-19

27 липня відбулася онлайн-конференція «Торговельна Асоціація з ЄС як інструмент подолання економічних наслідків COVID-19» в рамках проєкту GIZ «Впровадження Торговельної Асоціації з ЄС в Україні, Молдові та Грузії».

До обговорення приєдналися більше 60 учасників, зокрема представники структур Європейського Союзу, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Мінекономіки, ДУ Офіс з просування експорту, аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, а також українських компаній.

Участь в конференції взяли також представники відділу зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та міжрегіонального співробітництва Департаменту розвитку економіки та сільського господарства облдержадміністрації.

Під час заходу учасникам представлено пропозиції від приватного сектору щодо посилення євроінтеграції та економічного розвитку через застосування DCFTA/ПВЗВТ. Зокрема, рекомендації у двох ключових напрямках: «Технічні бар’єри» (гармонізація інфраструктури якості із європейськими вимогами) та «Інфраструктура підтримки експорту». Також експерти обговорили питання адаптації українського законодавства до європейського, у тому числі в контексті укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA, або так званий «промисловий безвіз»). Окремо представлено діяльність Офісу з просування експорту з підтримки українського бізнесу.

8_025_

8_027_

 

Про ключові напрямки та пріоритети співпраці України та НАТО

630_360_1570969573-166Про ключові напрямки та пріоритети співпраці України та НАТО у контексті євроатлантичних прагнень України йшлося сьогодні під час онлайн-зустрічі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної з послами держав-членів НАТО, акредитованих в Україні.

«З першого дня свого призначення в Уряді я відстоюю переконання, що підтримання регулярного діалогу у форматі Україна-НАТО у столицях держав-членів НАТО, штаб-квартирі та структурах Альянсу, а також безпосередньо в Україні, є надзвичайно важливим для системного просування українського питання, нарощування темпу реформ, підвищення обізнаності щодо питань євроатлантичної інтеграції як в Україні так і в країнах-членах Альянсу», - зазначила Ольга Стефанішина.

Віце-прем'єр-міністр додала, що Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП) залишається ключовим інструментом для досягнення необхідних критеріїв членства в Альянсі.

«Щоденні задачі, на які спрямована робота моя і колег - це робота в рамках Річної національної програми на 2020 рік. Вона суттєво відрізняється від усіх попередніх, які Україна розробляла, починаючи з Бухарестського саміту. Тепер РНП є програмою стратегічних та вимірюваних реформ, які забезпечують ефективну, цілеспрямовану та системну підготовку до членства в Альянсі», – зазначила Ольга Стефанішина.

Віце-прем’єр-міністр також додала, що Україна розпочала консультації для наповнення практичним змістом участі у Партнерстві розширених можливостей НАТО.

«Під час мого нещодавнього візиту до Брюсселя ми погодилися з керівництвом НАТО, що для ефективної роботи та розвитку більш широкого порядку денного Україна-НАТО, нам потрібно відновити регулярні засідання комісій Україна-НАТО на міністерському рівні. І з угорськими колегами маємо спільне розуміння того, що діалог ведеться, відтак маємо гарні шанси на конструктив», – резюмувала Ольга Стефанішина.

Під час заходу було також обговорено актуальні питання порядку денного відносин Україна-НАТО, зокрема, щодо підтримки інтенсивного діалогу на найвищому рівні, підготовки пріоритетних питань євроатлантичної інтеграції, реформування сектору безпеки і оборони, оновлення Комплексного пакету допомоги НАТО, участі у процесі ретельного обдумування та обговорення рішень щодо стратегічного бачення розвитку Альянсу «НАТО-2030», імплементації Закону України «Про нацбезпеку», зміцнення спроможностей Військово-морських Сил, розвитку взаємодії у Чорноморському регіоні, інформування громадськості у контексті євроатлантичної інтеграції України, а також гендерної рівності.

Джерело


 

Зустріч Прем’єр-міністра України з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії

97109423 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

У рамках зустрічі сторони обговорили питання:

спільної протидії коронавірусу;

агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;

курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;

оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;

макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.

Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».

Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.

«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу  інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.

Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.

Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 74 75 >