Співпраця з НАТО
Україна створює національну систему переходу на стандарти НАТО

14994Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина анонсувала запуск національної системи переходу на стандарти НАТО на онлайн-презентації дослідження аналітичного Центру «Нова Європа» про стан впровадження стандартів НАТО в Україні.

«Зараз готується спеціальне рішення РНБО стосовно визначення ключових внутрішніх заходів, необхідних для прискорення вступу України до НАТО. Одним з його ключових елементів стане формування національної системи переходу на стандарти НАТО», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

Національна система переходу на стандарти Північноатлантичного Альянсу має на меті забезпечити системність та планомірність роботи різних органів у напрямку адаптації до стандартів НАТО. Йдеться про об’єднання у єдину систему як трансформації у Збройних Силах, так і у всьому секторі безпеки і оборони, зокрема захист інформації з обмеженим доступом, питання функціонування спецслужб.

Перехід на стандарти НАТО дозволить досягти: 

  • оперативної взаємосумісності Збройних Сил України з арміями держав-членів НАТО для спільних дій під час операцій з врегулювання криз, у складі Сил Реагування НАТО та багатонаціональних навчань;
  • функціональної взаємосумісності, зокрема в сферах оборонного планування, управління оборонними ресурсами, управління кадрами, адміністративної діяльності.

У дослідженні ЦНЄ зазначено, що станом на січень 2021 року Україна впровадила 292 або ж близько 19% угод із стандартизації та керівних документів Альянсу. При цьому третину з них - близько 100 - запроваджено за останні півтора роки.

«Та динаміка, яку ми вже демонструємо в трансформації сектору безпеки і оборони і впровадженні стандартів НАТО у Збройних Силах за останні півтора роки, дозволяє нам ставити перед собою амбітні цілі на євроатлантичному напрямку», – додала Ольга Стефанішина.

У той же час Віце-прем’єр-міністр підкреслила, що окрім переходу сектору безпеки і оборони на стандарти НАТО, ведеться активна робота щодо впровадження в Україні принципів і політик Альянсу:

«До прикладу, ми працюємо над розбудовою національної системи стійкості, вже ухваливши Концепцію забезпечення національної стійкості на останньому засіданні Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції. Системний перехід України на стандарти, принципи і політики НАТО є одним з першочергових пріоритетів Уряду».

Довідково

Існує близько 2 000 стандартів НАТО з військової взаємосумісності, які зафіксовані у близько 1 200 угодах зі стандартизації та керівних документах Альянсу. Перехід на стандарти НАТО для кожної держави-члена НАТО є добровільним в залежності від їхньої доцільності для кожної окремої країни.

Джерело


 

Відбулось засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України

1499426 березня відбулось засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.

«Кожне наше засідання має надзвичайно насичений порядок денний. Скоординовані і ефективні  дії всіх органів влади, залучених до інтеграції України до НАТО, справді додають аргументів для переговорного процесу з нашими партнерами. Маємо зробити багато внутрішніх кроків і для максимального використання статусу Партнера НАТО з розширеними можливостями, і для відображення намірів України в новій Стратегії НАТО 2030», – зазначила Ольга Стефанішина.

На засіданні Комісії говорили про:

  • розроблення і виконання Річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО (РНП): останні кроки для затвердження проекту РНП-2021 і початок розроблення проекту РНП-2022;
  • перебіг взаємодії України з НАТО у рамках Програми розширених можливостей;
  • механізми збільшення команд євроатлантистів у державних органах;
  • професійне навчання та підвищення кваліфікації держслужбовців у сфері євроатлантичної інтеграції; 
  • інтеграцію політики рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в систему підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони.

 Члени Комісії ухвалили низку документів:

  • структуру проекту РНП-2022; 
  • методичні рекомендацій про розроблення, моніторинг та оцінювання результатів виконання РНП;  
  • типове положення про відповідальний структурний підрозділ з питань євроатлантичної інтеграції України; 
  • методичні рекомендації про щорічне визначення потреб державних органів у фахівцях з євроатлантичної інтеграції україни та їх професійному навчанні;
  • концепцію загальної професійної (сертифікатної) програми підвищення кваліфікації «Євроатлантична інтеграція України»;
  • концепцію загальної короткострокової програми  підвищення кваліфікації «Розроблення, моніторинг та оцінювання результатів виконання Річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО»);
  • концепцію забезпечення національної стійкості.

За результатами засідання прийнято рішення розпочати підготовку проекту Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО на 2022 рік, а також двох навчальних програм для державних службовців: про НАТО та євроатлантичну інтеграцію України, а також про розроблення, моніторинг та оцінювання результатів виконання РНП.

Джерело


 

МЗС разом з Центром інформації та документації НАТО в Україні запустили проєкт #СильнішіРазом

20190306_190306-ukПроєкт складається із серії відеороликів про співпрацю між нашою країною та НАТО, зокрема про внесок України у зміцнення євроатлантичної безпеки.

«Синергія - це не просто гарне слово. Це практична необхідність, оскільки разом ми набагато сильніші, ніж просто сума наших зусиль. Я впевнений, що разом Україна і НАТО зможуть подолати будь-який виклик, з яким можемо зіткнутися в майбутньому», - зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Перший відеоролик проєкту присвячений зусиллям України та НАТО у боротьбі з пандемією COVID-19. Про взаємодію і конкретні кроки говоритимуть міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінета Кляйне.

Відео транслюватимуться на офіційних онлайн-ресурсах МЗС та закордонних дипломатичних установ України.

https://fb.watch/3Iy1XogAPk/

https://youtu.be/ve3Dsn_auek

https://youtu.be/GeUcW936_2o

Джерело


 

Прем’єр-міністр та Генсек НАТО обговорили подальші кроки на шляху євроатлантичної інтеграції України

630_360_1570969573-166Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 9 лютого провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої обговорив подальші кроки України на шляху євроатлантичної інтеграції.

Денис Шмигаль наголосив, що мета України — членство в НАТО, й Уряд України готовий зробити все можливе для досягнення цієї мети.

«Ми впроваджуємо структурні реформи, активно модернізуємо сектор безпеки й оборони, посилюємо верховенство права і викорінюємо корупцію. Боротьба з корупцією та судова реформа є першочерговим пріоритетом», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд має намір посилити роботу з відкритості та прозорості у сфері оборонної промисловості та буде заохочувати підприємства до співпраці з електронною системою  публічних закупівель «Prozorro».

За словами Глави Уряду, цього року також планується схвалення міжвідомчого механізму видачі українським підприємствам Декларації доброчесності (Declaration of Eligibility), що дозволить їм пропонувати та реалізовувати свої товари й послуги в межах Агенції НАТО з підтримки та постачання через Перелік постачальників оборонної продукції (Source File).

Прем’єр-міністр запевнив Генерального секретаря НАТО, що Президент, Уряд та Парламент України із залученням громадянського суспільства активно взаємодіють для реалізації євроатлантичного порядку денного.

Одним із результатів такої взаємодії, як відзначив Денис Шмигаль, стало ухвалення Законів України «Про оборонні закупівлі» та «Про розвідку», що надало суттєвого поштовху практичному співробітництву України з НАТО.

«Важливим та ефективним інструментом реалізації реформ є Річна національна програма, яка є дорожньою картою реалізації євроатлантичних прагнень України. Підготовка програми на 2021 рік перебуває на завершальній стадії. Документ, підготовлений із залучення понад 100 органів державної влади та схвалений на засіданні Уряду», — зауважив Прем’єр-міністр.

Як підкреслив Глава Уряду, визнання України у червні 2020 року Партнером із Розширеними Можливостями є важливим етапом реалізації євроінтеграційних прагнень України.

«Програма розширених можливостей має стати ефективним інструментом практичного зближення України з НАТО, переведення Збройних Сил на стандарти Альянсу, зміцнення східного флангу НАТО, покращення безпеки шляхом збільшення присутності НАТО у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр подякував Єнсу Столтенбергу й експертам НАТО за врахування безпекових занепокоєнь України в аналітичному процесі з розроблення концепції реформування Північноатлантичного Альянсу та його майбутнього розвитку після 2030 року (NATO Reflection process 2030).

Денис Шмигаль також висловив вдячність НАТО за зацікавленість і підтримку ініціативи України із заснування «Кримської платформи» та запросив Єнса Столтенберга особисто взяти участь у проведені установчого саміту Платформи у серпні 2021 року.

Єнс Столтенберг у свою чергу підкреслив, що двері НАТО відчинені й Альянс повністю підтримує євроатлантичні прагнення України.

Джерело


 

Уряд схвалив проєкт Указу Президента України про РНП Україна-НАТО на 2021 рік

28945Уряд схвалив проєкт Указу Президента України про Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2021 рік.

Координацію з підготовки РНП-2021, подальшого виконання і моніторингу здійснює Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України на чолі з Віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною.

“РНП на 2021 рік - це фактично наш внутрішній план, за яким ми рухаємося у напрямку членства в НАТО, адже цей документ, як і його попередник – РНП-2020, максимально наближений до План дій щодо членства в НАТО. Рухаючись цим треком, Україна поступово наближає свої стандарти до стандартів Альянсу, що є передумовою членства в НАТО”, - зазначає Ольга Стефанішина.  

РНП-2021, як і попередня РНП-2020, - «людиноцентрична»: головний акцент державної політики в сфері євроатлантичної інтеграції спрямовано на забезпечення безпеки і добробуту людини як ключового суб’єкту національної безпеки.

РНП-2021 розробляли понад 535 представників 70-ти державних органів, підприємств і компаній. При підготовці документа використовували міжнародну методику підготовки стратегічних документів «Управління, орієнтоване на результат», загальноприйняту в державах-членах НАТО, ООН, Світовому банку. Розробка документа йшла «від з’ясування проблем у впровадженні необхідних для набуття членства в НАТО реформ» до визначення шляхів їхнього вирішення з  індикаторами виконання та ефективності. Проєкт РНП-2021 розробляли одночасно з пропозиціями до Державного бюджету на 2021 рік, відтак заходи РНП-2021 підкріплені фінансово.

Документ потребує схвалення Президентом України.

Довідково

Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО на 2021 рік - це ключовий інструмент досягнення Україною необхідних критеріїв членства в НАТО. Це системний документ, який містить опис реформ, визначає їхню стратегічну мету, зміст, завдання і заходи в наступних напрямках: політичні та економічні питання, оборонні і військові питання, питання ресурсів, питання безпеки, правові питання.

Джерело


 

Засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України

2894515 грудня заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді взяла участь у другому засіданні оновленої Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України.

Під час засідання заступниця представила доповідь щодо створення національної системи переходу на стандарти НАТО. Так, Світлана Панаіотіді розповіла про проблемні моменти, а також рекомендації для підвищення ефективності системи технічного регулювання та впровадження стандартів НАТО в оборонній індустрії, які були опрацьовані у рамках проведення Огляду оборонно-промислового комплексу України.

«На фоні достатньо великої кількості прийнятих стандартів, оборонна промисловість знаходиться на початковому етапі їх впровадження. Результати Огляду ОПК дозволили нам визначити об’єктивну ситуацію у зазначеній сфері, окреслити проблематику та сформувати відповідні рекомендації. Я переконана, що рекомендації забезпечать упорядкованість в роботі щодо створення національної системи переходу на стандарти НАТО» – зауважила заступниця Міністра Світлана Панаіотіді за результатами засідання Комісії.

Джерело


 

Відбулося 29-те засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва

630_360_1570969573-16610 грудня 2020 року заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді взяла участь у 29-му засіданні Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.

Учасники обговорили напрями реформування оборонно-промислового комплексу України та системи оборонних закупівель, стан реалізації проєктів у рамках Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва, а також  питання розвитку співпраці у рамках робочих груп Конференції національних директорів НАТО з озброєнь.

Було також відзначено нагальну потребу у здійсненні корпоратизації підприємств ОПК, реформуванні системи оборонних закупівель, створенні механізмів залучення інвестицій у галузь, а також поглиблення військово-технічного співробітництва з країнами-партнерами.

Крім того, учасники засідання були ознайомлені з результатами щорічного 4-го Семінару з розвитку української оборонної промисловості, які презентував заступник директора департаменту економіки безпеки і оборони – начальник управління економіки безпеки і оборони Сергій Сметанко. Стороною НАТО засвідчено значний внесок результатів серії таких щорічних заходів до трансформації національної оборонної промисловості. 

За підсумками засідання схвалено Програму робіт та План заходів з оборонно-технічного співробітництва на 2021 рік.

Довідково: Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва створена у березні 2004 року під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) для координації реалізації практичних заходів співробітництва та обміну інформацією у сфері озброєнь і військової техніки та національного оборонно-промислового комплексу. Починаючи з 2018 р., до сфери відповідальності групи включені також питання специфічних економічних аспектів безпеки і оборони.

Джерело


 

НАТО підвищить залученість у безпеку регіону Чорного моря та посилить взаємодію з Україною та Грузією

28945Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради НАТО за участі України та Грузії, присвяченому проблемам безпеки в регіоні Чорного моря.

Дмитро Кулеба підкреслив, що проведення засідання ПАР НАТО на рівні глав зовнішньополітичних відомств за участю України та Грузії є чітким сигналом незмінної підтримки Альянсом процесу реформ та євроатлантичного курсу обох країн. 

“Я детально поінформував членів Альянсу про мілітаризацію Росією як державою-окупантом тимчасово окупованого Криму. З конкретними цифрами, свідченнями про її негативний вплив на безпеку чорноморського регіону. Крім того, ознаки нуклеаризації півострова представляють собою серйозну загрозу режиму ядерного нерозповсюдження”, — заявив глава МЗС України за підсумками зустрічі. 

Міністр поінформував учасників зустрічі про прагнення України стати членом Альянсу: «Ми хочемо більше взаємодії з Альянсом, зокрема більше навчань НАТО в Україні. Я наголосив, що Україна надалі рухається до членства в Альянсі та очікує надання Плану дій щодо членства”. 

Дмитро Кулеба зазначив, що деякі міністри закордонних справ держав-членів НАТО у своїх виступах згадували ініціативу України “Кримська Платформа”. Учасники зустрічі також вітали отримання Україною статусу Партнера з розширеними можливостями НАТО. 

“Низка міністрів у своїх виступах також заявили, що принципово підтримують надання Україні членства в НАТО”, - зауважив Дмитро Кулеба. 

Дмитро Кулеба запросив держави-члени Альянсу взяти активну участь у реалізації «Кримської платформи», яка покликана об’єднати під своєю «парасолькою» розгляд всіх аспектів питання тимчасово окупованого Криму, зокрема безпеку в широкому регіоні Чорного моря. Він також поінформував про триваючі порушення РФ норм міжнародного гуманітарного права в Криму, зокрема примусовий призов громадян України до лав збройних сил РФ. 

“Суттєве погіршення безпекової ситуації у регіоні Чорного моря загрожує не лише безпосередньо причорноморським країнам, але й державам Південної Європи, Близького Сходу та Північної Африки. Тому я вітаю готовність НАТО до більшого залучення у безпеку регіону Чорного моря та посилення взаємодії з Україною та Грузією”, – наголосив Дмитро Кулеба.

Міністр зазначив, що продовження участі України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під проводом НАТО і проведення в Одесі запланованих на травень 2021 року спільних командно-штабних навчань Україна-НАТО «Непорушна стійкість» сприятиме поглибленню взаємодії України з Альянсом у реагуванні на кризові ситуації та протидії гібридним загрозам.

Джерело


 

Семінар з розвитку оборонно-промислового комплексу України за участю експертів НАТО

630_360_1570969573-1661 грудня 2020 року, в режимі відеоконференції, відбувся щорічний Семінар з розвитку оборонно-промислового комплексу України за участю експертів НАТО, який Мінекономіки організувало спільно із ДК “Укроборонпром”.

Семінар проведено на виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік, затвердженої Указом Президента України від 26.05.2020 № 203 “Про річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік” та Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.

Захід відбувся під головуванням заступниці Міністра Світлани Панаіотіді та заступника Помічника Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Гордона Девіса. До участі у Семінарі приєдналися більш ніж сто осіб, що свідчить про велику зацікавленість до процесів реформування та розвитку оборонної промисловості України.

“Семінар з розвитку оборонної промисловості – це важлива щорічна міжнародна платформа, створена українськими експертами та експертами НАТО з метою обміну досвідом з актуальних питань розробки шляхів, методів та підходів до реформування української оборонної промисловості шляхом впровадження найкращих практик країн-членів НАТО”,– зазначила заступниця Міністра Панаіотіді Світлана під час відкриття заходу.

Під час Семінару було презентовано попередні результати Огляду оборонно-промислового комплексу України; підкреслено важливість проведення корпоратизації підприємств сфери ОПК, стан впровадження реформи оборонних закупівель; бачення державних та приватних підприємств оборонної промисловості щодо можливих шляхів її реформування.

Формат заходу дозволив обговорити практичні аспекти реформування оборонно-промислового комплексу, у тому числі, у рамках виконання РНП-2020 під егідою Комісії Україна – НАТО. Під час дискусій було також розглянуто питання  реформування системи управління життєвим циклом та розбудови системи державного гарантування якості оборонної продукції  відповідно до стандартів НАТО та міжнародних стандартів.

“Варто відзначити, що команда Мінекономіки вперше в історії України забезпечила проведення Огляду оборонно-промислового комплексу України. Саме він має стати основою для програмних документів у сфері ОПК, адже дає комплексну оцінку готовності до задоволення потреб сектору безпеки і оборони в озброєнні, боєприпасах, військовій та спеціальній техніці”, – підкреслила заступниця Міністра Світлана Панаіотіді.

Мінекономіки організовує вивчення та поширення досвіду держав-членів Альянсу у сфері реформування оборонно-промислового комплексу. Окрім організації щорічного Семінарів з розвитку ОПК, у жовтні цього року було проведено Семінар для експертів українського оборонно-промислового комплексу, присвячений особливостям співпраці із Агенцією НАТО з підтримки та постачання. Семінар сприятиме підвищенню рівня поінформованості спільноти НАТО про потенціал ОПК України та збільшить шанси залучення вітчизняних підприємств до виконання контрактів для потреб Альянсу.

“Також за прикладом міжнародних практик підготовки transition books, Мінекономіки передали всі напрацювання у сфері реформування ОПК Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України, яке вже відповідає за формування воєнно-промислової політики”,– зазначила заступниця Міністра Світлана Панаіотіді під час заходу.

Джерело


 

Ольга Стефанішина про пріоритети щодо інтеграції України до НАТО

53315f6e7e033_image1Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина сьогодні взяла участь у публічній дискусії центру «Нова Європа» на тему: «Україна-НАТО. Партнерство розширених можливостей: що далі?».

«З часів Революції Гідності ми значно вдосконалили і розвинули наше співробітництво з НАТО, що врешті-решт і дозволило Україні отримати статус партнера з розширеними можливостями (EOP). Це має активізувати реформу сектору безпеки і оборони, розширення участі України в навчаннях і тренуваннях НАТО, взаємодію з Альянсом у всіх секторальних напрямках. Враховуючи те, що зараз формується нова стратегія НАТО на 10 років, Україна очікує побачити там перспективу отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)», - Ольга Стефанішина коротко окреслила значний поступ України у партнерстві з Північноатлантичним альянсом.

У своєму виступі Віце-прем'єр-міністр відзначила пріоритети України у євроатлантичній інтеграції та наголосила на необхідності проведення всіх внутрішніх трансформацій, які дозволять скористатися можливостями ЕОР в повній мірі та наближать отримання ПДЧ.

«Сьогодні ми вже започаткували велику роботу разом зі Службою безпеки України і Держспецзв'язку для переходу на стандарти НАТО в сфері закритих даних, інформаційних систем. Верховна Рада вже прийняла закони про оборонні закупівлі і розвідку. Наступні кроки - це ухвалення закону про Службу безпеки України і завершення роботи стосовно парламентського нагляду і контролю за сектором безпеки і оборони», - зазначила Ольга Стефанішина.

Розширення взаємодії з НАТО в рамках ЕОР. За останні чотири місяці Уряд вже напрацював пропозиції щодо змісту партнерства в рамках Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції, спрямував їх на розгляд Президенту. Після узгодження пропозицій Президентом, їх спрямують в штаб-квартиру НАТО та членам Альянсу на розгляд і напрацювання спільної програми. 

«В рамках EOP Україна бачить свій вклад у посиленні стратегії безпеки в Чорноморському регіоні і боротьбу з гібридними загрозами. Зараз ми говоримо про створення Центру з питань стійкості як державного аналітичного центру, який акумулюватиме таку експертизу і напрацьовуватиме методології», - сказала Віцепрем’єр-міністр.

Матеріалізація «політики відкритих дверей» НАТО у стратегії НАТО 2030.

«Політика відкритих дверей» має реально відобразитися в стратегії НАТО 2030 і, зокрема,  в рамках саміту країн НАТО в липні 2021 року. Очевидно, що нам необхідно також працювати над питанням нового підходу НАТО до політики взаємодії з країнами-партнерами «One partner - one plan (одна країна - план)». Це дозволить ефективніше систематизувати взаємодію з Альянсом в рамках спільних програм, різних проектів і трастових фондів», - додала Ольга Стефанішина.

Джерело


 

1 2 3 >