UA
Огляд, статті
Відбулося четверте засідання Комітету Асоціації між Україною та ЄС

53315f6e7e033_image1Днями в Києві відбулося четверте засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, на якому обговорили прогрес виконання Угоди про асоціацію, питання економічної та секторальної інтеграції України з ЄС, стратегічні комунікації, подальшу співпрацю та інші комплексні питання.

Українську делегацію на засіданні очолила директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що для ефективного використання Угоди про асоціацію у двосторонній співпраці обидві сторони повинні працювати також над оновленням додатків до Угоди. «Право ЄС не стоїть на місці. Воно розвивається разом з інтеграційними процесами в самому Євросоюзі, тому дуже важливо включити низку останніх директив та рішень ЄС у відповідні додатки Угоди», – сказала вона.

Директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності Томас Майр-Гартінг запевнив, що ЄС дотримується зобов'язання всебічно підтримувати Україну на шляху імплементації Угоди, та висловив сподівання, що впровадження реформ буде надалі відбуватися з не меншим темпом, ніж зараз. Він також зазначив, що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність України визнані на міжнародному рівні, тож Європа занепокоєна ситуацією на Сході внаслідок російської агресії та недотримання Мінських угод Росією.

Довідково

Комітет Асоціації між Україною та ЄС надає допомогу Раді Асоціації у виконанні її обов’язків та функцій, створений відповідно до статті 464 (1) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Комітет Асоціації надає Раді Асоціації пропозиції або проекти рішень чи рекомендацій для їхнього схвалення, у разі необхідності імплементує рішення Ради Асоціації, а також забезпечує безперервність відносин Асоціації та належне виконання Угоди.

Рішення Комітету, якщо Рада делегувала повноваження, є обов’язковими для Сторін. Комітет Асоціації готує свої рішення за згодою Сторін після завершення відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для їхнього ухвалення.

З метою забезпечення обговорення на експертному рівні основних сфер, які підпадають під тимчасове застосування Угоди, створено два підкомітети: підкомітет з питань свободи, безпеки та юстиції і підкомітет з питань економіки та іншого галузевого співробітництва.

Комітет Асоціації та Парламентський комітет Асоціації повинні здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди.

Джерело


 

Нове Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО

14994Президент України Петро Порошенко підписав Указ №298/2018 «Про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО», яким затвердив Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО та оцінювання результатів їх виконання.

Положення було підготовлено Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а також іншими органами центральної влади в тісній взаємодії з групою міжнародних експертів та радників з держав-членів Альянсу, з використанням найкращих передових методик стратегічного планування країн НАТО.

Згідно з Положенням, у кожному розділі річної національної програми міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання на відповідний рік. Реформи, стратегічна мета, відповідні цілі та пріоритетні завдання річної національної програми мають спрямовуватися на захист та забезпечення безпеки і добробуту громадян, комплексне та глибинне реформування держави з метою підготовки до набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного договору.

Невід'ємною складовою річної національної програми є додатки, в яких визначаються пріоритетні завдання, заходи річної національної програми, відповідальні за виконання таких заходів і строки виконання. Уперше запроваджуються індикатори виконання/показники ефективності реалізації річної національної програми.

Річна національна програма розроблятиметься відповідно до принципів стратегічного планування та з урахуванням чіткості, досяжності, доцільності, часової визначеності та наступності. Це означає, зокрема, що визначення завдань в РНП повинні бути лаконічними, зрозумілими і не містити загальних формулювань. Вони повинні бути сформовані і сплановані, виходячи з наявних фінансових, матеріальних та людських ресурсів, реалістичної оцінки часу для їхньої реалізації та з урахуванням факторів, що можуть вплинути на цей процес. Також вони повинні мати визначені строки і бути спрямованими на виконання умов, необхідних для підготовки до набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного договору.

Джерело


 

Експорт української продукції АПК до ринків ЄС зріс

8d23ff25eab399b458add-35613За результатами січня-серпня 2018 року товарообіг товарами аграрної та харчової промисловості між Україною та країнами Європейського Союзу досяг $5,4 млрд, що на $330 млн більше ніж за аналогічний період минулого року. При цьому експорт української продукції АПК до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«В п’ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові – $1,2 млрд, олія – $702,5 млн, насіння олійних – $581,4 млн, залишки і відходи харчової промисловості – $312,8 млн, м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці – $169,8 млн та інші товари», - відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що у ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%.

Багато з українських продуктів продемонстрували значне зростання вартості експорту до країн ЄС. Зокрема:

-  насіння свиріпи або ріпаку – на $164,1 млн (або відбулось збільшення на 73,1%);

-   горіхи – на $16,5 млн (на 75,6%);

-   овочі бобові сушені – на $16,1 млн (в 3,6 рази);

-  плоди та горіхи сирі, варені або морожені – на $14,1 млн (на 41,1%);

-  кондитерські вироби з цукру – на $11,9 млн (на 73,9%);

-  соя – на $11,7 млн (на 7,5%);

-  шоколад та інші продукти з вмістом какао – на $10,8 млн (на 68%);

-  яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки – на $8,5 млн (в  19,9 раз);

-  соки – на $8,2 млн (на 33,5%) та інші товари.

 «За вказаний період імпорт аграрної та харчової продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продукти для годівлі тварин, тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу, алкогольну продукцію та різні інші харчові товари. Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агро- та харчовій сфері між Україною та ЄС вкотре доводить, що Угода про ПВЗВТ успішно працює», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Джерело


 

Заходи до європейського тижня підприємництва

b96df754-c266-42c5-a0d6-de7626293109_cx0_cy9_cw0_mw1024_mh1024_s-300x225Протягом вересня-листопада 2018 року відбудеться Європейський тиждень підприємництва в Україні.

На заходах Представництва ЄС в Україні у 16 містах по всій Україні підприємці дізнаються, як вийти на міжнародні ринки, де знайти фінансові ресурси та як розвинути навички ведення бізнесу і покращити діловий клімат в країні.

Календар подій за посиланням

 

 

Джерело


 

FAQ щодо Конвенції Пан-Євро-Мед

Популярні запитання (FAQ) щодо Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження

1. Що таке Конвенція Пан-Євро-Мед?

Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед, ПЄМ) – це інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між її Договірними сторонами.

2. Хто є учасницями Конвенції?

Учасницями конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.

Україна набула статусу учасниці 1 лютого 2018 року.

Між учасницями Конвенції діє загалом понад 40 угод про вільну торгівлю.

3. Де можна ознайомитись із текстом Конвенції?

Текст конвенції англійською мовою можна отримати за посиланням у Офіційному журналі ЄС: http://bit.ly/2DOILOO

Текст конвенції українською мовою можна завантажити із сайту Мінекономрозвитку за посиланням: http://bit.ly/2EpuG7F або переглянути на сайті Верховної Ради України за посиланням: http://bit.ly/2DOq2Da  

4. Чому ця Конвенція така важлива для України?

На країни-учасниці Пан-Євро-Мед припадає близько 60% українського експорту та 50% імпорту (за даними Держстату за 2017 рік). Використання ідентичних правил походження та діагональної кумуляції дозволить експортувати товари за преференційними ставками мита, що збільшить вигоди для національних експортерів.

Окрім цього, за оцінками експертів, з урахуванням участі України, прогнозована майбутня лібералізація торгівлі, реалізована за умовами угод про вільну торгівлю у регіоні ПЄМ, може досягти ефекту створення торгівлі у обсязі до 7% (понад 1,5 млрд. дол. США). У цілому, потенційне створення торгівлі шляхом приєднання нашої держави до ПЄМ може оцінюватися в межах 3 млрд. доларів США. У випадку активного долучення до використання принципу діагональної кумуляції в регіоні ПЄМ ця цифра може сягнути і 23 млрд. дол. США за найбільш оптимістичним сценарієм.

За попередніми оцінками перспективними секторами економіки для застосування положень Конвенції є: виробництво автомобільних комплектуючих, машинобудування, деревообробна промисловість (виробництво готових меблів), текстильна промисловість та виробництво взуття.

5. Що таке діагональна кумуляція?

Кумуляція означає, що товари, які отримали статус походження в одній з країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати статусу преференційного походження. Кумуляція може застосовуватися лише між країнами, що працюють з однаковими правилами походження.

Двостороння кумуляція діє між двома країнами, що мають угоду про вільну торгівлю, із відповідним положенням, яке дозволяє їм кумулювати походження. Наприклад, така кумуляція застосовується у ПВЗВТ з ЄС.

Діагональна кумуляція діє між більш ніж двома країнами за умови, що вони мають угоди про вільну торгівлю, що містять ідентичні правила походження та положення про кумуляцію між ними. Саме така кумуляція використовується в рамках Конвенції Пан-Євро-Мед.

На практиці це означатиме, що, скажімо, при виробництві товарів в Україні, можна закуповувати сировину/комплектуючі в країнах ЄАВТ і готову продукцію експортувати до ЄС без сплати мита, або по заниженій ставці мита. Відповідно українські матеріали/комплектуючі можуть використовуватись в виробництві в країнах ЄАВТ для подальшого експорту в рамках преференційної торговельної угоди готової продукції без втрати статусу походження (за умови дотримання певних вимог, які визначені відповідними положеннями Конвенції).

6. З якими учасницями ПЄМ Україна може застосовувати правила походження відповідно до Конвенції?

На сьогодні Україною укладено угоди про вільну торгівлю (УВТ) з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Ці угоди містять протоколи про походження товарів, які мають відмінності, характерні для кожної з угод.

Наразі Мінекономрозвитку розпочато роботу щодо заміни згаданих протоколів правилами походження Конвенції Пан-Євро-Мед. Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України  від 12.09.2018 № 642-р "Про схвалення проекту рішення Підкомітету Україна – ЄС з питань митного співробітництва стосовно заміни Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони".

Окрім цього, у травні 2018 року було проведено переговори з Грузією з питань внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю в частині правил походження. На даний момент Українською стороною розроблено проект Протоколу про внесення змін до цієї Угоди.

На завершальній стадії переговорів знаходяться також УВТ з країнами-членами Регіональної конвенції: Туреччина, Ізраїль. Узгодження двосторонніх умов лібералізації торгівлі з Туреччиною в рамках переговорного процесу з укладення УВТ триває. Переговорний процес з Ізраїлем завершено, 26 квітня ц. р. Угода була технічно парафована. На даний час здійснюються внутрішньодержавні процедури для підготовки Угоди до підписання.

Тільки після зазначених процедур щодо заміни протоколів буде можливо використовувати правила походження ПЄМ у торгівлі з цими країнами.

7. Який сертифікат походження застосовується відповідно до Конвенції?

Стаття 15 Конвенції передбачає використання сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а Конвенції або сертифікату з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b Конвенції.

Після внесення змін до правил походження чинних УВТ при здійсненні зовнішньоекономічних операцій для отримання преференційного статусу при визначенні походження можна буде застосовувати сертифікат з перевезення товару EUR.1, зокрема для торгівлі з ЄС, або EUR-MED.

8. Є інформація, що наразі Конвенція знаходиться в процесі перегляду. Які зміни нас очікуватимуть за умови прийняття нової редакції Конвенції?

У новій редакції Конвенції серед іншого передбачено використання тільки двох документів для підтвердження походження, а саме: сертифікат EUR.1 та декларація про походження. Документи EUR-MED, відповідно будуть виключені, що значно спростить процедуру підтвердження походження.

Термін дії документів про походження буде збільшено з чотирьох до десяти місяців.

Також нова редакція передбачає спрощений механізм надання статусу уповноваженого експортера для будь-якого експортера, незалежно від кількості партій товарів.

9. Коли на практиці положення Конвенції будуть застосовуватися для України?

Практичне застосування положень Конвенції ПЄМ буде можливе після заміни всіх протоколів про походження товарів чинних угод про вільну торгівлю з країнами-учасницями Конвенції ПЄМ.

Джерело


 

Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження

Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед, ПЄМ, Конвенція) – це інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між її Договірними сторонами.

Учасницями конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.

Можливість приєднання України до Конвенції була передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У вересні 2016 року Україна подала заявку на участь у Конвенції, яка була схвалена Спільним комітетом Конвенції у травні 2017 року. Відповідний нормативно правовий акт про приєднання нашої держави до ПЄМ (Закон України від 08.11.2017 №2187-VIII) набув чинності 12 грудня 2017 року.

Україна набула статусу учасниці 1 лютого 2018 року.

На країни-учасниці Пан-Євро-Мед припадає майже 60% українського експорту та 50% імпорту (за даними Держстату за 2017 рік).

Використання ідентичних правил походження та діагональної кумуляції дозволить експортувати товари за преференційними ставками мита, що збільшить вигоди для національних експортерів. Це означатиме збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні ринки, що супроводжуватиметься більшим використанням виробничого потенціалу, відкриттям нових можливостей кооперації у торгівлі між сторонами, у т. ч. шляхом залучення до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості, збільшить притік прямих іноземних інвестицій та сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей.

Окрім цього, за оцінками експертів, з урахуванням участі України, прогнозована майбутня лібералізація торгівлі, реалізована за умовами угод про вільну торгівлю у регіоні ПЄМ, може досягти ефекту створення торгівлі у обсязі до 7% (понад 1,5 млрд. дол. США) за найбільш оптимістичним сценарієм.

За попередніми оцінками перспективними секторами економіки для застосування положень Конвенції є: виробництво автомобільних комплектуючих, машинобудування, деревообробна промисловість (виробництво готових меблів), текстильна промисловість та виробництво взуття.

На сьогодні Україною укладено угоди про вільну торгівлю (УВТ) з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Ці угоди містять протоколи про походження товарів, які мають відмінності, характерні для кожної з угод. Наразі розпочато роботу щодо заміни згаданих протоколів правилами походження Конвенції Пан-Євро-Мед.

У цьому зв’язку прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 642-р "Про схвалення проекту рішення Підкомітету Україна – ЄС з питань митного співробітництва стосовно заміни Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони".

Окрім цього, у травні 2018 року було проведено переговори з Грузією з питань внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю в частині правил походження. Українською стороною розроблено проект Протоколу про внесення змін до цієї Угоди та у червні передано на розгляд Грузинській стороні.

Також на завершальній стадії переговорів знаходяться УВТ з країнами-членами Регіональної конвенції: Туреччина, Ізраїль. Узгодження двосторонніх умов лібералізації торгівлі з Туреччиною в рамках переговорного процесу з укладення УВТ триває. Переговорний процес з Ізраїлем завершено 26 квітня ц. р. Угода була технічно парафована. На даний час здійснюються внутрішньодержавні процедури для підготовки Угоди до підписання.

Поряд із цим, Спільним Комітетом Пан-Євро-Мед разом зі сторонами-учасницями ПЄМ здійснюється принциповий перегляд тексту Конвенції. У рамках реформування Конвенції Пан-Євро-Мед та з метою спрощення процедури походження наразі країни-учасниці виходять з доцільності відмови від застосування сертифікату форми EUR.MED та декларації про походження EUR.MED. У проекті нової редакції Конвенції буде передбачено використання лише двох документів замість чотирьох для підтвердження походження: сертифікату EUR.1 та декларації про походження. Також будуть внесені певні зміни в частині технологічних операцій з обробки та переробки товарів.

Нову редакцію Конвенції, за умови погодження її сторонами-учасницями, планується прийняти до кінця 2018 року.

Джерело


 

До уваги підприємств!

9243МЕРТ оприлюднило ставки ввізного мита України для імпорту товарів з ЄС у 2019 році.

Перелік доступний за посиланням http://www.me.gov.ua/Files/GetFile?lang=uk-UA&fileId=8c65912d-de9e-45d7-b60e-f62ee381fc07

 

 

Джерело


 

Використання європейських квот

000000image_3846t6yt65ytyСтаном на 21 вересня українські експортери використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС. Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло», - підкреслила заступник Міністра.

За її словами, також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати.

«На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці – на 75%, яйця та альбуміни – 53,7% , часник – 61,2%», - додала Ольга Трофімцева.

За її словами, поки що у повних обсягах залишаються невичерпаними Україною імпортні тарифні квоти ЄС на цукрові сиропи - 2000 тонн, гриби - 500 тонн, оброблену продукцію з масла - 250 тонн та інші. Ольга Трофімцева також відмітила, що деякі тарифні квоти залишаються невикористаними через об’єктивні причини, як, наприклад, у випадку баранини чи яловичини, для експорту яких Україна все ще очікує на відкриття ринку ЄС для вітчизняних виробників.

Використання Україною квот в рамках АТП за 2018 рік станом на 21 вересня 2018 року

Джерело


 

HACCP: Що означає введення світових стандартів якості для України

З 1 січня 2019 ряд підприємств повинні будуть ввести систему управління безпечністю харчових продуктів Hazard Analysis and Critical Control Points (HACCP). 

Курс на євроінтеграцію вимагає від України освоєння міжнародних норм і правил. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні повинна бути введена європейська модель контролю безпеки продуктів, побудована за принципом "від поля до столу". Такий принцип передбачає контроль на всіх етапах виробництва. Кожен з етапів має бути документально підтверджений: чим оброблялася земля, на якій паслися тварини або росли культури, як цих тварин містили, чим годували, як забивали, ніж обробляли рослини, як вироблялася продукція і будь-що упаковувалася. А також - в яких умовах перевозилася в магазин і як зберігалася. Простіше кажучи, після впровадження HACCP ми повинні отримувати від українських виробників більш якісні та безпечні продукти харчування.

Що таке НАССР
НАССР або ХАССП (ISO 22000: 2005) - це система якості управління безпечністю харчових продуктів. ISO 22000: 2005 відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 22000: 2007.
ISO розшифровується як International Organization for Standardization - Міжнародна організація по стандартизації.

Згідно з правилами системи, всі учасники виробництва харчових продуктів, повинні дотримуватися максимальну безпеку виробництва для того, щоб до споживача потрапив якісний продукт.
По суті, в цій системі для виробників немає нічого кардинально нового і страшного. НАССР просто упорядковує купу санітарних і технологічних норм, а також правила виробництва. Правила контролю повинні бути зрозумілі всім - від керівника до рядового працівника.

Що говорить закон
1 жовтня 2012 року Міністерство аграрної політики затвердило наказ №590 "Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)".
20 вересня 2016 вступив в силу розділ VII закону "Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів". Документом уточнюється: у всіх операторів ринку харчових продуктів повинні бути, принаймні, програми-передумови впровадження системи НАССР.
Законом встановлено терміни - 3 роки. Але відбуватися це повинно поетапно. З 20 вересня 2017 року НАССР став обов'язковим для підприємств, які працюють з необробленими харчовими продуктами, крім малих.

До 20 вересня 2018 його повинні були ввести всі інші оператори ринку харчових продуктів, крім малих. А до 20 вересня 2019 НАССР повинні впроваджувати навіть представники малого бізнесу.
Малими вважаються ті підприємства, які постачають продукти харчування кінцевого споживача, мають не більше 10 осіб робочого персоналу, розташовані на площі не більше 400 квадратних метрів. А також ті, які не поставляють продукти харчування кінцевого споживача і мають не більше п'яти осіб робочого персоналу.

Хто повинен впроваджувати НАССР
Виробники продуктів харчування, алкоголю і упаковки для цієї продукції.
Підприємства, які займаються зберіганням, упаковкою і фасуванням готової продукції.
Виробники чистячих, дезинфікуючих засобів та обладнання.
Виробники кормів, добрив і препаратів для боротьби з бур'янами та шкідниками (пестицидів).
Виробники сировини: від фермерських господарств до агрохолдингів.
Підприємства громадського харчування та торговельні заклади. Сюди входять заклади громадського харчування, кафе, ресторани, столові (компаній, навчальних і медичних закладів).
Транспортні підприємства, які займаються перевезенням продуктів харчування.

Як впроваджувати НАССР
Для початку потрібно провести своєрідну діагностику підприємства. Визначити, які етапи виробництва, і які процеси мають вплив на безпеку кінцевої продукції.
Далі - створити групу людей з кожного етапу виробництва або з кожного підрозділу підприємства. Це повинні бути фахівці технологічних процесів або процесів, які впливають на безпеку. При необхідності, можна залучати фахівців ззовні.
В ідеалі, в робочій групі повинен бути, як мінімум, одна людина, який пройшов спеціальне навчання з впровадження системи ХАССП.
Необхідно змінити ставлення персоналу до особистої та виробничої гігієни. Це можливо двома способами: система мотивацій, або система контролю у вигляді камер і штрафів. Можна поєднувати.

Згідно з наказом Мінагрополітики, система повинна включати також такі процеси:
Планування виробничих, допоміжних і побутових приміщень таким чином, щоб уникнути перехресного забруднення.
Обладнання повинне бути захищене від попадання сторонніх домішок. У приміщенні необхідні комунікації - освітлення, вентиляція, водопостачання.
Повинна бути передбачена безпеку подачі і відведення води, льоду, пара. А також допоміжних матеріалів для переробки або обробки харчових продуктів і матеріалів, які контактують з харчовими продуктами.
Повинні бути налагоджені процедури прибирання, миття та дезінфекції виробничих, допоміжних і побутових приміщень та інших поверхонь.
Налагоджено правильне поводження з відходами виробництва та сміттям. Передбачено зберігання, правила використання та утилізації токсичних речовин.
Повинен бути контроль за технологічними процесами, маркуванням харчових продуктів і умовами зберігання і транспортування.

Що далі?
У Держспроживслужбі кажуть, що після впровадження системи, не обов'язково отримувати сертифікат НАССР. Але, в той же час, його наявність спростить перевірку підприємства і зніме зайві питання.
Держпродспоживслужба має право перевіряти бізнес на предмет наявності НАССР. Якщо система буде відсутній, то до компанії будуть застосовуватися штрафи або санкції. Суми штрафів варіюються від 18 до 250 тис. грн., в залежності від форми організації (юридичні або фізична особа) і виду порушення.
Розробка системи НАССР коштує приблизно від 20 до 100 тис. грн. Сума залежить від розмірів виробництва і обсягу роботи. У розробці консультант опише процеси і методи контролю на підприємстві. У приблизно таку ж вартість обійдеться і сама сертифікація виробництва.
Існує кілька варіантів сертифікації в системі ISO. Вибір варіанту залежить від мети підприємства. Виробництво можна сертифікувати:
В органі сертифікації з акредитацією в Національному агентстві з акредитації України з реєстром в органі сертифікації. Підходить для більшості цілей на території України. Наприклад, взяти участь в тендері або підтримувати імідж надійного виробника.
В органі сертифікації, з акредитацією в Державній інспекції з питань захисту прав споживачів з реєстром в українській національній системі сертифікації (УкрСЕПРО). Підходить для всіх внутрішніх потреб і деяких зарубіжних.
В Системі Міжнародної Сертифікації (System of International Certification). Для експорту та роботи з іноземними партнерами і клієнтами.

Джерело


 

 

Міністерська зустріч з питань торгівлі

13600620 вересня у Брюсселі відбулась неформальна Міністерська зустріч з питань торгівлі за участі Першого віце-прем’єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, Комісара ЄС з питань торгівлі Сесилії Мальмстрьом, Віце-прем’єр-міністра з європейської інтеграції Республіки Молдова Юрія Лянке та Міністра економіки та сталого розвитку Грузії Георгія Кобулія.

Головною метою зустрічі стало широке обговорення стану імплементації Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) Угоди про асоціацію між ЄС та країнами-партнерами та її вплив на двосторонню торгівлю товарами та послугами.

У вступній промові Степан Кубів відзначив важливість зустрічей такого формату, які дають країнам Східного Партнерства можливість ефективно комунікувати задля обміну досвідом з реалізації своїх євроінтеграційних прагнень, а також можливість координації спільних дій задля пожвавлення торгівлі з країнами ЄС та між собою.

Перший віце-прем’єр-міністр України наголосив: “Слідування чіткій європейській стратегії дозволило Україні переорієнтувати власну торгівлю, щоб компенсувати величезні втрати, яких зазнали українські виробники внаслідок політично вмотивованого рішення Росії про закриття свого ринку для українських товарів. Сьогодні Європейський Союз вже є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 41,8% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України, при цьому питома вага ЄС в українському експорті товарів дорівнює 42,1%”.

Степан Кубів також зустрівся із Комісаром ЄС з питань торгівлі Сесилією Мальмстрьом. Під час двостороньої зустрічі Степан Кубів подякував за підтримку євроінтеграційних прагнень України з боку ЄС та особисто Сесилії Мальмстрьом за підтримку у проведенні внутрішніх реформ, а також у стримуванні зовнішньої агресії з боку РФ.

“Угода ЄС з Україною є найбільшою за обсягом і змістом, тому наше велике спільне завдання має полягали у пошуку найкращих інструментів для більш повного використання можливостей як з ЄС, так і з країнами Східного Партнерства. Для цього важливо проводити такі міністерські зустрічі на регулярній основі. Пропоную наступну з них провести у Києві”, - зазначив Степан Кубів.

У ході дискусії на запропоновані теми Степан Кубів також презентував учасниками зустрічі досвід України та основні результати реформи у сфері публічних закупівель, що є важливою частиною взятих Україною зобов’язань в ході імплементації Угоди про асоціацію із ЄС.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 50 51 >