UA
Огляд, статті
Україна та ЄС можуть переглянути Угоду про асоціацію у 2020 році

000000image_3846t6yt65ytyУкраїна запропонує Європейському Союзу переглянути Угоду про асоціацію у 2020 році, відповідно до положень, закладених у документі. Такий перегляд має відбутися на основі національних інтересів України та змін ринку і права Євросоюзу. Про це під час брифінгу повідомила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«У 2020 році, за п’ять років після введення Угоди в дію, ми маємо можливість говорити про її перегляд. Звичайно, нам потрібно буде працювати з колегами з різних міністерств для того, щоб запропонувати Європейському Союзу наше бачення перегляду, зокрема, й через те, що в Україні змінилася структура економіки, у порівнянні з тим часом, коли ми проводили первинні консультації (щодо Угоди про асоціацію. – Ред.)», – зауважила Віце-прем’єр-міністр.

Вона зазначила, що окремі норми Угоди варто переглянути із огляду на те, що правове поле у Європейському Союзі також змінюється і розвивається. Наприклад, такі оновлення європейського права знайшли відображення і в раніше ухваленому рішенні про оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію. Додаток визначає перелік загальноєвропейських правил функціонування ринків енергетики, які Україна має впровадити у власне законодавство. Але він, насамперед, оновлюється через амбіцію України інтегруватися до єдиного енергетичного ринку ЄС.

«Зараз ми ведемо розмову щодо цифрового ринку. Коли Україна вела перемовини про Угоду, у Європейському Союзі було три регламенти у цифровій галузі і ніяких директив, які б регулювали цей ринок. Тому для нас зараз принципово погодити спільну роботу над цим», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

Угода про асоціацію між Україною та ЄС за своїм обсягом і тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона визначає якісно новий формат відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції» і слугує стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні. Передбачена Угодою поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС визначатиме правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

Джерело


 

Навчальний курс по ЄС

53315f6e7e033_image1Стартує безкоштовний навчальний онлайн-спецпроект «Угода про асоціацію Україна-ЄС». 

Громадська синергія та EdEra підготували для усіх зацікавлених в євроінтеграційному процесі освітній курс, аби ви могли легко, швидко і цікаво дізнатися усі особливості Угоди про асоціацію.

Експертами виступають провідні українські експерти в сфері європейської політики і права, учасники переговорної команди на етапі укладання Угоди і посадовці, які відповідають за її виконання сьогодні.

Навчання розпочинається 15 травня. Реєстрація доступна за посиланням: http://eu-agreement.ed-era.com/

Джерело


 

Володимир Гройсман: Євроінтеграція для нас пріоритет номер один

Євроінтеграція є для України і Уряду України пріоритетом номер один – разом із продовженням реформ та сприянням змінам в правовій та судовій системі держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту європейського чиновника до Києва.

«Євроінтеграція та інтенсивне впровадження Угоди про асоціацію є для нас пріоритетом номер один – з точки зору політичного та економічного компонента», – сказав Володимир Гройсман.

Глава Уряду поінформував співрозмовника про поточну економічну ситуацію в Україні – з огляду на збереження фінансової стабільності та тих кроків Уряду, які будуть зроблені в найближчі місяці задля забезпечення подальшого економічного зростання.

«Ми вважаємо, що 2019 рік має стати роком установлення гідної правової системи – цьому треба приділити найбільшу увагу. А далі – продовження реформ, навіть в міжвиборчий період, – сказав Володимир Гройсман. – Я розумію, що потрібно робити, і вважаю необхідним консолідувати всі гілки влади, аби приймати потрібні рішення».

У свою чергу Єврокомісар Ган відзначив, що продовжувати реформи дійсно потрібно. «Ми бачимо гарні результати перетворень», – зазначив чиновник і додав, що продовження роботи щодо втілення антикорупційних ініціатив та оновлення системи судочинства – це дуже важливо.

«Хочу також відзначити організацію та проведення президентської виборчої кампанії в Україні. Це саме по собі вже цінно, і цим Україна може пишатися», – додав Єврокомісар.

Під час перемовин сторони також торкнулися питань протистояння російській агресії, продовження санкційної політики та надання справедливої оцінки російським проектам на кшталт «Північний потік-2».

 Довідково 

Європейський Союз наразі є найбільшим економічним та політичним партнером України. Частка ЄС у загальному товарообігу України перевищує 42%.

Джерело


 

Як експортувати до ЄС

59423527_2261654597485296_3322879135918850048_nОфіс з просування експорту запрошує на семінар "Export Talks: як експортувати до ЄС", де ви отримаєте покрокову інструкцію виходу на європейський ринок та ознайомитесь з основними вимогами до продукції в країнах ЄС. Захід пройде 23 травня у м. Києві, в рамках 8-го Шведсько-українського бізнес-форуму (Sweden-Ukraine Business Forum).

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ НА СЕМІНАР: https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdh4wqyKsZVORtdo…/viewform…

На семінарі буде презентовано новий інструмент Офісу з просування експорту України – Хелпдеск для експортерів в ЄС. Це інформаційна веб-сторінка, де будуть розміщуватись основні технічні та регуляторні вимоги до продукції на ринку ЄС, а також роз’яснюватиметься необхідна послідовність дій для виконання цих вимог.

Крім того, на заході ви дізнаєтесь про:
- переваги Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС;
- етапи підготовки до експорту своєї продукції на європейський ринок.

В рамках заходу відбудеться виступ наших закордонних гостей – експертів сервісу «Швеція – відкриті ворота торгівлі». Цей сервіс є єдиним інформаційним центром, створеним шведським урядом для іноземних компаній, що зацікавлені у експорті до Швеції та країн ЄС і бажають отримати прикладні знання стосовно питань, пов’язаних із виходом на ринок Швеції та Євросоюзу.

КОЛИ: 23 травня 2019 з 14:00 до 17:00
ДЕ: Київ, вул. Паркова дорога, 16А, (КВЦ Парковий)

Робоча мова заходу: українська та англійська, з синхронним перекладом.

Докладно про захід: https://preview.mailerlite.com/k5t8o5

УЧАСТЬ У ЗАХОДІ БЕЗКОШТОВНА!

Джерело


 

Товари українського експорту, які отримують переваги від ЗВТ між Україною, Канадою та ЄС

cutisdoslidМіністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» за методичної та технічної підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) провели дослідження на тему «Товари українського експорту, які отримують переваги від ЗВТ між Україною, Канадою та ЄС».

Фактично дослідження складалось із двох ключових етапів. На першому етапі аналізувалась участь України в ланцюгах доданої вартості за угодами про вільну торгівлю між Україною, Канадою та ЄС.

Другий етап – визначення груп українських товарів, що отримують переваги від потенціальної крос-кумуляції за правилами походження між Україною, Канадою та ЄС.

«Результати дослідження допомагають визначити товарні групи українського експорту, які отримують найбільші переваги внаслідок функціонування трьох зон вільної торгівлі: між Україною та ЄС, Україною та Канадою, а також Канадою та ЄС. Відповідні торгівельні угоди дозволяють українським виробникам імпортувати сировину з ЄС або Канади й експортувати свою продукцію на ці ринки на преференційних умовах, переважно без сплати мит», – зазначає Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS.

В дослідженні розглянуті три можливі ланцюги доданої вартості.

1.  Якщо український підприємець планує імпортувати сировину із ЄС, виробляти продукцію в Україні та в подальшому експортувати її до Канади, то йому варто звернути увагу на виробництво 9 товарних позицій, зокрема продукції легкої промисловості (зокрема костюми), гумових та пластмасових виробів та окремих позицій машинобудування. Виробники вказаних товарів виграють від однієї чи навіть двох зон вільної торгівлі.

2. Якщо бізнес-модель включає імпорт сировини з Канади, переробку в Україні та подальший продаж в ЄС, то найбільш цікавою може бути поставка в Україну товарних груп, зокрема гумових та пластмасових виробів, взуття та окремих позицій машинобудування.

3. Найбільше можливостей для бізнесу відкривається при переробці в ЄС української сировини для подальшого експорту до Канади (28 позицій), які здебільшого представляють добувну, хімічну промисловість, металургію та окремі позиції машинобудування.

Завантажити дослідження

Джерело


 

 

УКРАЇНА -ОДИН ІЗ ГОЛОВНИХ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ АГРОПРОДОВОЛЬСТВА В ЄС

Згідно офіційного звіту Європейської Комісії (ЄК), ЄС почав 2019 рік з рекордного рівня зовнішньої торгівлі агропродовольством.

Вартість експорту сільськогосподарської продукції з ЄС збільшувалася четвертий рік поспіль і досягла в січні 2019 року нового рекорду в € 11,2 млрд. Імпорт агропродовольчих товарів також зріс до рекордних € 10,8 млрд, що призвело до збільшення щомісячного товарообігу до € 22 млрд в порівнянні з € 21 млрд в січні минулого року.

Основний приріст експорту за останні 12 місяців припав на поставки продукції в США, Алжир і Україну. У річному обчисленні він становив для США + € 473 млн або + 2%, для Алжиру: + € 291 млн або + 12%, для України: + € 242 млн або + 13%. Також значний приріст був відзначений для Сінгапуру (+ € 216 млн або + 10%), Єгипту (+ € 186 млн або + 14%), Японії (+ € 186 млн або + 3%) та Ізраїлю (+ € 170 млн або + 9%).

Україна зайняла 16 місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС.

ТОП-20 напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС

top20

У той же час, серед країн - головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши Китай. Обсяг українських поставок склав € 5,9 млрд, китайських - € 5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з € 12,4 млрд, друге - за Бразилією з € 11,8 млрд.

ТОП-20 країн-експортерів агропродовольчої продукції в ЄС

top_20-1

Приріст вартості імпорту агропродовольчих товарів з України в річному обчисленні склав € 331 млн або 6%.

Таким чином, приріст імпорту ЄС агропродовольства з України виявився на € 89 млн вище, ніж приріст європейських поставок в Україну.

В цілому, позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчої продукцією з ЄС склало в зазначений період € 3,772 млрд.

Джерело

Євроінтеграційний дайджест. Новий випуск

eu_daidjestОфіс Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а також проект Association4U підготували черговий випуск Євроінтеграційного дайджесту.

До Вашої уваги:

- підписання Указу, який закріплює задачі всіх органів влади на виконання стратегічного курсу щодо зближення з ЄС і НАТО,

- інформація про зроблену за три роки роботу в сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України,

- модернізація ЦНАПів за підтримки ЄС у громадах,

- на постійній основі запрацював Єдиний рахунок для митних платежів, 

- Євросоюз приймає заявки на премію ЄС зі сталої енергії для країн Східного Партнерства,

- Україна представить національний павільйон на міжнародному кіноринку у Каннах,

а також багато іншої корисної інформації.

Сподіваємося, що добірка буде для Вас цікавою та корисною.


 

 

Топ-5 українських агротоварів з доданою вартістю, що нарощують експорт в ЄС

Український аграрний експорт у країни ЄС росте щороку. У 2016 році він склав €3,5 млрд, в 2017 – €5,1 млрд, а за результатами 2018 року перевищує €5,6 млрд. Разом з загальними показниками зростає також і експорт агротоварів з доданою вартістю. 

Проект Представництва ЄС про перспективи та переваги Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС  U open EU та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» визначили п’ять найбільш перспективних товарів українського аграрного експорту у країни Європейського Союзу. 

top_mМакаронні вироби
У 2018 році Україною експортувала макаронних виробів на загальну суму €33,6 млн або 14,1 тис. тонн продукції. Загалом, за останні 5 років, експорт зазначеної продукції зменшився на 3%, в основному за рахунок скорочення поставок у країни СНД. Здебільшого скоротилися поставки до Росії, частка котрої в експорті макаронних виробів з України у 2014 році складала 40%, а у 2018 році – 12%. В той же час, за аналогічний період, експорт до країн ЄС зріс на 77% або €10 млн. Таким чином ми спостерігаємо часткову переорієнтацію з ринку СНД на ринок Європейського Союзу.
У 2018 році Європейський Союз став найбільшим імпортером макаронних виробів з України, на нього припадає 69% усіх поставок. Основними покупцями є Німеччина (26% загального експорту України), Велика Британія (16%), Іспанія (11%) та Румунія (10%). На другому місці – країни СНД (26%). 
У структурі експорту макаронних виробів у ЄС домінують вироби з макаронного тіста (97%). Це лапша, вермішель і аналогічні товари, включаючи продукцію швидкого приготування. 
За підсумками 2018 року Україна посідає шосте місце серед експортерів макаронних виробів на ринок ЄС серед країн, які не входять до складу ЄС, з часткою у 5,4%. Хотіла б зазначити, що у 2014 році Україна займала 9 місце і мала лише 3%. Наразі найбільшими постачальниками макаронних виробів до ЄС є Таїланд і Китай, з частками в структурі 19% кожна і Швейцарія з часткою у 13%.

Фруктові та овочеві сокиtop_sok

У 2018 році Україна експортувала соків на €67,7 млн, що на 57% менше, ніж у 2014. Найбільшим споживачем українських соків є Європейський Союз, куди минулого року відвантажили 71% всього обсягу експорту соку з України. США та Канада займають 19%, ще 8% припадає на країни СНД і 3% – на Азію. Таким чином, ЄС є абсолютним лідером серед імпортерів українського соку.
Серед країн ЄС основними покупцями є Польща, куди у 2018 році відвантажили 16,5 тис. тонн продукції (32% всіх поставок з України), Австрія – 16,5 тис. тонн (32%) та Німеччина – 10,6 тис. тонн (21%). Також до п’ятірки входять Нідерланди (6% або 3,1 тис. тонн) та Словаччина (4% або 1,9 тис. тонн).
92% від загального обсягу експорту українського соку в ЄС припадає на яблучний сік. Також серед переліку є томатний і вишневий соки, фруктово-овочеві напої. Загалом, за даними Eurostat, серед соків, котрі ЄС імпортує з інших країн (не країн ЄС), основу складають апельсиновий та яблучний соки. Найбільшими країнами-покупцями соків є Нідерланди – 46% всіх соків та Бельгія – 33%. П’ятірку основних покупців закривають Німеччина – 4%, Іспанія – 3% та Великобританія – 3%.
В той же час, Україна входить в топ-10 основних торгових партнерів ЄС з експорту соків, займаючи 8-ме місце. Найбільшим ж партнером ЄС є Бразилія (62% всіх закупок ЄС). Далі йдуть Коста-Ріка (6%), Туреччина (4%), Китай і Таїланд (по 3% відповідно).
В рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС діють квоти на безмитний експорт соків з України до країн ЄС. Дія безмитних квот розпочалася ще в середині 2014 року і кожного року квоти використовуються на 100%. Станом на початок 2019 року розмір квоти на безмитний експорт соків з України до ЄС становить 16 тис. тонн, при цьому квота була вже повністю закрита ще у січні поточного року. Також з 1 жовтня 2017 року на три роки була введена додаткова квота на безмитний експорт соків з України, котра складає 500 тонн, проте її використання не розпочато.

Консервовані томати top_pom

40,3 млн склав експорт українських консервованих томатів у 2018 році, що на $3 млн більше, ніж у 2017. Варто зазначити, що до категорії «консервовані томати» входить томатна паста, частка котрої в структурі даної товарної групи сягає майже 99%, решта – консервовані томати без оцту.
Найбільшим імпортером консервованих томатів та томатних паст з України є Європейський Союз, куди минулого року відвантажили 74% від усього обсягу експорту. Другим найбільшим регіоном-покупцем є Азія (15% всіх поставок з України), а трійку лідерів закривають країни СНД (8%). 
Цікавим є той факт, що до 2014 року левова частка продукції постачалася саме до країн СНД – 94-97% всіх поставок. Проте, українські експортери консервованих томатів і паст диверсифікували торгові потоки, перемістивши вектор торгівлі в сторону європейського ринку. У 2014 році частка країн ЄС і СНД в поставках томатних паст з України була майже однаковою – 48% і 50% відповідно. А вже з 2015 року обсяг експорту до ЄС почав стабільно зростати, витіснивши країни СНД. Таким чином, за останні 5 років, експорт консервованих томатів і паст до країн ЄС зріс більше, ніж в 2,5 рази – з €11,4 млн у 2014 році до майже €29,8 млн у 2018. 
Найбільшими імпортерами української продукції серед країн ЄС є Польща (65% всіх експортованих консервованих томатів і паст), Німеччина (14%), Австрія (6%), Чехія (5%) та Латвія (3%). 
У свою чергу, для країн Європейського Союзу Україна також є вагомим партнером, адже, за підсумками 2018 року, ми стали четвертим найбільшим експортером томатних паст, займаючи 15% від загального імпорту регіону. Перші три місця належать США (28%), Китаю (25%) та Туреччині (19%).
В рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС діють квоти на безмитний експорт оброблених томатів. Дія безмитних квот розпочалася ще в середині 2014 року і кожного року квота використовується на 100%. У 2019 році розмір квоти становить 10 тис. тонн, при цьому, станом на середину березня поточного року, вона використана на 79%. Також з 1 жовтня 2017 року на три роки була введена додаткова квота на безмитний експорт оброблених томатів з України, котра складає 3 тис. тонн, другий рік вона закрита на 100%.


top_xlibХлібобулочні вироби
Україна експортувала хлібобулочних виробів у 2018 році на €134 млн або 30,7 тис. тонн. У середньому за останні 5 років експорт зазначеної продукції зменшився на 31%, проте показовим є те, що значно змінилася географічна структура поставок. Адже у 2014 році 82% відвантажень всіх хлібобулочних виробів за кордон здійснювалися у країни СНД (в основному – Казахстан, Росію і Молдову), а до країн ЄС постачалося лише 6% продукції. Натомість у 2018 році частка країн ЄС зросла до 29%, а країн СНД скоротилася до 45%. Відповідно, у порівнянні з 2014 роком поставки до ЄС збільшилися майже у 3,5 рази. 
Серед країн ЄС найбільшими споживачами української продукції є Румунія (24% всіх поставок до ЄС), Польща (14%), Німеччина (12%) і Латвія (11%). Сумарно на зазначені країни припадає 61% експорту вітчизняної хлібобулочної продукції на європейський ринок. Найпопулярнішими товарами є солодке сухе печиво (55% в структурі поставок до ЄС), інші вироби: підсолоджені, сухе печиво (19%), вафлі і вафельні облатки (17%), пряники (6%) та грінки (4%).
У свою чергу Україна посідає третє місце серед експортерів макаронних виробів на ринок ЄС серед країн, які не входять до складу Європейського Союзу, з часткою у 10%. Хотіла б зазначити, що ще 5 років тому Україна не входила навіть до десятки постачальників зазначеної продукції на європейський ринок Загалом до трійки лідерів наразі також входять Туреччина (16%) та Китай (12%). 

Шоколад

top_shokolad
У 2018 році Україна експортувала шоколаду на €150 млн або 63,4 тис. тонн. Зараз спостерігається динаміка до зменшення поставок, яка розпочалась у 2014/15 роках, в основному саме через скорочення поставок до країн СНД, частка котрих до 2013 року складала близько 90%. 
Наразі найбільшим покупцем українського шоколаду все ще є країни СНД (Казахстан, Білорусь і Молдова), займаючи 41% в структурі поставок України. Проте у 2018 році другим найбільшим імпортером стали країни Європейського Союзу. Ще 5 років тому їх частка становила лише 9%, а за результатами 2018 року вона вже склала 27%. Тож, при загальному падінні експорту шоколаду, поставки на ринок ЄС зросли майже в три рази.
Основними країнами-споживачами українського шоколаду в ЄС є Румунія (22% всіх поставок), Угорщина (17%), Болгарія (17%), Польща (13%) та Литва (9%).
У свою чергу Україна для ЄС також є вагомим партнером, адже є третім найбільшим імпортером шоколаду на європейський ринок (в натуральному вираженні), займаючи 9% в структурі імпорту шоколаду серед країн-не членів Європейського Союзу. Найбільшими ж постачальниками шоколаду в ЄС є Швейцарія (39%) та Кот Д'івуар (24%).

Джерело

 
Практичний довідник органічного експортера до ЄС. Випуск 2

jpg

З кожним роком органічна продукція користується все більшим попитом і популярністю, в тому числі і серед європейських споживачів. У той же час обсяги її виробництва у країнах ЄС поступаються рівням споживання. Cаме тому постачання значних обсягів продукції органічного виробництва на ринки ЄС відбувається з інших країн.

Керуючись цим, проект "Агроторгівля України" у співпраці з "Органік Стандарт" та за підтримки Німецько-української промислово-торговельної палати підготували вже друге оновлене видання Практичного довідника органічного експортера до ЄС. Адже з виходу першого видання  Україна значно збільшила обсяги експортованої органічної продукції (яка була представлена не тільки сировиною, але й напівфабрикатами та переробленою продукцією) і тим самим стала важливим постачальник органіки на ринок ЄС.

Так відповідне видання відобразило зміни та актуальні дані щодо вимог до органічної продукції та її експорту.

До уваги читачів довідника:

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЩОДО ІМПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ПОХОДЖЕННЯМ З УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ

Джерело

 


 

Адаптація до законодавства ЄС: у фокусі малі та середні виробники аграрної продукції

adapОпубліковано дослідження "Адаптація до законодавства ЄС: у фокусі малі та середні виробники аграрної продукції". У цьому виданні для сільгоспвиробників зібрано інформацію про те, які саме зміни вони мають запровадити в своїх господарствах у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію, враховуючи урядовий план заходів до 2026 року. Зокрема, роз’яснюються вимоги до виробництва:

– молочних продуктів та жирів

– яєць та птиці

– м’ясної продукції

– меду

– напоїв

– джемів та інших солодощів

– органічної продукції

Завантажити дослідження

Автори базового дослідження: Катерина Шор, (Зелене досьє) Марта Руда, Яна Рогінська-Грін (Інститут дослідження адаптації законодавства)

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 59 60 >