Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів про допомогу МЗС для українських експортерів у виході на зовнішні ринки завдяки системі NAZOVNI та назвав ТОП-10 найбажаніших експортних ринків.
Про це йшлося на онлайн-брифінгу міністра у середу, 13 липня.
“Важливо не лише наносити максимальну шкоду російській економіці, але і підтримувати економіку України, яка страждає через війну. Тому ми допомагаємо експорту. Нині експорт є не просто можливістю, а порятунком для українських компаній у часи війни”, - зазначив міністр.
Дмитро Кулеба нагадав, що нині український бізнес має безпрецедентно вигідні умови від країн Євросоюзу, Великої Британії, Канади, Австралії та США. Всі вони на тлі війни повністю чи частково скасували мита та квоти на наш експорт, тому вихід на ринки Європи та світу сьогодні простий, як ніколи.
“Для створення нових можливостей для бізнесу Міністерство закордонних справ перезапустило оновлену цифрову платформу NAZOVNI. Спеціалісти сервісу проводять аналіз потенційних ринків, надають рекомендації та план дій для початку експорту. Наші дипломати за кордоном напрацьовують і підбирають корисні контакти та рекомендації для кожного бізнесу, який звернувся до Nazovni”, - зауважив він.
Міністр повідомив, що в рамках NAZOVNI МЗС отримало вже 357 запитів від 93 вітчизняних компаній на пошук партнерів за кордоном і вирішення проблемних питань. З них 319 запитів - після 24 лютого.
“На основі запитів бізнесу маємо ТОП-10 найбільш бажаних для українських експортерів іноземних ринків: це Німеччина, США, Польща, Франція, Туреччина, Австрія, Румунія, Канада, Чехія та Іспанія”, - повідомив міністр.
Найпопулярніші експортні позиції: агропродукція, алкогольні та безалкогольні напої, косметичні засоби на натуральних продуктах, сувенірна продукція, технології машинобудування, декор і предмети інтер'єру.
“Хочу закликати українських експортерів розширювати не лише номенклатуру експорту, але і його географію. Ідіть в Азію, Африку, Латинську Америку. Ми будемо вам допомагати”, - зазначив Дмитро Кулеба.
Глава МЗС України підкреслив, що будь-яка криза - це виклики, але також можливості. Він нагадав, що МЗС прагне допомогти створити в Україні новий потужний клас експортера.
“Я переконаний, що експорт стане порятунком для економіки України та допоможе бізнесу пережити воєнне лихоліття. Ми будемо поруч, щоб допомагати, але і ви маєте робити свою домашню роботу”, - підсумував міністр.
Україна спільно з Угорщиною звернеться до Європейського Союзу щодо збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України, про це йшлося під час брифінгу, в якому взяли участь міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
«Колишні транзитні коридори вели через Чорне море. Сухопутні коридори мають дуже малу пропускну спроможність. Ми спільно звертатимемось до ЄС, щоб ми могли розвивати пропускну спроможність як з української, так і з угорської сторони. Ми стурбовані, яким буде продовольче забезпечення світу внаслідок війни. Дуже вдячний пану міністру Миколі Сольському за конкретизовану розмову. Ми зацікавлені, щоб рух товарів пришвидшився. Це не тільки угорський, український чи європейський інтерес. Це глобальний інтерес», – зазначив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Водночас міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що на сьогодні Україні потрібно експортувати 18 млн тонн минулорічного врожаю. Окрім того, наразі триває збір пшениці і невдовзі фермери збиратимуть ріпак.
«Для нас дуже важливо збільшити логістичні шляхи через Угорщину до Європи, розвивати інфраструктуру, яка пов’язана з вивезенням українського зерна, також задовільнити інтереси українського та угорського бізнесу щодо спільних проєктів. Ми співпрацювали з країнами, які мають транзит до моря, як-от Польща та Румунія. Словаччина та Угорщина – це логістичні коридори на європейський ринок. Ці шляхи не були розвинуті, бо ми торгували через море. Оскільки ми рухаємось до ЄС, нам необхідно розширювати нові експортні напрямки в ЄС. Ми розуміємо, що потрібно визначити ділянки на кордоні, забезпечити автотранспортні можливості. Угорщина посідає конструктивну позицію, поставки вже тривають. У нас кількість пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною менша, ніж із Румунією чи Польщею, тому ми плануємо збільшити її і вже працюємо над цим», – наголосив Микола Сольський.
Згідно з офіційною інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) на території Республіки Корея реєструють спалахи захворювання на африканську чуму свиней (далі - АЧС).
Відповідно до статті 96 Закону України «Про ветеринарну медицину», статті 53 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 р. № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.04.2019 р. за № 346/33317 (далі - Вимоги), з урахуванням рекомендацій, викладених у Главі 15.1 Кодексу здоров’я наземних тварин WOAH, та інформації, наданої Компетентним органом Республіки Корея щодо заходів, які вживають для запобігання поширенню збудника АЧС на території Республіки Корея, з метою запобігання занесенню на територію України збудника вказаної хвороби Головний державний ветеринарний інспектор України заборонив ввезення до України з Республіки Корея тварин, що належать до родин свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae) та тапірових (Tapiridae), генетичного матеріалу, продуктів від них (за винятком продуктів, що пройшли обробку відповідно до Вимог).
На доручення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби українські дипломати провели переговори з виставковими операторами та домовилися про можливість участі українських експортерів у 33 виставках по всьому світу на безоплатній основі або з суттєвою знижкою.
«МЗС максимально сприяє експорту, створює нові можливості та допомагає українському бізнесу виходити за кордон. Завдяки роботі дипломатів, український бізнес зможе презентувати товари і послуги на колективних стендах у 33 міжнародних виставках за кордоном на безоплатній основі або з дуже суттєвими знижками», – підкреслив Кулеба.
За словами міністра, ефективність виставкової діяльності за кордоном після початку війни зросла: «Зараз до України є великий інтерес в усьому світі. Коли відвідувачі виставок бачать український прапор, вони підходять, цікавляться продукцією, запитують про Україну, про бізнес, як допомогти. Тому колективні стенди українських компаній будуть працювати ще ефективніше, ніж торік. Раджу нашим експортерам скористатися цим».
Лише на вересень 2022 року українські дипломати в рамках роботи Ради експортерів та інвесторів МЗС України (РЕІ) домовилися про пільгову участь українських експортерів у 13 виставкових заходах по всьому світу. 5 з них дозволять участь на безоплатній основі, решта – на пільгових умовах.
Подати заявку на участь українські експортери можуть через єдину форму для реєстрації. Перелік заходів постійно оновлюється.
Крім того, наразі для просування товарів і послуг за кордоном за сприяння українських дипломатичних установ діє портал NAZOVNI
Національний банк України розширив строки розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 120 до 180 днів.
для проведення резидентами мобілізаційних та інших заходів, визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;державними органами, уповноваженими згідно із законодавством України здійснювати оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність або досудове розслідування;Державною казначейською службою України;на підставі окремих рішень Національного банку, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України.