UA
Огляд, статті
Технічна допомога ЄС Україні

78712 грудня Уряд України ухвалив підготовлені Мінекономрозвитку проекти низки Угод щодо надання технічної допомоги ЄС Україні. 

Серед них - Угода про фінансування заходу “Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи” між Україною та Європейською комісією строком на 8 років з бюджетом у 18 млн євро. Мета програми - залучення технічної допомоги з боку ЄС для сприяння налагодженню контактів, професійних зв’язків, культурного обміну між громадянами країн ЄС та України.

В рамках цієї Угоди технічна допомога ЄС надаватиметься за такими напрямами: професійний обмін шляхом організації короткострокових професійних стажувань у країнах-членах ЄС; підтримка програмного та інформаційного центру “Дім Європи”; створення спеціального вікна для розширення можливостей для участі України в програмі Erasmus+; забезпечення відшкодування 50% від суми внесків України до програми “Креативна Європа” на 2018-2020 роки.

Друга - Угода про фінансування “Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II”. Ця програма є продовженням Програми підтримки енергоефективності в Україні - EE4U, що набула чинності 18 квітня 2018 року. Мета програми - залучити фінансування ЄС для підвищення енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів, зниження рівня викиду парникових газів в Україні. Загальний бюджет програми - 54 млн євро.

Наступний ухвалений проект угоди - Угода про фінансування Програми технічного співробітництва 2018 року. Метою підписання цього документу є залучення фінансування з боку ЄС для підтримки України в імплементації Угоди про асоціацію/Поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Бюджет передбаченої Угодою програми - 37  млн євро.

Завданнями Угоди визначено:

  • надання технічної допомоги українським органам влади в імплементації норм законодавства ЄС в українському законодавстві у пріоритетних напрямах: навколишнє середовище, транспорт, енергетика, санітарний та фітосанітарний контроль, стандартизація, бухгалтерський облік, електронна комунікація, кібербезпека,

  • підтримка державних інституцій та інститутів громадянського суспільства в Україні в сфері захисту громадянських прав,

  • забезпечення участі українських організацій в програмі Горизонт 2020.

Також Кабінетом Міністрів ухвалено проект Угоди про фінансування заходу “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”. Мета підписання цієї угоди - залучити фінансування ЄС на потреби реформування та модернізації системи професійно-технічної освіти в Україні. Загальний бюджет передбаченої Угодою програми з підтримки освітніх проектів - 58 млн євро.

Джерело


 

З 2019 року - нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими

big-26-553-1381237526_esПочинаючи з 1 січня 2019 року, необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах. 

Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.

Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.

Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.

Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.

Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

- у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;

- групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

- принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Коригуючі форми між різними системами класифікації лісоматеріалів (ГОСТ та EN) можна завантажити.

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

Джерело


 

Першочергові заходи для розвитку інноваційної сфери в Україні

creativity-solutions-inspiration-innovation-intelligence-ideas-vision-118 грудня в місті Києві відбудеться круглий стіл «Першочергові заходи для розвитку інноваційної сфери в Україні» оргазований Міністерство освіти і науки України разом з ГО «Агенція Європейських інновацій».

У ході круглого столу експерти інноваційної галузі проаналізують можливі першочергові заходи, які можуть бути включені у план імплементації Стратегії інноваційного розвитку України у контексті дотримання основних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Захід розрахований на представників органів державної влади, громадських організацій, бізнес асоціацій та науковців. Учасники матимуть змогу долучитися до формування партнерської мережі задля спільної розробки та втілення ініціатив інноваційної галузі.
З проектом Стратегії інноваційного розвитку України можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/2RMgpaX

Довідково: Круглий стіл є першим заходом проекту «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці», який виконується за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Детальніше про захід: https://www.facebook.com/events/2084133158566595/


 

 

Воркшоп щодо можливостей для малого та середнього бізнесу

bigstock-european-union-flags-in-front-91041542-990x55613 грудня 2018 р. в м.Київ відбудеться семінар "Інструменти підтримки малого та середнього бізнесу для зміцнення економічних відносин мііж Україною та ЄС".

Програма семінару передбачає виступи та презентації провідних європейських, зокрема болгарських та українських експертів – економістів з великим досвідом роботи у структурах ЄС у сфері зовнішньої торгівлі, управління проектами з розвитку малого та середнього бізнесу, підвищення конкурентоспроможності компаній, громадських закупівель, боротьби з рейдерством, захисту інтелектуальних прав тощо.

Учасники семінару отримають від фахівців-практиків інформацію  щодо правильного  позиціонування українського бізнесу на закордонних ринках, зокрема щодо інструментів доступу до ринку ЄС після набуття чинності Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною, зможуть у рамках вільної дискусії обговорити з ними практичні аспекти ведення бізнесу з ЄС та дізнатись про унікальний досвід успішної  інтеграції болгарської економіки до єдиного європейського ринку.

Із вітальним словом до учасників семінару звернуться Її В. Тимчасовий Повірений у справах Болгарії в Україні пані Стояна Русинова, Й.В. Посол, Глава Делегації ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, президент ТПП України та інші високоповажні гості.

Робочі мови заходу – українська та англійська,  забезпечується синхронний переклад.

Реєстрація: для участі у семінарі прохання не пізніше 12 грудня зареєструватися за посиланням https://goo.gl/zwbZE9

Джерело


 

Використання європейських тарифних квот

000000image_3846t6yt65ytyСтаном на 4 грудня 2018 року на 100% вичерпано тарифні квоти ЄС на імпорт цілої низки українських аграрних та харчових товарів. При цьому, вже використані об’єми і додаткових торговельних преференцій, які надавались на період з 01.10.2018 р. до 30.09.2019 р. на мед та оброблені томати. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже третій рік поспіль ми спостерігаємо зростання обсягів двосторонньої торгівлі в галузі АПК між Україною та ЄС в рамках ЗВТ. Українські виробники все активніше користуються імпортними тарифними квотами, наданими ЄС. Станом на 4 грудня 2018 року повністю вичерпані обсяги квот на український мед, солод та пшеничну клейковину, крохмаль, оброблені томати, виноградні та яблучні соки, пшеницю, кукурудзу, ячмінну крупу та борошно, вершкове масло та пасти, а також на м’ясо птиці», - наголосила заступник Міністра.

Вона додала, що деякі додаткові торговельні преференції, що надаються як за принципом «перший прийшов-перший обслуговуєшся», так і за принципом «ліцензування» теж були в повному обсязі вичерпані українськими експортерами. На 100% були вичерпані додаткові квоти на мед, що надавались строком з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р., оброблені томати (з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р.), ячмінну крупу та борошно (з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р.),  кукурудзу, пшеницю м’яку, борошно та гранолу.

Окрім цього, заступник Міністра зазначила, що на 97,7% використано квоти на український часник та на 99,4% – продукти переробки солоду та крохмалю. Але в нас поки що залишаються в повному обсязі торговельні преференції на такі товари як цукрові сиропи, гриби, оброблена продукція з масла.  

Детально про тарифні квоти станом на 4 грудня 2018 року у додатку.

Джерело


 

Про виконання зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію України та ЄС

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Верховна рада у другому читанні проголосувала за законопроект "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів".

За документ проголосував 231 депутат. "Законодавчим актом встановлено правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян та задоволення їх соціальних та економічних інтересів" - йдеться у повідомленні.

Як пояснювали раніше в Держпродспоживслужбі, реалізація закону буде сприяти гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу та виконанню зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію України та ЄС.

Зокрема, закон встановлює:

1) правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти та загальні принципи та обов’язки операторів ринку з доведення цієї інформації до інших операторів ринку та до споживачів.

2) загальні положення до маркування харчових продуктів, дія яких може поширюватися на всі харчові продукти або на певні їх категорії. Крім того, Закон встановлює окремі правила щодо маркування певних видів харчових продуктів.

3) категорії обов’язкової інформації про харчові продукти та загальні вимоги до інформації про харчові продукти для того, аби дати споживачам можливість визначати та належним чином використовувати харчові продукти, та робити вибір, який відповідав би їх індивідуальним харчовим потребам.

4) уніфікацію правил надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти.

Джерело


 

Інвестиційний форум Україна-ЄС

energy_banner18 грудня 2018 року у м.Києві відбудеться Інвестиційний Форум Україна – ЄС з відновлюваної енергетики, який організовує Європейська Комісія та, з українського боку, Верховна Рада України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України  та Dixi Group.

Цей Форум має за мету поширити європейський досвід у розвитку ринку  відновлюваної енергетики та визначити найкращі шляхи для прискорення розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Відновлювана енергетика безпосередньо сприяє не лише енергетичній безпеці та досягненню кліматичних цілей, але також позитивно впливає на економічний розвиток та ріст в регіонах. Саме тому вона є життєво важливою для майбутнього України на глобальних енергетичних ринках.

Проект програми заходу Ви можете знайти на спеціальному вебсайті Форуму. Ви зможете зареєструватись, заповнивши on-line форму в термін до 9 грудня 2018 року  за такимлінком.

Організаційний комітет надішле лист-підтвердження до 12 грудня. Просимо взяти до уваги, що лише лист-підтвердження забезпечує можливість участі у Форумі.  З будь-яких питань щодо організації заходу чи щодо реєстрації  просимо звертатись до Організаційного комітету: EU-UKRAINE-RES-CONFERENCE@ec.europa.eu .

Джерело


 

Як малому підприємцю почати працювати з ринком ЄС

У 2016 році набула чинності угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка дозволила українським підприємствам вільно виходити на європейські ринки.

Перевагами угоди вже скористалося близько 11 тис підприємств.

Більшість з них погоджується, що виграш від експортної діяльності вартує витрачених часу, коштів та зусиль.

На жаль, не всі компанії готові наважитися зайти на європейський ринок. Багато хто впевнений, що не зможе задовольнити вимоги іноземного споживача.

Проте практика доводить, що не святі горшки ліплять. Місце під європейським сонцем знайдеться як для розробників інноваційних 3D-принтерів, так і для звичайних пасічників з Тернопільської області. Головне — бути готовим розібратися у новій справі і знати, де шукати необхідну допомогу.

Для спрощення виходу на ринки ЄС експерти аналітичного центру EasyBusiness розробили посібник, у якому детально роз'яснили регуляторні процедури і навели перелік можливостей для малого та середнього бізнесу — МСБ. Повний звіт можна прочитати за посиланням, а найбільш корисні поради — у цій статті.

Залучення фінансування 

Мабуть, перше, про що думає підприємець, плануючи вихід на закордонний ринок, — де взяти кошти. Звісно, початок експортної діяльності потребує інвестицій, залучити які за ставкою кредиту 20% річних має змогу далеко не кожен бізнесмен.

Для вирішення цієї проблеми компанія може скористатися більш вигідними пропозиціями від ЄБРР. Він пропонує пряме кредитування і надає фінансування через банки-партнери. Зокрема, в межах різних програм з ЄБРР працюютьКредобанк,Укргазбанк,"Прокредит банк"Мегабанк та "Кредитвест банк".

Нові знання

Отримання фінансової допомоги хвилює більшість підприємців, проте це не єдиний ресурс, необхідний для успішного старту експортної діяльності. Не менш важливо вміти правильно організовувати бізнес-процеси, шукати партнерів, правильно позиціонувати свій продукт і знати сучасні тенденції та можливості.

На щастя, існує достатньо можливостей для отримання інформації.

ЄБРР в рамках програми "Консультування малого бізнесу" пропонує часткове покриття витрат на залучення зовнішніх консультантів для допомоги у розробці маркетингової стратегії та оптимізації операційної діяльності. Також є програма "Жінки у бізнесі", яка пропонує консультаційну та фінансову допомогу.

Крім того, підприємець повинен знати тонкощі ведення зовнішньоекономічної діяльності. З цією метою була створена велика кількість навчальних програм.

Зокрема, на освітній платформі EdEra є онлайн-курс "Експорт, ринки та інтернаціоналізація бізнесу", спрямований на навчання українських підприємств експортної діяльності та побудову стратегії виходу на міжнародні ринки.

На цій же платформі є онлайн-курс Smart Exporter. Він вчить українських підприємців використовувати цифрові ресурси та інструменти для отримання аналітичної та регуляторної інформації, необхідної для початку експорту.

Інформаційну підтримку підприємцям надає Офіс з просування експорту. Він пропонує дві освітні програми з особливостей ведення експортної діяльності: Export Revolution Ukraine для підприємств з широкого кола галузей та Creative Export Ukraine для підприємців — представників креативних секторів.

Програми поєднують онлайн-навчання з живими семінарами, де розглядаються бізнес-кейси компаній-учасниць. Обидві програми поділяються на дві підпрограми: одна — для підприємств-початківців, інша — для досвідчених експортерів.

Офіс публікує інформацію про бізнес-можливості у вигляді оглядів країн та інформації про тарифне і нетарифне регулювання. Також він проводить вебінари на тематику, пов'язану з експортною діяльністю, організовує торгові місії в різні країни, де підприємець може показати свою продукцію і знайти контрагентів.

Проте для пошуку партнерів не обов'язково покидати Україну. У рамках програми COSME для українських компаній відчинилися двері Європейської мережі підприємств — ЄМП. Це своєрідна соціальна мережа для підприємців Європи.

За її допомогою фірма може шукати продавців та покупців на міжнародних ринках, зв'язуватися з інвесторами та партнерами для формування коопераційних зв'язків.

Робота відбувається через посередництво членів консорціуму EEN-Ukraine. Вони публікують пропозиції фірми щодо кооперації із закордонними партнерами. Після цього пропозиція стає доступною для підприємств із 65 країн-членів мережі.

Ще одним онлайн-інструментом, який спрощує вихід підприємства на ринки ЄС, є платформа Trade Helpdesk. Сервіс створила Єврокомісія для того, аби фірми з країн, що розвиваються, могли знайти інформацію про умови торгівлі з ЄС: ставки ввізних мит, сертифікацію, маркування та інші вимоги до продукції.

Створення інновацій

Для підвищення інтернаціоналізації інноваційного МСБ в рамках програми "Горизонт 2020" був створений Інструмент фінансування малих та середніх підприємств. Його мета — надання фінансової допомоги орієнтованим на експорт підприємствам, які мають ризикові інноваційні ідеї з високим потенціалом.

У рамках інструменту підприємство може залучити кошти на різних фазах: від оцінки комерційного потенціалу інноваційного продукту до його виходу на ринок.

Крім того, підприємства-члени кластерів можуть скористатися послугами Європейської платформи кластерного співробітництва. Вона дозволяє кластерам розвивати співробітництво на міжнародному рівні, отримувати доступ до інформації та нових технологій, підвищувати рівень конкурентоздатності.

Регуляторні процедури

Для старту експортної діяльності підприємство повинне виконати низку регуляторних вимог: оформити документи, пройти тарифне і нетарифне регулювання в межах України та при ввезенні товарів у ЄС.

Звісно, від такої кількості незрозумілих документів може піти обертом голова і в найбільш амбіційних підприємців, проте є спосіб значно полегшити процес виконання всіх вимог: звернутися до митного брокера. Останній може допомогти пройти всі процедури декларування і митного оформлення товарів.

Угода про вільну торгівлю створила сприятливі передумови для українських підприємців. Рецепт успішного початку експортної діяльності простий: вчитися, змінювати свій бізнес і, найголовніше, змінюватися самому.

Джерело


 

Про експорт до країн ЄС: січень-жовтень 2018 року

000000image_3846t6yt65ytyЗа результатами січня-жовтня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС збільшився на 7,1% порівняно з аналогічним періодом 2017 року та склав $ 6,9 млрд. Український експорт також продемонстрував збільшення за цей період та становив $4,7 млрд.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Країни ЄС є для України надзвичайно важливими партнерами з точки зору торговельно-економічних відносин в галузі АПК. Динаміка розвитку двосторонньої торгівлі аграрними та харчовими продуктами це підтверджує. Частка ЄС в регіональній структурі українського агроекспорту за 10 місяців 2018 року становить 31,6%», - підкреслила Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільшими імпортерами української продукції серед країн ЄС за вказаний період стали Нідерланди ($ 865, 5 тис.), Іспанія ($713,6 тис.), Італія ($583,7 тис.) та Польща ($535,3 тис.).

«За цей вказаний період українські виробники збільшили обсяги експорту низки продуктів на ринки ЄС. Насамперед, йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, м’ясо та харчові субпродукти птиці, пшеницю, кукурудзу, овочі бобові сушені, горіхи, кондвироби з цукру, олії зі свиріпи, ріпаку або гірчиці, шоколад та інші продукти», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра повідомила, що обсяги імпорту європейських товарів також продемонстрували збільшення за вказаний період, наразі він складає майже $2,2 млрд. Вона додала, що в 2018 році Україна найбільше імпортувала з країн ЄС тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, продукти для годівлі тварин, м'ясо та субпродукти, алкогольну продукцію, вироби із зерна і хлібних злаків та інші товари».

Джерело


 

 

Про зовнішню торгівлю з ЄС

787У січні-вересні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 5% і перевищив $6 млрд.

Позитивне сальдо склало $2,2 млрд.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн - Нідерланди, Польща, Італія, Іспанія, Німеччина та Франція.

На помітне місце у рейтингу претендує Бельгія, з якою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги взаємної торгівлі України аграрною продукцією збільшились майже на 35% - до $336 млн.

Сукупна частка цих семи країн складає близько 3/4 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Очевидно, потенціал у цій сфері щодо решти країн для України далеко не вичерпаний.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

За даними на початок жовтня, у 2018 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти на поставки до Європейського Союзу пшениці, кукурудзи, ячмінної крупи і борошна, яблучного і виноградного соків, солоду і клейковини, оброблених томатів, меду, вершкового масла.

Вони також закрили три квартальні квоти на м’ясо птиці. До того ж, вичерпані додаткові преференційні квоти на мед, пшеницю і кукурудзу, які почали діяти протягом поточного року.

Майже повністю закрита квота на оброблений крохмаль, в межах 90% фіксується заповнення по крохмалю, часнику, продуктах переробки солоду і крохмалю.

Як і в попередні роки, значна частка квот залишається з нульовим або дуже низьким відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 52 53 >