Огляд, статті
Зміни для виробників харчових продуктів при зоні вільної торгівлі з ЄС

000000image_384Довідка

Угода про асоціацію Україна-ЄС була підписана 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували документ. Проте в повному обсязі він набуде чинності після ратифікації усіма державами-членами ЄС. Практика показує, що в ЄС така процедура, як правило, займає 3-4 роки. Очікується, що зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС запрацює у повному обсязі з 1 січня 2016 року. До цього для українських товарів діятиме режим автономних торговельних преференцій- зниженні/ обнулені мита та експорт до Євросоюзу.

Угода передбачає взаємну лібералізацію ввізних мит на товари та послуги сторін, адаптацію українського законодавства до європейських стандартів та подальше поглиблення співпраці між Україною та ЄС в економічній, фінансовій, науковій, соціальній сферах.

Угода не є прямим кроком до набуття членства у Євросоюзі. І водночас не створює проблем для співпраці з іншими країнами.

1. Використання географічних назв

Європейська політика захисту прав сільськогосподарських виробників передбачає виняткове право окремих регіонів використовувати автентичні назви продуктів, що історично виготовляються на їхній території. Наприклад, коньяком чи шампанським, сиром «брі» чи «пармезаном» може називатися виключно продукт, вироблений у певній місцевості/країні, а не лише із дотриманням визначеної рецептури.

Зверніть увагу! Не можна просто додати до назви продукту «імітаційну» складову (в тому числі, переклад, додавання слів «стиль», «тип», «метод», «виготовляється в», «імітація», «смак», «подібно» тощо). Такі назви не повинні реєструватися. Водночас, якщо географічне зазначення не охороняється у своїй країні, то інші країни також не зобов’язані його охороняти. Тому вкрай важливо вивчити перелік захищених назв, зазначених у Додатках до Угоди.

У рамках документу Україна та Євросоюз зобов’язалися дотримуватися цього правила. Це означає, що після вичерпання запасів продуктів, виготовлених до набуття Угодою чинності, від низки звичних назв українським виробникам доведеться відмовитися.

Для деяких товарних груп передбачений прехідний період 7 і 10 років:

Diagram-8

Повний перелік географічних назв і продуктів міститься в Додатках до Угоди про Асоціацію http://bit.ly/Anex_geogr та http://bit.ly/Anex_geogr_1

Окремо виділено поняття «кагору» http://bit.ly/Anex_kagor

Зверніть увагу! У ході переговорів українська група домоглася від ЄС так званого «компенсаційного пакету» для захисту виноробної галузі, що традиційно виробляє продукцію, ідентифіковану за європейськими географічними назвами. Деталі пакету опрацьовуються. Наразі відомо, що йдеться про пільгове кредитування виробників із боку ЄБРР, Європейського інвестиційного банку.

Нові можливості!

Україна також зберегла за собою близько 100 географічних назв (http://bit.ly/Anex_geogr_1), використовувати які можуть лише місцеві виробники. Крім того, суто українськими брендами тепер є назви MedMedok та Kawa.

2. Нова митна і квотна політика

Продукти харчування є найбільш чутливою групою товарів для внутрішніх виробників, відтак країни ЄС та Україна не застосували до них у рамках Угоди повного зниження мит. Вільний (безмитний) взаємний доступ на ринки отримають лише певні категорії продуктів харчування, для яких сформовані річні квоти.

Обсяг граничних квот безмитного ввезення за різними групами харчових продуктів можна переглянути в Додатку до Угоди http://bit.ly/Kvoty_

Зверніть увагу! Вичерпання квот відбувається за принципом «живої черги», тобто ані регіонального, ані будь-якого іншого розподілу серед виробників не відбувається – щойно квоту вичерпано, товари ввозяться до Євросоюзу зі сплатою відповідних мит.

Розмір і графік зниження мит можна знайти тут http://bit.ly/Grafik_Ukr,http://bit.ly/Grafik_EUhttp://bit.ly/Anex_1C

Актуальний залишок квот за різними видами товарів у щоденному режимі розміщується на сайті Європейської комісії

3. Правила походження продуктів харчування

Як і для решти товарів, що експортуватимуться до Європейського Союзу з України, до продуктів харчування мають застосовуватися відповідні правила походження.

Товари харчової промисловості, щоб отримати статус «українського продукту», мають бути виготовлені з сировини, вирощеної на території України.

Зверніть увагу! У деяких групах товарів (наприклад, фруктові соки, джеми, мармелади, желе тощо) дозволяється застосування цукрів (буряковий, тростинний, глюкоза, фруктоза тощо) іншого походження, за умови що їх вага не перевищує 30% ваги кінцевого продукту.

Сертифікат походження EUR.1 із 1 червня 2014 року безкоштовно видають митні органи.

Детальна інформація стосовно правил походження викладена в Протоколі 1http://bit.ly/pohodzhennya

Нові можливості!

Угода передбачає, що товари, які вироблені з української сировини європейськими компаніями, вважаються такими, що вироблені в ЄС (і навпаки). Це означає, що перепон для використання європейськими виробниками української сировини немає. Адже навіть за умови 100% завантаження українською сировиною їх кінцева продукція буде вважатися такою, що вироблена в ЄС.

4. Схвалення виробничих потужностей для виробників продукції тваринного походження

Для того, щоб отримати право постачати свою продукцію до ЄС, українському підприємству, що виробляє продукцію тваринного походження, необхідно отримати попереднє схвалення виробничих потужностей (бійні, молочні ферми, склади, цехи виробництва тощо). Аналогічне правило діє і для європейських постачальників.

Процедура схвалення потужностей полягає в разовій перевірці наявності всіх необхідних документів (сертифікатів, дозволів, результатів аналізів), що засвідчуватимуть дотримання стандартів і високий рівень якості продуктів. Перелік цих документів буде публічним після набуття чинності Угодою. Перелік товарних груп і видів виробничих потужностей, що підлягають попередньому погодженню, можна знайти у відповідному додатку до Угоди http://bit.ly/PoperPogod

5. Контрольні заходи

В Угоді не лише викладені загальні принципи контролю за поставками харчових продуктів, але й чітко вказана частотність перевірок. Зокрема, частотний показник перевірок молочних продуктів становить 50%, риби та м’яса – 20%, а продуктів бджільництва – не більше 10%. Це означає, що митні органи не зможуть запроваджувати невмотивовані перевірки, таким чином затримуючи партії товарів на кордоні.

Детальну інформацію про принципи та частотність перевірок можна знайти в Додатках до Угоди http://bit.ly/Anex_10 та http://bit.ly/Anex_11

Перелік товарних груп, до яких застосовуються фіто-санітарні методи контролю, виписаний у Додатку до Угоди http://bit.ly/Ugoda_SFZ

6. Європейські стандарти торгівлі та контролю безпечності

Європейські принципи контролю передбачають, що стан продукції відслідковується на кожному з етапів від виробника до споживача, причому це відбувається не через збільшення кількості контролерів, а завдяки впровадженню системи контролю безпечності ХАССП. Із Директивою про загальну безпеку продукції ЄС можна ознайомитися на сайті Мін’юсту України http://bit.ly/ZagBezp

ХАССП (англ. НАССР, Hazard Analysis and Critical Control Point) – система аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Оператори ринку харчових продуктів (крім первинного виробництва) зобов’язані впровадити систему НАССР чи процедури, засновані на її принципах, для того, щоб відповідати вимогам європейського й українського харчового законодавства та мати можливість експорту продукції в країни ЄС. 

Аби ефективно контролювати безпечність харчових продуктів за допомогою системи ХАССП, виробникам необхідно буде:

  • розробити систему ХАССП для конкретного виробництва;
  • удосконалити інфраструктуру виробничих потужностей, оптимізувати технологічні та допоміжні процеси з урахуванням обсягів й асортименту виробництва;
  • провести навчання працівників;
  • підтримувати систему, зокрема, фіксувати й усувати нові загрози та ризики на всіх етапах виробництва

Джерело


 

Звіт щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

10101Урядовий офіс з питань європейської інтеграції з метою інформування громадськості про хід імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС підготував перший Звіт про результати виконання Угоди у період з вересня 2014 року по січень 2015 року.

Зокрема, Звіт містить інформацію щодо організації виконання Угоди та інших зобов'язань у сфері європейської інтеграції, започаткування роботи двосторонніх органів асоціації, виконання низки завдань у сферах політичного діалогу та реформ, юстиції, свободи та безпеки, торговельно-економічного і секторального співробітництва. Окрім того, подано інформацію про основні результати виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна – ЄС (ПДА).

Зі Звітом можна ознайомитися українською та англійською мовами.

Джерело: Урядовий портал


 

Семінар «Відносини Україна – ЄС в умовах сучасних викликів»

                               euchernihiv

5 березня о 10.00 у Чернігові (зала експертного клубу «Чиста політика», вул. Полуботка, 6-А) відбудеться семінар на тему «Відносини Україна – ЄС в умовах сучасних викликів». Представництво Європейського Союзу в Україні запрошує експертів з європейської інтеграції, представників органів місцевого самоврядування, громадських активістів, медіа та представників ділових кіл Чернігівщини обговорити ключові напрями відносин Україна–ЄС на сучасному етапі.

Зокрема, експерти обговорять торгово-економічні відносини ЄС-Україна в контексті нинішньої соціально-політичної ситуації в Україні, програму фінансової допомоги Україні з боку ЄС та низку реформ, необхідних для інтеграції з Європейським Союзом.

Семінар має на меті розглянути такі питання:
- Відносини ЄС-Україна в контексті нинішньої соціально-політичної ситуації в Україні;
- Економічні та торгівельні аспекти відносин між ЄС та Україною. Економічні вигоди та виклики Угоди про асоціацію та їхнє значення для розуміння нинішньої ситуації;
- Аналіз та спростування міфів щодо Угоди про асоціацію;
- Реформа системи місцевого самоврядування як один із ключових пріоритетів зближення України та ЄС;
- Поради роботи з інформацією, дотичною до європейської тематики.

Експерти семінару:
Ніколас Бердж, Керівник торгівельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні;
Золтан Салаі, Керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні;
Геннадій Друзенко, правник, фахівець з конституційного права, перекладач, публіцист, партнер та керівник практики в сфері права ЄС юридичної фірми Constructive Lawyers;
Володимир Єрмоленко, директор європейських проектів Інтерньюз-Україна та старший викладач НаУКМА, доктор політичних студій (EHESS, Париж).

Семінар є частиною інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні», яку Представництво ЄС проводить по всій Україні. Мета кампанії – поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.

Обов'язковою є попередня реєстрація, кількість місць обмежена. Для детальної інформації та реєстрації на захід, будь ласка, звертайтесь до Катерини Григоренко, kgrygorenko@internews.ua, 0939311332, 0973546811.

Джерело


 

Практичний семінар «ВІДКРИТТЯ БІЗНЕСУ В ПОЛЬЩІ: від А до Я»

image001eucon5 березня 2015 року відбудеться  практичний семінар «ВІДКРИТТЯ БІЗНЕСУ В ПОЛЬЩІ: від А до Я», у рамках якого можна дізнатись про економічні та правові аспекти виходу на ринок ЄС, зокрема через відкриття бізнесу у Польщі.

Семінар пройде за підтримки Відділу сприяння торгівлі та інвестиціям Посольства Республіки Польща.

Організаторами заходу виступають Міжнародний правовий центр «EUCON», Польсько-Українська Господарча Палата.

У рамках заходу відбудеться:

- окреслення актуальних аспектів інвестиційного потенціалу Польщі;

- інформування про практичні питання та особливості виходу українського бізнесу на європейський ринок на прикладі Республіки Польща;

- обговорення моделей мінімізації ризиків в сфері податкового планування та питань щодо ведення бухгалтерського обліку;

- інформування щодо питань отримання права на проживання та особливостей набуття права власності на нерухоме майно в Польщі.

Запрошуємо на захід потенційних інвесторів, власників бізнесу, керівників компаній, які націлені на розширення бізнесу та пошук нових ринків збуту.

Програма заходу

Місце проведення: готель «Іbis» (м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 25)

Час проведення: 10:00 – 14:00 

Ознайомитись із програмою семінару та зареєструватись Ви можете за посланням: http://www.eucon.ua/ua/efforts/effort2816


 

Третя дводенна сесія навчальної програми "EUROбізнес. Вихід на ринок ЄС"

eurobiznes27-28.02 у Львові відбудеться третя дводенна сесія навчальної програми "EUROбізнес. Вихід на ринок ЄС".

Програма на 27 лютого:

Секторальні питання: історії виходу на ринки. Практичні консультації
1. Особливості виходу у мережі рітейлу в країнах ЄС:
- Структура ринку торгівельних мереж.
- Можливості та напрямки співпраці.
- Особливості роздрібного ринку ЕС.

2. Вимоги ЄС до безпечності промислової продукції. Технічні регламенти. Процедури оцінки відповідності.

3. Як побудована система безпечності харчових продуктів в ЄС.

4. Вимоги до операторів ринку за принципом від «лану до столу». «Простежуваність», чому і для кого вона є обов’язковою.

5. Інспектування заводів Європейським Союзом та отримання заводами єврономерів.

Програма на 28 лютого:

Секторальні питання: вихід компаній в сфері надання послуг на ринки ЄС
1. Кадрові питання: аутсорсинг, аутстаффінг, переведення спеціалістів в європейські офіси. Легалізація громадян України в ЄС - дозволи на перебування, набуття статусу резидента та ін.

2. Особливості виходу на ринок ЄС для IT компаній (hardware та software).

Місце проведення: готель "Жорж", пл. Міцкевича, 1

Офіційний сайт проекту: http://euro-biz.com.ua/


 

Повноцінна ЗВТ з ЄС чи пільговий режим. Що вигідніше для аграріїв?

00000harchЄвропейський союз характеризується високим рівнем споживання харчової та сільськогосподарської продукції. Крім того, він є одним з найбільших партнерів України у торгівлі даним видом товарів.

Однак цій торгівлі перешкоджають захищеність українського та європейського ринків сільськогосподарської та харчової продукції, зокрема, як тарифні, так і нетарифні бар’єри.

Реалізація положень, передбачених Угодою про асоціацію, суттєво знижує рівень захисту ринків України та ЄС у взаємній торгівлі та створює ряд можливостей для харчової промисловості та сільського господарства.00000zer.[1]

Якщо коротко розглянути ті зобов’язання, що можуть стосуватись торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, можемо виділити такі:

  • Зниження або скасування ввізних мит;
  • Усунення експортних мит;
  • Скасування експортних субсидій для виробництва продукції, що у подальшому постачатиметься іншій стороні Угоди;
  • Гармонізація як технічного регулювання, так і законодавства щодо санітарних і фітосанітарних заходів;
  • Гармонізація як галузевого, так і горизонтального законодавства.

Тарифний захист

У взаємній торгівлі ЄС встановлює вищий, порівняно з Україною, рівень тарифного захисту щодо сільськогосподарської та харчової продукції.

На момент підписання Угоди середнє мито ЄС для української аграрної продукції становило 9,8%, тоді як Україна в середньому стягувала 8,0%.

Європейський союз встановлює найвищий рівень тарифного захисту для зернових, різних харчових продуктів, кормів для тварин, цукру та виробів з цукру, м’ясної та рибної продукції. До того ж, на додачу до адвалерних мит (виражених у відсотках від митної вартості товару), Європейський союз активно використовує специфічні (виражається у грошовій сумі за одиницю кількості), змішані (комбінація адвалерного та специфічного мит) та сезонні (ставка часто є змішаною та змінюється залежно від сезону та ввізної ціни).

У свою чергу, Україна найбільше захищає ринок напоїв, цукру та виробів з цукру, кормів для тварин, зернових та м’ясної продукції. До того ж, до більш ніж 90% тарифних ліній застосовується адвалерне мито.

Угодою про асоціацію передбачається близька до повної лібералізація торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, проте зниження тарифного захисту відбуватиметься не одномоментно — перехідний період складатиме 10 років з поступовим скороченням чи усуненням ввізних мит.

Можемо виділити три ключові відмінності між характером зниження ввізних мит Європейським союзом та Україною:

  1. Для низки товарних позицій Україна не скасовуватиме повністю мита, а знижуватиме їх до певної межі з подальшою фіксацією на новому, нижчому рівні. З боку ЄС лібералізація відбуватиметься переважно повністю.
  2. ЄС зобов’язується знижувати мита з коротшими перехідними періодами. Зокрема, Європейський союз зобов’язується скасувати мита для переважної більшості українського сільськогосподарського імпорту уже з першого року, тоді як серед українських зобов’язань частка мит, що знижуватимуться протягом 5-7 років, значно вища.
  3. ЄС активніше використовує тарифні квоти, які встановлюють межі на безмитне ввезення продукції, тоді як з надлишкових обсягів імпорту стягуватиметься базова ставка ввізного мита, що застосовувалась до введення квоти. До того ж позитивом є той факт, що після п’яти років імплементації Угоди деякі тарифні квоти поступово розширюватимуться Європейським союзом, відкриваючи ширший доступ для тих товарів, для яких вони застосовуються.

Оскільки основне скасування мит Європейським союзом припадає на перші роки імплементації Угоди про асоціацію, загальний рівень тарифного захисту ЄС значно знижується уже з першого року, у подальшому лише незначно корегуючись.

Вже в перший рік дії Угоди ЄС знижує мита до нульового рівня для більшості товарних груп.

Виключенням є зернові, різні харчові продукти, овочі та фрукти, напої, де ЄС застосовує тарифні квоти.

tabl2

Оскільки Україна відкриватиме свої ринки протягом довшого перехідного періоду, її тарифний захист знижуватиметься поступово.Більш того — Україна повністю скасовує мита не для всіх товарних груп.

Імпорт кормів для тварин, м’ясних та рибних виробів, молока та яєць, овочів та фруктів, різних харчових продуктів, олій та жирів не стане абсолютно безмитним.

tabl1

Внаслідок зниження мит з боку ЄС можемо очікувати найбільше зростання українського експорту зернових, різних харчових продуктів, цукру та виробів з нього, кави та чаю, молока та яєць, олій та жирів. У свою чергу внаслідок зниження мит з боку України можемо очікувати найбільше зростання імпорту олій та жирів, м’ясної продукції, мінеральних та хімічних добрив, цукру та виробів з нього.

Однак важливо інше.

Режим вільної торгівлі сприятиме зростанню українського аграрного експорту в середньому в 20%, європейський аграрний імпорт зросте приблизно на 7%.

Зниження захисту з боку ЄС дасть змогу українському виробнику легше виходити на європейський ринок, тоді як зниження захисту Україною, окрім посилення присутності європейського виробника на українському ринку, полегшить та здешевить вітчизняному виробнику доступ до імпортованої сировини та продуктів переробки.

Експортні мита

Сторони Угоди про асоціацію зобов’язуються не продовжувати застосовувати і не встановлювати жодні нові експортні мита.

Фактично, даний процес є продовженням тих зобов’язань, що Україна брала на себе під час вступу до СОТ. Тоді Україна зобов’язалась суттєво знизити експортні мита, а зараз – поступово усунути їх протягом 10 років після набуття чинності зони вільної торгівлі з ЄС.

Проте щодо низки товарних позицій Україна матиме змогу застосовувати спеціальний захисний механізм – надбавки до чинної ставки в рамках встановлених меж.

Імплементація даних положень дасть змогу зняти обмеження з продукції, експорт якої стримувався, проте у короткостроковому періоді через зниження пропозиції такої продукції може призвести до подорожчання певних видів сировини, що використовується у харчовій промисловості (стосується олійних рослин та деяких видів великої рогатої худоби).

Експортні субсидії

Сторони зобов’язались не зберігати в силі та не запроваджувати нові експортні субсидії для продукції, що призначена для продажу на території іншої Сторони.

Для України це не змінить статус-кво у сфері торгівлі аграрною продукцією. Проте скасування європейських експортних субсидій покращить умови конкуренції між українськими та європейськими виробниками на внутрішньому українському ринку.

Санітарні та фітосанітарні заходи

Україна має наблизити своє законодавство у сферах СФЗ та утримання й поводження з тваринами і рослинами до законодавства ЄС, а також створити спеціальний підкомітет, що керуватиме цим процесом.

До того ж Сторони домовились погоджувати з відповідними міжнародними принципами процедури визначення еквівалентності, сертифікації, імпортного контролю та інші релевантні процедури.

Наближення законодавства у сфері СФЗ сприятиме зниженню нетарифних торговельних бар’єрів для українських експортерів. Проте забезпечення відповідності продукції вищим стандартам якості означатиме додаткові витрати для виробників.

У короткостроковій перспективі вища конкуренція за параметрами якості продукції може призвести до витіснення з вітчизняного ринку низки виробників, зокрема — малих.

Проте, оскільки значну частину технічного і санітарного регулювання у сфері сільського господарства та харчової промисловості уже гармонізовано, а ряд виробників уже успішно експортує свою продукцію на європейські ринки, відповідаючи необхідним вимогам, масштаби потенційних втрат не варто переоцінювати.

Галузеве та горизонтальне законодавство

Важливим компонентом Угоди про асоціацію є зобов’язання України гармонізувати галузеве та горизонтальне (регулює відносини незалежно від галузі) законодавство з європейським, запроваджуючи найкращі європейські практики.

Зокрема, протягом 10 років імплементації Угоди Україна має гармонізувати з європейським нормами до 300 нормативних актів. Сфера охоплення гармонізації, окрім сільського господарства (44 нормативних актів), включатиме соціальну політику, захист прав споживачів, корпоративне право, облік і аудит, транспорт, захист довкілля, оподаткування, енергетику, конкурентне законодавство, міжнародний морський транспорт, фінансові послуги, технічне регулювання, митне законодавство тощо.

Запровадження найкращих європейських практик в українське законодавство створить прозорі та сприятливі правила гри для українського бізнесу, зокрема і для сільськогосподарських виробників та виробників харчової продукції.

Результати моделювання

Нарешті, в рамках дослідження економічних наслідків впливу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за допомогою моделі загальної рівноваги команда Інституту економічних досліджень та політичних консультацій оцінила декілька сценаріїв розвитку подій, серед яких:

  • Автономні торговельні преференції з боку ЄС
  • Повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС
  • Повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС + санкції з боку Росії (одностороннє підняття мит)

Моделювання впливу різних сценаріїв на виробництво

Показник Сценарій 1 Сценарій 2 Сценарій 3
Сільське господарство, приріст виробництва, % 9,4 39,8 37,0
Харчова промисловість, приріст виробництва, % 1,8 13,2 1,4

Як бачимо, позитивний вплив наявний навіть за умови ускладненого доступу української продукції на російський ринок.

Більш того, повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС дає більший економічний вплив, ніж дія автономних преференцій.

З одного боку, український виробник отримає полегшений доступ до європейського ринку, а з іншого – зможе дешевше імпортувати сировину та продукти переробки з країн-членів ЄС. До того ж важливим компонентом Угоди та її «доданою вартістю» є зобов’язання щодо гармонізації українського законодавства з європейськими нормами, що дасть змогу зробити умови ведення бізнесу для сільськогосподарських виробників та виробників харчової продукції більш прозорими та сприятливими.

Джерело


 

Семінар-дискусія «Угода про асоціацію з ЄС: вплив на ІТ та електронну комерцію України»

   00000it26 лютого у Києві відбудеться інформаційний семінар-дискусія «Угода про асоціацію з ЄС: вплив на ІТ та електронну комерцію України».

    Захід заплановано переважно для представників малого та середнього бізнесу, що працюють в галузі IT та електронної комерції, галузевих асоціацій та експертів.

  Місце проведення:  Київ, вул. Володимирська, 101, 1 поверх-Представництва ЄС в Україні.

     Початок – о 10.30 (реєстрація учасників – з 10:00 до 10:30).

       Питання, які будуть обговорюватись:

  • Угода про Асоціацію Україна — ЄС: опановуємо виклики та можливості з перших днів
  • Імплементація Угоди та розвиток електронного урядування: вплив на українську ІТ галузь
  • Угода про Асоціацію: зміни в торгівлі ІТ-товарами (апаратне та програмне забезпечення)
  • Допомога ЄБРР малому та середньому бізнесу

Спікери семінару:

- Тарас ОЛІЙНИК, Державне агентство з питань електронного урядування України

- Джоселін ГЮТОН, Представництво Європейського Союзу, перший секретар торгово-економічного відділу

- Юрій ПЕРОГАНИЧ, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, генеральний директор

- Віктор ГРЕЧИН, експерт проекту, що фінансується ЄС “Інформування про Угоду про асоціацію: Що це значить для мене?”, співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

- Катерина РІГГ, менеджер групи підтримки малого бізнесу Європейського Банку Реконструкції та Розвитку

Для участі в семінарі необхідно зареєструватись до 18:00, 25 лютого.

Будь-ласка, зверніть увагу на те, що кількість місць для участі в семінарі обмежена.

Участь у семінарі безкоштовна.

Контакти для реєстрації учасників: Оксана Сміщук, e-mail: Smishchuk@keycommunications.ua моб. тел.: +38 096 957 43 32

Контакти для реєстрації ЗМІ: Вікторія Макеєнко, e-mail: Makeenko@keycommunications.ua моб. тел.: +38 050 908 08 34

Робочі мови заходу – українська та англійська (буде надано послідовний переклад).

Джерело


 

Третина малих і середніх підприємств України сподівається виграти від зони вільної торгівлі з Євросоюзом

   Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за результатами опитувань промислових підприємств України у 2014 році підготував спеціальний звіт  щодо наслідків для різних підприємств впровадження ЗВТ з ЄС.

  00000truУ цьому звіті представлені результати опитування українських промислових підприємств, проведеного в рамках проекту «Дослідження ділової думки. Підприємства», який здійснюється Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Звіт аналізує результати спеціальних опитувань, проведених у квітні та жовтні 2014 року, які вивчали погляди бізнесу на питання міжнародної торгівлі. В опитуваннях взяли участь більше 300 підприємств (310 у квітні та 314 у жовтні), які представляють різні галузі промисловості. Серед опитаних підприємств є як великі (що налічують понад 250 працівників), так і середні (від 50 до 250 працівників) та малі (до 50 працівників) підприємства. Звіт показує різницю між відповідями підприємств різних секторів та розмірів, за умови, якщо вона статистично значуща. Крім цього, результати квітневого опитування були проаналізовані із врахуванням того, чи підприємства працюють на ринках Європейського Союзу.

   Дані дослідження показують, що тоді як серед великих виробників 30% працюють на європейських ринках, відповідна частка середніх підприємств становить 17,1%, а малих – лише 3%.

  Відповідно, малі та середні підприємства не так сильно, як великий бізнес, розраховують на позитивні наслідки для себе від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС та введення в дію зони вільної торгівлі (ЗВТ). Так, 68,2% великих промислових підприємств України вважають, що виграють від запровадження ЗВТ з ЄС. Однак, такі позитивні очікування мають тільки 39,3% середніх та 35,9% малих підприємств.

В основному, малий та середній бізнес не очікує будь-яких змін від відкриття європейського ринку, а його досить значна частка побоюється втрат від планованої ЗВТ. Зокрема, 23,8% середніх підприємств та 16,7% малих підприємств припускають, що програють від запровадження вільної торгівлі між ЄС та Україною. Серед великих підприємств менше негативних очікувань: відповідна частка опитаних становить 10,6%.

00000eupp

    З іншого боку, перспектива погіршення торговельних відносин з Росією видається малому та середньому бізнесу не настільки загрозливою, як великому. Якщо майже половина (48,1%) великих промислових підприємств побоюються санкцій з боку Росії у випадку впровадження ЗВТ з Євросоюзом, то значно менше середніх та малих виробників розглядають такий ризик: 20,6% та 10,9% відповідно. Також менші за розміром підприємства не вважають загрозою для себе скасування режиму вільної торгівлі між РФ та Україною, якщо таке відбудеться з ініціативи РФ. Цей варіант розвитку подій загрожує 16% середніх промислових підприємств та 8,5% малих, порівняно із 44,7% великих підприємств.

Джерело 


 

Інтеграція аграрних секторів України та ЄС в рамках Угоди про асоціацію

    00000eu2.[1]Підписання Україною та Європейським Союзом Угоди про асоціацію, складовою якої є Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, для нашої країни одночасно є одним із найбільших надбань (з точки зору формування світоглядних перспектив та суспільного розвитку) і викликом (з точки зору забезпечення економічного зростання країни, пошуку внутрішніх джерел та спонукальних мотивів). 

     З метою виваженого аналізу впливу Угоди на аграрний сектор, а також оцінки перспектив різних сфер життя суспільства через призму економічних, екологічних та соціальних перспектив, Український клуб аграрного бізнесу спільно з Українським товариством охорони природи за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та проекту «Сильніші разом» підготували дослідження "Інтеграція аграрних секторів України та ЄС в рамках Угоди про асоціацію", в якому висвітлені наступні питання:

- сучасний стан, проблеми та можливості вітчизняного агровиробництва на європейському ринку,

- зовнішня торгівля України з ЄС,

- аналіз бар'єрів у доступі до аграрних ринків України та ЄС,

- рекомендації для сільськогосподарських виробників та експортерів до ЄС щодо доступу до аграрних ринків,

- вплив угоди про асоціацію на інші сфери життя суспільства,

- напрямки зменшення соціального впливу.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 2.1

Додаток 2.2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

00000eu1.[1]

 

 

 

Джерело


 

Експорт аграрної продукції в ЕС

00000pavl     Україна працює над збільшенням безмитних квот на експорт аграрної продукції в ЄС. Про це в ході Agri & Food Export Forum повідомив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко.

    «Ми піднімали питання за квотами. Зараз створена окрема робоча група з міністерством економіки. Переговори можуть тривати не один тиждень, а до року», - пояснив він.
За словами міністра, Україні необхідно опрацювати 169 різних регламентів, нормативно-правових актів та законодавчих актів.
Олексій Павленко також додав, що Мінагропрод розраховує на рішення ЄС щодо надання права експортувати молочну продукцію.

Джерело


 

<1 2 ... 53 54 55 56 57 ... 66 67 >