Співпраця з НАТО
НАТО розгляне можливість надання додаткової підтримки Україні

630_360_1542646754-266Глава МЗС України провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Єнс Столтенберг повідомив, що союзники планують обговорити додаткову підтримку Україні у рамках Комплексного пакету допомоги.

Дмитро Кулеба з розумінням сприйняв рішення партнерів перенести на пізніші терміни засідання Північноатлантичної Ради НАТО за участі України та Грузії з огляду на складну епідеміологічну ситуацію в Європі та світі.

«Політика нового Уряду України щодо НАТО залишається абсолютно незмінною», - зазначив Міністр. Серед ключових короткотермінових пріоритетів двосторонньої взаємодії він відзначив: надання нашій державі статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО як додаткового інструмента поглиблення співробітництва у військовій сфері; відновлення засідань Комісії Україна-НАТО на високому рівні; оновлення Комплексного пакету допомоги НАТО для України.

Співрозмовники також обмінялися думками щодо останніх деструктивних кроків РФ, зокрема про заборону володіти земельними ділянками на території тимчасово окупованого Криму не громадянам РФ. Було наголошено на тому, що такі дії є неприпустимими та грубо порушують державний суверенітет і територіальну цілісність України, а також міжнародне гуманітарне право.

Джерело


 

Уряд схвалив Річну національну програму Україна-НАТО

28945Уряд схвалив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2020 рік, яка розроблена за методологією вимірюваних результатів, ставить у центр уваги безпеку людини, містить механізм моніторингу виконання і побудована за принципами, структурою та змістом планів дій щодо членства в НАТО країн, які вступали в Альянс.

Відповідний документ Кабінет Міністрів України схвалив на засіданні у середу, 5 лютого, з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави.

“Наш Уряд включив до своєї Програми діяльності амбітну ціль: аби за п’ять років Україна відповідала критеріям вступу до НАТО. Якою буде Україна рівня натівських стандартів? Це держава, для якої безпека і добробут громадянина знаходяться у центрі уваги. Держава, яка здатна захистити свої людиноцентричні принципи”, - заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Цьогоріч документ містить низку нововведень. Вперше у центрі уваги при плануванні змісту програми поставлені саме права, свободи і законні інтереси людини. Саме такий людиноцентричний підхід сповідує Північноатлантичний Альянс.

Крім того, розробка документа вперше здійснювалася за міжнародною методикою Results-Based Management (RBM, “Управління, орієнтоване на результат”). Саме така методика використовується при підготовці аналогічних стратегічних документів у державах-членах НАТО, Світовому банку, ООН.

“Ми вже говоримо з Альянсом однією мовою. Річна національна програма на 2020 рік написана абсолютно “натівською” мовою, мовою конкретних вимірюваних результатів, які вирішують конкретні проблеми у визначених ділянках реформ, і спрямовані, насамперед, на безпеку та добробут людини. Ця дорожня карта євроатлантичних реформ гарантовано веде нашу країну до високих стандартів НАТО”, - наголосив Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Важливо, що РНП-2020 розроблялася одночасно з Державним бюджетом на 2020 рік, тому всі заходи, передбачені у програмі, підкріплені фінансово. Вперше передбачено створення системи незалежного зовнішнього моніторингу виконання РНП. Оскільки перелік реформ, які включені до програми, дуже широкий і стосується приведення багатьох сфер життя країни до стандартів Альянсу, моніторинг виконання програми стане своєрідним аудитом країни за критеріями НАТО.

РНП передбачає як реформи сектору безпеки та оборони, так і демократичні перетворення країни. Серед перших, зокрема, приведення всієї системи управління силами оборони, стратегічного та оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження до стандартів і сумісності із системами НАТО, впровадження демократичного цивільного контролю, забезпечення умов для участі українських підприємств у багатонаціональних проектах НАТО у сфері розробки та виробництва озброєння і техніки тощо. Серед других, зокрема, сформована ринкова економіка, прозора податкова система, ефективне наукове співробітництво між Україною та країнами НАТО і ЄС, система боротьби з тероризмом, яка робить Україну надійним партнером у системі міжнародної безпеки, розвиток системи національної стійкості та захисту критичної інфраструктури тощо.

Річна національна програма максимально наближена за змістом та принципами до Плану дій щодо членства у НАТО, і має таку саму структуру з п’яти розділів, як ПДЧ: I. Політичні та економічні питання; II. Оборона/Військові питання; III. Питання ресурсів; IV. Питання безпеки; V. Правові питання.

РНП є ключовим інструментом інтеграції України до НАТО і дорожньою картою реформ, задля втілення стандартів і принципів Альянсу. Він був створений Альянсом 2008 року, коли на саміті у Бухаресті союзники визнали, що Україна буде членом НАТО. Цьогоріч виконання РНП спрямоване на досягнення цілі 17.2 Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Україна відповідає принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору».

Джерело


 

Спеціалізований курс у рамках Програми Україна-НАТО з професійного розвитку

630_360_1542646754-266Цьогоріч в Україні відбудеться спеціалізований курс у рамках Програми Україна-НАТО з професійного розвитку, під час якого найкращі фахівці Альянсу та України вперше навчатимуть службовців з 52 державних інституцій навичкам публічних виступів, аналітичного мислення, стратегічного планування, проектного менеджменту.

Про це заявив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

“Українські держслужбовці, які займаються євроатлантичною інтеграцією у державних інституціях, мають хороший рівень фахових знань. Але завжди існував серйозний брак навичок публічних виступів, презентації, володіння англійською мовою та ін. Цьогоріч ми вперше організовуємо за підтримки Альянсу масштабний тренінг з підвищення саме таких навичок для фахівців 52 українських державних інституцій”, - розповів Віце-прем’єр-міністр.

У навчальному курсі візьмуть участь державні службовці, до посадових обов’язків яких входять питання євроатлантичної інтеграції України. Для проведення тренінгів до України прибудуть найкращі фахівці Альянсу, а також будуть залучені українські експерти, зокрема, з недержавного сектору.

“Завдяки такому навчанню Україна матиме, образно кажучи, спецпідрозділ фахових євроатлантистів на державній службі. Це один з прагматичних кроків нашого Уряду, спрямований на реальне зближення України з НАТО, який суттєво підвищить ефективність взаємодії між нашою державою та Альянсом. За таких держслужбовців буде не соромно”, - пояснив Дмитро Кулеба.

Навчання проходитиме у рамках проекту “Champions 100”, який організовується Програмою Україна-НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України (Professional Development Program) спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. За результатами навчання учасники отримають сертифікати.

Програма Україна-НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України втілюється в рамках Комплексного пакету допомоги Україні, який був схвалений на Варшавському саміті НАТО 9 липня 2016 року у відповідь на агресію РФ проти України з метою допомогти нашій державі в реалізації першочергових завдань реформування сектору безпеки і оборони та досягнення сумісності ЗСУ з силами НАТО.

Джерело


 

Відбулася Комісія Україна-НАТО

28945Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба звернувся до НАТО з проханням розпочати офіційну процедуру розгляду заявки України на приєднання до Програми розширених можливостей НАТО. Про це він заявив у ході засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, яка відбулася у штаб-квартирі Альянсу у середу, 15 січня.

За словами Дмитра Кулеби, Україна має стати учасницею Програми розширених можливостей НАТО з практичних, а не політичних міркувань, адже це сприятиме оперативному обміну розвідувальним даними, поглибленій взаємодії з Альянсом та підвищенню безпеки, зокрема, у Чорноморському регіоні.

«Потреба участі України у Програмі розширених можливостей НАТО давно перезріла. Це питання не політики, а виключно практики. Наші військові потребують тісної взаємодії з Альянсом і обміну інформацією. Особливо це питання актуальне у розрізі загроз у Чорноморському регіоні», — наголосив Дмитро Кулеба.

За словами Віце-прем’єр-міністра, Програма розширених можливостей не входить до треку інтеграції України до Альянсу та курсу на набуття членства в НАТО. Задля цього в України є інструмент Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО.

«Навіть нещодавня трагедія, яка сталася в Ірані, збиття нашого літака, продемонструвала, наскільки важливо для України мати ефективний обмін розвідувальними даними з НАТО. До речі, союзники високо оцінили принципову і водночас виважену позицію та дії української сторони після трагічного збиття літака», — зауважив він.

Під час засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів у штаб-квартирі Альянсу були обговорені актуальні питання взаємодії України з Альянсом. Зокрема, учасники обговорили оцінку НАТО виконання Річної національної програми 2019 року та пріоритети Річної національної програми на 2020 рік, яка за своєю суттю та формою максимально наближена до формату Плану дій щодо членства в НАТО.

Сторони обмінялися думками щодо нинішнього стану впровадження стандартів НАТО в Україні та перспектив втілення амбітних планів Уряду на 2020 рік.

«Я вдячний Альянсу за позитивні оцінки минулорічної Річної національної програми. Зокрема, за визнання, що зміна влади у 2019 році призвела до нової динаміки процесу реформ та швидкого ухвалення ключових реформаторських законів, які довго були відкладеними. Ми також уважно вивчили зауваження, які Альянс висловив в оцінці та готові зробити все, аби врахувати їх у подальшій діяльності», — підсумував Дмитро Кулеба.

Джерело


 

Україна перезапускає формат роботи з НАТО

28945Міністр оборони України Андрій Загороднюк під час зустрічі з журналістами за підсумками робочої поїздки до штаб-квартири НАТО анонсував рішення Північноатлантичного альянсу та України найближчим часом перейти на новий формат відносин.

«Ми перезапускаємо формат роботи з НАТО, робимо його більш практичним. Розраховуємо, що перші документи будуть підписані цього року», – зазначив Міністр оборони.

Андрій Загороднюк повідомив, що у рамках нового формату усі існуючі програми співпраці України та НАТО будуть зведені в одну програму, при цьому Річна національна програма (РНП) у рамках нового підходу залишиться.

«РНП залишається, бо це по суті внутрішній, односторонній документ. Натомість нова програма стосуватиметься двосторонньої взаємодії України з НАТО», – розповів він.

За словами керівника вітчизняного оборонного відомства, Альянс запровадив підхід «одна країна – один план», відповідно підтримка Україні буде надаватися в рамках однієї програми.

«Ми станемо першою країною, яка буде рухатися за цим підходом», – зазначив Міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Джерело


 

Україна-НАТО: що на столі переговорів?
natTRUMAN Agency організовує дискусійну панель «Україна-НАТО: що на столі переговорів?», аби своїм баченням розвитку відносин поділилися люди, відповідальні за наповнення співпраці змістом.
 
Захід відбудеться 21 жовтня об 11.00 у Великій залі Дипломатичної академії України.
 
Щоб взяти участь у заході необхідно до 18 жовтня заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://docs.google.com/…/1ZUUwZ-h6_4P6bJJc_Pct4-eP1Cy…/edit
або написати Tetiana Gaiduk у приватні повідомлення чи на пошту tetianagaiduk@truman.ua
 
Детальніше за посиланням
 

Співробітництво Україна-НАТО

27 вересня в Чернігові відбувся семінар "Співробітництво Україна-НАТО. Регіональний вимір". Організаторами семінару став Укртелерадіопресінститут при підтримці Центру НАТО в Україні, ГО «Медіафорум» та Національної Спілки Журналістів України. 

Представники органів державної влади та засобів масової інформації обговорили зі знаними експертами Центру інформації та документації НАТО в Україні, Національного інституту стратегічних досліджень,  Державного комітету телебачення і радіомовлення питання співробітництва України з Північноатлантичним Альянсом та шляхи його поглиблення. Окрему увагу було приділено Резолюції Ради Безпеки ООН 13-25, зокрема гендерним питанням під час збройних конфліктів.

Окрім отриманих теоретичних знань учасники також взяли участь у симуляційній грі: прийняття рішень в НАТО, пов’язаних з застосуванням 5 статті Вашингтонського договору у випадку умовної кризи.

dsc_0420_

  dsc_0423_ dsc_0429_                                      

Соціологічні дослідження щодо ставлення і поінформованості громадськості стосовно вступу України до ЄС та НАТО

000000image_3846t6yt65ytyУ Києві презентували результати кількісних всеукраїнських соціологічних досліджень щодо ставлення і поінформованості громадськості стосовно вступу України до ЄС та НАТО. Дослідження було виконане на державне замовлення (замовник – Держкомтелерадіо) у травні-червні цього року переможцем відповідного тендера – ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій». У презентації взяли участь Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, директор ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій» Андрій Орлов.

За словами Андрія Орлова, дослідження щодо ЄС свідчить, що переважна частина українців підтримує приєднання до Європейського Союзу (67%) та  висловлює високий рівень довіри Європейському Союзу як стратегічному партнерові України (63%). Спостерігається  позитивна динаміка показників підтримки приєднання України до ЄС у часі – з 2013 року кількість українців, які виступають за ЄС, збільшилась на 21%. У цілому українці очікують від інтеграції до ЄС розширення власних можливостей та розвитку України відповідно до сучасних світових тенденцій.

Окремо соціолог поінформував про результати досліджень щодо НАТО. «У свідомості українців з 2012 року відбувається укорінення думки щодо необхідності вступу України до НАТО як гарантованого шляху безпеки країни. Порівняно з 2012 роком відсоток тих, хто вважає цей шлях кращим, зріс більше ніж у чотири рази. Станом на травень 2019 року 57% українців вважають членство в НАТО основною гарантією національної безпеки країни», – зазначив Андрій Орлов.

«Зростання свідомої підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції переконливо свідчить про ефективність інформаційно-роз’яснювальної роботи останніх кількох років. ЄС та НАТО стали ближчими та зрозумілішими для громадян. І я пишаюся, що вперше держава стала активним та ефективним учасником цього процесу», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Також вона зазначила, що євроінтеграційна команда оновила підходи до проведення інформаційної роботи. Були запущені перші інформаційні кампанії на державне замовлення, а також проведено власну потужну кампанію «Євроінтеграція: сила можливостей», яка стала можливою завдяки залученню організацій-партнерів.

Згідно з опитуванням, переважна більшість українців (78%) вважають себе добре обізнаними щодо Європейського Союзу і  неодноразово натрапляли на публікації та інформаційні матеріали щодо ЄС (62%). Третина українців (31%) помітили цілеспрямовані інформаційні кампанії, зокрема, кампанію «Євроінтеграція: сила можливостей». 72% опитаних  з усіх регіонів вважають за необхідне отримувати більше інформації про ЄС та євроінтеграцію.

Щодо тематики інформаційних кампаній, то українці більше знають про переваги, які надає європейська інтеграція Україні як державі. «Українці хочуть чітко розуміти, що саме зміниться у житті кожної родини після вступу до ЄС і яку ціну доведеться за це сплатити. Саме тому важливо більше розповідати про це», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Більшість українців (62%) хотіли б також більше дізнатися про НАТО. Серед інформаційних запитів українцям першочергово цікавою була б інформація про наслідки вступу до НАТО для України. Добре доповнити цю тематику може інформація про вплив вступу до НАТО на економіку України, можливості залучення західних інвестицій, можливості зі встановлення миру на Донбасі, про гарантії безпеки для України і про вплив на рівень та якість життя пересічних українців.

Ознайомитися з дослідження можна за посиланням

«Я особисто відвідала майже всі обласні центри України, чимало з них кілька разів, роз’яснюючи цілі та досягнення євроінтеграції. І приємно, що нині значна частина українців вважає, що добре поінформована щодо європейської інтеграції. Сподіваюся, нова команда, яка вже заявила про необхідність потужної інформаційної роботи з населенням, продовжить та розвине цю роботу заради стабільності нашого євроінтеграційного та євроатлантичного курсу. Адже маємо чіткий запит від населення на інформацію про поступ України на шляху до ЄС та НАТО. Російські пропагандистські канали та ресурси з готовністю задовольнять цей запит, якщо ми не будемо діяти проактивно», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зазначив, що вже два роки поспіль Держкомтелерадіо опікується темою інформування населення України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. У другій половині цього року планується  реалізувати ще кілька інформаційних кампаній.

У цьому контексті Віце-прем’єр-міністр нагадала, що триває конкурс на кращу публікацію на тему НАТО – він продовжений до 31 липня. Переможці отримають можливість дводенної поїздки до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Також завершився тендер на проведення навчальних семінарів з тематики НАТО в регіонах.

Довідково

Соціологічне дослідження проводилися відповідно до Плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2019 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 35-р) та Плану заходів на 2019 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції України на 2018-2021 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 83-р).

Джерело


 

 

Про співпрацю Україна-НАТО

28945Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася із заступником Генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки, Послом Алехандро Альваргонсалесом.

Сторони обговорили широке коло питань співпраці України з Альянсом. Зокрема, йшлося про політичний діалог Україна-НАТО, безпекову ситуацію на сході України та в Чорноморському регіоні, підготовку візиту до України Генерального Секретаря НАТО та Північноатлантичної ради НАТО, які заплановані на 9-10 липня, виконання Річної національної програми-2019 тощо.

Віце-прем`єр-міністр подякувала Послу Алехандро Альваргонсалесу за зміцнення зв'язків між Україною та НАТО, а також запевнила, що зміна вищого політичного керівництва держави не вплине на інтеграцію України до НАТО.

«Євроатлантична інтеграція – це стратегічний курс, зафіксований в Конституції нашої держави, обраний як народом України, так і політичною елітою нашої держави. Відтак, переконана, шлях цей є незворотнім і роль НАТО тут є ключовою для нас», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

Своєю чергою заступник Генсека НАТО відзначив зусилля команди Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції за значний прогрес в реалізації євроатлантичних реформ. «Ви зробили величезну роботу і маєте ті досягнення, які працюватимуть для всіх українців. Адже за останні чотири роки вам вдалося зробити більше, ніж було зроблено в Україні за попередні 25 років. Тож вітаю, ви маєте чим пишатися», – підкреслив Алехандро Альваргонсалес.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що наразі команда Урядового офісу працює над transition book – дієвим інструментом для наступного складу Уряду із переліком проектів, програм і важливих напрямків співпраці України з ЄС та НАТО. «За будь-яких політичних змін важливо зберегти та продовжити вже наявні напрацювання та не втратити час. Моя команда зробить усе можливе, аби забезпечити спадкоємність та незворотність євроатлантичного вектору», – зазначила представниця українського Уряду.

Окрім того, сторони обговорили підготовку візиту Північноатлантичної ради НАТО до України у липні. «Цей візит є важливим сигналом підтримки для України. Переконана, матимемо продуктивну роботу в рамках засідань, що у подальшому стане основою для євроатлантичних перспектив України уже на наступній зустрічі глав держав і урядів Альянсу в Лондоні, під час грудневого Саміту НАТО 2019 року», –  зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Обговорюючи безпекову ситуацію на сході України та в Чорноморському регіоні, Віце-прем`єр-міністр подякувала за ухвалений НАТО відповідний пакет заходів для підтримки України. Вона закликала союзників посилити власну присутність у Чорноморському регіоні, аби змусити Росію виконати свої міжнародні зобов'язання, забезпечивши безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі і дозволивши вільне пересування суден.

Окремо сторони обговорили впровадження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО 2019. «Річна національна програма є ключовим інструментом, який має Україна для просування своїх євроатлантичних амбіцій» - сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Також вона додала, що наразі понад 300 фахівців із 84 міністерств і відомств залучені до реалізації РНП 2019. Окрім того, триває активна робота з підготовки РНП-2020. «У Річній національній програмі – 2019 вже використовується новий підхід з акцентом на результати, а не просто на діяльність, яка виконується протягом року. Ми знаємо, що союзники хочуть бачити результати дій, а не лише їх перелік. Акцент буде зроблено на якості, а не на кількості», – наголосила Віце-прем`єр-міністр.

Джерело


 

Уряд схвалив проект Указу Президента України Питання європейської та євроатлантичної інтеграції

53315f6e7e033_image1Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 10 квітня cхвалив  проект Указу Президента України «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції», який стосується роботи всіх державних органів влади відповідно до закріпленого у Конституції курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

Ухвалення акта дозволить забезпечити реалізацію стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО відповідно до Закону України від 7 лютого 2019 р. № 2680-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». Указ дозволить визначити пріоритетні завдання для органів державної влади України з реалізації стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС і НАТО. Проектом Указу передбачено затвердити План заходів із реалізації курсу. Кабінету Міністрів України доручається забезпечити звітування щодо виконання цього Указу у встановлені терміни.

Проект Указу підготовлений відповідно до доручення Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів спільно з МЗС, Міноборони, МВС, Мінветеранів, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Мін'юстом та іншими ЦОВВ.

«7 лютого 2019 року було здійснено, без перебільшення, один з найважливіших кроків, які визначили подальший розвиток нашої держави – я маю на увазі закріплення в Конституції України незворотного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Таким чином ми підтвердили серйозність наших намірів і встановили для себе амбітну кінцеву мету – членство в НАТО та Європейському Союзі. Але насправді це лише початок. Для досягнення великої стратегічної мети необхідно робити практичні конкретні кроки. Щоб системно і якісно впровадити ті зміни, які передбачає Закон № 2680-VIII, було розроблено проект Указу Президента України, яким передбачається затвердити відповідний План заходів. Це перелік чітких задач для державних органів, які передбачають активну роботу у всіх ключових сферах, посилення інституційної спроможності державних органів, розвиток наукового та освітнього потенціалу та багато іншого», - прокоментувала рішення Уряду Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерело


 

1 2 3 4 5 6 7 ... 10 11 >